Старчево-Крішська культура (Starčevo-Körös-Criş) — поширена в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я, датується VII–V тис. до н. е. На досліджених тут поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді прокреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки, кам'яні шліфовані сокири. Назву отримала по найдавнішим поселенням в Сербії (Старчево), Угорщині (Переш) і Румунії (Кріш). Основне заняття — землеробство (вирощували пшеницю, просо, ячмінь), скотарство, полювання і рибальство. Носії культури селилися в обмазаних глиною плетених будинках, що стояли поблизу річок. Змінюється новою хвилею анатолійських землеробів — культурою Вінча.
Кріш-Старчево культура | |
---|---|
Доба | Неолітична Європа |
Час існування | 5,800 до Р.Х. — 4,500 до Р.Х. |
Типова пам’ятка | [en] |
Попередня культура | [en], [en] |
Наступна культура | Гумельницька культура |
Кріш-Старчево культура | |
Кріш-Старчево культура у Вікісховищі |
Антропологічний вигляд
Носії культури відносилися до середземноморської раси, що різко виділяло їх серед місцевих мезолітичних кроманьйонців, нащадків культури Лепенського Віра.
Генезис
Старчево-Крішська культура має анатолійські витоки. Її місцевою попередницею була культура Лепенскі-Вір.
Ділення
Культура ділиться на окремі археологічні групи зі своєю територією і особливостями:
- Старчево
- Караново
- Анзабегово
- Породін
- Кереш
- Дудешти
- Овчарова
- Цонево
- Чавдар
Югославія (Старчево), Румунія (Кріш), Угорщина (Переш), Болгарія (Караново I), Греція (пре-Сескло). На заході культура поширювалася до території Хорватії (район міста Беловар), де поселення виникли на самій пізній стадії розвитку.
А. Л. Монгайт відзначає, що кераміка, подібна культурі Старчево-Кріш, була виявлена в Іспанії у печері Куева-де-ла-Сарса.
Примітки
- «Неолитизация» европы в VI—V тыс. до н. э.
- Кёреш // БРЭ. Т.13. М.,2008.
- Проблема прасевернокавказского субстрата и его вклада в праиндоевропейскую культурную традицию. старчево-кереш-винча
- CULTURE DE STARCEVO-KÖRÖS
- Jakovljević, G. Arheološka topografija Bilogore, Bjelovarski zbornik ‘89, Bjelovar, 1989, pp 108—119
- Dimitrijević, S. Das Neolithikum in Syrmien, Slawonien und Nordwestkroatien — Einführung in den Stander Forschung, Archeologica Iugoslavica X, Belgrade, 1969, p 39-76 (45, 47)
- Dimitrijević, S. Sjeverna zona — Neolitik u centralnom i zapadnom dijelu sjeverne Jugoslavije, Praistorija jugoslavenskih zemalja II, Sarajevo, 1979, pp 229—360 (252—253)
- Археология России || Библиотека}}
Посилання
- [Древнейшие земледельцы Юго-Восточной и Центральной Европы]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starchevo Krishska kultura Starcevo Koros Cris poshirena v Ukrayinskomu Zakarpatti neolit yakogo tisno pov yazanij z neolitom Podunav ya datuyetsya VII V tis do n e Na doslidzhenih tut poselennyah Zastavne ta Rivne viyavlena harakterna ploskodonna keramika z ornamentom u viglyadi prokreslenih linij zashipiv ta shishok Znajdeni glinyani antropomorfni figurki kam yani shlifovani sokiri Nazvu otrimala po najdavnishim poselennyam v Serbiyi Starchevo Ugorshini Peresh i Rumuniyi Krish Osnovne zanyattya zemlerobstvo viroshuvali pshenicyu proso yachmin skotarstvo polyuvannya i ribalstvo Nosiyi kulturi selilisya v obmazanih glinoyu pletenih budinkah sho stoyali poblizu richok Zminyuyetsya novoyu hvileyu anatolijskih zemlerobiv kulturoyu Vincha Krish Starchevo kulturaDobaNeolitichna YevropaChas isnuvannya5 800 do R H 4 500 do R H Tipova pam yatka en Poperednya kultura en en Nastupna kulturaGumelnicka kulturaKrish Starchevo kultura Krish Starchevo kultura u VikishovishiAntropologichnij viglyadNosiyi kulturi vidnosilisya do seredzemnomorskoyi rasi sho rizko vidilyalo yih sered miscevih mezolitichnih kromanjonciv nashadkiv kulturi Lepenskogo Vira GenezisStarchevo Krishska kultura maye anatolijski vitoki Yiyi miscevoyu poperedniceyu bula kultura Lepenski Vir DilennyaKultura dilitsya na okremi arheologichni grupi zi svoyeyu teritoriyeyu i osoblivostyami Starchevo Karanovo Anzabegovo Porodin Keresh Dudeshti Ovcharova Conevo ChavdarGeografiyaYugoslaviya Starchevo Rumuniya Krish Ugorshina Peresh Bolgariya Karanovo I Greciya pre Sesklo Na zahodi kultura poshiryuvalasya do teritoriyi Horvatiyi rajon mista Belovar de poselennya vinikli na samij piznij stadiyi rozvitku A L Mongajt vidznachaye sho keramika podibna kulturi Starchevo Krish bula viyavlena v Ispaniyi u pecheri Kueva de la Sarsa Primitki Neolitizaciya evropy v VI V tys do n e Kyoresh BRE T 13 M 2008 Problema prasevernokavkazskogo substrata i ego vklada v praindoevropejskuyu kulturnuyu tradiciyu starchevo keresh vincha CULTURE DE STARCEVO KOROS Jakovljevic G Arheoloska topografija Bilogore Bjelovarski zbornik 89 Bjelovar 1989 pp 108 119 Dimitrijevic S Das Neolithikum in Syrmien Slawonien und Nordwestkroatien Einfuhrung in den Stander Forschung Archeologica Iugoslavica X Belgrade 1969 p 39 76 45 47 Dimitrijevic S Sjeverna zona Neolitik u centralnom i zapadnom dijelu sjeverne Jugoslavije Praistorija jugoslavenskih zemalja II Sarajevo 1979 pp 229 360 252 253 Arheologiya Rossii Biblioteka Posilannya Drevnejshie zemledelcy Yugo Vostochnoj i Centralnoj Evropy