Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський Костянтин Сергійович Станіславський рос Константи н Сер

Костянтин Станіславський

Костянтин Станіславський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський.

Костянтин Сергійович Станіславський (рос.: Константи́н Серге́евич Станисла́вский; 17 січня [5 січня] 1863 — 7 серпня 1938) — російський театральний режисер. Визнаний талановитим за його гру багатьох персонажів та за якісні постановки, які здобули йому репутацію одного з провідних театральних режисерів свого покоління. Однак його основна слава та вплив походять з його «системи» підготовки акторів та техніки репетицій.

Костянтин Станіславський
image
Костянтин Станіславський. Портрет Валентина Сєрова
Ім'я при народженніКостянтин Сергійович Алєксєєв
Народився5 (17) січня 1863(1863-01-17)
Москва, Російська імперія
Помер7 серпня 1938(1938-08-07) (75 років)
Москва, СРСР
·інфаркт міокарда
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьтеатральний режисер, актор театру, педагог, кінорежисер, актор, режисер, педагог, театрознавець, підприємець
Галузьтеатр[1], акторське мистецтво[1], d[1], театрознавство[1], педагогіка[1], фільм[1], d[1] і менеджмент[1]
Відомий завдякитеатральний режисер, актор, педагог
ВчителіФедотова Глікерія Миколаївна і Комісаржевський Федір Петрович
Відомі учніУспенська Марія Олексіївна, Гзовська Ольга Володимирівна, Вахтангов Євген Багратіонович, Річард Болеславський, d і Чехов Михайло Олександрович
Знання мовросійська[2][3]
ЗакладМосковський художній театр
Роки активностіз 1877
Жанртеатр
Батькоd
Матиd
Брати, сестриd і Алексєєв Володимир Сергійович
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image image image
image image
IMDbID 2507427

Станіславський (його сценічне ім'я) працював режисером-аматором до 33 років, коли заснував з Володимиром Немировичем-Данченком всесвітньо відому компанію Московського художнього театру (МАТ), після відомої 18-годинної дискусії. Його впливові гастролі по Європі (1906 р.) та США (1923–24 рр.), а також визначні постановки «Чайки» (1898 р.) та «Гамлета» (1911–12 рр.) створили потужну репутацію та відкрили нові можливості для мистецтва театру. За допомогою MAT Станіславський відіграв важливу роль у просуванні нової російської драми свого часу — головним чином використовуючи роботи Антона Чехова, Максима Горького та Михайла Булгакова — перед публікою в Москві та в усьому світі; він також ставив найрізноманітніші та відомі постановки класичних російських і європейських п'єс.

Він співпрацював з режисером та дизайнером Едвардом Гордоном Крейгом і грав значиму роль у розвитку кількох інших головних практиків, зокрема Всеволода Мейєрхольда (якого Станіславський вважав своїм єдиним спадкоємцем у театрі), та Михайла Чехова. На святкуванні 30-річного ювілею MAT в 1928 році інфаркт на сцені поклав кінець його акторській кар'єрі (хоча він чекав, поки завіса впаде, перш ніж звернутись по медичну допомогу). Він продовжував керувати, навчати та писати про акторські ігри до самої смерті: за кілька тижнів до виходу першого тома твору його життя, акторського посібника (1938). Він був нагороджений орденами Червоного Прапора та орденом Леніна і одним із перших отримав звання народного артиста СРСР.

Станіславський писав, що «немає нічого більш утомлюючого, ніж біографія актора» і що «акторам слід заборонити говорити про себе». Однак на прохання американського видавця він неохоче погодився написати свою (вперше опублікована англійською мовою в 1924 р. І в переглянутому російськомовному виданні в 1926 р.), Хоча її виклад його акторського розвитку не завжди точний. Опубліковано дві англомовні біографії: (1950) та (1988, переглянута та розширена 1999).

Сім'я та ранні впливи

Станіславський прожив привілейовану молодість, адже виріс в одній із найбагатших родин Росії — Алексєєвих, — яка з 1746 року проживала в Мо­ск­ві. Володимир Семенович, дід Костянтина, успадкував виробництво золотої канителі, займався тор­гівлею сировиною для тек­стиль­ної промисловості, яку в 1862 році передав у спадок трьом синам. Сергій Володимирович, батько Костянтина, був глас­ним у Московській міській думі, стар­ши­ною московської ку­пецької верстви, меценатом. Костянтин Сергійович Алексєєв прийняв сценічний псевдонім «Станіславський» у 1884 році, щоб зберегти таємницю своєї діяльності від батьків. До комуністичної революції 1917 р. Станіславський використовував своє успадковане багатство для фінансування своїх експериментів в акторській майстерності та режисурі. Розчарування його сім'ї означало, що він залишався любителем до тридцяти трьох років.

image
, учениця Щепкіна, що закликала Станіславського залишити поняття натхнення, а дисципліновано та старанно навчатись, спостерігати і "дивитись своєму партнерові прямо в очі, і відповідати йому відповідно до повідомлень, «зчитаних» з його очей та обличчя ".

У дитинстві Станіславський цікавився цирком, балетом, ляльковим театром. Пізніше два приватні театри його сім'ї створили форум для його театральних поривів. Після його дебютного виступу в одному з 1877 року він розпочав те, що в майбутньому стане цілою серією зошитів, наповнених критичними спостереженнями за його акторською діяльністю, афоризмами та проблемами — саме від цієї звички до самоаналізу та критики згодом виникла «система» Станіславського. Станіславський вирішив не відвідувати університет, вважаючи за краще працювати в сімейному бізнесі.

Все більше зацікавлений у «переживанні ролі», Станіславський експериментував із втіленням ролі в реальному житті. У 1884 р. Він розпочав навчання вокалу при , з яким досліджував також координацію тіла і голосу. Через рік Станіславський ненадовго навчався в Московській театральній школі, але, розчарований їх підходом, пішов через два тижні. Натомість він приділяв особливу увагу виставам Малого Театру, дому російського (розробленому в 19 столітті Олександром Пушкіним, Миколою Гоголем та Михайлом Щепкіним).

Спадщина Щепкіна включала дисциплінований підхід, довготривалі репетиції та використання ретельних спостережень, самопізнання, уяви та емоцій як фундаменту ремесла. Станіславський називав «Малого» своїм університетом. Одна зі студентів Щепкіна, , викладала в Станіславського; вона відмовила його від використання натхнення як основи акторського мистецтва, і наголосила на важливості тренувань та дисципліни та заохотила до практики чуттєвої взаємодії з іншими акторами, яку Станіславський назвав «спілкуванням». Як і митці з Малого, вистави іноземних зірок впливали на Станіславського. Особливо вразила його легка, емоційна та зрозуміла гра італійця , який виконав 18 травня в Москві головних шекспірівських трагічних героїв. Так само і в 1882 році виступу ролі Отелло, .

Життєпис

Народився у сім'ї купця і змалку не відчував жодних матеріальних нестатків — міг зосередитись на мистецтві. У юні роки вступив до театрального гуртка, згодом змінив справжнє прізвище (Алєксєєв) на псевдонім — Станіславський, який походить від прізвища одного актора-любителя, чиїм талантом замолоду захоплювався.

Творець т. зв. «Системи Станіславського» — комплексу вправ для акторів, який спрямований на якнайкраще психологічне входження у роль. Ця система детально описана у творі «Праця актора над собою» («Работа актёра над собой») (1938).

Зв'язок з Україною

Неодноразово перебував у Києві (1902, 1912 і 1914), виступав на київській сцені з 24 по 30 квітня 1925 року. Станіславський писав:

Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський - блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва.

Оригінальний текст (рос.)
Такие украинские актеры, как Кропивницкий, Заньковецкая, Саксаганский, Садовский – блестящая плеяда мастеров украинской сцены, вошли золотыми буквами в скрижали истории мирового искусства.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Carnicke, Sharon Marie; Benedetti, Jean (1990-03). Stanislavski: A Biography. Theatre Journal. Т. 42, № 1. с. 134. doi:10.2307/3207577. ISSN 0192-2882. Процитовано 25 березня 2020.
  5. Taxidou, Olga (28 квітня 2004). The Heroism of Hercules and the Beauty of Helen. Tragedy, Modernity and Mourning. Edinburgh University Press. с. 133—156. ISBN .
  6. Corrections and Clarifications. Science. Т. 309, № 5743. 23 вересня 2005. с. 1999a—1999a. doi:10.1126/science.309.5743.1999a. ISSN 0036-8075. Процитовано 25 березня 2020.
  7. АЛЕКСЕЕВЫ • Большая российская энциклопедия - электронная версия. old.bigenc.ru. Процитовано 22 серпня 2023.
  8. Carnicke, Sharon M.; Emeljanow, Victor; Barricelli, Jean-Pierre (1982-12). Chekhov: The Critical Heritage. Theatre Journal. Т. 34, № 4. с. 559. doi:10.2307/3206841. ISSN 0192-2882. Процитовано 25 березня 2020.
  9. История СССР с древнейших времен до наших дней. Т. 5. // Москва: Наука, 1968 Объем: 738 стр. Главный редактор: Рыбаков Б.А.(рос.)
  10. Визначні митці українського театру – Освіта.UA

Джерела

Література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.61

Посилання

  • Станіславський Костянтин Сергійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 934.
  • Станіславський Константин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1832-1833. — 1000 екз.
  • Антоніна Чорнооченко. Великий майстер
  • Carnicke (1998, 33), Golub (1998a, 1033), and Magarshack (1950, 385, 396).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stanislavskij Kostyantin Sergijovich Stanislavskij ros Konstanti n Serge evich Stanisla vskij 17 sichnya 5 sichnya 1863 7 serpnya 1938 rosijskij teatralnij rezhiser Viznanij talanovitim za jogo gru bagatoh personazhiv ta za yakisni postanovki yaki zdobuli jomu reputaciyu odnogo z providnih teatralnih rezhiseriv svogo pokolinnya Odnak jogo osnovna slava ta vpliv pohodyat z jogo sistemi pidgotovki aktoriv ta tehniki repeticij Kostyantin StanislavskijKostyantin Stanislavskij Portret Valentina SyerovaIm ya pri narodzhenniKostyantin Sergijovich AlyeksyeyevNarodivsya5 17 sichnya 1863 1863 01 17 Moskva Rosijska imperiyaPomer7 serpnya 1938 1938 08 07 75 rokiv Moskva SRSR infarkt miokardaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistteatralnij rezhiser aktor teatru pedagog kinorezhiser aktor rezhiser pedagog teatroznavec pidpriyemecGaluzteatr 1 aktorske mistectvo 1 d 1 teatroznavstvo 1 pedagogika 1 film 1 d 1 i menedzhment 1 Vidomij zavdyakiteatralnij rezhiser aktor pedagogVchiteliFedotova Glikeriya Mikolayivna i Komisarzhevskij Fedir PetrovichVidomi uchniUspenska Mariya Oleksiyivna Gzovska Olga Volodimirivna Vahtangov Yevgen Bagrationovich Richard Boleslavskij d i Chehov Mihajlo OleksandrovichZnannya movrosijska 2 3 ZakladMoskovskij hudozhnij teatrRoki aktivnostiz 1877ZhanrteatrBatkodMatidBrati sestrid i Aleksyeyev Volodimir SergijovichU shlyubi zdDitidNagorodiIMDbID 2507427Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Stanislavskij jogo scenichne im ya pracyuvav rezhiserom amatorom do 33 rokiv koli zasnuvav z Volodimirom Nemirovichem Danchenkom vsesvitno vidomu kompaniyu Moskovskogo hudozhnogo teatru MAT pislya vidomoyi 18 godinnoyi diskusiyi Jogo vplivovi gastroli po Yevropi 1906 r ta SShA 1923 24 rr a takozh viznachni postanovki Chajki 1898 r ta Gamleta 1911 12 rr stvorili potuzhnu reputaciyu ta vidkrili novi mozhlivosti dlya mistectva teatru Za dopomogoyu MAT Stanislavskij vidigrav vazhlivu rol u prosuvanni novoyi rosijskoyi drami svogo chasu golovnim chinom vikoristovuyuchi roboti Antona Chehova Maksima Gorkogo ta Mihajla Bulgakova pered publikoyu v Moskvi ta v usomu sviti vin takozh staviv najriznomanitnishi ta vidomi postanovki klasichnih rosijskih i yevropejskih p yes Vin spivpracyuvav z rezhiserom ta dizajnerom Edvardom Gordonom Krejgom i grav znachimu rol u rozvitku kilkoh inshih golovnih praktikiv zokrema Vsevoloda Mejyerholda yakogo Stanislavskij vvazhav svoyim yedinim spadkoyemcem u teatri ta Mihajla Chehova Na svyatkuvanni 30 richnogo yuvileyu MAT v 1928 roci infarkt na sceni poklav kinec jogo aktorskij kar yeri hocha vin chekav poki zavisa vpade persh nizh zvernutis po medichnu dopomogu Vin prodovzhuvav keruvati navchati ta pisati pro aktorski igri do samoyi smerti za kilka tizhniv do vihodu pershogo toma tvoru jogo zhittya aktorskogo posibnika 1938 Vin buv nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora ta ordenom Lenina i odnim iz pershih otrimav zvannya narodnogo artista SRSR Stanislavskij pisav sho nemaye nichogo bilsh utomlyuyuchogo nizh biografiya aktora i sho aktoram slid zaboroniti govoriti pro sebe Odnak na prohannya amerikanskogo vidavcya vin neohoche pogodivsya napisati svoyu vpershe opublikovana anglijskoyu movoyu v 1924 r I v pereglyanutomu rosijskomovnomu vidanni v 1926 r Hocha yiyi viklad jogo aktorskogo rozvitku ne zavzhdi tochnij Opublikovano dvi anglomovni biografiyi 1950 ta 1988 pereglyanuta ta rozshirena 1999 Sim ya ta ranni vpliviStanislavskij prozhiv privilejovanu molodist adzhe viris v odnij iz najbagatshih rodin Rosiyi Aleksyeyevih yaka z 1746 roku prozhivala v Mo sk vi Volodimir Semenovich did Kostyantina uspadkuvav virobnictvo zolotoyi kaniteli zajmavsya tor givleyu sirovinoyu dlya tek stil noyi promislovosti yaku v 1862 roci peredav u spadok trom sinam Sergij Volodimirovich batko Kostyantina buv glas nim u Moskovskij miskij dumi star shi noyu moskovskoyi ku peckoyi verstvi mecenatom Kostyantin Sergijovich Aleksyeyev prijnyav scenichnij psevdonim Stanislavskij u 1884 roci shob zberegti tayemnicyu svoyeyi diyalnosti vid batkiv Do komunistichnoyi revolyuciyi 1917 r Stanislavskij vikoristovuvav svoye uspadkovane bagatstvo dlya finansuvannya svoyih eksperimentiv v aktorskij majsternosti ta rezhisuri Rozcharuvannya jogo sim yi oznachalo sho vin zalishavsya lyubitelem do tridcyati troh rokiv uchenicya Shepkina sho zaklikala Stanislavskogo zalishiti ponyattya nathnennya a disciplinovano ta staranno navchatis sposterigati i divitis svoyemu partnerovi pryamo v ochi i vidpovidati jomu vidpovidno do povidomlen zchitanih z jogo ochej ta oblichchya U ditinstvi Stanislavskij cikavivsya cirkom baletom lyalkovim teatrom Piznishe dva privatni teatri jogo sim yi stvorili forum dlya jogo teatralnih poriviv Pislya jogo debyutnogo vistupu v odnomu z 1877 roku vin rozpochav te sho v majbutnomu stane ciloyu seriyeyu zoshitiv napovnenih kritichnimi sposterezhennyami za jogo aktorskoyu diyalnistyu aforizmami ta problemami same vid ciyeyi zvichki do samoanalizu ta kritiki zgodom vinikla sistema Stanislavskogo Stanislavskij virishiv ne vidviduvati universitet vvazhayuchi za krashe pracyuvati v simejnomu biznesi Vse bilshe zacikavlenij u perezhivanni roli Stanislavskij eksperimentuvav iz vtilennyam roli v realnomu zhitti U 1884 r Vin rozpochav navchannya vokalu pri z yakim doslidzhuvav takozh koordinaciyu tila i golosu Cherez rik Stanislavskij nenadovgo navchavsya v Moskovskij teatralnij shkoli ale rozcharovanij yih pidhodom pishov cherez dva tizhni Natomist vin pridilyav osoblivu uvagu vistavam Malogo Teatru domu rosijskogo rozroblenomu v 19 stolitti Oleksandrom Pushkinim Mikoloyu Gogolem ta Mihajlom Shepkinim Spadshina Shepkina vklyuchala disciplinovanij pidhid dovgotrivali repeticiyi ta vikoristannya retelnih sposterezhen samopiznannya uyavi ta emocij yak fundamentu remesla Stanislavskij nazivav Malogo svoyim universitetom Odna zi studentiv Shepkina vikladala v Stanislavskogo vona vidmovila jogo vid vikoristannya nathnennya yak osnovi aktorskogo mistectva i nagolosila na vazhlivosti trenuvan ta disciplini ta zaohotila do praktiki chuttyevoyi vzayemodiyi z inshimi aktorami yaku Stanislavskij nazvav spilkuvannyam Yak i mitci z Malogo vistavi inozemnih zirok vplivali na Stanislavskogo Osoblivo vrazila jogo legka emocijna ta zrozumila gra italijcya yakij vikonav 18 travnya v Moskvi golovnih shekspirivskih tragichnih geroyiv Tak samo i v 1882 roci vistupu roli Otello ZhittyepisNarodivsya u sim yi kupcya i zmalku ne vidchuvav zhodnih materialnih nestatkiv mig zosereditis na mistectvi U yuni roki vstupiv do teatralnogo gurtka zgodom zminiv spravzhnye prizvishe Alyeksyeyev na psevdonim Stanislavskij yakij pohodit vid prizvisha odnogo aktora lyubitelya chiyim talantom zamolodu zahoplyuvavsya Tvorec t zv Sistemi Stanislavskogo kompleksu vprav dlya aktoriv yakij spryamovanij na yaknajkrashe psihologichne vhodzhennya u rol Cya sistema detalno opisana u tvori Pracya aktora nad soboyu Rabota aktyora nad soboj 1938 Zv yazok z UkrayinoyuNeodnorazovo perebuvav u Kiyevi 1902 1912 i 1914 vistupav na kiyivskij sceni z 24 po 30 kvitnya 1925 roku Stanislavskij pisav Taki ukrayinski aktori yak Kropivnickij Zankovecka Saksaganskij Sadovskij bliskucha pleyada majstriv ukrayinskoyi sceni uvijshli zolotimi literami na skrizhali istoriyi svitovogo mistectva Originalnij tekst ros Takie ukrainskie aktery kak Kropivnickij Zankoveckaya Saksaganskij Sadovskij blestyashaya pleyada masterov ukrainskoj sceny voshli zolotymi bukvami v skrizhali istorii mirovogo iskusstva PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Carnicke Sharon Marie Benedetti Jean 1990 03 Stanislavski A Biography Theatre Journal T 42 1 s 134 doi 10 2307 3207577 ISSN 0192 2882 Procitovano 25 bereznya 2020 Taxidou Olga 28 kvitnya 2004 The Heroism of Hercules and the Beauty of Helen Tragedy Modernity and Mourning Edinburgh University Press s 133 156 ISBN 978 0 7486 1987 0 Corrections and Clarifications Science T 309 5743 23 veresnya 2005 s 1999a 1999a doi 10 1126 science 309 5743 1999a ISSN 0036 8075 Procitovano 25 bereznya 2020 ALEKSEEVY Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya old bigenc ru Procitovano 22 serpnya 2023 Carnicke Sharon M Emeljanow Victor Barricelli Jean Pierre 1982 12 Chekhov The Critical Heritage Theatre Journal T 34 4 s 559 doi 10 2307 3206841 ISSN 0192 2882 Procitovano 25 bereznya 2020 Istoriya SSSR s drevnejshih vremen do nashih dnej T 5 Moskva Nauka 1968 Obem 738 str Glavnyj redaktor Rybakov B A ros Viznachni mitci ukrayinskogo teatru Osvita UADzherela Vulici Kiyeva Dovidnik UE Kiyiv 1995LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 61PosilannyaStanislavskij Kostyantin Sergijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 934 Stanislavskij Konstantin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1832 1833 1000 ekz Antonina Chornoochenko Velikij majster Carnicke 1998 33 Golub 1998a 1033 and Magarshack 1950 385 396

Дата публікації:
Топ