Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Копенгагенський університет дан Københavns Universitet один із найстаріших університетів у Північній Європі та найбільша

Копенгагенський університет

Копенгагенський університет (дан. Københavns Universitet) — один із найстаріших університетів у Північній Європі та найбільша навчально-дослідна установа в Данії. Копенгагенський університет був офіційно відкритий 1 червня 1479 року, щойно король Кристіан I дістав схвалення від Римського папи Сікста IV.

Копенгагенський університет
image
image
55°40′47″ пн. ш. 12°34′21″ сх. д. / 55.6797222222497723° пн. ш. 12.57250000002777668° сх. д. / 55.6797222222497723; 12.57250000002777668Координати: 55°40′47″ пн. ш. 12°34′21″ сх. д. / 55.6797222222497723° пн. ш. 12.57250000002777668° сх. д. / 55.6797222222497723; 12.57250000002777668
Тип державний
Країна image Данія
Розташування Копенгаген
Засновано 1 червня 1479
Ректор Ральф Хемінгсен (дан. Ralf Hemmingsen)
Бюджет 4,1 млрд данських крон
Студентів 36 891 (1 жовтня 2010)
Співробітників 7000 (2007)
Членство у
  • ORCID[d][1][2], Міжнародний альянс дослідницьких університетів, d, d і d
    • Складається з d
    Мова викладання данська
    Випускники
    Адреса Nørregade 10, Postboks 2177, DK-1017 København K
    Сайт http://www.ku.dk/
    image University of Copenhagen у Вікісховищі

    За даними журналу «Таймс», Копенгагенський університет займає 66-те місце у світі та 20-те в Європі. В огляді журналу також відзначається, що Гуманітарний факультет перебуває на 18-му місці у світі, а факультет суспільних наук входить до 50 найкращих факультетів у своїй галузі. Університет складається приблизно зі 100 різних інститутів, факультетів, лабораторій, навчальних центрів і музеїв.

    Історія

    Університет був сформований за зразком німецьких університетів і спершу складався з чотирьох факультетів: факультету богослов'я, юридичного факультету, а також медичного та філософського факультетів. Як це відбувалося і з усіма іншими середньовічними університетами, Університет Копенгагена був частиною Римо-католицької церкви.

    Реформація в 1536 році означала радикальну зміну в статусі й ролі університету в данському суспільстві. Але з організаційного погляду, університет мав залишатися навчальним закладом за середньовічною моделлю, яка визначала діяльність університету далеко на майбутнє. І тільки в 1771 році університет втратив свою власну юрисдикцію. А в другій половині XX століття, нарешті, остаточно зникає те, що називали «професорською владою».

    З 1479 по 2004 роки університет очолювали ректор і консисторія. У 2004/2005 роках відбулися значні зміни в принципах управління університетом, і консисторія була замінена радою керуючих.

    Статут, прийнятий у 1788 році, визначав сферу дій університету, це сприяло поступовому перетворенню університету з класичного європейського в сучасну науково-дослідну установу.

    У 1788 році Копенгагенський університет мав викладацький склад приблизно з 20 постійних викладачів, а також 1000 студентів. До 1900 року викладачів та студентів в університеті було, відповідно, вже 60 і 4000. На початку XXI століття університет налічує 37 000 студентів (2007) та понад 7000 викладачів і службовців і є найбільшим у Данії.

    Навчання

    Шість факультетів університету пропонують студентам навчання за 200 програмами, що включає гуманітарні науки, юриспруденцію, природничі науки, охорону здоров'я і теологію.

    Університет Копенгагена пропонує навчання для здобуття наукового ступеня в найрізноманітніших галузях. Процес здобуття ступенів розділений на три рівні. Після трьох років навчання за базовим університетським курсом студент здобуває ступінь бакалавра, а ще через два додаткові роки навчання — ступінь магістра. Від цієї моделі відрізняється тільки процес здобуття наукового ступеня в галузі теології, медицини та зуболікарської справи. Усі ступені магістра, здобуті в університеті Копенгагена, дають можливість продовжити навчання в університеті ще три роки, щоб здобути ступінь доктора.

    Для іноземних студентів Копенгагенський університет пропонує багато спеціальних курсів, викладання яких ведеться англійською мовою.

    Структура

    image
    Філологічний та філософський факультети
    image
    Музей геології
    image
    Інститут Нільса Бора
    image
    Ботанічний сад
    • Факультет теології
    • Юридичний факультет
    • Факультет суспільних наук
    • Факультет наук про здоров'я людини
    • Гуманітарний факультет
    • Факультет природничих наук

    Зокрема, факультет природничих наук охоплює такі відділення та навчальні центри: Відділення:

    • Арктична станція
    • Відділення хімії
    • Відділення теорії обчислювальних машин і систем
    • Інститут геології
    • Інститут біології
    • Інститут фізкультури
    • Інститут географії
    • Інститут математичних наук
    • Інститут молекулярної біології та фізіології
    • Природничий музей Данії:
    • Інститут Нільса Бора (Інститут теоретичної астрономії, фізики і геофізики)

    Центри:

    • Центр біоінформатики
    • Центр планетарних наук
    • Центр філософії природи і наукових досліджень (CPNSS)
    • Центр наукової освіти
    • Центр суспільної еволюції і симбіозу
    • Центр нанонаук

    Відомі випускники та викладачі

    image
    Оле Ремер
    image
    Отто Єсперсен
    image
    Ганс Крістіан Ерстед
    image
    Оге Нільс Бор

    Див. також

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: University of Copenhagen

      Примітки

      1. https://orcid.org/members/001G000001mcFkAIAU-university-of-copenhagen

      Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

      Дата публікації:
      Kopengagenskij universitet dan Kobenhavns Universitet odin iz najstarishih universitetiv u Pivnichnij Yevropi ta najbilsha navchalno doslidna ustanova v Daniyi Kopengagenskij universitet buv oficijno vidkritij 1 chervnya 1479 roku shojno korol Kristian I distav shvalennya vid Rimskogo papi Siksta IV Kopengagenskij universitet den universitetu riven akreditaciyi55 40 47 pn sh 12 34 21 sh d 55 6797222222497723 pn sh 12 57250000002777668 sh d 55 6797222222497723 12 57250000002777668 Koordinati 55 40 47 pn sh 12 34 21 sh d 55 6797222222497723 pn sh 12 57250000002777668 sh d 55 6797222222497723 12 57250000002777668Tip derzhavnijKrayina DaniyaRoztashuvannya KopengagenZasnovano 1 chervnya 1479Rektor Ralf Hemingsen dan Ralf Hemmingsen Byudzhet 4 1 mlrd danskih kronStudentiv 36 891 1 zhovtnya 2010 Spivrobitnikiv 7000 2007 Chlenstvo u ORCID d 1 2 Mizhnarodnij alyans doslidnickih universitetiv d d i dSkladayetsya z dMova vikladannya danskaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Kopengagenskogo universitetuAdresa Norregade 10 Postboks 2177 DK 1017 Kobenhavn KSajt http www ku dk University of Copenhagen u Vikishovishi Za danimi zhurnalu Tajms Kopengagenskij universitet zajmaye 66 te misce u sviti ta 20 te v Yevropi V oglyadi zhurnalu takozh vidznachayetsya sho Gumanitarnij fakultet perebuvaye na 18 mu misci u sviti a fakultet suspilnih nauk vhodit do 50 najkrashih fakultetiv u svoyij galuzi Universitet skladayetsya priblizno zi 100 riznih institutiv fakultetiv laboratorij navchalnih centriv i muzeyiv IstoriyaUniversitet buv sformovanij za zrazkom nimeckih universitetiv i spershu skladavsya z chotiroh fakultetiv fakultetu bogoslov ya yuridichnogo fakultetu a takozh medichnogo ta filosofskogo fakultetiv Yak ce vidbuvalosya i z usima inshimi serednovichnimi universitetami Universitet Kopengagena buv chastinoyu Rimo katolickoyi cerkvi Reformaciya v 1536 roci oznachala radikalnu zminu v statusi j roli universitetu v danskomu suspilstvi Ale z organizacijnogo poglyadu universitet mav zalishatisya navchalnim zakladom za serednovichnoyu modellyu yaka viznachala diyalnist universitetu daleko na majbutnye I tilki v 1771 roci universitet vtrativ svoyu vlasnu yurisdikciyu A v drugij polovini XX stolittya nareshti ostatochno znikaye te sho nazivali profesorskoyu vladoyu Z 1479 po 2004 roki universitet ocholyuvali rektor i konsistoriya U 2004 2005 rokah vidbulisya znachni zmini v principah upravlinnya universitetom i konsistoriya bula zaminena radoyu keruyuchih Statut prijnyatij u 1788 roci viznachav sferu dij universitetu ce spriyalo postupovomu peretvorennyu universitetu z klasichnogo yevropejskogo v suchasnu naukovo doslidnu ustanovu U 1788 roci Kopengagenskij universitet mav vikladackij sklad priblizno z 20 postijnih vikladachiv a takozh 1000 studentiv Do 1900 roku vikladachiv ta studentiv v universiteti bulo vidpovidno vzhe 60 i 4000 Na pochatku XXI stolittya universitet nalichuye 37 000 studentiv 2007 ta ponad 7000 vikladachiv i sluzhbovciv i ye najbilshim u Daniyi NavchannyaShist fakultetiv universitetu proponuyut studentam navchannya za 200 programami sho vklyuchaye gumanitarni nauki yurisprudenciyu prirodnichi nauki ohoronu zdorov ya i teologiyu Universitet Kopengagena proponuye navchannya dlya zdobuttya naukovogo stupenya v najriznomanitnishih galuzyah Proces zdobuttya stupeniv rozdilenij na tri rivni Pislya troh rokiv navchannya za bazovim universitetskim kursom student zdobuvaye stupin bakalavra a she cherez dva dodatkovi roki navchannya stupin magistra Vid ciyeyi modeli vidriznyayetsya tilki proces zdobuttya naukovogo stupenya v galuzi teologiyi medicini ta zubolikarskoyi spravi Usi stupeni magistra zdobuti v universiteti Kopengagena dayut mozhlivist prodovzhiti navchannya v universiteti she tri roki shob zdobuti stupin doktora Dlya inozemnih studentiv Kopengagenskij universitet proponuye bagato specialnih kursiv vikladannya yakih vedetsya anglijskoyu movoyu StrukturaFilologichnij ta filosofskij fakulteti Muzej geologiyi Institut Nilsa Bora Botanichnij sad Fakultet teologiyi Yuridichnij fakultet Fakultet suspilnih nauk Fakultet nauk pro zdorov ya lyudini Gumanitarnij fakultet Fakultet prirodnichih nauk Zokrema fakultet prirodnichih nauk ohoplyuye taki viddilennya ta navchalni centri Viddilennya Arktichna stanciya Viddilennya himiyi Viddilennya teoriyi obchislyuvalnih mashin i sistem Institut geologiyi Institut biologiyi Institut fizkulturi Institut geografiyi Institut matematichnih nauk Institut molekulyarnoyi biologiyi ta fiziologiyi Prirodnichij muzej Daniyi Botanichnij sad Botanichnij muzej Geologichnij muzej Zoologichnij muzej Institut Nilsa Bora Institut teoretichnoyi astronomiyi fiziki i geofiziki Centri Centr bioinformatiki Centr planetarnih nauk Centr filosofiyi prirodi i naukovih doslidzhen CPNSS Centr naukovoyi osviti Centr suspilnoyi evolyuciyi i simbiozu Centr nanonaukVidomi vipuskniki ta vikladachiOle Remer Otto Yespersen Gans Kristian Ersted Oge Nils Bor 1811 1871 danskij arheolog i istorik Vilgelm Jorgen Bergzoe 1835 1911 danskij pismennik poet naturalist numizmat Tiho Brage 1546 1601 danskij astronom astrolog i alhimik 1513 1600 danskij filosof teolog 1804 1886 danskij filolog derzhavnij diyach Gans Kristian Gram 1853 1938 danskij bakteriolog Arni Magnusson 1663 1730 istorik zdijsniv v Islandiyi pershij v Pivnichnij Yevropi perepis naselennya Pit Hejn 1905 1996 danskij naukovec pismennik vinahidnik hudozhnik ta inzhener Kaj Strend 1907 2000 danskij ta amerikanskij astronom Buzko Dmitro Ivanovich 1891 1937 ukrayinskij pismennik i poet Ole Vorm 1588 1655 danskij medik kolekcioner naturalist Ole Remer 1644 1710 danskij astronom yakij pershim vimiryav shvidkist svitla Gans Kristian Ersted 1777 1851 fizik doslidnik elektromagnetizmu i himik Fridrih Myunter 1761 1830 nimecko danskij uchenij teolog yepiskop Zelandiyi 1808 1830 Gans Peter Kristian Meller 1810 1845 danskij doslidnik molyuskiv Genrih Luyi d Arre 1822 1875 nimeckij i danskij astronom Seren K yerkegor 1813 1855 danskij filosof i teolog osnovopolozhnik ekzistencializmu Paudl Briyem 1856 1904 chlen Altingu Kristen Raunker 1860 1938 danskij botanik Gejm Andrij Kostyantinovich 1958 radyanskij i niderlandskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Ejnar Gercshprung 1873 1967 danskij astronom Joganes Fibiger 1867 1928 danskij mikrobiolog i patologoanatom laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini Mikael Borg Hansen 1951 danskij diplomat z 2009 po 2013 rik posol Daniyi v Ukrayini Otto Yespersen 1860 1943 danskij lingvist Oskar Klejn 1894 1977 shvedskij fizik Ejnar Mar Gudmundsson 1954 islandskij romanist ta poet Svejtn B yernsson 1881 1952 islandskij politik pravnik ta diplomat pershij prezident Respubliki Islandiya Ausgejr Ausgejrsson 1894 1972 islandskij politik prem yer ministr Islandiyi z 1932 po 1934 drugij prezident krayini z 1952 po 1968 Oge Nils Bor 1885 1962 danskij fizik teoretik odin z tvorciv kvantovoyi mehaniki Yens Kristian Skou 1918 2018 danskij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi Novikov Igor Dmitrovich 1935 radyanskij rosijskij astronom astrofizik teoretik i kosmolog Div takozhMizhnarodnij alyans doslidnickih universitetiv Observatoriya BrorfeldePosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu University of CopenhagenPrimitkihttps orcid org members 001G000001mcFkAIAU university of copenhagen
      Топ