Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паудль Якоб Брієм (ісл. Páll Jakob Briem; 19 жовтня 1856 — 17 грудня 1904) — ісландський сіслюмадюр, амтмадюр і член Альтингу, якого вважали одним з найзначущих людей свого часу в Ісландії.
| Паудль Брієм | |
|---|---|
| ісл. Páll Briem | |
 | |
| Народився | 19 жовтня 1856 |
| Помер | 17 грудня 1904 (48 років) |
| Країна | Ісландія |
| Діяльність | політик, адвокат, банкір, sysselmann, Amtmaður |
| Посада | d |
| Брати, сестри | d[1] |
| Діти | 5 |
| |
Біографія
Паудль народився в Еспігоудлі в Ейяф'ярдарсіслі у сім'ї сіслюмадюра Еггерта Брієма (ісл. Eggert Briem; 1811—1894) та його дружини Інгіберг Ейріксдоттір (ісл. Ingibjörg Eiríksdóttir; 1827—1890), домогосподарки. Він ріс в Ейяф'ярдарсіслі, а потім з 1861 року жив у Скагаф'ярдарсіслі, після того як його батько став там сіслюмадюром. Серед братів і сестер Паудля були майбутні члени Альтінгу Ейрікюр Брієм, Гюннлейгюр Брієм й Олавюр Брієм, а також сестри-близнючки Паудля Елін Брієм, засновниця Hússtjórnaskóli Reykjavíkur.
Першою дружиною Паудля у 1886 році стала Крістін Ґвюдмюндсдоттір (ісл. Kristín Guðmundsdóttir; 1865—1887), пара мала одну дитину. У 1895 році він одружився з Аульфгейдюр Гельге Гельгадоттір (ісл. Álfheiður Helga Helgadóttir; 1868—1962), пара мала четверо дітей.
Паудль закінчив гімназію у 1878 році та Копенгагенський університет у 1884 році, здобувши ступінь кандидата юриспруденції. Потім упродовж одного року він був представником прокурора у Верховному суді у Копенгагені. Потім, перш ніж отримав посаду державного службовця і повернувся до Ісландії, йому надали грант державного казначейства Данії для вивчення ісландського права часів епохи народовладдя та працював над стародавніми архівами з 1885 до 1886 рік. У 1885 році Паудль опублікував трактат про ісландський середньовічний правовий кодекс «Граугаус» у журналі Ісландського літературного товариства.
Після приїзду до Ісландії його призначили сіслюмадюром у Даласіслі у 1886 році, але через рік він став юристом у Верховному суді. У 1890 році він став сіслюмадюром в Раунгаурвадласіслі та жив в Одді, а потім в Аурбаєрі у Гольті. Як сіслюмсдюр Брієм відзначився своєю енергійною боротьбою за розвиток народної освіти та сільського господарства, зокрема вівчарства. Він був членом Альтингу у 1887—1892 роках.
12 вересня 1894 року він отримав призначення амтмадюра у Північно-Східній амті та жив у Акурейрі. З його ініціативи з 1897 до 1901 рік в Ісландії видавався ісландський економіко-юридичний журнал «Lögfræðingur», статті для якого здебільшого він писав сам. Паудль був амтмадюром протягом десяти років, поки 1 серпня 1904 цю посаду не скасували.
Зиму 1899—1900 року він провів у Копенгагені та Берліні, де на прохання кількох членів ісландського Альтингу проводив переговори з приводу конституції Ісландії, але данський уряд не схвалив його пропозицію про посередництво. Однак він представив свою пропозицію про посередництво Альтингу у 1901 році, де її прийняли виключно за випадковими обставинами, оскільки голоси за і проти розділилися практично порівну. Виступивши в Альтінгу, Паудль врятував ісландську праву партію від розколу, але тим самим викликав таке сильне невдоволення собою, що йому не вдалося стати членом парламенту аж до додаткових виборів восени 1904 року, коли його обрали від Акурейрі.
Восени 1904 року Паудль переїхав з Акурейрі до Рейк'явіка, де його призначили генеральним директором Íslandsbanki, але він невдовзі помер, так і не встигнувши ні потрапити до парламенту, ні обійняти посаду керівника банку.
Боротьба за права жінок
Паудль Бриєм був один із перших прихильників прав жінок в Ісландії й 19 липня 1885 року прочитав лекцію «Про свободу й освіту для жінок». Лекція була прочитана на зборах жіночої благодійної організації Thorvaldsensfélag, а пізніше видавництво Сіґюрдюра Крістьяунссона у Рейк'явіку опублікувало її як брошуру. У своїй лекції Паудль розповідав про історії боротьби за права жінок у США та європейських країнах, а також про різних жінок-активісток. Серед всього іншого він сказав:
Коли я говорю про боротьбу за свободу жінок, я маю на увазі боротьбу за звільнення жінок від пригнічення та рабства — здається, що це поки ніде не відбувається в освічених країнах, — але я все одно говорю про боротьбу за це, щоб жінки отримали права, отримали владу… Свобода жінок тісно пов'язана з їхньою освітою, тому що жінки-активістки понад усе хочуть, щоб жінкам надали право на отримання освіти нарівні з чоловіками, а потім вони отримали усі ті посади, які можуть отримати чоловіки з такою ж освітою…Оригінальний текст (ісл.)Þegar jeg tala um baráttuna fyrir frelsi kvenna, þá á jeg eigi við baráttu til þes að losa kvennfólk undan kúgun og þrældómi- mjer virðist að slíkt eigi sjer hvergi stað í menntuðum löndum – heldur tala jeg um baráttuna fyrir því, að kvennmenn fái rjettindi, fái vald. …Nátengt frelsi kvenna er menntun þeirra, því að það, sem kvennfrelsismenn æskja einna mest, er, að kvennmenn fái rjett til að geta náð menntun jafnt við karlmenn, og þá enn fremur fengið ýmsar stöður sem jafn menntaðir karlmenn geta fengið…
Примітки
- Salmonsens Konversationsleksikon
- Páll (Jakob) Briem (1856—1904) // Íslenzkar æviskrár : [ 16 листопада 2021] : frá landnámstímum til ársloka 1940 : ( )[ісланд.] / Páll Eggert Ólason. — Reykjavík : Hið íslenska bókmenntafélag, 1948. — Vol. 4. — P. 113. — 440 p.
- Eggert Briem. althingi.is (ісл.). Alþingi. оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) () - Páll Briem. althingi.is (ісл.). Alþingi. оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) () - Páll amtmður Briem (1856—1904) : ( )[ісланд.]. — Þjóðviljinn. — 1904. — Vol. 18, № 52 (29 desember). — ISSN 1670-0929.
- Atburðir – Konur og stjórnmál. konurogstjornmal.is (ісл.). оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 16 листопада 2021.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=() - Páll Briem. Um frelsi og menntun kvenna : Sögulegur fyrirlestur. — Reykjavík : Sigurður Kristjánsson, 1885. — 44 с. з джерела 16 листопада 2021
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paudl Yakob Briyem isl Pall Jakob Briem 19 zhovtnya 1856 1856zhovtnya19 17 grudnya 1904 islandskij sislyumadyur amtmadyur i chlen Altingu yakogo vvazhali odnim z najznachushih lyudej svogo chasu v Islandiyi Paudl Briyemisl Pall BriemNarodivsya19 zhovtnya 1856 1856 10 19 Pomer17 grudnya 1904 1904 12 17 48 rokiv KrayinaIslandiyaDiyalnistpolitik advokat bankir sysselmann AmtmadurPosadadBrati sestrid 1 Diti5 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPaudl narodivsya v Espigoudli v Ejyaf yardarsisli u sim yi sislyumadyura Eggerta Briyema isl Eggert Briem 1811 1894 ta jogo druzhini Ingiberg Ejriksdottir isl Ingibjorg Eiriksdottir 1827 1890 domogospodarki Vin ris v Ejyaf yardarsisli a potim z 1861 roku zhiv u Skagaf yardarsisli pislya togo yak jogo batko stav tam sislyumadyurom Sered brativ i sester Paudlya buli majbutni chleni Altingu Ejrikyur Briyem Gyunnlejgyur Briyem j Olavyur Briyem a takozh sestri bliznyuchki Paudlya Elin Briyem zasnovnicya Husstjornaskoli Reykjavikur Pershoyu druzhinoyu Paudlya u 1886 roci stala Kristin Gvyudmyundsdottir isl Kristin Gudmundsdottir 1865 1887 para mala odnu ditinu U 1895 roci vin odruzhivsya z Aulfgejdyur Gelge Gelgadottir isl Alfheidur Helga Helgadottir 1868 1962 para mala chetvero ditej Paudl zakinchiv gimnaziyu u 1878 roci ta Kopengagenskij universitet u 1884 roci zdobuvshi stupin kandidata yurisprudenciyi Potim uprodovzh odnogo roku vin buv predstavnikom prokurora u Verhovnomu sudi u Kopengageni Potim persh nizh otrimav posadu derzhavnogo sluzhbovcya i povernuvsya do Islandiyi jomu nadali grant derzhavnogo kaznachejstva Daniyi dlya vivchennya islandskogo prava chasiv epohi narodovladdya ta pracyuvav nad starodavnimi arhivami z 1885 do 1886 rik U 1885 roci Paudl opublikuvav traktat pro islandskij serednovichnij pravovij kodeks Graugaus u zhurnali Islandskogo literaturnogo tovaristva Pislya priyizdu do Islandiyi jogo priznachili sislyumadyurom u Dalasisli u 1886 roci ale cherez rik vin stav yuristom u Verhovnomu sudi U 1890 roci vin stav sislyumadyurom v Raungaurvadlasisli ta zhiv v Oddi a potim v Aurbayeri u Golti Yak sislyumsdyur Briyem vidznachivsya svoyeyu energijnoyu borotboyu za rozvitok narodnoyi osviti ta silskogo gospodarstva zokrema vivcharstva Vin buv chlenom Altingu u 1887 1892 rokah 12 veresnya 1894 roku vin otrimav priznachennya amtmadyura u Pivnichno Shidnij amti ta zhiv u Akurejri Z jogo iniciativi z 1897 do 1901 rik v Islandiyi vidavavsya islandskij ekonomiko yuridichnij zhurnal Logfraedingur statti dlya yakogo zdebilshogo vin pisav sam Paudl buv amtmadyurom protyagom desyati rokiv poki 1 serpnya 1904 cyu posadu ne skasuvali Zimu 1899 1900 roku vin proviv u Kopengageni ta Berlini de na prohannya kilkoh chleniv islandskogo Altingu provodiv peregovori z privodu konstituciyi Islandiyi ale danskij uryad ne shvaliv jogo propoziciyu pro poserednictvo Odnak vin predstaviv svoyu propoziciyu pro poserednictvo Altingu u 1901 roci de yiyi prijnyali viklyuchno za vipadkovimi obstavinami oskilki golosi za i proti rozdililisya praktichno porivnu Vistupivshi v Altingu Paudl vryatuvav islandsku pravu partiyu vid rozkolu ale tim samim viklikav take silne nevdovolennya soboyu sho jomu ne vdalosya stati chlenom parlamentu azh do dodatkovih viboriv voseni 1904 roku koli jogo obrali vid Akurejri Voseni 1904 roku Paudl pereyihav z Akurejri do Rejk yavika de jogo priznachili generalnim direktorom Islandsbanki ale vin nevdovzi pomer tak i ne vstignuvshi ni potrapiti do parlamentu ni obijnyati posadu kerivnika banku Borotba za prava zhinokPaudl Briyem buv odin iz pershih prihilnikiv prav zhinok v Islandiyi j 19 lipnya 1885 roku prochitav lekciyu Pro svobodu j osvitu dlya zhinok Lekciya bula prochitana na zborah zhinochoyi blagodijnoyi organizaciyi Thorvaldsensfelag a piznishe vidavnictvo Sigyurdyura Kristyaunssona u Rejk yaviku opublikuvalo yiyi yak broshuru U svoyij lekciyi Paudl rozpovidav pro istoriyi borotbi za prava zhinok u SShA ta yevropejskih krayinah a takozh pro riznih zhinok aktivistok Sered vsogo inshogo vin skazav Koli ya govoryu pro borotbu za svobodu zhinok ya mayu na uvazi borotbu za zvilnennya zhinok vid prignichennya ta rabstva zdayetsya sho ce poki nide ne vidbuvayetsya v osvichenih krayinah ale ya vse odno govoryu pro borotbu za ce shob zhinki otrimali prava otrimali vladu Svoboda zhinok tisno pov yazana z yihnoyu osvitoyu tomu sho zhinki aktivistki ponad use hochut shob zhinkam nadali pravo na otrimannya osviti narivni z cholovikami a potim voni otrimali usi ti posadi yaki mozhut otrimati choloviki z takoyu zh osvitoyu Originalnij tekst isl THegar jeg tala um barattuna fyrir frelsi kvenna tha a jeg eigi vid barattu til thes ad losa kvennfolk undan kugun og thraeldomi mjer virdist ad slikt eigi sjer hvergi stad i menntudum londum heldur tala jeg um barattuna fyrir thvi ad kvennmenn fai rjettindi fai vald Natengt frelsi kvenna er menntun theirra thvi ad thad sem kvennfrelsismenn aeskja einna mest er ad kvennmenn fai rjett til ad geta nad menntun jafnt vid karlmenn og tha enn fremur fengid ymsar stodur sem jafn menntadir karlmenn geta fengid PrimitkiSalmonsens Konversationsleksikon d Track Q1754332 Pall Jakob Briem 1856 1904 Islenzkar aeviskrar 16 listopada 2021 fra landnamstimum til arsloka 1940 island Pall Eggert olason Reykjavik Hid islenska bokmenntafelag 1948 Vol 4 P 113 440 p Eggert Briem althingi is isl Althingi originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka Pall Briem althingi is isl Althingi originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka Pall amtmdur Briem 1856 1904 island THjodviljinn 1904 Vol 18 52 29 desember ISSN 1670 0929 Atburdir Konur og stjornmal konurogstjornmal is isl originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 16 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Pall Briem Um frelsi og menntun kvenna Sogulegur fyrirlestur Reykjavik Sigurdur Kristjansson 1885 44 s z dzherela 16 listopada 2021Posilannya