Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комета Гейла Боппа або Комета Хейла Боппа позначення C 1995 O1 довгоперіодична комета одна з найяскравіших за декілька о

Комета Гейла—Боппа

Комета Гейла—Боппа

Комета Гейла — Боппа або Комета Хейла — Боппа, позначення C/1995 O1 — довгоперіодична комета, одна з найяскравіших за декілька останніх десятиліть. Вона була видима неозброєним оком рекордний термін — 18 місяців, що вдвічі довше попереднього рекорду, який був встановлений Великою кометою 1811 року.

C/1995 O1 (Гейла — Боппа)
image
Комета Гейла — Боппа у квітні 1997
Відкриття
Першовідкривач: та Томас Бопп
Дата відкриття:23 липня 1995
Альтернативні позначення:Велика комета 1997 року
Характеристики орбіти
Епоха:2450465,5 (13 березня, 1997)
Афелій:370,8 а. о.
Перигелій:0,914140 а. о.
Велика піввісь орбіти:185 а. о.
Ексцентриситет орбіти:0,995064
Період обертання:2520-2533 a
Нахил орбіти:89,4301°
Останній перигелій:1 квітня 1997
Наступний перигелій:~ 4390
Фізичні характеристики
Розміри:35 км
Маса:1,3×1016 кг
Середня густина:0.6 г/см³
Альбедо:0,04 ± 0,03[5]

Комета була відкрита 23 липня 1995 року на дуже великій відстані від Сонця (близько 7,2 а. o.), що дозволило зробити припущення, що вона буде досить яскравою і при проходженні біля Землі. І хоча яскравість комет дуже важко передбачити, ця комета повністю виправдала та навіть перевершила очікування, коли пройшла перигелій 1 квітня 1997 року. Інколи комету C/1995 O1 (Гейла — Боппа) ще називають «Великою кометою 1997 року».

Поява комети Гейла — Боппа викликала паніку серед людей, якої не спостерігалося довгий час. Широкий розголос отримали чутки, що за кометою летить корабель прибульців. Ці ж чутки стали поштовхом до серед послідовників нового релігійного руху .

Відкриття

Комета була відкрита незалежно одним від одного двома американськими спостерігачами — та Томасом Боппом. Гейл провів безліч безплідних годин у пошуках комет. Біля свого будинку в Нью-Мексико він спостерігав за вже відомими кометами, коли близько опівночі раптом натрапив на туманний об'єкт величиною 10,5 поряд із кулястим зоряним скупченням M70 в сузір'ї Стрільця. Гейл спершу встановив, що поряд з цим скупченням немає інших об'єктів глибокого космосу. Далі він виявив, що об'єкт помітно переміщується на фоні зір (а значить, знаходиться у Сонячній системі) і написав електронного листа у , яке відстежує астрономічні відкриття.

У Боппа не було власного телескопа. Він був на природі з своїми друзями біля міста Станфілд в штаті Аризона і спостерігав за зоряними скупченнями і галактиками, коли в окулярі телескопа, що належав його другу, перед очима Томаса промайнув відбиток світла. Звірившись із зоряними картами, Бопп зрозумів, що ця плямочка є новим об'єктом і відправив телеграму (через поштове відділення Western Union) туди ж, куди і Гейл.

Наступного ранку було підтверджено відкриття нової комети, якій дали назву комета Гейла — Боппа та позначення C/1995 O1. Про відкриття було оголошено у циркулярі № 6187 Міжнародного астрономічного союзу. На час відкриття комета перебувала на відстані 7,1 а. o. від Сонця між Юпітером і Сатурном.

Незабаром після відкриття, були знайдені більш ранні знімки комети. Так, Теренс Дікінсон знайшов комету на своєму знімку, зробленому 29 травня 1995 року, а Роберт Макнот — на знімку, зробленому 27 квітня 1993 року в Англо-австралійському телескопу, тобто за два роки до відкриття комети. У той час її величина становила 18m, а відстань від Сонця — 13,0 а. o.

Становлення

image
Фотографія комети на початку 1997 року.

Комета стала помітною неозброєним оком в травні 1996 року. Попри те, що збільшення яскравості дещо сповільнилося в другій половині року, вчені досить оптимістично передбачали, що комета буде дуже яскравою. Через близькість до Сонця комети у грудні 1996 року спостережень за нею були утруднені, проте в січні 1997 року вона знову стала добре помітна та була настільки яскравою, що її можна було побачити навіть при світлі ліхтарів великих міст.

Наближаючись до Сонця, комета Гейла — Боппа ставала все яскравішою: у лютому вона досягла 2-ї зоряної величини і вже можна було розрізнити її хвіст — іонний, блакитного кольору, направлений у протилежну від Сонця сторону та пиловий, жовтуватого відтінку, зігнутий по орбіті комети. Сонячне затемнення у Східному Сибіру та Монголії 9 березня дозволило побачити комету вдень. 23 березня 1997 року комета Хейла — Боппа підійшла до Землі на мінімальну відстань — 1,315 а. о. (196,7 млн км).

При проходженні перигелію 1 квітня 1997 року комета являла собою приголомшливе видовище. З середньою величиною 0,7 вона сяяла яскравіше за будь-яку зорю (виключаючи Сіріус), а її два хвости розтягнулися по небу на 15—20° (а невидимі для простого спостерігача їх частини — на 30—40°). Комету можна було спостерігати відразу після настання сутінок; і хоча багато «великих» комет проходять перигелій, знаходячись недалеко від Сонця, комету Гейла — Боппа можна було спостерігати і у північній півкулі протягом ночі.

Розвиток мережі Інтернет зумовив виникнення великої кількості сайтів, які відстежували подробиці польоту комети і навіть публікували щоденні фотографії. Таким чином, Інтернет зіграв велику роль в формуванні безпрецедентного суспільного інтересу до комети Гейла — Боппа.

Якщо комета підлетіла би на відстань 0,1 а. о. до Землі (як це зробила комета Хякутаке к 1996 році), вона перевищила б по яскравості Венеру, досягнувши 5-ї зоряної величини.

Віддалення комети

Після проходження перигелію комета перемістилася у південну небесну півсферу, а її яскравість стала згасати. Комета виглядала менш яскраво для спостерігачів у південній півкулі, проте вони змогли побачити, як її яскравість поступово згасала упродовж другої половини 1997 року. Останні відомі спостереження комети неозброєним оком відносяться до грудня 1997 року, отже, вона була видимою протягом близько 18,5 місяця. Цей термін побив попередній рекорд у 9 місяців, який був встановлений Великою кометою 1811 року.

Зараз комета віддаляється і її яскравість продовжує поступово згасати. У серпні 2004 року вона вилетіла за межі орбіти Урана, а станом на середину 2008 року перебувала на відстані близько 26,8 а. о. від Сонця. У грудні 2010 року комета перебувала на відстані 30,7 а. о. від Сонця. Проте, астрономи продовжують спостерігати за кометою. Приводом для цього є незвично довга активність комети. Недавні спостереження (жовтень 2007 року) свідчать, що у комети все ще є кома яскравістю близько 20m. Припускається, що причина незвично довгої активності криється в дуже повільному охолодженні гігантського ядра комети.

Очікується, що за кометою можливо буде спостерігати за допомогою великих телескопів приблизно до 2020 року, поки її яскравість не впаде до 30m. Комета повернеться до Землі приблизно в році. Передбачається, що в одному з наступних повернень комета Гейла — Боппа має 15%-й шанс стати та стати родоначальницею нового сімейства комет, такого як сімейство комет Крейца.

Зміна орбіти

image
Орбіта комети C/1995 O1 (Гейла — Боппа) на 1 квітня 1997 року (позначена червоним).

Попередній раз комета Гейла — Боппа пролітала поряд із Землею у липні 2215 року до н. е. на приблизній відстані у 1,4 а. о. (4200 років тому). Жодних відомостей про спостереження за кометою у той період не знайдено. У червні того ж року комета майже не зіткнулась з Юпітером. Вважається, що це було її перше проходження через Сонячну систему.

Її орбіта майже перпендикулярна до площини екліптики, тому проходження комети біля планет трапляється вкрай рідко. Але у березні 1996 року комета пролетіла на відстані 0,77 а. о. від Юпітера — досить близький для того, щоб тяжіння цієї планети вплинуло на її орбіту. При цьому найвіддаленіша точка орбіти (афелій) від Сонця зсунулась з 525 до 370 а. о. Період повернення комети скоротився до 2400 років і наразі наступний прояв комети у Сонячній системі очікується у 4390 році.

Існує дуже низька імовірність зіткнення комети Гейла — Боппа із Землею і становить 2,5 × 10−9. Проте у разі зіткнення наслідки для Землі будуть катастрофічними.

Дослідження

image
Натрієвий хвіст комети (відходить вліво вверх від ядра комети).

При наближенні до Сонця комета інтенсивно вивчалася астрономами. При цьому були зроблені деякі важливі та цікаві відкриття.

Натрієвий хвіст

Одним з найбільш значимих результатів було виявлення у комети хвоста третього типу. На додаток до звичайних газового (іонного) та пилового хвостів, існував ще слабкий натрієвий, який можна було побачити лише за допомогою потужних інструментів та складної системи фільтрів. Натрієві потоки раніше помічали і в інших комет, але ні в однієї з них вони не утворювали хвіст. У комети він складався з нейтральних атомів та розтягнувся майже на 50 мільйонів кілометрів у довжину.

Джерело натрію знаходилося усередині голови комети, хоча і не в самому ядрі. Є декілька можливих механізмів утворення такого джерела, наприклад, зіткнення між частками пилу, що оточують ядро, або «витискування» натрію з цих часток під дією ультрафіолету. Поки що не зовсім очевидно, яким з наведених вище механізмів діє у кометі.

Тоді як пиловий хвіст просто залишався позаду комети, описуючи її траєкторію, а іонний був направлений прямо від Сонця, натрієвий хвіст пролягав між цими двома. Це говорить про те, що атоми натрію виштовхувалися з голови комети під тиском світла.

Надлишок дейтерію

У кометі було виявлено високий вміст дейтерію у формі важкої води: майже в два рази більше, ніж в земних океанах. Це означає, що хоча зіткнення комет із Землею могли бути важливим джерелом води на планеті, вони не могли бути єдиним джерелом (якщо, звичайно, подібна концентрація характерна для всіх комет).

Також було виявлено наявність дейтерію у складі інших з'єднань водню. Співвідношення цих елементів різнилося у різних структурах, тому астрономи передбачили, що лід комети формувалися не у протопланетному диску, а у галактичній туманності. Теоретичні моделі утворення льоду у туманностях показують, що комета Гейла — Боппа утворилася при температурі 25—45 К.

Органічні сполуки

Спостереження комети Гейла — Боппа за допомогою спектроскопа виявили наявність групи органічних сполук, деякі з них ніколи не виявлялися у кометах. Ці складні молекули, такі як оцтова і мурашина кислоти та ацетонітрил, могли бути у складі ядра або утворитись у ході хімічних реакцій.

Спостереження комети Хейла-Боппа, здійснені за допомогою спектрометра на 3-метровому телескопі NASA на Гаваях, показали, що близько половини CO в кометі надходить безпосередньо з льоду, що зберігається в ядрі. Кількість цього CO по відношенню до води (12 %) менше, ніж в спокійних областях молекулярних хмар, але узгоджується з вимірами в прото-зоряних оболонках, припускаючи, що льоди зазнали деякої обробки перед їх включенням до складу Хейла-Боппа. Решта CO виникає в комі, ймовірно, шляхом термічної деструкції більш складних молекул.

Виявлення аргону

Комета Гейла — Боппа стала також першою кометою, у складі якої виявили благородний газ аргон. Благородні гази хімічно інертні та вкрай летучий, причому різні гази володіють різною температурою кипіння. Остання властивість допомагає при відстежуванні зміни температури льодовиків комети. Так, криптон випаровується при температурі 16—20 K. Було виявлено, що його вміст в кометі нижче у 25 разів у порівнянні з сонячним; навпаки, температура кипіння аргону 35—40 K і його вміст в порівнянні з сонячним вищий.

Так було встановлено, що температура внутрішніх льодовиків комети ніколи не перевищувала 40К, і водночас у якомусь проміжку часу їхня температура була вища за 20 К. Наявність аргону в кометі означає, що комета сформувалася за орбітою Нептуна десь в поясі Койпера, а потім перемістилася до хмари Оорта.

Фрагментація пилу

Добре структуровані силікатні структури на довжинах хвиль близько 10 мкм були виявлені в комі комети Хейла-Боппа. Як виявилося, пилові дуги мають постійне значення швидкості розширення, а також немає ніякого збільшення поляризації від однієї дуги до іншої у видимій області, що суперечить наявності значної фрагментації. З іншого боку, спостереження рентгенівського випромінювання від комети дозволили висловити думку, що воно пов'язане з взаємодією між сонячними рентгенівськими променями й кометним пилом, а спостережувані кількаденні зменшення інтенсивності рентгенівських променів, можливо пов'язані з фрагментацією пилу. Аналіз спектрів комети, отриманих коли комета перебувала на відстанях від 6,9 до 1,4 астрономічних одиниць виявили низькі доплерівські зміщення ліній OH і CH3OH, що знаходиться в згоді з тим, що крижані зерна мають швидкості набагато нижчі, ніж швидкість СО. Низькі швидкості є очікуваними для великих зерен, а для дрібних зерен отримуються від фрагментації більш великих частинок. На необхідність врахування процесу фрагментації пилових частинок під час дослідження пилового хвоста комети C/1995 O1 (Hale-Bopp) також вказують проведені модельні дослідження пилового хвоста комети. Порівняння моделі пилових зерен з інфрачервоною спектрофотометрією комети вказує на те, що поруч з перигелієм (Rh < 1,5 а. о.), високо пористі крупні зерна звільняються з більших глибин ядра, а подальше дроблення цих частинок додатково збільшує пористість зерен, результатом чого є більш значна фрагментація. Чинниками фрагментації можуть бути тепловий стрес і процес прискорення пилу. Механізмом, відповідальним за фрагментацію, також може бути дія електростатичних сил на крихкі пилинки з малою межею міцності на розрив або (і) випаровування CHON агрегатів.

Обертання

image
Викид газів з ядра комети.

Активність комети та викиди газу з неї не однаково розподілялися по всій поверхні ядра. Викиди проявляються у вигляді сильних викидів з певних областей комети. Завдяки спостереження за викидами газу стало можливим обчислити період обертання ядра комети. Було встановлено, що ядро дійсно обертається, проте у різний час, період обертання був різний: від 11 год 20 хв до 12 год 5 хв. Накладення обертання комети Гейла — Боппа на кілька періодів обертання говорить про те, що ядро мало більш за одну вісь обертання.

Ще один період (названий «суперперіодом»), розрахований за викидами пилу з поверхні, дорівнював 22 дням. Проте у березні 1997 року несподівано з'ясувалося, що в проміжку з лютого по березень комета змінила напрям обертання на протилежний. Точні причини подібної поведінки залишаються невідомими, проте є припущення що причиною цього явища є сильний неперіодичний викид газу.

Подвійне ядро

У 1999 році з'явилася праця, автор якої стверджував про наявність у комети . Робота була заснована на теоретичних дослідженнях та не посилалася на безпосередні спостереження вторинного ядра. У цій праці автор наводив розрахункові характеристики другого ядра: воно повинне було мати діаметр 30 км, при головному ядрі 70 км, відстань між ними — 180 км, а період взаємного обертання — 3 дні.

Факти викладені у цій роботи заперечувалась астрономами-практиками, що стверджували, що навіть знімки комети у високій роздільній здатності, зроблені телескопом «Габбл», не містять слідів подвійного ядра. Крім того, у тих випадках коли комета мала подвійне ядро вони ненадовго залишалися стабільною: орбіта вторинного ядра легко порушувалася під дією гравітації Сонця і планет, що відповідно призводило до руйнування комети.

За допомогою адаптивної оптики наприкінці 1997-го — початку 1998 років була виявлено подвійне світіння ядра комети Гейла — Боппа. Проте, науково не доведено, що такий ефект виникає саме через подвійне ядро.

Реакція суспільства

image
Вид на комету з Долини смерті, США.

Багатьма народами комети вважаються поганою прикметою. Можливо, через тривалий період спостереження, його незвичайному розмаху та активності, комета Гейла — Боппа стала предметом багатьох химерних чуток і теорій.

Корабель прибульців

У листопаді 1996 року астроном-любитель Чак Шрамек із Х'юстона (штат Техас, США) зробив цифровий (ПЗЗ) фотознімок комети, на якому можна було розгледіти розпливчатий, злегка видовжений об'єкт поряд з нею. Коли комп'ютерна програма не змогла ідентифікувати будь-яку зорю, Шрамек подзвонив на радіо Арта Белла, щоб повідомити, що він виявив «сатурноподібний об'єкт», який прямує за кометою. НЛО-ентузіасти, зокрема Картні Браун, незабаром повідомили, що за кометою летить інопланетний космічний корабель.

Деякі експерти в астрономічному співтоваристві заявили, що цей об'єкт — не що інше, як зоря 8,5 величин — , — яка не з'явилася в комп'ютерній програмі Шрамека через неправильні налаштування самого користувача. Цей факт дійсно підтверджується, проте тільки наполовину: зоря поблизу була, але вона була іншої зоряної величини. Крім того, вони заявили, що яскраві «промені», які відходять від об'єкту під кутом 45 градусів, були результатом розкладання світла та надали декілька зображень з схожим ефектом (хоча на їх знімках променів було 4, а не 2).

Пізніше Арт Белл навіть заявив, що у нього є власний знімок об'єкту від анонімного астрофізика, що підтверджує це відкриття. Але астрономи Олівер Хейнот та Девід Толен з Гавайського університету відповіли, що надана фотографія є зміненою копією їх власного знімка комети.

Секта «Брама раю»

Декількома місяцями потому у березні 1997 року, релігійний культ, що називав себе , вибрав появу комети як сигнал для масового суїциду. Вони заявили, що покидають свої земні тіла, щоб долетіти до корабля, який прямує за кометою.

Примітки

  1. JPL Small-Body Database Browser: C/1995 O1 (Hale–Bopp). 2007-10-22 last obs. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 5 грудня 2008.
  2. Syuichi Nakano (12 лютого 2008). OAA computing section circular NK 1553. OAA Computing and Minor Planet Sections. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 17 грудня 2009.
  3. . Архів оригіналу за 25 Лютого 2010. Процитовано 18 грудня 2009.
  4. Weissman, Paul R. (2007). Milani, A.; Valsecchi, G.B.; Vokrouhlicky, D. (ред.). Near Earth Objects, our Celestial Neighbors: Opportunity and Risk; Proceedings [[International Astronomical Union|IAU]] Symposium No. 236, 2006. Proceedings of the International Astronomical Union. Cambridge University Press. 2 (S236): 441—450. doi:10.1017/S1743921307003559. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 13 серпня 2009. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (); Проігноровано |contribution= ()
  5. БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
    d:Track:Q4026990
  6. Ложка, що зникає
  7. Кроки у незвідане: зустрічі й діалоги з видатними людьми
  8. Звіт про діяльність Національної академії наук України
  9. Все про Україну
  10. Kidger, M. R.; Hurst, G; James, N. Крива видимої яскравості комети C/1995 O1 (Гейла — Боппа), починаючи з відкриття та до кінця 1997 року // Earth, Moon, and Planets. — 2004. — Т. 78. — С. 169—177. з джерела 4 червня 2018. Процитовано 2011-05-28. —: 10.1023/A:1006228113533
  11. Shanklin, Jonathan D. (2000). The comets of 1995. Journal of the British Astronomical Association. 110 (6): 311. Bibcode:2000JBAA..110..311S.
  12. Lemonick, Michael D. (17 березня 1997). . Time. Архів оригіналу за 30 листопада 2008. Процитовано 30 жовтня 2008.
  13. Hale, A.; Bopp, T.; Stevens, J. (23 липня 1995). IAU Circular No. 6187. IAU. Процитовано 29 жовтня 2008. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()[недоступне посилання з лютого 2019]
  14. Bopp, Thomas (1997). Amateur Contributions in the study of Comet Hale-Bopp. Earth, Moon, and Planets. 79 (1–3): 307—308. Bibcode:1997EM&P...79..307B. doi:10.1023/A:1006262006364.
  15. Kronk, Gary W. Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp) (англійською) . Cometography.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  16. McNaught, R. H.; West, R. M. (2 серпня 1995). Circular No. 6198. IAU. Процитовано 29 жовтня 2008. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  17. Browne, Malcolm R. (9 березня 1997). Comet Holds Clues to Birth of Time. The New York Times.
  18. McGee, H. W. (1997). The total solar eclipse of 1997 March 9. Journal of the British Astronomical Association. 107 (3): 112—113. Bibcode:1997JBAA..107..112M.
  19. Comet Hale-Bopp. Stardust. Jet Propulsion Laboratory, NASA. 26 листопада 2003. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 9 жовтня 2008.
  20. (13 квітня 1997). Comet Hale-Bopp (April 13, 1997). European Southern Observatory. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 23 листопада 2008.
  21. Shylaja, B. S. (1997). What's New With Hale Bopp?. Bulletin of the Astronomical Society of India. 25: 155—156. Bibcode:1997BASI...25..155S.
  22. (7 березня 1997). Comet Hale-Bopp (March 7, 1997). European Southern Observatory. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 25 листопада 2008.
  23. The Trail of Hale-Bopp. Scientific American. 17 березня 1997. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 23 жовтня 2008.
  24. Szabó, Gy. M.; Kiss, L. L.; Sárneczky, K. (2008). Cometary Activity at 25.7 AU: Hale-Bopp 11 Years after Perihelion. Astrophysical Journal Letters. 677 (2): 121. Bibcode:2008ApJ...677L.121S. doi:10.1086/588095.
  25. Szabó, M.; Sárneczky, K.; Kiss, L. L. (2011). Frozen to death? -- Detection of comet Hale-Bopp at 30.7 AU. Earth and Planetary Astrophysics. arXiv:1104.4351. Bibcode:2011arXiv1104.4351S.
  26. (7 лютого 1997). Comet Hale-Bopp (February 7, 1997). European Southern Observatory. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 1 листопада 2008.
  27. Bailey, M. E. (1996). Orbit Determination and Evolution of Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp). Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 281 (1): 916—924. Bibcode:1996MNRAS.281..916B.
  28. (1997). Orbit Determination and Evolution of Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp). Earth, Moon, and Planets. 79 (1): 3—15. Bibcode:1997EM&P...79....3M. doi:10.1023/A:1006268813208.
  29. Yeomans, Don (10 квітня 1997). Comet Hale-Bopp Orbit and Ephemeris Information. JPL/NASA. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 23 жовтня 2008.
  30. Williams, David R. (23 грудня 2005). . NASA (National Space Science Data Center). Архів оригіналу за 2 Червня 2011. Процитовано 5 грудня 2008. (pre- orbit: semi-major axis 250AU; period 4000yr)
  31. Cremonese, G; Boehnhardt, H; Crovisier, J; Rauer, H; Fitzsimmons, A; Fulle, M; Licandro, J; Pollacco, D; Tozzi, G. P (1997). Neutral Sodium from Comet Hale-Bopp: A Third Type of Tail. The Astrophysical Journal Letters. 490 (2): L199—L202. arXiv:astro-ph/9710022. Bibcode:1997ApJ...490L.199C. doi:10.1086/311040.
  32. Meier, Roland; Owen, Tobias C. (1999). Cometary Deuterium. Space Science Reviews. 90 (1–2): 33—43. Bibcode:1999SSRv...90...33M. doi:10.1023/A:1005269208310.
  33. Rodgers, S. D.; Charnley, S. B. (2002). Organic synthesis in the coma of Comet Hale–Bopp?. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 320 (4): L61—L64. Bibcode:2001MNRAS.320L..61R. doi:10.1046/j.1365-8711.2001.04208.x.
  34. DiSanti M.A., Mumma M.J., Russo N.D., Magee-Sauer K., Novak R., Rettig T.W. Identification of two sources of carbon monoxide in comet Hale–Bopp // Nature. — 1999. — Вип. 399. — № 6737. — С. 662–665. — DOI:10.1038/21378.
  35. Stern, S. A.; Slater, D. C.; Festou, M. C.; Parker, J. Wm.; Gladstone, G. R.; A’hearn, M. F.; Wilkinson, E. (2000). The Discovery of Argon in Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp). The Astrophysical Journal. 544 (2): L169—L172. arXiv:astro-ph/0011327. Bibcode:2000ApJ...544L.169S. doi:10.1086/317312.
  36. Krasnopolsky, Vladimir A.; Mumma, MJ; Abbott, M; Flynn, BC; Meech, KJ; Yeomans, DK; Feldman, PD; Cosmovici, CB (1997). Detection of Soft X-rays and a Sensitive Search for Noble Gases in Comet Hale-Bopp (C/1995 O1). Science. 277 (5331): 1488—1491. Bibcode:1997Sci...277.1488K. doi:10.1126/science.277.5331.1488. PMID 9278508.
  37. Hadamcik E. & Levasseur-Regourd A. C. Dust evolution of comet C/1995 O1 (Hale-Bopp) by imaging polarimetric observations // Astronomy and Astrophysics. — 2003. — Вип. 403. — С. 757—768. — DOI:10.1051/0004-6361:20030378.
  38. Owens A., Parmar A. N., Oosterbroek T., Orr A., Antonelli L. A., Fiore F., Schultz R., Tozzi G. P., Maccarone M. C., Piro L. Evidence for Dust-related X-Ray Emission from Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp) // The Astrophysical Journal. — 1998. — Вип. 493. — № 1. — С. L47—L51. — DOI:10.1086/311119.
  39. Biver N. et al. Evolution of the outgassing of Comet Hale-Bopp (C/1995 O1) from radio observations // Science. — 1997. — Вип. 275. — С. 1915—1918. — DOI:10.1126/science.275.5308.1915.
  40. Kharchuk S. V., Korsun P. P., Mikuz H. Model analysis of the dust tail of comet Hale-Bopp // Kinematics and Physics of Celestial Bodies. — 2009. — Вип. 25. — № 4. — С. 189—193. — DOI:10.3103/S0884591309040035.
  41. Harker D. E.; Wooden D. H.; Woodward Ch. E.; Lisse C. M. Grain Properties of Comet C/1995 O1 (Hale-Bopp) // The Astrophysical Journal. — 2002. — Вип. 580. — № 1. — С. 579—597. — DOI:10.1086/343091.
  42. Konno I., Huebner W.F., Boice D.C. A Model of Dust Fragmentation in Near-Nucleus Jet-like Features in Comet P/Halley // Icarus. — 1993. — Вип. 101. — № 1. — С. 84—94. — DOI:10.1006/icar.1993.1008.
  43. Boehnhardt H., Fechtig H. Electrostatic charging and fragmentation of dust near P/Giacobini-Zinner and P/Halley // Astronomy and Astrophysics. — 1987. — Вип. 187. — № 1-2. — С. 824—828. — DOI:10.1007/978-3-642-82971-0_139.
  44. Wallis M. K., Meredith N. P., Rees D. Gas coma of Comet Giacobini-Zinner — Emission from grains // Advances in Space Research. — 1989. — Вип. 9. — № 3. — С. 213—216. — DOI:10.1016/0273-1177(89)90262-7.
  45. Bergeron Comet Hale-Bopp Animation. Stardust. Jet Propulsion Laboratory, NASA. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 жовтня 2008.
  46. Warell, J; Lagerkvist, C.-I; Lagerros, J. S. V (1999). Dust continuum imaging of C/1995 O1 (Hale-Bopp): Rotation period and dust outflow velocity. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 136 (2): 245—256. Bibcode:1999A&AS..136..245W. doi:10.1051/aas:1999213.
  47. Sekanina, Z. (1997). Detection of a Satellite Orbiting The Nucleus of Comet Hale–Bopp (C/1995 O1). Earth, Moon, and Planets. 77 (3): 155—163. Bibcode:1997EM&P...77..155S. doi:10.1023/A:1006230712665.
  48. McCarthy, D. W.; Stolovy, S; Campins, H; Larson, S; Samarasinha, N; Kern, S (2007). Comet Hale–Bopp in outburst: Imaging the dynamics of icy particles with HST/NICMOS. Icarus. 189 (1): 184—195. Bibcode:2007Icar..189..184M. doi:10.1016/j.icarus.2007.01.019.
  49. Weaver, H. A. (1999). Post-Perihelion HST Observations of Comet Hale-Bopp (C/1995 O1). Icarus. 141 (1): 1—12. Bibcode:1999Icar..141....1W. doi:10.1006/icar.1999.6159.
  50. Marchis, F. (1999). (PDF). Astronomy & Astrophysics. 349: 985—995. Bibcode:1999A&A...349..985M. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2008. Процитовано 28 травня 2011.
  51. Fernández, Yanga R. (2002). . Earth, Moon, and Planets. 89 (1): 3—25. Bibcode:2000EM&P...89....3F. doi:10.1023/A:1021545031431. Архів оригіналу за 11 Березня 2022. Процитовано 11 Березня 2022.
  52. Jaroff, Leon; Willwerth, James (14 квітня 1997). . Time. Архів оригіналу за 23 листопада 2008. Процитовано 30 жовтня 2008.
  53. Hale, Alan (1997). . Skeptical Inquirer. 21 (2): 25—28. Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 28 травня 2011.
  54. Burnham, Robert; Levy, David H. (2000). Great Comets. Cambridge University Press. с. 191. ISBN .
  55. Tholen, David J. (15 січня 1997). Fraudulent use of a IfA/UH picture. European Organisation for Astronomical Research in the Southern Hemisphere. оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 14 жовтня 2008.
  56. Robinson, Wendy Gale. . Journal of Computer-Mediated Communication. 3 (3). Архів оригіналу за 10 Червня 2011. Процитовано 28 Травня 2011.
image Це незавершена стаття про комету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kometa Gejla Boppa abo Kometa Hejla Boppa poznachennya C 1995 O1 dovgoperiodichna kometa odna z najyaskravishih za dekilka ostannih desyatilit Vona bula vidima neozbroyenim okom rekordnij termin 18 misyaciv sho vdvichi dovshe poperednogo rekordu yakij buv vstanovlenij Velikoyu kometoyu 1811 roku C 1995 O1 Gejla Boppa Kometa Gejla Boppa u kvitni 1997VidkrittyaPershovidkrivach ta Tomas BoppData vidkrittya 23 lipnya 1995Alternativni poznachennya Velika kometa 1997 rokuHarakteristiki orbitiEpoha 2450465 5 13 bereznya 1997 Afelij 370 8 a o Perigelij 0 914140 a o Velika pivvis orbiti 185 a o Ekscentrisitet orbiti 0 995064Period obertannya 2520 2533 aNahil orbiti 89 4301 Ostannij perigelij 1 kvitnya 1997Nastupnij perigelij 4390Fizichni harakteristikiRozmiri 35 kmMasa 1 3 1016 kgSerednya gustina 0 6 g sm Albedo 0 04 0 03 5 Kometa bula vidkrita 23 lipnya 1995 roku na duzhe velikij vidstani vid Soncya blizko 7 2 a o sho dozvolilo zrobiti pripushennya sho vona bude dosit yaskravoyu i pri prohodzhenni bilya Zemli I hocha yaskravist komet duzhe vazhko peredbachiti cya kometa povnistyu vipravdala ta navit perevershila ochikuvannya koli projshla perigelij 1 kvitnya 1997 roku Inkoli kometu C 1995 O1 Gejla Boppa she nazivayut Velikoyu kometoyu 1997 roku Poyava kometi Gejla Boppa viklikala paniku sered lyudej yakoyi ne sposterigalosya dovgij chas Shirokij rozgolos otrimali chutki sho za kometoyu letit korabel pribulciv Ci zh chutki stali poshtovhom do sered poslidovnikiv novogo religijnogo ruhu VidkrittyaKometa bula vidkrita nezalezhno odnim vid odnogo dvoma amerikanskimi sposterigachami ta Tomasom Boppom Gejl proviv bezlich bezplidnih godin u poshukah komet Bilya svogo budinku v Nyu Meksiko vin sposterigav za vzhe vidomimi kometami koli blizko opivnochi raptom natrapiv na tumannij ob yekt velichinoyu 10 5 poryad iz kulyastim zoryanim skupchennyam M70 v suzir yi Strilcya Gejl spershu vstanoviv sho poryad z cim skupchennyam nemaye inshih ob yektiv glibokogo kosmosu Dali vin viyaviv sho ob yekt pomitno peremishuyetsya na foni zir a znachit znahoditsya u Sonyachnij sistemi i napisav elektronnogo lista u yake vidstezhuye astronomichni vidkrittya U Boppa ne bulo vlasnogo teleskopa Vin buv na prirodi z svoyimi druzyami bilya mista Stanfild v shtati Arizona i sposterigav za zoryanimi skupchennyami i galaktikami koli v okulyari teleskopa sho nalezhav jogo drugu pered ochima Tomasa promajnuv vidbitok svitla Zvirivshis iz zoryanimi kartami Bopp zrozumiv sho cya plyamochka ye novim ob yektom i vidpraviv telegramu cherez poshtove viddilennya Western Union tudi zh kudi i Gejl Nastupnogo ranku bulo pidtverdzheno vidkrittya novoyi kometi yakij dali nazvu kometa Gejla Boppa ta poznachennya C 1995 O1 Pro vidkrittya bulo ogolosheno u cirkulyari 6187 Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu Na chas vidkrittya kometa perebuvala na vidstani 7 1 a o vid Soncya mizh Yupiterom i Saturnom Nezabarom pislya vidkrittya buli znajdeni bilsh ranni znimki kometi Tak Terens Dikinson znajshov kometu na svoyemu znimku zroblenomu 29 travnya 1995 roku a Robert Maknot na znimku zroblenomu 27 kvitnya 1993 roku v Anglo avstralijskomu teleskopu tobto za dva roki do vidkrittya kometi U toj chas yiyi velichina stanovila 18m a vidstan vid Soncya 13 0 a o StanovlennyaFotografiya kometi na pochatku 1997 roku Kometa stala pomitnoyu neozbroyenim okom v travni 1996 roku Popri te sho zbilshennya yaskravosti desho spovilnilosya v drugij polovini roku vcheni dosit optimistichno peredbachali sho kometa bude duzhe yaskravoyu Cherez blizkist do Soncya kometi u grudni 1996 roku sposterezhen za neyu buli utrudneni prote v sichni 1997 roku vona znovu stala dobre pomitna ta bula nastilki yaskravoyu sho yiyi mozhna bulo pobachiti navit pri svitli lihtariv velikih mist Nablizhayuchis do Soncya kometa Gejla Boppa stavala vse yaskravishoyu u lyutomu vona dosyagla 2 yi zoryanoyi velichini i vzhe mozhna bulo rozrizniti yiyi hvist ionnij blakitnogo koloru napravlenij u protilezhnu vid Soncya storonu ta pilovij zhovtuvatogo vidtinku zignutij po orbiti kometi Sonyachne zatemnennya u Shidnomu Sibiru ta Mongoliyi 9 bereznya dozvolilo pobachiti kometu vden 23 bereznya 1997 roku kometa Hejla Boppa pidijshla do Zemli na minimalnu vidstan 1 315 a o 196 7 mln km Pri prohodzhenni perigeliyu 1 kvitnya 1997 roku kometa yavlyala soboyu prigolomshlive vidovishe Z serednoyu velichinoyu 0 7 vona syayala yaskravishe za bud yaku zoryu viklyuchayuchi Sirius a yiyi dva hvosti roztyagnulisya po nebu na 15 20 a nevidimi dlya prostogo sposterigacha yih chastini na 30 40 Kometu mozhna bulo sposterigati vidrazu pislya nastannya sutinok i hocha bagato velikih komet prohodyat perigelij znahodyachis nedaleko vid Soncya kometu Gejla Boppa mozhna bulo sposterigati i u pivnichnij pivkuli protyagom nochi Rozvitok merezhi Internet zumoviv viniknennya velikoyi kilkosti sajtiv yaki vidstezhuvali podrobici polotu kometi i navit publikuvali shodenni fotografiyi Takim chinom Internet zigrav veliku rol v formuvanni bezprecedentnogo suspilnogo interesu do kometi Gejla Boppa Yaksho kometa pidletila bi na vidstan 0 1 a o do Zemli yak ce zrobila kometa Hyakutake k 1996 roci vona perevishila b po yaskravosti Veneru dosyagnuvshi 5 yi zoryanoyi velichini Viddalennya kometiPislya prohodzhennya perigeliyu kometa peremistilasya u pivdennu nebesnu pivsferu a yiyi yaskravist stala zgasati Kometa viglyadala mensh yaskravo dlya sposterigachiv u pivdennij pivkuli prote voni zmogli pobachiti yak yiyi yaskravist postupovo zgasala uprodovzh drugoyi polovini 1997 roku Ostanni vidomi sposterezhennya kometi neozbroyenim okom vidnosyatsya do grudnya 1997 roku otzhe vona bula vidimoyu protyagom blizko 18 5 misyacya Cej termin pobiv poperednij rekord u 9 misyaciv yakij buv vstanovlenij Velikoyu kometoyu 1811 roku Zaraz kometa viddalyayetsya i yiyi yaskravist prodovzhuye postupovo zgasati U serpni 2004 roku vona viletila za mezhi orbiti Urana a stanom na seredinu 2008 roku perebuvala na vidstani blizko 26 8 a o vid Soncya U grudni 2010 roku kometa perebuvala na vidstani 30 7 a o vid Soncya Prote astronomi prodovzhuyut sposterigati za kometoyu Privodom dlya cogo ye nezvichno dovga aktivnist kometi Nedavni sposterezhennya zhovten 2007 roku svidchat sho u kometi vse she ye koma yaskravistyu blizko 20m Pripuskayetsya sho prichina nezvichno dovgoyi aktivnosti kriyetsya v duzhe povilnomu oholodzhenni gigantskogo yadra kometi Ochikuyetsya sho za kometoyu mozhlivo bude sposterigati za dopomogoyu velikih teleskopiv priblizno do 2020 roku poki yiyi yaskravist ne vpade do 30m Kometa povernetsya do Zemli priblizno v roci Peredbachayetsya sho v odnomu z nastupnih povernen kometa Gejla Boppa maye 15 j shans stati ta stati rodonachalniceyu novogo simejstva komet takogo yak simejstvo komet Krejca Zmina orbitiOrbita kometi C 1995 O1 Gejla Boppa na 1 kvitnya 1997 roku poznachena chervonim Poperednij raz kometa Gejla Boppa prolitala poryad iz Zemleyu u lipni 2215 roku do n e na pribliznij vidstani u 1 4 a o 4200 rokiv tomu Zhodnih vidomostej pro sposterezhennya za kometoyu u toj period ne znajdeno U chervni togo zh roku kometa majzhe ne zitknulas z Yupiterom Vvazhayetsya sho ce bulo yiyi pershe prohodzhennya cherez Sonyachnu sistemu Yiyi orbita majzhe perpendikulyarna do ploshini ekliptiki tomu prohodzhennya kometi bilya planet traplyayetsya vkraj ridko Ale u berezni 1996 roku kometa proletila na vidstani 0 77 a o vid Yupitera dosit blizkij dlya togo shob tyazhinnya ciyeyi planeti vplinulo na yiyi orbitu Pri comu najviddalenisha tochka orbiti afelij vid Soncya zsunulas z 525 do 370 a o Period povernennya kometi skorotivsya do 2400 rokiv i narazi nastupnij proyav kometi u Sonyachnij sistemi ochikuyetsya u 4390 roci Isnuye duzhe nizka imovirnist zitknennya kometi Gejla Boppa iz Zemleyu i stanovit 2 5 10 9 Prote u razi zitknennya naslidki dlya Zemli budut katastrofichnimi DoslidzhennyaNatriyevij hvist kometi vidhodit vlivo vverh vid yadra kometi Pri nablizhenni do Soncya kometa intensivno vivchalasya astronomami Pri comu buli zrobleni deyaki vazhlivi ta cikavi vidkrittya Natriyevij hvist Odnim z najbilsh znachimih rezultativ bulo viyavlennya u kometi hvosta tretogo tipu Na dodatok do zvichajnih gazovogo ionnogo ta pilovogo hvostiv isnuvav she slabkij natriyevij yakij mozhna bulo pobachiti lishe za dopomogoyu potuzhnih instrumentiv ta skladnoyi sistemi filtriv Natriyevi potoki ranishe pomichali i v inshih komet ale ni v odniyeyi z nih voni ne utvoryuvali hvist U kometi vin skladavsya z nejtralnih atomiv ta roztyagnuvsya majzhe na 50 miljoniv kilometriv u dovzhinu Dzherelo natriyu znahodilosya useredini golovi kometi hocha i ne v samomu yadri Ye dekilka mozhlivih mehanizmiv utvorennya takogo dzherela napriklad zitknennya mizh chastkami pilu sho otochuyut yadro abo vitiskuvannya natriyu z cih chastok pid diyeyu ultrafioletu Poki sho ne zovsim ochevidno yakim z navedenih vishe mehanizmiv diye u kometi Todi yak pilovij hvist prosto zalishavsya pozadu kometi opisuyuchi yiyi trayektoriyu a ionnij buv napravlenij pryamo vid Soncya natriyevij hvist prolyagav mizh cimi dvoma Ce govorit pro te sho atomi natriyu vishtovhuvalisya z golovi kometi pid tiskom svitla Nadlishok dejteriyu U kometi bulo viyavleno visokij vmist dejteriyu u formi vazhkoyi vodi majzhe v dva razi bilshe nizh v zemnih okeanah Ce oznachaye sho hocha zitknennya komet iz Zemleyu mogli buti vazhlivim dzherelom vodi na planeti voni ne mogli buti yedinim dzherelom yaksho zvichajno podibna koncentraciya harakterna dlya vsih komet Takozh bulo viyavleno nayavnist dejteriyu u skladi inshih z yednan vodnyu Spivvidnoshennya cih elementiv riznilosya u riznih strukturah tomu astronomi peredbachili sho lid kometi formuvalisya ne u protoplanetnomu disku a u galaktichnij tumannosti Teoretichni modeli utvorennya lodu u tumannostyah pokazuyut sho kometa Gejla Boppa utvorilasya pri temperaturi 25 45 K Organichni spoluki Sposterezhennya kometi Gejla Boppa za dopomogoyu spektroskopa viyavili nayavnist grupi organichnih spoluk deyaki z nih nikoli ne viyavlyalisya u kometah Ci skladni molekuli taki yak octova i murashina kisloti ta acetonitril mogli buti u skladi yadra abo utvoritis u hodi himichnih reakcij Sposterezhennya kometi Hejla Boppa zdijsneni za dopomogoyu spektrometra na 3 metrovomu teleskopi NASA na Gavayah pokazali sho blizko polovini CO v kometi nadhodit bezposeredno z lodu sho zberigayetsya v yadri Kilkist cogo CO po vidnoshennyu do vodi 12 menshe nizh v spokijnih oblastyah molekulyarnih hmar ale uzgodzhuyetsya z vimirami v proto zoryanih obolonkah pripuskayuchi sho lodi zaznali deyakoyi obrobki pered yih vklyuchennyam do skladu Hejla Boppa Reshta CO vinikaye v komi jmovirno shlyahom termichnoyi destrukciyi bilsh skladnih molekul Viyavlennya argonu Kometa Gejla Boppa stala takozh pershoyu kometoyu u skladi yakoyi viyavili blagorodnij gaz argon Blagorodni gazi himichno inertni ta vkraj letuchij prichomu rizni gazi volodiyut riznoyu temperaturoyu kipinnya Ostannya vlastivist dopomagaye pri vidstezhuvanni zmini temperaturi lodovikiv kometi Tak kripton viparovuyetsya pri temperaturi 16 20 K Bulo viyavleno sho jogo vmist v kometi nizhche u 25 raziv u porivnyanni z sonyachnim navpaki temperatura kipinnya argonu 35 40 K i jogo vmist v porivnyanni z sonyachnim vishij Tak bulo vstanovleno sho temperatura vnutrishnih lodovikiv kometi nikoli ne perevishuvala 40K i vodnochas u yakomus promizhku chasu yihnya temperatura bula visha za 20 K Nayavnist argonu v kometi oznachaye sho kometa sformuvalasya za orbitoyu Neptuna des v poyasi Kojpera a potim peremistilasya do hmari Oorta Fragmentaciya pilu Dobre strukturovani silikatni strukturi na dovzhinah hvil blizko 10 mkm buli viyavleni v komi kometi Hejla Boppa Yak viyavilosya pilovi dugi mayut postijne znachennya shvidkosti rozshirennya a takozh nemaye niyakogo zbilshennya polyarizaciyi vid odniyeyi dugi do inshoyi u vidimij oblasti sho superechit nayavnosti znachnoyi fragmentaciyi Z inshogo boku sposterezhennya rentgenivskogo viprominyuvannya vid kometi dozvolili visloviti dumku sho vono pov yazane z vzayemodiyeyu mizh sonyachnimi rentgenivskimi promenyami j kometnim pilom a sposterezhuvani kilkadenni zmenshennya intensivnosti rentgenivskih promeniv mozhlivo pov yazani z fragmentaciyeyu pilu Analiz spektriv kometi otrimanih koli kometa perebuvala na vidstanyah vid 6 9 do 1 4 astronomichnih odinic viyavili nizki doplerivski zmishennya linij OH i CH3OH sho znahoditsya v zgodi z tim sho krizhani zerna mayut shvidkosti nabagato nizhchi nizh shvidkist SO Nizki shvidkosti ye ochikuvanimi dlya velikih zeren a dlya dribnih zeren otrimuyutsya vid fragmentaciyi bilsh velikih chastinok Na neobhidnist vrahuvannya procesu fragmentaciyi pilovih chastinok pid chas doslidzhennya pilovogo hvosta kometi C 1995 O1 Hale Bopp takozh vkazuyut provedeni modelni doslidzhennya pilovogo hvosta kometi Porivnyannya modeli pilovih zeren z infrachervonoyu spektrofotometriyeyu kometi vkazuye na te sho poruch z perigeliyem Rh lt 1 5 a o visoko poristi krupni zerna zvilnyayutsya z bilshih glibin yadra a podalshe droblennya cih chastinok dodatkovo zbilshuye poristist zeren rezultatom chogo ye bilsh znachna fragmentaciya Chinnikami fragmentaciyi mozhut buti teplovij stres i proces priskorennya pilu Mehanizmom vidpovidalnim za fragmentaciyu takozh mozhe buti diya elektrostatichnih sil na krihki pilinki z maloyu mezheyu micnosti na rozriv abo i viparovuvannya CHON agregativ Obertannya Vikid gaziv z yadra kometi Aktivnist kometi ta vikidi gazu z neyi ne odnakovo rozpodilyalisya po vsij poverhni yadra Vikidi proyavlyayutsya u viglyadi silnih vikidiv z pevnih oblastej kometi Zavdyaki sposterezhennya za vikidami gazu stalo mozhlivim obchisliti period obertannya yadra kometi Bulo vstanovleno sho yadro dijsno obertayetsya prote u riznij chas period obertannya buv riznij vid 11 god 20 hv do 12 god 5 hv Nakladennya obertannya kometi Gejla Boppa na kilka periodiv obertannya govorit pro te sho yadro malo bilsh za odnu vis obertannya She odin period nazvanij superperiodom rozrahovanij za vikidami pilu z poverhni dorivnyuvav 22 dnyam Prote u berezni 1997 roku nespodivano z yasuvalosya sho v promizhku z lyutogo po berezen kometa zminila napryam obertannya na protilezhnij Tochni prichini podibnoyi povedinki zalishayutsya nevidomimi prote ye pripushennya sho prichinoyu cogo yavisha ye silnij neperiodichnij vikid gazu Podvijne yadro U 1999 roci z yavilasya pracya avtor yakoyi stverdzhuvav pro nayavnist u kometi Robota bula zasnovana na teoretichnih doslidzhennyah ta ne posilalasya na bezposeredni sposterezhennya vtorinnogo yadra U cij praci avtor navodiv rozrahunkovi harakteristiki drugogo yadra vono povinne bulo mati diametr 30 km pri golovnomu yadri 70 km vidstan mizh nimi 180 km a period vzayemnogo obertannya 3 dni Fakti vikladeni u cij roboti zaperechuvalas astronomami praktikami sho stverdzhuvali sho navit znimki kometi u visokij rozdilnij zdatnosti zrobleni teleskopom Gabbl ne mistyat slidiv podvijnogo yadra Krim togo u tih vipadkah koli kometa mala podvijne yadro voni nenadovgo zalishalisya stabilnoyu orbita vtorinnogo yadra legko porushuvalasya pid diyeyu gravitaciyi Soncya i planet sho vidpovidno prizvodilo do rujnuvannya kometi Za dopomogoyu adaptivnoyi optiki naprikinci 1997 go pochatku 1998 rokiv bula viyavleno podvijne svitinnya yadra kometi Gejla Boppa Prote naukovo ne dovedeno sho takij efekt vinikaye same cherez podvijne yadro Reakciya suspilstvaVid na kometu z Dolini smerti SShA Bagatma narodami kometi vvazhayutsya poganoyu prikmetoyu Mozhlivo cherez trivalij period sposterezhennya jogo nezvichajnomu rozmahu ta aktivnosti kometa Gejla Boppa stala predmetom bagatoh himernih chutok i teorij Korabel pribulcivU listopadi 1996 roku astronom lyubitel Chak Shramek iz H yustona shtat Tehas SShA zrobiv cifrovij PZZ fotoznimok kometi na yakomu mozhna bulo rozglediti rozplivchatij zlegka vidovzhenij ob yekt poryad z neyu Koli komp yuterna programa ne zmogla identifikuvati bud yaku zoryu Shramek podzvoniv na radio Arta Bella shob povidomiti sho vin viyaviv saturnopodibnij ob yekt yakij pryamuye za kometoyu NLO entuziasti zokrema Kartni Braun nezabarom povidomili sho za kometoyu letit inoplanetnij kosmichnij korabel Deyaki eksperti v astronomichnomu spivtovaristvi zayavili sho cej ob yekt ne sho inshe yak zorya 8 5 velichin yaka ne z yavilasya v komp yuternij programi Shrameka cherez nepravilni nalashtuvannya samogo koristuvacha Cej fakt dijsno pidtverdzhuyetsya prote tilki napolovinu zorya poblizu bula ale vona bula inshoyi zoryanoyi velichini Krim togo voni zayavili sho yaskravi promeni yaki vidhodyat vid ob yektu pid kutom 45 gradusiv buli rezultatom rozkladannya svitla ta nadali dekilka zobrazhen z shozhim efektom hocha na yih znimkah promeniv bulo 4 a ne 2 Piznishe Art Bell navit zayaviv sho u nogo ye vlasnij znimok ob yektu vid anonimnogo astrofizika sho pidtverdzhuye ce vidkrittya Ale astronomi Oliver Hejnot ta Devid Tolen z Gavajskogo universitetu vidpovili sho nadana fotografiya ye zminenoyu kopiyeyu yih vlasnogo znimka kometi Sekta Brama rayu Dekilkoma misyacyami potomu u berezni 1997 roku religijnij kult sho nazivav sebe vibrav poyavu kometi yak signal dlya masovogo suyicidu Voni zayavili sho pokidayut svoyi zemni tila shob doletiti do korablya yakij pryamuye za kometoyu PrimitkiJPL Small Body Database Browser C 1995 O1 Hale Bopp 2007 10 22 last obs Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 5 grudnya 2008 Syuichi Nakano 12 lyutogo 2008 OAA computing section circular NK 1553 OAA Computing and Minor Planet Sections Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2009 Arhiv originalu za 25 Lyutogo 2010 Procitovano 18 grudnya 2009 Weissman Paul R 2007 Milani A Valsecchi G B Vokrouhlicky D red Near Earth Objects our Celestial Neighbors Opportunity and Risk Proceedings International Astronomical Union IAU Symposium No 236 2006 Proceedings of the International Astronomical Union Cambridge University Press 2 S236 441 450 doi 10 1017 S1743921307003559 Arhiv originalu za 15 serpnya 2009 Procitovano 13 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Proignorovano contribution dovidka BD malih til Sonyachnoyi sistemi JPL d Track Q4026990 Lozhka sho znikaye Kroki u nezvidane zustrichi j dialogi z vidatnimi lyudmi Zvit pro diyalnist Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Vse pro Ukrayinu Kidger M R Hurst G James N Kriva vidimoyi yaskravosti kometi C 1995 O1 Gejla Boppa pochinayuchi z vidkrittya ta do kincya 1997 roku Earth Moon and Planets 2004 T 78 S 169 177 z dzherela 4 chervnya 2018 Procitovano 2011 05 28 10 1023 A 1006228113533 Shanklin Jonathan D 2000 The comets of 1995 Journal of the British Astronomical Association 110 6 311 Bibcode 2000JBAA 110 311S Lemonick Michael D 17 bereznya 1997 Time Arhiv originalu za 30 listopada 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2008 Hale A Bopp T Stevens J 23 lipnya 1995 IAU Circular No 6187 IAU Procitovano 29 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Bopp Thomas 1997 Amateur Contributions in the study of Comet Hale Bopp Earth Moon and Planets 79 1 3 307 308 Bibcode 1997EM amp P 79 307B doi 10 1023 A 1006262006364 Kronk Gary W Comet C 1995 O1 Hale Bopp anglijskoyu Cometography com Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 10 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka McNaught R H West R M 2 serpnya 1995 Circular No 6198 IAU Procitovano 29 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Browne Malcolm R 9 bereznya 1997 Comet Holds Clues to Birth of Time The New York Times McGee H W 1997 The total solar eclipse of 1997 March 9 Journal of the British Astronomical Association 107 3 112 113 Bibcode 1997JBAA 107 112M Comet Hale Bopp Stardust Jet Propulsion Laboratory NASA 26 listopada 2003 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2008 13 kvitnya 1997 Comet Hale Bopp April 13 1997 European Southern Observatory Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 23 listopada 2008 Shylaja B S 1997 What s New With Hale Bopp Bulletin of the Astronomical Society of India 25 155 156 Bibcode 1997BASI 25 155S 7 bereznya 1997 Comet Hale Bopp March 7 1997 European Southern Observatory Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 25 listopada 2008 The Trail of Hale Bopp Scientific American 17 bereznya 1997 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2008 Szabo Gy M Kiss L L Sarneczky K 2008 Cometary Activity at 25 7 AU Hale Bopp 11 Years after Perihelion Astrophysical Journal Letters 677 2 121 Bibcode 2008ApJ 677L 121S doi 10 1086 588095 Szabo M Sarneczky K Kiss L L 2011 Frozen to death Detection of comet Hale Bopp at 30 7 AU Earth and Planetary Astrophysics arXiv 1104 4351 Bibcode 2011arXiv1104 4351S 7 lyutogo 1997 Comet Hale Bopp February 7 1997 European Southern Observatory Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 1 listopada 2008 Bailey M E 1996 Orbit Determination and Evolution of Comet C 1995 O1 Hale Bopp Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 281 1 916 924 Bibcode 1996MNRAS 281 916B 1997 Orbit Determination and Evolution of Comet C 1995 O1 Hale Bopp Earth Moon and Planets 79 1 3 15 Bibcode 1997EM amp P 79 3M doi 10 1023 A 1006268813208 Yeomans Don 10 kvitnya 1997 Comet Hale Bopp Orbit and Ephemeris Information JPL NASA Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 23 zhovtnya 2008 Williams David R 23 grudnya 2005 NASA National Space Science Data Center Arhiv originalu za 2 Chervnya 2011 Procitovano 5 grudnya 2008 pre orbit semi major axis 250AU period 4000yr Cremonese G Boehnhardt H Crovisier J Rauer H Fitzsimmons A Fulle M Licandro J Pollacco D Tozzi G P 1997 Neutral Sodium from Comet Hale Bopp A Third Type of Tail The Astrophysical Journal Letters 490 2 L199 L202 arXiv astro ph 9710022 Bibcode 1997ApJ 490L 199C doi 10 1086 311040 Meier Roland Owen Tobias C 1999 Cometary Deuterium Space Science Reviews 90 1 2 33 43 Bibcode 1999SSRv 90 33M doi 10 1023 A 1005269208310 Rodgers S D Charnley S B 2002 Organic synthesis in the coma of Comet Hale Bopp Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 320 4 L61 L64 Bibcode 2001MNRAS 320L 61R doi 10 1046 j 1365 8711 2001 04208 x DiSanti M A Mumma M J Russo N D Magee Sauer K Novak R Rettig T W Identification of two sources of carbon monoxide in comet Hale Bopp Nature 1999 Vip 399 6737 S 662 665 DOI 10 1038 21378 Stern S A Slater D C Festou M C Parker J Wm Gladstone G R A hearn M F Wilkinson E 2000 The Discovery of Argon in Comet C 1995 O1 Hale Bopp The Astrophysical Journal 544 2 L169 L172 arXiv astro ph 0011327 Bibcode 2000ApJ 544L 169S doi 10 1086 317312 Krasnopolsky Vladimir A Mumma MJ Abbott M Flynn BC Meech KJ Yeomans DK Feldman PD Cosmovici CB 1997 Detection of Soft X rays and a Sensitive Search for Noble Gases in Comet Hale Bopp C 1995 O1 Science 277 5331 1488 1491 Bibcode 1997Sci 277 1488K doi 10 1126 science 277 5331 1488 PMID 9278508 Hadamcik E amp Levasseur Regourd A C Dust evolution of comet C 1995 O1 Hale Bopp by imaging polarimetric observations Astronomy and Astrophysics 2003 Vip 403 S 757 768 DOI 10 1051 0004 6361 20030378 Owens A Parmar A N Oosterbroek T Orr A Antonelli L A Fiore F Schultz R Tozzi G P Maccarone M C Piro L Evidence for Dust related X Ray Emission from Comet C 1995 O1 Hale Bopp The Astrophysical Journal 1998 Vip 493 1 S L47 L51 DOI 10 1086 311119 Biver N et al Evolution of the outgassing of Comet Hale Bopp C 1995 O1 from radio observations Science 1997 Vip 275 S 1915 1918 DOI 10 1126 science 275 5308 1915 Kharchuk S V Korsun P P Mikuz H Model analysis of the dust tail of comet Hale Bopp Kinematics and Physics of Celestial Bodies 2009 Vip 25 4 S 189 193 DOI 10 3103 S0884591309040035 Harker D E Wooden D H Woodward Ch E Lisse C M Grain Properties of Comet C 1995 O1 Hale Bopp The Astrophysical Journal 2002 Vip 580 1 S 579 597 DOI 10 1086 343091 Konno I Huebner W F Boice D C A Model of Dust Fragmentation in Near Nucleus Jet like Features in Comet P Halley Icarus 1993 Vip 101 1 S 84 94 DOI 10 1006 icar 1993 1008 Boehnhardt H Fechtig H Electrostatic charging and fragmentation of dust near P Giacobini Zinner and P Halley Astronomy and Astrophysics 1987 Vip 187 1 2 S 824 828 DOI 10 1007 978 3 642 82971 0 139 Wallis M K Meredith N P Rees D Gas coma of Comet Giacobini Zinner Emission from grains Advances in Space Research 1989 Vip 9 3 S 213 216 DOI 10 1016 0273 1177 89 90262 7 Bergeron Comet Hale Bopp Animation Stardust Jet Propulsion Laboratory NASA Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Warell J Lagerkvist C I Lagerros J S V 1999 Dust continuum imaging of C 1995 O1 Hale Bopp Rotation period and dust outflow velocity Astronomy and Astrophysics Supplement Series 136 2 245 256 Bibcode 1999A amp AS 136 245W doi 10 1051 aas 1999213 Sekanina Z 1997 Detection of a Satellite Orbiting The Nucleus of Comet Hale Bopp C 1995 O1 Earth Moon and Planets 77 3 155 163 Bibcode 1997EM amp P 77 155S doi 10 1023 A 1006230712665 McCarthy D W Stolovy S Campins H Larson S Samarasinha N Kern S 2007 Comet Hale Bopp in outburst Imaging the dynamics of icy particles with HST NICMOS Icarus 189 1 184 195 Bibcode 2007Icar 189 184M doi 10 1016 j icarus 2007 01 019 Weaver H A 1999 Post Perihelion HST Observations of Comet Hale Bopp C 1995 O1 Icarus 141 1 1 12 Bibcode 1999Icar 141 1W doi 10 1006 icar 1999 6159 Marchis F 1999 PDF Astronomy amp Astrophysics 349 985 995 Bibcode 1999A amp A 349 985M Arhiv originalu PDF za 31 zhovtnya 2008 Procitovano 28 travnya 2011 Fernandez Yanga R 2002 Earth Moon and Planets 89 1 3 25 Bibcode 2000EM amp P 89 3F doi 10 1023 A 1021545031431 Arhiv originalu za 11 Bereznya 2022 Procitovano 11 Bereznya 2022 Jaroff Leon Willwerth James 14 kvitnya 1997 Time Arhiv originalu za 23 listopada 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2008 Hale Alan 1997 Skeptical Inquirer 21 2 25 28 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2010 Procitovano 28 travnya 2011 Burnham Robert Levy David H 2000 Great Comets Cambridge University Press s 191 ISBN 978 0 521 64600 0 Tholen David J 15 sichnya 1997 Fraudulent use of a IfA UH picture European Organisation for Astronomical Research in the Southern Hemisphere originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 14 zhovtnya 2008 Robinson Wendy Gale Journal of Computer Mediated Communication 3 3 Arhiv originalu za 10 Chervnya 2011 Procitovano 28 Travnya 2011 Ce nezavershena stattya pro kometu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ