Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Команча пол Komańcza лемківське село в Польщі у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Населення 893

Команьча

Команьча

Команча, (пол. Komańcza) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 893 особи (2011).

Село
Команьча
пол. Komańcza
image
Команьча, греко—католицька церква
Покрови Пресв. Діви Марії

Координати 49°20′14″ пн. ш. 22°04′03″ сх. д. / 49.33722222224977827° пн. ш. 22.067500000027777673° сх. д. / 49.33722222224977827; 22.067500000027777673Координати: 49°20′14″ пн. ш. 22°04′03″ сх. д. / 49.33722222224977827° пн. ш. 22.067500000027777673° сх. д. / 49.33722222224977827; 22.067500000027777673

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Команча
Перша згадка 1512
Площа 8,8 км²
Висота центру 450—610  м
Населення 893 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-543
Автомобільний код RSA
SIMC 0354293
GeoNames 768344
OSM ↑2905012 ·R (Ґміна Команча)
Офіційний сайт komancza.pl
image
image
Команьча
Команьча (Польща)
image
image
Команьча
Команьча (Підкарпатське воєводство)
image Команьча у Вікісховищі

Розташування

Команьча розташоване у південно-східній частині Польщі, між Низькими Бескидами та Західними Бещадами в долині Ославиці при впадінні Барбарки, недалеко кордону з Словаччиною, приблизно 30 кілометрів на південь від Сянока.

Історія

Перша згадка в писаних джерелах з 1512 р. як про село Команича пол. Komanycza, засноване сяніцьким старостою Міхалом (Михайлом) Каменецьким за волоським правом.

У листопаді 1918 р. Команьча стала центром Команчанської республіки — квазі-державного утворення, що об'єднало під гаслом єдиної української національної та державної ідеї майже 30 сіл.

image
Православна церква в Команьчі
image
Монастир (кляштор) Римо-католицького Ордену Сестер Святої Родини з Назарету в селі Команьча

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 1280 жителів села — 1050 українців, 160 поляків (прибульці-нехлібороби) і 70 євреїв.

Під час Другої світової війни в селі діяла делегатура Українського допомогового комітету.

25 березня 1946 р. відділ УПА «У-1», у рамках протидії депортації, спалив у Команьчі станицю МО, двір, молочарню, будинки залізниці, 5 мостів, 3 вілли. Було вбито 3 особи польської національності. Під час акції «Вісла» депортовано 353 особи. Не виселено 171 осіб української національності — працівників залізниці, та 97 місцевих поляків. Після 1947 р. Команьча була єдиним селом, де не було зліквідовано греко-католицької парафії.

Починаючи від 1948 р., до Команьчі, яка зберегла за собою статус ґмінного центру, стали прибувати польські поселенці, а від 1956 р. також українці, що поверталися із західних земель. У 1963 р. у селі створено православну парафію. У 1988 р. посвячено нову греко-католицьку церкву. З деякими перервами існував тут гурток УСКТ та фольклорний ансамбль.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення

У 1921 році село з переважно українським населенням нараховувало 143 хат та 892 осіб, з яких:

Місцеві цигани мешкали на самостійній вуличці, займались ковальством та музикою.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 434 80 311 43
Жінки 459 70 275 114
Разом 893 150 586 157

Культурні пам'ятки

Церковні споруди

  • дерев'яна православна церква збудована на місці старішої дерев'яної церкви з 1802 року в східнолемківському стилі, яка згоріла 13.09.2006 року
  • греко-католицька церква з 1985—1988 рр.
  • дерев'яний римо-католицький костел св. Йосифа з 1949—1950 рр.
  • монастир назаретанок з 1928 року з пам'ятною кімнатою кардинала Стефана Вишинського, якого тут комуністичний режим інтернував

Інші культурні пам'ятки

  • у будинку № 147 була приватна галерея лемківських кроїв пані Дарії Боївки. Народна майстриня сама виготовляла одежу за старими лемківськими взорами та відвідувічам розказуавла про різні зібрані екземплярі до часу, коли захворіла у похилому віці.

Див. також

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Команьча

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.
  3. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
  4. . Архів оригіналу за 15 Березня 2018. Процитовано 6 Вересня 2016.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Biesczady. Przewodnik. Rewasz, Pruszkow, 2012, с. 301—304. ()
image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Komancha pol Komancza lemkivske selo v Polshi u gmini Komancha Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 893 osobi 2011 Selo Komancha pol Komancza Komancha greko katolicka cerkva Pokrovi Presv Divi Mariyi Koordinati 49 20 14 pn sh 22 04 03 sh d 49 33722222224977827 pn sh 22 067500000027777673 sh d 49 33722222224977827 22 067500000027777673 Koordinati 49 20 14 pn sh 22 04 03 sh d 49 33722222224977827 pn sh 22 067500000027777673 sh d 49 33722222224977827 22 067500000027777673 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina KomanchaPersha zgadka 1512Plosha 8 8 km Visota centru 450 610 mNaselennya 893 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 543Avtomobilnij kod RSASIMC 0354293GeoNames 768344OSM 2905012 R Gmina Komancha Oficijnij sajt komancza pl KomanchaKomancha Polsha KomanchaKomancha Pidkarpatske voyevodstvo Komancha u VikishovishiRoztashuvannyaKomancha roztashovane u pivdenno shidnij chastini Polshi mizh Nizkimi Beskidami ta Zahidnimi Beshadami v dolini Oslavici pri vpadinni Barbarki nedaleko kordonu z Slovachchinoyu priblizno 30 kilometriv na pivden vid Syanoka IstoriyaPersha zgadka v pisanih dzherelah z 1512 r yak pro selo Komanicha pol Komanycza zasnovane syanickim starostoyu Mihalom Mihajlom Kameneckim za voloskim pravom U listopadi 1918 r Komancha stala centrom Komanchanskoyi respubliki kvazi derzhavnogo utvorennya sho ob yednalo pid gaslom yedinoyi ukrayinskoyi nacionalnoyi ta derzhavnoyi ideyi majzhe 30 sil Pravoslavna cerkva v Komanchi Monastir klyashtor Rimo katolickogo Ordenu Sester Svyatoyi Rodini z Nazaretu v seli Komancha V 1939 r v seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 1280 zhiteliv sela 1050 ukrayinciv 160 polyakiv pribulci nehliborobi i 70 yevreyiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v seli diyala delegatura Ukrayinskogo dopomogovogo komitetu 25 bereznya 1946 r viddil UPA U 1 u ramkah protidiyi deportaciyi spaliv u Komanchi stanicyu MO dvir molocharnyu budinki zaliznici 5 mostiv 3 villi Bulo vbito 3 osobi polskoyi nacionalnosti Pid chas akciyi Visla deportovano 353 osobi Ne viseleno 171 osib ukrayinskoyi nacionalnosti pracivnikiv zaliznici ta 97 miscevih polyakiv Pislya 1947 r Komancha bula yedinim selom de ne bulo zlikvidovano greko katolickoyi parafiyi Pochinayuchi vid 1948 r do Komanchi yaka zberegla za soboyu status gminnogo centru stali pribuvati polski poselenci a vid 1956 r takozh ukrayinci sho povertalisya iz zahidnih zemel U 1963 r u seli stvoreno pravoslavnu parafiyu U 1988 r posvyacheno novu greko katolicku cerkvu Z deyakimi perervami isnuvav tut gurtok USKT ta folklornij ansambl U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva NaselennyaU 1921 roci selo z perevazhno ukrayinskim naselennyam narahovuvalo 143 hat ta 892 osib z yakih greko katoliki 728 rimo katoliki 90 yevreyi 74 Miscevi cigani meshkali na samostijnij vulichci zajmalis kovalstvom ta muzikoyu DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 434 80 311 43 Zhinki 459 70 275 114 Razom 893 150 586 157Kulturni pam yatkiCerkovni sporudi derev yana pravoslavna cerkva zbudovana na misci starishoyi derev yanoyi cerkvi z 1802 roku v shidnolemkivskomu stili yaka zgorila 13 09 2006 roku greko katolicka cerkva z 1985 1988 rr derev yanij rimo katolickij kostel sv Josifa z 1949 1950 rr monastir nazaretanok z 1928 roku z pam yatnoyu kimnatoyu kardinala Stefana Vishinskogo yakogo tut komunistichnij rezhim internuvav Inshi kulturni pam yatki u budinku 147 bula privatna galereya lemkivskih kroyiv pani Dariyi Boyivki Narodna majstrinya sama vigotovlyala odezhu za starimi lemkivskimi vzorami ta vidviduvicham rozkazuavla pro rizni zibrani ekzemplyari do chasu koli zahvorila u pohilomu vici Div takozhKomanchanska Respublika Ukrayinci Polshi Lemkivshina HreshataPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komancha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 74 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 Arhiv originalu za 15 Bereznya 2018 Procitovano 6 Veresnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 Veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaBiesczady Przewodnik Rewasz Pruszkow 2012 s 301 304 ISBN 978 83 62460 21 2 Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ