Єлизавета Миколаївна Ковальська (до шлюбу Солнцева; 29.07.1851, за ін. даними — 1849, 1850 або 1852—1943) — учасниця народницького руху, феміністка. Активістка жіночої освіти.
Ковальська Єлизавета Миколаївна | |
---|---|
Народилася | 17 червня 1851 Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Померла | 1943[1][2] СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | активістка за права жінок, викладачка університету |
Знання мов | російська |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Народилась поблизу м. Харків в маєтку батька — полковника М. Солнцева. Її матір'ю була кріпачка, яка перебувала у позашлюбному зв'язку з полковником. Разом з матір'ю була виписана з кріпацького стану, в офіційних документах значилась як «незаконна донька міщанки м. Харкова та полковника Солнцева».
Спочатку навчалась вдома, а потім — у приватному пансіоні Щербачової в Харкові. Після закриття пансіону була зарахована, не без спротиву батька, до жіночої гімназії. Організувала там «самоосвітній» гурток гімназисток, який невдовзі злився з аналогічним гуртком студентів Харківського університету. На гуртку обговорювалися актуальні політичні та громадські питання, у тому числі жіноче, читався роман М. Чернишевського «Что делать». У рік закінчення гімназії помер її батько, залишивши їй значний спадок.
Разом з Я. Ковальським (дещо пізніше вони одружилися) Єлизавета Солнцева організовує в одному зі своїх будинків безкоштовні навчальні курси для жінок: лекції слухачкам читали викладачі та студенти Харківського університету. В цей же час вступає до Харківського товариства грамотності й викладає у недільних школах для робітниць. На заняттях розповідає про цікаві для жінок епізоди з російської історії, про події Французької революції кінця 18 століття, про боротьбу жінок за свої права. Тоді ж організовує гурток для юнаків, який мав «радикальне направлення». Цей гурток відвідував М. Ковалевський (у той час ще молодий студент); він добре знав французьку та англійську мови і допомагав Ковальській в її роботі у ще одному жіночому гуртку, що мав соціалістичне спрямування (готував реферати з праць К.-А. Сен-Сімона, Ш. Фур'є, Р. Оуена та ін. представників утопічного соціалізму). Я. Ковальський налагодив зв'язки з учителями Харківського повіту, вони регулярно приїздили до Харкова, і там для них влаштовувались невеликі педагогічні семінари, на яких обговорювалися й політичні теми. Активна політосвітня діяльність Єлизавети Ковальської та її однодумців привернула до себе увагу жандармів, і ті почали чинити на Ковальську тиск.
У цей час до Харкова приїздить міністр освіти граф Д. Толстой. Ковальська та гуртківці почали агітувати освічену громадськість за те, щоб подати міністрові петицію з проханням надати жінкам право вступати до університетів. Для підготовки петиції була створена комісія, до неї увійшли, крім Ковальської, хімік М. Бекетов, юристи А. Стоянов та Л. Владимиров, художниця Марія Раєвська-Іванова. Делегатками для подачі петиції були обрані Ковальська, А. Аптекман та М. Раєвська-Іванова. Міністр прийняв делегацію вкрай вороже, заявив, зокрема, що жінкам не слід навчатися в університетах. Після цієї зустрічі Ковальська виїздить до Санкт-Петербурга, відвідує там Вищі жіночі курси та гурток з вивчення політичної економії, де знайомиться з Софією Перовською, О. Корніловою (у шлюбі Корнілова-Мороз), О. Шлейснер та іншими своїми ровесницями, які згодом стануть відомими революціонерками-народницями.
1871 захворіла і повернулася до Харкова, а невдовзі за порадою лікарів відбула на лікування до Швейцарії. Там захопилася бакунізмом. Повернувшись до Росії, влаштувалась нар. вчителькою в Царськосільському повіті, розгорнула революційну пропаганду серед робітників заводу «Колпіно», котрі були жителями с. Царська Слов'янка. Потрапивши під жандармський нагляд, почала поперемінно мешкати то в Петербурзі, то в Харкові. Вела агітацію за програму «Землі і волі», однак не входила до цієї організації, залишаючи за собою свободу дії.
Перехід на нелегальне становище
Весною 1879, після вбивства в Харкові губернатора князя Д. Кропоткіна, поліція почала проводити масові обшуки й арешти. Це змусило Ковальську перейти на нелегальне становище. Після розколу «Землі і волі» на «Народну волю» й «Чорний переділ» вступає до останнього. Заперечує популярну серед тогочасних революціонерів тезу, що терор є засобом наближення соціалістичної революції. Відстоює думку, що революцію може здійснити тільки сам народ. Організовує в Харкові гуртки самоосвіти для робітництва та учнівської молоді. 1880 разом із (член «Чорного переділу») засновує в Києві Південноросійський робітничий союз.
Арешт і каторга
22 жовтня 1880 разом з М. Щедріним, Софією Богомолець, М. Присецькою, В. Кізером, С. Кузнєцовим та ін. була заарештована. У травні 1881 Київський військовий суд засудив її до безстрокової каторги. 1882 по дорозі до місця відбування покарання — Карійської політичної каторжної в'язниці (р. Кара, Забайкалля, Росія) — втекла з Іркутської пересильної тюрми разом з Софією Богомолець. Однак через три тижні була схоплена і доправлена до Карійської політичної каторжної в'язниці. 1884 після сутичок з місцевим тюремним начальством переведена до Іркутського тюремного замку на суворе ув'язнення в одиночній камері. Звідти знову втекла, проте через півтора місяці була схоплена і повернута до в'язниці. Весною 1885 повторно вислана на Кару. 1888 мала зіткнення з приамурським генерал-губернатором А. Корфом, який приїздив до Кари. Після інциденту відправлена до Верхудінського тюремного замку. Це спричинило збурення і протести політичних в'язнів і призвело 1889 до Карійської трагедії. 1890 за спробу втечі відправлена до Гірно-Зерентуйської тюрми. За маніфестом безстрокова каторга була замінена 20-літньою.
Австрійська піддана
Одружилася з австрійським підданим М. Маньковським і 1903 як іноземна піддана була вислана до Австрії. 1904 увійшла до Партії соціалістів-революціонерів і в цьому ж році вийшла з неї через неприйняття партією програми «максимум». Пристала до групи «максималістів». 1907 була заарештована в Парижі (Франція) за підозрою в причетності до вбивства в серпні 1906 Т. Леонтьєвою французьклшл громадянина, якого та помилково сприйняла як колишнього російського міністра внутрішніх справ П. Дурново. Невдовзі за відсутністю доказів була звільнена. 1909 разом із групою максималістів видавала в Парижі журнал «Трудовая республика».
Повернення до Росії
Після Лютневої революції 1917 повернулася до Росії. 1918 влаштувалася в Петербурзі на роботу до Історико-революційної секції Державного архіву, працювала там науковою співробітницею. 1923 переїхала до Москви, жила в будинку ветеранів революції. Входила до редколегії журналу «Каторга и ссылка».
Див. також
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. —
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела та література
- Голобуцький П. В., Трутовський Г. Й. Ковальська Єлизавета Миколаївна [ 7 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelizaveta Mikolayivna Kovalska do shlyubu Solnceva 29 07 1851 za in danimi 1849 1850 abo 1852 1943 uchasnicya narodnickogo ruhu feministka Aktivistka zhinochoyi osviti Kovalska Yelizaveta MikolayivnaNarodilasya17 chervnya 1851 1851 06 17 Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomerla1943 1 2 SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktivistka za prava zhinok vikladachka universitetuZnannya movrosijskaU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilas poblizu m Harkiv v mayetku batka polkovnika M Solnceva Yiyi matir yu bula kripachka yaka perebuvala u pozashlyubnomu zv yazku z polkovnikom Razom z matir yu bula vipisana z kripackogo stanu v oficijnih dokumentah znachilas yak nezakonna donka mishanki m Harkova ta polkovnika Solnceva Spochatku navchalas vdoma a potim u privatnomu pansioni Sherbachovoyi v Harkovi Pislya zakrittya pansionu bula zarahovana ne bez sprotivu batka do zhinochoyi gimnaziyi Organizuvala tam samoosvitnij gurtok gimnazistok yakij nevdovzi zlivsya z analogichnim gurtkom studentiv Harkivskogo universitetu Na gurtku obgovoryuvalisya aktualni politichni ta gromadski pitannya u tomu chisli zhinoche chitavsya roman M Chernishevskogo Chto delat U rik zakinchennya gimnaziyi pomer yiyi batko zalishivshi yij znachnij spadok Razom z Ya Kovalskim desho piznishe voni odruzhilisya Yelizaveta Solnceva organizovuye v odnomu zi svoyih budinkiv bezkoshtovni navchalni kursi dlya zhinok lekciyi sluhachkam chitali vikladachi ta studenti Harkivskogo universitetu V cej zhe chas vstupaye do Harkivskogo tovaristva gramotnosti j vikladaye u nedilnih shkolah dlya robitnic Na zanyattyah rozpovidaye pro cikavi dlya zhinok epizodi z rosijskoyi istoriyi pro podiyi Francuzkoyi revolyuciyi kincya 18 stolittya pro borotbu zhinok za svoyi prava Todi zh organizovuye gurtok dlya yunakiv yakij mav radikalne napravlennya Cej gurtok vidviduvav M Kovalevskij u toj chas she molodij student vin dobre znav francuzku ta anglijsku movi i dopomagav Kovalskij v yiyi roboti u she odnomu zhinochomu gurtku sho mav socialistichne spryamuvannya gotuvav referati z prac K A Sen Simona Sh Fur ye R Ouena ta in predstavnikiv utopichnogo socializmu Ya Kovalskij nalagodiv zv yazki z uchitelyami Harkivskogo povitu voni regulyarno priyizdili do Harkova i tam dlya nih vlashtovuvalis neveliki pedagogichni seminari na yakih obgovoryuvalisya j politichni temi Aktivna politosvitnya diyalnist Yelizaveti Kovalskoyi ta yiyi odnodumciv privernula do sebe uvagu zhandarmiv i ti pochali chiniti na Kovalsku tisk U cej chas do Harkova priyizdit ministr osviti graf D Tolstoj Kovalska ta gurtkivci pochali agituvati osvichenu gromadskist za te shob podati ministrovi peticiyu z prohannyam nadati zhinkam pravo vstupati do universitetiv Dlya pidgotovki peticiyi bula stvorena komisiya do neyi uvijshli krim Kovalskoyi himik M Beketov yuristi A Stoyanov ta L Vladimirov hudozhnicya Mariya Rayevska Ivanova Delegatkami dlya podachi peticiyi buli obrani Kovalska A Aptekman ta M Rayevska Ivanova Ministr prijnyav delegaciyu vkraj vorozhe zayaviv zokrema sho zhinkam ne slid navchatisya v universitetah Pislya ciyeyi zustrichi Kovalska viyizdit do Sankt Peterburga vidviduye tam Vishi zhinochi kursi ta gurtok z vivchennya politichnoyi ekonomiyi de znajomitsya z Sofiyeyu Perovskoyu O Kornilovoyu u shlyubi Kornilova Moroz O Shlejsner ta inshimi svoyimi rovesnicyami yaki zgodom stanut vidomimi revolyucionerkami narodnicyami 1871 zahvorila i povernulasya do Harkova a nevdovzi za poradoyu likariv vidbula na likuvannya do Shvejcariyi Tam zahopilasya bakunizmom Povernuvshis do Rosiyi vlashtuvalas nar vchitelkoyu v Carskosilskomu poviti rozgornula revolyucijnu propagandu sered robitnikiv zavodu Kolpino kotri buli zhitelyami s Carska Slov yanka Potrapivshi pid zhandarmskij naglyad pochala popereminno meshkati to v Peterburzi to v Harkovi Vela agitaciyu za programu Zemli i voli odnak ne vhodila do ciyeyi organizaciyi zalishayuchi za soboyu svobodu diyi Perehid na nelegalne stanovisheVesnoyu 1879 pislya vbivstva v Harkovi gubernatora knyazya D Kropotkina policiya pochala provoditi masovi obshuki j areshti Ce zmusilo Kovalsku perejti na nelegalne stanovishe Pislya rozkolu Zemli i voli na Narodnu volyu j Chornij peredil vstupaye do ostannogo Zaperechuye populyarnu sered togochasnih revolyucioneriv tezu sho teror ye zasobom nablizhennya socialistichnoyi revolyuciyi Vidstoyuye dumku sho revolyuciyu mozhe zdijsniti tilki sam narod Organizovuye v Harkovi gurtki samoosviti dlya robitnictva ta uchnivskoyi molodi 1880 razom iz chlen Chornogo peredilu zasnovuye v Kiyevi Pivdennorosijskij robitnichij soyuz Aresht i katorga22 zhovtnya 1880 razom z M Shedrinim Sofiyeyu Bogomolec M Priseckoyu V Kizerom S Kuznyecovim ta in bula zaareshtovana U travni 1881 Kiyivskij vijskovij sud zasudiv yiyi do bezstrokovoyi katorgi 1882 po dorozi do miscya vidbuvannya pokarannya Karijskoyi politichnoyi katorzhnoyi v yaznici r Kara Zabajkallya Rosiya vtekla z Irkutskoyi peresilnoyi tyurmi razom z Sofiyeyu Bogomolec Odnak cherez tri tizhni bula shoplena i dopravlena do Karijskoyi politichnoyi katorzhnoyi v yaznici 1884 pislya sutichok z miscevim tyuremnim nachalstvom perevedena do Irkutskogo tyuremnogo zamku na suvore uv yaznennya v odinochnij kameri Zvidti znovu vtekla prote cherez pivtora misyaci bula shoplena i povernuta do v yaznici Vesnoyu 1885 povtorno vislana na Karu 1888 mala zitknennya z priamurskim general gubernatorom A Korfom yakij priyizdiv do Kari Pislya incidentu vidpravlena do Verhudinskogo tyuremnogo zamku Ce sprichinilo zburennya i protesti politichnih v yazniv i prizvelo 1889 do Karijskoyi tragediyi 1890 za sprobu vtechi vidpravlena do Girno Zerentujskoyi tyurmi Za manifestom bezstrokova katorga bula zaminena 20 litnoyu Avstrijska piddanaOdruzhilasya z avstrijskim piddanim M Mankovskim i 1903 yak inozemna piddana bula vislana do Avstriyi 1904 uvijshla do Partiyi socialistiv revolyucioneriv i v comu zh roci vijshla z neyi cherez neprijnyattya partiyeyu programi maksimum Pristala do grupi maksimalistiv 1907 bula zaareshtovana v Parizhi Franciya za pidozroyu v prichetnosti do vbivstva v serpni 1906 T Leontyevoyu francuzklshl gromadyanina yakogo ta pomilkovo sprijnyala yak kolishnogo rosijskogo ministra vnutrishnih sprav P Durnovo Nevdovzi za vidsutnistyu dokaziv bula zvilnena 1909 razom iz grupoyu maksimalistiv vidavala v Parizhi zhurnal Trudovaya respublika Povernennya do RosiyiPislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 povernulasya do Rosiyi 1918 vlashtuvalasya v Peterburzi na robotu do Istoriko revolyucijnoyi sekciyi Derzhavnogo arhivu pracyuvala tam naukovoyu spivrobitniceyu 1923 pereyihala do Moskvi zhila v budinku veteraniv revolyuciyi Vhodila do redkolegiyi zhurnalu Katorga i ssylka Div takozhBucinskij Dmitro TimofijovichPrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Dictionary of Women Worldwide 25 000 Women Through the Ages A Commire D Klezmer Detroit Gale Yorkin Publications 2006 2572 p ISBN 978 0 7876 7585 1 d Track Q18608895d Track Q2077283d Track Q12439d Track Q4768240d Track Q107407429d Track Q105802405 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570Dzherela ta literaturaGolobuckij P V Trutovskij G J Kovalska Yelizaveta Mikolayivna 7 Bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8