Княжа вежа рос Княжая башня чотирикутна глуха непроїзна вежа в південно західній частині Новгородського дитинця Башта в

Княжа вежа (рос. Княжая башня) — чотирикутна глуха (непроїзна) вежа в південно-західній частині Новгородського дитинця. Башта в плані являє собою «квадрат» 9 × 9,8 м. Висота вежі з зубцями — 18,5 м, а товщина стін на рівні першого ярусу — 2 м. Вінчає вежу десятиметровий намет. Спочатку башта мала шість ярусів, перший і третій ярус спиралися на цегляні склепіння, нині перекриття розібрані. Вежа мала виходи на стіни (зараз закладені).

Княжа вежа

58°31′08″ пн. ш. 31°16′23″ сх. д. / 58.518888890027774607° пн. ш. 31.27333333002777849° сх. д.Координати: 58°31′08″ пн. ш. 31°16′23″ сх. д. / 58.518888890027774607° пн. ш. 31.27333333002777849° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Великий Новгород
Тип	пам'ятка архітектури^[d]
Дата заснування	15 століття




Княжа вежа Княжа вежа (Росія)

Медіафайли у Вікісховищі

Розташування

Княжа вежа розташована в південній частині Кремля між вежами Спаською та Кокуй. З двох сторін до Княжой вежі примикає Кремлівська стіна.

Історія

Згадується в різний час по-різному: в 1626 році «за Боярським двором», «на государевому дворі» (тобто на Воеводському дворі) — у 1660-х і 1670-х рр., «Власьєвська», у 1694 році від назви церкви Власія на Волосовій вулиці на яку фасадом виходить вежа. Споруджена в 1484-1499 рр., ймовірно замість колишньої. Сучасну назву вежі введено в літературу на початку XX століття.

Вежа перебудовувалася в XVI столітті і під час будівництві Воєводського двору в кінці XVII століття, тоді у вежі збудували двоповерхову прибудову, яку як і вежу пристосували для потреб Воєводського двору. Тоді у вежі на першому поверсі був льох, а на другому — сушило (продовольчий склад). У 1784 році башта була пристосована під архіву Казенної палати. Під час археологічних розкопок Н. К. Реріха в 1910 році було виявлено нижню частину прибудови.

Під час Великої Вітчизняної війни Княжа вежа була відірвана від стін, але не впала. Досліджувалася вежа також А. В. Воробйовим і M. X. Алешковським в 1957 році.

30 квітня 1991 року впала ділянку стіни у Спаської вежі, а трохи згодом, у ніч з 3 на 4 травня, поруч обвалилася частина стіни між Спаською та Княжою вежею. У 1994—1996 рр., замість обваленого фрагмента стіни між Спаською та Княжою вежами зведено новий.

Вежа зображена на 5 рублевій російській банкноті.

Культурна спадщина

30 серпня 1960 року постановою Ради Міністрів РРФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников в РСФСР» ансамбль Новгородського кремля прийнятий під охорону як пам'ятка державного значення.

У 1992 році Рішенням ювілейного засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Новгородського кремля включений в Список Всесвітньої спадщини.

Світова спадщина ЮНЕСКО

Примітки

. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.

Література

Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Княжая башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред Янина В. Л.

Княжая башня [ 25 Червня 2020 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.