Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Києвичі напівлегендарна династія ранньосередньовічних полянських правителів Києва Деякі дослідники довіряють літописним

Києвичі

Києвичі

Києвичі — напівлегендарна династія ранньосередньовічних полянських правителів Києва.

Деякі дослідники довіряють літописним звісткам про Київичів, і таким чином вважають що вони правили полянами з другої третини V ст. до IX століття. Першими представниками цієї династії у полян були легендарні засновники Києва — Кий, Щек, Хорив і їхня сестра Либідь. Від імені старшого з братів і пішла назва роду.

Останнього гіпотетичного Київича Аскольда-Миколу було вбито у 882 року варягами, очолюваними Олегом. Окрім згаданого Аскольда до династії належав і його попередник чи сучасник, Дір. Наразі обмеженість джерел не дає підстав для остаточного вирішення питання історичності династії та належності до неї як князя Аскольда так і його можливого попередника Діра.

Етимологія

Етимологію антропоніму Кий, за яким названо династію, досить впевнено пов'язують з іранськими мовами:
Кий < іран. Kūya < авест. *kaoya.

Щодо Кия та започаткованої ним династії висловлено декілька гіпотез. Згідно найбільш поширеної Кий був слов'янським князем V–VI століть, його нащадки — очільники східнословянського племені полян.

Гіпотеза М. Ю. Брайчевського

Гіпотезу М. Ю. Брайчевського побудовано на досить популярному у радянській науці ототожненні Кия з Куаром Зеноба Ґлака та Кувером візантійських хронік.

«…біографія реального Кия — Куара — Кувера має історично зумовлений характер. 30-ті роки в історії слов'янських народів, як ми вже знаємо, справді були переломним етапом. На заході внаслідок упертої боротьби проти аварської зверхності виникає держава Само; на сході — Київська Русь… Нащадком того напівлегендарного Кия—Куара—Кувера і був Аскольд.»

Датування життя й діяльності Кия припустиме, як і ототожнення Кий — Куар. Пов'язування Кувера з Києм сумнівне, першого наразі переважно пов'язують з протоболгарами.

Хорезмійська гіпотеза В. М. Топорова

В. М. Топоров безпосередньо не торкаючись теми династії Київичів, виклав власну гіпотезу щодо походження топоніму «Київ» (наразі активно підтримується О. Пріцаком), а саме:

«…було проаналізовано повідомлення Аль Масуді щодо хозарського війська та його ватажка, зведеного у ранг wazir'а, на ім'я Aḥmadu 'bnu Kūyah, тобто Ахмад, син Куї. Враховуючи спадковий характер цієї посади, можна думати, що Ахмаду на цій посаді передував його батько Kūya, який займав це місце в останні десятиліття IX ст. та на початку Х століття у Київі.»

Тобто, на думку В. М. Топорова династії Київичів не існувало, назва Києва походить від імені лідера хорезмійського війська, яке перебувало на службі у хозар.

Власне автор констатує і факт того, що запропонована ним гіпотеза входить в протиріччя з наявними епіграфічними матеріалами (відомі Куар, Мелтей та Хореан «Історії Тарона»). Неодноразово зверталася увага на те, що подібна побудова абсолютно суперечить археологічним пам'яткам. Певну суперечність викликає і той факт, що Олег Віщий захопив саме Київ (за літописами), не інший «градок», який згодом буде названо на честь хорезмійського очильника. Навіть враховуючи вельми ймовірне припущення щодо пізнішого затвердження варягів Ігоря у Київі (не раніше 930-их рр.), для визначення персони батька Aḥmadu 'bnu Kūyah та його можливих зв'язків з Київом, а разом з цим і відповідності всієї побудови В. М. Топорова, інформації Аль Масуді замало, тим більш ця гіпотеза втрачає взагалі будь-який сенс, якщо припущення про появу хорезмійського війська у хозар близько межі IX–X ст.ст. знайде подальші підтвердження.

Київичі у давньоруських літописах

«А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян.»

Києвичі у Яна Длугоша

«Згодом, по смерті Кия, Щека та Корева, їх сини та нащадки, спадкуючи, княжили у руських багато років, доки таке успадкування не привело до двох рідних братів — Оскальда та Діра.»

Див. також

Примітки

  1. (рос.)В. Н. Топоров. Об иранском элементе в русской духовной культуре. Славянский и балканский фольклор. М.: «Наука», 1989
  2. Брайчевський М. Ю. Вибране. Т. II: Хозарія і Русь. Аскольд — цар київський. К.: Вид. ім. Олени Теліги, 2009.
  3. (рос.) Килиевич С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII. Киев: Наукова думка, 1982
  4. (рос.) Свод древнейших письменных известий о славянах. Т. ІІ. М., 1995.
  5. (рос.)Н. Голб, О. Прицак. Хазаро-еврейские документы X в. Москва-Иерусалим, 1997.
  6. повідомлення датоване бл. 956 р. «10. Більшу частину населення в царстві хазар складають мусульмани, так як з них складено військо царя; вони називаються Ларисія й родом приблизно з Хуварезма. В давні часи, незабаром після появи ісламу, трапилася в їхній державі війна та чума, вони й притулилися в царстві хазар; це люди хоробрі, і на сміливість їхню цар хазар покладається у своїх війнах. Вони залишилися в його державі за умови, що релігія їхня буде оголошена вільною, вони можуть будувати мечеті, голосно закликати до молитви та візир має обиратися з них. Наразі візир з їх числа, і це Ахмед-ібн-Куваї. Коли цар веде війну з мусульманами, то вони тримаються в його таборі окремо та не борються зі своїми одновірцями, але борються разом з царем проти інших кяфірських народів. Наразі з них 7000 вершники…»(рос.)Аль Масуді [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  7. (рос.) П. П. Толочко. К вопросу о хазаро-иудейском происхождении Киева. Хазарский альманах. Т.2. М., 2004.
  8. (рос.) Бубенок О. Б., Радивилов Д. А. Народ ал-арсийа в Хазарии (из истории хазаро-хорезмских связей). Хазарский альманах. Т.2. М., 2004.
  9. . Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 29 Серпня 2014.
  10. (рос.)ЯН ДЛУГОШ. АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ. [ 28 Березня 2014 у Wayback Machine.](лат.)

Література та джерела

  • Брайчевський М. Ю. Вибране. Т. II: Хозарія і Русь. Аскольд — цар київський. К.: Вид. ім. Олени Теліги, 2009.
  • (рос.)Голб Н., Прицак О. Хазаро-еврейские документы X в. Москва-Иерусалим, 1997.
  • (рос.)Топоров В. Н. Об иранском элементе в русской духовной культуре. Славянский и балканский фольклор. М.: «Наука», 1989
  • (рос.) Свод древнейших письменных известий о славянах. Т. ІІ. М., 1995.

Посилання

  • Літопис руський: За Іпатським списком (пер. Л. Махновця). К., Дніпро, 1989. [ 18 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • (рос.)ЯН ДЛУГОШ. АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ. [ 28 Березня 2014 у Wayback Machine.](лат.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiyevichi napivlegendarna dinastiya rannoserednovichnih polyanskih praviteliv Kiyeva Deyaki doslidniki doviryayut litopisnim zvistkam pro Kiyivichiv i takim chinom vvazhayut sho voni pravili polyanami z drugoyi tretini V st do IX stolittya Pershimi predstavnikami ciyeyi dinastiyi u polyan buli legendarni zasnovniki Kiyeva Kij Shek Horiv i yihnya sestra Libid Vid imeni starshogo z brativ i pishla nazva rodu Ostannogo gipotetichnogo Kiyivicha Askolda Mikolu bulo vbito u 882 roku varyagami ocholyuvanimi Olegom Okrim zgadanogo Askolda do dinastiyi nalezhav i jogo poperednik chi suchasnik Dir Narazi obmezhenist dzherel ne daye pidstav dlya ostatochnogo virishennya pitannya istorichnosti dinastiyi ta nalezhnosti do neyi yak knyazya Askolda tak i jogo mozhlivogo poperednika Dira Etimologiya Etimologiyu antroponimu Kij za yakim nazvano dinastiyu dosit vpevneno pov yazuyut z iranskimi movami Kij lt iran Kuya lt avest kaoya Shodo Kiya ta zapochatkovanoyi nim dinastiyi vislovleno dekilka gipotez Zgidno najbilsh poshirenoyi Kij buv slov yanskim knyazem V VI stolit jogo nashadki ochilniki shidnoslovyanskogo plemeni polyan Gipoteza M Yu Brajchevskogo Gipotezu M Yu Brajchevskogo pobudovano na dosit populyarnomu u radyanskij nauci ototozhnenni Kiya z Kuarom Zenoba Glaka ta Kuverom vizantijskih hronik biografiya realnogo Kiya Kuara Kuvera maye istorichno zumovlenij harakter 30 ti roki v istoriyi slov yanskih narodiv yak mi vzhe znayemo spravdi buli perelomnim etapom Na zahodi vnaslidok upertoyi borotbi proti avarskoyi zverhnosti vinikaye derzhava Samo na shodi Kiyivska Rus Nashadkom togo napivlegendarnogo Kiya Kuara Kuvera i buv Askold Datuvannya zhittya j diyalnosti Kiya pripustime yak i ototozhnennya Kij Kuar Pov yazuvannya Kuvera z Kiyem sumnivne pershogo narazi perevazhno pov yazuyut z protobolgarami Horezmijska gipoteza V M Toporova V M Toporov bezposeredno ne torkayuchis temi dinastiyi Kiyivichiv viklav vlasnu gipotezu shodo pohodzhennya toponimu Kiyiv narazi aktivno pidtrimuyetsya O Pricakom a same bulo proanalizovano povidomlennya Al Masudi shodo hozarskogo vijska ta jogo vatazhka zvedenogo u rang wazir a na im ya Aḥmadu bnu Kuyah tobto Ahmad sin Kuyi Vrahovuyuchi spadkovij harakter ciyeyi posadi mozhna dumati sho Ahmadu na cij posadi pereduvav jogo batko Kuya yakij zajmav ce misce v ostanni desyatilittya IX st ta na pochatku H stolittya u Kiyivi Tobto na dumku V M Toporova dinastiyi Kiyivichiv ne isnuvalo nazva Kiyeva pohodit vid imeni lidera horezmijskogo vijska yake perebuvalo na sluzhbi u hozar Vlasne avtor konstatuye i fakt togo sho zaproponovana nim gipoteza vhodit v protirichchya z nayavnimi epigrafichnimi materialami vidomi Kuar Meltej ta Horean Istoriyi Tarona Neodnorazovo zvertalasya uvaga na te sho podibna pobudova absolyutno superechit arheologichnim pam yatkam Pevnu superechnist viklikaye i toj fakt sho Oleg Vishij zahopiv same Kiyiv za litopisami ne inshij gradok yakij zgodom bude nazvano na chest horezmijskogo ochilnika Navit vrahovuyuchi velmi jmovirne pripushennya shodo piznishogo zatverdzhennya varyagiv Igorya u Kiyivi ne ranishe 930 ih rr dlya viznachennya personi batka Aḥmadu bnu Kuyah ta jogo mozhlivih zv yazkiv z Kiyivom a razom z cim i vidpovidnosti vsiyeyi pobudovi V M Toporova informaciyi Al Masudi zamalo tim bilsh cya gipoteza vtrachaye vzagali bud yakij sens yaksho pripushennya pro poyavu horezmijskogo vijska u hozar blizko mezhi IX X st st znajde podalshi pidtverdzhennya Kiyivichi u davnoruskih litopisah A po sih bratah pochav rid yihnij derzhati knyazhinnya v polyan Kiyevichi u Yana Dlugosha Zgodom po smerti Kiya Sheka ta Koreva yih sini ta nashadki spadkuyuchi knyazhili u ruskih bagato rokiv doki take uspadkuvannya ne privelo do dvoh ridnih brativ Oskalda ta Dira Div takozhLegenda pro zasnuvannya KiyevaPrimitki ros V N Toporov Ob iranskom elemente v russkoj duhovnoj kulture Slavyanskij i balkanskij folklor M Nauka 1989 Brajchevskij M Yu Vibrane T II Hozariya i Rus Askold car kiyivskij K Vid im Oleni Teligi 2009 ros Kilievich S R Detinec Kieva IX pervoj poloviny XIII Kiev Naukova dumka 1982 ros Svod drevnejshih pismennyh izvestij o slavyanah T II M 1995 ros N Golb O Pricak Hazaro evrejskie dokumenty X v Moskva Ierusalim 1997 povidomlennya datovane bl 956 r 10 Bilshu chastinu naselennya v carstvi hazar skladayut musulmani tak yak z nih skladeno vijsko carya voni nazivayutsya Larisiya j rodom priblizno z Huvarezma V davni chasi nezabarom pislya poyavi islamu trapilasya v yihnij derzhavi vijna ta chuma voni j pritulilisya v carstvi hazar ce lyudi horobri i na smilivist yihnyu car hazar pokladayetsya u svoyih vijnah Voni zalishilisya v jogo derzhavi za umovi sho religiya yihnya bude ogoloshena vilnoyu voni mozhut buduvati mecheti golosno zaklikati do molitvi ta vizir maye obiratisya z nih Narazi vizir z yih chisla i ce Ahmed ibn Kuvayi Koli car vede vijnu z musulmanami to voni trimayutsya v jogo tabori okremo ta ne boryutsya zi svoyimi odnovircyami ale boryutsya razom z carem proti inshih kyafirskih narodiv Narazi z nih 7000 vershniki ros Al Masudi 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros P P Tolochko K voprosu o hazaro iudejskom proishozhdenii Kieva Hazarskij almanah T 2 M 2004 ros Bubenok O B Radivilov D A Narod al arsija v Hazarii iz istorii hazaro horezmskih svyazej Hazarskij almanah T 2 M 2004 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2014 Procitovano 29 Serpnya 2014 ros YaN DLUGOSh ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI 28 Bereznya 2014 u Wayback Machine lat Literatura ta dzherelaBrajchevskij M Yu Vibrane T II Hozariya i Rus Askold car kiyivskij K Vid im Oleni Teligi 2009 ros Golb N Pricak O Hazaro evrejskie dokumenty X v Moskva Ierusalim 1997 ros Toporov V N Ob iranskom elemente v russkoj duhovnoj kulture Slavyanskij i balkanskij folklor M Nauka 1989 ros Svod drevnejshih pismennyh izvestij o slavyanah T II M 1995 PosilannyaLitopis ruskij Za Ipatskim spiskom per L Mahnovcya K Dnipro 1989 18 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros YaN DLUGOSh ANNALY ILI HRONIKI SLAVNOGO KOROLEVSTVA POLShI 28 Bereznya 2014 u Wayback Machine lat

Дата публікації:
Топ