Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олександер Іванович Кисельов | |
|---|---|
| Народився | 29 березня (11 квітня) 1903 Сатанівка, Городоцький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
| Помер | 24 лютого 1967 (63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | перекладач |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Діти | Кісельова Людмила Олександрівна |
| Нагороди |  |
Олекса́ндр Іва́нович Кисельо́в (псевдоніми — Учитель, О. К.; * 29 березня (11 квітня) 1903, Сатанівка — † 24 лютого 1967, Київ) — український літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук (з 1964 року).
Біографія
Народився 29 березня (за новим стилем 11 квітня) 1903 року у селі Сатанівкці (нині Городоцького району Хмельницької області) в сім'ї Івана Кисельова, який завідував казенною лавкою. Коли він підріс і здобув початкову освіту, батьки віддали 10-річного сина навчатися до Кам'янця-Подільського — до хлоп'ячої духовної школи до підготовчого класу. Щоб матеріально забезпечити своє навчання хлопець вступив до архієрейського хору — цим самим здобув право безкоштовно вчитися, а також першочергово брати шкільні підручники.
Закінчивши 1919 року училище перейшов до Подільської духовної семінарії. Узимку вчився, а влітку ходив на заробітки, щоб мати змогу займатися. 1920 року сім'я Кисельових із Сатанівки переїхала поближче до Кам'янця — в село Великі Вірмени (нині Великозалісся). 1921 року, коли в Кам'янці-Подільському остаточно утвердилися більшовики, семінарію розформували. Сашко якраз закінчував другий курс. Але саме тоді в місті відкрилися педагогічні курси імені Івана Франка. Тож Олександр Кисельов разом з іншими семінарськими товаришами вступив на ці курси.
Учитися було надзвичайно тяжко, бо становище Сашкових батьків було настільки скрутне, що вони майже нічим не могли допомагати синові. Щоб мати змогу вчитися, Олександр шукав якоїсь допоміжної роботи. Спочатку просто ходив після лекцій на різного роду чорні роботи: наприклад, різати й колоти дрова. Згодом став помічником завідувача Кам'янецької публічної бібліотеки.
У січні 1923 року вся сім'я Кисельових — одне за одним — захворіла на тиф. Тож Олександр змушений повернутися у Великі Вірмени, щоб доглядати за хворими й пильнувати за господарством. Юнак покинув педагогічні курси, які кілька разів переформовувалися та перейменовувалися, аж доки не були приєднані до педагогічних курсів імені Михайла Драгоманова. Саме в той час, після пожежі, педкурси імені Драгоманова влилися в ІНО (інститут народної освіти), і Олександрові товариші по курсу перейшли на четвертий триместр інституту. А Кисельов, допомагаючи батькам вести господарство, навіть заяви не подавав і залишився поза стінами ІНО. У Великих Вірменах грамотного хлопця обрали членом виконкому сільської ради, до складу ревізійної комісії.
Але юнака не покидала думка про педагогічну працю, і як тільки господарство батьків трохи стало на ноги, Олександр у травні 1925 року знову подався до Кам'янця: вступив практикантом до Кам'янецького дитячого містечка, вільний час проводив за книжками, намагаючись поповнити знання, відвідував учительські курси з перепідготовки. Наприкінці червня, коли були іспити для осіб, що бажають учителювати, Олександр Кисильов успішно склав іспит і здобув право вчителювати.
Спочатку Олександра Івановича призначили учителем Ставчанської трирічної трудової школи Новоушицького району. Учителював він у Ставчанах рік, а з 1 жовтня 1926 року наросвіта, на прохання Олександра Кисельова, перевела його до Черчецької семирічної трудшколи. У селі Черче він спочатку вчив молодших школярів, а починаючи з другого триместру, коли до школи було призначено ще одного вчителя, перейшов на викладання української мови й співів у старшому концентрі. Але оскільки Олександр Іванович не мав закінченої вищої освіти, потрібної для викладання в старшому концентрі, його, згідно з розпорядженням наросвіти, перевели з 20 вересня 1927 року до школи-трирічки села Кізі Орининського району.
У жовтні 1927 року Олександр Кисельов просить зарахувати його до екстернату Кам'янець-Подільського ІНО, заручившись відповідним клопотанням окружного правління Робосу (профспілки робітників освіти). Але, оскільки Олександр Іванович мав тільки дворічний педстаж, а згідно з інструкцією Наркомату освіти для допуску до екстернату треба мати щонайменше трирічний виробничий (педагогічний) стаж, ректор ІНО Володимир Геринович учителеві із села Кізі відмовив.
1931 року 28-річний Олександр Кисельов вступив до Київського інституту народної освіти. 1936 року, закінчивши філологічний факультет Київського університету, Олександр Іванович на три роки став у ньому кафедри української літератури. Знайшлася і тема, яка стала справою життя Олександра Кисельова: життя та творчість Павла Грабовського.
Якраз 1939 року мало святкуватися 75-річчя з дня народження Павла Арсеновича. Але життя та творчість цього поета були на той час мало дослідженими. Тож Олександр Кисельов поїхав у Тобольськ, де жив у засланні та помер поет, відшукав у Фрунзе сім'ю письменника, зібрав і записав спогади про Павла Грабовського від його друзів і знайомих по засланню, розшукав статті та кореспонденції поета в сибірських газетах, виявив низку архівних документів, що стосувалися поета. Підсумком цієї роботи стала монографія Олександра Кисельова «Павло Грабовський. Його життя та діяльність» (1940 рік), за яку дослідникові наступного року надали учений ступінь кандидата філологічних наук.
Війна перервала плідну працю вченого. У складі військ 1-го Українського фронту Олександр Іванович пройшов від Дніпра до Ельби. Службу в Радянській армії закінчив у травні 1946 року начальником дивізійної партійної школи.
Демобілізувавшись, учений знову працював в Інституті літератури АН УРСР. За сумісництвом у Київському університеті читав загальний курс української літератури та спецкурс «Життя та творчість Павла Грабовського». І, звичайно, не покидав досліджень, підсумком яких став вихід у світ тритомника Павла Грабовського (у 1959—1960 роках), два видання монографії про життя й творчість поета (1951 і 1959 року). За друге, доповнене і перероблене видання монографії Олександру Івановичу 1963 року присудили учений ступінь доктора філологічних наук.
Досліджував учений і творчість інших письменників 19 століття, зокрема, поетичну творчість Івана Франка.
Не обминули Олександра Кисельова і переслідування. Наприкінці 1940-х року Олександра Івановича тричі викликали на допити енкаведисти за наклепами на нього як «запеклого націоналіста».
1964 року вченого звільнили з роботи, зовсім забули. Щоб підтримати хворого чоловіка, дружина Любов Никифорівна, як зазначає літературознавець Віталій Мацько, «перед святами сама вигадувала тексти вітань то від керівництва Інституту літератури, то від парткому й кидала в поштову скриньку».
Помер учений 24 лютого 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Пам'ять
Вдові Любові Потьомкіній удалося впорядкувати збірник вибраних праць Олександра Кисельова, який 1972 року під заголовком «Література гарту й боротьби» побачив світ у видавництві «Дніпро». Орачем незайманих облогів назвав літературознавця Микола Грицюта у вступному слові до цієї збірки.
4 квітня 2003 року в Хмельницькому відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена сторіччю з дня народження Олександра Кисельова. Побачив світ науковий збірник, до якого увійшли дослідження вчених, краєзнавців із Києва, Вінниці, Тернополя, Хмельницького, Кам'янця-Подільського, спогади доньки літературознавця — кандидата філологічних наук, доцента Київського університету Людмили Кисельової. А внук ученого Олександр Вакуленко-Кисельов підготував до друку щоденник і окремі листи дідуся.
Література
- Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 469.
- Мацько Віталій. Спрага відкриття // Корчагінець. — 1989. — 8 січня. — С. 6—7.
- Мацько Віталій. Лицар духу і совісті // Мацько Віталій. Злотонить. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 190—193.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksander Ivanovich KiselovNarodivsya29 bereznya 11 kvitnya 1903 Satanivka Gorodockij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSRPomer24 lyutogo 1967 1967 02 24 63 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistperekladachAlma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d GaluzliteraturoznavstvoZakladKNU imeni Tarasa ShevchenkaNaukovij stupindoktor filologichnih naukVijnanimecko radyanska vijnaDitiKiselova Lyudmila OleksandrivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kiselov Oleksa ndr Iva novich Kiselo v psevdonimi Uchitel O K 29 bereznya 11 kvitnya 1903 19030411 Satanivka 24 lyutogo 1967 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec perekladach doktor filologichnih nauk z 1964 roku BiografiyaNarodivsya 29 bereznya za novim stilem 11 kvitnya 1903 roku u seli Satanivkci nini Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti v sim yi Ivana Kiselova yakij zaviduvav kazennoyu lavkoyu Koli vin pidris i zdobuv pochatkovu osvitu batki viddali 10 richnogo sina navchatisya do Kam yancya Podilskogo do hlop yachoyi duhovnoyi shkoli do pidgotovchogo klasu Shob materialno zabezpechiti svoye navchannya hlopec vstupiv do arhiyerejskogo horu cim samim zdobuv pravo bezkoshtovno vchitisya a takozh pershochergovo brati shkilni pidruchniki Zakinchivshi 1919 roku uchilishe perejshov do Podilskoyi duhovnoyi seminariyi Uzimku vchivsya a vlitku hodiv na zarobitki shob mati zmogu zajmatisya 1920 roku sim ya Kiselovih iz Satanivki pereyihala poblizhche do Kam yancya v selo Veliki Virmeni nini Velikozalissya 1921 roku koli v Kam yanci Podilskomu ostatochno utverdilisya bilshoviki seminariyu rozformuvali Sashko yakraz zakinchuvav drugij kurs Ale same todi v misti vidkrilisya pedagogichni kursi imeni Ivana Franka Tozh Oleksandr Kiselov razom z inshimi seminarskimi tovarishami vstupiv na ci kursi Uchitisya bulo nadzvichajno tyazhko bo stanovishe Sashkovih batkiv bulo nastilki skrutne sho voni majzhe nichim ne mogli dopomagati sinovi Shob mati zmogu vchitisya Oleksandr shukav yakoyis dopomizhnoyi roboti Spochatku prosto hodiv pislya lekcij na riznogo rodu chorni roboti napriklad rizati j koloti drova Zgodom stav pomichnikom zaviduvacha Kam yaneckoyi publichnoyi biblioteki U sichni 1923 roku vsya sim ya Kiselovih odne za odnim zahvorila na tif Tozh Oleksandr zmushenij povernutisya u Veliki Virmeni shob doglyadati za hvorimi j pilnuvati za gospodarstvom Yunak pokinuv pedagogichni kursi yaki kilka raziv pereformovuvalisya ta perejmenovuvalisya azh doki ne buli priyednani do pedagogichnih kursiv imeni Mihajla Dragomanova Same v toj chas pislya pozhezhi pedkursi imeni Dragomanova vlilisya v INO institut narodnoyi osviti i Oleksandrovi tovarishi po kursu perejshli na chetvertij trimestr institutu A Kiselov dopomagayuchi batkam vesti gospodarstvo navit zayavi ne podavav i zalishivsya poza stinami INO U Velikih Virmenah gramotnogo hlopcya obrali chlenom vikonkomu silskoyi radi do skladu revizijnoyi komisiyi Ale yunaka ne pokidala dumka pro pedagogichnu pracyu i yak tilki gospodarstvo batkiv trohi stalo na nogi Oleksandr u travni 1925 roku znovu podavsya do Kam yancya vstupiv praktikantom do Kam yaneckogo dityachogo mistechka vilnij chas provodiv za knizhkami namagayuchis popovniti znannya vidviduvav uchitelski kursi z perepidgotovki Naprikinci chervnya koli buli ispiti dlya osib sho bazhayut uchitelyuvati Oleksandr Kisilov uspishno sklav ispit i zdobuv pravo vchitelyuvati Spochatku Oleksandra Ivanovicha priznachili uchitelem Stavchanskoyi tririchnoyi trudovoyi shkoli Novoushickogo rajonu Uchitelyuvav vin u Stavchanah rik a z 1 zhovtnya 1926 roku narosvita na prohannya Oleksandra Kiselova perevela jogo do Chercheckoyi semirichnoyi trudshkoli U seli Cherche vin spochatku vchiv molodshih shkolyariv a pochinayuchi z drugogo trimestru koli do shkoli bulo priznacheno she odnogo vchitelya perejshov na vikladannya ukrayinskoyi movi j spiviv u starshomu koncentri Ale oskilki Oleksandr Ivanovich ne mav zakinchenoyi vishoyi osviti potribnoyi dlya vikladannya v starshomu koncentri jogo zgidno z rozporyadzhennyam narosviti pereveli z 20 veresnya 1927 roku do shkoli tririchki sela Kizi Orininskogo rajonu U zhovtni 1927 roku Oleksandr Kiselov prosit zarahuvati jogo do eksternatu Kam yanec Podilskogo INO zaruchivshis vidpovidnim klopotannyam okruzhnogo pravlinnya Robosu profspilki robitnikiv osviti Ale oskilki Oleksandr Ivanovich mav tilki dvorichnij pedstazh a zgidno z instrukciyeyu Narkomatu osviti dlya dopusku do eksternatu treba mati shonajmenshe tririchnij virobnichij pedagogichnij stazh rektor INO Volodimir Gerinovich uchitelevi iz sela Kizi vidmoviv 1931 roku 28 richnij Oleksandr Kiselov vstupiv do Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti 1936 roku zakinchivshi filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Oleksandr Ivanovich na tri roki stav u nomu kafedri ukrayinskoyi literaturi Znajshlasya i tema yaka stala spravoyu zhittya Oleksandra Kiselova zhittya ta tvorchist Pavla Grabovskogo Yakraz 1939 roku malo svyatkuvatisya 75 richchya z dnya narodzhennya Pavla Arsenovicha Ale zhittya ta tvorchist cogo poeta buli na toj chas malo doslidzhenimi Tozh Oleksandr Kiselov poyihav u Tobolsk de zhiv u zaslanni ta pomer poet vidshukav u Frunze sim yu pismennika zibrav i zapisav spogadi pro Pavla Grabovskogo vid jogo druziv i znajomih po zaslannyu rozshukav statti ta korespondenciyi poeta v sibirskih gazetah viyaviv nizku arhivnih dokumentiv sho stosuvalisya poeta Pidsumkom ciyeyi roboti stala monografiya Oleksandra Kiselova Pavlo Grabovskij Jogo zhittya ta diyalnist 1940 rik za yaku doslidnikovi nastupnogo roku nadali uchenij stupin kandidata filologichnih nauk Vijna perervala plidnu pracyu vchenogo U skladi vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu Oleksandr Ivanovich projshov vid Dnipra do Elbi Sluzhbu v Radyanskij armiyi zakinchiv u travni 1946 roku nachalnikom divizijnoyi partijnoyi shkoli Demobilizuvavshis uchenij znovu pracyuvav v Instituti literaturi AN URSR Za sumisnictvom u Kiyivskomu universiteti chitav zagalnij kurs ukrayinskoyi literaturi ta speckurs Zhittya ta tvorchist Pavla Grabovskogo I zvichajno ne pokidav doslidzhen pidsumkom yakih stav vihid u svit tritomnika Pavla Grabovskogo u 1959 1960 rokah dva vidannya monografiyi pro zhittya j tvorchist poeta 1951 i 1959 roku Za druge dopovnene i pereroblene vidannya monografiyi Oleksandru Ivanovichu 1963 roku prisudili uchenij stupin doktora filologichnih nauk Doslidzhuvav uchenij i tvorchist inshih pismennikiv 19 stolittya zokrema poetichnu tvorchist Ivana Franka Ne obminuli Oleksandra Kiselova i peresliduvannya Naprikinci 1940 h roku Oleksandra Ivanovicha trichi viklikali na dopiti enkavedisti za naklepami na nogo yak zapeklogo nacionalista 1964 roku vchenogo zvilnili z roboti zovsim zabuli Shob pidtrimati hvorogo cholovika druzhina Lyubov Nikiforivna yak zaznachaye literaturoznavec Vitalij Macko pered svyatami sama vigaduvala teksti vitan to vid kerivnictva Institutu literaturi to vid partkomu j kidala v poshtovu skrinku Mogila Oleksandra Kiselova Pomer uchenij 24 lyutogo 1967 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Pam yatVdovi Lyubovi Potomkinij udalosya vporyadkuvati zbirnik vibranih prac Oleksandra Kiselova yakij 1972 roku pid zagolovkom Literatura gartu j borotbi pobachiv svit u vidavnictvi Dnipro Orachem nezajmanih oblogiv nazvav literaturoznavcya Mikola Gricyuta u vstupnomu slovi do ciyeyi zbirki 4 kvitnya 2003 roku v Hmelnickomu vidbulasya Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya prisvyachena storichchyu z dnya narodzhennya Oleksandra Kiselova Pobachiv svit naukovij zbirnik do yakogo uvijshli doslidzhennya vchenih krayeznavciv iz Kiyeva Vinnici Ternopolya Hmelnickogo Kam yancya Podilskogo spogadi donki literaturoznavcya kandidata filologichnih nauk docenta Kiyivskogo universitetu Lyudmili Kiselovoyi A vnuk uchenogo Oleksandr Vakulenko Kiselov pidgotuvav do druku shodennik i okremi listi didusya LiteraturaUkrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 469 Macko Vitalij Spraga vidkrittya Korchaginec 1989 8 sichnya S 6 7 Macko Vitalij Licar duhu i sovisti Macko Vitalij Zlotonit Kam yanec Podilskij 1994 S 190 193