Ке́йстут (лит. Kęstutis; 1307/1309 — 15 серпня 1382) — великий князь Литовський (1381—1382). Удільний князь Троцький (до 1341—1382), Гродненський і Берестейський. Сюзерен Жемайтії. Представник литовської династії Гедиміновичів. Син великого князя литовського Гедиміна. Єдиноутробний брат Ольгерда. Молодший брат великого князя литовського Явнута. Скинув останнього з престолу в змові з Ольгердом (1345). Підступно захоплений на переговорах племінником Ягайлом і задушений. Батько великих князів Литовських Вітовта та Сигізмунда.
Кейстут | ||
| ||
---|---|---|
1341 — 1382 | ||
Попередник: | утворення уділу | |
Наступник: | Вітовт | |
| ||
1381 — 1382 | ||
Попередник: | Ягайло | |
Наступник: | Ягайло | |
Народження: | 1297 d, Тракайський район, Литва | |
Смерть: | 15 серпня 1382 Кревський замок, Крево, Велике князівство Литовське | |
Причина смерті: | задуха | |
Країна: | Велике князівство Литовське | |
Релігія: | язичництво | |
Рід: | Гедиміновичі | |
Батько: | Гедимін | |
Мати: | Євна Полоцька | |
Шлюб: | Бірута | |
Діти: | Вітовт, Товтивіл Кейстутович, Данута Кейстутівна, d, Бутав Кейстутович, d, d і Сигізмунд Кейстутович[6] | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Кесту́тіс (лит. Kęstutis, «витривалий») — литовське ім'я.
- Кейсту́тій, або Кесту́тій (ст.-укр. Кистютий) — руський варіант імені. Згадується у литовсько-польському договорі (1352).
- Кейсту́т (біл. Кейстут, пол. Kiejstut) — скорочений варіант.
- Кейстут Гедимінович — по-батькові.
Біографія
Кейстут народився між 1307—1309 роками; за іншими даними — близько 1300 року. Він був сином великого князя Гедиміна, єдиноутробним братом Ольгерда.
Після смерті Гедиміна 1341 року, Велике князівство Литовське успадкував молодший брат Кейстута Явнут.
1345 року Кейстут разом зі старшим братом Ольгердом вигнав Євнута з Вільнюса та правив у Західній частині Великого князівства Литовського.
1349 року на короткий час ув'язнив Ольгерда, після чого домовився з ним про розподіл державних обов'язків: Ольгерд зберігав за собою верховну владу і загальне керівництво державою та мав зосередитися на здійсненні східної політики Великого князівства Литовського. Кейстут перебирав на себе сімейні справи Гедиміновичів, мав вести оборону західних кордонів князівства.
Зусилля Кейстута були сконцентровані на заході, Ольгердові — у східній частині Литви. Кейстут організував захист Литви і Жмуді від Тевтонських лицарів і набіги проти Ордену. Деякі історики стверджують, що таке сумісне правління двома братами не мало жодного прецеденту в Європейській історії[].
Упродовж 1342—1382 років Кейстут відбив близько 70 походів Тевтонського та близько 30-ти — Лівонського орденів на литовсько-руські землі, здійснив разом із Ольгердом понад 40 військових походів на володіння хрестоносців[]. Брав участь у битві з хрестоносцями 1348 року біля річки Стрева (притока Німана), що завершилася нищівною поразкою литовсько-руського війська.
Близько 1352 року до володінь Кейстута була приєднана Берестейська земля.
У 50-60-х роках XIV століття за його сприяння відбулось остаточне входження до складу Великого князівства Литовського Чернігово-Сіверської (1355—1356), Київської (1362), Подільської (бл. 1363) і Волинської земель.
1358 року, аби позбавити хрестоносців ідеологічної мотивації задля агресії на Литву, Ольгерд та Кейстут розпочали переговори з імператором Священної Римської імперії Карлом IV Люксембургом і дали йому згоду охреститися разом з литовським народом. Однак, угода не була укладена, оскільки литовці висунули такі умови: повернути їм усі захоплені у них хрестоносцями землі, переселити Тевтонський орден у південні степи для захисту Русі від Золотої Орди, й заявили про претензії Литви на всю Русь. Кейстут брав участь і в інших переговорах литовської сторони з правителями Польщі, Угорщини, лицарських орденів та папською курією. Сам або з Ольгердом постійно надавав військову й дипломатичну допомогу одному зі своїх братів Любарту в його боротьбі за Волинь і Галичину з польським королем Казимиром ІІІ Великим та угорським королем Людовиком I Угорським (1348, 1350, 1351, 1365, 1368, 1370, 1376). Був учасником походів Ольгерда на Москву (1368, 1370 і 1372).
1370 року об'єднані сили князів Кейстута й Ольгерда разом з руськими (українськими) князями розбили хрестоносців біля Рудави неподалік від Кенігсберга (тепер Калінінград).
Після смерті Ольґерда (1377) Кейстут визнав великим князем Литовським його молодшого сина Ягайла. Але в листопаді 1381 року, дізнавшись про таємний (ворожий йому) договір Ягайла з хрестоносцями, підписаний у Давидішках 31 травня 1380, захопив Вільно й сам став великим князем. Розпочалася громадянська війна.
Після того, як 12 червня 1382 року Ягайло здійснив контрпереворот і 20 липня захопив Тракайський замок, війська Кейстута рушили на військо Ягайла. 3 серпня 1382 року суперники зійшлися поблизу Троків (нині Тракай). Під приводом переговорів Ягайло заманив Кейстута і його сина Вітовта до свого табору, де вони були ув'язнені. Невдовзі Кейстута задушили у Кревському замку, а Вітовтові вдалося втекти у володіння Тевтонського ордену.
Тіло Кейстута спалили згідно з язичницьким обрядом у Вільні.
Титул
Сім'я
Дружини
Сини
- Патерг (1348—1365)
- (? — після 1362) — князь Чорної Русі від 1347
- (? — бл. 1387)
- Бутав (Генрик) (? — після 1381) — князь Чорної Русі до 1381
- Вітовт (Олександр) Великий (1350 — 27 жовтня 1430) — великий князь литовський (1392—1430)
- Товтивіл (Конрад) (? — вересень 1390) — князь Чорної Русі (1386—1390)
- Сигізмунд (після 1350 — 20 березня 1440) — князь трокайський, можайський (1383), стародубський (1406—1432), князь Чорної Русі (?) (1390—1440), Великий князь Литовський (1 вересня 1432—1440)
Дочки
- (пом. 1404) — дружина великого князя тверського, Івана Михайловича (1357—1425)
- Данута (Анна) (1362 — 25 травня 1448) — княгиня Варшави незадовго до 27 вересня 1376 по 8 грудня 1429 (чоловік — князь Януш I Старший (пол. Janusz I Starszy)
- Римгайла (Єлизавета) (пом. 1433) — княгиня Мазовії (4 лютого — 30 червня 1392), дружина (1419—1421 роки, розлучені) Олександра Доброго — господаря (воєводи) Молдови.
Примітки
- Е. К. Кейстут // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 897.
- Кейстут // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 12. — С. 485.
- Бирута // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIIа. — С. 913.
- А. Э. Витовт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 574–576.
- Витовт // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1912. — Т. 6. — С. 418–420.
- Lundy D. R. The Peerage
- Войтович 2000… 4.2.9. Кейстут Гедимінович.
- Шабульдо 2007:168
- Stadnicki 1870, 1873, 1881.
- Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ № 1, після 1340.
- Tęgowski 1995:148.
- Codex diplomaticus Lithuaniae 1845:54, документ I.
- Імена подано за Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Jasiński Supruniuk K. Siemowit III (ok. 1320—1381) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 74. (пол.)
Література
Джерела
- Акты Западной России... СПб., 1846. T. 1., с. 1-2.
- Raczynski, E. Codex diplomaticus Lithuaniae. Vratislaviae: Sumptibus Sigismundi Schletter, 1845.
Монографії
- Stadnicki K. Dodatki i poprawki do dzieła «Bracia Władysława Jagiełły» i «Olgierd i Kiejstut». — Lwów, 1873. — 38 s.
- Stadnicki K. Olgierd i Kiejstut. Synowie Gedymina w xiecia Litwy. — Lwów, 1870. — 213 + XXI s.
- Stadnicki K. Synowie Gedymina. — Kraków, 1875; — Lwów, 1881.
- Wolff J. Ród Gedymina. Dodatki i poprawki do dzieł gr.K.Stadnickiego «Synowie Gedymina», «Olgierd i Kiejstut», «Bracia Władysława Olgierdowicza Jagiełły» we Lwowie 1867. — Kraków, 1886.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Войтович Л. 4.16. Гедиміновичі. Кейстутовичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
Статті
- Tęgowski J. Czy Kiejstut Giedyminowie był dwukrotnie żonaty? // Przegląd Wschodni -T.5. — Z.3 (19). — 1998. — S.399-412
- Tęgowski J. Chronologia urodzeń dzieci Giedymina // Genealogia-5. — 1995. — S. 145—148.
- Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a następstwo tronu po nim // Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska. — Sectio F. Historia. — 45. — 1990. — S. 124—137.
Словники
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] За редакцією І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- Шабульдо Ф. М. Кейстут [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 168. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кейстут
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ke jstut lit Kestutis 1307 1309 15 serpnya 1382 velikij knyaz Litovskij 1381 1382 Udilnij knyaz Trockij do 1341 1382 Grodnenskij i Berestejskij Syuzeren Zhemajtiyi Predstavnik litovskoyi dinastiyi Gediminovichiv Sin velikogo knyazya litovskogo Gedimina Yedinoutrobnij brat Olgerda Molodshij brat velikogo knyazya litovskogo Yavnuta Skinuv ostannogo z prestolu v zmovi z Olgerdom 1345 Pidstupno zahoplenij na peregovorah pleminnikom Yagajlom i zadushenij Batko velikih knyaziv Litovskih Vitovta ta Sigizmunda KejstutKejstut Knyaz Trakajskij 1341 1382 Poperednik utvorennya udilu Nastupnik Vitovt Velikij knyaz Litovskij 1381 1382 Poperednik Yagajlo Nastupnik Yagajlo Narodzhennya 1297 d Trakajskij rajon LitvaSmert 15 serpnya 1382 Krevskij zamok Krevo Velike knyazivstvo LitovskePrichina smerti zaduhaKrayina Velike knyazivstvo LitovskeReligiya yazichnictvoRid GediminovichiBatko GediminMati Yevna PolockaShlyub BirutaDiti Vitovt Tovtivil Kejstutovich Danuta Kejstutivna d Butav Kejstutovich d d i Sigizmund Kejstutovich 6 Mediafajli b u VikishovishiImenaKestu tis lit Kestutis vitrivalij litovske im ya Kejstu tij abo Kestu tij st ukr Kistyutij ruskij variant imeni Zgaduyetsya u litovsko polskomu dogovori 1352 Kejstu t bil Kejstut pol Kiejstut skorochenij variant Kejstut Gediminovich po batkovi BiografiyaKejstut narodivsya mizh 1307 1309 rokami za inshimi danimi blizko 1300 roku Vin buv sinom velikogo knyazya Gedimina yedinoutrobnim bratom Olgerda Pislya smerti Gedimina 1341 roku Velike knyazivstvo Litovske uspadkuvav molodshij brat Kejstuta Yavnut 1345 roku Kejstut razom zi starshim bratom Olgerdom vignav Yevnuta z Vilnyusa ta praviv u Zahidnij chastini Velikogo knyazivstva Litovskogo 1349 roku na korotkij chas uv yazniv Olgerda pislya chogo domovivsya z nim pro rozpodil derzhavnih obov yazkiv Olgerd zberigav za soboyu verhovnu vladu i zagalne kerivnictvo derzhavoyu ta mav zosereditisya na zdijsnenni shidnoyi politiki Velikogo knyazivstva Litovskogo Kejstut perebirav na sebe simejni spravi Gediminovichiv mav vesti oboronu zahidnih kordoniv knyazivstva Zusillya Kejstuta buli skoncentrovani na zahodi Olgerdovi u shidnij chastini Litvi Kejstut organizuvav zahist Litvi i Zhmudi vid Tevtonskih licariv i nabigi proti Ordenu Deyaki istoriki stverdzhuyut sho take sumisne pravlinnya dvoma bratami ne malo zhodnogo precedentu v Yevropejskij istoriyi dzherelo Uprodovzh 1342 1382 rokiv Kejstut vidbiv blizko 70 pohodiv Tevtonskogo ta blizko 30 ti Livonskogo ordeniv na litovsko ruski zemli zdijsniv razom iz Olgerdom ponad 40 vijskovih pohodiv na volodinnya hrestonosciv dzherelo Brav uchast u bitvi z hrestonoscyami 1348 roku bilya richki Streva pritoka Nimana sho zavershilasya nishivnoyu porazkoyu litovsko ruskogo vijska Blizko 1352 roku do volodin Kejstuta bula priyednana Berestejska zemlya U 50 60 h rokah XIV stolittya za jogo spriyannya vidbulos ostatochne vhodzhennya do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Chernigovo Siverskoyi 1355 1356 Kiyivskoyi 1362 Podilskoyi bl 1363 i Volinskoyi zemel 1358 roku abi pozbaviti hrestonosciv ideologichnoyi motivaciyi zadlya agresiyi na Litvu Olgerd ta Kejstut rozpochali peregovori z imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karlom IV Lyuksemburgom i dali jomu zgodu ohrestitisya razom z litovskim narodom Odnak ugoda ne bula ukladena oskilki litovci visunuli taki umovi povernuti yim usi zahopleni u nih hrestonoscyami zemli pereseliti Tevtonskij orden u pivdenni stepi dlya zahistu Rusi vid Zolotoyi Ordi j zayavili pro pretenziyi Litvi na vsyu Rus Kejstut brav uchast i v inshih peregovorah litovskoyi storoni z pravitelyami Polshi Ugorshini licarskih ordeniv ta papskoyu kuriyeyu Sam abo z Olgerdom postijno nadavav vijskovu j diplomatichnu dopomogu odnomu zi svoyih brativ Lyubartu v jogo borotbi za Volin i Galichinu z polskim korolem Kazimirom III Velikim ta ugorskim korolem Lyudovikom I Ugorskim 1348 1350 1351 1365 1368 1370 1376 Buv uchasnikom pohodiv Olgerda na Moskvu 1368 1370 i 1372 1370 roku ob yednani sili knyaziv Kejstuta j Olgerda razom z ruskimi ukrayinskimi knyazyami rozbili hrestonosciv bilya Rudavi nepodalik vid Kenigsberga teper Kaliningrad Pislya smerti Olgerda 1377 Kejstut viznav velikim knyazem Litovskim jogo molodshogo sina Yagajla Ale v listopadi 1381 roku diznavshis pro tayemnij vorozhij jomu dogovir Yagajla z hrestonoscyami pidpisanij u Davidishkah 31 travnya 1380 zahopiv Vilno j sam stav velikim knyazem Rozpochalasya gromadyanska vijna Pislya togo yak 12 chervnya 1382 roku Yagajlo zdijsniv kontrperevorot i 20 lipnya zahopiv Trakajskij zamok vijska Kejstuta rushili na vijsko Yagajla 3 serpnya 1382 roku superniki zijshlisya poblizu Trokiv nini Trakaj Pid privodom peregovoriv Yagajlo zamaniv Kejstuta i jogo sina Vitovta do svogo taboru de voni buli uv yazneni Nevdovzi Kejstuta zadushili u Krevskomu zamku a Vitovtovi vdalosya vtekti u volodinnya Tevtonskogo ordenu Tilo Kejstuta spalili zgidno z yazichnickim obryadom u Vilni TitulPechatka Kejstuta 1379 roku z gerbom Trokiv pihotinec 1379 nim Wir Kenstutte Herczoge zcu Tracken Mi Kejstut gercog Trokiv Z pechatki lat S igilum Kynstvte dvx de Traken Pechatka Kejstuta knyazya Trockogo Sim yaDokladnishe Gediminovichi Druzhini Im ya nevidome vid 1351 Biruta jmovirno vbita 15 serpnya 1382 Sini Paterg 1348 1365 pislya 1362 knyaz Chornoyi Rusi vid 1347 bl 1387 Butav Genrik pislya 1381 knyaz Chornoyi Rusi do 1381 Vitovt Oleksandr Velikij 1350 27 zhovtnya 1430 velikij knyaz litovskij 1392 1430 Tovtivil Konrad veresen 1390 knyaz Chornoyi Rusi 1386 1390 Sigizmund pislya 1350 20 bereznya 1440 knyaz trokajskij mozhajskij 1383 starodubskij 1406 1432 knyaz Chornoyi Rusi 1390 1440 Velikij knyaz Litovskij 1 veresnya 1432 1440 Dochki pom 1404 druzhina velikogo knyazya tverskogo Ivana Mihajlovicha 1357 1425 Danuta Anna 1362 25 travnya 1448 knyaginya Varshavi nezadovgo do 27 veresnya 1376 po 8 grudnya 1429 cholovik knyaz Yanush I Starshij pol Janusz I Starszy Rimgajla Yelizaveta pom 1433 knyaginya Mazoviyi 4 lyutogo 30 chervnya 1392 druzhina 1419 1421 roki rozlucheni Oleksandra Dobrogo gospodarya voyevodi Moldovi PrimitkiE K Kejstut Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIVa S 897 d Track Q656d Track Q23892923d Track Q26943853d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q24439371 Kejstut Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1913 T 12 S 485 d Track Q656d Track Q26160608d Track Q25400887d Track Q4114391d Track Q4448234 Biruta Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T IIIa S 913 d Track Q24347739d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q23892897 A E Vitovt Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIa S 574 576 d Track Q23892903d Track Q656d Track Q602358d Track Q4530186d Track Q24365761d Track Q19908137 Vitovt Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1912 T 6 S 418 420 d Track Q25373668d Track Q26160602d Track Q4114391d Track Q656d Track Q4448234 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Vojtovich 2000 4 2 9 Kejstut Gediminovich Shabuldo 2007 168 Stadnicki 1870 1873 1881 Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 dokument 1 pislya 1340 Tegowski 1995 148 Codex diplomaticus Lithuaniae 1845 54 dokument I Imena podano za Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Jasinski Supruniuk K Siemowit III ok 1320 1381 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 74 pol LiteraturaDzherela Akty Zapadnoj Rossii SPb 1846 T 1 s 1 2 Raczynski E Codex diplomaticus Lithuaniae Vratislaviae Sumptibus Sigismundi Schletter 1845 Monografiyi Stadnicki K Dodatki i poprawki do dziela Bracia Wladyslawa Jagielly i Olgierd i Kiejstut Lwow 1873 38 s Stadnicki K Olgierd i Kiejstut Synowie Gedymina w xiecia Litwy Lwow 1870 213 XXI s Stadnicki K Synowie Gedymina Krakow 1875 Lwow 1881 Wolff J Rod Gedymina Dodatki i poprawki do dziel gr K Stadnickiego Synowie Gedymina Olgierd i Kiejstut Bracia Wladyslawa Olgierdowicza Jagielly we Lwowie 1867 Krakow 1886 Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L 4 16 Gediminovichi Kejstutovichi Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Statti Tegowski J Czy Kiejstut Giedyminowie byl dwukrotnie zonaty Przeglad Wschodni T 5 Z 3 19 1998 S 399 412 Tegowski J Chronologia urodzen dzieci Giedymina Genealogia 5 1995 S 145 148 Wasilewski T Synowie Giedymina W ks Litwy a nastepstwo tronu po nim Annales Universi tatis Marie Curie Sklodowska Sectio F Historia 45 1990 S 124 137 Slovniki Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za redakciyeyu I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Shabuldo F M Kejstut 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 168 ISBN 978 966 00 0692 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kejstut