Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2023) |
- Ця стаття про заповідник «Кам'яні Могили» у Донецькій області. Існує також заповідник «Кам'яна Могила» у Запорізькій області поблизу Мелітополя.
«Кам'яні́ Моги́ли» — відділення Українського державного степового природного заповідника Національної академії наук України.
 Схема заповідника | |
| 47°18′42″ пн. ш. 37°04′32″ сх. д. / 47.311940000028° пн. ш. 37.07583000002777851° сх. д.Координати: 47°18′42″ пн. ш. 37°04′32″ сх. д. / 47.311940000028° пн. ш. 37.07583000002777851° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | с. Назарівка Маріупольського району Донецької області |
| Найближче місто | Маріуполь |
| Площа | біля 400 га |
| Засновано | 5 квітня 1927 року |
| Оператор | Національна академія наук України |
| Число відвідувачів | близько 15 000 на рік |
  | |
  Кам'яні Могили (Запорізька область) | |
 Кам'яні Могили у Вікісховищі | |
Район урочища Кам'яні Могили має велику геологічну, біологічну, історико-археологічну, художньо-емоційну та пізнавально-рекреаційну цінність.
Етимологія. Історія створення
Відділення «Кам'яні Могили» у ландшафтному відношенні знаходиться у межах однієї з останцово-привододільної місцевостей Приазовської височинної області Приазовської височинної області. Місцевості, не займаючи великих площ, надають цій області своєрідного вигляду. Для них характерні денудаційні останці («могили») і пасма, складені кристалічними породами або продуктами їх вивітрювання. Нинішня заповідна територія отримала свою назву одного з цих місцевостей — урочища Кам'яні Могили.
Думка про необхідність заповідання Кам'яних Могил вперше була висловлена ботаніками М. В. Клоковим і Є. М. Лавренком, які відвідали урочище в 1923—1924 рр. У 1925 році урочище вивчав Ю. Д. Клеопов, який також говорив про необхідність створення тут заповідника. У 1927 році Кам'яні Могили були оголошені заповідником місцевого значення, а в 1947 року — заповідником республіканського значення. У 1961 році заповідник «Кам'яні Могили» увійшов до складу Українського державного степового природного заповідника.
Зважаючи на попередню історію, Кам'яні Могили продовжують називати заповідником, що створює певну плутанину з іншою історико-культурною пам'яткою з подібною назвою — Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна Могила», розташованою у Мелітопольському районі Запорізькій області.
Географія
Заповідник розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей, неподалік від села Назарівка Маріупольського району. Загальна площа заповідника становить близько 400 га (з них майже 300 га входить до складу Донецької області й 100 га — Запорізької), велика частина якої, близько 200 га, припадає на виходи граніту. Інша частина вкрита різнотравно-типчаково-ковиловим та кам'янистим степом. Географічно заповідник розташовано на Приазовській височині, у верхів'ях річки Каратиш, притоки річки Берда. Знаходиться на виходах порід Азово-Подільського кристалічного масиву, що є частиною Українського кристалічного щита. Кам'яні могили являють собою потужні скельні виходи, що височіють на 50-70 метрів над навколишнім степом. Загалом, з загальної площі заповідника близько 200 гектарів приходиться на виходи гранітів. За площею і висотою — це найбільша інтрузія в Донбасі й Приазов'ї. Граніти, з яких складені гряди, унікальні за хімічним складом та фізичною структурою та не мають аналогів у світі. Їх вік близько 2 мільярдів років.
Пасмо гір представлене Західною і Східною грядами з абсолютною висотою окремих вершин до 100 метрів (колись їх висота сягала 3-5 км). Кожна з гряд має вид ланцюжка, що простягнулися з південного сходу на північний захід уздовж правого берега Каратишу. Ланками кожної гряд є гранітні окремості, різні по висоті й розмірам. Поверхні їх найчастіше відпрасовані, округлі, зустрічаються обриви, скелі з різкими обрисами й найрізноманітнішими формами вивітрювання.
Східна гряда більше Західної, схили її круті, багато глибоких знижень, ущелин, хаотичних накопичень брил. У Західної гряди обриси спокійніші. Абсолютна висота однієї з її вершин — 318 метрів. Це найвища точка заповідника і навколишніх територій. Всього можна виділити п'ять окремих найбільших вершин.
У міжгрядній частини заповідника граніти залягають досить глибоко. По центру улоговини проходить сухе річище річки Каратюк. На півночі та півдні цю місцевість прорізують глибокі яри, що впадають у річку Каратиш.
Гранітні виходи знаходяться під впливом вивітрюваних, ерозійних процесів. То ж кожна брила виглядає неповторною і дивовижною. Протягом століть сонце, вітер і вода додали їм найрізноманітніші обриси, у м'яких вечірніх сутінках ці кам'яні химери особливо вражають. Можливо, саме тому кожна з п'яти вершин Кам'яних Могил має свою назву і навіть властивості, власне як і багато скель та навислих брил.
Рослинний покрив
Велика розчленованість місцевості обумовила неоднорідність ґрунтового і рослинного покриву, а різний ступінь зволоження створює умови для існування скельної, степової, лучної рослинності тощо.
На рівнинних ділянках заповідника розташовані справжні різнотравно-типчаково-ковилові степи, у підніжжя гранітних гряд розвиваються кам'янисті степи, на гранітах поширена скельна рослинність, у долині річки Каратиш — лучно-болотна, а місцями й деревинно-чагарникова.
У складі різних рослинних асоціацій заповідника нараховується 464 види рослин. Серед них виділяються деревій голий і волошка несправжньоблідолускова — вузько ареальні реліктові ендеміки, які крім території заповідника більш ніде не трапляються. Скелі вкриті 8 видами мохів та папоротей, серед яких є представники північної флори вудсія альпійська й багатоніжка звичайна. Найближчий із сусідніх осередків вудсії альпійської розташований за 1000 км від території заповідника. На невеликих луках можна зустріти косарики тонкі та орхідеї.
Загалом зелений світ заповідника своєрідний, у ньому безліч рідкісних і не характерних для півдня України рослин. Тут зростають 18 видів рослин, занесених до Червоної книги України.
Тваринний світ
Різноманітний і цікавий тваринний світ заповідника. Тут живуть лисиці, зайці, їжаки, сліпаки тощо, багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова гадюка, водяний і звичайний вужі. Чутки про велику кількість отруйних гадюк не відповідають істині. Робітники заповідника зрідка бачать цих змій під час розмноження, коли утворюються клубки. А в інші пори року гадюки харчуються поза межами охоронної території. Зазвичай, вони не агресивні, і якщо їх не лякати й не наступати, то вони не вкусять. Однак під час прогулянок все ж таки краще уважно дивитися під ноги.
У заповіднику мешкає близько 3000 видів комах. Також багата орнітофауна Кам'яних Могил. Найпоширеніші види птахів — жайворонки, лучні трав'янки, кам'янки, сірі куріпки та фазани.
Історія
Кам'яні могили також є цінним з історико-археологічної точки зору. На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру заповідник оперезаний поховальними курганами цих стародавніх культур та цивілізацій. Цікаво, що безпосередньо на території гранітних виходів Кам'яних могил не було знайдено жодного поховання.
Битва на Калці
Серед істориків нині популярною є версія, що саме поблизу Кам'яних Могил 31 травня 1223 року відбулася сумнозвісна битва на Калці, за участі війська київського князя Мстислава Романовича та монголо-татарської орди. За свідченнями древніх літописів, загинув кожен четвертий русич, а саме кровопролитне побоїще продовжувалося близько 10 днів.
У четвертому Новгородському літописі про це сказано: «Бысть на Калках брань великая…». Вважають, що мова йде про річку Кальчик з його припливами Малий Кальчик і Калець. А «місце кам'янисте», на якому стояв табір київського князя — саме Кам'яні Могили. Високо піднімаються над степом гранітні гряди, зі сходу захищені річкою Каратиш, вони були гарним місцем для укріпленого табору.
Крім того, за даними історика Я. П. Новицького:
 | До цих могил, було часто завертав архирей Гавриїл в тридцятих годах. Біля могил, кажуть, був колись татарський город, та запорожці зруйнували. Ями та бугри, де були татарські мечеті, і тепер знать. |  |
Цієї версії також тримаються українські церкви (КП, МП та УГКЦ) та Українське Реєстрове Козацтво. Спільними зусиллями на території заповідника була споруджена каплиця та меморіальний хрест у пам'ять про воїнів, що загинули в цих місцях під час битви з монголо-татарською ордою. Віднедавна стало традицією кожен рік в останні вихідні травня влаштовувати спомини за загиблими у тій страшній битві. Збирається багато зацікавлених людей, паланкове козацтво з України та Кубані. Починається дійство біля каплиці з відправлення панахиди за загиблими в боротьбі за свободу вітчизни. Основні ж події відбуваються на галявині біля мальовничого заповідного озера. За усталеною традицією проводять посвяту в козаки, а молодих хлоп'ят — в джури. Проходить демонстрація козацьких єдиноборств та бойових умінь. А гарному настрою гостей і учасників свята завжди сприяє сонячна погода. Всі охочі можуть покуштувати козацької каші, яку готують в польових кухнях. Одним з ініціаторів такої традиції був колишній гетьман Українського Реєстрового Козацтва Шевченко А. І..
Про територію заповідника існує декілька дуже цікавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на місці цієї гірської країни було розташоване велике місто зі своїм королівством, але за якихось обставин злий чаклун зачарував його. Існує деякий спосіб, як розчарувати це місто, але й досі ніхто з людей так і не зміг цього зробити.
Туризм
На теренах Кам'яних Могил створено багато витворів образотворчого і літературного мистецтв, художніх фоторобіт, відеофільмів, ведеться постійна наукова і просвітницька робота. Кам'яні Могили відвідують щорічно близько 15000 туристів.
Урочище Кам'яні Могили — це гірська країна в мініатюрі. Вона навдивовижу контрастує з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються як фантазії художників. Є невеликі гроти, мальовничі долини й ціла низка казкових краєвидів. Саме тут, в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов'ї. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою, чарує незрівнянними ароматами та незайманістю степових трав.
З ранньої весни до пізньої осені заповідник відвідується туристами. Він зустрічає її кольоровим килимом трав, незвичайною красою гранітних пасом, повітрям, просякнутим пахощами квітів.
Навесні (зазвичай, на травневих святах) степ у заповіднику квітне. Це незвичайне явище заворожує погляд багатьох туристів, що приїжджають сюди. У цей період Кам'яні Могили іноді порівнюють із Долиною нарцисів на Закарпатті чи Долиною тюльпанів на півночі Донецької області.
Див. також
Примітки
- Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України : підручник. — К. : Т-во «Знання», 2006. — 511 с. (с. 362)
- Заповедники СССР. Заповедники Украины и Молдавии / Отв. ред.: В. Е. Соколов, Е. Е. Сыроечковский. — М. : Мысль, 1987. — 271 с. (с. 105—113)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 25 лютого 2007.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Заповідник «Кам'яні Могили». Укладач В. О. Сіренко. Київ. Зелена планета. 2005.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яні Могили |
- Степи України [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Розовка и окрестности. Исторический очерк. Е. Н. Тарасенко [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Еталони живої природи. Давидок В. П. та ін. — К.: «Курс», 1993. — 28 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2023 Cya stattya pro zapovidnik Kam yani Mogili u Doneckij oblasti Isnuye takozh zapovidnik Kam yana Mogila u Zaporizkij oblasti poblizu Melitopolya Kam yani Mogi li viddilennya Ukrayinskogo derzhavnogo stepovogo prirodnogo zapovidnika Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Zapovidnik Kam yani Mogili Shema zapovidnikaShema zapovidnika47 18 42 pn sh 37 04 32 sh d 47 311940000028 pn sh 37 07583000002777851 sh d 47 311940000028 37 07583000002777851 Koordinati 47 18 42 pn sh 37 04 32 sh d 47 311940000028 pn sh 37 07583000002777851 sh d 47 311940000028 37 07583000002777851Krayina UkrayinaRoztashuvannya s Nazarivka Mariupolskogo rajonu Doneckoyi oblastiNajblizhche misto MariupolPlosha bilya 400 gaZasnovano 5 kvitnya 1927 rokuOperator Nacionalna akademiya nauk UkrayiniChislo vidviduvachiv blizko 15 000 na rikRoztashuvannya na mapi UkrayiniKam yani Mogili Zaporizka oblast Kam yani Mogili u Vikishovishi Rajon urochisha Kam yani Mogili maye veliku geologichnu biologichnu istoriko arheologichnu hudozhno emocijnu ta piznavalno rekreacijnu cinnist Etimologiya Istoriya stvorennyaViddilennya Kam yani Mogili u landshaftnomu vidnoshenni znahoditsya u mezhah odniyeyi z ostancovo privododilnoyi miscevostej Priazovskoyi visochinnoyi oblasti Priazovskoyi visochinnoyi oblasti Miscevosti ne zajmayuchi velikih plosh nadayut cij oblasti svoyeridnogo viglyadu Dlya nih harakterni denudacijni ostanci mogili i pasma skladeni kristalichnimi porodami abo produktami yih vivitryuvannya Ninishnya zapovidna teritoriya otrimala svoyu nazvu odnogo z cih miscevostej urochisha Kam yani Mogili Dumka pro neobhidnist zapovidannya Kam yanih Mogil vpershe bula vislovlena botanikami M V Klokovim i Ye M Lavrenkom yaki vidvidali urochishe v 1923 1924 rr U 1925 roci urochishe vivchav Yu D Kleopov yakij takozh govoriv pro neobhidnist stvorennya tut zapovidnika U 1927 roci Kam yani Mogili buli ogolosheni zapovidnikom miscevogo znachennya a v 1947 roku zapovidnikom respublikanskogo znachennya U 1961 roci zapovidnik Kam yani Mogili uvijshov do skladu Ukrayinskogo derzhavnogo stepovogo prirodnogo zapovidnika Zvazhayuchi na poperednyu istoriyu Kam yani Mogili prodovzhuyut nazivati zapovidnikom sho stvoryuye pevnu plutaninu z inshoyu istoriko kulturnoyu pam yatkoyu z podibnoyu nazvoyu Nacionalnim istoriko arheologichnim zapovidnikom Kam yana Mogila roztashovanoyu u Melitopolskomu rajoni Zaporizkij oblasti GeografiyaVid na shidnu gryadinu Kam yanih mogil z boku sela Nazarivka pered damboyu na richci Karatish Vid na shidnu gryadu Kam yanih mogil z zahodu Nagromadzhennya granitnih bril bilya skeli Zhaba Rezultat procesiv vivitryuvannya ta eroziyi granitnih skel Zapovidnik roztashovanij na kordoni Doneckoyi ta Zaporizkoyi oblastej nepodalik vid sela Nazarivka Mariupolskogo rajonu Zagalna plosha zapovidnika stanovit blizko 400 ga z nih majzhe 300 ga vhodit do skladu Doneckoyi oblasti j 100 ga Zaporizkoyi velika chastina yakoyi blizko 200 ga pripadaye na vihodi granitu Insha chastina vkrita riznotravno tipchakovo kovilovim ta kam yanistim stepom Geografichno zapovidnik roztashovano na Priazovskij visochini u verhiv yah richki Karatish pritoki richki Berda Znahoditsya na vihodah porid Azovo Podilskogo kristalichnogo masivu sho ye chastinoyu Ukrayinskogo kristalichnogo shita Kam yani mogili yavlyayut soboyu potuzhni skelni vihodi sho visochiyut na 50 70 metriv nad navkolishnim stepom Zagalom z zagalnoyi ploshi zapovidnika blizko 200 gektariv prihoditsya na vihodi granitiv Za plosheyu i visotoyu ce najbilsha intruziya v Donbasi j Priazov yi Graniti z yakih skladeni gryadi unikalni za himichnim skladom ta fizichnoyu strukturoyu ta ne mayut analogiv u sviti Yih vik blizko 2 milyardiv rokiv Pasmo gir predstavlene Zahidnoyu i Shidnoyu gryadami z absolyutnoyu visotoyu okremih vershin do 100 metriv kolis yih visota syagala 3 5 km Kozhna z gryad maye vid lancyuzhka sho prostyagnulisya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid uzdovzh pravogo berega Karatishu Lankami kozhnoyi gryad ye granitni okremosti rizni po visoti j rozmiram Poverhni yih najchastishe vidprasovani okrugli zustrichayutsya obrivi skeli z rizkimi obrisami j najriznomanitnishimi formami vivitryuvannya Shidna gryada bilshe Zahidnoyi shili yiyi kruti bagato glibokih znizhen ushelin haotichnih nakopichen bril U Zahidnoyi gryadi obrisi spokijnishi Absolyutna visota odniyeyi z yiyi vershin 318 metriv Ce najvisha tochka zapovidnika i navkolishnih teritorij Vsogo mozhna vidiliti p yat okremih najbilshih vershin U mizhgryadnij chastini zapovidnika graniti zalyagayut dosit gliboko Po centru ulogovini prohodit suhe richishe richki Karatyuk Na pivnochi ta pivdni cyu miscevist prorizuyut gliboki yari sho vpadayut u richku Karatish Granitni vihodi znahodyatsya pid vplivom vivitryuvanih erozijnih procesiv To zh kozhna brila viglyadaye nepovtornoyu i divovizhnoyu Protyagom stolit sonce viter i voda dodali yim najriznomanitnishi obrisi u m yakih vechirnih sutinkah ci kam yani himeri osoblivo vrazhayut Mozhlivo same tomu kozhna z p yati vershin Kam yanih Mogil maye svoyu nazvu i navit vlastivosti vlasne yak i bagato skel ta navislih bril Roslinnij pokrivPetrofitnij step Tyulpan dibrovnij Goricviti Velika rozchlenovanist miscevosti obumovila neodnoridnist gruntovogo i roslinnogo pokrivu a riznij stupin zvolozhennya stvoryuye umovi dlya isnuvannya skelnoyi stepovoyi luchnoyi roslinnosti tosho Na rivninnih dilyankah zapovidnika roztashovani spravzhni riznotravno tipchakovo kovilovi stepi u pidnizhzhya granitnih gryad rozvivayutsya kam yanisti stepi na granitah poshirena skelna roslinnist u dolini richki Karatish luchno bolotna a miscyami j derevinno chagarnikova U skladi riznih roslinnih asociacij zapovidnika narahovuyetsya 464 vidi roslin Sered nih vidilyayutsya derevij golij i voloshka nespravzhnoblidoluskova vuzko arealni reliktovi endemiki yaki krim teritoriyi zapovidnika bilsh nide ne traplyayutsya Skeli vkriti 8 vidami mohiv ta paporotej sered yakih ye predstavniki pivnichnoyi flori vudsiya alpijska j bagatonizhka zvichajna Najblizhchij iz susidnih oseredkiv vudsiyi alpijskoyi roztashovanij za 1000 km vid teritoriyi zapovidnika Na nevelikih lukah mozhna zustriti kosariki tonki ta orhideyi Zagalom zelenij svit zapovidnika svoyeridnij u nomu bezlich ridkisnih i ne harakternih dlya pivdnya Ukrayini roslin Tut zrostayut 18 vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Tvarinnij svitRiznomanitnij i cikavij tvarinnij svit zapovidnika Tut zhivut lisici zajci yizhaki slipaki tosho bagato yashirok i grizuniv zustrichayutsya stepova gadyuka vodyanij i zvichajnij vuzhi Chutki pro veliku kilkist otrujnih gadyuk ne vidpovidayut istini Robitniki zapovidnika zridka bachat cih zmij pid chas rozmnozhennya koli utvoryuyutsya klubki A v inshi pori roku gadyuki harchuyutsya poza mezhami ohoronnoyi teritoriyi Zazvichaj voni ne agresivni i yaksho yih ne lyakati j ne nastupati to voni ne vkusyat Odnak pid chas progulyanok vse zh taki krashe uvazhno divitisya pid nogi U zapovidniku meshkaye blizko 3000 vidiv komah Takozh bagata ornitofauna Kam yanih Mogil Najposhirenishi vidi ptahiv zhajvoronki luchni trav yanki kam yanki siri kuripki ta fazani IstoriyaKam yani mogili takozh ye cinnim z istoriko arheologichnoyi tochki zoru Na sogodni vidomo sho v starodavni chasi ce urochishe bulo kultovim dlya predstavnikiv yamnih katakombnih i zrubnih kultur Po vsomu perimetru zapovidnik operezanij pohovalnimi kurganami cih starodavnih kultur ta civilizacij Cikavo sho bezposeredno na teritoriyi granitnih vihodiv Kam yanih mogil ne bulo znajdeno zhodnogo pohovannya Bitva na Kalci Sered istorikiv nini populyarnoyu ye versiya sho same poblizu Kam yanih Mogil 31 travnya 1223 roku vidbulasya sumnozvisna bitva na Kalci za uchasti vijska kiyivskogo knyazya Mstislava Romanovicha ta mongolo tatarskoyi ordi Za svidchennyami drevnih litopisiv zaginuv kozhen chetvertij rusich a same krovoprolitne poboyishe prodovzhuvalosya blizko 10 dniv U chetvertomu Novgorodskomu litopisi pro ce skazano Byst na Kalkah bran velikaya Vvazhayut sho mova jde pro richku Kalchik z jogo priplivami Malij Kalchik i Kalec A misce kam yaniste na yakomu stoyav tabir kiyivskogo knyazya same Kam yani Mogili Visoko pidnimayutsya nad stepom granitni gryadi zi shodu zahisheni richkoyu Karatish voni buli garnim miscem dlya ukriplenogo taboru Krim togo za danimi istorika Ya P Novickogo Do cih mogil bulo chasto zavertav arhirej Gavriyil v tridcyatih godah Bilya mogil kazhut buv kolis tatarskij gorod ta zaporozhci zrujnuvali Yami ta bugri de buli tatarski mecheti i teper znat Ciyeyi versiyi takozh trimayutsya ukrayinski cerkvi KP MP ta UGKC ta Ukrayinske Reyestrove Kozactvo Spilnimi zusillyami na teritoriyi zapovidnika bula sporudzhena kaplicya ta memorialnij hrest u pam yat pro voyiniv sho zaginuli v cih miscyah pid chas bitvi z mongolo tatarskoyu ordoyu Vidnedavna stalo tradiciyeyu kozhen rik v ostanni vihidni travnya vlashtovuvati spomini za zagiblimi u tij strashnij bitvi Zbirayetsya bagato zacikavlenih lyudej palankove kozactvo z Ukrayini ta Kubani Pochinayetsya dijstvo bilya kaplici z vidpravlennya panahidi za zagiblimi v borotbi za svobodu vitchizni Osnovni zh podiyi vidbuvayutsya na galyavini bilya malovnichogo zapovidnogo ozera Za ustalenoyu tradiciyeyu provodyat posvyatu v kozaki a molodih hlop yat v dzhuri Prohodit demonstraciya kozackih yedinoborstv ta bojovih umin A garnomu nastroyu gostej i uchasnikiv svyata zavzhdi spriyaye sonyachna pogoda Vsi ohochi mozhut pokushtuvati kozackoyi kashi yaku gotuyut v polovih kuhnyah Odnim z iniciatoriv takoyi tradiciyi buv kolishnij getman Ukrayinskogo Reyestrovogo Kozactva Shevchenko A I Pro teritoriyu zapovidnika isnuye dekilka duzhe cikavih legend Odna z nih govorit pro te sho kolis na misci ciyeyi girskoyi krayini bulo roztashovane velike misto zi svoyim korolivstvom ale za yakihos obstavin zlij chaklun zacharuvav jogo Isnuye deyakij sposib yak rozcharuvati ce misto ale j dosi nihto z lyudej tak i ne zmig cogo zrobiti TurizmNa terenah Kam yanih Mogil stvoreno bagato vitvoriv obrazotvorchogo i literaturnogo mistectv hudozhnih fotorobit videofilmiv vedetsya postijna naukova i prosvitnicka robota Kam yani Mogili vidviduyut shorichno blizko 15000 turistiv Urochishe Kam yani Mogili ce girska krayina v miniatyuri Vona navdivovizhu kontrastuye z navkolishnimi stepami svoyeyu velichnoyu monumentalnistyu Tut mozhna pobachiti cilu kupu prirodnih skulptur i vitvoriv z kamenyu yaki sprijmayutsya yak fantaziyi hudozhnikiv Ye neveliki groti malovnichi dolini j cila nizka kazkovih krayevidiv Same tut v dzherelah viyavlena najsmachnisha voda v Priazov yi Cya miscevist badorit i zaryadzhaye vidviduvachiv cilyushoyu energetikoyu charuye nezrivnyannimi aromatami ta nezajmanistyu stepovih trav Z rannoyi vesni do piznoyi oseni zapovidnik vidviduyetsya turistami Vin zustrichaye yiyi kolorovim kilimom trav nezvichajnoyu krasoyu granitnih pasom povitryam prosyaknutim pahoshami kvitiv Navesni zazvichaj na travnevih svyatah step u zapovidniku kvitne Ce nezvichajne yavishe zavorozhuye poglyad bagatoh turistiv sho priyizhdzhayut syudi U cej period Kam yani Mogili inodi porivnyuyut iz Dolinoyu narcisiv na Zakarpatti chi Dolinoyu tyulpaniv na pivnochi Doneckoyi oblasti Div takozhKam yana mogila Ukrayinskij stepovij prirodnij zapovidnik Fedorivka arheologichna pam yatka PrimitkiMarinich O M Shishenko P G Fizichna geografiya Ukrayini pidruchnik K T vo Znannya 2006 511 s s 362 Zapovedniki SSSR Zapovedniki Ukrainy i Moldavii Otv red V E Sokolov E E Syroechkovskij M Mysl 1987 271 s s 105 113 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 grudnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zapovidnik Kam yani Mogili Ukladach V O Sirenko Kiyiv Zelena planeta 2005 ISBN 966 581 609 8PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yani Mogili Stepi Ukrayini 2 travnya 2014 u Wayback Machine Rozovka i okrestnosti Istoricheskij ocherk E N Tarasenko 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Etaloni zhivoyi prirodi Davidok V P ta in K Kurs 1993 28 s