Йоганн Рейнгольд фон Паткуль (нім. Johann Reinhold von Patkul; 27 липня 1660, Стокгольм — 10 жовтня 1707, Казімеж-Біскупі) — ліфляндський дворянин.
Йоганн Рейнгольд фон Паткуль | |
---|---|
Народився | 27 липня 1660[2] Стокгольм, Швеція |
Помер | 10 жовтня 1707 (47 років) або 30 вересня (11 жовтня) 1707[1] (47 років) Казімеж-Біскупий, Ґміна Казімеж-Біскупий, Конінський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща ·колесування |
Країна | Швеція Річ Посполита |
Діяльність | дипломат, військовослужбовець |
Учасник | Велика Північна війна |
Військове звання | генерал-поручник[d] |
Батько | d |
|
Перебував на військовій службі короля Швеції Карла XI. У 1689—1694 роках виступав за відновлення незалежності Ліфляндії і прав дворянства, за що переслідувався шведським урядом. Емігрував за кордон.
На службі у Августа Сильного
Після того, як клопотання перед новим шведським королем Карлом XII про скасування вироку залишилися марними, у 1698 році став на службу до курфюрста Саксонії і короля Польщі Августа Сильного і в 1698 році був посвячений у таємні радники. Будучи посланий до Москви, сприяв укладенню Преображенського союзного договору між Саксонією, Польщею і Росією проти Швеції. У 1700 році, будучи генерал-майором, брав участь в облозі Риги і при наближенні невеликого шведського корпусу втік.
Генерал Паткуль на службі у Петра I
Восени 1700 року за наказом Петра I гетьман Іван Мазепа посилає корпус козаків у Прибалтику на допомогу московській армії, яка вступила у війну зі Шведським королівством. Наказним гетьманом козацьких військ Полтавського, Київського та Ніжинського полків був призначений ніжинський полковник Іван Обидовський. «Мазепа, доручаючи племіннику велике козацьке з'єднання, явно сприяв його загартуванню, змужнінню, набуттю досвіду в нелегких умовах війни. Та полки у складі 7290 вояків прибули до Нарви запізно». 19 листопада росіяни зазнали розгромної поразки від шведської армії на чолі з Карлом XII.
За даними В. Борисенка, з ініціативи Петра I генерал Паткуль ввів у козацькому загоні Данила Апостола пруські порядки і навіть запровадив муштру. Винних, у тому числі і старшин, за наказом генерала нещадно били шпіцрутенами, а сотника Родзянку Паткуль навіть був готовий стратити. Це обурило козаків і вони почали вимагати повернення додому. Проте, коли це було їм дозволено союзні шведам саксонські війська оточили козацький табір і відібрали всіх коней. Дорогою до Кракова на козаків напали шведські війська та загони їхніх прибічників — поляків і майже всіх перебили. Врятувалися лише полковник, два сотники та 80 козаків Ніжинського та Прилуцького полків, яким пощастило пробратися на Правобережжя. Звістка про поневіряння козаків Апостола швидко поширилась по Україні й викликала обурення старшини політикою російського командування щодо українського війська. Через невдачі у війні зі шведами загострилися і відносини між Мазепою і Січчю.
У 1702 році перейшов на службу в Росію, виконував дипломатичні та військові доручення Петра I. Російська імперія значною мірою зберегла права і привілеї місцевого населення, особливо свободу протестантського віросповідання, таким чином гарантуючи цим землям економічну, адміністративну, соціальну та культурну автономію. Права і привілеї датувалися в Лівонії з часів Тевтонського ордену, а в Естонії — Данського права. Зниження цих привілеїв у Шведської імперії було обумовлено висилкою Лівонської аристократії, і їх представник Йоганн Рейнгольд Паткуль успішно добивався приводу для війни проти Швеції, що гарантувало лояльність балтійської еліти, яка більшістю пручалася завоюванню російського царя. Умови капітуляції розповсюджувалися виключно на балтійських німців-бюргерів та іншу знать, права естонсько- і латисько-мовного населення не узгоджувались.
Місія Паткуля
В середині лютого 1703 року з Відня до Москви повертався посланник царського уряду, відомий дипломат і генерал Й. Паткуль, який з 1702 року перейшов на службу в Росію. На Правобережній Україні він відвідав табір польсько-шляхетських військ і під час розмови з польним гетьманом А. Сенявським запропонував примирити козаків з Польщею. Сенявський ухопився за цю пропозицію і доручив дипломату від імені короля вести мирні переговори з козацькими ватажками.
У Білій Церкві Паткуль розпочав переговори з Палієм, заявивши, що представляє інтереси польського й російського урядів водночас, хоча повноважень таких фактично не має. На пропозицію дипломата повернути Польщі Білу Церкву Палій відповів, що виконає це негайно, якщо отримає письмовий наказ царя. Зважаючи на непоступливість козацького ватажка, Паткуль запропонував йому укласти з польським урядом перемир’я і навіть склав латинською мовою п’ять статей, що передбачали припинення боротьби на три місяці, дозвіл жителям (у тому числі шляхті) повернутися до своїх домівок, обмін полоненими, повернення на вимогу царського уряду Білої Церкви Польщі, зобов’язання послати козаків для участі у війні з шведами.
Непоступливість Палія вивели дипломата з рівноваги, і він назвав старого полковника «зрадником», погрожував накликати гнів царя та спрямувати усі сили Речі Посполитої на розгром козаків. Однак Паткуль мусив визнати, що у Палія багато війська і тому він не радив польному гетьману йти па Білу Церкву, а селянам-повстанцям оголосити амністію. Перебуваючи кілька днів у Білій Церкві, Паткуль познайомився ближче з Палієм і його козаками, а також дійшов висновку, що конфлікт на Правобережжі виник з вини шляхти, яка утискувала селян і козаків. Він дав високу оцінку і ватажкові козаків Семенові Палію. На цьому місія Паткуля скінчилася, не виправдавши сподівань польського уряду й шляхти.
Польський уряд продовжував наполягати на тому, щоб уряд Росії узяв участь у придушенні визвольного руху на Правобережжі й заборонив запорізьким козакам приєднуватися до повстань, пропонував гетьману Мазепі відібрати у Палія Білу Церкву й передати фортецю польському гарнізонові.
Проте царський уряд не дозволяв втручатися у боротьбу на Правобережжі гетьманові Мазепі. У березні й травні 1703 року правобережним козакам послане було навіть царське жалування.
Останні роки
У 1704 році Й. Р. Паткуль їздив у Варшаву як російський міністр, а повертаючись в Росію, принагідно відвідав місто Фастів, де вів переговори з полковником Семеном Палієм, укалав з ним угоду про припинення повстань Речі Посполитої та участь козацьких загонів у війні проти Швеції.
Згодом у Польщі й Саксонії він командував російськими військами. Саксонський уряд 20 грудня 1705 року арештував Паткуля й звинуватив у тому, що він діяв без згоди Петра I. За Альтранштадським договором між Швецією і Саксонією (1706 рік) Паткуля було видано шведським властям (Карлу XII, оголошено зрадником і 10 жовтня 1707 року скарано жахливою смертю (колесовано і четвертовано).
Література
- Коваленко Сергій. Ніжинський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008
Посилання
- Johann Reinhold Patkul — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- Д. І. Яворницький Історія запорозьких козаків. — том 3. — коментарі Г. Я. Сергієнка. — С. 498.
- Д. І. Яворницький Історія запорозьких козаків. — том 3. — коментарі Г. Я. Сергієнка. — С. 498—499.
- Д. І. Яворницький Історія запорозьких козаків. — том 3. — коментарі Г. Я. Сергієнка. — С. 499.
- Loit, 2004, стор. 160.
- Dauchert, 2006, стор. 56.
- Kappeler, 2008, стор. 68.
- Bushkovitch, 2001, С. 217.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Rejngold fon Patkul nim Johann Reinhold von Patkul 27 lipnya 1660 Stokgolm 10 zhovtnya 1707 Kazimezh Biskupi liflyandskij dvoryanin Jogann Rejngold fon PatkulNarodivsya27 lipnya 1660 1660 07 27 2 Stokgolm ShveciyaPomer10 zhovtnya 1707 1707 10 10 47 rokiv abo 30 veresnya 11 zhovtnya 1707 1 47 rokiv Kazimezh Biskupij Gmina Kazimezh Biskupij Koninskij povit Velikopolske voyevodstvo Respublika Polsha kolesuvannyaKrayina Shveciya Rich PospolitaDiyalnistdiplomat vijskovosluzhbovecUchasnikVelika Pivnichna vijnaVijskove zvannyageneral poruchnik d Batkod Mediafajli u Vikishovishi Perebuvav na vijskovij sluzhbi korolya Shveciyi Karla XI U 1689 1694 rokah vistupav za vidnovlennya nezalezhnosti Liflyandiyi i prav dvoryanstva za sho peresliduvavsya shvedskim uryadom Emigruvav za kordon Na sluzhbi u Avgusta SilnogoPislya togo yak klopotannya pered novim shvedskim korolem Karlom XII pro skasuvannya viroku zalishilisya marnimi u 1698 roci stav na sluzhbu do kurfyursta Saksoniyi i korolya Polshi Avgusta Silnogo i v 1698 roci buv posvyachenij u tayemni radniki Buduchi poslanij do Moskvi spriyav ukladennyu Preobrazhenskogo soyuznogo dogovoru mizh Saksoniyeyu Polsheyu i Rosiyeyu proti Shveciyi U 1700 roci buduchi general majorom brav uchast v oblozi Rigi i pri nablizhenni nevelikogo shvedskogo korpusu vtik General Patkul na sluzhbi u Petra IVoseni 1700 roku za nakazom Petra I getman Ivan Mazepa posilaye korpus kozakiv u Pribaltiku na dopomogu moskovskij armiyi yaka vstupila u vijnu zi Shvedskim korolivstvom Nakaznim getmanom kozackih vijsk Poltavskogo Kiyivskogo ta Nizhinskogo polkiv buv priznachenij nizhinskij polkovnik Ivan Obidovskij Mazepa doruchayuchi pleminniku velike kozacke z yednannya yavno spriyav jogo zagartuvannyu zmuzhninnyu nabuttyu dosvidu v nelegkih umovah vijni Ta polki u skladi 7290 voyakiv pribuli do Narvi zapizno 19 listopada rosiyani zaznali rozgromnoyi porazki vid shvedskoyi armiyi na choli z Karlom XII Za danimi V Borisenka z iniciativi Petra I general Patkul vviv u kozackomu zagoni Danila Apostola pruski poryadki i navit zaprovadiv mushtru Vinnih u tomu chisli i starshin za nakazom generala neshadno bili shpicrutenami a sotnika Rodzyanku Patkul navit buv gotovij stratiti Ce oburilo kozakiv i voni pochali vimagati povernennya dodomu Prote koli ce bulo yim dozvoleno soyuzni shvedam saksonski vijska otochili kozackij tabir i vidibrali vsih konej Dorogoyu do Krakova na kozakiv napali shvedski vijska ta zagoni yihnih pribichnikiv polyakiv i majzhe vsih perebili Vryatuvalisya lishe polkovnik dva sotniki ta 80 kozakiv Nizhinskogo ta Priluckogo polkiv yakim poshastilo probratisya na Pravoberezhzhya Zvistka pro poneviryannya kozakiv Apostola shvidko poshirilas po Ukrayini j viklikala oburennya starshini politikoyu rosijskogo komanduvannya shodo ukrayinskogo vijska Cherez nevdachi u vijni zi shvedami zagostrilisya i vidnosini mizh Mazepoyu i Sichchyu U 1702 roci perejshov na sluzhbu v Rosiyu vikonuvav diplomatichni ta vijskovi doruchennya Petra I Rosijska imperiya znachnoyu miroyu zberegla prava i privileyi miscevogo naselennya osoblivo svobodu protestantskogo virospovidannya takim chinom garantuyuchi cim zemlyam ekonomichnu administrativnu socialnu ta kulturnu avtonomiyu Prava i privileyi datuvalisya v Livoniyi z chasiv Tevtonskogo ordenu a v Estoniyi Danskogo prava Znizhennya cih privileyiv u Shvedskoyi imperiyi bulo obumovleno visilkoyu Livonskoyi aristokratiyi i yih predstavnik Jogann Rejngold Patkul uspishno dobivavsya privodu dlya vijni proti Shveciyi sho garantuvalo loyalnist baltijskoyi eliti yaka bilshistyu pruchalasya zavoyuvannyu rosijskogo carya Umovi kapitulyaciyi rozpovsyudzhuvalisya viklyuchno na baltijskih nimciv byurgeriv ta inshu znat prava estonsko i latisko movnogo naselennya ne uzgodzhuvalis Misiya PatkulyaV seredini lyutogo 1703 roku z Vidnya do Moskvi povertavsya poslannik carskogo uryadu vidomij diplomat i general J Patkul yakij z 1702 roku perejshov na sluzhbu v Rosiyu Na Pravoberezhnij Ukrayini vin vidvidav tabir polsko shlyahetskih vijsk i pid chas rozmovi z polnim getmanom A Senyavskim zaproponuvav primiriti kozakiv z Polsheyu Senyavskij uhopivsya za cyu propoziciyu i doruchiv diplomatu vid imeni korolya vesti mirni peregovori z kozackimi vatazhkami U Bilij Cerkvi Patkul rozpochav peregovori z Paliyem zayavivshi sho predstavlyaye interesi polskogo j rosijskogo uryadiv vodnochas hocha povnovazhen takih faktichno ne maye Na propoziciyu diplomata povernuti Polshi Bilu Cerkvu Palij vidpoviv sho vikonaye ce negajno yaksho otrimaye pismovij nakaz carya Zvazhayuchi na nepostuplivist kozackogo vatazhka Patkul zaproponuvav jomu uklasti z polskim uryadom peremir ya i navit sklav latinskoyu movoyu p yat statej sho peredbachali pripinennya borotbi na tri misyaci dozvil zhitelyam u tomu chisli shlyahti povernutisya do svoyih domivok obmin polonenimi povernennya na vimogu carskogo uryadu Biloyi Cerkvi Polshi zobov yazannya poslati kozakiv dlya uchasti u vijni z shvedami Nepostuplivist Paliya viveli diplomata z rivnovagi i vin nazvav starogo polkovnika zradnikom pogrozhuvav naklikati gniv carya ta spryamuvati usi sili Rechi Pospolitoyi na rozgrom kozakiv Odnak Patkul musiv viznati sho u Paliya bagato vijska i tomu vin ne radiv polnomu getmanu jti pa Bilu Cerkvu a selyanam povstancyam ogolositi amnistiyu Perebuvayuchi kilka dniv u Bilij Cerkvi Patkul poznajomivsya blizhche z Paliyem i jogo kozakami a takozh dijshov visnovku sho konflikt na Pravoberezhzhi vinik z vini shlyahti yaka utiskuvala selyan i kozakiv Vin dav visoku ocinku i vatazhkovi kozakiv Semenovi Paliyu Na comu misiya Patkulya skinchilasya ne vipravdavshi spodivan polskogo uryadu j shlyahti Polskij uryad prodovzhuvav napolyagati na tomu shob uryad Rosiyi uzyav uchast u pridushenni vizvolnogo ruhu na Pravoberezhzhi j zaboroniv zaporizkim kozakam priyednuvatisya do povstan proponuvav getmanu Mazepi vidibrati u Paliya Bilu Cerkvu j peredati fortecyu polskomu garnizonovi Prote carskij uryad ne dozvolyav vtruchatisya u borotbu na Pravoberezhzhi getmanovi Mazepi U berezni j travni 1703 roku pravoberezhnim kozakam poslane bulo navit carske zhaluvannya Ostanni rokiU 1704 roci J R Patkul yizdiv u Varshavu yak rosijskij ministr a povertayuchis v Rosiyu prinagidno vidvidav misto Fastiv de viv peregovori z polkovnikom Semenom Paliyem ukalav z nim ugodu pro pripinennya povstan Rechi Pospolitoyi ta uchast kozackih zagoniv u vijni proti Shveciyi Zgodom u Polshi j Saksoniyi vin komanduvav rosijskimi vijskami Saksonskij uryad 20 grudnya 1705 roku areshtuvav Patkulya j zvinuvativ u tomu sho vin diyav bez zgodi Petra I Za Altranshtadskim dogovorom mizh Shveciyeyu i Saksoniyeyu 1706 rik Patkulya bulo vidano shvedskim vlastyam Karlu XII ogolosheno zradnikom i 10 zhovtnya 1707 roku skarano zhahlivoyu smertyu kolesovano i chetvertovano LiteraturaPortal Biografiyi Jogann Rejngold fon Patkul u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Kovalenko Sergij Nizhinskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2008PosilannyaJohann Reinhold Patkul 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 D I Yavornickij Istoriya zaporozkih kozakiv tom 3 komentari G Ya Sergiyenka S 498 D I Yavornickij Istoriya zaporozkih kozakiv tom 3 komentari G Ya Sergiyenka S 498 499 D I Yavornickij Istoriya zaporozkih kozakiv tom 3 komentari G Ya Sergiyenka S 499 Loit 2004 stor 160 Dauchert 2006 stor 56 Kappeler 2008 stor 68 Bushkovitch 2001 S 217