Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валенти́н Іва́нович Зноба́ (10 січня 1929, Софіївка — 7 серпня 2006) — український скульптор, народний художник України, академік Академії мистецтв України, Почесний громадянин м. Києва, лауреат Золотої медалі всесвітньої виставки Експо-58, лауреат Національної премії ім Т. Г. Шевченка. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
| Зноба Валентин Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 10 січня 1929[1] Софіївка, Криворізька округа, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 7 серпня 2006[1] (77 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  СРСР  Україна | |||
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1947) і Київський державний художній інститут (1953) | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Роки творчості | 1950–2005 | |||
| Батько | Зноба Іван Степанович | |||
| У шлюбі з | Голембієвська Тетяна Миколаївна | |||
| Нагороди |       | |||
| | ||||
 Зноба Валентин Іванович у Вікісховищі | ||||
Біографічна довідка
Народився 10 січня 1929 року у селі Софіївці (тепер селище міського типу, районний центр Софіївського району Дніпропетровської області). Член КПРС з 1977 року.
Помер 7 серпня 2006 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Син скульптора Івана Зноби. Батько скульптора Миколи Зноби.
Чоловік художниці Голембієвської Тетяни Миколаївни.
Освіта
Вчився у батька, потім в 1945–1947 роках у Дніпропетровському художньому училищі.
В 1953 році закінчив Київський державний художній інститут (1953; майстерня М. Лисенко).
Досягнення та визнання
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1963), Народний художник УРСР (1979).
член Британської королівської асоціації скульпторів-портретистів (1995)
Почесний Професор університету Напієра (Единбург, 1996), академік — засновник Академії мистецтв України (1997), Почесний громадянин м. Києва (1997), дійсний член Петровської Академії наук та мистецтв (1998, РФ), іноземний член Російської академії природничих наук (2001), член Національної спілки художників України (з 1955)
медалі
Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1996)
Золота медаль Всесвітньої виставки-1958, Брюссель
Лауреат премії ім. М. Островського (1967)
Срібна медаль ім. Грекова (1970)
Золота медаль ім. В. Вучетича (1990).
Золота медаль Британської королівської асоціації скульпторів-портретистів (1995)
Золота медаль Академії мистецтв України.
державні нагороди
орден «Знак Пошани» (1971), орден «За заслуги» ІІІ ступеня, медалі, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
Почесні грамоти
Кабінету Міністрів України, Київського міського голови.
Меморіальний Музей
Створено у 2006 у приміщенні майстерні, де видатний скульптор працював більше 50 років (Музей-майстерня творчої династії Зноби-Голембієвських).
Меморіальну дошку В. Знобі на будинку музею-майстерні встановлено за рішенням Уряду України (2009)
Громадська робота
Голова правління Київської організації Спілки художників України (1982—1987)
Секретар Правління Спілки художників України.
Секретар Правління Спілки художників СРСР.
Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Творча робота
Працював у галузях монументальної та станкової скульптури, портрета.
Окремо відзначається великий внесок та широке сприяння популяризації українського мистецтва за кордоном.
Творчість відзначається широтою горизонту, змістовним розкриттям теми, тяжінням до образно-філософських узагальнень, експресії композицого вирішення, багатофігурності, гостроти й ажурності силуетів, монументальності. Майстерно володів каменем, деревом, металом. Автор пам'ятників і меморіалів ІІ Світовій війни.
Творчість Зноби є цікавим явищем для вивчення самостійно як феномену, так і в контексті розвитку школи скульптурної пластики за останні півстоліття, на яку ним було здійснено безпосередній вплив
Найбільш відомі твори
Монументальні твори
«Бокораш» (1957; золота медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі, 1958),
Т. Г. Шевченко (співавт., м. Дніпропетровськ, 1959), Г. Сковорода" (Київ, 1960),
М. О. Островському (м. Шепетівка, Хмельн. обл., 1966), герою Руху Опору Василю Порику у Франції (співавт., м. Енен-Льетар, Франція, 1967; срібна медаль ім. М. Грекова, 1970),
«Отаман Єрмак» (м. Єрмаково, Казахстан, 1968), Меморіальний комплекс в'язням концтаборів у Дарниці (Київ, 1969), «Україна — Визволителям» (співавт. з І. С. Знобою, архітектори А. П. Сницарєв, О. К. Стукалов, поблизу Ужгорода, 1970), Устиму Кармалюку, (м. Летичів, Хмельн. обл., 1974);
монумент на честь Жовтневої революції (співав., Київ, (тепер Майдан Незалежності) 1977), «Бронепоїзд „Таращанець“» (Київ, 1974), Монументальний комплекс героям ВВВ (м. Хмельницький, 1983),
4 двохфігурні скульптурні групи «Народ України» перед різолітами вхідних груп будівлі ВРУ (Київ, 1984), Монументально-меморіальний комплекс Героям Букринського плацдарму (Київ, обл., 1985, Шевченківська премія), архітектори С. Захаров і Ю. Платонов
Іллі Мечникову (і-т Пастера, Париж, 1986), Монумент військової Слави (м. Херсон, 1988), Т. Г. Шевченко" (співавтор із Іван Зноба., Хмельницький, 1988), «На колючому дроті» (Київ, 1988), «Атака» (музей ВОВ, Київ,1989), центральний музей ВВВ «Меморіал Перемоги на Поклінній горі» — «Воїн — Визволитель» (у залі Слави) та «Зниклим безвісти» (на Поклонній горі в Москві, обидва 1995)
«Джону Неперу», (найстаріший Університет Європи, Единбург, Шотландія, 1996), «Джон Мюїр» (м Данбар, Шотландія, 1996), «Загиблим» (музей ВОВ, Київ, 2000), «Архангел Михаїл» (співавт. Київ, 2001), «Козак Мамай» (у співавторстві з сином Миколою Знобом. Майдан Незалежності, Київ, 2001),
«Густав Клімт» (Унтерах, Австрія 2003), «Фелікі Єтерія» героям грецького національного визвольного руху (Одеса, 2004), М.Грушевський, (м. Козятин, Вінницька обл. 2004), «Т.Шевченко» (Афіни, 2004), дочці Ярослава Мудрого королеві Франції Анні «Королева Франції Анна-Київська» (співавтор із Микола Зноба, Сенліс, Франція, 2005),
«Доктор Єміль Ру» (інститут Пастера, Париж, 2005);
Станкові твори
«Вболівальники» (1950-і рр.), «Кобзар О. Вересай» (1954), «Прометей», «Три Грації» (співав.), «Кентавр викрадає дружину Геракла», «Атлантида»
серії «Київська Русь» («Подолання», «Баян», «Йду на Ви!», «Київська Русь», «Україна» та інш.); та інш.
Серії портретів
«Митці», «Ветерани ВВВ», «Ветерани афганської війни», «Люди нашої планети» (1977—2006),
Твори зберігаються
в Національному художньому музеї України, Київському музеї російського мистецтва, меморіальному комплексі «Національний музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр» Київ, Державному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 р.», Національному музеї Т. Шевченка, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Яготинському історичному музеї (обидва — Київ, обл.), Алупкінському палаці-музеї, Луганський ХМ, Дніпропетровському художньому музеї, Державному історичному музеї України, Житомирському краєзнавчому музеї, Запорізькому художньому музеї, Українському Домі, Кіровоградському художньому музеї, Краснодонському музеї «Молода гвардія», Красноградському художньому музеї, Одеському художньому музеї, Переяслав-Хмельницькому художньому музеї, Ровенському краєзнавчому М, Севастопольській картинній галереї, Сімферопольській художньому музеї, Тернопільському краєзнавчому музеї, Херсонському краєзнавчому музеї, Хмельницькому історико-культурному заповіднику, Чернівецькому краєзнавчому музеї, Ялтинському історичному музеї.
Центральному музеї ВВВ «Меморіал Перемоги на Поклінній горі» та інш. музеях РФ, Великої Британії, Греції, Італії, Норвегії, США, Франції, Японії.
Відзнаки
Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1963 року), народний художник УРСР (з 1979 року). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1996; за створення скульптурних композицій на тему німецько-радянської війни). Почесний громадянин Києва.
Зображення
-
![image]()
Козак Мамай, Майдан Незалежності (Київ) -
![image]()
Монумент закатованим у Дарницькому концтаборі -
![image]()
Монумент екіпажу , Нова Дарниця, Київ. -
![image]()
Бюст Г. С. Сковороди на станції метро «Університет» -
![image]()
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- . Хрещатик, 16/10/2001
- Династія світової слави // «Іменем Закону». № 4 за 2009 рік. стор. 24-25
Література
- Криволапов М. Валентин Зноба: Альбом. — К., 1970;
- Митець воістину народний (Пам'яті акад. АМУ В. І. Зноби)// Мист. обрії, 2005—06. Вип. 8—9. К., 2006; Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006;
- Безгін І. Д. Академіки. Життя в мистецтві — К., 2006;
- Документальні фонди меморіального музею Зноби: Дирова В. М. заст. з наукової роботи, мистецтвознавець, Тихонюк В. М. мистецтвознавець
- Зноба Валентин Іванович // / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 255. — .
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (червень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Znoba Valenti n Iva novich Znoba 10 sichnya 1929 Sofiyivka 7 serpnya 2006 ukrayinskij skulptor narodnij hudozhnik Ukrayini akademik Akademiyi mistectv Ukrayini Pochesnij gromadyanin m Kiyeva laureat Zolotoyi medali vsesvitnoyi vistavki Ekspo 58 laureat Nacionalnoyi premiyi im T G Shevchenka Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Znoba Valentin Ivanovich Premiyi Narodzhennya 10 sichnya 1929 1929 01 10 1 Sofiyivka Krivorizka okruga Ukrayinska SRR SRSRSmert 7 serpnya 2006 2006 08 07 1 77 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheNacionalnist ukrayinecKrayina SRSR UkrayinaNavchannya Dnipropetrovske hudozhnye uchilishe 1947 i Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1953 Diyalnist skulptorRoki tvorchosti 1950 2005Batko Znoba Ivan StepanovichU shlyubi z Golembiyevska Tetyana MikolayivnaNagorodi Znoba Valentin Ivanovich u VikishovishiBiografichna dovidkaNarodivsya 10 sichnya 1929 roku u seli Sofiyivci teper selishe miskogo tipu rajonnij centr Sofiyivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Chlen KPRS z 1977 roku Pomer 7 serpnya 2006 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 52a Sin skulptora Ivana Znobi Batko skulptora Mikoli Znobi Cholovik hudozhnici Golembiyevskoyi Tetyani Mikolayivni OsvitaVchivsya u batka potim v 1945 1947 rokah u Dnipropetrovskomu hudozhnomu uchilishi V 1953 roci zakinchiv Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1953 majsternya M Lisenko Dosyagnennya ta viznannyaZasluzhenij diyach mistectv URSR 1963 Narodnij hudozhnik URSR 1979 chlen Britanskoyi korolivskoyi asociaciyi skulptoriv portretistiv 1995 Pochesnij Profesor universitetu Napiyera Edinburg 1996 akademik zasnovnik Akademiyi mistectv Ukrayini 1997 Pochesnij gromadyanin m Kiyeva 1997 dijsnij chlen Petrovskoyi Akademiyi nauk ta mistectv 1998 RF inozemnij chlen Rosijskoyi akademiyi prirodnichih nauk 2001 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1955 Mogila Valentina Znobi medali Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka 1996 Zolota medal Vsesvitnoyi vistavki 1958 Bryussel Laureat premiyi im M Ostrovskogo 1967 Sribna medal im Grekova 1970 Zolota medal im V Vucheticha 1990 Zolota medal Britanskoyi korolivskoyi asociaciyi skulptoriv portretistiv 1995 Zolota medal Akademiyi mistectv Ukrayini derzhavni nagorodi orden Znak Poshani 1971 orden Za zaslugi III stupenya medali Pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pochesni gramoti Kabinetu Ministriv Ukrayini Kiyivskogo miskogo golovi Memorialnij Muzej Stvoreno u 2006 u primishenni majsterni de vidatnij skulptor pracyuvav bilshe 50 rokiv Muzej majsternya tvorchoyi dinastiyi Znobi Golembiyevskih Memorialnu doshku V Znobi na budinku muzeyu majsterni vstanovleno za rishennyam Uryadu Ukrayini 2009 Gromadska robotaChlen KPRS z 1977 roku Golova pravlinnya Kiyivskoyi organizaciyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini 1982 1987 Sekretar Pravlinnya Spilki hudozhnikiv Ukrayini Sekretar Pravlinnya Spilki hudozhnikiv SRSR Uchasnik likvidaciyi avariyi na ChAES Tvorcha robotaPracyuvav u galuzyah monumentalnoyi ta stankovoyi skulpturi portreta Okremo vidznachayetsya velikij vnesok ta shiroke spriyannya populyarizaciyi ukrayinskogo mistectva za kordonom Tvorchist vidznachayetsya shirotoyu gorizontu zmistovnim rozkrittyam temi tyazhinnyam do obrazno filosofskih uzagalnen ekspresiyi kompozicogo virishennya bagatofigurnosti gostroti j azhurnosti siluetiv monumentalnosti Majsterno volodiv kamenem derevom metalom Avtor pam yatnikiv i memorialiv II Svitovij vijni Tvorchist Znobi ye cikavim yavishem dlya vivchennya samostijno yak fenomenu tak i v konteksti rozvitku shkoli skulpturnoyi plastiki za ostanni pivstolittya na yaku nim bulo zdijsneno bezposerednij vplivNajbilsh vidomi tvoriMonumentalni tvori Bokorash 1957 zolota medal Vsesvitnoyi vistavki u Bryusseli 1958 T G Shevchenko spivavt m Dnipropetrovsk 1959 G Skovoroda Kiyiv 1960 M O Ostrovskomu m Shepetivka Hmeln obl 1966 geroyu Ruhu Oporu Vasilyu Poriku u Franciyi spivavt m Enen Letar Franciya 1967 sribna medal im M Grekova 1970 Otaman Yermak m Yermakovo Kazahstan 1968 Memorialnij kompleks v yaznyam konctaboriv u Darnici Kiyiv 1969 Ukrayina Vizvolitelyam spivavt z I S Znoboyu arhitektori A P Snicaryev O K Stukalov poblizu Uzhgoroda 1970 Ustimu Karmalyuku m Letichiv Hmeln obl 1974 monument na chest Zhovtnevoyi revolyuciyi spivav Kiyiv teper Majdan Nezalezhnosti 1977 Bronepoyizd Tarashanec Kiyiv 1974 Monumentalnij kompleks geroyam VVV m Hmelnickij 1983 4 dvohfigurni skulpturni grupi Narod Ukrayini pered rizolitami vhidnih grup budivli VRU Kiyiv 1984 Monumentalno memorialnij kompleks Geroyam Bukrinskogo placdarmu Kiyiv obl 1985 Shevchenkivska premiya arhitektori S Zaharov i Yu Platonov Illi Mechnikovu i t Pastera Parizh 1986 Monument vijskovoyi Slavi m Herson 1988 T G Shevchenko spivavtor iz Ivan Znoba Hmelnickij 1988 Na kolyuchomu droti Kiyiv 1988 Ataka muzej VOV Kiyiv 1989 centralnij muzej VVV Memorial Peremogi na Poklinnij gori Voyin Vizvolitel u zali Slavi ta Zniklim bezvisti na Poklonnij gori v Moskvi obidva 1995 Dzhonu Neperu najstarishij Universitet Yevropi Edinburg Shotlandiya 1996 Dzhon Myuyir m Danbar Shotlandiya 1996 Zagiblim muzej VOV Kiyiv 2000 Arhangel Mihayil spivavt Kiyiv 2001 Kozak Mamaj u spivavtorstvi z sinom Mikoloyu Znobom Majdan Nezalezhnosti Kiyiv 2001 Gustav Klimt Unterah Avstriya 2003 Feliki Yeteriya geroyam greckogo nacionalnogo vizvolnogo ruhu Odesa 2004 M Grushevskij m Kozyatin Vinnicka obl 2004 T Shevchenko Afini 2004 dochci Yaroslava Mudrogo korolevi Franciyi Anni Koroleva Franciyi Anna Kiyivska spivavtor iz Mikola Znoba Senlis Franciya 2005 Doktor Yemil Ru institut Pastera Parizh 2005 Stankovi tvori Vbolivalniki 1950 i rr Kobzar O Veresaj 1954 Prometej Tri Graciyi spivav Kentavr vikradaye druzhinu Gerakla Atlantida seriyi Kiyivska Rus Podolannya Bayan Jdu na Vi Kiyivska Rus Ukrayina ta insh ta insh Seriyi portretiv Mitci Veterani VVV Veterani afganskoyi vijni Lyudi nashoyi planeti 1977 2006 Tvori zberigayutsyav Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Kiyivskomu muzeyi rosijskogo mistectva memorialnomu kompleksi Nacionalnij muzeyi istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rr Kiyiv Derzhavnomu muzeyi zapovidniku Bitva za Kiyiv u 1943 r Nacionalnomu muzeyi T Shevchenka Nacionalnomu istoriko etnografichnomu zapovidniku Pereyaslav Yagotinskomu istorichnomu muzeyi obidva Kiyiv obl Alupkinskomu palaci muzeyi Luganskij HM Dnipropetrovskomu hudozhnomu muzeyi Derzhavnomu istorichnomu muzeyi Ukrayini Zhitomirskomu krayeznavchomu muzeyi Zaporizkomu hudozhnomu muzeyi Ukrayinskomu Domi Kirovogradskomu hudozhnomu muzeyi Krasnodonskomu muzeyi Moloda gvardiya Krasnogradskomu hudozhnomu muzeyi Odeskomu hudozhnomu muzeyi Pereyaslav Hmelnickomu hudozhnomu muzeyi Rovenskomu krayeznavchomu M Sevastopolskij kartinnij galereyi Simferopolskij hudozhnomu muzeyi Ternopilskomu krayeznavchomu muzeyi Hersonskomu krayeznavchomu muzeyi Hmelnickomu istoriko kulturnomu zapovidniku Cherniveckomu krayeznavchomu muzeyi Yaltinskomu istorichnomu muzeyi Centralnomu muzeyi VVV Memorial Peremogi na Poklinnij gori ta insh muzeyah RF Velikoyi Britaniyi Greciyi Italiyi Norvegiyi SShA Franciyi Yaponiyi VidznakiZasluzhenij diyach mistectv URSR z 1963 roku narodnij hudozhnik URSR z 1979 roku Laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka 1996 za stvorennya skulpturnih kompozicij na temu nimecko radyanskoyi vijni Pochesnij gromadyanin Kiyeva ZobrazhennyaKozak Mamaj Majdan Nezalezhnosti Kiyiv Monument zakatovanim u Darnickomu konctabori Monument ekipazhu Nova Darnicya Kiyiv Byust G S Skovorodi na stanciyi metro Universitet Ostannij pam yatnik V Znobi iz sinom Anna Kiyivska Sanlis Franciya PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Hreshatik 16 10 2001 Dinastiya svitovoyi slavi Imenem Zakonu 4 za 2009 rik stor 24 25LiteraturaKrivolapov M Valentin Znoba Albom K 1970 Mitec voistinu narodnij Pam yati akad AMU V I Znobi Mist obriyi 2005 06 Vip 8 9 K 2006 Skulptor Mihajlo Lisenko ta jogo uchni Katalog K 2006 Bezgin I D Akademiki Zhittya v mistectvi K 2006 Dokumentalni fondi memorialnogo muzeyu Znobi Dirova V M zast z naukovoyi roboti mistectvoznavec Tihonyuk V M mistectvoznavec Znoba Valentin Ivanovich Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva redkol V D Sidorenko golova ta in avtor upor M G Labinskij K Intertehnologiya 2006 S 255 ISBN 978 966 96839 3 9 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2014