Іван Степанович Зноба 25 листопада 1903 с Новомиколаївка Катеринославська губернія 10 вересня 1990 Київ український худо

Іван Степанович Зноба (25 листопада 1903, с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія — 10 вересня 1990, Київ) — український художник, скульптор. Член спілки художників СРСР, засновник Дніпропетровського відділення Спілки художників України. Засновник династії українських скульпторів: батько та вчитель народного художника України Зноби Валентина Івановича; дід скульптора .

Зноба Іван Степанович
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Хмельницькому
Народився	25 листопада 1903(1903-11-25) с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія
Помер	10 вересня 1990(1990-09-10) (86 років) Київ
Національність	українець
Громадянство	СРСР
Жанр	Монументальне мистецтво
Навчання	Київський художній інститут
Вплив на	Зноба Валентин Іванович
Працював у містах	Київ, Ленінград, Дніпропетровськ, Хмельницький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зноба.

Життєпис

Народився 25 листопада 1903 року у с. Новомиколаївка на Катеринославщині. У 1935⁣ — ⁣1941 роках вчився у Київському художньому інституті у М. Гельмана та Л. Шервуда. Працював у галузі та монументальної скульптури. Серед найвідоміших творів:

«Ленін у кріслі» (1948),
портрети Героїв Соціалістичної Праці (1949), М. Кальміус (1950), М. Куцої (1952),
«Шевченко на засланні» (1958),
монумент «Україна — визволителям» — пам'ятник радянським воїнам на радянсько-чехословацькому кордоні біля Ужгорода у співавторстві з Валентином Знобою, архітектори А. П. Сницарєв, О. К. Стукалов (1970),
монумент Жовтневої революції у Києві (1977, у співавторстві; знесений 1991 року).

Він є автором пам'ятників Т. Г. Шевченку в Дніпрі та Хмельницькому, пам'ятнику відомому революціонеру І. В. Бабушкіну в Ленінграді, меморіальної дошки Ломоносову М. В., встановленій на будинку циркульного корпусу НаУКМА, пам'ятника Володимирові Леніну у Дрогобичі (1980, арх. Є. Федоришин і Є. Хомик).

Помер на 87-му році життя 10 вересня 1990 року у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4175139° пн. ш. 30.5013694° сх. д. / 50.4175139; 30.5013694).

Примітки

. Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 23 квітня 2010.
Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325.

Джерела

[1]
В. М. Дірова, В. М. Тихонюк. . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .. Процитовано 02.05.2018.

Посилання

Тижневик «Іменем Закону», Династія світової слави
Журнал «Вокруг Света», Крестный отец Андреевского спуска [ 3 грудня 2008 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 23 квітня 2010.

[2] Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325.