Іван Степанович Зноба (25 листопада 1903, с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія — 10 вересня 1990, Київ) — український художник, скульптор. Член спілки художників СРСР, засновник Дніпропетровського відділення Спілки художників України. Засновник династії українських скульпторів: батько та вчитель народного художника України Зноби Валентина Івановича; дід скульптора .
Зноба Іван Степанович | |
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Хмельницькому | |
Народився | 25 листопада 1903 с. Новомиколаївка, Катеринославська губернія |
---|---|
Помер | 10 вересня 1990 (86 років) Київ |
Національність | українець |
Громадянство | СРСР |
Жанр | Монументальне мистецтво |
Навчання | Київський художній інститут |
Вплив на | Зноба Валентин Іванович |
Працював у містах | Київ, Ленінград, Дніпропетровськ, Хмельницький |
Життєпис
Народився 25 листопада 1903 року у с. Новомиколаївка на Катеринославщині. У 1935 — 1941 роках вчився у Київському художньому інституті у М. Гельмана та Л. Шервуда. Працював у галузі та монументальної скульптури. Серед найвідоміших творів:
- «Ленін у кріслі» (1948),
- портрети Героїв Соціалістичної Праці (1949), М. Кальміус (1950), М. Куцої (1952),
- «Шевченко на засланні» (1958),
- монумент «Україна — визволителям» — пам'ятник радянським воїнам на радянсько-чехословацькому кордоні біля Ужгорода у співавторстві з Валентином Знобою, архітектори А. П. Сницарєв, О. К. Стукалов (1970),
- монумент Жовтневої революції у Києві (1977, у співавторстві; знесений 1991 року).
Він є автором пам'ятників Т. Г. Шевченку в Дніпрі та Хмельницькому, пам'ятнику відомому революціонеру І. В. Бабушкіну в Ленінграді, меморіальної дошки Ломоносову М. В., встановленій на будинку циркульного корпусу НаУКМА, пам'ятника Володимирові Леніну у Дрогобичі (1980, арх. Є. Федоришин і Є. Хомик).
Помер на 87-му році життя 10 вересня 1990 року у Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4175139° пн. ш. 30.5013694° сх. д.).
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2009. Процитовано 23 квітня 2010.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 325.
Джерела
- [1]
- В. М. Дірова, В. М. Тихонюк. . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .. Процитовано 02.05.2018.
Посилання
- Тижневик «Іменем Закону», Династія світової слави
- Журнал «Вокруг Света», Крестный отец Андреевского спуска [ 3 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Stepanovich Znoba 25 listopada 1903 s Novomikolayivka Katerinoslavska guberniya 10 veresnya 1990 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik skulptor Chlen spilki hudozhnikiv SRSR zasnovnik Dnipropetrovskogo viddilennya Spilki hudozhnikiv Ukrayini Zasnovnik dinastiyi ukrayinskih skulptoriv batko ta vchitel narodnogo hudozhnika Ukrayini Znobi Valentina Ivanovicha did skulptora Znoba Ivan StepanovichPam yatnik Tarasovi Shevchenku v HmelnickomuNarodivsya 25 listopada 1903 1903 11 25 s Novomikolayivka Katerinoslavska guberniyaPomer 10 veresnya 1990 1990 09 10 86 rokiv KiyivNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SRSRZhanr Monumentalne mistectvoNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutVpliv na Znoba Valentin IvanovichPracyuvav u mistah Kiyiv Leningrad Dnipropetrovsk HmelnickijU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Znoba Zhittyepismonument Zhovtnevoyi revolyuciyi u KiyeviMogila Ivana Znobi Bajkove kladovishe Narodivsya 25 listopada 1903 roku u s Novomikolayivka na Katerinoslavshini U 1935 1941 rokah vchivsya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti u M Gelmana ta L Shervuda Pracyuvav u galuzi ta monumentalnoyi skulpturi Sered najvidomishih tvoriv Lenin u krisli 1948 portreti Geroyiv Socialistichnoyi Praci 1949 M Kalmius 1950 M Kucoyi 1952 Shevchenko na zaslanni 1958 monument Ukrayina vizvolitelyam pam yatnik radyanskim voyinam na radyansko chehoslovackomu kordoni bilya Uzhgoroda u spivavtorstvi z Valentinom Znoboyu arhitektori A P Snicaryev O K Stukalov 1970 monument Zhovtnevoyi revolyuciyi u Kiyevi 1977 u spivavtorstvi znesenij 1991 roku Vin ye avtorom pam yatnikiv T G Shevchenku v Dnipri ta Hmelnickomu pam yatniku vidomomu revolyucioneru I V Babushkinu v Leningradi memorialnoyi doshki Lomonosovu M V vstanovlenij na budinku cirkulnogo korpusu NaUKMA pam yatnika Volodimirovi Leninu u Drogobichi 1980 arh Ye Fedorishin i Ye Homik Pomer na 87 mu roci zhittya 10 veresnya 1990 roku u Kiyevi Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 50 25 03 pn sh 30 30 04 sh d 50 4175139 pn sh 30 5013694 sh d 50 4175139 30 5013694 Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2009 Procitovano 23 kvitnya 2010 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Kiev Naukova dumka 1987 S 325 Dzherela 1 V M Dirova V M Tihonyuk Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Procitovano 02 05 2018 PosilannyaTizhnevik Imenem Zakonu Dinastiya svitovoyi slavi Zhurnal Vokrug Sveta Krestnyj otec Andreevskogo spuska 3 grudnya 2008 u Wayback Machine