Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запи ски з підпі лля повість Ф М Достоєвського видана 1864 року Оповідь ведеться від імені колишнього чиновника який меш

Записки з підпілля

Записки з підпілля

«Запи́ски з підпі́лля» — повість Ф. М. Достоєвського, видана 1864 року. Оповідь ведеться від імені колишнього чиновника, який мешкає в Петербурзі. За своєю проблематикою віщує ідеї екзистенціалізму, а сам головний герой твору мав значний вплив на філософів. Його відчужене від мейнстріму існування вплинуло на модерністську літературу.

Записки з підпілля
рос. Записки изъ подполья
image
Жанрd
Формаповість
АвторДостоєвський Федір Михайлович
Моваросійська
Опубліковано1864
Країнаimage Росія
У «Гутенберзі»600
image Цей твір у Вікісховищі

Повість являє собою уривок з безладних мемуарів запеклого, самотнього, безіменного оповідача (критики зазвичай звуть його «підпільником»), відставного державного службовця, що живе в Санкт-Петербурзі. Перша частина оповіді розказана в монологічній формі через щоденник підпільника і «нападає» на сучасну російську філософію, особливо на «(Що робити?)» Миколи Чернишевського. Друга частина книги називається «З приводу мокрого снігу» і описує деякі події, які, здається, руйнують, а іноді й оновлюють «підпільну людину», що виступає від першої особи, ненадійного оповідача та антигероя.

Сюжет

«Записки» розпочинаються представленням інтелектуальних «знахідок» головного героя. У першій чверті повісті подано лише кілька біографічних фактів — що герой отримав спадщину, звільнився зі служби і зовсім перестав залишати свою квартиру, пішовши в «підпілля». Однак надалі у своїх записках герой розповідає про своє життя — про дитинство без друзів, про свою «сутичку» (сприйману так тільки ним) з офіцером, і два епізоди життя, що стали, якщо припустити правдивість записок, найзначущішою і помітною подією в житті героя. Перше — це обід із давніми шкільними «товаришами», на якому він усіх образив, розлютився, і навіть вирішив викликати одного з них на дуель. Другий — це моральні знущання з повії з будинку розпусти, якій він спочатку зі злості намагався показати всю огидність її становища, потім, ненароком давши їй свою адресу, сам терпів від неї нестерпні муки, що мали свій корінь у його озлобленості і в тому, що той образ, яким він перед нею намагався представитися, мав разючу розбіжність з дійсним його становищем. Усіми силами прагнучи образити її вдруге, цією дією він закінчує свою оповідь про виходи з «підпілля», а від імені редактора цих записок додається, що продовження цих записок — знову інтелектуальний продукт героя — по суті, вище написане в перекрученій формі.

Теми та контекст

Оповідь «підпільника» насичена ідеологічними алюзіями та складними розмовами про політичний клімат того часу. Використовуючи свою белетристику як знаряддя ідеологічного дискурсу, Достоєвський кидає виклик ідеологіям свого часу, головним чином нігілізму та раціональному егоїзму.

У 2-й частині повісті промова, яку «підпільник» адресував Лізі (повії), коли вони сиділи в темряві, і її відповідь на неї є прикладом такого дискурсу. Ліза вірить, що зможе вижити і піднятися службовими сходами свого борделю, щоб здійснити свою мрію про успішність у суспільстві. Однак, як зазначає «підпільник» у своїй тираді, такі мрії ґрунтуються на утопічній довірі не лише до чинних суспільних систем, а й до здатності людства уникнути корупції та ірраціональності загалом. Висловлені в 1 частині повісті зауваження про те, що «підпільнику» приносить задоволення бути грубим і відмовлятися звертатися по медичну допомогу, є його прикладами того, як ідеалізована раціональність від початку ущербна, оскільки не враховує темнішої та ірраціональнішої сторони людства.

Кам'яна стіна в повісті — один із символів і уособлює всі перепони законів природи, які протистоять людині та її свободі. Простіше кажучи, правило, що два плюс два дорівнює чотири, злить «підпільника», тому що він хоче свободи сказати, що , але ця Кам'яна Стіна законів природи стоїть перед ним і його волею.

Політичний клімат

У 1860-х роках Росія почала прискорено вбирати ідеї та культуру Західної Європи, цим живлячи нестабільний місцевий клімат. Особливо бурхливе зростання революційної активності супроводжувало загальну перебудову царизму, коли [ru], проведені неповороткою самодержавною владою, лише посилювали напруженість як у політиці, так і в громадянському суспільстві. Багато представників російської інтелігенції долучались до полеміки із західниками, з одного боку, і слов'янофілами з іншого, стурбовані тим, щоб сприяти імпорту західних реформ чи просувати панслов'янські традиції на вирішення конкретних соціальних проблем Росії. Хоча цар Олександр II звільнив кріпаків 1861 року, Росія все ще була постсередньовічним, традиційним селянським суспільством.

На час написання «Записок із підпілля», почалося «інтелектуальне бродіння» в дискусіях про релігійну філософію та різні «освічені» утопічні ідеї. Ця робота є викликом і методом розуміння ширших наслідків ідеологічного прагнення до утопічного суспільства. Утопізм значною мірою стосується колективної мрії суспільства, але «підпільника» турбує сама ідея колективізму. Він доходить висновку, що індивіди врешті-решт завжди бунтуватимуть проти колективно нав'язаної ідеї раю; утопічний образ, такий як Кришталевий палац, завжди буде зазнавати невдачі через ірраціональність людства, що лежить в основі.

Письменницький стиль

Хоча роман має форму оповіді від , «Я» тут ніколи по-справжньому не розкривається. Синтаксис іноді може здаватися «багатошаровим»; підмет і дієслово часто містяться на самому початку речення, перш ніж об'єкт зануриться в глибини думок оповідача. Оповідач повторює багато своїх концепцій.

Алегорії

«Підпілля» — алегоричний образ. Герой не має жодного стосунку до революційної діяльності, оскільки вважає діяльну волю «дурною», а розум безвільним. Після деяких вагань «підпільник» схиляється швидше до рефлектувального інтелігентного безвілля, хоч і заздрить людям, які діють просто й нахабно.

«Підпілля» — інша назва для атомарності. Ключова фраза: «Я один, а вони всі». Думка про особисту перевагу над іншими, яким би нікчемним не було життя, як би не плазував інтелігент, — квінтесенція цієї сповіді російського інтелігента.

Герой, точніше антигерой, як він сам себе називає в кінці, нещасний і жалюгідний, але, залишаючись людиною, отримує задоволення від того, що мучить себе та інших. Цю схильність людини за Достоєвським, К'єркегором і Ніцше відкриває сучасна психологія.

image
Королева Вікторія відкриває Всесвітню виставку в «Кришталевому палаці»

«Кришталевий палац» — уособлення майбутнього гармонійно влаштованого суспільства, вселюдського щастя, заснованого на законах розуму. Однак герой упевнений, що знайдуться люди, які з абсолютно ірраціональних причин відкинуть цю загальну гармонію, засновану на розумі, відкинуть задля безпричинного вольового самоствердження.

image Ех, панове, яка вже тут своя воля буде, коли справа доходить до арифметики, коли буде лише двічі два чотири в ходу? Двічі дві і без моєї волі чотири буде. Чи така своя воля буває!
Оригінальний текст (рос.)
Эх, господа, какая уж тут своя воля будет, когда дело доходит до арифметики, когда, будет одно только дважды два четыре в ходу? Дважды два и без моей воли четыре будет. Такая ли своя воля бывает!
 image

В. В. Набоков, який загалом несхвально ставився до творчості Достоєвського, писав: «Цю повість можна було вважати описом клінічного випадку з явними і різноманітними симптомами манії переслідування. Мій інтерес до неї обмежений дослідженням стилю. Тут яскраво представлено теми Достоєвського, його стереотипи та інтонації. Це квінтесенція достоєвщини».

Вплив

Виклик, який «підпільник» кинув ідеї «освіченого» суспільства, заклав основу для подальших праць. Цю працю описано як «ймовірно, найважливіше єдине джерело сучасної антиутопії».

«Записки з підпілля» вплинули на різних авторів та твори в галузі філософії, літератури та кіно, серед яких:

Адаптації

Було багато спроб екранізувати повість або поставити на сцені.

Театральні постановки

  • 1988 року [ru] на сцені Московського ТЮГу поставив виставу «Записки з підпілля» з [ru] у головній ролі. 2011 року він також поставив телевиставу «З приводу мокрого снігу», але вже з Олексієм Девотченком.

Екранізації

Згадки в культурі

  • У художньому фільмі «Життя Пі»: протагоніст підлітком читає книгу в англійському перекладі.
  • Книга фігурує в т/с «Загублені»: у 12 серії шостого (останнього) сезону Г'юго тримає її в руці після того, як вибухнула разом із рюкзаком, у якому був динаміт, підготовлений для підриву літака.
  • «Костянтин Райкін. Вечір із Достоєвським» — сценічне перекладення повісті на сцені .
  • Уривки з повісті використано в альбомі «Людина без часу» російського хіп-хоп-гурту «Записки Невідомого».
  • На честь цієї книги американський репкор-гурт Hollywood Undead назвав свій 3-й альбом .
  • У художньому фільмі «451 градус за Фаренгейтом» головний герой крадькома читає цю книгу.
  • У романі французького письменника Жана-Мішеля Ґенассії «Клуб невиправних оптимістів» бібліотекар радить головному герою Мішелю Маріні, який перебуває під сильним враженням від творчості Достоєвського, прочитати цю книгу.

Примітки

  1. Kaufmann, Walter (1956). Existentialism From Dostoevsky to Sartre. New York: Meridian Books. с. 52.
  2. Halliwell, Martin (2006). Transatlantic Modernism: Moral Dilemmas in Modernist Fiction. Edinburgh University Press. с. 13. ISBN .
  3. Eysteinsson, Ástráður (1990). The Concept of Modernism. Cornell University Press. с. 29. ISBN .
  4. Furst, Lillian (March 1976). The Romantic Hero, Or is he an Anti-Hero? Studies in the Literary Imagination. Studies in the Literary Imagination.
  5. Scanlan, James (1999). The Case against Rational Egoism in Dostoevsky's Notes from Underground. Journal of the History of Ideas.
  6. Wanner, Adrian (1997). The Underground Man as Big Brother: Dostoevsky's and Orwell's Anti-Utopia. Penn State University Press. с. 77.
  7. Bakhtin, Mikhail M. (1973). Problems in Dostoevsky's Poetics. Ann Arbor, MI: Ardis. с. 150–159.
  8. Набоков В. В. Лекции по русской литературе. — СПб, 2012. — С. 190.
  9. Morson, Gary (1981). The Boundaries of Genre: Dostoevsky's Diary of a Writer and the Traditions of Literary Utopia. Evanston, IL: Northwestern University Press. с. 130.
  10. . The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2021.
  11. A paragraph from Dostoevsky's Notes from Underground is quoted at the beginning of the first chapter of American Psycho.
  12. Записки з підпілля на сайті IMDb (англ.) .
  13. Zapiski Neizvestnogo [ 2009-01-20 у Wayback Machine.] // Myspace

Література

  • «Записки з підпілля» у проєкті «Федір Михайлович Достоєвський. Антологія життя та творчості» (рос.)
  • Окреме прижиттєве видання Ф. Стелловського (1866 р.)
  • Кошляков А. О функции рассказа-воспоминания в «Записках из подполья» Ф. М. Достоевского // Язык. Литература: Язгулямский сборник. 2. СПб., 1997. С. 100—106.
  • Larangé Daniel S. Récit et foi chez Fédor M. Dostoïevski: contribution narratologique et théologique aux «Notes d'un souterain» (1864), Париж: L'Harmattan, 2002.
  • [ru] [revsoc.org/archives/3327 «Творчество Достоевского». Гл. 6: «Появление „двойника-аналитика“. „Подпольный человек“ — противоречие между волей и разумом».]
  • Лев Шестов . Подолання самоочевидностей (рос.)
  • Лесевицький О. В. Психосоціологічний дискурс Ф. М. Достоєвського у повісті «Записки з підпілля» (рос.)
  • «Записки из подполья» Ф. М. Достоевского в культуре Европы и Америки / Отв.ред Е. Д. Гальцова. М., ИМЛИ РАН, 2021. 1024 с. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapi ski z pidpi llya povist F M Dostoyevskogo vidana 1864 roku Opovid vedetsya vid imeni kolishnogo chinovnika yakij meshkaye v Peterburzi Za svoyeyu problematikoyu vishuye ideyi ekzistencializmu a sam golovnij geroj tvoru mav znachnij vpliv na filosofiv Jogo vidchuzhene vid mejnstrimu isnuvannya vplinulo na modernistsku literaturu Zapiski z pidpillyaros Zapiski iz podpolyaZhanrdFormapovistAvtorDostoyevskij Fedir MihajlovichMovarosijskaOpublikovano1864Krayina RosiyaU Gutenberzi 600 Cej tvir u Vikishovishi Povist yavlyaye soboyu urivok z bezladnih memuariv zapeklogo samotnogo bezimennogo opovidacha kritiki zazvichaj zvut jogo pidpilnikom vidstavnogo derzhavnogo sluzhbovcya sho zhive v Sankt Peterburzi Persha chastina opovidi rozkazana v monologichnij formi cherez shodennik pidpilnika i napadaye na suchasnu rosijsku filosofiyu osoblivo na Sho robiti Mikoli Chernishevskogo Druga chastina knigi nazivayetsya Z privodu mokrogo snigu i opisuye deyaki podiyi yaki zdayetsya rujnuyut a inodi j onovlyuyut pidpilnu lyudinu sho vistupaye vid pershoyi osobi nenadijnogo opovidacha ta antigeroya Syuzhet Zapiski rozpochinayutsya predstavlennyam intelektualnih znahidok golovnogo geroya U pershij chverti povisti podano lishe kilka biografichnih faktiv sho geroj otrimav spadshinu zvilnivsya zi sluzhbi i zovsim perestav zalishati svoyu kvartiru pishovshi v pidpillya Odnak nadali u svoyih zapiskah geroj rozpovidaye pro svoye zhittya pro ditinstvo bez druziv pro svoyu sutichku sprijmanu tak tilki nim z oficerom i dva epizodi zhittya sho stali yaksho pripustiti pravdivist zapisok najznachushishoyu i pomitnoyu podiyeyu v zhitti geroya Pershe ce obid iz davnimi shkilnimi tovarishami na yakomu vin usih obraziv rozlyutivsya i navit virishiv viklikati odnogo z nih na duel Drugij ce moralni znushannya z poviyi z budinku rozpusti yakij vin spochatku zi zlosti namagavsya pokazati vsyu ogidnist yiyi stanovisha potim nenarokom davshi yij svoyu adresu sam terpiv vid neyi nesterpni muki sho mali svij korin u jogo ozloblenosti i v tomu sho toj obraz yakim vin pered neyu namagavsya predstavitisya mav razyuchu rozbizhnist z dijsnim jogo stanovishem Usimi silami pragnuchi obraziti yiyi vdruge ciyeyu diyeyu vin zakinchuye svoyu opovid pro vihodi z pidpillya a vid imeni redaktora cih zapisok dodayetsya sho prodovzhennya cih zapisok znovu intelektualnij produkt geroya po suti vishe napisane v perekruchenij formi Temi ta kontekstOpovid pidpilnika nasichena ideologichnimi alyuziyami ta skladnimi rozmovami pro politichnij klimat togo chasu Vikoristovuyuchi svoyu beletristiku yak znaryaddya ideologichnogo diskursu Dostoyevskij kidaye viklik ideologiyam svogo chasu golovnim chinom nigilizmu ta racionalnomu egoyizmu U 2 j chastini povisti promova yaku pidpilnik adresuvav Lizi poviyi koli voni sidili v temryavi i yiyi vidpovid na neyi ye prikladom takogo diskursu Liza virit sho zmozhe vizhiti i pidnyatisya sluzhbovimi shodami svogo bordelyu shob zdijsniti svoyu mriyu pro uspishnist u suspilstvi Odnak yak zaznachaye pidpilnik u svoyij tiradi taki mriyi gruntuyutsya na utopichnij doviri ne lishe do chinnih suspilnih sistem a j do zdatnosti lyudstva uniknuti korupciyi ta irracionalnosti zagalom Vislovleni v 1 chastini povisti zauvazhennya pro te sho pidpilniku prinosit zadovolennya buti grubim i vidmovlyatisya zvertatisya po medichnu dopomogu ye jogo prikladami togo yak idealizovana racionalnist vid pochatku usherbna oskilki ne vrahovuye temnishoyi ta irracionalnishoyi storoni lyudstva Kam yana stina v povisti odin iz simvoliv i uosoblyuye vsi pereponi zakoniv prirodi yaki protistoyat lyudini ta yiyi svobodi Prostishe kazhuchi pravilo sho dva plyus dva dorivnyuye chotiri zlit pidpilnika tomu sho vin hoche svobodi skazati sho dva plyus dva dorivnyuye p yati ale cya Kam yana Stina zakoniv prirodi stoyit pered nim i jogo voleyu Politichnij klimat U 1860 h rokah Rosiya pochala priskoreno vbirati ideyi ta kulturu Zahidnoyi Yevropi cim zhivlyachi nestabilnij miscevij klimat Osoblivo burhlive zrostannya revolyucijnoyi aktivnosti suprovodzhuvalo zagalnu perebudovu carizmu koli ru provedeni nepovorotkoyu samoderzhavnoyu vladoyu lishe posilyuvali napruzhenist yak u politici tak i v gromadyanskomu suspilstvi Bagato predstavnikiv rosijskoyi inteligenciyi doluchalis do polemiki iz zahidnikami z odnogo boku i slov yanofilami z inshogo sturbovani tim shob spriyati importu zahidnih reform chi prosuvati panslov yanski tradiciyi na virishennya konkretnih socialnih problem Rosiyi Hocha car Oleksandr II zvilniv kripakiv 1861 roku Rosiya vse she bula postserednovichnim tradicijnim selyanskim suspilstvom Na chas napisannya Zapisok iz pidpillya pochalosya intelektualne brodinnya v diskusiyah pro religijnu filosofiyu ta rizni osvicheni utopichni ideyi Cya robota ye viklikom i metodom rozuminnya shirshih naslidkiv ideologichnogo pragnennya do utopichnogo suspilstva Utopizm znachnoyu miroyu stosuyetsya kolektivnoyi mriyi suspilstva ale pidpilnika turbuye sama ideya kolektivizmu Vin dohodit visnovku sho individi vreshti resht zavzhdi buntuvatimut proti kolektivno nav yazanoyi ideyi rayu utopichnij obraz takij yak Krishtalevij palac zavzhdi bude zaznavati nevdachi cherez irracionalnist lyudstva sho lezhit v osnovi Pismennickij stilHocha roman maye formu opovidi vid Ya tut nikoli po spravzhnomu ne rozkrivayetsya Sintaksis inodi mozhe zdavatisya bagatosharovim pidmet i diyeslovo chasto mistyatsya na samomu pochatku rechennya persh nizh ob yekt zanuritsya v glibini dumok opovidacha Opovidach povtoryuye bagato svoyih koncepcij Alegoriyi Pidpillya alegorichnij obraz Geroj ne maye zhodnogo stosunku do revolyucijnoyi diyalnosti oskilki vvazhaye diyalnu volyu durnoyu a rozum bezvilnim Pislya deyakih vagan pidpilnik shilyayetsya shvidshe do reflektuvalnogo inteligentnogo bezvillya hoch i zazdrit lyudyam yaki diyut prosto j nahabno Pidpillya insha nazva dlya atomarnosti Klyuchova fraza Ya odin a voni vsi Dumka pro osobistu perevagu nad inshimi yakim bi nikchemnim ne bulo zhittya yak bi ne plazuvav inteligent kvintesenciya ciyeyi spovidi rosijskogo inteligenta Geroj tochnishe antigeroj yak vin sam sebe nazivaye v kinci neshasnij i zhalyugidnij ale zalishayuchis lyudinoyu otrimuye zadovolennya vid togo sho muchit sebe ta inshih Cyu shilnist lyudini za Dostoyevskim K yerkegorom i Nicshe vidkrivaye suchasna psihologiya Koroleva Viktoriya vidkrivaye Vsesvitnyu vistavku v Krishtalevomu palaci Krishtalevij palac uosoblennya majbutnogo garmonijno vlashtovanogo suspilstva vselyudskogo shastya zasnovanogo na zakonah rozumu Odnak geroj upevnenij sho znajdutsya lyudi yaki z absolyutno irracionalnih prichin vidkinut cyu zagalnu garmoniyu zasnovanu na rozumi vidkinut zadlya bezprichinnogo volovogo samostverdzhennya Eh panove yaka vzhe tut svoya volya bude koli sprava dohodit do arifmetiki koli bude lishe dvichi dva chotiri v hodu Dvichi dvi i bez moyeyi voli chotiri bude Chi taka svoya volya buvaye Originalnij tekst ros Eh gospoda kakaya uzh tut svoya volya budet kogda delo dohodit do arifmetiki kogda budet odno tolko dvazhdy dva chetyre v hodu Dvazhdy dva i bez moej voli chetyre budet Takaya li svoya volya byvaet V V Nabokov yakij zagalom neshvalno stavivsya do tvorchosti Dostoyevskogo pisav Cyu povist mozhna bulo vvazhati opisom klinichnogo vipadku z yavnimi i riznomanitnimi simptomami maniyi peresliduvannya Mij interes do neyi obmezhenij doslidzhennyam stilyu Tut yaskravo predstavleno temi Dostoyevskogo jogo stereotipi ta intonaciyi Ce kvintesenciya dostoyevshini VplivViklik yakij pidpilnik kinuv ideyi osvichenogo suspilstva zaklav osnovu dlya podalshih prac Cyu pracyu opisano yak jmovirno najvazhlivishe yedine dzherelo suchasnoyi antiutopiyi Zapiski z pidpillya vplinuli na riznih avtoriv ta tvori v galuzi filosofiyi literaturi ta kino sered yakih praci Fridriha Nicshe roman Perevtilennya Franca Kafki 1915 roman Nevidimka Ralfa Ellisona 1952 tvir Voskresinnya z pidpillya Fedir Dostoyevskij Rene Zhirara 1963 hudozhnij film Taksist Martina Skorseze 1976 hudozhnij film Dzhoker Todda Fillipsa roman Amerikanskij psihopat Breta Istona Ellisa 1991 hudozhnij film tr tureckogo rezhisera en nathnennij povistyu Dostoyevskogo 2012 AdaptaciyiBulo bagato sprob ekranizuvati povist abo postaviti na sceni Teatralni postanovki 1988 roku ru na sceni Moskovskogo TYuGu postaviv vistavu Zapiski z pidpillya z ru u golovnij roli 2011 roku vin takozh postaviv televistavu Z privodu mokrogo snigu ale vzhe z Oleksiyem Devotchenkom Ekranizaciyi Pomsta A bosszu TB rezhisera Dordya Fehera Ugorshina 1977 es rezhisera es Argentina 1981 Suchasniki Aikalainen rezhisera fi Finlyandiya 1984 rezhisera Zhana Bernara Menu Franciya Shvejcariya 1986 Zapiski z pidpillya rezhisera Geri Volkou z Genri Cherni ta Sheril Li v golovnih rolyah 1995 SShA fr J irai cracher sur vos tongs rezhisera fr Franciya 2005 Zgadki v kulturiU hudozhnomu filmi Zhittya Pi protagonist pidlitkom chitaye knigu v anglijskomu perekladi Kniga figuruye v t s Zagubleni u 12 seriyi shostogo ostannogo sezonu G yugo trimaye yiyi v ruci pislya togo yak vibuhnula razom iz ryukzakom u yakomu buv dinamit pidgotovlenij dlya pidrivu litaka Kostyantin Rajkin Vechir iz Dostoyevskim scenichne perekladennya povisti na sceni Urivki z povisti vikoristano v albomi Lyudina bez chasu rosijskogo hip hop gurtu Zapiski Nevidomogo Na chest ciyeyi knigi amerikanskij repkor gurt Hollywood Undead nazvav svij 3 j albom U hudozhnomu filmi 451 gradus za Farengejtom golovnij geroj kradkoma chitaye cyu knigu U romani francuzkogo pismennika Zhana Mishelya Genassiyi Klub nevipravnih optimistiv bibliotekar radit golovnomu geroyu Mishelyu Marini yakij perebuvaye pid silnim vrazhennyam vid tvorchosti Dostoyevskogo prochitati cyu knigu PrimitkiKaufmann Walter 1956 Existentialism From Dostoevsky to Sartre New York Meridian Books s 52 Halliwell Martin 2006 Transatlantic Modernism Moral Dilemmas in Modernist Fiction Edinburgh University Press s 13 ISBN 978 0 7486 2393 8 Eysteinsson Astradur 1990 The Concept of Modernism Cornell University Press s 29 ISBN 978 0 8014 8077 5 Furst Lillian March 1976 The Romantic Hero Or is he an Anti Hero Studies in the Literary Imagination Studies in the Literary Imagination Scanlan James 1999 The Case against Rational Egoism in Dostoevsky s Notes from Underground Journal of the History of Ideas Wanner Adrian 1997 The Underground Man as Big Brother Dostoevsky s and Orwell s Anti Utopia Penn State University Press s 77 Bakhtin Mikhail M 1973 Problems in Dostoevsky s Poetics Ann Arbor MI Ardis s 150 159 Nabokov V V Lekcii po russkoj literature SPb 2012 S 190 Morson Gary 1981 The Boundaries of Genre Dostoevsky s Diary of a Writer and the Traditions of Literary Utopia Evanston IL Northwestern University Press s 130 The New Yorker amer Arhiv originalu za 5 veresnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2021 A paragraph from Dostoevsky s Notes from Underground is quoted at the beginning of the first chapter of American Psycho Zapiski z pidpillya na sajti IMDb angl Zapiski Neizvestnogo 2009 01 20 u Wayback Machine MyspaceLiteratura Zapiski z pidpillya u proyekti Fedir Mihajlovich Dostoyevskij Antologiya zhittya ta tvorchosti ros Okreme prizhittyeve vidannya F Stellovskogo 1866 r Koshlyakov A O funkcii rasskaza vospominaniya v Zapiskah iz podpolya F M Dostoevskogo Yazyk Literatura Yazgulyamskij sbornik 2 SPb 1997 S 100 106 Larange Daniel S Recit et foi chez Fedor M Dostoievski contribution narratologique et theologique aux Notes d un souterain 1864 Parizh L Harmattan 2002 ru revsoc org archives 3327 Tvorchestvo Dostoevskogo Gl 6 Poyavlenie dvojnika analitika Podpolnyj chelovek protivorechie mezhdu volej i razumom Lev Shestov Podolannya samoochevidnostej ros Lesevickij O V Psihosociologichnij diskurs F M Dostoyevskogo u povisti Zapiski z pidpillya ros Zapiski iz podpolya F M Dostoevskogo v kulture Evropy i Ameriki Otv red E D Galcova M IMLI RAN 2021 1024 s ISBN 978 5 9208 0668 0 ros

Дата публікації:
Топ