Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марта Федорівна Замора (19 лютого 1919, м. Городенка — 12 червня 1998, м. Львів) — науковець в галузі матеріалознавства, педагог, письменниця. Донька Федора Павловича Замори, дружина Бориса Павловича Кашкадамова. Доцент кафедри Львівської Політехніки.
| Марта Федорівна Замора | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 19 лютого 1919 Городенка, Івано-Франківська область |
| Померла | 12 червня 1998 (79 років) Львів, Україна |
| Країна | СРСР, Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | матеріалознавець, викладачка університету |
| Alma mater | Харківський політехнічний інститут (1940) |
| Галузь | матеріалознавство |
| Заклад | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Вчене звання | доцент |
| Членство | Наукове Товариство імені Шевченка |
| Батько | Замора Федір Павлович |
| Брати, сестри | Замора Євген Федорович |
| У шлюбі з | Кашкадамов Борис Павлович |
Життєпис
Ранні роки
Марта Замора народилася в Городенці (тепер Івано-Франківської обл.), де в 1916—1919 рр. її батько, відомий діяч народної освіти Федір Замора, був вчителем математики в гімназії імені Тараса Шевченка. Мати Марти, Софія Левицька-Замора, — піаністка і вчителька музики. Цій дитині судилося спізнати численні випробування української історії ХХ століття, але вийти з них гідною представницею свого роду і народу.
Восени 1923 Софія Левицька разом з дітьми, Мартою та її старшим братом Євгеном, переїхала до Радянської України, де на той час Федір Замора працював директором школи в Полтаві. В полтавській Шостій трудовій школі імені Івана Франка Марта стала навчатися від п'яти років і скінчила 5 класів. Влітку 1930 р. вся сім'я переїхала до Харкова, з цим переїздом закінчилося щасливе дитинство Марти. Вже 1931 року арештували батька, а після року арешту, в лютому 1932 він мусив виїхати з Харкова на поселення до міста Білгорода. Сім'я бідувала. В ці роки дівчина була свідком страхітливих сцен Голодомору — голодуючих селян, що напливали до Харкова і помирали на вулицях, довжелезних черг за «комерційним» хлібом, нужденних обідів з кількох картоплинок «в мундирах». Одна за одною надходили трагічні новини про переслідування української інтелігенції. Особливо вразило Марту знищення родини Крушельницьких. Вона захоплювалася вільними й талановитими представниками цієї мистецької родини і з жахом довідалася, що в одну мить їх було засуджено і розстріляно.
1935 р. Марта закінчила 10 клас і вступила до Харківського механіко-машинобудівного інституту. Влітку місяць гостювала у батька в Білгороді, і це було їхнє останнє, відносно тривале спілкування. 13 серпня 1937 року в Харкові обоє її батьків були заарештовані. Брат Євген навчався у Москві, і 18-річна Марта залишилася сама. В інституті від неї вимагали осудити батьків і відректися від них — не згодилася. Тому наприкінці вересня 1937 р. студентку-відмінницю виключили з комсомолу. Вона ж щодня бігала по трьох харківських тюрмах, розшукуючи арештованих родичів. А потім щотижня тричі носила передачі — раз батькові, другий раз — мамі і третій раз — тітці Наталі Гавриловій. Батько й тітка були розстріляні у тому ж 1937 році, а маму вивезли на заслання до Казахстану.
Перше десятиліття праці
У 1940 році Замора з відзнакою закінчила інститут за спеціальністю «Металознавство в машинобудуванні». До початку війни вона працювала інженером у металографічній лабораторії харківського заводу «Гідропривод». За день до того, як в місто увійшли німецькі війська (24 жовтня 1941), ледь встигла, з маленькою донечкою на руках, виїхати з Харкова останнім приміським поїздом. Війну перебула в евакуації на Уралі, працюючи на тому ж евакуйованому заводі «Гідропривод», а 1944 року, разом з заводом, повернулася до Харкова. Тягнулася до наукової роботи: у 1944—1948 рр. була аспіранткою, а потім молодшим науковим співробітником кафедри металознавства і термообробки Харківського механіко-машинобудівного інституту. У 1949 р. переїхали до Львова і була прийнята на роботу до Львівського державного університету ім. І.Франка, а через рік перейшла до Львівського політехнічного інституту (тепер — НУ «Львівська політехніка»). З 1951 р. і до виходу на пенсію вона обіймала викладацькі посади на кафедрі «Технологія металів», а від 1965 — на кафедрі «Фізика металів та матеріалознавство».
Наукова і викладацька діяльність
Колишні студенти згадують: «Марта Федорівна мала природжений талант педагога, успадкований від батьків. Могла пояснити чітко й зрозуміло найскладніші питання з фізики металів, прекрасно зорганізувати практичні заняття. Вміла зацікавити молодь своїм нелегким предметом, залучити до наукових досліджень у гуртку. Знання, які давала Марта Федорівна, служили ціле життя; її студенти стали педагогами, науковцями, провідними спеціалістами машинобудівної промисловості. Ті, хто пішов у педагогіку, копіювали шанованого Педагога, а конспект з металознавства правив за джерело українських термінів — у тодішньому дефіциті української наукової літератури». Була разом з братом Євгеном серед тих нечисленних викладачів, які в тодішньому Політехнічному інституті викладали лекції українською мовою.
Людина високого інтелекту, працьовита і цілеспрямована, Марта Замора активно займалася науковими дослідженнями, була видатним науковцем у галузі матеріалознавства. Широким було коло її наукових інтересів: фізичні та механічні методи дослідження матеріалів, вивчення явищ на поверхні взаємодії конструкційних матеріалів з металевими розплавами, розробка методів створення захисних покриттів на металах та сплавах. Брала участь у наукових конференціях, залишила близько 100 наукових праць. 1964 року видала оригінальний навчальний посібник «Нові матеріали в техніці», що на той час був дуже актуальним, не втратив цінності й донині. У травні 1965 Замора захистила кандидатську дисертацію на тему «Фазові перетворення і властивості високохромистої сталі типу Х17», яку високо оцінив офіційний опонент — професор [ru]. До роботи в Науково-дослідному секторі активно залучала студентську та аспірантську молодь. Під її керівництвом у 1970-х роках було захищено п'ять кандидатських дисертацій, частина її вихованців продовжила роботу в інших наукових закладах. З них виросли в подальшому видатні вчені в галузі матеріалознавства — доктори наук, академіки, керівники наукових закладів. У 1979 р. М.Замора вийшла на пенсію, але в Науково-дослідному секторі продовжувала працювати. Як провідного спеціаліста в галузі матеріалознавства її запрошували з лекціями до університетів Польщі та Німеччини.
Книжка про батька
Марта Замора співпрацювала з секцією «Український родовід» при товаристві «Просвіта». Досліджувала роди Левицьких і Шухевичів — широкі кровні пов'язання своєї матері. Проте була у неї болюча, незагойна рана — обірвана історія життя батька, Федора Замори. Ніколи не припиняла розшукувати його, писала листи у різні інстанції, доводила невинність, вимагала перегляду справи. Та вже тільки в час «перебудови» довідалася жорстоку правду: присуд «10 років без права листування» означав насправді розстріл. І тоді вирішила написати книжку про долю Федора Замори, щоб відновити і донести до людей потоптану правду. Її праця переросла початковий задум приватних спогадів про батька і стала вражаючим, емоційним документом драматичного періоду в історії України. Вона була видана у 1993 році на різографі під назвою «Один із сорока мільйонів». (За підрахунками історика Роя Медведева, жертвами сталінського геноциду стало щонайменше 40 мільйонів радянських громадян). Перевидано ж 2005 року в альманасі «Україна. Наука і культура» під назвою «Півстоліття дороги до правди».
Особистість
Марта Замора була талановитою і харизматичною людиною з багатими різнобічними зацікавленнями та здібностями. Її любили й цінували як яскраву, неповторну особистість у широкому колі друзів зі шкільних та студентських років, колеґ з місця роботи, численних родичів і приятелів-однодумців з різних сфер громадської діяльності. В 1990-х була активним членом Наукового товариства імені Шевченка, працювала в комісії матеріалознавства. Знаючи кілька європейських мов, приділяла значну увагу проблемам запровадження української технічної термінології. Тривала праця завершилася виданням у 1997 р. тримовного російсько-українсько-англійського термінологічного словника «Матеріалознавство», який охоплює близько 10.000 слів та словосполучень.
Надавала великого значення єднанню родини. Підтримувала і поширювала зв'язки зі старшими й молодшими кревними по лінії Замор, Левицьких, Шухевичів, Старосольських, Гаврилових, Ганкевичів, Кашкадамових. У 1997 році стала співорганізаторкою з'їзду у Львові родини Левицьких, на якому вперше зібралися роз'єднані після Другої світової війни представники роду з Канади, США, Великої Британії та України.
Була завзятою мандрівницею: кожного літа обов'язково виїжджала в Карпати, де організовувала туристичні походи. До походів регулярно залучала не тільки власних дітей, але й своїх студентів та аспірантів, які на все життя запам'ятали підйоми на Говерлю чи Парашку. Мала цікавість до цілого світу, тож у 1980-х разом з чоловіком Б.Кашкадамовим, побувала в республіках Середньої Азії, мандрувала пароплавами по Волзі, великих річках Сибіру й озері Байкал, відвідала острів козацької слави Хортицю і трагічні меморіальні місця на Соловецьких островах. А як тільки з'явилася така можливість, на початку 1990-х поїхала до родичів в Америці й Канаді, відвідала друзів у Німеччині. Мала мистецьку натуру — гарно вишивала, в'язала, любила співати, робила фотографії, розводила квіти. Кожного року на зимові свята влаштовувала дома театральні інсценізації, для яких сама писала сценарії, а акторами залучала дітей, внуків, різних членів родини і друзів.
Марта Замора померла після тривалої, важкої хвороби 12 червня 1998 року. Похована на полі № 1 Сихівського цвинтаря у Львові.
Сім'я
Чоловік
- Кашкадамов Борис Павлович, засновник і директор Львівського автобусного заводу ЛАЗ.
Доньки
- Кашкадамова Софія Борисівна, інженер-радіотехнік,
- Кашкадамова Наталя Борисівна, музикознавець, професор Львівської музичної академії.
Син
- Кашкадамов Павло Борисович, бізнесмен, активний діяч Ротарі Інтернешнл.
Зять — Палаш Володимир Миколайович, професор Львівської Політехніки.
Невістка — Кашкадамова (Меренцова) Світлана Миколаївна, лікар.
- Внуки — Палаш Антон Володимирович, директор фірми «Кодіак», Палаш Роман Володимирович, доцент Львівської Політехніки, Кашкадамова Анна Павлівна, художниця, Кашкадамов Олександр, Кашкадамова (Буянська) Євгенія.
Праці
Замора М. Ф. Нові матеріали в техніці. Розділ «Металічні матеріали». Львів: ЛПІ, 1964. 85 с.
Замора Марта. Федір Замора і Мирослав Січинський. Дзвін: Часопис спілки письменників України. 1995. № 9. С. 92-98.
Матеріалознавство: російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. С. Дяченко, М. Ф. Замора [та ін.]. Ін-т змісту і методів навчання. Київ: [б.в.], 1997. 293 с.
Замора Марта. Півстоліття дороги до правди. Україна. Наука і культура: щорічник. Київ, 2004. Вип. 33. С. 160—265. ISSN 0206-8001
Примітки
- Чорний Модест. Вибрані праці. Львів, 2018. С.193. URL: https://lvivmedievalclub.files.wordpress.com/2015/05/d0bcd0bed0b4d0b5d181d182-d187d0bed180d0bdd0b8d0b9-d0b2d0b8d0b1d180d0b0d0bdd196-d0bfd180d0b0d186d196.pdf [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Історія кафедри прикладного матеріалознавства та обробки матеріалів. URL: http://wiki.lp.edu.ua/wiki/Кафедра_прикладного_матеріалознавства_та_обробки_матеріалів [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Огорчак Адріяна. Її світлий слід на землі. Просвіта. Львів, 1998. 14 липня. Ч.5 (207). С. 10.
- Віддане людям життя [про М. Замору]. Аудиторія. Львів, 1998. 26 черв.-2 лип. чис.24. С.6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marta Fedorivna Zamora 19 lyutogo 1919 m Gorodenka 12 chervnya 1998 m Lviv naukovec v galuzi materialoznavstva pedagog pismennicya Donka Fedora Pavlovicha Zamori druzhina Borisa Pavlovicha Kashkadamova Docent kafedri Lvivskoyi Politehniki Marta Fedorivna ZamoraNarodilasya19 lyutogo 1919 1919 02 19 Gorodenka Ivano Frankivska oblastPomerla12 chervnya 1998 1998 06 12 79 rokiv Lviv UkrayinaKrayinaSRSR UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistmaterialoznavec vikladachka universitetuAlma materHarkivskij politehnichnij institut 1940 GaluzmaterialoznavstvoZakladNacionalnij universitet Lvivska politehnika Vchene zvannyadocentChlenstvoNaukove Tovaristvo imeni ShevchenkaBatkoZamora Fedir PavlovichBrati sestriZamora Yevgen FedorovichU shlyubi zKashkadamov Boris Pavlovich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zamora ZhittyepisRanni roki Marta Zamora narodilasya v Gorodenci teper Ivano Frankivskoyi obl de v 1916 1919 rr yiyi batko vidomij diyach narodnoyi osviti Fedir Zamora buv vchitelem matematiki v gimnaziyi imeni Tarasa Shevchenka Mati Marti Sofiya Levicka Zamora pianistka i vchitelka muziki Cij ditini sudilosya spiznati chislenni viprobuvannya ukrayinskoyi istoriyi HH stolittya ale vijti z nih gidnoyu predstavniceyu svogo rodu i narodu Voseni 1923 Sofiya Levicka razom z ditmi Martoyu ta yiyi starshim bratom Yevgenom pereyihala do Radyanskoyi Ukrayini de na toj chas Fedir Zamora pracyuvav direktorom shkoli v Poltavi V poltavskij Shostij trudovij shkoli imeni Ivana Franka Marta stala navchatisya vid p yati rokiv i skinchila 5 klasiv Vlitku 1930 r vsya sim ya pereyihala do Harkova z cim pereyizdom zakinchilosya shaslive ditinstvo Marti Vzhe 1931 roku areshtuvali batka a pislya roku areshtu v lyutomu 1932 vin musiv viyihati z Harkova na poselennya do mista Bilgoroda Sim ya biduvala V ci roki divchina bula svidkom strahitlivih scen Golodomoru goloduyuchih selyan sho naplivali do Harkova i pomirali na vulicyah dovzheleznih cherg za komercijnim hlibom nuzhdennih obidiv z kilkoh kartoplinok v mundirah Odna za odnoyu nadhodili tragichni novini pro peresliduvannya ukrayinskoyi inteligenciyi Osoblivo vrazilo Martu znishennya rodini Krushelnickih Vona zahoplyuvalasya vilnimi j talanovitimi predstavnikami ciyeyi misteckoyi rodini i z zhahom dovidalasya sho v odnu mit yih bulo zasudzheno i rozstrilyano 1935 r Marta zakinchila 10 klas i vstupila do Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu Vlitku misyac gostyuvala u batka v Bilgorodi i ce bulo yihnye ostannye vidnosno trivale spilkuvannya 13 serpnya 1937 roku v Harkovi oboye yiyi batkiv buli zaareshtovani Brat Yevgen navchavsya u Moskvi i 18 richna Marta zalishilasya sama V instituti vid neyi vimagali osuditi batkiv i vidrektisya vid nih ne zgodilasya Tomu naprikinci veresnya 1937 r studentku vidminnicyu viklyuchili z komsomolu Vona zh shodnya bigala po troh harkivskih tyurmah rozshukuyuchi areshtovanih rodichiv A potim shotizhnya trichi nosila peredachi raz batkovi drugij raz mami i tretij raz titci Natali Gavrilovij Batko j titka buli rozstrilyani u tomu zh 1937 roci a mamu vivezli na zaslannya do Kazahstanu Pershe desyatilittya praci U 1940 roci Zamora z vidznakoyu zakinchila institut za specialnistyu Metaloznavstvo v mashinobuduvanni Do pochatku vijni vona pracyuvala inzhenerom u metalografichnij laboratoriyi harkivskogo zavodu Gidroprivod Za den do togo yak v misto uvijshli nimecki vijska 24 zhovtnya 1941 led vstigla z malenkoyu donechkoyu na rukah viyihati z Harkova ostannim primiskim poyizdom Vijnu perebula v evakuaciyi na Urali pracyuyuchi na tomu zh evakujovanomu zavodi Gidroprivod a 1944 roku razom z zavodom povernulasya do Harkova Tyagnulasya do naukovoyi roboti u 1944 1948 rr bula aspirantkoyu a potim molodshim naukovim spivrobitnikom kafedri metaloznavstva i termoobrobki Harkivskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu U 1949 r pereyihali do Lvova i bula prijnyata na robotu do Lvivskogo derzhavnogo universitetu im I Franka a cherez rik perejshla do Lvivskogo politehnichnogo institutu teper NU Lvivska politehnika Z 1951 r i do vihodu na pensiyu vona obijmala vikladacki posadi na kafedri Tehnologiya metaliv a vid 1965 na kafedri Fizika metaliv ta materialoznavstvo Naukova i vikladacka diyalnistKolishni studenti zgaduyut Marta Fedorivna mala prirodzhenij talant pedagoga uspadkovanij vid batkiv Mogla poyasniti chitko j zrozumilo najskladnishi pitannya z fiziki metaliv prekrasno zorganizuvati praktichni zanyattya Vmila zacikaviti molod svoyim nelegkim predmetom zaluchiti do naukovih doslidzhen u gurtku Znannya yaki davala Marta Fedorivna sluzhili cile zhittya yiyi studenti stali pedagogami naukovcyami providnimi specialistami mashinobudivnoyi promislovosti Ti hto pishov u pedagogiku kopiyuvali shanovanogo Pedagoga a konspekt z metaloznavstva praviv za dzherelo ukrayinskih terminiv u todishnomu deficiti ukrayinskoyi naukovoyi literaturi Bula razom z bratom Yevgenom sered tih nechislennih vikladachiv yaki v todishnomu Politehnichnomu instituti vikladali lekciyi ukrayinskoyu movoyu Lyudina visokogo intelektu pracovita i cilespryamovana Marta Zamora aktivno zajmalasya naukovimi doslidzhennyami bula vidatnim naukovcem u galuzi materialoznavstva Shirokim bulo kolo yiyi naukovih interesiv fizichni ta mehanichni metodi doslidzhennya materialiv vivchennya yavish na poverhni vzayemodiyi konstrukcijnih materialiv z metalevimi rozplavami rozrobka metodiv stvorennya zahisnih pokrittiv na metalah ta splavah Brala uchast u naukovih konferenciyah zalishila blizko 100 naukovih prac 1964 roku vidala originalnij navchalnij posibnik Novi materiali v tehnici sho na toj chas buv duzhe aktualnim ne vtrativ cinnosti j donini U travni 1965 Zamora zahistila kandidatsku disertaciyu na temu Fazovi peretvorennya i vlastivosti visokohromistoyi stali tipu H17 yaku visoko ociniv oficijnij oponent profesor ru Do roboti v Naukovo doslidnomu sektori aktivno zaluchala studentsku ta aspirantsku molod Pid yiyi kerivnictvom u 1970 h rokah bulo zahisheno p yat kandidatskih disertacij chastina yiyi vihovanciv prodovzhila robotu v inshih naukovih zakladah Z nih virosli v podalshomu vidatni vcheni v galuzi materialoznavstva doktori nauk akademiki kerivniki naukovih zakladiv U 1979 r M Zamora vijshla na pensiyu ale v Naukovo doslidnomu sektori prodovzhuvala pracyuvati Yak providnogo specialista v galuzi materialoznavstva yiyi zaproshuvali z lekciyami do universitetiv Polshi ta Nimechchini Knizhka pro batkaMarta Zamora spivpracyuvala z sekciyeyu Ukrayinskij rodovid pri tovaristvi Prosvita Doslidzhuvala rodi Levickih i Shuhevichiv shiroki krovni pov yazannya svoyeyi materi Prote bula u neyi bolyucha nezagojna rana obirvana istoriya zhittya batka Fedora Zamori Nikoli ne pripinyala rozshukuvati jogo pisala listi u rizni instanciyi dovodila nevinnist vimagala pereglyadu spravi Ta vzhe tilki v chas perebudovi dovidalasya zhorstoku pravdu prisud 10 rokiv bez prava listuvannya oznachav naspravdi rozstril I todi virishila napisati knizhku pro dolyu Fedora Zamori shob vidnoviti i donesti do lyudej potoptanu pravdu Yiyi pracya pererosla pochatkovij zadum privatnih spogadiv pro batka i stala vrazhayuchim emocijnim dokumentom dramatichnogo periodu v istoriyi Ukrayini Vona bula vidana u 1993 roci na rizografi pid nazvoyu Odin iz soroka miljoniv Za pidrahunkami istorika Roya Medvedeva zhertvami stalinskogo genocidu stalo shonajmenshe 40 miljoniv radyanskih gromadyan Perevidano zh 2005 roku v almanasi Ukrayina Nauka i kultura pid nazvoyu Pivstolittya dorogi do pravdi OsobististMarta Zamora bula talanovitoyu i harizmatichnoyu lyudinoyu z bagatimi riznobichnimi zacikavlennyami ta zdibnostyami Yiyi lyubili j cinuvali yak yaskravu nepovtornu osobistist u shirokomu koli druziv zi shkilnih ta studentskih rokiv koleg z miscya roboti chislennih rodichiv i priyateliv odnodumciv z riznih sfer gromadskoyi diyalnosti V 1990 h bula aktivnim chlenom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka pracyuvala v komisiyi materialoznavstva Znayuchi kilka yevropejskih mov pridilyala znachnu uvagu problemam zaprovadzhennya ukrayinskoyi tehnichnoyi terminologiyi Trivala pracya zavershilasya vidannyam u 1997 r trimovnogo rosijsko ukrayinsko anglijskogo terminologichnogo slovnika Materialoznavstvo yakij ohoplyuye blizko 10 000 sliv ta slovospoluchen Nadavala velikogo znachennya yednannyu rodini Pidtrimuvala i poshiryuvala zv yazki zi starshimi j molodshimi krevnimi po liniyi Zamor Levickih Shuhevichiv Starosolskih Gavrilovih Gankevichiv Kashkadamovih U 1997 roci stala spivorganizatorkoyu z yizdu u Lvovi rodini Levickih na yakomu vpershe zibralisya roz yednani pislya Drugoyi svitovoyi vijni predstavniki rodu z Kanadi SShA Velikoyi Britaniyi ta Ukrayini Bula zavzyatoyu mandrivniceyu kozhnogo lita obov yazkovo viyizhdzhala v Karpati de organizovuvala turistichni pohodi Do pohodiv regulyarno zaluchala ne tilki vlasnih ditej ale j svoyih studentiv ta aspirantiv yaki na vse zhittya zapam yatali pidjomi na Goverlyu chi Parashku Mala cikavist do cilogo svitu tozh u 1980 h razom z cholovikom B Kashkadamovim pobuvala v respublikah Serednoyi Aziyi mandruvala paroplavami po Volzi velikih richkah Sibiru j ozeri Bajkal vidvidala ostriv kozackoyi slavi Horticyu i tragichni memorialni miscya na Soloveckih ostrovah A yak tilki z yavilasya taka mozhlivist na pochatku 1990 h poyihala do rodichiv v Americi j Kanadi vidvidala druziv u Nimechchini Mala mistecku naturu garno vishivala v yazala lyubila spivati robila fotografiyi rozvodila kviti Kozhnogo roku na zimovi svyata vlashtovuvala doma teatralni inscenizaciyi dlya yakih sama pisala scenariyi a aktorami zaluchala ditej vnukiv riznih chleniv rodini i druziv Marta Zamora pomerla pislya trivaloyi vazhkoyi hvorobi 12 chervnya 1998 roku Pohovana na poli 1 Sihivskogo cvintarya u Lvovi Sim yaCholovik Kashkadamov Boris Pavlovich zasnovnik i direktor Lvivskogo avtobusnogo zavodu LAZ Donki Kashkadamova Sofiya Borisivna inzhener radiotehnik Kashkadamova Natalya Borisivna muzikoznavec profesor Lvivskoyi muzichnoyi akademiyi Sin Kashkadamov Pavlo Borisovich biznesmen aktivnij diyach Rotari Interneshnl Zyat Palash Volodimir Mikolajovich profesor Lvivskoyi Politehniki Nevistka Kashkadamova Merencova Svitlana Mikolayivna likar Vnuki Palash Anton Volodimirovich direktor firmi Kodiak Palash Roman Volodimirovich docent Lvivskoyi Politehniki Kashkadamova Anna Pavlivna hudozhnicya Kashkadamov Oleksandr Kashkadamova Buyanska Yevgeniya PraciZamora M F Novi materiali v tehnici Rozdil Metalichni materiali Lviv LPI 1964 85 s Zamora Marta Fedir Zamora i Miroslav Sichinskij Dzvin Chasopis spilki pismennikiv Ukrayini 1995 9 S 92 98 Materialoznavstvo rosijsko ukrayinsko anglijskij terminologichnij slovnik S S Dyachenko M F Zamora ta in In t zmistu i metodiv navchannya Kiyiv b v 1997 293 s ISBN 5 7763 2711 3 Zamora Marta Pivstolittya dorogi do pravdi Ukrayina Nauka i kultura shorichnik Kiyiv 2004 Vip 33 S 160 265 ISSN 0206 8001PrimitkiChornij Modest Vibrani praci Lviv 2018 S 193 URL https lvivmedievalclub files wordpress com 2015 05 d0bcd0bed0b4d0b5d181d182 d187d0bed180d0bdd0b8d0b9 d0b2d0b8d0b1d180d0b0d0bdd196 d0bfd180d0b0d186d196 pdf 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Istoriya kafedri prikladnogo materialoznavstva ta obrobki materialiv URL http wiki lp edu ua wiki Kafedra prikladnogo materialoznavstva ta obrobki materialiv 26 chervnya 2020 u Wayback Machine Ogorchak Adriyana Yiyi svitlij slid na zemli Prosvita Lviv 1998 14 lipnya Ch 5 207 S 10 Viddane lyudyam zhittya pro M Zamoru Auditoriya Lviv 1998 26 cherv 2 lip chis 24 S 6