Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Загальна історія» (дав.-гр. Ἱστορίαι) — твір давньогрецького історика Полібія на койне у 40 книгах (включаючи одну книгу покажчиків), основне джерело з історії Середземномор'я в епоху Пунічних воєн, з 220 по 146 роки до н. е. Повністю збереглися тільки книги з першої по п'яту, опубліковані не пізніше 150 року до н. е. Решта книг відомі в більш-менш детальних переказах візантійський енциклопедистів X століття.
| Загальна історія | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ιστορίαι | ||||
 | ||||
| Жанр | історична література | |||
| Автор | Полібій | |||
| Мова | давньогрецька мова | |||
| | ||||
Зміст
Полібій починає розповідь з опису історії як корисного знання, яка є великою наставницею і дозволяє досягати успіху і мужньо переносити мінливості долі (тюхе). Він порівнює держави македонян, персів і римлян (Ῥωμαῖοί), віддаючи перевагу останній. Історію Полібій починає з трьох воєн, які надали історії цілісність: Союзницький (συμμαχικὸς πόλεμος), Ганнібаловій, а також війні між Антіохом Великим і Птолемеєм Філопатором (I:3). Він згадує перший похід римлян на чолі з Аппієм Клавдієм Кавдексом за межі Італії (I:5) і захоплення кельтами Риму (I:6). Римляни спочатку захопили гегемонію над Лаціумом, потім здолали тиренів і самнітів, а також вигнали з Італії Пірра. Особливо Полібій зупиняється на смутах, викликаних мамертинцями. Потім він розповідає про подвиги Гамількара (Ἀμίλκᾳ) в Іберії (1:13), про і лівійську експедицію консула Марка Атілія Регула.
Другу книгу Полібій починає зі згадки Лівійської війни і підпорядкування Іберії карфагенянами. У третій книзі згадана Ганнібалова війна.
Джерела Полібія
При відновленні подій останнього півстоліття Полібій, за своє життя відвідав багато міст і країн, в основному покладався на бесіди з їх очевидцями:
«За початок необхідно прийняти час, ніким не оспорюваний і всім відомий, такий, події якого можуть бути зрозумілі власними силами, хоча можна торкнутися і більш далекого часу і згадати в небагатьох словах про події проміжні. Якщо початок невідомий або, принаймні, сумнівний, тоді й наступний виклад не може бути сприйнятий з довірою.»
Вирішивши обмежитися часом, про які ще відносно свіжа пам'ять, Полібій почав свою розповідь з 220 року (підкорення Іспанії Ганнібалом), плануючи довести його до першої битви при Підні (168 рік) у міру роботи над «Історією» він вирішив продовжити опис на 20 років, довівши свою розповідь до руйнування Карфагену у 146 році. Автор ставив перед собою завдання дати зрозуміти читачам, «яким чином і при яких громадських установах майже весь відомий світ підпав під єдину владу римлян протягом неповних 53 років». Праця його призначався для греків, які повинні навчитися, як мати справу з римлянами. Полібій назвав свою «Історію» загальною виходячи з того, що в період його життя все Середземномор'я об'єдналося під римською гегемонією:
«Раніше події на землі відбувалися ніби розрізнено, бо кожне з них мало своє особливе місце, особливі цілі та кінець. Починаючи з цього часу історія стає ніби одним цілим, події Італії та Лівії переплітаються з азійськими та еллінськими, і всі зводяться до одного кінця.»
Полібій суворо критикує своїх попередників (особливо Філарха) за захоплення анекдотами і перебільшеннями. Його рясний канцеляризмами і самоповторами склад навіть в античності сприймався як важкий. Він нерідко впадає в моралізаторство і цінує історію з дидактичних міркувань. Діонісій Галікарнаський відносить Полібія до тих письменників, чиї твори ніхто не зміг дочитати до кінця. Саме з цієї причини, ймовірно, основна їх частина не збереглася.
Вплив роботи
Середньовічні книжники не були знайомі з твором Полібія. У науковий обіг він був введений в епоху Відродження. Колосальний вплив на історію політичної думки зробив описаний Полібієм кругообіг політичних форм. Оптимальним державним устроєм він вважав давньоримський, що поєднував в собі елементи монархії, аристократії і демократії, тим самим заснувавши традицію вивчення змішаного правління у політичній філософії. В епоху Просвітництва це вчення було розвинене Монтеск'є, а від нього — батьками-засновниками США.
Роль Тюхе
Полібій першим в стародавньому світі сформулював цілісну історіографічну концепцію. Рушійною силою історії він вважав Тюхе (τύχη: випадковість), яка сприяє римлянам за їх чесноти та спрямовує їх до єдиної мети. Рука Фортуни може проявлятися як у випадковому везінні, так і в мудрому передбаченні найкращого розвитку подій. Водночас дійовими особами історії він вважав людей.
Примітки
- Polybius (Greek historian) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- Б. Н. Чичерин. История политических учений. оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 1 грудня 2012.
- Craige Brian Champion. Cultural Politics in Polybius' Histories. University of California Press, 2004. Page 20.
Видання
Інші переклади:
- У серії «Loeb classical library»"Історія" видана в 6 томах (№ 128, 137, 138, 159, 160, 161); англійський переклад онлайн.
- У серії «Collection Budé» поки видано 8 томів: переклад книг I—IV і VII—XVI.
Посилання
- Polybius, Histories
- Інкунабула з латинським текстом Полібія (1498)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna istoriya dav gr Ἱstoriai tvir davnogreckogo istorika Polibiya na kojne u 40 knigah vklyuchayuchi odnu knigu pokazhchikiv osnovne dzherelo z istoriyi Seredzemnomor ya v epohu Punichnih voyen z 220 po 146 roki do n e Povnistyu zbereglisya tilki knigi z pershoyi po p yatu opublikovani ne piznishe 150 roku do n e Reshta knig vidomi v bilsh mensh detalnih perekazah vizantijskij enciklopedistiv X stolittya Zagalna istoriyadav gr IstoriaiTitulna storinka latinskogo vidannya 1548 rokuZhanristorichna literaturaAvtorPolibijMovadavnogrecka movaZmistPolibij pochinaye rozpovid z opisu istoriyi yak korisnogo znannya yaka ye velikoyu nastavniceyu i dozvolyaye dosyagati uspihu i muzhno perenositi minlivosti doli tyuhe Vin porivnyuye derzhavi makedonyan persiv i rimlyan Ῥwmaῖoi viddayuchi perevagu ostannij Istoriyu Polibij pochinaye z troh voyen yaki nadali istoriyi cilisnist Soyuznickij symmaxikὸs polemos Gannibalovij a takozh vijni mizh Antiohom Velikim i Ptolemeyem Filopatorom I 3 Vin zgaduye pershij pohid rimlyan na choli z Appiyem Klavdiyem Kavdeksom za mezhi Italiyi I 5 i zahoplennya keltami Rimu I 6 Rimlyani spochatku zahopili gegemoniyu nad Laciumom potim zdolali tireniv i samnitiv a takozh vignali z Italiyi Pirra Osoblivo Polibij zupinyayetsya na smutah viklikanih mamertincyami Potim vin rozpovidaye pro podvigi Gamilkara Ἀmilkᾳ v Iberiyi 1 13 pro i livijsku ekspediciyu konsula Marka Atiliya Regula Drugu knigu Polibij pochinaye zi zgadki Livijskoyi vijni i pidporyadkuvannya Iberiyi karfagenyanami U tretij knizi zgadana Gannibalova vijna Dzherela PolibiyaPri vidnovlenni podij ostannogo pivstolittya Polibij za svoye zhittya vidvidav bagato mist i krayin v osnovnomu pokladavsya na besidi z yih ochevidcyami Za pochatok neobhidno prijnyati chas nikim ne osporyuvanij i vsim vidomij takij podiyi yakogo mozhut buti zrozumili vlasnimi silami hocha mozhna torknutisya i bilsh dalekogo chasu i zgadati v nebagatoh slovah pro podiyi promizhni Yaksho pochatok nevidomij abo prinajmni sumnivnij todi j nastupnij viklad ne mozhe buti sprijnyatij z doviroyu Virishivshi obmezhitisya chasom pro yaki she vidnosno svizha pam yat Polibij pochav svoyu rozpovid z 220 roku pidkorennya Ispaniyi Gannibalom planuyuchi dovesti jogo do pershoyi bitvi pri Pidni 168 rik u miru roboti nad Istoriyeyu vin virishiv prodovzhiti opis na 20 rokiv dovivshi svoyu rozpovid do rujnuvannya Karfagenu u 146 roci Avtor staviv pered soboyu zavdannya dati zrozumiti chitacham yakim chinom i pri yakih gromadskih ustanovah majzhe ves vidomij svit pidpav pid yedinu vladu rimlyan protyagom nepovnih 53 rokiv Pracya jogo priznachavsya dlya grekiv yaki povinni navchitisya yak mati spravu z rimlyanami Polibij nazvav svoyu Istoriyu zagalnoyu vihodyachi z togo sho v period jogo zhittya vse Seredzemnomor ya ob yednalosya pid rimskoyu gegemoniyeyu Ranishe podiyi na zemli vidbuvalisya nibi rozrizneno bo kozhne z nih malo svoye osoblive misce osoblivi cili ta kinec Pochinayuchi z cogo chasu istoriya staye nibi odnim cilim podiyi Italiyi ta Liviyi pereplitayutsya z azijskimi ta ellinskimi i vsi zvodyatsya do odnogo kincya Polibij suvoro kritikuye svoyih poperednikiv osoblivo Filarha za zahoplennya anekdotami i perebilshennyami Jogo ryasnij kancelyarizmami i samopovtorami sklad navit v antichnosti sprijmavsya yak vazhkij Vin neridko vpadaye v moralizatorstvo i cinuye istoriyu z didaktichnih mirkuvan Dionisij Galikarnaskij vidnosit Polibiya do tih pismennikiv chiyi tvori nihto ne zmig dochitati do kincya Same z ciyeyi prichini jmovirno osnovna yih chastina ne zbereglasya Vpliv robotiSerednovichni knizhniki ne buli znajomi z tvorom Polibiya U naukovij obig vin buv vvedenij v epohu Vidrodzhennya Kolosalnij vpliv na istoriyu politichnoyi dumki zrobiv opisanij Polibiyem krugoobig politichnih form Optimalnim derzhavnim ustroyem vin vvazhav davnorimskij sho poyednuvav v sobi elementi monarhiyi aristokratiyi i demokratiyi tim samim zasnuvavshi tradiciyu vivchennya zmishanogo pravlinnya u politichnij filosofiyi V epohu Prosvitnictva ce vchennya bulo rozvinene Montesk ye a vid nogo batkami zasnovnikami SShA Rol Tyuhe Polibij pershim v starodavnomu sviti sformulyuvav cilisnu istoriografichnu koncepciyu Rushijnoyu siloyu istoriyi vin vvazhav Tyuhe tyxh vipadkovist yaka spriyaye rimlyanam za yih chesnoti ta spryamovuye yih do yedinoyi meti Ruka Fortuni mozhe proyavlyatisya yak u vipadkovomu vezinni tak i v mudromu peredbachenni najkrashogo rozvitku podij Vodnochas dijovimi osobami istoriyi vin vvazhav lyudej PrimitkiPolybius Greek historian v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl B N Chicherin Istoriya politicheskih uchenij originalu za 23 lyutogo 2013 Procitovano 1 grudnya 2012 Craige Brian Champion Cultural Politics in Polybius Histories University of California Press 2004 Page 20 VidannyaInshi perekladi U seriyi Loeb classical library Istoriya vidana v 6 tomah 128 137 138 159 160 161 anglijskij pereklad onlajn U seriyi Collection Bude poki vidano 8 tomiv pereklad knig I IV i VII XVI PosilannyaPolybius Histories Inkunabula z latinskim tekstom Polibiya 1498