Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жервінчик білощокий Самець білощокого жервінчика Сенегал Самиця білощокого жервінчика Сенегал Охоронний статус Найменший

Жервінчик білощокий

Жервінчик білощокий
Жервінчик білощокий
image
Самець білощокого жервінчика (Сенегал)
image
Самиця білощокого жервінчика (Сенегал)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Жервінчик (Eremopterix)
Вид: Жервінчик білощокий
Біноміальна назва
Eremopterix leucotis
(, 1814)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Loxia leucotis Stanley, 1814
Pyrrhulauda leucotis (Stanley, 1814)
Посилання
image Вікісховище: Eremopterix leucotis
image Віківиди: Eremopterix leucotis
image ITIS: 559956
image МСОП: 22717192

Жерві́нчик білощокий (Eremopterix leucotis) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Опис

image
Самець білощокого жервінчика (Квазулу-Наталь, ПАР)
image
Білощокі жервінчики

Довжина птаха становить 12-13 см, вага 12,3-13,8 г. Довжина хвоста становить 48-55 мм, довжина дзьоба становить 10-11,5 мм. Виду притаманний статевий диморфізм.

У самців горло, підборіддя, горло, груди і верхня частина живота чорнувато-шоколадно-коричневі, на щоках і скронях великі білі плями, на задній частині шиї біла смуга. Спина і плечі каштанові, окремі пера на них мають білі або сірі краї і білі або сірі кінчики. Верхні покривні пера хвоста світло-коричневі, конрастують з більш темною спиною. Першорядні і другорядні махові пера коричневі, окрема пері мають світлі кінчики. Покривні пера крил коричневі зі світлими краями. Хвіст кричневий, центральні стернові пера мають рудуваті краї. Шості (крайні) стернові пера мають білуваті зовнішні опахала. Райдужки карі, дзьоб світло-роговий, лапи рогові.

У самиць голова коричнева, окрема пера на ній мають більш темну центральну частину. Спина коричневі, більш світла і менш яскрава, ніж у самців. Щоки і скроні білуваті, у деяких підвидів пістряві, сірувато-коричневі. Підборіддя, горло і груди світло-коричневі. окрема пера мають темно-коричневу або каштанову центральну частину, що надає шрудям плямистого вигляду. Середина живота темно-коричневі. Хвіст такий же, як у самців.

Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак пера на голові, верхній частині спини і надхвісті темно-коричневі з білими кінчиками. Підборддя, горло і живіт білуваті, пера на них мають коричневу центральну частину. Груди у них такі ж, як у самиць.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

Поширення і екологія

Білощокі жервінчики живуть у відкритих посушливих місцевостях, зокрема на сухих луках і в сухих трав'янистих саванах, в чагарникових саванах зустрічаються рідше. Північні популяції зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, південні на висоті до 1200 м над рівнем моря. Білощокі жервінчики ведуть осілий або кочовий спосіб життя. Зустрічаються зграйками, які можуть нараховувати до 50 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з плямистими жервінчиками, в місцях, де ареали цих двох видів перетинаються.

Білощокі жервінчики живляться переважно насінням трав, а також комахами та іншими комахами. На півночі ареалу гніздування триває з жовтня по березень, під час сезону посухи, в Замбії, Зімбабве і Малаві птахи гніздяться з березня по вересень, в ПАР у березні-квітні. Як і інші жайворонки, білощокі жервінчики гніздяться на землі. В кладці 2 яйця. Інкуббаційний період триває 11 днів, насиджують переважно самиці, вдень їх іноді підмінають самці. За сезон може вилупитися два виводки.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Eremopterix leucotis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 листопада 2022.

Джерела

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, .
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, .

Посилання

  • Chestnut-backed sparrow-lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhervinchik biloshokij Samec biloshokogo zhervinchika Senegal Samicya biloshokogo zhervinchika Senegal Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Zhervinchik Eremopterix Vid Zhervinchik biloshokij Binomialna nazva Eremopterix leucotis 1814 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Loxia leucotis Stanley 1814 Pyrrhulauda leucotis Stanley 1814 Posilannya Vikishovishe Eremopterix leucotis Vikividi Eremopterix leucotis ITIS 559956 MSOP 22717192 Zhervi nchik biloshokij Eremopterix leucotis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini zhajvoronkovih Alaudidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari OpisSamec biloshokogo zhervinchika Kvazulu Natal PAR Biloshoki zhervinchiki Dovzhina ptaha stanovit 12 13 sm vaga 12 3 13 8 g Dovzhina hvosta stanovit 48 55 mm dovzhina dzoba stanovit 10 11 5 mm Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv gorlo pidboriddya gorlo grudi i verhnya chastina zhivota chornuvato shokoladno korichnevi na shokah i skronyah veliki bili plyami na zadnij chastini shiyi bila smuga Spina i plechi kashtanovi okremi pera na nih mayut bili abo siri krayi i bili abo siri kinchiki Verhni pokrivni pera hvosta svitlo korichnevi konrastuyut z bilsh temnoyu spinoyu Pershoryadni i drugoryadni mahovi pera korichnevi okrema peri mayut svitli kinchiki Pokrivni pera kril korichnevi zi svitlimi krayami Hvist krichnevij centralni sternovi pera mayut ruduvati krayi Shosti krajni sternovi pera mayut biluvati zovnishni opahala Rajduzhki kari dzob svitlo rogovij lapi rogovi U samic golova korichneva okrema pera na nij mayut bilsh temnu centralnu chastinu Spina korichnevi bilsh svitla i mensh yaskrava nizh u samciv Shoki i skroni biluvati u deyakih pidvidiv pistryavi siruvato korichnevi Pidboriddya gorlo i grudi svitlo korichnevi okrema pera mayut temno korichnevu abo kashtanovu centralnu chastinu sho nadaye shrudyam plyamistogo viglyadu Seredina zhivota temno korichnevi Hvist takij zhe yak u samciv Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak pera na golovi verhnij chastini spini i nadhvisti temno korichnevi z bilimi kinchikami Pidborddya gorlo i zhivit biluvati pera na nih mayut korichnevu centralnu chastinu Grudi u nih taki zh yak u samic PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv E l melanocephalus Lichtenstein MHC 1823 vid Senegalu i Gambiyi do centralnogo Sudana E l leucotis Stanley 1814 vid Pivdennogo Sudana do Efiopiyi Eritreyi i pivnichnogo zahodu Somali E l madaraszi Reichenow 1902 vid pivdennogo Somali i Keniyi do pivnichnogo Malavi i pivnichnogo Mozambika E l hoeschi White CMN 1959 vid pivdennoyi Angoli i pivnichnoyi Namibiyi do zahidnogo Zimbabve E l smithi Bonaparte 1850 vid pivdennoyi Zambiyi i pivdennogo Malavi do shodu PAR Poshirennya i ekologiyaBiloshoki zhervinchiki zhivut u vidkritih posushlivih miscevostyah zokrema na suhih lukah i v suhih trav yanistih savanah v chagarnikovih savanah zustrichayutsya ridshe Pivnichni populyaciyi zustrichayutsya na visoti do 1800 m nad rivnem morya pivdenni na visoti do 1200 m nad rivnem morya Biloshoki zhervinchiki vedut osilij abo kochovij sposib zhittya Zustrichayutsya zgrajkami yaki mozhut narahovuvati do 50 ptahiv Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z plyamistimi zhervinchikami v miscyah de areali cih dvoh vidiv peretinayutsya Biloshoki zhervinchiki zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav a takozh komahami ta inshimi komahami Na pivnochi arealu gnizduvannya trivaye z zhovtnya po berezen pid chas sezonu posuhi v Zambiyi Zimbabve i Malavi ptahi gnizdyatsya z bereznya po veresen v PAR u berezni kvitni Yak i inshi zhajvoronki biloshoki zhervinchiki gnizdyatsya na zemli V kladci 2 yajcya Inkubbacijnij period trivaye 11 dniv nasidzhuyut perevazhno samici vden yih inodi pidminayut samci Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki PrimitkiBirdLife International 2016 Eremopterix leucotis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 18 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nicators reedling larks World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 listopada 2022 DzherelaRudolf Patzold Die Lerchen der Welt Westarp Wissenschaften Magdeburg 1994 ISBN 3 89432 422 8 Rudolf Patzold Kompendium der Lerchen Alle Lerchen unserer Erde Jan Schimkat Medienpublikation Dresden 2003 ISBN 3 00 011219 7 PosilannyaChestnut backed sparrow lark Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ