Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дубі ївка село в Україні у Черкаському районі Черкаської області підпорядковане Русько Полянській сільській громаді У се

Дубіївка (Черкаський район)

Дубіївка (Черкаський район)

Дубі́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Русько-Полянській сільській громаді. У селі мешкає 3360 людей.

село Дубіївка
image
У центрі села, вікове дерево каштана
У центрі села, вікове дерево каштана
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Руськополянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080350030094256
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1622
Перша згадка 22 вересня 1622 (402 роки)
Населення 3360
Поштовий індекс 19631
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°21′10″ пн. ш. 31°52′04″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 31.86778° сх. д. / 49.35278; 31.86778Координати: 49°21′10″ пн. ш. 31°52′04″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 31.86778° сх. д. / 49.35278; 31.86778
Середня висота
над рівнем моря 		96 м
Місцева влада
Адреса ради с. Руська Поляна
Карта
image
image
Дубіївка
image
image
Дубіївка
Мапа

image Дубіївка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дубіївка.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубіївка (Черкаський район)

Адміністративно-територіальний поділ

Дубіївка — село, центр сільської ради Черкаського району Черкаської області. У ХІХ столітті село Білозерської волості Черкаського повіту Київської губернії. Село належить до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров'я (Наддніпрянщина).

Історія Дубіївки

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2024)

Про село вперше згадано в описі Черкаського староства за 1622 р., в якому воно назване Дубієвим хутором.

Існує дві легенди про походження хутора. Одна з них стверджує, що назва пішла від прізвища господаря хутора Дубія. Інша — що хутір знаходився посеред дубового гаю, який був неприступною природною фортецею.

Точних підтверджень, що Дубіївка колись була козацьким поселенням немає, але точно відомо: в Білозерській сотні, яка дислокувалася по сусідству і входила до складу Черкаського полку, могло бути багато дубіївчан.

Поза будь-яким сумнівом вихідці з села брали участь у національно-визвольній війні 1648—1657 рр. Також Дубіївка була причетною до подій Коліївщини, оскільки, за переказами, місцевий сосновий бір став в 1768 р. притулком для великого гайдамацького загону. У тому ж таки XVIII ст. Дубіївку оминула гірка доля кріпацтва. Цей феномен історики пояснюють тим, що густі дубові ліси були приписані до військових поселень Катеринославської і Херсонської губерній, а їх південно-західна частина під назвою «лісова дача» (пізніше «корабельний гай») була віддана для потреб Чорноморського флоту.

10 лютого 1920 року у Дубіївці під час Зимового походу зупинялася на короткий відпочинок Київська збірна дивізія Армії УНР, очолювана Юрієм Тютюнником.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 3 225 95,98 %
Російська 114 3,39 %
Інше 21 0,63 %
Разом 3 360 100,00 %

Географія

Розташування

Село розташоване в лісостеповій зоні в Дністровсько-Дніпровській фізико-географічній провінції. Має вигідне географічне положення, поблизу обласного центру м. Черкас, на шляху шосе Черкаси — Шпола — Умань та Черкаси — Городище. Через місцевість проходить гілка Одеської залізниці до смт Ірдинь.

Рельєф і ґрунти

Місцевість розташована в межах Придніпровської височини на Ірдино-Тясминській низовині. Рельєф території рівнинний, абсолютні висоти коливаються в межах 90-110 м з незначними відносними амплітудами висот. Завдяки особливостям ґрунтоутворюючих порід у даній місцевості немає яружно-балкової мережі. Місцевість не дренується річками. З водойм є лише штучні канали, які тимчасово заповнюються водою під час злив, танення снігу. З морфоскульптурних форм рельєфу є лише еолові, біогенні та антропогенні.

Поширеними є дерново-слабопідзолисті, болотні, лучні, лучно-чорноземні ґрунти, солонці, чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені. Ґрунти переважно легкого механічного складу, виділяються порівняно невисокою родючістю.

Водна система

На території даної місцевості не протікає жодна річка, є лише шість невеликих ставків антропогенового походження. Значними є запаси ґрунтових вод, які забезпечують місцеве населення у питній воді.

Корисні копалини

Територія приурочена до Українського щита, проте виходів архей-протерозойських порід тут немає, оскільки вони перекриті товщею антропогенових порід, а саме: давньоалювіальними відкладами та рихлими легкосуглинистими породами. Територія небагата на корисні копалини (високоякісні будівельні піски та глина). Є перспективи на видобуток залізних руд невисокої якості.

Клімат

Клімат території помірно-континентальний. Радіаційний баланс становить 40 ккал/см². Більша частина припадає на теплий період року, особливо на травень-вересень. Переважаючими вітрами є західні та північно-західні при середній швидкості 3-8 м/с. Середні температури січня −5,9°С, липня +20,1°С. Середньорічна температура становить +7,3°С. Річна кількість опадів становить 480—520 мм. Кількість днів з опадами досягає 130—150 днів на рік. Серед несприятливих та стихійних метеорологічних явищ частими є посухи, грози, град, зливові опади, сильний вітер, туман, ожеледь.

Флора і фауна

Всього флора території нараховує близько 800 видів вищих рослин, з яких 18 занесено до Червоної книги України.

image
Пам'ятник природи сосна «Відьмина мітла»

Тут переважають соснові та дубово-соснові ліси, що мають дво- і чотириярусну будову. Перший ярус, висотою ‒ 24-28 м, займає сосна звичайна (до 65 % від усіх деревних порід). Другий ярус ‒ 15-20 м ‒ дуб черешчатий, граб звичайний, клен ясенелистий та гостролистий, липа серцелиста, трохи рідше ‒ . Чагарниковий третій ярус в більшості не розвивається, однак місцями досягає висоти 2 м. На місці пожеж проростає бузина чорна та глід кривочашечковий. У складі підліску (четвертий ярус) ‒ бузина червона, клен татарський, горобина звичайна. Із нижчих чагарників ‒ зіновать руська та дрік красильний. Трав'яний покрив складають світлолюбиві види ‒ куничник наземний, , орляк звичайний, конвалія травнева. Звичайними видами є сон-трава чорніюча, дзвоники круглолисті, , та сріблястий, , герань криваво-червона, гвоздика дельтовидна, чебрець дніпровський, ковила дніпровська, чистотіл, розрив-трава, пирій, костриця лучна, підмаренник справжній, суниці лісові, , деревій звичайний, іноді — верес звичайний та зимолюбка зонтична.

У системі зоогеографічного районування Черкаський бір відноситься до Центрального лісостепового зоогеографічного округу правобережжя Дніпра. Великих тварин у ньому немає. Тут водяться вепри, сарни, лисиці, зайці, куниці, вивірки, ондатри та бобри. З рідкісних тварин тут зустрічаються кутора мала, мишівка степова, тхір степовий, борсук, норка європейська та єнот уссурійський. З птахів поширені жовтобровий та весняний вівчарики, зяблики, синиця велика, дрізд чорний, сова сіра, дятел великий строкатий та інші. Багато в Черкаському бору плазунів: черепаха болотяна, веретільниця, ящірка зелена, вуж звичайний, гадюка звичайна), земноводних (тритон звичайний та гребінчатий, ропуха сіра, квакша) та комах.

Див. також

Особи, пов'язані з селом

Галерея

  • image
    Церква
  • image
    Центр
  • image
    Центр села
  • image
    Обеліск слави
  • image
    Меморіал воїнам Другої світової війни
  • image
    Пам'ятник воїнам Другої світової війни
  • image
    Могильна плита на меморіалі воїнам Другої світової війни

Див. також

Примітки

  1. [1][ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  2. (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  3. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. www.warheroes.ru [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
image Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dubi yivka selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Rusko Polyanskij silskij gromadi U seli meshkaye 3360 lyudej selo Dubiyivka U centri sela vikove derevo kashtanaU centri sela vikove derevo kashtana Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Ruskopolyanska silska gromada Kod KATOTTG UA71080350030094256 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1622 Persha zgadka 22 veresnya 1622 402 roki Naselennya 3360 Poshtovij indeks 19631 Telefonnij kod 380 472 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 21 10 pn sh 31 52 04 sh d 49 35278 pn sh 31 86778 sh d 49 35278 31 86778 Koordinati 49 21 10 pn sh 31 52 04 sh d 49 35278 pn sh 31 86778 sh d 49 35278 31 86778 Serednya visota nad rivnem morya 96 m Misceva vlada Adresa radi s Ruska Polyana Karta Dubiyivka Dubiyivka Mapa Dubiyivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dubiyivka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dubiyivka Cherkaskij rajon Administrativno teritorialnij podilDubiyivka selo centr silskoyi radi Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti U HIH stolitti selo Bilozerskoyi volosti Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Selo nalezhit do istoriko etnografichnogo regionu Serednye Podniprov ya Naddnipryanshina Istoriya DubiyivkiCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2024 Pro selo vpershe zgadano v opisi Cherkaskogo starostva za 1622 r v yakomu vono nazvane Dubiyevim hutorom Isnuye dvi legendi pro pohodzhennya hutora Odna z nih stverdzhuye sho nazva pishla vid prizvisha gospodarya hutora Dubiya Insha sho hutir znahodivsya posered dubovogo gayu yakij buv nepristupnoyu prirodnoyu forteceyu Tochnih pidtverdzhen sho Dubiyivka kolis bula kozackim poselennyam nemaye ale tochno vidomo v Bilozerskij sotni yaka dislokuvalasya po susidstvu i vhodila do skladu Cherkaskogo polku moglo buti bagato dubiyivchan Poza bud yakim sumnivom vihidci z sela brali uchast u nacionalno vizvolnij vijni 1648 1657 rr Takozh Dubiyivka bula prichetnoyu do podij Koliyivshini oskilki za perekazami miscevij sosnovij bir stav v 1768 r pritulkom dlya velikogo gajdamackogo zagonu U tomu zh taki XVIII st Dubiyivku ominula girka dolya kripactva Cej fenomen istoriki poyasnyuyut tim sho gusti dubovi lisi buli pripisani do vijskovih poselen Katerinoslavskoyi i Hersonskoyi gubernij a yih pivdenno zahidna chastina pid nazvoyu lisova dacha piznishe korabelnij gaj bula viddana dlya potreb Chornomorskogo flotu 10 lyutogo 1920 roku u Dubiyivci pid chas Zimovogo pohodu zupinyalasya na korotkij vidpochinok Kiyivska zbirna diviziya Armiyi UNR ocholyuvana Yuriyem Tyutyunnikom NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 3 225 95 98 Rosijska 114 3 39 Inshe 21 0 63 Razom 3 360 100 00 GeografiyaRoztashuvannya Selo roztashovane v lisostepovij zoni v Dnistrovsko Dniprovskij fiziko geografichnij provinciyi Maye vigidne geografichne polozhennya poblizu oblasnogo centru m Cherkas na shlyahu shose Cherkasi Shpola Uman ta Cherkasi Gorodishe Cherez miscevist prohodit gilka Odeskoyi zaliznici do smt Irdin Relyef i grunti Miscevist roztashovana v mezhah Pridniprovskoyi visochini na Irdino Tyasminskij nizovini Relyef teritoriyi rivninnij absolyutni visoti kolivayutsya v mezhah 90 110 m z neznachnimi vidnosnimi amplitudami visot Zavdyaki osoblivostyam gruntoutvoryuyuchih porid u danij miscevosti nemaye yaruzhno balkovoyi merezhi Miscevist ne drenuyetsya richkami Z vodojm ye lishe shtuchni kanali yaki timchasovo zapovnyuyutsya vodoyu pid chas zliv tanennya snigu Z morfoskulpturnih form relyefu ye lishe eolovi biogenni ta antropogenni Poshirenimi ye dernovo slabopidzolisti bolotni luchni luchno chornozemni grunti solonci chornozemi tipovi malogumusni chornozemi opidzoleni Grunti perevazhno legkogo mehanichnogo skladu vidilyayutsya porivnyano nevisokoyu rodyuchistyu Vodna sistema Na teritoriyi danoyi miscevosti ne protikaye zhodna richka ye lishe shist nevelikih stavkiv antropogenovogo pohodzhennya Znachnimi ye zapasi gruntovih vod yaki zabezpechuyut misceve naselennya u pitnij vodi Korisni kopalini Teritoriya priurochena do Ukrayinskogo shita prote vihodiv arhej proterozojskih porid tut nemaye oskilki voni perekriti tovsheyu antropogenovih porid a same davnoalyuvialnimi vidkladami ta rihlimi legkosuglinistimi porodami Teritoriya nebagata na korisni kopalini visokoyakisni budivelni piski ta glina Ye perspektivi na vidobutok zaliznih rud nevisokoyi yakosti Klimat Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Radiacijnij balans stanovit 40 kkal sm Bilsha chastina pripadaye na teplij period roku osoblivo na traven veresen Perevazhayuchimi vitrami ye zahidni ta pivnichno zahidni pri serednij shvidkosti 3 8 m s Seredni temperaturi sichnya 5 9 S lipnya 20 1 S Serednorichna temperatura stanovit 7 3 S Richna kilkist opadiv stanovit 480 520 mm Kilkist dniv z opadami dosyagaye 130 150 dniv na rik Sered nespriyatlivih ta stihijnih meteorologichnih yavish chastimi ye posuhi grozi grad zlivovi opadi silnij viter tuman ozheled Flora i fauna Vsogo flora teritoriyi narahovuye blizko 800 vidiv vishih roslin z yakih 18 zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Pam yatnik prirodi sosna Vidmina mitla Tut perevazhayut sosnovi ta dubovo sosnovi lisi sho mayut dvo i chotiriyarusnu budovu Pershij yarus visotoyu 24 28 m zajmaye sosna zvichajna do 65 vid usih derevnih porid Drugij yarus 15 20 m dub chereshchatij grab zvichajnij klen yasenelistij ta gostrolistij lipa sercelista trohi ridshe Chagarnikovij tretij yarus v bilshosti ne rozvivayetsya odnak miscyami dosyagaye visoti 2 m Na misci pozhezh prorostaye buzina chorna ta glid krivochashechkovij U skladi pidlisku chetvertij yarus buzina chervona klen tatarskij gorobina zvichajna Iz nizhchih chagarnikiv zinovat ruska ta drik krasilnij Trav yanij pokriv skladayut svitlolyubivi vidi kunichnik nazemnij orlyak zvichajnij konvaliya travneva Zvichajnimi vidami ye son trava chorniyucha dzvoniki kruglolisti ta sriblyastij geran krivavo chervona gvozdika deltovidna chebrec dniprovskij kovila dniprovska chistotil rozriv trava pirij kostricya luchna pidmarennik spravzhnij sunici lisovi derevij zvichajnij inodi veres zvichajnij ta zimolyubka zontichna U sistemi zoogeografichnogo rajonuvannya Cherkaskij bir vidnositsya do Centralnogo lisostepovogo zoogeografichnogo okrugu pravoberezhzhya Dnipra Velikih tvarin u nomu nemaye Tut vodyatsya vepri sarni lisici zajci kunici vivirki ondatri ta bobri Z ridkisnih tvarin tut zustrichayutsya kutora mala mishivka stepova thir stepovij borsuk norka yevropejska ta yenot ussurijskij Z ptahiv poshireni zhovtobrovij ta vesnyanij vivchariki zyabliki sinicya velika drizd chornij sova sira dyatel velikij strokatij ta inshi Bagato v Cherkaskomu boru plazuniv cherepaha bolotyana veretilnicya yashirka zelena vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna zemnovodnih triton zvichajnij ta grebinchatij ropuha sira kvaksha ta komah Div takozh Vikove derevo kashtana v seli Dubiyivci Osobi pov yazani z selomSidorenko Marko Luk yanovich 2 serpnya 1915 27 bereznya 1945 vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Sidorin Sergij Volodimirovich nar 26 listopada 1987 kapitan zastupnik komandira bataljonu specialnogo priznachennya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini nagorodzhenij Ordenom Za muzhnist III stupenya za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Shpak Valerij Kirilovich 19 zhovtnya 1943 Dubiyivka 27 chervnya 2008 doktor filologichnih nauk profesor dekan lingvistichnogo fakultetu Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu zaviduvach kafedri prikladnoyi lingvistiki ChDTU akademik Ukrayinskoyi Akademiyi nauk nacionalnogo progresu ta Nyu Jorkskoyi Akademiyi nauk zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Tishenko Mihajlo Petrovich spivak tenor narodnij artist Ukrayini 2019 GalereyaCerkva Centr Centr sela Obelisk slavi Memorial voyinam Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik voyinam Drugoyi svitovoyi vijni Mogilna plita na memoriali voyinam Drugoyi svitovoyi vijniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Dubiyivska zagalnoosvitnya shkolaPrimitki 1 18 sichnya 2021 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 4 sichnya 2021 Kovalenko Sergij Chorni Zaporozhci istoriya polku K Vidavnictvo Stiks 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www warheroes ru 14 travnya 2011 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ