Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дуальна система правління або Cho-sid-nyi (тиб. ཆོས་སྲིད་གཉིས་, трансліт. chos-srid-gnyis; альтернативні найменування Chos-srid-gnyis, Chhos-srid-gnyis, Chhoe-sid-nyi та Chos-sid-nyi) є традиційною діархічною політичною системою тибетців, що відрізняється від інших політичних систем тим, що Дезі (світський правитель) співіснує з духовним правителем, зазвичай об'єднані під третім єдиним правителем. Фактичний розподіл влади між інститутами змінювалися з плином часу і місцевості. Chos-srid-gnyis буквально означає «і дгармічне, і світське», але й може бути переведено як «двуединство релігії та політики».
Оскільки в кінцевому підсумку правитель є покровителем та захисником державної релігії, деякі аспекти подвійної системи правління можна порівняти з Верховним правителем Церкви Англії або навіть з теократією. Однак інші аспекти нагадують секуляризм, спрямований на поділ доктрини релігії та політики. В Cho-sid-nyi обидві гілки влади (релігійні та світські органи) володіють фактичною політичною владою, хоча і в рамках офіційно окремих установ. Релігійні та світські чиновники можуть працювати пліч-о-пліч, але належать до різних бюрократією.
Історія
Як мінімум, з часів монгольського присутності в Тибеті протягом XIII і XIV століть, буддистські і бонские священики брали участь у світській влади з тими ж правами, що і миряни, призначалися на офіційні посади, як військові, так і цивільні. Ця система різко контрастує з Китаєм, в якому взяли гору буддійський погляд на політику як нa сумовну справу і конфуціанська монополія на бюрократію, що виключило політичну активність з боку сангхи. У часи Імперії Мін (заснована в 1368) сакьясці займали посади над обома частинами влади. У результаті, було два набори законів та посадових осіб, релігійний (тиб. ལྷ་སདེ་, трансліт. lha-sde, lha-sde) та світський (тиб. མི་སྡེ་, трансліт. mi-sde, mi-sde), проте обидві гілки влади управляли спільно і не діяли незалежно один від одного. Ця система часто функціонувала під монгольським та китайським пануванням з відповідним імператором над місцевою тибетською адміністрацією.
У Тибеті дуальна форма управління державою (Cho-sid-nyi) діяла з 1642 по 1951. Така форма управління була створена в період консолідації країни під керівництвом П'ятого Далай-лами (1642—1682 рр.), який об'єднав Тибет релігійно та політично після тривалої громадянської війни. Він ввів управління Тибетом під контролем школи Гелугпа Тибетського буддизму після перемоги над суперниками зі шкіл Каг'ю та Джонанг, а також над світським правителем князем [en]. Тибетська модель управління прагнула зробити синтез додаткових компонентів до світських норм: Дхарма (тиб. ཆོས་ལུགས་, трансліт. chos-lugs, chos-lugs) та Сансара (тиб. འཇིག་རྟེན་, трансліт. 'jig-rten, 'jig-rten). Одним з базових припущень цієї системи є те, що світський правитель потребує релігії для своєї легітимності, тоді як інститут державної релігії потребує заступництві та захисту з боку політичної еліти.
У 1751 році Сьомий Далай-лама скасував посаду Дезі (або регента), в руках якого було зосереджено занадто багато влади. Посада Дезі була замінена (Радою), який являв собою цивільну адміністрацію. Таким чином, Далай-лама став духовним та політичним лідером Тибету.
В Бутані Cho-sid-nyi був введений Шабдрунг Нгаванг Намгьяломом в XVII столітті під назвою [en]. Втікши з Тебета від переслідувань за сектантство, Нгаванг Намгьял встановив Друкпа Каг'ю як державну релігію в Бутані. У Бутанській системі управління органи державної влади були розділені між релігійною гілкою на чолі з Дже Кхемпо в Друкпа Каг'ю та громадянської адміністративної гілки на чолі з Друк Деси. І Дже Кхемпо, і Друк Деси перебували під номінальною владою Шабдрунга, який був реінкарнацією Нгаванг Намг'яла. Після смерті Шабдрунг Нгаванг Намг'яла, Бутан номінально слідував дуальній системі правління. На практиці Шабдрунг часто був дитиною під контролем Друк Деси, і регіональні пенлопи (губернатори) часто управляли своїми районами, не підкоряючись Друк Деси, що тривало до виникнення єдиної монархії на початку XX-го століття.
В Ладакхе та Сиккиме періоди правління абсолютних монархій двох зв'язаних династій Чог'ял перемежовувалися періодами вторгнення та колонізації з боку Тибету, Бутану, Індії, Непалу, Пакистану та Британської імперії. Основою монархії Чоґ'ялів як в Ладакху, так і Сиккимі було визнання Трьома ламами, і титул Чог'ял (тиб. ཆོས་རྒྱལ་, трансліт. chos-rgyal, chos-rgyal — «Дхарма Раджа» або «Релігійна король») за своїм найменуванням відноситься до подвійної системи правління. [en] правила з 1470 до 1834 року. Автономія тибетської еліти в Ладакху, а також їх система правління, закінчилася з походами генерала [en] та раджпутским сюзеренітетом. Ладакх став регіоном у складі індійського штату Джамму та Кашмір. Династія Намгьял правила в Сиккимі з 1542 до 1975 року, коли королівство під час плебісциту проголосувало за приєднання до союзу з Індією.
Сучасні системи
Королівство Бутан
Єдиною сучасною суверенною державою, в якій втілена система правління Cho-sid-nyi, є Бутан, хоча ця система втілена в дуже зміненому вигляді. У 1907 році в рамках зусиль з реформування нефункціонуючої політичної системи, пенлопи (губернатори) регіонів Бутану створили монархічну систему на чолі з [en] Уг'єном Вангчуком, який був проголошений спадковим королем за підтримкою Великої Британії та проти волі Тибету. З моменту створення династії Вангчук у 1907 році, обов'язки Друк Десі здійснює царствующий Король Бутану. У період монархії вплив Дже Кхемпо зменшився. Однак його позиція залишається достатньо сильною і Дже Кхемпо зазвичай розглядається як найближчий та найвпливовіший радник Короля Бутану.
, прийнята у 2008 році, підтверджує прихильність Бутану системі Cho-sid-nyi. Однак титул «Друк Десі» не згадано в Конституції і всі адміністративні повноваження покладені на Короля Бутану та державні установи. Крім того, Король Бутану призначає Дже Кхемпо по порадою п'яти Лопонів (англ. Lopons) з [en], а сама Конституція є вищим законом країни, на відміну від фігури Шабдрунга, про яку в Конституції не згадано.
Уряд Тибету у вигнанні
Центральної тибетської адміністрації складається з 43-46 членів, включаючи 10 релігійних делегатів (по 2 члена від кожної з чотирьох шкіл Тибетського буддизму і від традиційної релігії Бон). Крім місць, зарезервованих для релігійних представників, офіційні посади, зазвичай, теж відкриті для священнослужителів: буддистський монах [en] з 1991 по 2001 роки був Головою , а з 2001 по 2011 роки — [en]. Далай-лама очолював Уряд Тибету у вигнанні з моменту створення до 2011 року.
Див. також
Примітки
- Sinha, Nirmal C. (12 листопада 1968). (PDF). Bulletin of Tibetology, Vol. V, No. 3 (англ.). с. 13—27. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2011. Процитовано 18 жовтня 2010.
- . Diamond Way Buddhism Worldwide (англ.). Rangjung Yeshe Translations & Publications. 1996. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 18 жовтня 2010.
- (PDF) (англ.). Government of Bhutan. 18 липня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010.
- Предметом споров является, классифицировать ли историческую монгольскую/китайскую власть над Тибетом как протекторат или суверенитет.
- . Namgyal Monastery: Personal Monastery of (англ.). 18 грудня 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 18 жовтня 2010.
- Samphel, Thubten; Samphel, Tendar (2004). The Dalai Lamas of Tibet (англ.). New Delhi: Roli & Janssen. с. 101. ISBN .
- (1967). Tibet, a Political History (англ.). New Haven: Yale. с. 150.
Посилання
- (англ.). Bhutan 2008. 2008. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 19 жовтня 2010.
- Background Note: Bhutan (англ.). U.S. Department of State. 2 лютого 2010. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
 | Це незавершена стаття з політології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro sistemi pravlinnya v Tibeti Butani Sikkime ta Ladakhe Pro inshih minulih ta ninishnih uryadah takogo rodu div Diarhiya Dualna sistema pravlinnya abo Cho sid nyi tib ཆ ས ས ད གཉ ས translit chos srid gnyis alternativni najmenuvannya Chos srid gnyis Chhos srid gnyis Chhoe sid nyi ta Chos sid nyi ye tradicijnoyu diarhichnoyu politichnoyu sistemoyu tibetciv sho vidriznyayetsya vid inshih politichnih sistem tim sho Dezi svitskij pravitel spivisnuye z duhovnim pravitelem zazvichaj ob yednani pid tretim yedinim pravitelem Faktichnij rozpodil vladi mizh institutami zminyuvalisya z plinom chasu i miscevosti Chos srid gnyis bukvalno oznachaye i dgarmichne i svitske ale j mozhe buti perevedeno yak dvuedinstvo religiyi ta politiki P yatij Dalaj lama vprovadiv tradicijnu Cho sid nyi dualnu sistemu pravlinnya v Tibeti Oskilki v kincevomu pidsumku pravitel ye pokrovitelem ta zahisnikom derzhavnoyi religiyi deyaki aspekti podvijnoyi sistemi pravlinnya mozhna porivnyati z Verhovnim pravitelem Cerkvi Angliyi abo navit z teokratiyeyu Odnak inshi aspekti nagaduyut sekulyarizm spryamovanij na podil doktrini religiyi ta politiki V Cho sid nyi obidvi gilki vladi religijni ta svitski organi volodiyut faktichnoyu politichnoyu vladoyu hocha i v ramkah oficijno okremih ustanov Religijni ta svitski chinovniki mozhut pracyuvati plich o plich ale nalezhat do riznih byurokratiyeyu IstoriyaTibetskij v 1938 39 Z 1751 na 1951 Kashag vikonuvav obov yazki Dezi v Cho sid nyi dualnoyi sistemi pravlinnya Tibetu Yak minimum z chasiv mongolskogo prisutnosti v Tibeti protyagom XIII i XIV stolit buddistski i bonskie svyasheniki brali uchast u svitskij vladi z timi zh pravami sho i miryani priznachalisya na oficijni posadi yak vijskovi tak i civilni Cya sistema rizko kontrastuye z Kitayem v yakomu vzyali goru buddijskij poglyad na politiku yak na sumovnu spravu i konfucianska monopoliya na byurokratiyu sho viklyuchilo politichnu aktivnist z boku sanghi U chasi Imperiyi Min zasnovana v 1368 sakyasci zajmali posadi nad oboma chastinami vladi U rezultati bulo dva nabori zakoniv ta posadovih osib religijnij tib ལ སད translit lha sde lha sde ta svitskij tib མ ས translit mi sde mi sde prote obidvi gilki vladi upravlyali spilno i ne diyali nezalezhno odin vid odnogo Cya sistema chasto funkcionuvala pid mongolskim ta kitajskim panuvannyam z vidpovidnim imperatorom nad miscevoyu tibetskoyu administraciyeyu U Tibeti dualna forma upravlinnya derzhavoyu Cho sid nyi diyala z 1642 po 1951 Taka forma upravlinnya bula stvorena v period konsolidaciyi krayini pid kerivnictvom P yatogo Dalaj lami 1642 1682 rr yakij ob yednav Tibet religijno ta politichno pislya trivaloyi gromadyanskoyi vijni Vin vviv upravlinnya Tibetom pid kontrolem shkoli Gelugpa Tibetskogo buddizmu pislya peremogi nad supernikami zi shkil Kag yu ta Dzhonang a takozh nad svitskim pravitelem knyazem en Tibetska model upravlinnya pragnula zrobiti sintez dodatkovih komponentiv do svitskih norm Dharma tib ཆ ས ལ གས translit chos lugs chos lugs ta Sansara tib འཇ ག ར ན translit jig rten jig rten Odnim z bazovih pripushen ciyeyi sistemi ye te sho svitskij pravitel potrebuye religiyi dlya svoyeyi legitimnosti todi yak institut derzhavnoyi religiyi potrebuye zastupnictvi ta zahistu z boku politichnoyi eliti U 1751 roci Somij Dalaj lama skasuvav posadu Dezi abo regenta v rukah yakogo bulo zoseredzheno zanadto bagato vladi Posada Dezi bula zaminena Radoyu yakij yavlyav soboyu civilnu administraciyu Takim chinom Dalaj lama stav duhovnim ta politichnim liderom Tibetu Shabdrung Ngavang Namgyal vviv v Butani tibetsku dualnu sistemu pravlinnya V Butani Cho sid nyi buv vvedenij Shabdrung Ngavang Namgyalomom v XVII stolitti pid nazvoyu en Vtikshi z Tebeta vid peresliduvan za sektantstvo Ngavang Namgyal vstanoviv Drukpa Kag yu yak derzhavnu religiyu v Butani U Butanskij sistemi upravlinnya organi derzhavnoyi vladi buli rozdileni mizh religijnoyu gilkoyu na choli z Dzhe Khempo v Drukpa Kag yu ta gromadyanskoyi administrativnoyi gilki na choli z Druk Desi I Dzhe Khempo i Druk Desi perebuvali pid nominalnoyu vladoyu Shabdrunga yakij buv reinkarnaciyeyu Ngavang Namg yala Pislya smerti Shabdrung Ngavang Namg yala Butan nominalno sliduvav dualnij sistemi pravlinnya Na praktici Shabdrung chasto buv ditinoyu pid kontrolem Druk Desi i regionalni penlopi gubernatori chasto upravlyali svoyimi rajonami ne pidkoryayuchis Druk Desi sho trivalo do viniknennya yedinoyi monarhiyi na pochatku XX go stolittya V Ladakhe ta Sikkime periodi pravlinnya absolyutnih monarhij dvoh zv yazanih dinastij Chog yal peremezhovuvalisya periodami vtorgnennya ta kolonizaciyi z boku Tibetu Butanu Indiyi Nepalu Pakistanu ta Britanskoyi imperiyi Osnovoyu monarhiyi Chog yaliv yak v Ladakhu tak i Sikkimi bulo viznannya Troma lamami i titul Chog yal tib ཆ ས ར ལ translit chos rgyal chos rgyal Dharma Radzha abo Religijna korol za svoyim najmenuvannyam vidnositsya do podvijnoyi sistemi pravlinnya en pravila z 1470 do 1834 roku Avtonomiya tibetskoyi eliti v Ladakhu a takozh yih sistema pravlinnya zakinchilasya z pohodami generala en ta radzhputskim syuzerenitetom Ladakh stav regionom u skladi indijskogo shtatu Dzhammu ta Kashmir Dinastiya Namgyal pravila v Sikkimi z 1542 do 1975 roku koli korolivstvo pid chas plebiscitu progolosuvalo za priyednannya do soyuzu z Indiyeyu Suchasni sistemiKorolivstvo Butan Dokladnishe Korol Butanu ta Shabdrung Korol Butanu Dzhigme Khesar Namgyal Vangchuk ye vtilennyam Cho sid nyi vidpovidno do Yedinoyu suchasnoyu suverennoyu derzhavoyu v yakij vtilena sistema pravlinnya Cho sid nyi ye Butan hocha cya sistema vtilena v duzhe zminenomu viglyadi U 1907 roci v ramkah zusil z reformuvannya nefunkcionuyuchoyi politichnoyi sistemi penlopi gubernatori regioniv Butanu stvorili monarhichnu sistemu na choli z en Ug yenom Vangchukom yakij buv progoloshenij spadkovim korolem za pidtrimkoyu Velikoyi Britaniyi ta proti voli Tibetu Z momentu stvorennya dinastiyi Vangchuk u 1907 roci obov yazki Druk Desi zdijsnyuye carstvuyushij Korol Butanu U period monarhiyi vpliv Dzhe Khempo zmenshivsya Odnak jogo poziciya zalishayetsya dostatno silnoyu i Dzhe Khempo zazvichaj rozglyadayetsya yak najblizhchij ta najvplivovishij radnik Korolya Butanu prijnyata u 2008 roci pidtverdzhuye prihilnist Butanu sistemi Cho sid nyi Odnak titul Druk Desi ne zgadano v Konstituciyi i vsi administrativni povnovazhennya pokladeni na Korolya Butanu ta derzhavni ustanovi Krim togo Korol Butanu priznachaye Dzhe Khempo po poradoyu p yati Loponiv angl Lopons z en a sama Konstituciya ye vishim zakonom krayini na vidminu vid figuri Shabdrunga pro yaku v Konstituciyi ne zgadano Uryad Tibetu u vignanni Dokladnishe Uryad Tibetu u vignanni Centralnoyi tibetskoyi administraciyi skladayetsya z 43 46 chleniv vklyuchayuchi 10 religijnih delegativ po 2 chlena vid kozhnoyi z chotiroh shkil Tibetskogo buddizmu i vid tradicijnoyi religiyi Bon Krim misc zarezervovanih dlya religijnih predstavnikiv oficijni posadi zazvichaj tezh vidkriti dlya svyashennosluzhiteliv buddistskij monah en z 1991 po 2001 roki buv Golovoyu a z 2001 po 2011 roki en Dalaj lama ocholyuvav Uryad Tibetu u vignanni z momentu stvorennya do 2011 roku Div takozhPortal Politologiya Politika Butanu Istoriya Butanu Istoriya Tibetu en PrimitkiSinha Nirmal C 12 listopada 1968 PDF Bulletin of Tibetology Vol V No 3 angl s 13 27 Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2010 Diamond Way Buddhism Worldwide angl Rangjung Yeshe Translations amp Publications 1996 Arhiv originalu za 28 bereznya 2010 Procitovano 18 zhovtnya 2010 PDF angl Government of Bhutan 18 lipnya 2008 Arhiv originalu PDF za 4 veresnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Predmetom sporov yavlyaetsya klassificirovat li istoricheskuyu mongolskuyu kitajskuyu vlast nad Tibetom kak protektorat ili suverenitet Namgyal Monastery Personal Monastery of angl 18 grudnya 2009 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2010 Samphel Thubten Samphel Tendar 2004 The Dalai Lamas of Tibet angl New Delhi Roli amp Janssen s 101 ISBN 81 7436 085 9 1967 Tibet a Political History angl New Haven Yale s 150 Posilannya angl Bhutan 2008 2008 Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2010 Background Note Bhutan angl U S Department of State 2 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Ce nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi