Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Друга холерна пандемія також II пандемія 1826 1837 років англ second cholera pandemic 1826 1837 second Asiatic cholera p

Друга холерна пандемія

Друга холерна пандемія (також II пандемія 1826—1837 років; англ. second cholera pandemic (1826–1837), second Asiatic cholera pandemic) — вибухове поширення холери на значні території за межі ендемічної території Індії упродовж 1826—1837 років через Західну Азію до Європи та Америки, а також на схід до Китаю та Японії. Її поширення відбулося переважно на ті ж території, що й під час першої пандемії, проте відбулося й певне поширення на Східну Азію, чого не було раніше. Деякі науковці вважають, що друга пандемія тривала аж до 1851 року.

Друга холерна пандемія
image
Попередник перша холерна пандемія
Наступник (третя холерна пандемія)
Час/дата початку 1829
Час/дата закінчення 1852
image
image Друга холерна пандемія у Вікісховищі

Поширення пандемії

У 1826—1828 роках холера поширилась на схід від Індії, у Китай, Індокитай, а також на північний захід в Афганістан, Хіву та Бухару.

У Російській імперії хвороба з'явилася в Оренбурзі у 1829 році в результаті занесення бухарським караваном. Побоюючись холери, оренбурзький губернатор направив назустріч йому чиновника для особливих доручень з кількома сотнями козаків. На кордоні караван зупинили, після чого чиновник змусив купців заприсягтися на Корані, що серед них немає хворих. Потім від бухарців зажадали, щоб вони кидали один в одного шматки шерсті й бавовни з розпакованих тюків, а потім й пожували бавовну та шерсть. Усе це змусили купців «закусити» сухофруктами й ласощами, що були в каравані. Випробування пройшли успішно, караван пропустили, але в Оренбурзі незабаром почалися спалахи холери.

Тим часом хвороба 1830 року поширилася до країн Близького Сходу. У Єгипті померло до 150 тисяч жителів. Звідти відбувся новий занос до Російської імперії, в Астрахань командою військового брига з Ленкорані, потім вгору по Волзі до Москви. Величезне сприяння поширенню відбулося через артілі волзьких бурлак. Серед них було багато таких, що переховувалися від переслідувань влади. У їхньому розумінні навіть лікарі були представниками адміністрації, від яких слід було ховатися. Паніка виникла на Нижнєновгородському ярмарку, де холера через традиційне скупчення народу знайшла відмінні умови для свого розширення. «Жах розлився по вулицях. Багато заможних людей залишило місто, менш достатні намагалися, принаймні, запастися харчами на півтора місяці; ціна на потреби життя піднялася. Наступного дня не видно було жодного екіпажу, ворота були всюди замкнені…»

У Центральну і Західну Європу холера поширилася в 1831 році. У Лондоні загинуло 6 536 жителів, у Франції — близько 200 тисяч. Наступного року французькі колоніальні війська занесли холеру до Африки, а емігранти — у Північну Америку й Австралію. Після того як загалом 30 тисяч людей у Великій Британії померли від холери в 1831—1832 рр., нью-йоркська влада видала в червні 1832 року розпорядження, що жоден корабель не може наблизитися на 300 ярдів до будь-якого доку, якщо його капітан підозрює або знає про випадки холери на борту. Однак хвороба прорвалася в місто, загинуло близько 3 500 з 250 000 жителів міста, перш ніж холера стихла у вересні. Пандемія поширилася на всі континенти.

Під час російсько-польської війни 1830—1831 рр. тільки в російській армії від холери загинуло понад 12 тисяч військових. У Російській імперії за два роки перехворіло на холеру 534 тисячі жителів, померло 230 тисяч. О. І. Герцен писав:

«Я був під час жорстокої холери 1849 в Парижі. Хвороба лютувала страшно. Червневі спеки їй допомагали, бідні люди мерли як мухи; міщани бігли з Парижа, інші сиділи під замком. Уряд … не думав застосовувати дієвих заходів. Бідні працівники залишалися покинутими напризволяще, в лікарнях не було достатньо ліжок, у поліції не було достатньо трун, і в будинках, переповнених різними родинами, тіла залишалися дня по два у внутрішніх кімнатах».

За другої пандемії холеру 1830 року було вперше занесено в Україну. Поширенню її сприяла російсько-османська війна, коли військо почало повертатися з бойових дій. Холера свого апогею досягла в Україні 1831 року. Точних даних про захворювання та смертність нема, але відомо, наприклад, що в невеликому селі Подосах на Бердичівщині, від холери щоденно вмирало до 8 осіб. Станом на середину літа 1831 від холери померло не менше 26 946 осіб.

Холерні заворушення

У багатьох містах Російської імперії виникали «холерні» бунти, приводом до яких було встановлення суворих карантинно-поліцейських заходів. Микола Гоголь писав у 1831 році з Петербурга Василю Жуковському в Царське село: «… карантини перетворили ці 24 версти [до вас] в дорогу з Петербурга на Камчатку». Олександр Пушкин записав у щоденнику за 26 липня 1831 року наступне

image «Тільки-но встиг я приїхати [в село], як дізнаюся, що біля мене оточують села, засновуються карантини. Народ нарікає, не розуміючи суворої необхідності і вважаючи за краще зло невідомості і загадковість незвичного своїм утискам. Заколоти спалахують то тут, то там». «У минулому році карантини зупинили всю промисловість, загородили шлях обозам, привели в злидні підрядників і візників, припинили доходи селян і поміщиків і мало не збунтували 16 губерній... Кілька мужиків з дрючками охороняли переправу через якусь річку. Я став розпитувати їх. Але ні вони, ні я добре не розуміли, навіщо вони стоять тут з дрючками і з велінням нікого не пускати. Я доводив їм, що, ймовірно, десь заснований карантин, що я не сьогодні, так завтра на нього натраплю, і на доказ запропонував їм срібний рубль. Мужики зі мною погодилися, перевезли мене і побажали «многая літа». image

Набуло значного поширення хабарництво серед карантинних чиновників. За хабар можна було скоротити час перебування в ізоляції з 2-х тижнів до всього двох годин. О. Пушкин тоді ж записав у своєму щоденнику: «Зловживання нерозлучні з карантинними постановами, яких не розуміють ні ті люди, що в карантинах використовуються, ні народ…».

Такі ж заворушення відбувалися в 1830-х роках в Угорщині, де народ підозрював у спалахах холери отруєння. Хлорне вапно, що вживалася для дезінфекції, люди визнали за отруту і змусили лікарів її ковтати, на доказ нешкідливості.

У липні 1831 року найбільше селянське повстання в XIX столітті сталося у Східній Словаччині. Приводом до нього послужила холера. Санітарні заходи уряду Австрійської імперії (заборона на торгівлю, пересування населення, хлорування води тощо) породили чутки, що «пани труять простий народ». Повстання спалахнуло в Кошицях, потім поширилося на райони (Земплін) і Шариш. У ньому брало участь близько 40 тисяч людей. Тільки до листопада того року воно було з великими труднощами і жертвами придушене регулярними імперськими військами.

У 1832 році в Бірмінгемі рознеслася чутка, що ховають ще живих людей, хворих на холеру. Натовп кинувся на кладовище, розривав могили, переламав труни і вбив кілька осіб, запідозрених в уявному злочині. У той же рік в Манчестері тисячі людей зібралися в один ранок на вулиці; серед натовпу несли на носилках обезголовлений труп дитини, у якого лікар відрізав голову для анатомічних досліджень. Натовп містян вважав, що дитина убита лікарями холерного госпіталю, і збирався його зруйнувати. Бунт був придушений військами.

Народні повір'я того часу

У Росії в ті роки поширюється назва хвороби «корчова» через характерні судом м'язів. А в російських народних переказах холеру стали ототожнювати із злісною старою зі спотвореним обличчям. Також уявляли її як пошесть, що літає над селами у вигляді величезної чорної птиці зі зміїними головами і хвостом. Літає вона вночі, і де зачепить воду залізним крилом, там вибухне мор. Рятуватися від неї слід, йдучи в нетоплену лазню, де треба залізти на полицю і прикинутися мертвим. Також треба замкнути двері в будинках: хвороба вирішить, що нікого немає, і піде. В Україні вірили, що вона носить червоні чоботи, може ходити по воді, безперестанку зітхає і ночами бігає по селу з вигуком: «Була біда, буде хвацько!». Де вона зупиниться переночувати, в тому будинку не вціліє в живих жодної людини.

Див. також

Примітки

  1. Charles E. Rosenberg (1987). The Cholera Years: The United States in 1832, 1849, and 1866. University of Chicago Press.
  2. Cholera's seven pandemics |url= |work=Canadian Broadcasting Corporation |date=2 грудня 2008 |accessdate=2008-12-11
  3. О. І. Герцен «Былое и думы»
  4. . Архів оригіналу за 3 лютого 2019.
  5. Markus A., Sedliaoké povstanie v Zemplíne roku 1831, Brat., 1951 (словац.)

Джерела

  • Hayes, J.N. (2005). Epidemics and Pandemics: Their Impacts on Human History. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. pp. 214—219. [1] [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 45
  • Возіанова Ж. І.  Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т. 1; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. . / С. 531
  • Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с. /С. 91
  • Byrne, Joseph Patrick (2008). Encyclopedia of Pestilence, Pandemics, and Plagues: A-M. ABC-CLIO. p. 101. . (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Druga holerna pandemiya takozh II pandemiya 1826 1837 rokiv angl second cholera pandemic 1826 1837 second Asiatic cholera pandemic vibuhove poshirennya holeri na znachni teritoriyi za mezhi endemichnoyi teritoriyi Indiyi uprodovzh 1826 1837 rokiv cherez Zahidnu Aziyu do Yevropi ta Ameriki a takozh na shid do Kitayu ta Yaponiyi Yiyi poshirennya vidbulosya perevazhno na ti zh teritoriyi sho j pid chas pershoyi pandemiyi prote vidbulosya j pevne poshirennya na Shidnu Aziyu chogo ne bulo ranishe Deyaki naukovci vvazhayut sho druga pandemiya trivala azh do 1851 roku Druga holerna pandemiya Poperednikpersha holerna pandemiya Nastupniktretya holerna pandemiya Chas data pochatku1829 Chas data zakinchennya1852 Druga holerna pandemiya u VikishovishiPoshirennya pandemiyiU 1826 1828 rokah holera poshirilas na shid vid Indiyi u Kitaj Indokitaj a takozh na pivnichnij zahid v Afganistan Hivu ta Buharu U Rosijskij imperiyi hvoroba z yavilasya v Orenburzi u 1829 roci v rezultati zanesennya buharskim karavanom Poboyuyuchis holeri orenburzkij gubernator napraviv nazustrich jomu chinovnika dlya osoblivih doruchen z kilkoma sotnyami kozakiv Na kordoni karavan zupinili pislya chogo chinovnik zmusiv kupciv zaprisyagtisya na Korani sho sered nih nemaye hvorih Potim vid buharciv zazhadali shob voni kidali odin v odnogo shmatki shersti j bavovni z rozpakovanih tyukiv a potim j pozhuvali bavovnu ta sherst Use ce zmusili kupciv zakusiti suhofruktami j lasoshami sho buli v karavani Viprobuvannya projshli uspishno karavan propustili ale v Orenburzi nezabarom pochalisya spalahi holeri Tim chasom hvoroba 1830 roku poshirilasya do krayin Blizkogo Shodu U Yegipti pomerlo do 150 tisyach zhiteliv Zvidti vidbuvsya novij zanos do Rosijskoyi imperiyi v Astrahan komandoyu vijskovogo briga z Lenkorani potim vgoru po Volzi do Moskvi Velichezne spriyannya poshirennyu vidbulosya cherez artili volzkih burlak Sered nih bulo bagato takih sho perehovuvalisya vid peresliduvan vladi U yihnomu rozuminni navit likari buli predstavnikami administraciyi vid yakih slid bulo hovatisya Panika vinikla na Nizhnyenovgorodskomu yarmarku de holera cherez tradicijne skupchennya narodu znajshla vidminni umovi dlya svogo rozshirennya Zhah rozlivsya po vulicyah Bagato zamozhnih lyudej zalishilo misto mensh dostatni namagalisya prinajmni zapastisya harchami na pivtora misyaci cina na potrebi zhittya pidnyalasya Nastupnogo dnya ne vidno bulo zhodnogo ekipazhu vorota buli vsyudi zamkneni U Centralnu i Zahidnu Yevropu holera poshirilasya v 1831 roci U Londoni zaginulo 6 536 zhiteliv u Franciyi blizko 200 tisyach Nastupnogo roku francuzki kolonialni vijska zanesli holeru do Afriki a emigranti u Pivnichnu Ameriku j Avstraliyu Pislya togo yak zagalom 30 tisyach lyudej u Velikij Britaniyi pomerli vid holeri v 1831 1832 rr nyu jorkska vlada vidala v chervni 1832 roku rozporyadzhennya sho zhoden korabel ne mozhe nablizitisya na 300 yardiv do bud yakogo doku yaksho jogo kapitan pidozryuye abo znaye pro vipadki holeri na bortu Odnak hvoroba prorvalasya v misto zaginulo blizko 3 500 z 250 000 zhiteliv mista persh nizh holera stihla u veresni Pandemiya poshirilasya na vsi kontinenti Pid chas rosijsko polskoyi vijni 1830 1831 rr tilki v rosijskij armiyi vid holeri zaginulo ponad 12 tisyach vijskovih U Rosijskij imperiyi za dva roki perehvorilo na holeru 534 tisyachi zhiteliv pomerlo 230 tisyach O I Gercen pisav Ya buv pid chas zhorstokoyi holeri 1849 v Parizhi Hvoroba lyutuvala strashno Chervnevi speki yij dopomagali bidni lyudi merli yak muhi mishani bigli z Parizha inshi sidili pid zamkom Uryad ne dumav zastosovuvati diyevih zahodiv Bidni pracivniki zalishalisya pokinutimi naprizvolyashe v likarnyah ne bulo dostatno lizhok u policiyi ne bulo dostatno trun i v budinkah perepovnenih riznimi rodinami tila zalishalisya dnya po dva u vnutrishnih kimnatah Za drugoyi pandemiyi holeru 1830 roku bulo vpershe zaneseno v Ukrayinu Poshirennyu yiyi spriyala rosijsko osmanska vijna koli vijsko pochalo povertatisya z bojovih dij Holera svogo apogeyu dosyagla v Ukrayini 1831 roku Tochnih danih pro zahvoryuvannya ta smertnist nema ale vidomo napriklad sho v nevelikomu seli Podosah na Berdichivshini vid holeri shodenno vmiralo do 8 osib Stanom na seredinu lita 1831 vid holeri pomerlo ne menshe 26 946 osib Holerni zavorushennyaU bagatoh mistah Rosijskoyi imperiyi vinikali holerni bunti privodom do yakih bulo vstanovlennya suvorih karantinno policejskih zahodiv Mikola Gogol pisav u 1831 roci z Peterburga Vasilyu Zhukovskomu v Carske selo karantini peretvorili ci 24 versti do vas v dorogu z Peterburga na Kamchatku Oleksandr Pushkin zapisav u shodenniku za 26 lipnya 1831 roku nastupne Tilki no vstig ya priyihati v selo yak diznayusya sho bilya mene otochuyut sela zasnovuyutsya karantini Narod narikaye ne rozumiyuchi suvoroyi neobhidnosti i vvazhayuchi za krashe zlo nevidomosti i zagadkovist nezvichnogo svoyim utiskam Zakoloti spalahuyut to tut to tam U minulomu roci karantini zupinili vsyu promislovist zagorodili shlyah obozam priveli v zlidni pidryadnikiv i viznikiv pripinili dohodi selyan i pomishikiv i malo ne zbuntuvali 16 gubernij Kilka muzhikiv z dryuchkami ohoronyali perepravu cherez yakus richku Ya stav rozpituvati yih Ale ni voni ni ya dobre ne rozumili navisho voni stoyat tut z dryuchkami i z velinnyam nikogo ne puskati Ya dovodiv yim sho jmovirno des zasnovanij karantin sho ya ne sogodni tak zavtra na nogo natraplyu i na dokaz zaproponuvav yim sribnij rubl Muzhiki zi mnoyu pogodilisya perevezli mene i pobazhali mnogaya lita Nabulo znachnogo poshirennya habarnictvo sered karantinnih chinovnikiv Za habar mozhna bulo skorotiti chas perebuvannya v izolyaciyi z 2 h tizhniv do vsogo dvoh godin O Pushkin todi zh zapisav u svoyemu shodenniku Zlovzhivannya nerozluchni z karantinnimi postanovami yakih ne rozumiyut ni ti lyudi sho v karantinah vikoristovuyutsya ni narod Taki zh zavorushennya vidbuvalisya v 1830 h rokah v Ugorshini de narod pidozryuvav u spalahah holeri otruyennya Hlorne vapno sho vzhivalasya dlya dezinfekciyi lyudi viznali za otrutu i zmusili likariv yiyi kovtati na dokaz neshkidlivosti U lipni 1831 roku najbilshe selyanske povstannya v XIX stolitti stalosya u Shidnij Slovachchini Privodom do nogo posluzhila holera Sanitarni zahodi uryadu Avstrijskoyi imperiyi zaborona na torgivlyu peresuvannya naselennya hloruvannya vodi tosho porodili chutki sho pani truyat prostij narod Povstannya spalahnulo v Koshicyah potim poshirilosya na rajoni Zemplin i Sharish U nomu bralo uchast blizko 40 tisyach lyudej Tilki do listopada togo roku vono bulo z velikimi trudnoshami i zhertvami pridushene regulyarnimi imperskimi vijskami U 1832 roci v Birmingemi rozneslasya chutka sho hovayut she zhivih lyudej hvorih na holeru Natovp kinuvsya na kladovishe rozrivav mogili perelamav truni i vbiv kilka osib zapidozrenih v uyavnomu zlochini U toj zhe rik v Manchesteri tisyachi lyudej zibralisya v odin ranok na vulici sered natovpu nesli na nosilkah obezgolovlenij trup ditini u yakogo likar vidrizav golovu dlya anatomichnih doslidzhen Natovp mistyan vvazhav sho ditina ubita likaryami holernogo gospitalyu i zbiravsya jogo zrujnuvati Bunt buv pridushenij vijskami Narodni povir ya togo chasuU Rosiyi v ti roki poshiryuyetsya nazva hvorobi korchova cherez harakterni sudom m yaziv A v rosijskih narodnih perekazah holeru stali ototozhnyuvati iz zlisnoyu staroyu zi spotvorenim oblichchyam Takozh uyavlyali yiyi yak poshest sho litaye nad selami u viglyadi velicheznoyi chornoyi ptici zi zmiyinimi golovami i hvostom Litaye vona vnochi i de zachepit vodu zaliznim krilom tam vibuhne mor Ryatuvatisya vid neyi slid jduchi v netoplenu laznyu de treba zalizti na policyu i prikinutisya mertvim Takozh treba zamknuti dveri v budinkah hvoroba virishit sho nikogo nemaye i pide V Ukrayini virili sho vona nosit chervoni choboti mozhe hoditi po vodi bezperestanku zithaye i nochami bigaye po selu z vigukom Bula bida bude hvacko De vona zupinitsya perenochuvati v tomu budinku ne vciliye v zhivih zhodnoyi lyudini Div takozhPersha holerna pandemiya Tretya holerna pandemiya Chetverta holerna pandemiya P yata holerna pandemiya Shosta holerna pandemiya Soma holerna pandemiyaPrimitkiCharles E Rosenberg 1987 The Cholera Years The United States in 1832 1849 and 1866 University of Chicago Press Cholera s seven pandemics url work Canadian Broadcasting Corporation date 2 grudnya 2008 accessdate 2008 12 11 O I Gercen Byloe i dumy Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Markus A Sedliaoke povstanie v Zempline roku 1831 Brat 1951 slovac DzherelaHayes J N 2005 Epidemics and Pandemics Their Impacts on Human History Santa Barbara CA ABC CLIO pp 214 219 1 12 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 45 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 S 531 Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s S 91 Byrne Joseph Patrick 2008 Encyclopedia of Pestilence Pandemics and Plagues A M ABC CLIO p 101 ISBN 978 0 313 34102 1 angl
Топ