Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дистрикт Буковина (нім. Distrikt Bukowina) — адміністративна одиниця (провінція) Габсбурзької монархії на території Буковини (1775-1786).
| Дистрикт Буковина Distrikt Bukowina | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Чернівці | ||||
| Мови | німецька, волоська, польська, руська | ||||
| Релігії | православ'я, греко-католицизм, католицизм, юдаїзм, протестантизм | ||||
| Форма правління | Монархія | ||||
| Імператор | |||||
| - 1765-1790 | Йосиф II | ||||
| Історія | |||||
| - ліквідація Чернівецького генералата | Травень 1775 | ||||
| - створення Буковинського округу Королівства Галичини та Володимирії | Травень 1786 | ||||
Етимологія
Дистрикт (лат. districtus) — адміністративна (або судова) одиниця, частина території.
Буковина — назва території, яка увійшла у вжиток в середині XV ст., витіснивши поняття Шипинська земля. В результаті анексії 1774 р. до Габсбурзької монархії відійшла Буковина без її східної частини — Хотинського повіту (залишився в Молдовському князівстві, а в 1812 р. став повітом Бессарабської губернії Російської імперії).
Географічне положення
Дистрикт Буковина було утворено на основі анексованих у Османської імперії двох цинутів Молдавського князівства — Чернівецького та , а також . Нова адміністративно-територіальна одиниця охоплювала східне (Буковинське) прикарпаття, а також землі між Карпатами та Серетом приблизно до середньої течії Молдови.
Історичні передумови
З серпня до жовтня 1774 австрійські війська під командуванням генерала Сплені взяли під повний контроль анексовану у Османської імперії північно-західну частину Молдавського князівства (Чернівецьку і та . До владнання юридичних формальностей в регіоні було сформовано тимчасову військову територіальну одиницю — Чернівецький генералат. Після підписання в травні 1775 р. Портою так званого Константинопольського трактату (Константинопольської конвенції) ця територія офіційно була передана Габсбурзькій монархії. Того ж місяця спеціальним цісарським патентом Чернівецький генералат був реорганізований в Дистрикт Буковина.
Територіальний поділ
Дистрикт Буковина на першому етапі був поділений на два менших дистрикта (піддистрикта) Чернівецький (ділився на 7 околів, між якими були росподілені 110 громад) та Сучавський (ділився на 7 околів, між якими були розподілені 133 громади).
Адміністративний центр — місто Черновиці.
На початку 1780-тих було проведено адміністративну реформу в краї, після якої Дистрикт Буковина утворювали:
• Черновиці (як адміністративний центр)
• Дистрикт Чернівці
• Дистрикт Вижниця (сформований із західних околів Чернівецького дистрикту)
• Дистрикт Сучава
• Дистрикт Серет (сформований із північних околів Сучавського дистрикту)
• Довгопільський окіл (один з околів попереднього Сучавського дистрикту)
Управління Дистриктом
Вищою посадовою особою Дистрикту Буковина був Голова Військової Адміністрації, який підпорядковувався спеціально створеному в 1774 р. Генеральному військовому командуванню Галичини та Володимирії у Львові (нім. K. k. General Militär Oberkomando in Galizien und Lodomerien. Lemberg). Орган ліквідований в 1786 році.
Голови Військової Адміністрації:
• генерал Габріел Сплені фон Міхалди (Gabriel Splény von Miháldy, General) (1774-06.1778)
• генерал Карл фон Енценберг (Karl von Enzenberg, General) (06.1778-08.1786)
Органом управління Дистрикту Буковина була Військова Адміністрація Буковини (нім. Bukowiner Militär-Administration).
У Чернівцях та Сучаві діяли директоріати, очолювані військовими директорами.
В 1783 році директоріати також були утворені у Сереті та Вижниці.
В адміністративному центрі Дистрикту за розпорядженням Військової Адміністрації Буковини в 1775 році було утворено Чернівецьку міську управу. На початку 1786 р. відповідно до інструкції Надвірної ради від 25 серпня 1785 р. було проведено (під наглядом Військової Адміністрації Буковини) перші вибори до Чернівецької міської управи. На них були обрані міський управитель та 4 радники. Управа була безпосередньо підпорядкована військовій адміністрації.
Основними завданнями влади Дистрикту Буковина було: розгляд судових справ, скарг щодо встановлення розміру податків, зборів та їх стягнення, контроль над управлінням камеральними маєтками, землевласниками, поліцейський і санітарний нагляд, митні збори, встановлення прикордонних карантинних таборів, будівництво державних приміщень, мостів та шляхів, поштовий зв’язок, охорона кордонів, утримання прикордонних постів. Займалася також питаннями землеволодіння, феодальними повинностями, сільським господарством, торгівлею, церковними питаннями.
Населення
На момент заволодіння австрійськими військами, у північно-західній частині Буковини мешкало 17047 сімей. Достеменно встановлено, що після укладення австро-турецької конвенції (1775) і демаркації кордону населення «австрійської» Буковини зменшилося до 14989 сімей (1776), з чого випливає що загальна кількість населення була близька до 67450 осіб. При цьому виїжджали як русини (в основному у Хотинська земля, так і волохи у центральні повіти Молдавського князівства. Тобто суттєво вплинути на пропорційний склад населення регіону це не могло.
Визначити пропорційне співвідношення етнічних груп достеменно не можливо, оскільки ні за етнічною приналежністю ні за рідною мовою перепис не проводився. З'ясовувалась приблизна загальна кількість населення (кількість дворів) та розподіл населення за віросповіданням. Тільки в 1846 році у «переписні листи» був включений пункт — «розмовна мова» (не «рідна», а «розмовна»). Більш менш ствердно (на підставі окремих перепесних документів) можна говорити про близько 8 тис. (1774) та 31 тис. (1786) греко-католиків (які вже точно були русинами — українцями). Водночас, 64 тис. (1774) та 91 тис. (1786) були православними, серед яких також була переважна більшість русинів (українців).
Про етнічну структуру населення Буковини (анексованої Австрією) можемо судити тільки з звітів генералів Сплені та Енценберга, що зберігаються сьогодні у Віденському архіві. В них мова йде виключно про «молдованів» (православних). Цікавим джерелом може слугувати направлений у Відень звіт капітана від 1783 року, в якому детально описується все, що стосується регіону — опис краю, гори, ріки, будівлі, уточнюється життєвий рівень населення тощо. Що стосується мови, то у звіті зазначається: «Оскільки більшість місцевих жителів руснаки, то й розмовляють вони руською мовою, тільки близько чверті говорять молдавською» (саме молдавською).
За деякими побічними факторами визначають, що на момент анексії Буковини Габсбургами — русинів було — від 54 до 58 % (за різними оцінками), близько 25 % – волохи. Достеменно встановлено, що з усіх населених пунктів Буковини (австрійської частини) тільки в 28-и зовсім не було русинів, волохів – в 64-х.
Характерні риси періоду
Після юридичного оформлення анексії західної частини Буковини (Чернівецької та Сучавської земель) в травні 1775 р. тимчасова військова адміністративно-територіальна одиниця Чернівецький генералат було реарганізовано у Дистрикт Буковина.
Загальним завданням діючої Військової адміністрації було подолання руїни й запущеності. З цією метою було започатковано кілька реформ. Для підняття економіки (сільського господарства, ремісництва, торгівлі) були запрошені колоністи з західних земель, яким було надано преференції. Було сформовано освітній та релігійний фонди для вирішення першочергових потреб церкви й шкільництва. Перенесено епископську кафедру в Чернівці, й перепідпорядковано її з Молдавії у Сербію.
Регіон став на шлях стабілізації після тривалого періоду хаосу та руїни.
Одним з визначальних рішень Йосифа ІІ щодо австрійської Буковини (яка мала свої неоднозначні наслідки і в майбутньому) є відмова від свої попередніх намірів — приєднати Чернівецький і Вижницький дистрикти до Галичини, а Сучавський і Серетський дистрикти з Довгопільсько-Руським околом до Трансільванії.
В серпні 1786 року Дистрикт Буковина реорганізували в Буковинський округ Королівство Галичини та Володимирії.
Див. також
Джерела
- Регіональні особливості етнодемографічної та конфесійної ситуації на Буковині в середині XIV — на початку ХХІ ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — Чернівці: Прут, 2004. — Т.1. — С.124-139.
- Буковина: історичний нарис/Під ред. С. С. Костишина. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Населення Буковини (з книги «Буковина. Загальне краєзнавство», впорядкованої колишнім крайовим жандармським командуванням № 13 ц.к. жандармерії з нагоди 50-річного юбилею правління імператора Франца-Йосифа І (Чернівці, 1899). Німецькою та українською мовами. — Чернівці: Зеленая Буковина, 2000. — 160 с.
- http://buktolerance.com.ua/?p=1108&lang=ru [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Державний архів Чернівецької області, Путівник, Том 1, Фонди дорадянського періоду/За ред. Д.Жмундуляка, Київ-Чернівці, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovina znachennya Distrikt Bukovina nim Distrikt Bukowina administrativna odinicya provinciya Gabsburzkoyi monarhiyi na teritoriyi Bukovini 1775 1786 Distrikt Bukovina Distrikt Bukowina 1775 1786 Prapor Gerb Distrikt Bukovina istorichni kordoni na kartiCherniveckij generalat v mezhah Avstrijskoyi imperiyi Stolicya Chernivci Movi nimecka voloska polska ruska Religiyi pravoslav ya greko katolicizm katolicizm yudayizm protestantizm Forma pravlinnya Monarhiya Imperator 1765 1790 Josif II Istoriya likvidaciya Cherniveckogo generalata Traven 1775 stvorennya Bukovinskogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Traven 1786EtimologiyaDistrikt lat districtus administrativna abo sudova odinicya chastina teritoriyi Bukovina nazva teritoriyi yaka uvijshla u vzhitok v seredini XV st vitisnivshi ponyattya Shipinska zemlya V rezultati aneksiyi 1774 r do Gabsburzkoyi monarhiyi vidijshla Bukovina bez yiyi shidnoyi chastini Hotinskogo povitu zalishivsya v Moldovskomu knyazivstvi a v 1812 r stav povitom Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Geografichne polozhennyaDistrikt Bukovina bulo utvoreno na osnovi aneksovanih u Osmanskoyi imperiyi dvoh cinutiv Moldavskogo knyazivstva Cherniveckogo ta a takozh Nova administrativno teritorialna odinicya ohoplyuvala shidne Bukovinske prikarpattya a takozh zemli mizh Karpatami ta Seretom priblizno do serednoyi techiyi Moldovi Istorichni peredumoviZ serpnya do zhovtnya 1774 avstrijski vijska pid komanduvannyam generala Spleni vzyali pid povnij kontrol aneksovanu u Osmanskoyi imperiyi pivnichno zahidnu chastinu Moldavskogo knyazivstva Chernivecku i ta Do vladnannya yuridichnih formalnostej v regioni bulo sformovano timchasovu vijskovu teritorialnu odinicyu Cherniveckij generalat Pislya pidpisannya v travni 1775 r Portoyu tak zvanogo Konstantinopolskogo traktatu Konstantinopolskoyi konvenciyi cya teritoriya oficijno bula peredana Gabsburzkij monarhiyi Togo zh misyacya specialnim cisarskim patentom Cherniveckij generalat buv reorganizovanij v Distrikt Bukovina Teritorialnij podilDistrikt Bukovina na pershomu etapi buv podilenij na dva menshih distrikta piddistrikta Cherniveckij dilivsya na 7 okoliv mizh yakimi buli rospodileni 110 gromad ta Suchavskij dilivsya na 7 okoliv mizh yakimi buli rozpodileni 133 gromadi Administrativnij centr misto Chernovici Na pochatku 1780 tih bulo provedeno administrativnu reformu v krayi pislya yakoyi Distrikt Bukovina utvoryuvali Chernovici yak administrativnij centr Distrikt Chernivci Distrikt Vizhnicya sformovanij iz zahidnih okoliv Cherniveckogo distriktu Distrikt Suchava Distrikt Seret sformovanij iz pivnichnih okoliv Suchavskogo distriktu Dovgopilskij okil odin z okoliv poperednogo Suchavskogo distriktu Upravlinnya DistriktomKarl Encenberg Vishoyu posadovoyu osoboyu Distriktu Bukovina buv Golova Vijskovoyi Administraciyi yakij pidporyadkovuvavsya specialno stvorenomu v 1774 r Generalnomu vijskovomu komanduvannyu Galichini ta Volodimiriyi u Lvovi nim K k General Militar Oberkomando in Galizien und Lodomerien Lemberg Organ likvidovanij v 1786 roci Golovi Vijskovoyi Administraciyi general Gabriel Spleni fon Mihaldi Gabriel Spleny von Mihaldy General 1774 06 1778 general Karl fon Encenberg Karl von Enzenberg General 06 1778 08 1786 Organom upravlinnya Distriktu Bukovina bula Vijskova Administraciya Bukovini nim Bukowiner Militar Administration U Chernivcyah ta Suchavi diyali direktoriati ocholyuvani vijskovimi direktorami V 1783 roci direktoriati takozh buli utvoreni u Sereti ta Vizhnici V administrativnomu centri Distriktu za rozporyadzhennyam Vijskovoyi Administraciyi Bukovini v 1775 roci bulo utvoreno Chernivecku misku upravu Na pochatku 1786 r vidpovidno do instrukciyi Nadvirnoyi radi vid 25 serpnya 1785 r bulo provedeno pid naglyadom Vijskovoyi Administraciyi Bukovini pershi vibori do Cherniveckoyi miskoyi upravi Na nih buli obrani miskij upravitel ta 4 radniki Uprava bula bezposeredno pidporyadkovana vijskovij administraciyi Osnovnimi zavdannyami vladi Distriktu Bukovina bulo rozglyad sudovih sprav skarg shodo vstanovlennya rozmiru podatkiv zboriv ta yih styagnennya kontrol nad upravlinnyam kameralnimi mayetkami zemlevlasnikami policejskij i sanitarnij naglyad mitni zbori vstanovlennya prikordonnih karantinnih taboriv budivnictvo derzhavnih primishen mostiv ta shlyahiv poshtovij zv yazok ohorona kordoniv utrimannya prikordonnih postiv Zajmalasya takozh pitannyami zemlevolodinnya feodalnimi povinnostyami silskim gospodarstvom torgivleyu cerkovnimi pitannyami NaselennyaNa moment zavolodinnya avstrijskimi vijskami u pivnichno zahidnij chastini Bukovini meshkalo 17047 simej Dostemenno vstanovleno sho pislya ukladennya avstro tureckoyi konvenciyi 1775 i demarkaciyi kordonu naselennya avstrijskoyi Bukovini zmenshilosya do 14989 simej 1776 z chogo viplivaye sho zagalna kilkist naselennya bula blizka do 67450 osib Pri comu viyizhdzhali yak rusini v osnovnomu u Hotinska zemlya tak i volohi u centralni poviti Moldavskogo knyazivstva Tobto suttyevo vplinuti na proporcijnij sklad naselennya regionu ce ne moglo Viznachiti proporcijne spivvidnoshennya etnichnih grup dostemenno ne mozhlivo oskilki ni za etnichnoyu prinalezhnistyu ni za ridnoyu movoyu perepis ne provodivsya Z yasovuvalas priblizna zagalna kilkist naselennya kilkist dvoriv ta rozpodil naselennya za virospovidannyam Tilki v 1846 roci u perepisni listi buv vklyuchenij punkt rozmovna mova ne ridna a rozmovna Bilsh mensh stverdno na pidstavi okremih perepesnih dokumentiv mozhna govoriti pro blizko 8 tis 1774 ta 31 tis 1786 greko katolikiv yaki vzhe tochno buli rusinami ukrayincyami Vodnochas 64 tis 1774 ta 91 tis 1786 buli pravoslavnimi sered yakih takozh bula perevazhna bilshist rusiniv ukrayinciv Pro etnichnu strukturu naselennya Bukovini aneksovanoyi Avstriyeyu mozhemo suditi tilki z zvitiv generaliv Spleni ta Encenberga sho zberigayutsya sogodni u Videnskomu arhivi V nih mova jde viklyuchno pro moldovaniv pravoslavnih Cikavim dzherelom mozhe sluguvati napravlenij u Viden zvit kapitana vid 1783 roku v yakomu detalno opisuyetsya vse sho stosuyetsya regionu opis krayu gori riki budivli utochnyuyetsya zhittyevij riven naselennya tosho Sho stosuyetsya movi to u zviti zaznachayetsya Oskilki bilshist miscevih zhiteliv rusnaki to j rozmovlyayut voni ruskoyu movoyu tilki blizko chverti govoryat moldavskoyu same moldavskoyu Za deyakimi pobichnimi faktorami viznachayut sho na moment aneksiyi Bukovini Gabsburgami rusiniv bulo vid 54 do 58 za riznimi ocinkami blizko 25 volohi Dostemenno vstanovleno sho z usih naselenih punktiv Bukovini avstrijskoyi chastini tilki v 28 i zovsim ne bulo rusiniv volohiv v 64 h Harakterni risi perioduPislya yuridichnogo oformlennya aneksiyi zahidnoyi chastini Bukovini Cherniveckoyi ta Suchavskoyi zemel v travni 1775 r timchasova vijskova administrativno teritorialna odinicya Cherniveckij generalat bulo rearganizovano u Distrikt Bukovina Zagalnim zavdannyam diyuchoyi Vijskovoyi administraciyi bulo podolannya ruyini j zapushenosti Z ciyeyu metoyu bulo zapochatkovano kilka reform Dlya pidnyattya ekonomiki silskogo gospodarstva remisnictva torgivli buli zaprosheni kolonisti z zahidnih zemel yakim bulo nadano preferenciyi Bulo sformovano osvitnij ta religijnij fondi dlya virishennya pershochergovih potreb cerkvi j shkilnictva Pereneseno episkopsku kafedru v Chernivci j perepidporyadkovano yiyi z Moldaviyi u Serbiyu Region stav na shlyah stabilizaciyi pislya trivalogo periodu haosu ta ruyini Odnim z viznachalnih rishen Josifa II shodo avstrijskoyi Bukovini yaka mala svoyi neodnoznachni naslidki i v majbutnomu ye vidmova vid svoyi poperednih namiriv priyednati Cherniveckij i Vizhnickij distrikti do Galichini a Suchavskij i Seretskij distrikti z Dovgopilsko Ruskim okolom do Transilvaniyi V serpni 1786 roku Distrikt Bukovina reorganizuvali v Bukovinskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dokladnishe Istoriya BukoviniDiv takozhCherniveckij generalat Bukovinskij okrug Bukovina Praviteli BukoviniDzherelaRegionalni osoblivosti etnodemografichnoyi ta konfesijnoyi situaciyi na Bukovini v seredini XIV na pochatku HHI st Pitannya starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi arheologiyi j etnologiyi Chernivci Prut 2004 T 1 S 124 139 Bukovina istorichnij naris Pid red S S Kostishina Chernivci Zelena Bukovina 1998 416 s Naselennya Bukovini z knigi Bukovina Zagalne krayeznavstvo vporyadkovanoyi kolishnim krajovim zhandarmskim komanduvannyam 13 c k zhandarmeriyi z nagodi 50 richnogo yubileyu pravlinnya imperatora Franca Josifa I Chernivci 1899 Nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Chernivci Zelenaya Bukovina 2000 160 s http buktolerance com ua p 1108 amp lang ru 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Cherniveckoyi oblasti Putivnik Tom 1 Fondi doradyanskogo periodu Za red D Zhmundulyaka Kiyiv Chernivci 2006