Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дина́стія Цзінь (спрощ.: 晋朝; кит. трад.: 晉朝; піньїнь: Jìn Cháo) — династія, що правила значною частиною території сучасного Китаю після періоду Саньго, до розпаду імперії на Південні та Північні царства. Ця династія керувалася імператорами з роду Сима (司馬), першим з яких був Сима Янь. Після поразки від кочових племен хунну на чолі із Лю Цуном у 316 році, наступного, 317 року, князь Сима Жуй переніс столицю у східні префектури. Той період отримав назву Східна Цзінь.
| Цзінь | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Лоян (265—311)) Чан'ань (312—316) (317—420)) | |||
| Мови | Китайська | |||
| Релігії | Конфуціанство Буддизм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 265 | |||
| - Південні та Північні династії | 420 | |||
| ||||
Особливістю періоду стало короткочасне об'єднання територій Китаю у єдину імперію, що тривало з 280 (повалення У) до 304 (Повстання П'яти варварів 五胡亂華, [en]). За винятком цього періоду Китай залишався децентралізованим 360 років, з падіння династії Хань (220) до заснування династії Суй (581).
Історія
Сима Янь скинув династію Вей. Після цього розгромив царства Шу та У. Перший імператор провів успішні реформи, зокрема впровадив надільну систему, яка залишалися незмінною протягом століть (незважаючи на зміну династій). Водночас видав наказ щодо загального роззброєння населення. Подальші імператори не зуміли розвинути попередні успіхи, в результаті чого імперія не змогла стримати набігів і переселення численних сюнну та інших степових народів. Водночас розпочалися внутрішні сум'яття (Війна восьми принців — до 310 року). Це призвело до внутрішнього послаблення, що спричинило тюркських, монгольських та тибетських племен, які захопили північ Китаю.
У 317 році представники роду Сима втекли на південь, де заснували династію Східну Цзінь. Тим часом в Північному Китаї виникли шістнадцять варварських держав, більшість з яких були засновані п'ятьма варварськими племенами (хунну, цзун, цзе, ді, мужун), представниками некитайських етносів.
З перенесенням столиці до Цзянькана влада імператорів остаточно послабилася, стала доволі хиткою. До внутрішнього засилля й зловживань аристократії додалася загроза з боку «варварських» держав півночі. Довелося вести постійні війни з державами Рання та Пізня Чжао, Рання Янь та Рання Цінь. У 383 році за імператора Сяо-у-ді вдалося на тривалий термін ліквідувати цю загрозу. При його наступниках посилися змови й заколоти з боку знаті, особливо за часів імператора Ань-ді, які намагалися встановити вплив свого роду над державою. Значний удар спричинив заколот впливового військовика Хуань Сюаня у 399—404 роках. Зрештою у 420 році зрікся трону останній імператора Гун-ді. Династія Цзінь припинила існування. Виникла нова — Лю Сун, перша держава з Південних династій.
Культура
Проходить зміна офіційного шрифту — з кутуватого на круглястий.
Починається новий етап відродження колишніх літературних жанрів, з'являються нові. Яскравими представниками цього періоду були поети та буддисти Сунь Чо (314–371) та Сє Лін'юнь (385—433). Значними літераторами й вченими цього часу був Хуанфу Мі та Ге Хун. Відомим письменником та істориком був Гань Бао, який особливо цікавився містикою та духами.
Знать продовжує сповідувати конфуціанство. Водночас набувають поширення серед заможних містян та чиновництва різні буддистські течії, стають популярними школи медитації. Стають відомим буддистські трактати з Індії, які перекладаються ченцями. Буддизм, окрім всього, впливають й на мистецтво. Перекладається література з логіки, математики, астрології, астрономії, медицини.
Відбувається розвиток образотворчого мистецтва, головну роль в якому відіграє відображення уявлення. Започатковується жанр портрету та пейзажу на сувоях та ширмах. Особливо вражає на сувоях Вей Сє.
Період Цзінь добре відома якістю своїх порцелянових виробів, так званої зеленуватої морської хвилі. Вони представлені у вигляді тварин, цифр.
За правління імператора У-ді у місцині Цзіньшу біля витоку р.Цзіньшуй (повіт Лоян, провінція Хенань) розбудовано чудовий сад з палацами, альтанками, басейнами.
Імператори
Джерела
- Wan Yingnan, 1994, Monolog über die Geschichte der Wei, Jin, Südlichen und Nördlichen Dynastien, Kapitel 6, Westliche Jin unter der Herrschaft der großen Adelshäuser, S. 111–235.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Цзінь (265-420) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Czin Dina stiya Czin sprosh 晋朝 kit trad 晉朝 pinyin Jin Chao dinastiya sho pravila znachnoyu chastinoyu teritoriyi suchasnogo Kitayu pislya periodu Sango do rozpadu imperiyi na Pivdenni ta Pivnichni carstva Cya dinastiya keruvalasya imperatorami z rodu Sima 司馬 pershim z yakih buv Sima Yan Pislya porazki vid kochovih plemen hunnu na choli iz Lyu Cunom u 316 roci nastupnogo 317 roku knyaz Sima Zhuj perenis stolicyu u shidni prefekturi Toj period otrimav nazvu Shidna Czin Czin 265 420 Czin istorichni kordoni na kartiDinastiya Czin u 280 roci Stolicya Loyan 265 311 Chan an 312 316 317 420 Movi Kitajska Religiyi Konfucianstvo Buddizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 265 Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi 420 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Czin 265 420 Istoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Osoblivistyu periodu stalo korotkochasne ob yednannya teritorij Kitayu u yedinu imperiyu sho trivalo z 280 povalennya U do 304 Povstannya P yati varvariv 五胡亂華 en Za vinyatkom cogo periodu Kitaj zalishavsya decentralizovanim 360 rokiv z padinnya dinastiyi Han 220 do zasnuvannya dinastiyi Suj 581 IstoriyaSima Yan skinuv dinastiyu Vej Pislya cogo rozgromiv carstva Shu ta U Pershij imperator proviv uspishni reformi zokrema vprovadiv nadilnu sistemu yaka zalishalisya nezminnoyu protyagom stolit nezvazhayuchi na zminu dinastij Vodnochas vidav nakaz shodo zagalnogo rozzbroyennya naselennya Podalshi imperatori ne zumili rozvinuti poperedni uspihi v rezultati chogo imperiya ne zmogla strimati nabigiv i pereselennya chislennih syunnu ta inshih stepovih narodiv Vodnochas rozpochalisya vnutrishni sum yattya Vijna vosmi princiv do 310 roku Ce prizvelo do vnutrishnogo poslablennya sho sprichinilo tyurkskih mongolskih ta tibetskih plemen yaki zahopili pivnich Kitayu U 317 roci predstavniki rodu Sima vtekli na pivden de zasnuvali dinastiyu Shidnu Czin Tim chasom v Pivnichnomu Kitayi vinikli shistnadcyat varvarskih derzhav bilshist z yakih buli zasnovani p yatma varvarskimi plemenami hunnu czun cze di muzhun predstavnikami nekitajskih etnosiv Z perenesennyam stolici do Czyankana vlada imperatoriv ostatochno poslabilasya stala dovoli hitkoyu Do vnutrishnogo zasillya j zlovzhivan aristokratiyi dodalasya zagroza z boku varvarskih derzhav pivnochi Dovelosya vesti postijni vijni z derzhavami Rannya ta Piznya Chzhao Rannya Yan ta Rannya Cin U 383 roci za imperatora Syao u di vdalosya na trivalij termin likviduvati cyu zagrozu Pri jogo nastupnikah posilisya zmovi j zakoloti z boku znati osoblivo za chasiv imperatora An di yaki namagalisya vstanoviti vpliv svogo rodu nad derzhavoyu Znachnij udar sprichiniv zakolot vplivovogo vijskovika Huan Syuanya u 399 404 rokah Zreshtoyu u 420 roci zriksya tronu ostannij imperatora Gun di Dinastiya Czin pripinila isnuvannya Vinikla nova Lyu Sun persha derzhava z Pivdennih dinastij KulturaProhodit zmina oficijnogo shriftu z kutuvatogo na kruglyastij Pochinayetsya novij etap vidrodzhennya kolishnih literaturnih zhanriv z yavlyayutsya novi Yaskravimi predstavnikami cogo periodu buli poeti ta buddisti Sun Cho 314 371 ta Sye Lin yun 385 433 Znachnimi literatorami j vchenimi cogo chasu buv Huanfu Mi ta Ge Hun Vidomim pismennikom ta istorikom buv Gan Bao yakij osoblivo cikavivsya mistikoyu ta duhami Znat prodovzhuye spoviduvati konfucianstvo Vodnochas nabuvayut poshirennya sered zamozhnih mistyan ta chinovnictva rizni buddistski techiyi stayut populyarnimi shkoli meditaciyi Stayut vidomim buddistski traktati z Indiyi yaki perekladayutsya chencyami Buddizm okrim vsogo vplivayut j na mistectvo Perekladayetsya literatura z logiki matematiki astrologiyi astronomiyi medicini Vidbuvayetsya rozvitok obrazotvorchogo mistectva golovnu rol v yakomu vidigraye vidobrazhennya uyavlennya Zapochatkovuyetsya zhanr portretu ta pejzazhu na suvoyah ta shirmah Osoblivo vrazhaye na suvoyah Vej Sye Period Czin dobre vidoma yakistyu svoyih porcelyanovih virobiv tak zvanoyi zelenuvatoyi morskoyi hvili Voni predstavleni u viglyadi tvarin cifr Za pravlinnya imperatora U di u miscini Czinshu bilya vitoku r Czinshuj povit Loyan provinciya Henan rozbudovano chudovij sad z palacami altankami basejnami ImperatoriImperatori dinastiyi CzinDzherelaWan Yingnan 1994 Monolog uber die Geschichte der Wei Jin Sudlichen und Nordlichen Dynastien Kapitel 6 Westliche Jin unter der Herrschaft der grossen Adelshauser S 111 235 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Czin 265 420