Грушевські — український рід, що бере свій початок з XVIII ст. на Чигиринщині з греко-католицьких священиків, дияконів, дячків і паламарів, що писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми.
Походження
На думку дослідника Володимира Кривошеї слід виводити священиків Груш від дипломата, генерального писаря у 1657—1659 рр. Івана Груші. Підставою цієї гіпотези є спільність їхніх прізвищ та мешкання священиків Груш поблизу козацької столиці Чигирина, де й працював у гетьманській канцелярії Іван Груша.
Відомо декілька шляхетських родів із прізвищем Грушевський та Ґрушевський, Ґрушовський, які мали різне походження і користувалися різними гербами. Частина Грушецьких часом писалася Грушевські. Із Грушевських дуже цікавим є рід герба Корчак, який походить, як вважають, із галицьких бояр часів Галицько-Волинської держави та Руського королівства.
Рід
Детально генеалогічне дерево Грушевських описано в книзі науковців Музея історії Києва та Історико-меморіального музею Михайла Грушевського «Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського)» (видавництво «Кий», 2006 рік).
I
- (також Грушка і Грушевський) (? — бл. 1787) — православний священик церкви св. Параскеви с. Худоліївка на Чигиринщині (з 1746 р.). Рукоположений молдавським православним митрополитом Никифором 12 липня 1746 року.
II
- (1749 — бл. 1787)
- (бл. 1757 — бл. 1808) — паламар;
- + (бл. 1759 — бл. 1804).
III
- Грушевський Федір Васильович (бл. 1791—1851) — священик Преображенської церкви с. Лісники на Київщині (1836—1851 рр.);
- + (бл. 1798 — бл. 1875) — донька священика із Суботова.
IV
- (бл 1791—1851)
- Грушевський Сергій Федорович (1830–1901) — український професор, педагог, організатор народної освіти, публіцист, дійсний статський радник (рос. статский советник), меценат, батько Михайла Грушевського, Олександра Грушевського, Ганни Шамрай-Грушевської.
- + (1814—1895)
V
- Грушевський Марко Федорович (1865—1938)
- Грушевський Григорій Миколайович (1867—1938) — протопоп Української автокефальної православної церкви, брат в четвертому поколінні Михайла Грушевського, батько Сергія Грушевського.
- + .
- Грушевський Михайло Сергійович (1866–1934) — відомий український історик та керівник Центральної Ради.
- + Марія-Іванна Сильвестрівна Воятківська (1868—1948) — українська вчителька, перекладач.
- Грушевський Олександр Сергійович (1877—1942) — дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради.
- + Ольга Олександрівна Парфененко (1876—1961) — український історик, літературознавець, шевченкознавець, бібліотекар, букініст.
- Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна (1869–1943) — український історик і перекладач.
- Грушевський Сергій Григорович (1892—1937) — український історик, професор, племінник Михайла Грушевського.
- + .
- Грушевський Лев Григорович (1894—1937) — український історик, професор, племінник Михайла Грушевського.
- + .
- Грушевський Василь Григорович (1896—1915) — прапорщик, загинув на фронті Першої світової війни.
- Грушевська Катерина Михайлівна (1900—1943) — — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, секретар Українського соціологічного інституту у Відні (1919–1924), керівник Кабінету примітивної культури ВУАН (1925–1930), редактор часопису «Первісне громадянство і його пережитки в Україні» (1926–1930), дійсний член НТШ у Львові (з 1927).
VI
- Гукович Валерія Олександрівна (1925—2013) — лікарка-оториноларинголог, , доктор медичних наук. Бабуся Валерії Гукович, Євдокія Грушевська, була двоюрідною сестрою Михайла Грушевського.
Джерела та література
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 томах, 12 книгах. / Редколегія: П. С. Сохань (голова) та ін. — Київ: «Наукова думка», 1991—2000. — Серія «Пам'ятки історичної думки України». — Т. 11: Покажчик імен. / Упорядники: М. М. Капраль, Я. О. Федорук. — Київ, 2000. — 520 с. (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Інститут історії України НАН України; Український Науковий Інститут Гарвардського університету; Канадський Інститут Українських Студій Альбертського університету; Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика).
- Кучеренко М. О., Панькова С. М., Шевчук Г. В. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського) / Наук. ред. Л. Винар; відп. за випуск Т. Хоменко. — К.: Кий, 2006. — 662 с.
- Чернецький Є. Грушевські (газета «День») [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
Примітки
- Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2016.
- Мельхиседек Значко-Яворский. Описание староства и протопопии Чигиринской, благочестивых церквей, к епархии Переяславской издревле принадлежащих // Київські єпархіальні відомості, 1862, № 10. — С. 345—346.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 9 жовтня 2016.
Посилання
- Родовід Михайла Сергійовича Грушевського [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grushevski ukrayinskij rid sho bere svij pochatok z XVIII st na Chigirinshini z greko katolickih svyashenikiv diyakoniv dyachkiv i palamariv sho pisalisya prizvishem Grusha yakomu zgodom nadali tipovoyi shlyahetskoyi formi PohodzhennyaNa dumku doslidnika Volodimira Krivosheyi slid vivoditi svyashenikiv Grush vid diplomata generalnogo pisarya u 1657 1659 rr Ivana Grushi Pidstavoyu ciyeyi gipotezi ye spilnist yihnih prizvish ta meshkannya svyashenikiv Grush poblizu kozackoyi stolici Chigirina de j pracyuvav u getmanskij kancelyariyi Ivan Grusha Vidomo dekilka shlyahetskih rodiv iz prizvishem Grushevskij ta Grushevskij Grushovskij yaki mali rizne pohodzhennya i koristuvalisya riznimi gerbami Chastina Grusheckih chasom pisalasya Grushevski Iz Grushevskih duzhe cikavim ye rid gerba Korchak yakij pohodit yak vvazhayut iz galickih boyar chasiv Galicko Volinskoyi derzhavi ta Ruskogo korolivstva Sergij Fedorovich ta Glafira Zaharivna Grushevski z ditmi Zliva napravo Zahar Ganna Fedir Mihajlo Stavropol bl 1876 r RidDetalno genealogichne derevo Grushevskih opisano v knizi naukovciv Muzeya istoriyi Kiyeva ta Istoriko memorialnogo muzeyu Mihajla Grushevskogo Ya buv yih starshij sin rid Mihajla Grushevskogo vidavnictvo Kij 2006 rik I takozh Grushka i Grushevskij bl 1787 pravoslavnij svyashenik cerkvi sv Paraskevi s Hudoliyivka na Chigirinshini z 1746 r Rukopolozhenij moldavskim pravoslavnim mitropolitom Nikiforom 12 lipnya 1746 roku II 1749 bl 1787 bl 1757 bl 1808 palamar bl 1759 bl 1804 III Grushevskij Fedir Vasilovich bl 1791 1851 svyashenik Preobrazhenskoyi cerkvi s Lisniki na Kiyivshini 1836 1851 rr bl 1798 bl 1875 donka svyashenika iz Subotova IV bl 1791 1851 Grushevskij Sergij Fedorovich 1830 1901 ukrayinskij profesor pedagog organizator narodnoyi osviti publicist dijsnij statskij radnik ros statskij sovetnik mecenat batko Mihajla Grushevskogo Oleksandra Grushevskogo Ganni Shamraj Grushevskoyi 1814 1895 V Grushevskij Marko Fedorovich 1865 1938 Grushevskij Grigorij Mikolajovich 1867 1938 protopop Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi brat v chetvertomu pokolinni Mihajla Grushevskogo batko Sergiya Grushevskogo Grushevskij Mihajlo Sergijovich 1866 1934 vidomij ukrayinskij istorik ta kerivnik Centralnoyi Radi Mariya Ivanna Silvestrivna Voyatkivska 1868 1948 ukrayinska vchitelka perekladach Grushevskij Oleksandr Sergijovich 1877 1942 doslidnik istoriyi Ukrayini literaturoznavec etnograf arheograf zhurnalist Dijsnij chlen NTSh chlen Centralnoyi Radi Olga Oleksandrivna Parfenenko 1876 1961 ukrayinskij istorik literaturoznavec shevchenkoznavec bibliotekar bukinist Shamraj Grushevska Ganna Sergiyivna 1869 1943 ukrayinskij istorik i perekladach Grushevskij Sergij Grigorovich 1892 1937 ukrayinskij istorik profesor pleminnik Mihajla Grushevskogo Grushevskij Lev Grigorovich 1894 1937 ukrayinskij istorik profesor pleminnik Mihajla Grushevskogo Grushevskij Vasil Grigorovich 1896 1915 praporshik zaginuv na fronti Pershoyi svitovoyi vijni Grushevska Katerina Mihajlivna 1900 1943 etnosociolog folklorist etnograf kulturolog perekladach z yevropejskih mov sekretar Ukrayinskogo sociologichnogo institutu u Vidni 1919 1924 kerivnik Kabinetu primitivnoyi kulturi VUAN 1925 1930 redaktor chasopisu Pervisne gromadyanstvo i jogo perezhitki v Ukrayini 1926 1930 dijsnij chlen NTSh u Lvovi z 1927 VI Gukovich Valeriya Oleksandrivna 1925 2013 likarka otorinolaringolog doktor medichnih nauk Babusya Valeriyi Gukovich Yevdokiya Grushevska bula dvoyuridnoyu sestroyu Mihajla Grushevskogo Dzherela ta literaturaGrushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi v 11 tomah 12 knigah Redkolegiya P S Sohan golova ta in Kiyiv Naukova dumka 1991 2000 Seriya Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini T 11 Pokazhchik imen Uporyadniki M M Kapral Ya O Fedoruk Kiyiv 2000 520 s Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Ukrayinskij Naukovij Institut Garvardskogo universitetu Kanadskij Institut Ukrayinskih Studij Albertskogo universitetu Centr doslidzhen istoriyi Ukrayini im Petra Yacika Kucherenko M O Pankova S M Shevchuk G V Ya buv yih starshij sin rid Mihajla Grushevskogo Nauk red L Vinar vidp za vipusk T Homenko K Kij 2006 662 s Cherneckij Ye Grushevski gazeta Den 10 listopada 2013 u Wayback Machine ukr PrimitkiKrivosheya V Kozacka elita Getmanshini Kiyiv IPIEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s Arhiv originalu za 10 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2016 Melhisedek Znachko Yavorskij Opisanie starostva i protopopii Chigirinskoj blagochestivyh cerkvej k eparhii Pereyaslavskoj izdrevle prinadlezhashih Kiyivski yeparhialni vidomosti 1862 10 S 345 346 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2016 PosilannyaRodovid Mihajla Sergijovicha Grushevskogo 16 bereznya 2022 u Wayback Machine