Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грошовий обіг в Україні 14—19 століть.
Наприкінці 13 — на початку 14 століть, після «безмонетного періоду», на ринку України залишилася невелика кількість монет. У дрібних торгових операціях їх замінили товаро-гроші (намистини, шиферні прясла, раковини-каурі та ін.), у крупних — монетні гривни (див. гривна давньоруська). У скарбах України 14—15 століть переважають новгородські паличкоподібні гривни. На північну Чернігівщину з півночі потрапляли шестикутні розплющені молотом гривни, так звані чернігівські або північно-руські. Від початку 14 століття в обігу з'явилися гроші празькі, великі й доброякісні (початкова вага — близько 4 г) срібні монети, що швидко почали відігравати провідну роль на ринку. Найбільш поширеними стали гроші чеського короля Вацлава IV (1378—1419). У 1-й половині 14 століття до обігу потрапили золотоординські дирхеми, а також польські монети. У 2-й половині 14 століття з'являються монети місцевого карбування. Спершу — руські, карбовані у Львові, півгроші (див. Грошик руський) від імені польських королів Казимира III Великого (1333—70), Людовіка Угорського (1370—82), і на початку 15 століття — львівські півгроші Владислава II Ягайла (1386—1434). Вони були регіональними грішми, але завдяки зв'язкам львівського купецтва поширилися на значній території України, в Молдові та Польщі. Іншим осередком монетного карбування став Київ, де за київського князя Володимира Ольгердовича (1363—94) випускалися дрібні срібні денарії, роль яких в обігу була незначною. На початку 15 століття в Україні поширюються польські півгроші Владислава II Ягайла і Казимира IV Ягеллончика (1447—92). Поряд з ними в обігу перебували угорські, венеціанські, візантійські срібні монети. Авторитетними засобами платежу стають золоті дукати та флорини середньою вагою близько 3,5 г. Монети лічили на литовські копи (60 ) й рублі (100 грошів), а також на польські злоті (30 грошів). Як пережиткове явище зберігалася давньоруська лічильна одиниця — гривна (48 грошів; див. гривня польська).
16 століття
Принципові зміни настали в 16 столітті, коли зникають гроші празькі, золотоординські дирхеми й монети київського і львівського виробництва. Основними монетами на ринку стали литовські й польські (гроші, півгроші й денарії), невелика кількість прусських і сілезьких півгрошів. Після Люблінської унії 1569 польські монети, що раніше переважали в обігу Галичини й Волині, поширюються на всю територію України. Збільшується кількість іноземних монет: сілезьких, угорських, бранденбурзьких та інших німецьких держав і міст. За часів Стефана Баторія починається масове карбування 3-х і 6-ти грошовиків, а також білонних солідів (шелягів).
17 століття
Становище на українському ринку принципово змінилося з кінця 16 — 1-ї третини 17 століття. Кількість віднайдених скарбів цього періоду перевищує кількість віднайдених скарбів попереднього періоду більше ніж у десять разів, що свідчить про стрімке зростання у цей період господарства й торгівлі. Трапляються скарби у 5 і більше тисяч монет. Головна маса — соліди, гроші, 1, 3-х, 5-ти і 6-ти грошовики Сигізмунда III Вази (1587—1632). Разом із монетами Речі Посполитої у 1-й половині 17 століття в обігу були монети тотожних номіналів Швеції (карбованих для Прибалтики), Пруссії, Бранденбурга та ін. В обігу з'являються великі срібні монети — талери (вагою близько 30 г), переважно виробництва Голландії (нині Нідерланди). Однак на ринку переважали дрібні й низькопробні монети Речі Посполитої (третяки, півтораки, гроші), а також багатьох європейських країн. Домішка крупнішої срібної монети й талерів була незначною. За правління Яна II Казимира Вази (1648—68) грошовий ринок країни й українських земель у складі Речі Посполитої занепав. Почалась емісія мідних солідів і неповноцінних срібних монет — тимфів. Спроби наступників Яна II Казимира налагодити грошове господарство не мали успіху. Невелика кількість високопробних російських копійок, що почали надходити після 1654, не могла поліпшити загалом погану якість монетної маси ринку.
18 століття
Основні монети, що функціонували в 17 столітті, залишилися в обігу й з настанням наступного століття. Протягом 17-18 ст. півтораки були найпоширенішими монетами на грошовому ринку українських земель, де їх часто називали «чехами».
Та протягом 1730—40-х років на Лівобережній Україні їх витіснили російські монети. На грошовому ринку Східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини панівною монетою стала російська копійка, що дорівнювала 3 польським грошам. Грошово-лічильною одиницею став «руський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам.
Принципово важливе значення мала грошова реформа Петра I, однією з цілей якої було поширити російські монети на територію України. До обігу були введені повноцінні срібні монети різних номіналів (від рубля до десяти денг, тобто п'яти копійок) і мідні копійки, денги, полушки, а також алтини й п'ятаки. На Правобережній Україні, що залишалась у складі Речі Посполитої, монетний ринок принципово не змінився. Після (1-го поділу Польщі) Галичину захопила Австрійська імперія й поширила на неї свою монетну систему. На більшій частині правобережних земель, що після 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Речі Посполитої увійшли до складу Російської імперії, запанувала російська монета. Одначе аж до середини 19 століття в обігу Правобережної України залишалася невелика кількість дукатів і талерів західно-європейських країн, насамперед голландських. У 17—18 століттях монету Речі Посполитої й іноземну рахували головним чином на злоті, російську — на рублі. У сільській місцевості часом продовжували лічити гроші на копи. Наприкінці 18 столітті іноземні монети майже повністю зникають з обігу в Україні. Український монетний ринок зливається з ринком Російської імперії та протягом 19 століття втрачає притаманні йому особливості минулих часів. В обігу перебували виключно монети російського карбування, використання іноземних грошей заборонялося.
Див. також
Примітки
- Шуст Р. М. Злотий руський [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Література
- Шугаевский В. А. Монета и денежный счет в Левобережной Украине в XVII веке. Чернигов, 1918;
- Спасский И. Г. Русская монетная система. Л., 1970;
- Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971;
- Його ж. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV—XVIII ст. К., 1981;
- Спасский И. Г. Русские ефимки. Новосибирск, 1988;
- Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль-Львів, 1998.
Джерела
- М. Ф. Котляр. Грошовий обіг в Україні 14-19 століть [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Groshovij obig v Ukrayini 14 19 stolit Naprikinci 13 na pochatku 14 stolit pislya bezmonetnogo periodu na rinku Ukrayini zalishilasya nevelika kilkist monet U dribnih torgovih operaciyah yih zaminili tovaro groshi namistini shiferni pryasla rakovini kauri ta in u krupnih monetni grivni div grivna davnoruska U skarbah Ukrayini 14 15 stolit perevazhayut novgorodski palichkopodibni grivni Na pivnichnu Chernigivshinu z pivnochi potraplyali shestikutni rozplyusheni molotom grivni tak zvani chernigivski abo pivnichno ruski Vid pochatku 14 stolittya v obigu z yavilisya groshi prazki veliki j dobroyakisni pochatkova vaga blizko 4 g sribni moneti sho shvidko pochali vidigravati providnu rol na rinku Najbilsh poshirenimi stali groshi cheskogo korolya Vaclava IV 1378 1419 U 1 j polovini 14 stolittya do obigu potrapili zolotoordinski dirhemi a takozh polski moneti U 2 j polovini 14 stolittya z yavlyayutsya moneti miscevogo karbuvannya Spershu ruski karbovani u Lvovi pivgroshi div Groshik ruskij vid imeni polskih koroliv Kazimira III Velikogo 1333 70 Lyudovika Ugorskogo 1370 82 i na pochatku 15 stolittya lvivski pivgroshi Vladislava II Yagajla 1386 1434 Voni buli regionalnimi grishmi ale zavdyaki zv yazkam lvivskogo kupectva poshirilisya na znachnij teritoriyi Ukrayini v Moldovi ta Polshi Inshim oseredkom monetnogo karbuvannya stav Kiyiv de za kiyivskogo knyazya Volodimira Olgerdovicha 1363 94 vipuskalisya dribni sribni denariyi rol yakih v obigu bula neznachnoyu Na pochatku 15 stolittya v Ukrayini poshiryuyutsya polski pivgroshi Vladislava II Yagajla i Kazimira IV Yagellonchika 1447 92 Poryad z nimi v obigu perebuvali ugorski venecianski vizantijski sribni moneti Avtoritetnimi zasobami platezhu stayut zoloti dukati ta florini serednoyu vagoyu blizko 3 5 g Moneti lichili na litovski kopi 60 j rubli 100 groshiv a takozh na polski zloti 30 groshiv Yak perezhitkove yavishe zberigalasya davnoruska lichilna odinicya grivna 48 groshiv div grivnya polska 16 stolittyaPrincipovi zmini nastali v 16 stolitti koli znikayut groshi prazki zolotoordinski dirhemi j moneti kiyivskogo i lvivskogo virobnictva Osnovnimi monetami na rinku stali litovski j polski groshi pivgroshi j denariyi nevelika kilkist prusskih i silezkih pivgroshiv Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 polski moneti sho ranishe perevazhali v obigu Galichini j Volini poshiryuyutsya na vsyu teritoriyu Ukrayini Zbilshuyetsya kilkist inozemnih monet silezkih ugorskih brandenburzkih ta inshih nimeckih derzhav i mist Za chasiv Stefana Batoriya pochinayetsya masove karbuvannya 3 h i 6 ti groshovikiv a takozh bilonnih solidiv shelyagiv 17 stolittyaStanovishe na ukrayinskomu rinku principovo zminilosya z kincya 16 1 yi tretini 17 stolittya Kilkist vidnajdenih skarbiv cogo periodu perevishuye kilkist vidnajdenih skarbiv poperednogo periodu bilshe nizh u desyat raziv sho svidchit pro strimke zrostannya u cej period gospodarstva j torgivli Traplyayutsya skarbi u 5 i bilshe tisyach monet Golovna masa solidi groshi 1 3 h 5 ti i 6 ti groshoviki Sigizmunda III Vazi 1587 1632 Razom iz monetami Rechi Pospolitoyi u 1 j polovini 17 stolittya v obigu buli moneti totozhnih nominaliv Shveciyi karbovanih dlya Pribaltiki Prussiyi Brandenburga ta in V obigu z yavlyayutsya veliki sribni moneti taleri vagoyu blizko 30 g perevazhno virobnictva Gollandiyi nini Niderlandi Odnak na rinku perevazhali dribni j nizkoprobni moneti Rechi Pospolitoyi tretyaki pivtoraki groshi a takozh bagatoh yevropejskih krayin Domishka krupnishoyi sribnoyi moneti j taleriv bula neznachnoyu Za pravlinnya Yana II Kazimira Vazi 1648 68 groshovij rinok krayini j ukrayinskih zemel u skladi Rechi Pospolitoyi zanepav Pochalas emisiya midnih solidiv i nepovnocinnih sribnih monet timfiv Sprobi nastupnikiv Yana II Kazimira nalagoditi groshove gospodarstvo ne mali uspihu Nevelika kilkist visokoprobnih rosijskih kopijok sho pochali nadhoditi pislya 1654 ne mogla polipshiti zagalom poganu yakist monetnoyi masi rinku 18 stolittyaOsnovni moneti sho funkcionuvali v 17 stolitti zalishilisya v obigu j z nastannyam nastupnogo stolittya Protyagom 17 18 st pivtoraki buli najposhirenishimi monetami na groshovomu rinku ukrayinskih zemel de yih chasto nazivali chehami Ta protyagom 1730 40 h rokiv na Livoberezhnij Ukrayini yih vitisnili rosijski moneti Na groshovomu rinku Shidnoyi Bilorusi ta Chernigovo Sivershini panivnoyu monetoyu stala rosijska kopijka sho dorivnyuvala 3 polskim grosham Groshovo lichilnoyu odiniceyu stav ruskij zlotij sho dorivnyuvav u serednomu 10 kopijkam abo 30 grosham Principovo vazhlive znachennya mala groshova reforma Petra I odniyeyu z cilej yakoyi bulo poshiriti rosijski moneti na teritoriyu Ukrayini Do obigu buli vvedeni povnocinni sribni moneti riznih nominaliv vid rublya do desyati deng tobto p yati kopijok i midni kopijki dengi polushki a takozh altini j p yataki Na Pravoberezhnij Ukrayini sho zalishalas u skladi Rechi Pospolitoyi monetnij rinok principovo ne zminivsya Pislya 1 go podilu Polshi Galichinu zahopila Avstrijska imperiya j poshirila na neyi svoyu monetnu sistemu Na bilshij chastini pravoberezhnih zemel sho pislya 2 go 1793 i 3 go 1795 podiliv Rechi Pospolitoyi uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi zapanuvala rosijska moneta Odnache azh do seredini 19 stolittya v obigu Pravoberezhnoyi Ukrayini zalishalasya nevelika kilkist dukativ i taleriv zahidno yevropejskih krayin nasampered gollandskih U 17 18 stolittyah monetu Rechi Pospolitoyi j inozemnu rahuvali golovnim chinom na zloti rosijsku na rubli U silskij miscevosti chasom prodovzhuvali lichiti groshi na kopi Naprikinci 18 stolitti inozemni moneti majzhe povnistyu znikayut z obigu v Ukrayini Ukrayinskij monetnij rinok zlivayetsya z rinkom Rosijskoyi imperiyi ta protyagom 19 stolittya vtrachaye pritamanni jomu osoblivosti minulih chasiv V obigu perebuvali viklyuchno moneti rosijskogo karbuvannya vikoristannya inozemnih groshej zaboronyalosya Div takozhIstoriya groshej v UkrayiniPrimitkiShust R M Zlotij ruskij 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 LiteraturaShugaevskij V A Moneta i denezhnyj schet v Levoberezhnoj Ukraine v XVII veke Chernigov 1918 Spasskij I G Russkaya monetnaya sistema L 1970 Kotlyar M F Groshovij obig na teritoriyi Ukrayini dobi feodalizmu K 1971 Jogo zh Narisi istoriyi obigu j lichbi monet na Ukrayini XIV XVIII st K 1981 Spasskij I G Russkie efimki Novosibirsk 1988 Zvarich V V Shust R M Numizmatika Dovidnik Ternopil Lviv 1998 DzherelaM F Kotlyar Groshovij obig v Ukrayini 14 19 stolit 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2