Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадянська війна в Сальвадорі ісп guerra civil de El Salvador дванадцятирічний збройний конфлікт який відбувався між у

Громадянська війна в Сальвадорі

Громадянська війна в Сальвадорі

Громадянська війна в Сальвадорі (ісп. guerra civil de El Salvador) — дванадцятирічний збройний конфлікт, який відбувався між урядом Сальвадору та Фронтом національного звільнення імені Фарабундо Марті (FMLN), коаліцією або «парасольковою організацією» лівих прокомуністичних рухів. Переворот 15 жовтня 1979 року, за яким послідували урядові вбивства протестуючих проти перевороту, розглядається багатьма дослідниками як початок громадянської війни. Офіційно війна закінчилася лише 16 січня 1992 року підписанням Чапультепекських мирних угод у Мехіко.

Громадянська війна в Сальвадорі
Холодна війна
Дата15 жовтня 1979 — 16 січня 1992
МісцеСальвадор
Причина
Результат

підписання у Мехіко

  • Реструктуризація Збройних сил Сальвадору
  • Національну поліцію замінила Національна цивільна поліція;
  • Національна гвардія та поліція казначейства розпущені.
  • Збройне крило FMLN розпускається, перетворюючись на виключно політичну партію (її комбатанти виправдовуються)
Сторони

image Сальвадорський уряд ( до 1982)

image США

image FMLN ()

  • image (, )
  • image ()
  • ()
  • image
Командувачі
Сили
  • 9 850
    (1980)
  • 39 000 – 51 150
    (1985)
  • 63 000 — 70 000
    55 000 регулярні війська
    15 000 парамілітарні сили
    (1992)
  • 12 000–15 000
    (1984)
  • 6 000–15 000
    (1985)
    (можливо 10 000)
  • 8 000–10 000
    (1992)
Втрати
7 000 загиблих 20 000 загиблих
70 000–80 000 вбитих(загалом)
8 000 зниклих безвісти
550 000 внутрішньо переміщених осіб
500 000 біженців в інші країни

За даними ООН, у ​​період з 1979 по 1992 рік війна забрала життя понад 75 000 людей, приблизно 8 000 людей зниклі безвісти. Порушення найосновніших прав людини — зокрема викрадення, катування та вбивство підозрюваних прихильників FMLN силами державної безпеки та воєнізованими ескадронами смерті — були поширеним явищем.

Уряд Сальвадору вважався союзником США в контексті Холодної війни. Під час адміністрацій Картера і Рейгана Сполучені Штати надавали уряду Сальвадору від 1 до 2 мільйонів доларів економічної допомоги на день. Американці також запроваджували значну підготовку сальвадорським військовим та надавали обладнання. У травні 1983 року повідомлялося, що американські військові офіцери працювали у складі Верховного командування Сальвадору і приймали важливі стратегічні та тактичні рішення.

Тактика боротьби з повстанцями, яку запроваджував уряд Сальвадору, часто була спрямована на цивільних некомбатантів. Загалом, за оцінками Організації Об'єднаних Націй, партизани FMLN були відповідальними за 5 відсотків звірств, скоєних під час громадянської війни, тоді як 85 відсотків були скоєні силами безпеки Сальвадору. Відповідальність за ці звірства епохи громадянської війни була скасована законом про амністію 1993 року. Однак у 2016 році Верховний суд Сальвадору постановив, що закон є неконституційним і що уряд Сальвадору може притягнути до відповідальності підозрюваних у воєнних злочинах.

Історія

Передумови

Президентські вибори 1972 року в Сальвадорі були затьмарені масовими фальсифікаціями, які сприяли підтримуваній військовими (ісп. Partido de Concertación Nacional, PCN), кандидат від якої був полковником . Опозиція уряду Моліни була сильною як з боку правих, так і лівих. Того ж року марксистсько-ленінська організація (ісп. Fuerzas Populares de Liberación Farabundo Martí (FPL), створена в 1970 році як гілка Комуністичної партії Сальвадору, розпочала дрібномасштабні партизанські операції в Сальвадорі. Почали розвиватися й інші організації, наприклад, Народно-революційна армія (ЕРП).

Зростання лівих заколотів у Сальвадорі відбулося на тлі зростання цін на продукти харчування та зниження сільськогосподарського виробництва, що загострилося нафтовою кризою 1973 року. Це посилило існуючу в країні соціально-економічну нерівність, що призвело до посилення заворушень. У відповідь президент Моліна ввів низку заходів земельної реформи, закликаючи до перерозподілу великого землеволодіння серед селянського населення. Реформи зазнали невдачі, завдяки протидії земельної еліти, що посилило широке невдоволення урядом.

20 лютого 1977 року PCN перемогла (UNO) на президентських виборах. Як і у 1972 році, результати виборів 1977 року були фальсифікованими і віддали перемогу військовому кандидату, генералу . Спонсовані державою напіввійськові формування — такі як сумнозвісна Національна демократична організація (ісп. Organización Democrática Nacionalista, ORDEN) — під загрозою мачете примушували селян голосувати за кандидата-генерала. Період між виборами та офіційною інавгурацією президента Ромеро 1 липня 1977 року характеризувався масовими протестами з боку народного руху, на які уряд відповів репресіями проти протестувальників. 28 лютого 1977 року натовп політичних демонстрантів зібрався в центрі Сан-Сальвадору, щоб висловити своє незадоволення фальсифікацією виборів. На місце події прибули підрозділи сил безпеки і відкрили вогонь по юрбі, що призвело до масової бійні, оскільки вони без розбору вбивали демонстрантів і перехожих. За оцінками, кількість вбитих мирних жителів коливається від 200 до 1500 людей. Президент Моліна звинуватив у протестах «іноземних комуністів» і негайно вигнав низку провідних представників партії UNO з країни.

Репресії продовжилися і після інавгурації президента Ромеро, коли його новий уряд оголосив стан облоги в державі та призупинив дію громадянських свобод. У сільській місцевості аграрна еліта організувала та фінансувала воєнізовані ескадрони смерті, такі як сумно відомі озброєні загони Регаладо (FAR) на чолі з Ектором Регаладо. Хоча ескадрони смерті спочатку діяли автономно від військових Сальвадору та набиралися за рахунок цивільних (FAR, наприклад, виникла з бойскаутського загону), незабаром їх взяла під своє крило служба військової розвідки Сальвадору Агентства національної безпеки Сальвадору (ANSESAL). Цю організацію очолював майор , і з часом перетворив її на важливу складову державного репресивного апарату, організувавши і влаштувавши вбивство тисяч лідерів профспілок, активістів, студентів і викладачів, підозрюваних у симпатіях до лівихref>Stanley, 2012, p. 120</ref>. За даними Християнської юридичної допомоги в офісі архієпископа та провідної правозахисної групи Сальвадору на той час — урядовими силами в 1978 році скоєно вбивство 687 мирних жителів. У 1979 році кількість задокументованих вбивств зросла до 1796. Репресії спонукали багатьох у католицькій церкві засудити уряд, який у відповідь репресував духовенство.

Переворот, репресії та повстання: 1979—1981

З наростанням напруженості та, перебуваючи на межі повстання, 15 жовтня 1979 року (ісп. Junta Revolucionaria de Gobierno, JRG) скинула Ромеро в результаті перевороту. Сполучені Штати, побоюючись, що Сальвадор, як і Нікарагуа і Куба до нього, може бути захоплена комуністичними рухами вжила заходів щодо підтримки нового військового уряду, сподіваючись сприяти встановленню стабільності в країні.

3 січня 1980 року під тиском військових усі троє цивільних членів хунти пішли у відставку разом із 10 з 11 міністрів кабінету. 22 січня 1980 року напала на масову мирну демонстрацію, в результаті чого загинуло до 50 людей і ще сотні отримали поранення.

Урядова хунта прийняла програму земельної реформи, яка обмежила землеволодіння максимум 100 гектарами, націоналізувала банківську, кавову та цукрову промисловість, призначила вибори на лютий 1982 року і 6 листопада 1979 року розпустила воєнізований приватний ескадрон смерті (ісп. Organización Democrática Nacionalista (ORDEN).

Однак програма земельної реформи була сприйнята вороже з боку військової та економічної еліти Сальвадору, яка намагалася саботувати процес, як тільки він почався. Дізнавшись про намір уряду роздати землю селянам та організувати кооперативи, заможні сальвадорські землевласники почали вбивати власну худобу та перевозити цінне сільськогосподарське обладнання через кордон до Гватемали. Крім того, більшість лідерів кооперативів у сільській місцевості були вбиті або «зникли» невдовзі після обрання

24 березня 1980 року архієпископ Оскар Арнульфо Ромеро був убитий під час служіння Меси, наступного дня після того, як він закликав сальвадорських солдатів і співробітників сил безпеки не виконувати їхні накази вбивати мирних жителів Сальвадору.

image
архієпископ Оскар Арнульфо Ромеро

2 грудня 1980 року члени Національної гвардії Сальвадору викрали, зґвалтували та вбили чотирьох американських жінок-католицьких церковників (трьох монахинь і мирянку), які були у католицькій місії допомоги, забезпечуючи їжу, притулок, транспорт, медичну допомогу та поховання жертв ескадронів смерті. Тільки в 1980 році в Сальвадорі було вбито щонайменше 20 релігійних працівників і священиків. Протягом усієї війни вбивства церковних діячів продовжували мати місце.

Оскільки уряд розв'язав насильство проти своїх громадян, заохочуючи на це ескадрони смерті, а згодом і кадрових військових, багато громадян Сальвадору встали на заваді цьому терору. Незважаючи на величезний ризик, багато простих людей приєдналися до руху опору. Крім того, повстанці в громадянській війні розглядали свою підтримку спротиву як демонстрацію своєї опозиції до несправедливого ставлення владної еліти до селянських громад, яке вони відчували щодня, тому з цими повстаннями був пов'язаний класовий елемент. Таким чином, селянська організація зосередилася на тому, щоб використовувати свою боротьбу для об'єднання проти своїх гнобителів, не тільки проти уряду, але також і проти еліти, боротьба, яка невдовзі переросла в політичну кампанію, і ключовим гравцем на цьому політ став рух FMLN.

У перші місяці 1980 року сальвадорські партизанські групи, робітники, комуністи та соціалісти об'єдналися, щоб утворити Фронт національного визволення Фарабундо Марті (FMLN). FMLN негайно оголосив про плани повстання проти уряду, яке розпочалося 10 січня 1981 року з першого великого нападу FMLN. Атака встановила контроль над більшістю департаментів Морасан і Чалатенанго, що продовжилося протягом усієї війни. Також по всій країні були здійснені атаки на військові об'єкти, в результаті чого сотні людей загинули.

Набагато пізніше, у листопаді 1989 року, FMLN розпочав великий наступ, який застав сальвадорських військових зненацька, і їм вдалося взяти під контроль значні території країни та увійти до столиці Сан-Сальвадор. У Сан-Сальвадорі FMLN швидко взяла під контроль багато бідних районів, оскільки військові бомбили їхні позиції, зокрема житлові квартали, щоб вигнати прибічників FMLN. Цей великий наступ FMLN не увінчався успіхом і уряд повалити не вдалося, але переконав правлячі кола, що FMLN не можна перемогти силою зброї і що буде необхідне врегулювання ситуацію шляхом переговорів.

Намагаючись придушити повстання, реалізували стратегію «випаленої землі» та прийняли тактику, подібну до тієї, яку використовували сили безпеки сусідньої Гватемали. Невід'ємною частиною стратегії боротьби з повстанцями Сальвадорської армії стало так зване «осушення моря», тобто ліквідація повстання шляхом знищення його баз підтримки в сільській місцевості. Основною метою було цивільне населення, яке переміщали в інші регіони або масово вбивали представників, щоб усунути імовірність створення можливої бази підтримки повстанців. Концепція «осушення моря» була заснована на доктрині Мао Цзедуна, яка підкреслювала, що «партизан повинен рухатися серед людей, як риба плаває в морі».

Тимчасовий уряд і продовження насильства: 1982—1984

У 1982 році FMLN почала закликати до мирного врегулювання конфлікту в країні та створити «уряд широкої участі усіх верств населення». Адміністрація Рейгана заявила, що FMLN хоче створити комуністичну диктатуру. Вибори були перервані нападами правих воєнізованих формувань і бойкотами ідей, запропонованих FMLN. Національна федерація юристів Сальвадору, яка представляла всі асоціації адвокатів країни, відмовилася брати участь у розробці проекту закону про вибори 1982 року. Юристи заявили, що вибори не можуть бути вільними та чесними під час облогового стану, який призупиняє всі основні права та свободи.

Тим часом, напади на військові та промислові об'єкти з боку FMLN почали посилюватися. 27 січня 1982 року повстанці атакували базу ПС в Сан-Сальвадорі, знищивши значну частку авіації : шість з 14 гелікоптерів UH-1 «Ірокез», п'ять з 18 винищувачів-бомбардувальників і три літаки C-47. У період з лютого по квітень було зафіксовано 439 диверсій. З січня по вересень кількість диверсій з використанням саморобних вибухових пристроїв або підпалів зросла до 782. Американське посольство оцінило збитки економічній інфраструктурі у 98 мільйонів доларів США. FMLN також проводила широкомасштабні операції в столиці та тимчасово окупувала міські центри всередині країни. За деякими даними, кількість повстанців коливалася від 4 до 5 тис.; інші джерела називають їх від 6 000 до 9 000 бойовиків.

29 квітня 1982 року в країні відбулися вибори тимчасового уряду. Законодавчі збори проголосували за трьох кандидатів, висунутих збройними силами; був обраний 36 голосами проти 17, випередивши кандидатів від Партії національного примирення та ультра-правого Національного республіканського альянсу (ARENA). 2 травня Маганья склав присягу.

повідомила, що 24 травня 1982 року поблизу Пуерта-дель-Діабло, , приблизно в дванадцяти кілометрах від Сан-Сальвадору, було виявлено таємне заховання з трупами 150 зниклих осіб. 10 червня 1982 року майже 4000 сальвадорських військових провели операцію «зачистки» в контрольованій повстанцями провінції Чалатенанго. Повідомляється, що під час зачистки армійськими силами було вбито понад 600 мирних жителів. Сальвадорський польовий командир визнав, що невідома кількість цивільних, які підозрювалися в симпатії повстанцям або «масас», було вбито, оголосивши операцію успішною. Через дев'ятнадцять днів сальвадорські військові вбили 27 беззбройних мирних жителів під час рейду на один з кварталів у районі Сан-Сальвадору. Жінок зґвалтували та вбили. Усіх витягли з домівок на вулицю, а потім стратили. «Операція пройшла успішно», — йдеться у комюніке . «Ця акція стала результатом навчання та професіоналізації наших офіцерів і солдатів».

Протягом 1982 та 1983 років урядові сили вбивали приблизно 8 000 мирних жителів на рік:3. Хоча ця цифра значно менша за цифри, про які повідомляли правозахисні групи у 1980 та 1981 роках, цілеспрямовані страти, а також невибіркові вбивства, тим не менш, залишалися невід'ємною політикою армії та сил внутрішньої безпеки, частина того, що професор Вільям Стенлі описав як «стратегію масового вбивства», покликану тероризувати цивільне населення, а також противників уряду.:225. Начальник штабу збройних сил Сальвадору генерал Адольфо Бландон заявив: «До 1983 року ми ніколи не брали військовополонених».

Президентство Дуарте: 1984—1989

На виборах 1984 року християнський демократ виграв президентство (з 54 % голосів) у майора армії з Національного республіканського альянсу (ARENA). Вибори проходили під контролем військових на тлі високого рівня репресій і насильства, однак кандидати, представники лівих партій та рухів, були відсторонені від участі. Побоюючись президентства Д'Обюіссона, звісного ультра-правого діяча, ЦРУ профінансувало кампанію Дуарте приблизно на два мільйони доларів. Загалом на вибори ЦРУ витратило 10 мільйонів доларів, на виборчі технології, адміністрації та міжнародних спостерігачів.

Після перемоги Дуарте порушення прав людини з боку армії та сил безпеки продовжилося, але зменшилося через зміни, що вносилися в систему структур безпеки. Політика уряду Дуарте полягала у спробі зробити три складові сил безпеки країни більш відповідальними перед урядом, передавши їх в безпосереднє підпорядкування віце-міністру оборони. Але всіма трьома силами продовжували окремо командувати офіцери регулярної армії, що, зважаючи на командну ієрархію в уряді, фактично нівелювало будь-які обумовленості про підзвітність. Уряд Дуарте також не зміг звільнити співробітників структур безпеки, які були причетні до грубих порушень прав людини, натомість лише відіславши їх на посади в інші регіони країни.

Поки уряд намагався провести реформу сил безпеки, армія продовжувала вбивати беззбройних мирних жителів у сільській місцевості. У звіті Americas Watch зазначається, що в липні 1984 року вбив 80 беззбройних мирних жителів у Кабанасі, а через місяць вчинив ще одну бійню, вбивши 50 переміщених осіб у провінції Чалатенанго. Жінок ґвалтували, а потім усіх цілеспрямовано страчували.

Протягом 1984 і 1985 років збройні сили Сальвадору запровадили низку програм «громадянських дій» у провінції Чалатенанго, що складалися зі створення «комітетів громадянської оборони» для охорони плантацій і підприємств від нападів повстанців і створення низки «зон вільного вогню».

У своєму щорічному огляді за 1987 рік Amnesty International повідомила, що «деякі з найбільш серйозних порушень прав людини виявлені в Центральній Америці», зокрема в Гватемалі та Сальвадоре, де «викрадення та вбивства людей служать систематичними механізмами уряду проти лівої опозиції». Деякі правозахисні групи пов'язували збільшення кількості вбивств і зникнень у стилі ескадронів смерті з відродженням народних рухів і організацій, які були знищені масовим державним терором на початку 1980-х років.

Під час обговорення Центральноамериканських мирних угод у 1987 році FMLN зажадала, щоб усі ескадрони смерті були розформовані, а їхніх члени притягнули до відповідальності. У жовтні 1987 року Сальвадорська асамблея схвалила амністію за злочини, пов'язані з громадянською війною. Закон про амністію вимагав звільнення всіх ув'язнених, підозрюваних у діяльності в партизанах і таких, хто їм симпатизував. Відповідно до цих законів було звільнено 400 політв'язнів. Повстанцям було надано п'ятнадцять днів, щоб передати себе силам безпеки в обмін на амністію. Незважаючи на амністію партизанам і політичним в'язням, амністію також надали військовослужбовцям, силам безпеки та воєнізованим формуванням, які були причетні до порушень прав людини і воєнних злочинів.

У жовтні 1988 року Amnesty International повідомила, що ескадрони смерті викрали, закатували та вбили сотні підозрюваних дисидентів за останні вісімнадцять місяців. Більшість постраждалих — члени профспілок та кооперативів, правозахисники, представники судової системи, які брали участь у спробах встановлення кримінальної відповідальності за порушення прав людини, біженці та переміщені особи, що повернулися, а також звільнені політичні в'язні. Жертв іноді безцеремонно розстрілювали з автомобілів, що проїжджали повз вулиць, вдень і на очах очевидців. В інших випадках жертв викрадали з їхніх будинків або прямо на вулицях, а їхні тіла знаходили скиданими далеко від місця викрадення. Інші насильно «зникли». Жертв «звичайно знаходили понівеченими, обезголовленими, розчленованими, задушеними або зі слідами тортур чи зґвалтування». Стиль ескадрону смерті полягав у тому, що «діяти таємно, але залишати понівечені тіла жертв як засіб жахати населення».

Обурений результатами дострокових виборів 1988 року та використанням військовими тактики терору та залякування виборців, 11 листопада 1989 року FMLN розпочав великий наступ, відомий як «останній наступ» 1989 року з метою повалення уряду президента Альфредо Кріштіані. Цей наступ перемістив епіцентр боїв у багаті передмістя Сан-Сальвадору, по суті, вперше в історії конфлікту, оскільки FMLN розпочав кампанію вибіркових вбивств політичних і військових діячів, цивільних чиновників і громадян вищого класу.

Уряд у відповідь поновив кампанію репресій, насамперед проти активістів демократичного сектору. Неурядова комісія з прав людини Сальвадору (CDHES) підрахувала 2868 вбивств збройними силами з травня 1989 року по травень 1990 року. Крім того, CDHES заявила, що урядові воєнізовані організації за той же період незаконно затримали 1916 осіб і через їх діяльність 250 зникли безвісти.

13 лютого батальйон «Атлакатль» напав на партизанський польовий госпіталь і вбив щонайменше 10 осіб, у тому числі п'ятьох пацієнтів, лікаря та медсестру. У двох жінок-жертв були ознаки зґвалтування перед стратою.

16 листопада 1989 року, через п'ять днів після початку наступу FMLN, солдати батальйону «Атлакатль» посеред ночі увійшли до кампусу і стратили шістьох священиків-єзуїтів — Ігнасіо Еллакурія, Сегундо Монтеса, Ігнасіо Мартіна-Баро, Хоакіна Лопес-і-Лопеса, Хуана Рамона Морено і Амандо Лопеса — і їхніх домробітниць (мати і дочка, Ельба Рамос і Селія Марісела Рамос). Священиків стягнули з ліжок у кампусі, застрелили з кулеметів, а їхні трупи понівечили. Через день в столиці Сан-Сальвадорі урядовими солдатами було вбито шість чоловіків і один юнак. За словами родичів та сусідів, які були свідками вбивств, шістьох чоловіків вишикували до мурованої стіни й розстріляли. Сьомого юнака, який випадково проходив у той час, також стратили.

Проте вбивство шести священиків-єзуїтів і «останній наступ» FMLN на Сан-Сальвадор у листопаді 1989 року стали ключовими поворотними моментами, які посилили міжнародний тиск і внутрішній тиск з боку виснажених війною громадян щодо необхідності пошуку альтернатив тупику, в якому опинилася країна. Міжнародна підтримка FMLN зменшувалася на фоні завершальних подій Холодної війни, як і міжнародна підтримка збройних сил Сальвадору слабшала, оскільки адміністрація Рейгана поступилася місцем менш ідеологізованій адміністрації Буша, а кінець Холодної війни зменшив антикомуністичні побоювання щодо потенційного ефекту доміно в Центральній Америці.

Наслідки

Наслідки громадянської війни, що тривала вже десять років, були жахливими. До кінця 1980-х років 75 % населення жили в бідності. Рівень життя більшості сальвадорців знизився на 30 % з 1983 року. Інфляція зросла майже на 40 %, втеча капіталу досягла приблизно 1 мільярда доларів, а економічна еліта уникала сплати податків. Безробіття або неповна зайнятість зросли до 50 %, більшість людей досі не мали доступу до чистої води чи медичної допомоги. Населення панічно боялося власних збройних сил. Незважаючи на майже 3 мільярди доларів американської економічної допомоги, дохід на душу населення знизився на третину.

Американська допомога розподілялася серед міських підприємств, хоча бідна більшість її майже не отримувала. Концентрація багатства була навіть вищою, ніж до програми земельної реформи, якою керували США. Аграрний закон приносив економічній еліті несподівані прибутки і кидав кооперативи в борги, через які вони не могли конкурувати на ринках капіталу. Олігархи часто відбирали землю у збанкрутілих селян, які не могли отримати кредит, необхідний для оплати насіння та добрив. Хоча «мало хто з бідних мріяв би вимагати правового захисту від власника землі, тому що практично жоден суддя не віддасть перевагу бідній людині». До 1989 року 1 % землевласників володів 41 % землі, що обробляється, тоді як 60 % сільського населення належало 0 % землі.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. Michael McClintock (1985). . London: Zed Books. с. 388. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  2. Graham, Bradley (6 травня 1996). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  3. El Salvador, In Depth, Negotiating a settlement to the conflict, Uppsala Conflict Data Program Conflict Encyclopedia, Uppsala, Sweden: Uppsala University, Уряд США посилив підтримку безпеки, щоб не допустити подібних подій у Сальвадорі. Не в останню чергу це було продемонстровано в доставці допомоги у сфері безпеки Сальвадору
  4. Bosch, Brian J. (1999). The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981 (англ.). Джефферсон (Північна Кароліна) і Лондон: McFarland & Company Incorporated Publishers. с. 94. ISBN .
  5. «Sumpul River (1980) 121» [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] Report of the UN Truth Commission on El Salvador, 1 April 1993
  6. The Pinochet File: A Declassified Dossier on Atrocity and Accountability. New York: The New Press. 11 September 2003. с. 587. ISBN . See The Pinochet File
  7. Armony, Ariel C. (1997). Argentina, the United States, and the Anti-communist Crusade in Central America, 1977–1984. Ohio University Center for International Studies. с. 84–88. ISBN .
  8. Hunter, Jane (1987). Israeli foreign policy: South Africa and Central America. Part II: Israel and Central America – Guatemala. с. 111–137.
  9. Schirmer, 1996; pg 172
  10. Central Intelligence Agency (17 березня 2013), (PDF) (англ.), CIA, с. 3, архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2020, процитовано 11 вересня 2020
  11. Bosch, Brian J. (1999). The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981 (англ.). Джефферсон (Північна Кароліна) і Лондон: McFarland & Company Incorporated Publishers. с. 60. ISBN .
  12. Lafeber, Walter (1993). Inevitable Revolutions: The United States in Central America. New York City, NY: W. W. Norton & Company. ISBN . Inevitable Revolutions: The United States in Central America.
  13. The Giant's Rival: The USSR and Latin America, Revised Edition, 1988. p. 143.
  14. The Kashmir Question: Retrospect and Prospect, 2013. p. 121.
  15. Michael W. Doyle, Ian Johnstone & Robert Cameron Orr (1997). Keeping the Peace: Multidimensional UN Operations in Cambodia and El Salvador. Cambridge: Cambridge University Press, p. 222. .
  16. María Eugenia Gallardo & José Roberto López (1986). Centroamérica. San José: IICA-FLACSO, p. 249. .
  17. . U.S. State Department. 18 листопада 2004. Архів оригіналу за 17 березня 2014.
  18. Armed with M16, IMI Galil and G3 assault rifles. Uzi submachine guns. Heavy weapons including artillery and missiles of North American manufacturing and helicopters and fighter jets
  19. Andrews Bounds (2001), South America, Central America and The Caribbean 2002, El Salvador: History (вид. 10a), London: Routledge, с. 384, ISBN 
  20. Charles Hobday (1986). Communist and Marxist parties of the world. New York: Longman, p. 323. .
  21. «El Salvador 30 años del FMLN» [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]. El Economista. 13 de octubre de 2010.
  22. 2006 — Manuel Guedán — Carta del Director. Un Salvador violento celebra quince años de paz [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.], article in Quorum. Journal of Latin American Thought, winter, number 016, University of Alcala, Madrid, Spain, pp. 6–11
  23. Озброєні автоматами АК-74, автоматичними гвинтівками M16, кулеметами РПК та ПКМ та саморобною вибухівкою
  24. Dictionary of Wars, by George Childs Kohn (Facts on File, 1999)
  25. Britannica, 15th edition, 1992 printing
  26. Irvine, Reed and Joseph C. Goulden. «U.S. left's 'big lie' about El Salvador deaths.» Human Events (9/15/90): 787.
  27. Wood, Elizabeth (2003). Insurgent Collective Action and Civil War in El Salvador. Cambridge: Cambridge University Press.
  28. (PDF). UCDP. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 лютого 2014.
  29. (Звіт). United Nations. 1 квітня 1993. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2022.
  30. . NACLA. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 2 березня 2016.
  31. . Reuters. 16 січня 2010. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 2 березня 2016.
  32. Danner, Mark (1993). The Massacre at El Mozote. Vintage Books. с. 9. ISBN .
  33. , Uppsala Conflict Data Program Conflict Encyclopedia, Uppsala, Sweden: Uppsala University, архів оригіналу за 19 жовтня 2013, процитовано 24 травня 2013, While nothing of the aid delivered from the US in 1979 was earmarked for security purposes, the 1980 aid for security only summed US$6.2 million, close to two-thirds of the total aid in 1979.
  34. . nl.newsbank.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  35. . 1 липня 1992. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 7 квітня 2018.
  36. COHA. . Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
  37. Walter, Williams (1997). Militarization and Demilitarization in El Salvador's Transition to Democracy. с. 90.
  38. Whitfield, Teresa (1995). . Philadelphia, PA: Temple University Press. ISBN . Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  39. Stanley, William (1996). The Protection Racket State: Elite Politics, Military Extortion, and Civil War in El Salvador. Philadelphia: Temple University Press. ISBN .
  40. Dunkerley, James (1982). The Long War: Dictatorship and Revolution in El Salvador. с. 106—107.
  41. Socorro Jurídico Cristiano
  42. Library of Congress. Country Studies. El Salvador. Background to the Insurgency. [1] [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
  43. Gettleman, Marvin (1987). El Salvador : Central America in the new Cold War. New York: Grove Press. ISBN .
  44. Report of the UN Truth Commission on El Salvador. 1 квітня 1993. с. 27.
  45. NACLA, Revolution Brews cited in McClintock 1985, p. 270
  46. Colorado, C. X. (2002). Justice and the generals: Holding foreign military officers accountable for rape and extrajudicial killing; the case of the u.s. churchwomen killed in el salvador. Southern California Review of Law and Women's Studies, 12(1), 107—130.
  47. El Salvador: 1945–92. www.fsmitha.com.
  48. Weinberg 1991: 62–3
  49. The New York Times, 7 February 1982.
  50. United Nations, Report of the Special Representative of the Commission on Human Rights, 1982, p. 33
  51. United States Embassy in San Salvador (cable 00437), 3 December 1982.
  52. OAS-IACHR, Annual Report, 1981—1982, pp. 115—116.
  53. «Salvadoran Troops Massacre Civilians» The Associated Press, 29 January 1982
  54. Danner, Mark. The Massacre at El Mozote (New York: Vintage Books, 1994).
  55. «Crisis In Central America: Regional Dynamics And U.s. Policy In The 1980s» Edited by Nora Hamilton, et al. 1988
  56. Amnesty International. Amnesty International's Current Concerns in El Salvador (London: AMR 29/09/85, June 1985), p. 3.
  57. «Salvadoran Army Accused of Massacres» Associated Press, Mar. 28, 1985
  58. «Salvador colonel who mutinied is back in war» Christian Science Monitor, 26 September 1984
  59. «Central America Report», Inforpress Centroamericana, 1988
  60. Manuel, Anne (September 1988). Nightmare Revisited, 1987–1988: Tenth Supplement to the Report on Human Rights in El Salvador. Background to the Deterioration: Human Rights Watch. с. 5—7.
  61. «Salvadorans attack amnesty law. They criticize new bill for absolving death squads» Christian Science Monitor, 29 October 1987
  62. «El Salvador: Death Squads, a Government Strategy» Amnesty International, 1988
  63. Anne-Marie Hilsdon; M. Macintyre; V. Mackie; M. Stivens, ред. (2000). The Contemplacion fiasco: The hanging of a Filipino domestic worker in Singapore. Human Rights and Gender Politics: Asia-Pacific perspectives. London and New York: Routledge. с. 193.
  64. Central America Report 31 Aug. 1990
  65. «6 Priests Killed in a Campus Raid in San Salvador» New York Times, 17 November 1989
  66. «Second Salvador Massacre, But of Common Folk» Associated Press, 11/28/89
  67. Pugh, Jeffrey (January 2009). The Structure of Negotiation: Lessons from El Salvador for Contemporary Conflict Resolution. Negotiation Journal. 25 (1): 83—105. doi:10.1111/j.1571-9979.2008.00209.x.
  68. «Inevitable Revolutions: The United States in Central America» By Walter Lafeber, 1993
  69. After Parades and Promises, Duarte Flounders in Salvador, The New York Times, 16 лютого 1987, процитовано 22 січня 2017
  70. «Rightists Deal U.S.-backed Duarte A Crushing Defeat» [ 2014-05-31 у Wayback Machine.] 27 March 1988
  71. Lindsey Gruson (28 вересня 1987). . New York Times. Special to the New York Times. Rosario de Mora, El Salvador. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 22 січня 2017.

Література

  • Americas Watch (1993). El Salvador's Decade of Terror: Human Rights Since the Assassination of Archbishop Romero. New Haven, London: Yale University Press. .
  • Armony, Ariel C. (1997). Argentina, the United States, and the Anti-communist Crusade in Central America, 1977—1984. Ohio University Center for International Studies. pp. 84–88. .
  • Peter Kornbluh (11 September 2003). The Pinochet File: A Declassified Dossier on Atrocity and Accountability. New York: The New Press. pp. 587. .
  • Bosch, Brian J. (1999). The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981. Jefferson, North Carolina, and London: McFarland & Company Incorporated Publishers. p. 60. .
  • Wood, Elisabeth J. (2003). Insurgent Collective Action and Civil War in El Salvador. Cambridge University Press. p. 9.

Посилання

  • Civil War in El Salvador [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  • Civil war [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  • El Salvador's brutal civil war: What we still don't know [ 27 травня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gromadyanska vijna v Salvadori isp guerra civil de El Salvador dvanadcyatirichnij zbrojnij konflikt yakij vidbuvavsya mizh uryadom Salvadoru ta Frontom nacionalnogo zvilnennya imeni Farabundo Marti FMLN koaliciyeyu abo parasolkovoyu organizaciyeyu livih prokomunistichnih ruhiv Perevorot 15 zhovtnya 1979 roku za yakim posliduvali uryadovi vbivstva protestuyuchih proti perevorotu rozglyadayetsya bagatma doslidnikami yak pochatok gromadyanskoyi vijni Oficijno vijna zakinchilasya lishe 16 sichnya 1992 roku pidpisannyam Chapultepekskih mirnih ugod u Mehiko Gromadyanska vijna v SalvadoriHolodna vijnaData15 zhovtnya 1979 16 sichnya 1992MisceSalvadorPrichinaRezultatpidpisannya u Mehiko Restrukturizaciya Zbrojnih sil Salvadoru Nacionalnu policiyu zaminila Nacionalna civilna policiya Nacionalna gvardiya ta policiya kaznachejstva rozpusheni Zbrojne krilo FMLN rozpuskayetsya peretvoryuyuchis na viklyuchno politichnu partiyu yiyi kombatanti vipravdovuyutsya StoroniSalvadorskij uryad do 1982 Inozemni najmanci chiselnist nevidoma mozhlivo sotni 345 SShA Za pidtrimki Gvatemala Gonduras Chili do 1990 Argentina do 1983 Izrayil TajvanFMLN Za pidtrimki SRSR do 1991 Nikaragua Kuba Diplomatichna pidtrimka Pivnichna Koreya do 1990 KomanduvachiAlfredo Feliks Kristiani Burkard Salvador Sanches SerenSili9 850 1980 39 000 51 150 1985 63 000 70 000 55 000 regulyarni vijska 15 000 paramilitarni sili 1992 12 000 15 000 1984 6 000 15 000 1985 mozhlivo 10 000 8 000 10 000 1992 Vtrati7 000 zagiblih20 000 zagiblih70 000 80 000 vbitih zagalom 8 000 zniklih bezvisti 550 000 vnutrishno peremishenih osib 500 000 bizhenciv v inshi krayini Za danimi OON u period z 1979 po 1992 rik vijna zabrala zhittya ponad 75 000 lyudej priblizno 8 000 lyudej znikli bezvisti Porushennya najosnovnishih prav lyudini zokrema vikradennya katuvannya ta vbivstvo pidozryuvanih prihilnikiv FMLN silami derzhavnoyi bezpeki ta voyenizovanimi eskadronami smerti buli poshirenim yavishem Uryad Salvadoru vvazhavsya soyuznikom SShA v konteksti Holodnoyi vijni Pid chas administracij Kartera i Rejgana Spolucheni Shtati nadavali uryadu Salvadoru vid 1 do 2 miljoniv dolariv ekonomichnoyi dopomogi na den Amerikanci takozh zaprovadzhuvali znachnu pidgotovku salvadorskim vijskovim ta nadavali obladnannya U travni 1983 roku povidomlyalosya sho amerikanski vijskovi oficeri pracyuvali u skladi Verhovnogo komanduvannya Salvadoru i prijmali vazhlivi strategichni ta taktichni rishennya Taktika borotbi z povstancyami yaku zaprovadzhuvav uryad Salvadoru chasto bula spryamovana na civilnih nekombatantiv Zagalom za ocinkami Organizaciyi Ob yednanih Nacij partizani FMLN buli vidpovidalnimi za 5 vidsotkiv zvirstv skoyenih pid chas gromadyanskoyi vijni todi yak 85 vidsotkiv buli skoyeni silami bezpeki Salvadoru Vidpovidalnist za ci zvirstva epohi gromadyanskoyi vijni bula skasovana zakonom pro amnistiyu 1993 roku Odnak u 2016 roci Verhovnij sud Salvadoru postanoviv sho zakon ye nekonstitucijnim i sho uryad Salvadoru mozhe prityagnuti do vidpovidalnosti pidozryuvanih u voyennih zlochinah IstoriyaPeredumovi Prezidentski vibori 1972 roku v Salvadori buli zatmareni masovimi falsifikaciyami yaki spriyali pidtrimuvanij vijskovimi isp Partido de Concertacion Nacional PCN kandidat vid yakoyi buv polkovnikom Opoziciya uryadu Molini bula silnoyu yak z boku pravih tak i livih Togo zh roku marksistsko leninska organizaciya isp Fuerzas Populares de Liberacion Farabundo Marti FPL stvorena v 1970 roci yak gilka Komunistichnoyi partiyi Salvadoru rozpochala dribnomasshtabni partizanski operaciyi v Salvadori Pochali rozvivatisya j inshi organizaciyi napriklad Narodno revolyucijna armiya ERP Zrostannya livih zakolotiv u Salvadori vidbulosya na tli zrostannya cin na produkti harchuvannya ta znizhennya silskogospodarskogo virobnictva sho zagostrilosya naftovoyu krizoyu 1973 roku Ce posililo isnuyuchu v krayini socialno ekonomichnu nerivnist sho prizvelo do posilennya zavorushen U vidpovid prezident Molina vviv nizku zahodiv zemelnoyi reformi zaklikayuchi do pererozpodilu velikogo zemlevolodinnya sered selyanskogo naselennya Reformi zaznali nevdachi zavdyaki protidiyi zemelnoyi eliti sho posililo shiroke nevdovolennya uryadom 20 lyutogo 1977 roku PCN peremogla UNO na prezidentskih viborah Yak i u 1972 roci rezultati viboriv 1977 roku buli falsifikovanimi i viddali peremogu vijskovomu kandidatu generalu Sponsovani derzhavoyu napivvijskovi formuvannya taki yak sumnozvisna Nacionalna demokratichna organizaciya isp Organizacion Democratica Nacionalista ORDEN pid zagrozoyu machete primushuvali selyan golosuvati za kandidata generala Period mizh viborami ta oficijnoyu inavguraciyeyu prezidenta Romero 1 lipnya 1977 roku harakterizuvavsya masovimi protestami z boku narodnogo ruhu na yaki uryad vidpoviv represiyami proti protestuvalnikiv 28 lyutogo 1977 roku natovp politichnih demonstrantiv zibravsya v centri San Salvadoru shob visloviti svoye nezadovolennya falsifikaciyeyu viboriv Na misce podiyi pribuli pidrozdili sil bezpeki i vidkrili vogon po yurbi sho prizvelo do masovoyi bijni oskilki voni bez rozboru vbivali demonstrantiv i perehozhih Za ocinkami kilkist vbitih mirnih zhiteliv kolivayetsya vid 200 do 1500 lyudej Prezident Molina zvinuvativ u protestah inozemnih komunistiv i negajno vignav nizku providnih predstavnikiv partiyi UNO z krayini Represiyi prodovzhilisya i pislya inavguraciyi prezidenta Romero koli jogo novij uryad ogolosiv stan oblogi v derzhavi ta prizupiniv diyu gromadyanskih svobod U silskij miscevosti agrarna elita organizuvala ta finansuvala voyenizovani eskadroni smerti taki yak sumno vidomi ozbroyeni zagoni Regalado FAR na choli z Ektorom Regalado Hocha eskadroni smerti spochatku diyali avtonomno vid vijskovih Salvadoru ta nabiralisya za rahunok civilnih FAR napriklad vinikla z bojskautskogo zagonu nezabarom yih vzyala pid svoye krilo sluzhba vijskovoyi rozvidki Salvadoru Agentstva nacionalnoyi bezpeki Salvadoru ANSESAL Cyu organizaciyu ocholyuvav major i z chasom peretvoriv yiyi na vazhlivu skladovu derzhavnogo represivnogo aparatu organizuvavshi i vlashtuvavshi vbivstvo tisyach lideriv profspilok aktivistiv studentiv i vikladachiv pidozryuvanih u simpatiyah do livihref gt Stanley 2012 p 120 lt ref gt Za danimi Hristiyanskoyi yuridichnoyi dopomogi v ofisi arhiyepiskopa ta providnoyi pravozahisnoyi grupi Salvadoru na toj chas uryadovimi silami v 1978 roci skoyeno vbivstvo 687 mirnih zhiteliv U 1979 roci kilkist zadokumentovanih vbivstv zrosla do 1796 Represiyi sponukali bagatoh u katolickij cerkvi zasuditi uryad yakij u vidpovid represuvav duhovenstvo Perevorot represiyi ta povstannya 1979 1981 Z narostannyam napruzhenosti ta perebuvayuchi na mezhi povstannya 15 zhovtnya 1979 roku isp Junta Revolucionaria de Gobierno JRG skinula Romero v rezultati perevorotu Spolucheni Shtati poboyuyuchis sho Salvador yak i Nikaragua i Kuba do nogo mozhe buti zahoplena komunistichnimi ruhami vzhila zahodiv shodo pidtrimki novogo vijskovogo uryadu spodivayuchis spriyati vstanovlennyu stabilnosti v krayini 3 sichnya 1980 roku pid tiskom vijskovih usi troye civilnih chleniv hunti pishli u vidstavku razom iz 10 z 11 ministriv kabinetu 22 sichnya 1980 roku napala na masovu mirnu demonstraciyu v rezultati chogo zaginulo do 50 lyudej i she sotni otrimali poranennya Uryadova hunta prijnyala programu zemelnoyi reformi yaka obmezhila zemlevolodinnya maksimum 100 gektarami nacionalizuvala bankivsku kavovu ta cukrovu promislovist priznachila vibori na lyutij 1982 roku i 6 listopada 1979 roku rozpustila voyenizovanij privatnij eskadron smerti isp Organizacion Democratica Nacionalista ORDEN Odnak programa zemelnoyi reformi bula sprijnyata vorozhe z boku vijskovoyi ta ekonomichnoyi eliti Salvadoru yaka namagalasya sabotuvati proces yak tilki vin pochavsya Diznavshis pro namir uryadu rozdati zemlyu selyanam ta organizuvati kooperativi zamozhni salvadorski zemlevlasniki pochali vbivati vlasnu hudobu ta perevoziti cinne silskogospodarske obladnannya cherez kordon do Gvatemali Krim togo bilshist lideriv kooperativiv u silskij miscevosti buli vbiti abo znikli nevdovzi pislya obrannya 24 bereznya 1980 roku arhiyepiskop Oskar Arnulfo Romero buv ubitij pid chas sluzhinnya Mesi nastupnogo dnya pislya togo yak vin zaklikav salvadorskih soldativ i spivrobitnikiv sil bezpeki ne vikonuvati yihni nakazi vbivati mirnih zhiteliv Salvadoru arhiyepiskop Oskar Arnulfo Romero 2 grudnya 1980 roku chleni Nacionalnoyi gvardiyi Salvadoru vikrali zgvaltuvali ta vbili chotiroh amerikanskih zhinok katolickih cerkovnikiv troh monahin i miryanku yaki buli u katolickij misiyi dopomogi zabezpechuyuchi yizhu pritulok transport medichnu dopomogu ta pohovannya zhertv eskadroniv smerti Tilki v 1980 roci v Salvadori bulo vbito shonajmenshe 20 religijnih pracivnikiv i svyashenikiv Protyagom usiyeyi vijni vbivstva cerkovnih diyachiv prodovzhuvali mati misce Oskilki uryad rozv yazav nasilstvo proti svoyih gromadyan zaohochuyuchi na ce eskadroni smerti a zgodom i kadrovih vijskovih bagato gromadyan Salvadoru vstali na zavadi comu teroru Nezvazhayuchi na velicheznij rizik bagato prostih lyudej priyednalisya do ruhu oporu Krim togo povstanci v gromadyanskij vijni rozglyadali svoyu pidtrimku sprotivu yak demonstraciyu svoyeyi opoziciyi do nespravedlivogo stavlennya vladnoyi eliti do selyanskih gromad yake voni vidchuvali shodnya tomu z cimi povstannyami buv pov yazanij klasovij element Takim chinom selyanska organizaciya zoseredilasya na tomu shob vikoristovuvati svoyu borotbu dlya ob yednannya proti svoyih gnobiteliv ne tilki proti uryadu ale takozh i proti eliti borotba yaka nevdovzi pererosla v politichnu kampaniyu i klyuchovim gravcem na comu polit stav ruh FMLN U pershi misyaci 1980 roku salvadorski partizanski grupi robitniki komunisti ta socialisti ob yednalisya shob utvoriti Front nacionalnogo vizvolennya Farabundo Marti FMLN FMLN negajno ogolosiv pro plani povstannya proti uryadu yake rozpochalosya 10 sichnya 1981 roku z pershogo velikogo napadu FMLN Ataka vstanovila kontrol nad bilshistyu departamentiv Morasan i Chalatenango sho prodovzhilosya protyagom usiyeyi vijni Takozh po vsij krayini buli zdijsneni ataki na vijskovi ob yekti v rezultati chogo sotni lyudej zaginuli Nabagato piznishe u listopadi 1989 roku FMLN rozpochav velikij nastup yakij zastav salvadorskih vijskovih znenacka i yim vdalosya vzyati pid kontrol znachni teritoriyi krayini ta uvijti do stolici San Salvador U San Salvadori FMLN shvidko vzyala pid kontrol bagato bidnih rajoniv oskilki vijskovi bombili yihni poziciyi zokrema zhitlovi kvartali shob vignati pribichnikiv FMLN Cej velikij nastup FMLN ne uvinchavsya uspihom i uryad povaliti ne vdalosya ale perekonav pravlyachi kola sho FMLN ne mozhna peremogti siloyu zbroyi i sho bude neobhidne vregulyuvannya situaciyu shlyahom peregovoriv Namagayuchis pridushiti povstannya realizuvali strategiyu vipalenoyi zemli ta prijnyali taktiku podibnu do tiyeyi yaku vikoristovuvali sili bezpeki susidnoyi Gvatemali Nevid yemnoyu chastinoyu strategiyi borotbi z povstancyami Salvadorskoyi armiyi stalo tak zvane osushennya morya tobto likvidaciya povstannya shlyahom znishennya jogo baz pidtrimki v silskij miscevosti Osnovnoyu metoyu bulo civilne naselennya yake peremishali v inshi regioni abo masovo vbivali predstavnikiv shob usunuti imovirnist stvorennya mozhlivoyi bazi pidtrimki povstanciv Koncepciya osushennya morya bula zasnovana na doktrini Mao Czeduna yaka pidkreslyuvala sho partizan povinen ruhatisya sered lyudej yak riba plavaye v mori Timchasovij uryad i prodovzhennya nasilstva 1982 1984 U 1982 roci FMLN pochala zaklikati do mirnogo vregulyuvannya konfliktu v krayini ta stvoriti uryad shirokoyi uchasti usih verstv naselennya Administraciya Rejgana zayavila sho FMLN hoche stvoriti komunistichnu diktaturu Vibori buli perervani napadami pravih voyenizovanih formuvan i bojkotami idej zaproponovanih FMLN Nacionalna federaciya yuristiv Salvadoru yaka predstavlyala vsi asociaciyi advokativ krayini vidmovilasya brati uchast u rozrobci proektu zakonu pro vibori 1982 roku Yuristi zayavili sho vibori ne mozhut buti vilnimi ta chesnimi pid chas oblogovogo stanu yakij prizupinyaye vsi osnovni prava ta svobodi Tim chasom napadi na vijskovi ta promislovi ob yekti z boku FMLN pochali posilyuvatisya 27 sichnya 1982 roku povstanci atakuvali bazu PS v San Salvadori znishivshi znachnu chastku aviaciyi shist z 14 gelikopteriv UH 1 Irokez p yat z 18 vinishuvachiv bombarduvalnikiv i tri litaki C 47 U period z lyutogo po kviten bulo zafiksovano 439 diversij Z sichnya po veresen kilkist diversij z vikoristannyam samorobnih vibuhovih pristroyiv abo pidpaliv zrosla do 782 Amerikanske posolstvo ocinilo zbitki ekonomichnij infrastrukturi u 98 miljoniv dolariv SShA FMLN takozh provodila shirokomasshtabni operaciyi v stolici ta timchasovo okupuvala miski centri vseredini krayini Za deyakimi danimi kilkist povstanciv kolivalasya vid 4 do 5 tis inshi dzherela nazivayut yih vid 6 000 do 9 000 bojovikiv 29 kvitnya 1982 roku v krayini vidbulisya vibori timchasovogo uryadu Zakonodavchi zbori progolosuvali za troh kandidativ visunutih zbrojnimi silami buv obranij 36 golosami proti 17 viperedivshi kandidativ vid Partiyi nacionalnogo primirennya ta ultra pravogo Nacionalnogo respublikanskogo alyansu ARENA 2 travnya Maganya sklav prisyagu povidomila sho 24 travnya 1982 roku poblizu Puerta del Diablo priblizno v dvanadcyati kilometrah vid San Salvadoru bulo viyavleno tayemne zahovannya z trupami 150 zniklih osib 10 chervnya 1982 roku majzhe 4000 salvadorskih vijskovih proveli operaciyu zachistki v kontrolovanij povstancyami provinciyi Chalatenango Povidomlyayetsya sho pid chas zachistki armijskimi silami bulo vbito ponad 600 mirnih zhiteliv Salvadorskij polovij komandir viznav sho nevidoma kilkist civilnih yaki pidozryuvalisya v simpatiyi povstancyam abo masas bulo vbito ogolosivshi operaciyu uspishnoyu Cherez dev yatnadcyat dniv salvadorski vijskovi vbili 27 bezzbrojnih mirnih zhiteliv pid chas rejdu na odin z kvartaliv u rajoni San Salvadoru Zhinok zgvaltuvali ta vbili Usih vityagli z domivok na vulicyu a potim stratili Operaciya projshla uspishno jdetsya u komyunike Cya akciya stala rezultatom navchannya ta profesionalizaciyi nashih oficeriv i soldativ Protyagom 1982 ta 1983 rokiv uryadovi sili vbivali priblizno 8 000 mirnih zhiteliv na rik 3 Hocha cya cifra znachno mensha za cifri pro yaki povidomlyali pravozahisni grupi u 1980 ta 1981 rokah cilespryamovani strati a takozh nevibirkovi vbivstva tim ne mensh zalishalisya nevid yemnoyu politikoyu armiyi ta sil vnutrishnoyi bezpeki chastina togo sho profesor Vilyam Stenli opisav yak strategiyu masovogo vbivstva poklikanu terorizuvati civilne naselennya a takozh protivnikiv uryadu 225 Nachalnik shtabu zbrojnih sil Salvadoru general Adolfo Blandon zayaviv Do 1983 roku mi nikoli ne brali vijskovopolonenih Prezidentstvo Duarte 1984 1989 Na viborah 1984 roku hristiyanskij demokrat vigrav prezidentstvo z 54 golosiv u majora armiyi z Nacionalnogo respublikanskogo alyansu ARENA Vibori prohodili pid kontrolem vijskovih na tli visokogo rivnya represij i nasilstva odnak kandidati predstavniki livih partij ta ruhiv buli vidstoroneni vid uchasti Poboyuyuchis prezidentstva D Obyuissona zvisnogo ultra pravogo diyacha CRU profinansuvalo kampaniyu Duarte priblizno na dva miljoni dolariv Zagalom na vibori CRU vitratilo 10 miljoniv dolariv na viborchi tehnologiyi administraciyi ta mizhnarodnih sposterigachiv Pislya peremogi Duarte porushennya prav lyudini z boku armiyi ta sil bezpeki prodovzhilosya ale zmenshilosya cherez zmini sho vnosilisya v sistemu struktur bezpeki Politika uryadu Duarte polyagala u sprobi zrobiti tri skladovi sil bezpeki krayini bilsh vidpovidalnimi pered uryadom peredavshi yih v bezposerednye pidporyadkuvannya vice ministru oboroni Ale vsima troma silami prodovzhuvali okremo komanduvati oficeri regulyarnoyi armiyi sho zvazhayuchi na komandnu iyerarhiyu v uryadi faktichno nivelyuvalo bud yaki obumovlenosti pro pidzvitnist Uryad Duarte takozh ne zmig zvilniti spivrobitnikiv struktur bezpeki yaki buli prichetni do grubih porushen prav lyudini natomist lishe vidislavshi yih na posadi v inshi regioni krayini Poki uryad namagavsya provesti reformu sil bezpeki armiya prodovzhuvala vbivati bezzbrojnih mirnih zhiteliv u silskij miscevosti U zviti Americas Watch zaznachayetsya sho v lipni 1984 roku vbiv 80 bezzbrojnih mirnih zhiteliv u Kabanasi a cherez misyac vchiniv she odnu bijnyu vbivshi 50 peremishenih osib u provinciyi Chalatenango Zhinok gvaltuvali a potim usih cilespryamovano strachuvali Protyagom 1984 i 1985 rokiv zbrojni sili Salvadoru zaprovadili nizku program gromadyanskih dij u provinciyi Chalatenango sho skladalisya zi stvorennya komitetiv gromadyanskoyi oboroni dlya ohoroni plantacij i pidpriyemstv vid napadiv povstanciv i stvorennya nizki zon vilnogo vognyu U svoyemu shorichnomu oglyadi za 1987 rik Amnesty International povidomila sho deyaki z najbilsh serjoznih porushen prav lyudini viyavleni v Centralnij Americi zokrema v Gvatemali ta Salvadore de vikradennya ta vbivstva lyudej sluzhat sistematichnimi mehanizmami uryadu proti livoyi opoziciyi Deyaki pravozahisni grupi pov yazuvali zbilshennya kilkosti vbivstv i zniknen u stili eskadroniv smerti z vidrodzhennyam narodnih ruhiv i organizacij yaki buli znisheni masovim derzhavnim terorom na pochatku 1980 h rokiv Pid chas obgovorennya Centralnoamerikanskih mirnih ugod u 1987 roci FMLN zazhadala shob usi eskadroni smerti buli rozformovani a yihnih chleni prityagnuli do vidpovidalnosti U zhovtni 1987 roku Salvadorska asambleya shvalila amnistiyu za zlochini pov yazani z gromadyanskoyu vijnoyu Zakon pro amnistiyu vimagav zvilnennya vsih uv yaznenih pidozryuvanih u diyalnosti v partizanah i takih hto yim simpatizuvav Vidpovidno do cih zakoniv bulo zvilneno 400 politv yazniv Povstancyam bulo nadano p yatnadcyat dniv shob peredati sebe silam bezpeki v obmin na amnistiyu Nezvazhayuchi na amnistiyu partizanam i politichnim v yaznyam amnistiyu takozh nadali vijskovosluzhbovcyam silam bezpeki ta voyenizovanim formuvannyam yaki buli prichetni do porushen prav lyudini i voyennih zlochiniv U zhovtni 1988 roku Amnesty International povidomila sho eskadroni smerti vikrali zakatuvali ta vbili sotni pidozryuvanih disidentiv za ostanni visimnadcyat misyaciv Bilshist postrazhdalih chleni profspilok ta kooperativiv pravozahisniki predstavniki sudovoyi sistemi yaki brali uchast u sprobah vstanovlennya kriminalnoyi vidpovidalnosti za porushennya prav lyudini bizhenci ta peremisheni osobi sho povernulisya a takozh zvilneni politichni v yazni Zhertv inodi bezceremonno rozstrilyuvali z avtomobiliv sho proyizhdzhali povz vulic vden i na ochah ochevidciv V inshih vipadkah zhertv vikradali z yihnih budinkiv abo pryamo na vulicyah a yihni tila znahodili skidanimi daleko vid miscya vikradennya Inshi nasilno znikli Zhertv zvichajno znahodili ponivechenimi obezgolovlenimi rozchlenovanimi zadushenimi abo zi slidami tortur chi zgvaltuvannya Stil eskadronu smerti polyagav u tomu sho diyati tayemno ale zalishati ponivecheni tila zhertv yak zasib zhahati naselennya Oburenij rezultatami dostrokovih viboriv 1988 roku ta vikoristannyam vijskovimi taktiki teroru ta zalyakuvannya viborciv 11 listopada 1989 roku FMLN rozpochav velikij nastup vidomij yak ostannij nastup 1989 roku z metoyu povalennya uryadu prezidenta Alfredo Krishtiani Cej nastup peremistiv epicentr boyiv u bagati peredmistya San Salvadoru po suti vpershe v istoriyi konfliktu oskilki FMLN rozpochav kampaniyu vibirkovih vbivstv politichnih i vijskovih diyachiv civilnih chinovnikiv i gromadyan vishogo klasu Uryad u vidpovid ponoviv kampaniyu represij nasampered proti aktivistiv demokratichnogo sektoru Neuryadova komisiya z prav lyudini Salvadoru CDHES pidrahuvala 2868 vbivstv zbrojnimi silami z travnya 1989 roku po traven 1990 roku Krim togo CDHES zayavila sho uryadovi voyenizovani organizaciyi za toj zhe period nezakonno zatrimali 1916 osib i cherez yih diyalnist 250 znikli bezvisti 13 lyutogo bataljon Atlakatl napav na partizanskij polovij gospital i vbiv shonajmenshe 10 osib u tomu chisli p yatoh paciyentiv likarya ta medsestru U dvoh zhinok zhertv buli oznaki zgvaltuvannya pered stratoyu 16 listopada 1989 roku cherez p yat dniv pislya pochatku nastupu FMLN soldati bataljonu Atlakatl posered nochi uvijshli do kampusu i stratili shistoh svyashenikiv yezuyitiv Ignasio Ellakuriya Segundo Montesa Ignasio Martina Baro Hoakina Lopes i Lopesa Huana Ramona Moreno i Amando Lopesa i yihnih domrobitnic mati i dochka Elba Ramos i Seliya Marisela Ramos Svyashenikiv styagnuli z lizhok u kampusi zastrelili z kulemetiv a yihni trupi ponivechili Cherez den v stolici San Salvadori uryadovimi soldatami bulo vbito shist cholovikiv i odin yunak Za slovami rodichiv ta susidiv yaki buli svidkami vbivstv shistoh cholovikiv vishikuvali do murovanoyi stini j rozstrilyali Somogo yunaka yakij vipadkovo prohodiv u toj chas takozh stratili Prote vbivstvo shesti svyashenikiv yezuyitiv i ostannij nastup FMLN na San Salvador u listopadi 1989 roku stali klyuchovimi povorotnimi momentami yaki posilili mizhnarodnij tisk i vnutrishnij tisk z boku visnazhenih vijnoyu gromadyan shodo neobhidnosti poshuku alternativ tupiku v yakomu opinilasya krayina Mizhnarodna pidtrimka FMLN zmenshuvalasya na foni zavershalnih podij Holodnoyi vijni yak i mizhnarodna pidtrimka zbrojnih sil Salvadoru slabshala oskilki administraciya Rejgana postupilasya miscem mensh ideologizovanij administraciyi Busha a kinec Holodnoyi vijni zmenshiv antikomunistichni poboyuvannya shodo potencijnogo efektu domino v Centralnij Americi Naslidki Naslidki gromadyanskoyi vijni sho trivala vzhe desyat rokiv buli zhahlivimi Do kincya 1980 h rokiv 75 naselennya zhili v bidnosti Riven zhittya bilshosti salvadorciv znizivsya na 30 z 1983 roku Inflyaciya zrosla majzhe na 40 vtecha kapitalu dosyagla priblizno 1 milyarda dolariv a ekonomichna elita unikala splati podatkiv Bezrobittya abo nepovna zajnyatist zrosli do 50 bilshist lyudej dosi ne mali dostupu do chistoyi vodi chi medichnoyi dopomogi Naselennya panichno boyalosya vlasnih zbrojnih sil Nezvazhayuchi na majzhe 3 milyardi dolariv amerikanskoyi ekonomichnoyi dopomogi dohid na dushu naselennya znizivsya na tretinu Amerikanska dopomoga rozpodilyalasya sered miskih pidpriyemstv hocha bidna bilshist yiyi majzhe ne otrimuvala Koncentraciya bagatstva bula navit vishoyu nizh do programi zemelnoyi reformi yakoyu keruvali SShA Agrarnij zakon prinosiv ekonomichnij eliti nespodivani pributki i kidav kooperativi v borgi cherez yaki voni ne mogli konkuruvati na rinkah kapitalu Oligarhi chasto vidbirali zemlyu u zbankrutilih selyan yaki ne mogli otrimati kredit neobhidnij dlya oplati nasinnya ta dobriv Hocha malo hto z bidnih mriyav bi vimagati pravovogo zahistu vid vlasnika zemli tomu sho praktichno zhoden suddya ne viddast perevagu bidnij lyudini Do 1989 roku 1 zemlevlasnikiv volodiv 41 zemli sho obroblyayetsya todi yak 60 silskogo naselennya nalezhalo 0 zemli Div takozhIstoriya Salvadoru Persha Meksikanska imperiya Nacionalnij respublikanskij alyans General kapitanstvo GvatemalaPrimitkiVinoski Dzherela Michael McClintock 1985 London Zed Books s 388 ISBN 0862322405 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2022 Graham Bradley 6 travnya 1996 Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 El Salvador In Depth Negotiating a settlement to the conflict Uppsala Conflict Data Program Conflict Encyclopedia Uppsala Sweden Uppsala University Uryad SShA posiliv pidtrimku bezpeki shob ne dopustiti podibnih podij u Salvadori Ne v ostannyu chergu ce bulo prodemonstrovano v dostavci dopomogi u sferi bezpeki Salvadoru Bosch Brian J 1999 The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981 angl Dzhefferson Pivnichna Karolina i London McFarland amp Company Incorporated Publishers s 94 ISBN 0 7864 0612 7 Sumpul River 1980 121 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Report of the UN Truth Commission on El Salvador 1 April 1993 The Pinochet File A Declassified Dossier on Atrocity and Accountability New York The New Press 11 September 2003 s 587 ISBN 1 56584 586 2 See The Pinochet File Armony Ariel C 1997 Argentina the United States and the Anti communist Crusade in Central America 1977 1984 Ohio University Center for International Studies s 84 88 ISBN 0 89680 196 9 Hunter Jane 1987 Israeli foreign policy South Africa and Central America Part II Israel and Central America Guatemala s 111 137 Schirmer 1996 pg 172 Central Intelligence Agency 17 bereznya 2013 PDF angl CIA s 3 arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2020 procitovano 11 veresnya 2020 Bosch Brian J 1999 The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981 angl Dzhefferson Pivnichna Karolina i London McFarland amp Company Incorporated Publishers s 60 ISBN 0 7864 0612 7 Lafeber Walter 1993 Inevitable Revolutions The United States in Central America New York City NY W W Norton amp Company ISBN 9780393309645 Inevitable Revolutions The United States in Central America The Giant s Rival The USSR and Latin America Revised Edition 1988 p 143 The Kashmir Question Retrospect and Prospect 2013 p 121 Michael W Doyle Ian Johnstone amp Robert Cameron Orr 1997 Keeping the Peace Multidimensional UN Operations in Cambodia and El Salvador Cambridge Cambridge University Press p 222 ISBN 978 0 521 58837 9 Maria Eugenia Gallardo amp Jose Roberto Lopez 1986 Centroamerica San Jose IICA FLACSO p 249 ISBN 978 92 9039 110 4 U S State Department 18 listopada 2004 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Armed with M16 IMI Galil and G3 assault rifles Uzi submachine guns Heavy weapons including artillery and missiles of North American manufacturing and helicopters and fighter jets Andrews Bounds 2001 South America Central America and The Caribbean 2002 El Salvador History vid 10a London Routledge s 384 ISBN 978 1 85743 121 6 Charles Hobday 1986 Communist and Marxist parties of the world New York Longman p 323 ISBN 978 0 582 90264 0 El Salvador 30 anos del FMLN 2 lipnya 2017 u Wayback Machine El Economista 13 de octubre de 2010 2006 Manuel Guedan Carta del Director Un Salvador violento celebra quince anos de paz 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine article in Quorum Journal of Latin American Thought winter number 016 University of Alcala Madrid Spain pp 6 11 Ozbroyeni avtomatami AK 74 avtomatichnimi gvintivkami M16 kulemetami RPK ta PKM ta samorobnoyu vibuhivkoyu Dictionary of Wars by George Childs Kohn Facts on File 1999 Britannica 15th edition 1992 printing Irvine Reed and Joseph C Goulden U S left s big lie about El Salvador deaths Human Events 9 15 90 787 Wood Elizabeth 2003 Insurgent Collective Action and Civil War in El Salvador Cambridge Cambridge University Press PDF UCDP Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 19 lyutogo 2014 Zvit United Nations 1 kvitnya 1993 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 10 chervnya 2022 NACLA Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2016 Reuters 16 sichnya 2010 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 2 bereznya 2016 Danner Mark 1993 The Massacre at El Mozote Vintage Books s 9 ISBN 0 679 75525 X Uppsala Conflict Data Program Conflict Encyclopedia Uppsala Sweden Uppsala University arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 procitovano 24 travnya 2013 While nothing of the aid delivered from the US in 1979 was earmarked for security purposes the 1980 aid for security only summed US 6 2 million close to two thirds of the total aid in 1979 nl newsbank com Arhiv originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 1 lipnya 1992 Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2018 COHA Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2022 Walter Williams 1997 Militarization and Demilitarization in El Salvador s Transition to Democracy s 90 Whitfield Teresa 1995 Philadelphia PA Temple University Press ISBN 9781566392532 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Stanley William 1996 The Protection Racket State Elite Politics Military Extortion and Civil War in El Salvador Philadelphia Temple University Press ISBN 1566393922 Dunkerley James 1982 The Long War Dictatorship and Revolution in El Salvador s 106 107 Socorro Juridico Cristiano Library of Congress Country Studies El Salvador Background to the Insurgency 1 5 travnya 2015 u Wayback Machine Gettleman Marvin 1987 El Salvador Central America in the new Cold War New York Grove Press ISBN 0394555570 Report of the UN Truth Commission on El Salvador 1 kvitnya 1993 s 27 NACLA Revolution Brews cited in McClintock 1985 p 270 Colorado C X 2002 Justice and the generals Holding foreign military officers accountable for rape and extrajudicial killing the case of the u s churchwomen killed in el salvador Southern California Review of Law and Women s Studies 12 1 107 130 El Salvador 1945 92 www fsmitha com Weinberg 1991 62 3 The New York Times 7 February 1982 United Nations Report of the Special Representative of the Commission on Human Rights 1982 p 33 United States Embassy in San Salvador cable 00437 3 December 1982 OAS IACHR Annual Report 1981 1982 pp 115 116 Salvadoran Troops Massacre Civilians The Associated Press 29 January 1982 Danner Mark The Massacre at El Mozote New York Vintage Books 1994 Crisis In Central America Regional Dynamics And U s Policy In The 1980s Edited by Nora Hamilton et al 1988 Amnesty International Amnesty International s Current Concerns in El Salvador London AMR 29 09 85 June 1985 p 3 Salvadoran Army Accused of Massacres Associated Press Mar 28 1985 Salvador colonel who mutinied is back in war Christian Science Monitor 26 September 1984 Central America Report Inforpress Centroamericana 1988 Manuel Anne September 1988 Nightmare Revisited 1987 1988 Tenth Supplement to the Report on Human Rights in El Salvador Background to the Deterioration Human Rights Watch s 5 7 Salvadorans attack amnesty law They criticize new bill for absolving death squads Christian Science Monitor 29 October 1987 El Salvador Death Squads a Government Strategy Amnesty International 1988 Anne Marie Hilsdon M Macintyre V Mackie M Stivens red 2000 The Contemplacion fiasco The hanging of a Filipino domestic worker in Singapore Human Rights and Gender Politics Asia Pacific perspectives London and New York Routledge s 193 Central America Report 31 Aug 1990 6 Priests Killed in a Campus Raid in San Salvador New York Times 17 November 1989 Second Salvador Massacre But of Common Folk Associated Press 11 28 89 Pugh Jeffrey January 2009 The Structure of Negotiation Lessons from El Salvador for Contemporary Conflict Resolution Negotiation Journal 25 1 83 105 doi 10 1111 j 1571 9979 2008 00209 x Inevitable Revolutions The United States in Central America By Walter Lafeber 1993 After Parades and Promises Duarte Flounders in Salvador The New York Times 16 lyutogo 1987 procitovano 22 sichnya 2017 Rightists Deal U S backed Duarte A Crushing Defeat 2014 05 31 u Wayback Machine 27 March 1988 Lindsey Gruson 28 veresnya 1987 New York Times Special to the New York Times Rosario de Mora El Salvador Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2017 LiteraturaAmericas Watch 1993 El Salvador s Decade of Terror Human Rights Since the Assassination of Archbishop Romero New Haven London Yale University Press ISBN 9780300049398 Armony Ariel C 1997 Argentina the United States and the Anti communist Crusade in Central America 1977 1984 Ohio University Center for International Studies pp 84 88 ISBN 0 89680 196 9 Peter Kornbluh 11 September 2003 The Pinochet File A Declassified Dossier on Atrocity and Accountability New York The New Press pp 587 ISBN 1 56584 586 2 Bosch Brian J 1999 The Salvadoran Officer Corps and the Final Offensive of 1981 Jefferson North Carolina and London McFarland amp Company Incorporated Publishers p 60 ISBN 0 7864 0612 7 Wood Elisabeth J 2003 Insurgent Collective Action and Civil War in El Salvador Cambridge University Press p 9 ISBN 978 0521010504PosilannyaCivil War in El Salvador 4 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Civil war 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine angl El Salvador s brutal civil war What we still don t know 27 travnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ