Гречка звичайна або гречка посівна (Fagopyrum esculentum) — однорічна трав'яниста рослина родини гречкових.
Гречка звичайна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гречкові (Polygonaceae) |
Рід: | Гречка (Fagopyrum) |
Вид: | Гречка звичайна (F. esculentum) |
Біноміальна назва | |
Fagopyrum esculentum |
Онтогенез
В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання. Сходи з'являються через 6–10 днів після сівби, через 8–10 днів від сходів починається гілкування і майже одночасно з ним — бутонізація. Цвітіння настає через 18–28 днів від появи сходів і продовжується 30–35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, і стиглі плоди. Плід достигає через 25–30 днів після розкриття квітки і запліднення. Маса 1000 плодів (горошків) диплоїдних сортів 20–30 г, тетраплоїдних — 30–45 г, плівчастість — 16–30 %, вихід крупи — 60–75 %. Вегетаційний період — 70–90 днів.
Загальна біоморфологічна характеристика
Коренева система гречки слабко розвинена, становить 7–10 % від маси рослини, проникає в ґрунт на 70–90 см; основна маса коренів розміщується в шарі до 30 см. Коренева система має високу засвоювальну здатність. Це пояснюється тим, що вона виділяє багато мурашиної, щавлевої, лимонної, оцтової кислот, які розчиняють важкорозчинні сполуки і сприяють засвоєнню елементів живлення з важкорозчинних сполук. Тому добре росте при рН 5–7 на всіх ґрунтах, в тому числі на осушених торфовищах, окрім засолених, кислих та важких глинистих запливаючих. На 1 ц зерна виносить з ґрунту 3–4,5 кг азоту, 1,3–2,6 фосфору, 3,6–7,2 калію.
Вибаглива до температурного режиму і освітлення. Насіння починає проростати при температурі 6–7 °C. Сходи при температурі 7–8°С з'являються через 18–20 днів, при 12 °C — через 10, при 15 °C — через 7–8 днів. Сходи гинуть при мінус 1,5–2 °C, При температурі 12–13 °C рослини ще кволо ростуть і розвиваються, а вже при 27 °C знову пригнічуються, особливо у фазі цвітіння. Нектарники висихають, погіршується запліднення, рослини скидають напівсформовані плоди, утворюється багато невиповнених плодів — «рудяку». Погано, якщо в цей період стоїть і прохолодна дощова погода. Найкращими є температури близькі до 20 °C. В період цвітіння і плодоутворення найкращими є температури 20–25 °C, при мінливій хмарності і відносній вологості повітря близько 60 %.
Вибаглива до вологи, особливо з початком цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт — 450–550. Під час проростання насіння поглинає невелику кількість води — 40-50 % від власної маси.
Перехреснозапильна рослина, пилок переноситься бджолами. На рослині утворюється від 500–600 до 1500–2000 квіток. Повноцінні плоди утворюють 10–15 % квіток. Добрий медонос — 60–100 кг меду з 1га.
Технологія вирощування
Попередники
Досвід показує, що для одержання високих врожаїв гречку треба розміщати на родючих, чистих від бур'янів полях. Найкращими для неї є просапні культури (картопля, буряки, кукурудза), які удобрювались і за якими проводився належний догляд. Гарні попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго.
Обробка ґрунту
Обробка ґрунту під гречку має максимально спрямовуватись на знищення бур'янів і збереження вологи. Основний обробіток на полях, засмічених однорічними бур'янами та після стерньових попередників починають вслід за збиранням урожаю з лущення стерні дисковими знаряддями на глибину 6–8 см, засмічених кореневищами бур'янів (пирій, свинорий) — у двох напрямках на глибину 10–12 см, — коренепаростковими бур'янами (осоти, молочай, берізка польова та інші) — на глибину 12–14 см безвідвальним лемішними лущильниками або плоскорізними знарядями. Через 12–14 днів, після масового проростання бур'янів, поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23–25 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару (18-20см).
Після збирання пізніх просапних культур (буряків, картоплі) чисті від бур'янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 або плоскорізами (наприклад КПГ-2-150) на глибину 23–25 см без попереднього лущення.
Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування (закриття вологи) зубовими боронами, коли верхній шар ґрунту досягне фізичної стиглості. Потім проводять дві культивації (на 10–12 та 8–10см) з розривом у часі, який потрібний для проростання бур'янів. Передпосівну культивацію краще робити буряковими культиваторами УСМК−5.4А на глибину 3–4 см. Якщо ґрунт пухкий та недостатньо вологий, то перед сівбою роблять коткування поля.
Удобрення
Під гречку не рекомендується вносити гною та аміачних форм мінеральних добрив, щоб запахом не відлякувати бджіл. З цієї причини та від того, що гречка використовується як харчовий і дієтичний продукт, не слід застосовувати і гербіциди. Краще органічні добрива вносити під попередник. Мінеральні ефективно можна використовувати в основному удобрені, під час сівби, а на широкорядних посівах — і в підживленні. Фосфорно-калійні добрива слід вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Не слід вносити під гречку хлоровмісні калійні добрива (KCl, калійна сіль і ін.), особливо весною. Добрі результати дає рослинний попіл.
В рядки під час сівби вносять по 50–80 кг гранульованого суперфосфату. Середні дози добрив — N45-60Р45-60К45-60. На родючих ґрунтах дозу азоту зменшують. Під час інкрустування насіння слід додавати солі мікроелементів бору, міді, молібдену, цинку в кількості 25–50 г мікроелемента на гектарну норму насіння.
Сівба
Для вирощування потрібно брати сорти, рекомендовані для даної ґрунтово-кліматичної зони: Іванна (С), Аеліта (П), Астра (Л), Вікторія (ЛП), Глорія (С), Зеленоквіткова (П), Кара-Даг (С), Київська (СЛ), Крупинка (СЛ), Лілея (ЛП), Лада (ЛП), Любава (СЛП), Майська (Л), Орлиця (П), Роксолана (П), Скороспєлка (С), Степова (С), Сумчанка (СЛ), Українка (СЛП). Слід використовувати крупні фракції ваговитого насіння категорії РН-1-3 з чистою не нижче 99 % і лабораторною схожістю не нижче 92 %.
Перед сівбою насіння прогрівають проти сонця або активним вентилюванням при температурі 35–38 °C, а потім протруюють за методом інкрустування для захисту від сірої гнилі, борошнистої роси та інших хвороб з додаванням мікроелементів. Сіяти гречку можна тоді, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10–12 °C і зникне загроза повернення заморозків, зміщуючи їх так, щоб під час масового цвітіння-формування плодів вона не потрапляла під спеку. Для цього іноді сіють у 2 строки з інтервалом 10–15 днів. Період сівби гречки настає в Поліссі в першій декаді травня, в Лісостепу — наприкінці квітня — в першій декаді травня, в Степу — наприкінці квітня.
На чистих полях гречку сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками, на забур'янених — широкорядним (45см) або стрічковим (45+15см) буряковими сівалками ССТ-12А, ССТ-12Б з пристосуванням СТЯ-27000.
Орієнтовні норми висіву при звичайному рядковому способі сівби в Поліссі — 4–5, Лісостепу — 3–4,5, Степу — 2,5–3,5 млн схожих насінин на 1 га; при широкорядному, відповідно, — 2,2–2,5; 2,1–2,5; 1,9–2,2 млн.
Глибина висіву насіння на легких ґрунтах 4–5 см, а на важких — 2–3 см. За сухої погоди глибину загортання слід збільшувати на 1–1,5 см.
Догляд за посівами
За сухої погоди і недостатньої вологості ґрунту після сівби поле коткують котками ЗККШ-6, боронують боронами ЗБП-0.6А. Якщо до появи сходів випадають дощі і утворюється щільна кірка, то посіви обробляють ротаційними мотиками або боронують легкими боронами упоперек до сівби. Для боротьби з бур'янами посіви можна боронувати у фазі першого справжнього листка. Боронувати треба за сонячної погоди, вдень, коли рослини втрачають тургор.
На широкорядних посівах проводять 2–3 міжрядні розпушування культиваторами УСМК-5.4А(Б) або іншими. Перше розпушування, якщо не проводилось боронування, проводять у фазі першого справжнього листка на глибину 5–7 см із залишанням захисних смуги 8–10 см; друге розпушення проводять на глибину 8–10 см на початку бутонізації, третє — з підгортанням рослин — на початку цвітіння, на глибину 6–8см (захисна смуга 8–10см).
Важливим заходом догляду за посівами є запилення гречки з допомогою бджіл. Для цього вивозять пасіки з розрахунку 2–3 бджолородини на 1 га. Відстань бджоловідвідування не повинна перевищувати 500 м.
Збирання
Збирають гречку частіше роздільним способом. Вибрати оптимальний строк збирання важко, бо період плодоутворення і достигання розтягнутий в часі. Скошують її у валки, коли достигне 75–80 % плодів. Краще скошувати у ранкові години. Через 4–6 днів, коли вологість стебел і листків зменшиться до 30–35 %, а зерна — до 16–18 % — валки обмолочують зерновими комбайнами, регулюючи їх так, щоб при найповнішому вимолочуванні, не було обрушування і подрібнення зерна.
Використання
Гречані крупи здавна використовують в українській кухні для приготування різноманітних супів, каш, гречаників та запіканок, виготовлення гречаного борошна. У 2018 році в світі було вироблено 2,91 млн т гречаної крупи. Найбільшими виробниками були: Китай (1,13 млн т), Росія (931,71 тис. т), Франція (188,07 тис. т), Україна (137,01 тис. т), Польща (93,60 тис. т), США (84,44 тис. т), Казахстан (82,70 тис. т), Бразилія (66,17 тис. т), Литва (53,43 тис. т).
Примітки
- Buckwheat global production and top producing countries. Tridge. Процитовано 31.12.2020. (англ.)
Посилання
- Гречка посівна [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Гречка [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
Джерела
- Адаптивні технології вирощування круп'яних культур: [колект. монографія: у 2 ч.] / за ред. д-рів с.-г. наук С. П. Полторецького і В. Я. Білоножка. — Умань: Сочінський М. М. [вид.], 2018.
- Ч. 1 : Гречка / С. П. Полторецький [та ін.]. — 2018. — 174 с. : рис., табл. —
- E.S. Oplinger, E.A. Oelke, M.A. Brinkman and K.A. Kelling (November 1989). Buckwheat. . Архів оригіналу за 19 серпня 2006. Процитовано 26 лютого 2008.
- Damania, A.B. (1998). . Proceedings of the Harlan Symposium. Архів оригіналу за 19 січня 2005. Процитовано 22 вересня 2014.
- Chun H.N., Chung C.K., Kang I.J., Kim E.R., Kim Y.S. (2003). . Division of Life Sciences at Hallym University, South Korea. Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 22 вересня 2014.
- Mazza, G. (1992). Buckwheat (Fagopyrum esculentum), the crop and its importance. У MacRae, R. (ред.). Encyclopedia of food science, food technology and nutrition. London: Academic Press Ltd. с. 534—9.
- Mazza, G. (1993). Storage, Processing, and Quality Aspects of Buckwheat Seed. У Janick J., Simon J.E. (ред.). New crops. New York: Wiley. с. 251—5.
- Marshall, H.G. and Y. Pomeranz. (1982). Buckwheat description, breeding, production and utilization. У Y. Pomeranz (ред.). Advances in cereal science and technology. St. Paul, MN.: Amer. Assoc. Cereal Chem. с. 157—212.
- McGregor, S.E. (1976). 9 Crop Plants and Exotic Plants — Buckwheat. . U.S. Department of Agriculture. Архів оригіналу за 15 жовтня 2004. Процитовано 22 вересня 2014. As found on the website of the Bee Research Center of the USDA Agricultural Research Service.
- Clayton G. Campbell (1997). Buckwheat Fagopyrum esculentum Moench. Promoting the conservation and use of underutilized and neglected crops. 19. International Plant Genetic Resources Institute, Rome, Italy.[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Агробіологічні та екологічні основи виробництва гречки: монографія / В. Я. Білоножко, А. П. Березовський, С. П. Полторецький, Н. М. Полторецька ; за ред. д-ра с.-г. наук, проф. В. Я. Білоножка. — Умань: Вид-во Ірини Гудим, 2010. — 330 с. : рис., табл. —
- Адаптивні технології вирощування гречки: навч. посіб. / О. В. Аверчев ; ДВНЗ «Херсон. держ. аграр. ун-т». — Херсон: Грінь Д. С. [вид.], 2012. — 254 с. : рис., табл. —
- Круп'яні культури (гречка, просо). Технологія вирощування. Загальні вимоги. — Вид. офіц. — Чинний від 2009-01-01. — К. : Держспоживстандарт України, 2009. — III, 10 с. — (Національний стандарт України)
- Літня культура гречки на рисових зрошувальних системах: рекомендації / Дудченко В. В. [та ін.] ; Нац. акад. аграр. наук України, Ін-т рису. — Херсон: Гринь Д. С. [вид.], 2015. — 77 с. : іл., табл. —
- Принципи, методи і досягнення селекції гречки (Fagopyrum esculentum Moench): [монографія] / Л. К. Тараненко, О. Л. Яцишен. — Вінниця: Нілан, 2014. — 218 с. : іл., табл. —
Посилання
- Гречка звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 127. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grechka zvichajna abo grechka posivna Fagopyrum esculentum odnorichna trav yanista roslina rodini grechkovih Grechka zvichajnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Grechkovi Polygonaceae Rid Grechka Fagopyrum Vid Grechka zvichajna F esculentum Binomialna nazvaFagopyrum esculentum Moench 1794Cvitinnya grechkiOntogenezV ontogenezi prohodit taki fenologichni fazi prorostannya nasinnya shodi gilkuvannya butonizaciya cvitinnya plodoutvorennya dostigannya Shodi z yavlyayutsya cherez 6 10 dniv pislya sivbi cherez 8 10 dniv vid shodiv pochinayetsya gilkuvannya i majzhe odnochasno z nim butonizaciya Cvitinnya nastaye cherez 18 28 dniv vid poyavi shodiv i prodovzhuyetsya 30 35 dniv i bilshe Otzhe na roslini odnochasno ye butoni kvitki plodi yaki tilki formuyutsya i stigli plodi Plid dostigaye cherez 25 30 dniv pislya rozkrittya kvitki i zaplidnennya Masa 1000 plodiv goroshkiv diployidnih sortiv 20 30 g tetraployidnih 30 45 g plivchastist 16 30 vihid krupi 60 75 Vegetacijnij period 70 90 dniv Zagalna biomorfologichna harakteristikaKoreneva sistema grechki slabko rozvinena stanovit 7 10 vid masi roslini pronikaye v grunt na 70 90 sm osnovna masa koreniv rozmishuyetsya v shari do 30 sm Koreneva sistema maye visoku zasvoyuvalnu zdatnist Ce poyasnyuyetsya tim sho vona vidilyaye bagato murashinoyi shavlevoyi limonnoyi octovoyi kislot yaki rozchinyayut vazhkorozchinni spoluki i spriyayut zasvoyennyu elementiv zhivlennya z vazhkorozchinnih spoluk Tomu dobre roste pri rN 5 7 na vsih gruntah v tomu chisli na osushenih torfovishah okrim zasolenih kislih ta vazhkih glinistih zaplivayuchih Na 1 c zerna vinosit z gruntu 3 4 5 kg azotu 1 3 2 6 fosforu 3 6 7 2 kaliyu Vibagliva do temperaturnogo rezhimu i osvitlennya Nasinnya pochinaye prorostati pri temperaturi 6 7 C Shodi pri temperaturi 7 8 S z yavlyayutsya cherez 18 20 dniv pri 12 C cherez 10 pri 15 C cherez 7 8 dniv Shodi ginut pri minus 1 5 2 C Pri temperaturi 12 13 C roslini she kvolo rostut i rozvivayutsya a vzhe pri 27 C znovu prignichuyutsya osoblivo u fazi cvitinnya Nektarniki visihayut pogirshuyetsya zaplidnennya roslini skidayut napivsformovani plodi utvoryuyetsya bagato nevipovnenih plodiv rudyaku Pogano yaksho v cej period stoyit i proholodna doshova pogoda Najkrashimi ye temperaturi blizki do 20 C V period cvitinnya i plodoutvorennya najkrashimi ye temperaturi 20 25 C pri minlivij hmarnosti i vidnosnij vologosti povitrya blizko 60 Vibagliva do vologi osoblivo z pochatkom cvitinnya Transpiracijnij koeficiyent 450 550 Pid chas prorostannya nasinnya poglinaye neveliku kilkist vodi 40 50 vid vlasnoyi masi Perehresnozapilna roslina pilok perenositsya bdzholami Na roslini utvoryuyetsya vid 500 600 do 1500 2000 kvitok Povnocinni plodi utvoryuyut 10 15 kvitok Dobrij medonos 60 100 kg medu z 1ga Tehnologiya viroshuvannyaPoperedniki Dosvid pokazuye sho dlya oderzhannya visokih vrozhayiv grechku treba rozmishati na rodyuchih chistih vid bur yaniv polyah Najkrashimi dlya neyi ye prosapni kulturi kartoplya buryaki kukurudza yaki udobryuvalis i za yakimi provodivsya nalezhnij doglyad Garni poperedniki takozh zernobobovi kulturi ozima pshenicya lon lyupin Girshi yari zernovi sonyashnik sorgo Obrobka gruntu Obrobka gruntu pid grechku maye maksimalno spryamovuvatis na znishennya bur yaniv i zberezhennya vologi Osnovnij obrobitok na polyah zasmichenih odnorichnimi bur yanami ta pislya sternovih poperednikiv pochinayut vslid za zbirannyam urozhayu z lushennya sterni diskovimi znaryaddyami na glibinu 6 8 sm zasmichenih korenevishami bur yaniv pirij svinorij u dvoh napryamkah na glibinu 10 12 sm koreneparostkovimi bur yanami osoti molochaj berizka polova ta inshi na glibinu 12 14 sm bezvidvalnim lemishnimi lushilnikami abo ploskoriznimi znaryadyami Cherez 12 14 dniv pislya masovogo prorostannya bur yaniv pole oryut na zyab plugami z peredpluzhnikami na glibinu 23 25 sm a na dernovo pidzolistih gruntah na glibinu ornogo sharu 18 20sm Pislya zbirannya piznih prosapnih kultur buryakiv kartopli chisti vid bur yaniv polya obroblyayut diskovimi boronami BDT 7 BDT 10 abo ploskorizami napriklad KPG 2 150 na glibinu 23 25 sm bez poperednogo lushennya Vesnyanij obrobitok pochinayut iz rannovesnyanogo boronuvannya zakrittya vologi zubovimi boronami koli verhnij shar gruntu dosyagne fizichnoyi stiglosti Potim provodyat dvi kultivaciyi na 10 12 ta 8 10sm z rozrivom u chasi yakij potribnij dlya prorostannya bur yaniv Peredposivnu kultivaciyu krashe robiti buryakovimi kultivatorami USMK 5 4A na glibinu 3 4 sm Yaksho grunt puhkij ta nedostatno vologij to pered sivboyu roblyat kotkuvannya polya Udobrennya Pid grechku ne rekomenduyetsya vnositi gnoyu ta amiachnih form mineralnih dobriv shob zapahom ne vidlyakuvati bdzhil Z ciyeyi prichini ta vid togo sho grechka vikoristovuyetsya yak harchovij i diyetichnij produkt ne slid zastosovuvati i gerbicidi Krashe organichni dobriva vnositi pid poperednik Mineralni efektivno mozhna vikoristovuvati v osnovnomu udobreni pid chas sivbi a na shirokoryadnih posivah i v pidzhivlenni Fosforno kalijni dobriva slid vnositi voseni azotni pid pershu abo drugu vesnyanu kultivaciyu Ne slid vnositi pid grechku hlorovmisni kalijni dobriva KCl kalijna sil i in osoblivo vesnoyu Dobri rezultati daye roslinnij popil V ryadki pid chas sivbi vnosyat po 50 80 kg granulovanogo superfosfatu Seredni dozi dobriv N45 60R45 60K45 60 Na rodyuchih gruntah dozu azotu zmenshuyut Pid chas inkrustuvannya nasinnya slid dodavati soli mikroelementiv boru midi molibdenu cinku v kilkosti 25 50 g mikroelementa na gektarnu normu nasinnya Sivba Dlya viroshuvannya potribno brati sorti rekomendovani dlya danoyi gruntovo klimatichnoyi zoni Ivanna S Aelita P Astra L Viktoriya LP Gloriya S Zelenokvitkova P Kara Dag S Kiyivska SL Krupinka SL Lileya LP Lada LP Lyubava SLP Majska L Orlicya P Roksolana P Skorospyelka S Stepova S Sumchanka SL Ukrayinka SLP Slid vikoristovuvati krupni frakciyi vagovitogo nasinnya kategoriyi RN 1 3 z chistoyu ne nizhche 99 i laboratornoyu shozhistyu ne nizhche 92 Pered sivboyu nasinnya progrivayut proti soncya abo aktivnim ventilyuvannyam pri temperaturi 35 38 C a potim protruyuyut za metodom inkrustuvannya dlya zahistu vid siroyi gnili boroshnistoyi rosi ta inshih hvorob z dodavannyam mikroelementiv Siyati grechku mozhna todi koli grunt na glibini 10 sm progriyetsya do 10 12 C i znikne zagroza povernennya zamorozkiv zmishuyuchi yih tak shob pid chas masovogo cvitinnya formuvannya plodiv vona ne potraplyala pid speku Dlya cogo inodi siyut u 2 stroki z intervalom 10 15 dniv Period sivbi grechki nastaye v Polissi v pershij dekadi travnya v Lisostepu naprikinci kvitnya v pershij dekadi travnya v Stepu naprikinci kvitnya Na chistih polyah grechku siyut zvichajnim ryadkovim sposobom zernovimi sivalkami na zabur yanenih shirokoryadnim 45sm abo strichkovim 45 15sm buryakovimi sivalkami SST 12A SST 12B z pristosuvannyam STYa 27000 Oriyentovni normi visivu pri zvichajnomu ryadkovomu sposobi sivbi v Polissi 4 5 Lisostepu 3 4 5 Stepu 2 5 3 5 mln shozhih nasinin na 1 ga pri shirokoryadnomu vidpovidno 2 2 2 5 2 1 2 5 1 9 2 2 mln Glibina visivu nasinnya na legkih gruntah 4 5 sm a na vazhkih 2 3 sm Za suhoyi pogodi glibinu zagortannya slid zbilshuvati na 1 1 5 sm Doglyad za posivami Za suhoyi pogodi i nedostatnoyi vologosti gruntu pislya sivbi pole kotkuyut kotkami ZKKSh 6 boronuyut boronami ZBP 0 6A Yaksho do poyavi shodiv vipadayut doshi i utvoryuyetsya shilna kirka to posivi obroblyayut rotacijnimi motikami abo boronuyut legkimi boronami upoperek do sivbi Dlya borotbi z bur yanami posivi mozhna boronuvati u fazi pershogo spravzhnogo listka Boronuvati treba za sonyachnoyi pogodi vden koli roslini vtrachayut turgor Na shirokoryadnih posivah provodyat 2 3 mizhryadni rozpushuvannya kultivatorami USMK 5 4A B abo inshimi Pershe rozpushuvannya yaksho ne provodilos boronuvannya provodyat u fazi pershogo spravzhnogo listka na glibinu 5 7 sm iz zalishannyam zahisnih smugi 8 10 sm druge rozpushennya provodyat na glibinu 8 10 sm na pochatku butonizaciyi tretye z pidgortannyam roslin na pochatku cvitinnya na glibinu 6 8sm zahisna smuga 8 10sm Vazhlivim zahodom doglyadu za posivami ye zapilennya grechki z dopomogoyu bdzhil Dlya cogo vivozyat pasiki z rozrahunku 2 3 bdzholorodini na 1 ga Vidstan bdzholovidviduvannya ne povinna perevishuvati 500 m Zbirannya Zbirayut grechku chastishe rozdilnim sposobom Vibrati optimalnij strok zbirannya vazhko bo period plodoutvorennya i dostigannya roztyagnutij v chasi Skoshuyut yiyi u valki koli dostigne 75 80 plodiv Krashe skoshuvati u rankovi godini Cherez 4 6 dniv koli vologist stebel i listkiv zmenshitsya do 30 35 a zerna do 16 18 valki obmolochuyut zernovimi kombajnami regulyuyuchi yih tak shob pri najpovnishomu vimolochuvanni ne bulo obrushuvannya i podribnennya zerna Grechana kasha zi shkvarkami ta cibuleyuVikoristannya Grechani krupi zdavna vikoristovuyut v ukrayinskij kuhni dlya prigotuvannya riznomanitnih supiv kash grechanikiv ta zapikanok vigotovlennya grechanogo boroshna U 2018 roci v sviti bulo virobleno 2 91 mln t grechanoyi krupi Najbilshimi virobnikami buli Kitaj 1 13 mln t Rosiya 931 71 tis t Franciya 188 07 tis t Ukrayina 137 01 tis t Polsha 93 60 tis t SShA 84 44 tis t Kazahstan 82 70 tis t Braziliya 66 17 tis t Litva 53 43 tis t PrimitkiBuckwheat global production and top producing countries Tridge Procitovano 31 12 2020 angl PosilannyaGrechka posivna 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Grechka 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediyaDzherelaAdaptivni tehnologiyi viroshuvannya krup yanih kultur kolekt monografiya u 2 ch za red d riv s g nauk S P Poltoreckogo i V Ya Bilonozhka Uman Sochinskij M M vid 2018 Ch 1 Grechka S P Poltoreckij ta in 2018 174 s ris tabl ISBN 978 966 304 276 3E S Oplinger E A Oelke M A Brinkman and K A Kelling November 1989 Buckwheat Arhiv originalu za 19 serpnya 2006 Procitovano 26 lyutogo 2008 Damania A B 1998 Proceedings of the Harlan Symposium Arhiv originalu za 19 sichnya 2005 Procitovano 22 veresnya 2014 Chun H N Chung C K Kang I J Kim E R Kim Y S 2003 Division of Life Sciences at Hallym University South Korea Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 22 veresnya 2014 Mazza G 1992 Buckwheat Fagopyrum esculentum the crop and its importance U MacRae R red Encyclopedia of food science food technology and nutrition London Academic Press Ltd s 534 9 Mazza G 1993 Storage Processing and Quality Aspects of Buckwheat Seed U Janick J Simon J E red New crops New York Wiley s 251 5 Marshall H G and Y Pomeranz 1982 Buckwheat description breeding production and utilization U Y Pomeranz red Advances in cereal science and technology St Paul MN Amer Assoc Cereal Chem s 157 212 McGregor S E 1976 9 Crop Plants and Exotic Plants Buckwheat U S Department of Agriculture Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2004 Procitovano 22 veresnya 2014 As found on the website of the Bee Research Center of the USDA Agricultural Research Service Clayton G Campbell 1997 Buckwheat Fagopyrum esculentum Moench Promoting the conservation and use of underutilized and neglected crops 19 International Plant Genetic Resources Institute Rome Italy nedostupne posilannya z lipnya 2019 LiteraturaAgrobiologichni ta ekologichni osnovi virobnictva grechki monografiya V Ya Bilonozhko A P Berezovskij S P Poltoreckij N M Poltorecka za red d ra s g nauk prof V Ya Bilonozhka Uman Vid vo Irini Gudim 2010 330 s ris tabl ISBN 978 966 8592 98 0 Adaptivni tehnologiyi viroshuvannya grechki navch posib O V Averchev DVNZ Herson derzh agrar un t Herson Grin D S vid 2012 254 s ris tabl ISBN 978 966 2660 88 3 Krup yani kulturi grechka proso Tehnologiya viroshuvannya Zagalni vimogi Vid ofic Chinnij vid 2009 01 01 K Derzhspozhivstandart Ukrayini 2009 III 10 s Nacionalnij standart Ukrayini Litnya kultura grechki na risovih zroshuvalnih sistemah rekomendaciyi Dudchenko V V ta in Nac akad agrar nauk Ukrayini In t risu Herson Grin D S vid 2015 77 s il tabl ISBN 978 617 7243 91 4 Principi metodi i dosyagnennya selekciyi grechki Fagopyrum esculentum Moench monografiya L K Taranenko O L Yacishen Vinnicya Nilan 2014 218 s il tabl ISBN 978 617 7121 77 9PosilannyaGrechka zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 127 ISBN 5 88500 055 7