Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα — «літера», «написання») — термін, що його вживають у двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, котрий вивчає граматичну будову мови.
Граматика як будова мови — це характерна для конкретної мови сукупність правил, за якими слова об'єднуються в змістовні фрази і речення, набираючи при цьому залежних від функції в реченні форм, а також правил утворення слів. У граматиці мови виділяють морфологічні одиниці, категорії та форми, синтаксичні одиниці та категорії, а також словотвірні одиниці і способи словотворення. Граматика конкретної мови, на відміну від її лексики, відносно стабільна, однак і вона змінюється з часом під впливом різноманітних чинників за загальними законами розвитку мови.
Граматика як наука про граматичну будову мови вивчає спільні закономірності граматик різних конкретних мов та відмінності між ними. Вона містить в собі два розділи: морфологію та синтаксис. Деякі вчені зараховують до граматики також розділ словотвору, зокрема питання про способи морфологічного словотворення — і основоскладання, — що тісно пов'язані зі вченням про частини мови.
Центральними в граматиці є вчення про граматичні значення, граматичні форми і граматичні категорії.
Етимологія
Слово граматика походить від грецького γραμματικὴ τέχνη (grammatikē technē), що означає «мистецтво букв»; γράμμα (gramma), «літера», що в свою чергу походить від γράφειν (graphein), «малювати, писати». Цей самий грецький корінь також є у словах «графіка», «графема» і «фотографія».
Граматика як будова мови
Підсистеми
Як будова мови, граматика — це складна за своєю організацією сукупність підсистем: морфології, синтаксису і словотвору.
Морфологія мови — розділ граматики, до якого належать всі явища пов'язані зі словом, його формами (парадигмами), його абстрактними граматичними значеннями. Морфологія класифікує слова за морфологічними категоріями й лексико-граматичними розрядами.
Мінімальною одиницею мови, яка має значення, є морфема. Два основних типи морфем — корені та афікси. На основі морфем утворюються слова й словоформи. Окрема сфера граматики слова, морфеміка охоплює словозмінні та словотвірні морфеми разом із явищами їх утворення та функціонування. Традиційно ці явища розглядають як у морфології, так і в словотворі, де вони входять до підрозділів словозмінної морфеміки та словотвірної морфеміки, відповідно.
Між морфологією та фонологією лежить царина морфонології, розділу, який вивчає такі особливості будови слова як звукові перетворення, що виникають при взаємодії різних морфем у межах слова і проявляються у чергуванні звуків.
Синтаксис мови визначає те, як окремі слова об'єднуються в словосполучення і речення, зв'язки між окремими членами речень, види речень, їхню будову та правила утворення.
Словотворення — розділ морфології, присвячений мовним засобам творення похідних слів. У кожній мові це відбувається відповідно до певних зразків та моделей, за допомогою афіксів та іншими способами. В сучасному мовознавстві існує тенденція виносити словотвір за межі граматики в окрему підсистему мови.
Деякі мовознавці розуміють граматику розширено, відносячи до неї також фонетику мови на рівні, нижчому від морфем, та текстові утворення, більші від речення.
Абстрактні поняття граматики
Центральними абстрактними поняттями граматики є , граматичне значення, граматична категорія та граматична форма.
Граматичні одиниці поділяються на та , відповідно до двох розділів граматики: морфології та синтаксису. До граматичних одиниць належать морфема, слово, словосполучення і речення. Слово має два відмінні аспекти: як частина мови і як член речення.
Граматичне значення — це узагальнене абстрактне поняття, яке відображає те, яку роль зазвичай, регулярно, відіграє та чи інша граматична одиниця в мові. Граматичне значення існує поряд із лексичним значенням, але має абстрактну на відміну від конкретної сутність. Наприклад, іменник може мати значення предметності або загальності, граматичне значення дієслова відрізняється в залежності від часу, виду тощо. Граматичне значення виражає лексичне значення через граматичну форму.
Граматична категорія — це клас граматичних однорідних значень, об'єднаний найзагальнішим абстрактним значенням, у межах якого протиставляються також значення, що далі не членуються. Так, граматична категорія відмінка в українській мові ґрунтується на загальному відношенні предмета до дії, стану і подібного, з одного боку, і на протиставленні часткових відношень — суб'єктного, об'єктного, адресатного, інструментального, просторового, з другого боку, а граматична категорія числа — на загальному кількісному відношенні предметів та явищ і на протиставленні значень однини й множини.
Граматична форма — це засіб вираження граматичного значення. В українській мові таким засобом звичайно є службові морфеми у морфології та синтаксичні зв'язки й відношення слів і речень у синтаксисі. Наприклад, граматичними формами слова яблуко є яблука, яблуком, яблуками тощо. Вони утворюються за допомогою морфем — закінчень, і передають різні граматичні значння одного й того ж слова у лексичному розумінні. Граматичною формою в синтаксисі може бути, наприклад, порядок слів у реченні.
Слово
Слово — центральна одиниця граматики, яка пронизує всі її підсистеми, крім того, функціонує у позаграматичних сферах мови. Всі інші одиниці мови (фонеми, морфеми, словосполучення, речення) структуруються через слово і пов'язані з ним системними відношеннями. У слові об'єднані три сутності: звукова організація, лексичне і граматичне значення. Сукупність граматичних значень слова становлять: значення частини мови як вершинне в граматичній ієрархії, що стосується належності слова до певного лексично-граматичного класу (іменник, прикметник, дієслово, прислівник та ін.); його загальні й конкретні граматичні значення (наприклад, в іменника — значення відмінка, числа і роду; у дієслова — часу, способу, виду, стану, особи, числа, а в ряді дієслівних форм також значення роду); його словотворне значення, яке поширюється лише на похідні слова. Є й вужчі граматичні значення, що охоплюють певні групи слів (наприклад, іменники на означення істот або неістот), а також проміжні між лексичними й граматичними значеннями лексико-граматичні значення конкретної або абстрактрої предметності, речовинності в українських іменниках тощо. Слово вказує також на граматичні особливості, які виявляються у його семантично-синтаксичних сполучувальних можливостях (див. Валентність) і здатності конденсувати в собі граматичні характеристики свого лексико-граматичного оточення. Роль слова в граматичній будові мови лінгвісти трактують по-різному. Здебільшого в мовознавстві слово розглядається як одна з визначальних граматичних одиниць. У сучасному українському мовознавстві граматичний опис мови ґрунтується на всебічному висвітленні ролі слова в системі граматичних відношень і взаємодії лексичних та граматичних чинників.
Речення
Одиницею повідомлення у мові виступає речення. Речення складається зі слів разом із інтонацією. Реченню властиві: предикативність як найабстрактніша граматична категорія, до складу якої входять категорія об'єктивної модальності з грамемами реальності та ірреальності, й категорія синтаксичного часу. Модальність виражає відношення речення до реальності, тобто, чи є воно фактом, чимось уявним, бажаним або небажаним тощо. За допомогою системи синтаксичних часів граматика надає змогу розповідати про події теперішнього, майбутнього і минулого. Реченням також властиві категорії семантичної структури — предикат, , об'єкта, адресата і подібні. Тема і рема є двома частинами актуального членування речення. Тема — це те, про що повідомляє речення, рема — що саме воно повідомляє.
Речення можуть бути простими або складними. Сукупність простих і складних речень утворює текст.
Див. також
Література
- Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. Т. 1—4. — М., 1958—1985.
- Есперсен О. Философия грамматики. — М., 1958.
- Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. Ч. 1—2. — К., 1961—1964.
- Матезиус М. О системном грамматическом анализе // Пражский лингвистический кружок. — М., 1967.
- Исследования по обшей теории грамматики. — М., 1968.
- Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. — М., 1969.
- СУЛМ. Морфологія. — К., 1969.
- СУЛМ. Синтаксис. — К., 1972.
- Бондарко А. В. Теория морфологических категорий. — Ленинград, 1976.
- Бондарко А. В. Функциональная грамматика. — Ленинград, 1984.
- Проблеми функциональной грамматики. — М., 1985.
- Современные зарубежные грамматические теории. — М., 1985.
- Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. — Ленинград, 1987.
- Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. — Ленинград, 1990.
- Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. — К., 1992.
- Плющ М., Грипас Н. Граматика української мови в таблицях / Марія Плющ , Надія Грипас. — Київ : Вища школа, 2004. — С. 167. — .
- Граматика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 240.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Граматика |
- Теоретична граматика української мови[недоступне посилання з липня 2019]
- Граматика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 136. — .
- — евристичний аналіз граматики будь-якої мови від Сергія Горелова.
Примітки
- . . Online Etymological Dictionary. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 24 липня 2020.
- Сучасна українська мова : підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун. — 3-тє вид., перероб. — К. : Либідь, 2005. — 488 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gramatika znachennya Grama tika grec grammatikh vid gramma litera napisannya termin sho jogo vzhivayut u dvoh pov yazanih znachennyah yak budova movi i yak rozdil movoznavstva kotrij vivchaye gramatichnu budovu movi Gramatika yak budova movi ce harakterna dlya konkretnoyi movi sukupnist pravil za yakimi slova ob yednuyutsya v zmistovni frazi i rechennya nabirayuchi pri comu zalezhnih vid funkciyi v rechenni form a takozh pravil utvorennya sliv U gramatici movi vidilyayut morfologichni odinici kategoriyi ta formi sintaksichni odinici ta kategoriyi a takozh slovotvirni odinici i sposobi slovotvorennya Gramatika konkretnoyi movi na vidminu vid yiyi leksiki vidnosno stabilna odnak i vona zminyuyetsya z chasom pid vplivom riznomanitnih chinnikiv za zagalnimi zakonami rozvitku movi Gramatika yak nauka pro gramatichnu budovu movi vivchaye spilni zakonomirnosti gramatik riznih konkretnih mov ta vidminnosti mizh nimi Vona mistit v sobi dva rozdili morfologiyu ta sintaksis Deyaki vcheni zarahovuyut do gramatiki takozh rozdil slovotvoru zokrema pitannya pro sposobi morfologichnogo slovotvorennya i osnovoskladannya sho tisno pov yazani zi vchennyam pro chastini movi Centralnimi v gramatici ye vchennya pro gramatichni znachennya gramatichni formi i gramatichni kategoriyi EtimologiyaSlovo gramatika pohodit vid greckogo grammatikὴ texnh grammatike techne sho oznachaye mistectvo bukv gramma gramma litera sho v svoyu chergu pohodit vid grafein graphein malyuvati pisati Cej samij greckij korin takozh ye u slovah grafika grafema i fotografiya Gramatika yak budova moviPidsistemi Yak budova movi gramatika ce skladna za svoyeyu organizaciyeyu sukupnist pidsistem morfologiyi sintaksisu i slovotvoru Morfologiya movi rozdil gramatiki do yakogo nalezhat vsi yavisha pov yazani zi slovom jogo formami paradigmami jogo abstraktnimi gramatichnimi znachennyami Morfologiya klasifikuye slova za morfologichnimi kategoriyami j leksiko gramatichnimi rozryadami Minimalnoyu odiniceyu movi yaka maye znachennya ye morfema Dva osnovnih tipi morfem koreni ta afiksi Na osnovi morfem utvoryuyutsya slova j slovoformi Okrema sfera gramatiki slova morfemika ohoplyuye slovozminni ta slovotvirni morfemi razom iz yavishami yih utvorennya ta funkcionuvannya Tradicijno ci yavisha rozglyadayut yak u morfologiyi tak i v slovotvori de voni vhodyat do pidrozdiliv slovozminnoyi morfemiki ta slovotvirnoyi morfemiki vidpovidno Mizh morfologiyeyu ta fonologiyeyu lezhit carina morfonologiyi rozdilu yakij vivchaye taki osoblivosti budovi slova yak zvukovi peretvorennya sho vinikayut pri vzayemodiyi riznih morfem u mezhah slova i proyavlyayutsya u cherguvanni zvukiv Sintaksis movi viznachaye te yak okremi slova ob yednuyutsya v slovospoluchennya i rechennya zv yazki mizh okremimi chlenami rechen vidi rechen yihnyu budovu ta pravila utvorennya Slovotvorennya rozdil morfologiyi prisvyachenij movnim zasobam tvorennya pohidnih sliv U kozhnij movi ce vidbuvayetsya vidpovidno do pevnih zrazkiv ta modelej za dopomogoyu afiksiv ta inshimi sposobami V suchasnomu movoznavstvi isnuye tendenciya vinositi slovotvir za mezhi gramatiki v okremu pidsistemu movi Deyaki movoznavci rozumiyut gramatiku rozshireno vidnosyachi do neyi takozh fonetiku movi na rivni nizhchomu vid morfem ta tekstovi utvorennya bilshi vid rechennya Abstraktni ponyattya gramatiki Centralnimi abstraktnimi ponyattyami gramatiki ye gramatichne znachennya gramatichna kategoriya ta gramatichna forma Gramatichni odinici podilyayutsya na ta vidpovidno do dvoh rozdiliv gramatiki morfologiyi ta sintaksisu Do gramatichnih odinic nalezhat morfema slovo slovospoluchennya i rechennya Slovo maye dva vidminni aspekti yak chastina movi i yak chlen rechennya Gramatichne znachennya ce uzagalnene abstraktne ponyattya yake vidobrazhaye te yaku rol zazvichaj regulyarno vidigraye ta chi insha gramatichna odinicya v movi Gramatichne znachennya isnuye poryad iz leksichnim znachennyam ale maye abstraktnu na vidminu vid konkretnoyi sutnist Napriklad imennik mozhe mati znachennya predmetnosti abo zagalnosti gramatichne znachennya diyeslova vidriznyayetsya v zalezhnosti vid chasu vidu tosho Gramatichne znachennya virazhaye leksichne znachennya cherez gramatichnu formu Gramatichna kategoriya ce klas gramatichnih odnoridnih znachen ob yednanij najzagalnishim abstraktnim znachennyam u mezhah yakogo protistavlyayutsya takozh znachennya sho dali ne chlenuyutsya Tak gramatichna kategoriya vidminka v ukrayinskij movi gruntuyetsya na zagalnomu vidnoshenni predmeta do diyi stanu i podibnogo z odnogo boku i na protistavlenni chastkovih vidnoshen sub yektnogo ob yektnogo adresatnogo instrumentalnogo prostorovogo z drugogo boku a gramatichna kategoriya chisla na zagalnomu kilkisnomu vidnoshenni predmetiv ta yavish i na protistavlenni znachen odnini j mnozhini Gramatichna forma ce zasib virazhennya gramatichnogo znachennya V ukrayinskij movi takim zasobom zvichajno ye sluzhbovi morfemi u morfologiyi ta sintaksichni zv yazki j vidnoshennya sliv i rechen u sintaksisi Napriklad gramatichnimi formami slova yabluko ye yabluka yablukom yablukami tosho Voni utvoryuyutsya za dopomogoyu morfem zakinchen i peredayut rizni gramatichni znachnnya odnogo j togo zh slova u leksichnomu rozuminni Gramatichnoyu formoyu v sintaksisi mozhe buti napriklad poryadok sliv u rechenni Slovo Slovo centralna odinicya gramatiki yaka pronizuye vsi yiyi pidsistemi krim togo funkcionuye u pozagramatichnih sferah movi Vsi inshi odinici movi fonemi morfemi slovospoluchennya rechennya strukturuyutsya cherez slovo i pov yazani z nim sistemnimi vidnoshennyami U slovi ob yednani tri sutnosti zvukova organizaciya leksichne i gramatichne znachennya Sukupnist gramatichnih znachen slova stanovlyat znachennya chastini movi yak vershinne v gramatichnij iyerarhiyi sho stosuyetsya nalezhnosti slova do pevnogo leksichno gramatichnogo klasu imennik prikmetnik diyeslovo prislivnik ta in jogo zagalni j konkretni gramatichni znachennya napriklad v imennika znachennya vidminka chisla i rodu u diyeslova chasu sposobu vidu stanu osobi chisla a v ryadi diyeslivnih form takozh znachennya rodu jogo slovotvorne znachennya yake poshiryuyetsya lishe na pohidni slova Ye j vuzhchi gramatichni znachennya sho ohoplyuyut pevni grupi sliv napriklad imenniki na oznachennya istot abo neistot a takozh promizhni mizh leksichnimi j gramatichnimi znachennyami leksiko gramatichni znachennya konkretnoyi abo abstraktroyi predmetnosti rechovinnosti v ukrayinskih imennikah tosho Slovo vkazuye takozh na gramatichni osoblivosti yaki viyavlyayutsya u jogo semantichno sintaksichnih spoluchuvalnih mozhlivostyah div Valentnist i zdatnosti kondensuvati v sobi gramatichni harakteristiki svogo leksiko gramatichnogo otochennya Rol slova v gramatichnij budovi movi lingvisti traktuyut po riznomu Zdebilshogo v movoznavstvi slovo rozglyadayetsya yak odna z viznachalnih gramatichnih odinic U suchasnomu ukrayinskomu movoznavstvi gramatichnij opis movi gruntuyetsya na vsebichnomu visvitlenni roli slova v sistemi gramatichnih vidnoshen i vzayemodiyi leksichnih ta gramatichnih chinnikiv Rechennya Odiniceyu povidomlennya u movi vistupaye rechennya Rechennya skladayetsya zi sliv razom iz intonaciyeyu Rechennyu vlastivi predikativnist yak najabstraktnisha gramatichna kategoriya do skladu yakoyi vhodyat kategoriya ob yektivnoyi modalnosti z gramemami realnosti ta irrealnosti j kategoriya sintaksichnogo chasu Modalnist virazhaye vidnoshennya rechennya do realnosti tobto chi ye vono faktom chimos uyavnim bazhanim abo nebazhanim tosho Za dopomogoyu sistemi sintaksichnih chasiv gramatika nadaye zmogu rozpovidati pro podiyi teperishnogo majbutnogo i minulogo Rechennyam takozh vlastivi kategoriyi semantichnoyi strukturi predikat ob yekta adresata i podibni Tema i rema ye dvoma chastinami aktualnogo chlenuvannya rechennya Tema ce te pro sho povidomlyaye rechennya rema sho same vono povidomlyaye Rechennya mozhut buti prostimi abo skladnimi Sukupnist prostih i skladnih rechen utvoryuye tekst Div takozhGramatika ukrayinskoyi movi Formalni gramatiki Generativna gramatika Gramatika zalezhnostej Gramatika latinskoyi movi Gramatika katalanskoyi movi Gramatika yaponskoyi movi Gramatika korejskoyi movi Gramatika estonskoyi moviLiteraturaPotebnya A A Iz zapisok po russkoj grammatike T 1 4 M 1958 1985 Espersen O Filosofiya grammatiki M 1958 Kucherenko I K Teoretichni pitannya gramatiki ukrayinskoyi movi Morfologiya Ch 1 2 K 1961 1964 Matezius M O sistemnom grammaticheskom analize Prazhskij lingvisticheskij kruzhok M 1967 Issledovaniya po obshej teorii grammatiki M 1968 Edinicy raznyh urovnej grammaticheskogo stroya yazyka i ih vzaimodejstvie M 1969 SULM Morfologiya K 1969 SULM Sintaksis K 1972 Bondarko A V Teoriya morfologicheskih kategorij Leningrad 1976 Bondarko A V Funkcionalnaya grammatika Leningrad 1984 Problemi funkcionalnoj grammatiki M 1985 Sovremennye zarubezhnye grammaticheskie teorii M 1985 Teoriya funkcionalnoj grammatiki Vvedenie Aspektualnost Vremennaya lokalizovannost Taksis Leningrad 1987 Teoriya funkcionalnoj grammatiki Temporalnost Modalnost Leningrad 1990 Vihovanec I R Narisi z funkcionalnogo sintaksisu ukrayinskoyi movi K 1992 Plyush M Gripas N Gramatika ukrayinskoyi movi v tablicyah Mariya Plyush Nadiya Gripas Kiyiv Visha shkola 2004 S 167 ISBN 966 642 188 7 Gramatika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 240 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu GramatikaTeoretichna gramatika ukrayinskoyi movi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gramatika Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 136 ISBN 978 966 439 921 7 evristichnij analiz gramatiki bud yakoyi movi vid Sergiya Gorelova Primitki Online Etymological Dictionary Arhiv originalu za 9 bereznya 2013 Procitovano 24 lipnya 2020 Suchasna ukrayinska mova pidruchnik O D Ponomariv V V Rizun 3 tye vid pererob K Libid 2005 488 s