Предикат (лінгвістика)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Предикат (значення).

Предика́т (лат. praedicatorum — «сказане») у логіці й лінгвістиці — присудок судження, те, що висловлюється (стверджується або заперечується) про суб'єкта. Предикат перебуває із суб'єктом у предикативному відношенні й показує наявність (брак) у предмета певної ознаки.

Предикат

У західноєвропейській термінології лінгвістики (Predicate і ін.) використовується не тільки в значенні «предикат», а й у значенні «присудок». В інших мовах, зокрема українській, термін praedicatum замінене словом «присудок», таким чином логічна та граматична категорії є розділеними поняттями. Тобто «присудок» асоціюється з формальною стороною (член речення), а «предикат» — зі змістовною, семантичною стороною.

Посилання

• Предикат // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 265.