Ґра́дачац (босн. і хорв. Gradačac, серб. Градачаць) — місто на півночі Боснії і Герцеґовини, центр (однойменної громади) у складі Тузланського кантону (Федерації Боснії і Герцеґовини), За даними перепису 1991 року, Ґрадачаць і прилеглі села налічували 56 581 житель. Нині налічується близько 45 000 мешканців.
Градачаць Gradačac | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д.Координати: 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
Регіон | ![]() | |||
Район | (Градачаць) | |||
Столиця для | (Градачац) (city of Bosnia and Herzegovina) | |||
Засновано | 1465 | |||
Статус міста | 1701 | |||
Площа | 252,32 км² | |||
Населення | 47 494 (31 грудня 2003) | |||
· густота | 188 осіб/км² | |||
Агломерація | 56 581 (1991) | |||
Висота НРМ | 129 м | |||
Міста-побратими | Дюрен, Сівас, Кастенедоло, Стрий[2], Никшич[3] | |||
Телефонний код | (387) 035 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 3199744 | |||
OSM | ↑2528203 ·R (Градачац) | |||
Поштові індекси | 76250 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Едіс Дервішагич (СДПБіГ) | |||
Вебсайт | www.gradacac.ba | |||
Мапа | ||||
![]() Градачаць Градачаць (Боснія і Герцеговина) | ||||
| ||||
| ||||
|
Одна частина муніципалітету відійшла до Республіки Сербської.
Історія
Цей обшир заселено з епохи неоліту, адже землі тут були дуже родючі та багаті на воду завдяки річкам Усора, Укріна, Босна і Сава, які в свою чергу багаті на рибні запаси. В лісах водилося достатньо дичини для полювання. З приходом римлян збудовано перші дороги і великі поселення з інфраструктурою. Для будівництва використовувались камінь та цегла. Перший боснійський король Твртко I приєднав землі по Саві до Боснії.
1302 року вперше згадується удільне князівство Градачаць, а перша письмова згадка про місто (у формі Грачаць) датується 1465 роком. У XV столітті цей край знову став частиною угорської монархії, доки в 1463 р. басейн річки Сава не захопили турки. Саме ж місто ввійшло до складу Османської імперії в 1512 році, його nahija (муніципалітет) вперше внесено в османський реєстр (дефтер) 1533 року, а його kadiluk (округ) вперше відзначено у 1634 році. 1701 року поселення отримало статус паланки (міста), а 1710 року Градачаць став штаб-квартирою капітанства Військової границі. 1719 року між Османською імперією та Австро-Угорщиною було підписано мирний договір, яким встановлено кордони між Хорватією та Боснією, що не змінювалися до 1939 року. У роки війни з 1788 по 1792 р. більшість хорватського римсько-католицького населення покинула ці території вздовж Сави. Після мирного договору між Австро-Угорщиною та Османською імперією на цих землях знов оселилися хорвати. Після Берлінського конгресу 1878 року район повністю підпав під владу Австро-Угорщини. З падінням (К. к.) монархії після Першої світової війни Ґрадачац увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців. 29 серпня 1939 р. утворено Бановину Хорватія в складі Королівства Югославії. Під час війни в Боснії 1992—1995 рр. місто жорстоко бомбили, адже Ґрадачац опинився у вузькому північному коридорі, що з'єднував дві основні частини Республіки Сербської боснійських сербів, неподалік від Брчко. Внаслідок війни більшість цього регіону зараз належить до Республіки Сербської, а Ґрадачац було включено в результаті Дейтонської угоди до складу Федерації Боснії і Герцеговини.
Сполучення
До міста можна дістатися автомагістраллю Загреб—Белград або дорогою з Тузли до Жупані.
Пам'ятки
У місті зберігся форт із 18-метровими стінами, збудований між 1765 і 1821 рр., та 22-метрова сторожова вежа, споруджена 1824 року керівником капітанства Ґрадачац Гусейном Ґрадащевичем. 1826 року було збудовано названу на його честь мечеть Гусейнія. Сторожова вежа — т. зв. Ґрадіна — є символом і розпізнавальним знаком міста.
Уродженці
- (Горан Брашнич) (*1973) — боснійський футболіст;
- (Даріо Дам'янович) (*1981) — футболіст.
- (Маріо Юрич) (*1976) — боснійський і хорватський футболіст.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет