Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гончаре́нко Оле́г Мойсе́йович (нар. 21 січня 1922 — 1995) — командир дивізіону 272-го гвардійського мінометного полку 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу (1944).
| Гончаренко Олег Мойсейович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 21 січня 1922 (102 роки) Миколаївська область Новопавлівка | |||||||||
| Смерть | 19 листопада 1995 (73 роки) Волгоград, Росія | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||
| Рід військ |  артилерія | |||||||||
| Роки служби | 1940—1947 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання | гвардії капітан | |||||||||
| Формування | ||||||||||
| Командування | мінометний дивізіон | |||||||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 21 січня 1922 року в селі Новопавлівка Врадіївського району Миколаївської області в селянській родині. Українець.
Закінчив 10 класів середньої школи. Працював секретарем комсомольської організації місцевого колгоспу «Чорноморська комуна». У 1939—1940 роках вчителював у школі села (тепер в межах села Софіївка) Первомайського району Миколаївської області.
У 1940 році призваний до РСЧА. У 1941 році закінчив Краснодарське мінометне артилерійське училище.
Учасник радянсько-німецької війни з липня 1941 року. Командир мінометної батареї на Західному фронті лейтенант О. М. Гончаренко прийняв бойове хрещення у боях під Єльнею. Брав участь у боях під Смоленськом, Ржевом, Вязьмою, Брянськом. Брав участь у визволенні Києва, Фастова, Житомира, Проскурова, Рівного.
Командир мінометного дивізіону 272-го мінометного полку 6-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту гвардії капітан О. М. Гончаренко особливо відзначився в боях при форсуванні річки Вісла південніше міста Сандомир (Польща). В ніч на 1 серпня 1944 року на саморобних плотах організував переправу мінометних батарей через річку, висунув їх в бойові порядки стрілецьких підрозділів і відкрив вогонь по ворогу. Протягом 6-7 серпня 1944 року відбив 15 атак супротивника, знищивши при цьому артилерійську батарею, 5 кулеметів та багато живої сили ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і виявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Гончаренку Олегу Мойсейовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
В подальшому брав участь в штурмі Берліна, Праги. Після війни продовжив військову службу на території Австрії.
У 1947 році демобілізувався. Працював інженером з техніки безпеки радгоспу імені Енгельса Доманівського району Миколаївської області.
Згодом переїхав до міста Волгоград. До виходу на пенсію працював сталеваром електроплавильного цеху заводу «Червоний Жовтень».
Нагороди
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.1 — Москва: Воениздат, 1988.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Посилання
- Біографія О. М. Гончаренка на «Az-libr.ru» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goncharenko Gonchare nko Ole g Mojse jovich nar 21 sichnya 1922 1995 komandir divizionu 272 go gvardijskogo minometnogo polku 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Goncharenko Oleg MojsejovichNarodzhennya21 sichnya 1922 1922 01 21 102 roki Mikolayivska oblast NovopavlivkaSmert19 listopada 1995 1995 11 19 73 roki Volgograd RosiyaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1940 1947PartiyaKPRSZvannyagvardiyi kapitanFormuvannyaKomanduvannyaminometnij divizionVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodiMedal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi BiografiyaNarodivsya 21 sichnya 1922 roku v seli Novopavlivka Vradiyivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 10 klasiv serednoyi shkoli Pracyuvav sekretarem komsomolskoyi organizaciyi miscevogo kolgospu Chornomorska komuna U 1939 1940 rokah vchitelyuvav u shkoli sela teper v mezhah sela Sofiyivka Pervomajskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti U 1940 roci prizvanij do RSChA U 1941 roci zakinchiv Krasnodarske minometne artilerijske uchilishe Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni z lipnya 1941 roku Komandir minometnoyi batareyi na Zahidnomu fronti lejtenant O M Goncharenko prijnyav bojove hreshennya u boyah pid Yelneyu Brav uchast u boyah pid Smolenskom Rzhevom Vyazmoyu Bryanskom Brav uchast u vizvolenni Kiyeva Fastova Zhitomira Proskurova Rivnogo Komandir minometnogo divizionu 272 go minometnogo polku 6 go gvardijskogo tankovogo korpusu 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi kapitan O M Goncharenko osoblivo vidznachivsya v boyah pri forsuvanni richki Visla pivdennishe mista Sandomir Polsha V nich na 1 serpnya 1944 roku na samorobnih plotah organizuvav perepravu minometnih batarej cherez richku visunuv yih v bojovi poryadki strileckih pidrozdiliv i vidkriv vogon po vorogu Protyagom 6 7 serpnya 1944 roku vidbiv 15 atak suprotivnika znishivshi pri comu artilerijsku batareyu 5 kulemetiv ta bagato zhivoyi sili voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi kapitanu Goncharenku Olegu Mojsejovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka V podalshomu brav uchast v shturmi Berlina Pragi Pislya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu na teritoriyi Avstriyi U 1947 roci demobilizuvavsya Pracyuvav inzhenerom z tehniki bezpeki radgospu imeni Engelsa Domanivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Zgodom pereyihav do mista Volgograd Do vihodu na pensiyu pracyuvav stalevarom elektroplavilnogo cehu zavodu Chervonij Zhovten NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Oleksandra Nevskogo Ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupenya Orden Chervonoyi Zirki Medali LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 t T 1 Moskva Voenizdat 1988 Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 PosilannyaBiografiya O M Goncharenka na Az libr ru ros