Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Гней Помпей Гней Помпей Великий лат Gnaeus Pompeius Magnus 29 вер

Гней Помпей Магн

Гней Помпей Магн
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Гней Помпей.

Гней Помпей Великий (лат. Gnaeus Pompeius Magnus; 29 вересня 106 до н. е. — 28 вересня 48 до н. е.) — видатний давньоримський державний діяч і полководець, консул Римської республіки 70, 55 і 52-го років до н. е., командувач лояльними сенату військами в громадянській війні 49-45 років до н. е.

Гней Помпей
лат. Cn. Pompeius Cn.f.Sex.n. Clu. Magnus
image
Погруддя Гнея Помпея Великого, Національний археологічний музей, Венеція
Народивсяне раніше 29 вересня 106 до н. е. і не пізніше 30 вересня 106 до н. е.
Піцен, Італія, Римська республіка[2][3][4]
Помер28 вересня 48 до н. е.[1] (57 років)
Пелусій, Елліністичний Єгипет
·різана рана
КраїнаСтародавній Рим[5][6][7]
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий, політик
Знання мовлатина
ЧленствоПерший тріумвірат
Суспільний станшляхтич[d][8] і equites[8]
Посадапретор, квестор, давньоримський сенатор[d][9] і консул[9]
Військове званнялегат
Партіяоптимати
Конфесіядавньоримська релігія
БатькоГней Помпей Страбон[8]
МатиЛюсілія[8]
Брати, сестриПомпея Страбона[8] і d[8]
У шлюбі зАнтістія[8][8], Емілія Скавра[8][8], Муція Терція[8][8], Юлія Цезаріс[8][8] і Корнелія Метелла[8][8]
ДітиГней Помпей Магн Молодший, Секст Помпей, Помпея Магна і (Pompeius/Pompeia)

Почав кар'єру, змагаючись на боці Луція Корнелія Сулли в громадянській війні 83-82 років до н. е., успішно командував військами в Італії, Сицилії, Африці та Іспанії. У 70 році до н. е. виступив одним з ініціаторів скасування законів Сулли. У 60-ті роки до н. е. Помпей став одним з найвпливовіших людей в Римі, звільнивши Середземне море від піратів і розширивши римський вплив на сході під час 3-ї Мітрідатової війни.

У 60 році до н. е. Помпей разом з Марком Ліциніем Крассом і Гаєм Юлієм Цезарем організував перший тріумвірат — неформальне об'єднання трьох провідних політиків, робить вирішальний вплив на римську політику протягом декількох років. Розпад тріумвірату і зближення Помпея з сенаторами, налаштованими проти Цезаря, призвели до початку нової громадянської війни. Після поразки у битві при Фарсалі Гней утік до Єгипту, де був вбитий.

Походження

Помпеї походять з плебейського роду з Піцену, розташованого на північний схід від Риму. Перший відомий представник роду Квінт Помпей був у 141 році консулом. Дід Гнея — Секст Помпей керував у 118 р. до н. е. Македонією, де і помер. Гней Помпей народився у 106 до н. е. Його батько , Гней Помпей Страбон, був відомим полководцем, але політична кар'єра його була дуже невдала. Перебуваючи на службі у Луція Корнелія Сулли, він був природним ворогом Гая Марія, Квінта Серторія, Луція Цінни та інших, але в той же час неохоче став на чолі олігархічного війська перед битвою при лат. porta Collina, так як Оптимати відмовили йому в консульстві на цей рік (87 до н. е.).

Молодий Помпей почав свою військову діяльність під командою батька. Проте не мав прихильності партій, оскільки по смерті батька, довелося захищатися проти висунутого його батьку звинувачення у розкраданні державних грошей (приховуванні здобичі, взятої при завоюванні Аскула). Проте, завдяки допомозі Марція Філіпа і Квінта Гортензія, він виграв справу перед претором Публієм Антистатієм, який незабаром став його тестем. Тоді ж Помпей вступив на службу до Цінни, але так як ненависть до його батька ще не була забута серед поборників революції, то скоро він змушений був піти у свої помістя. У 83 році, коли Сулла висадився в Італії, Помпей вирішив перейти на його бік і завербував три легіони в Піценському окрузі, де знаходилися його землі і жителі симпатизували до його родини. Розігнавши прихильників Карбона, Помпей рушив назустріч Суллі, по дорозі розбив союзну армію Карріни, Клелія і Брута і взяв багато міст.

Сходження при Суллі

Сулла з радістю прийняв Помпея і нагородив його. Гней вирушив до Метелли на північ Італії, взяв штурмом Гальську Сену, разом з Крассом проник в Умбрію і при Сполеціі розбив Карріну. Коли справа маріанців загинула і Сулла був проголошений диктатором, Помпей був обсипаний нагородами і особливо відмічений Суллою, який розвів його з Антистією і одружив із своєї племінницею, Емілією, яка була розлучена для цього з її першим чоловіком. У 82 році до н. е. Помпея Сулла відправив із сильним військом і 120 кораблями в Сицилію проти Перпенни, який залишив острів, тоді ж був схоплений і страчений Карбон. Розігнавши залишки революційного війська в Сицилії, Помпей переправився до Африки, рушив проти Доміція Агенобарба і за сорок днів упорався з ним. Сулла послав йому листа з наказом розпустити військо і чекати наступника, але солдати, які полюбили Помпея, мало не підняли бунт. Боячись роздратувати військо і його вождя, Сулла змовчав і навіть привітав Помпея почесним доповненням до прізвища (когноменом) «Великий» (лат. Magnus). У 79 році до н. е.

Помпей, перший в римській історії, отримав тріумф, не будучи сенатором. По смерті Сулли (79 рік до н. е.) Помпей не приєднався ні до оптиматів, ні до популярів: це було першою ознакою його громадянської безпринципності. Природа наділила його військовими здібностями, фізичною силою, енергією, витримкою, хоробрістю, але загалом він був пересічним римлянином. Був сором'язливий, незграбний, нерішучий, малоосвічений, великий формаліст. Жорстокістю він не відрізнявся і був гарним сім'янином. Насамперед військова слава, зробила його популярним у середовищі народу.

Війна з Серторієм та перше консульство

Докладніше: Серторіанська війна

У 77 році до н. е. Помпей був відправлений проти Лепіда на північ Італії і осадив Мутіну. Стиснутий Катулом і Помпеєм, Лепід відплив до Сардинії, де й помер. Не розпускаючи армії, з якою воював проти Лепіда, Помпей очікував повноважень для відправлення до Іспанії, на війну проти Серторія; але оскільки ще не займав жодної магістратури, то сенат зволікав з призначенням і поступився лише вимушений необхідністю. Отримавши намісництво у східній Іспанії — в Західній Іспанії у цей час стояв з військом Метелл, — Помпей влітку 77 року до н. е. перейшов Альпи і восени вже стояв на лівому березі річки Ебро. Серторій вирішив не допускати з'єднання супротивників і не пропускати Помпея за Ебро; але Помпей прорвав позицію ворога і при Валенції розбив Геренія. У 75 році до н. е. Метелл рушив у східну Іспанію для з'єднання з Помпеєм; тим часом Серторій двічі розбив Помпея, і лише завдяки Афранію — вперше, Метеллу — вдруге, римляни не програли кампанію. У 74 і 73 роках до н. е. боротьба тривала на річці Ебро з перемінним успіхом і закінчилася в 72 році до н. е. тільки внаслідок смерті Серторія, якого вбили його ж офіцери. У 72 році до н. е. загони інсургентів були розсіяні Помпеєм, Перпенна узятий в полон, після чого більшість іспанських міст відкрили свої ворота Помпею. Іспанська війна не дала Помпею нових (лаврів), він грав у ній другорядну роль і не проявив колишньої рішучості та швидкості. Причиною цього було частково недбале ставлення до нього сенату, що не висилав своєчасно грошей і необхідних запасів та спорядження. Повернувшись до Італії, Помпей вирішив порвати з сенатською партією і з'єднатися з демократами, яким обіцяв, у разі досягнення консульства, провести закони в демократичному дусі, з метою повалення конституції Сулли.

image

Підійшовши з військом до Риму, він зажадав собі консульства на 70 рік до н. е. і тріумфу, а солдатам — ділянок; претендентом на друге місце консула виступив Красс. За деякими відомостями, Помпей раніше не обіймав ні посади претора, ні посади квестора, тобто не пройшов cursus honorum. Вибори закінчилися перемогою Помпея; народні трибуни були відновлені у своїх правах, вершники отримали однакову з сенаторами право участі в судах, цензурі повернута колишня влада. У руках Помпея було покірне військо, настрій народу був сприятливий, супротивники мовчали, та він не наважився на рішучий крок і, досягнувши найближчої мети, розпустив військо.

Війна з піратами та III Мітрідатова війна

Після завершення консульства Помпей жив приватним чином до 67 року до н. е., коли були прийняті два закони його прихильника Габінія: один — про відкликання Лукулла з Азії, де велася війна з Мітрідатом, другий — про призначення головнокомандувача для звільнення моря від піратів. Погляди всіх звернулися на Помпея, для якого, власне, і був запропонований згаданий закон. Головнокомандувачу в майбутній війні давали на 3 роки владу над усім Середземним морем і береговою смугою по всій його окружності на 70 стадій в глибину, йому надавалося право запросити 15 полководців як преторів і 2 полководців як квесторів й робити необмежений набір війська, він міг розпоряджатися коштами столичної та провінційної кас і отримував одноразово 144 мільйони сестерціїв. Незважаючи на сильну протидію оптиматів (Пізона, Катулл), обрання Помпея відбулось через схвалення народних зборів; йому було навіть дозволено збільшити озброєння і замість 15 преторів дано в розпорядження 24.

Навесні 67 року до н. е. Помпей, з військом, яке складалося з 120000 піхоти і 5000 вершників, і з 500 кораблями вийшов в море, попередньо розділивши його на 13 округів і довіривши кожен окремому легату, він вирішив насамперед очистити від піратів Сицилійські і Африканські води, що йому вдалося зробити в 40 днів. Потім з 60 найкращими кораблями він вирушив до Кілікії — головного гнізда піратів, взяв Антікраг, Краг, розорив становища і замки піратів, захопив близько 400 кораблів, винищив до 10000 чоловік і швидко закінчив війну в східній частині середземномор'я. З літа 67 року до н. е. торгівля і життя знову потекли звичайним шляхом. Тим часом, внаслідок першого закону Габінія Лукулл був відкликаний з Малої Азії і на місце його відправлений Глабріон; але саме до того часу Помпей покінчив з піратами і чекав повноважень для війни з Мітрідатом. Один із його прихильників, трибун Гай Манілій, вніс до народних зборів пропозицію про призначення Помпея намісником у Віфінії та Кілікії й про покладання на нього війни проти Тиграна II і Мітрідата VI, із збереженням за ним колишніх повноважень. Новий закон був прийнятий народом з вражаючою одностайністю. Ніколи ще в Римі така величезна влада не зосереджувалася в руках однієї людини. Помпей уклав союз з парфянами, відступивши Фраату Месопотамію, і влаштував розрив Мітрідата VI з Тиграном II. Крім союзників, у Помпея було до 50000 війська. У 64 році до н. е. Помпей з'явився в Понт і став брати міста один за одним. Мітрідат VI, ухиляючись від битви, відступав все далі на схід, але римляни знайшли його при Нікополі і розбили вщент. Це була остання битва, в якій брав участь Мітрідат VI. З залишками прибічників він втік до Синора, а звідти пішов до Тиграна ІІ, але, дізнавшись, що останній призначив за його голову 100 талантів срібла, вирішив шукати допомоги у сина, на півночі Чорного моря. Тим часом Помпей зайняв Вірменію і продиктував Тигранові ІІ умови миру, за яким до римлян відійшли Фінікія, Каппадокія, Сирія, Кілікія, Софена і Кордуена. У 66 році до н. е. вся Азія на захід від Євфрату була в руках римлян. У 65 році до н. е. Помпей пройшов переможно по південному Кавказу і упокорив повсталі племена альбанців та іберійців; потім він повернувся до Понту і оволодів іншими містами, які ще залишалися вірними Мітрідату VI. Коли, у 63 році до н. е., помер Мітрідат VI, результат війни міг вважатися остаточним. Помпею залишалося закріпити за собою зроблені завоювання, особливо на віддалених околицях, і організувати придбані області. Знову були відновлені провінції Віфінія і Понт, Кілікія (з Памфілії і Ісавру) і Сирія (з Фінікією і Палестиною). У 61 році до н. е. відбувся тріумфальний в'їзд Помпея до столиці, під час якого за його колісницею йшли діти парфянського, арменійского і понтійського царів. Йому були надані нечувані почесті та, між іншим, надано право носити лавровий вінок і тріумфальний одяг. Проте, і цього разу Помпей не осмілився захопити владу і розпустив легіони. З цього часу становище його в Римі стало хитким; жодна партія не хотіла визнати його своїм. Йому відмовили в консульстві на наступний рік і не виконали обіцянки дати наділи його ветеранам.

Тріумвірат

У цей час на допомогу йому з'явився Гай Юлій Цезар, який, озброївшись проти сенатської партії, шукав підтримки Помпея, що все ще користувався впливом у народі, а також Красс, який з їхньою допомогою виставив свою кандидатуру на консульство. Тріумвірат, за рахунком перший, був створений 60 року до н. е., а 59 року до н. е. Цезар став консулом. У тому ж році були проведені закони, якими затверджувалися зроблені Помпеєм на сході розпорядження і призначалися його ветеранам земельні ділянки в Кампанії. Завдяки війську, яке було в розпорядженні тріумвіров, пошануванню народної маси та підтримці ветеранів, яким були полегшені їх відкупні контракти, сенатська партія зазнала поразки і влада перейшла в руки тріумвіров. Тоді ж, для скріплення союзу, Цезар віддав свою єдину дочку заміж за Помпея.

image
Театр Помпея (Реконструкція)

Коли Цезар відбув до Галії у 58 році до н. е., Помпей, на чолі комісії, зайнявся роздачею земель. Тим часом у Римі почалися заворушення, під керівництвом демагогів, з яких найсміливішим був прихильник Цезаря — Публій Клодій. Сам Помпей невдовзі опинився в числі переслідуваних; Клодій зі своїми зграями не раз нападав на нього і тримав в облозі його будинок. Бездіяльність Помпея в Римі і подвиги Цезаря в Галлії, зробили переворот у громадській думці. Коли Помпей, бажаючи повернути собі колишню владу і силу, запропонував призначити його на 5 років проконсулом для впорядкування хлібного питання, з наданням йому війська і скарбниці. Сенат прийняв цю пропозицію зі значними урізання: Помпею не дали ні скарбниці, ні війська, ні влади. Вже з цього часу Помпей став недружелюбно ставитися до Цезаря, заздрячи його піднесенню і передбачаючи в ньому небезпечного суперника. Тим часом, побоюючись підвищення аристократичної партії, з Катоном на чолі, тріумвіри з'їхалися 56 році до н. е. у Луці. Примиривши Помпея з Клодом, Цезар, якому тепер безперечно належало перше місце в союзі трьох, запропонував такі заходи: Помпею і Крассу бути консулами у 55 році до н. е., після чого Помпей повинен на 5 років вирушити в Іспанію як намісник, а Красс — до Сирії; Цезарю бути намісником Галлії 5 років понад раніше призначеного терміну.

Помпей не вирушив до Іспанії, а залишився в Римі, під приводом турботи про столицю. У 55 році до н. е. Помпей збудував театр, який використовували для засідань сенату. Незгоди між тріумвірами і сенатом особливо загострилися у 54 році до н. е., коли, за допомогою підкупу, в консули були обрані два оптимати. Помпей виставив свою кандидатуру на диктаторську владу для придушення анархії, і, скориставшись заворушеннями, що відбулися з приводу убивства Клодія (52 рік до н. е.), був призначений консулом без товариша. Він провів закони про підкупи, про «буйства і про право намісництва в провінції» лише після закінчення 5-річного терміну з часу складання магістратури. Тим часом все більше відчувалась близькість розриву Помпея з Цезарем, особливо з тих пір, як померла дружина Помпея, Юлія (53 рік до н. е.).

image
Гней Помпей Великий. Бюст у Карлсберґ Ґліпотеці, Копенгаґен.

У 55 році до н. е. Красса обрали консулом удруге, разом з Помпеєм. Як провінція йому дісталася Сирія, де він передбачав почати війну з парфянами. У 54 році до н. е. Красс переправився через Євфрат і зайняв ряд міст у Месопотамії. Відновивши наступ у 53 році до н. е., Красс зазнав поразки при Каррі і загинув. Його голову і праву руку доставили у вірменське місто Арташаті. Помпей намагався зблизитися з сенатом, шукаючи в нього підтримки проти противника.

Розрив з Цезарем

image
Портрет Помпея на монеті

У 52 році до н. е. Помпей одружився з дочкою Квінта Цецилія Метелла Сципіона — Корнелією, і допустив, щоб на 51 рік до н. е. були обрані в консули два члени сенатської партії. Коли у 50 році до н. е. Цезар зажадав собі консульства, Помпей відкрито повстав проти цієї вимоги, посилаючись на закон, який забороняв з'єднувати магістратуру з промагістратурою, і запропонував Цезарю скласти з себе управління Галлією і розпустити легіони. У відповідь Цезар підкупив Куріона, прихильника оптиматів, та через нього запропонував Помпею розпустити свої війська і відмовитися від намісництва в Іспанії. Помпей не погодився. Куріон запропонував сенату вирішити питання категорично; більшість сенату прийняло пропозицію, яка була схвалена і народом. Оптиматам і Помпею залишалося тільки оголосити війну Цезарю. Помпей одержав повноваження проводити набір до війська. Незважаючи на тактовну і обережну поведінку Цезаря, протилежна партія діяла з необдуманим запалом, ведучи справу до неминучої війни. Коли на початку 49 року до н. е. прийшов лист Цезаря, з пропозицією миру, її було різко відкинуто: Цезарю наказано було до певного терміну розпустити війська, під загрозою вчинити з ним як з ворогом батьківщини. Тоді ж Помпей був призначений головнокомандувачем усіх сухопутних та морських сил, з необмеженою військовою владою і з правом вільно розпоряджатися скарбницею.

Цезар переходить Рубікон

Цезар прийняв виклик і перейшов Рубікон. Ставши під прапор аристократичної партії, Помпей був цього разу чимось на зразок найманого полководця, а не ватажком партії, що діє на свій страх і здійснює державну ідею. Це уповільнювало його військові приготування, тим часом як Цезар поспішно йшов до Риму, з 5000 піхоти і 300 вершниками. Коли звістка про наближення Цезаря дійшла до сенату, Помпей пішов з військом в Луцерію, потім у Брундізій, звідки переправився з військами в Діррахій. Під командою його зібралося 11 легіонів, 5000 кінноти і флот з 500 кораблів. Завоювавши Іспанії, де стояли помпееві легіони, Цезар взимку 49-48 років до н. е. приступив до переправи війська до Греції. Частина війська переправилася вдало, але легат Помпея Бібул спалив кораблі, на яких повинна була переїхати інша частина; в той же час Помпей тиснув Цезаря при Діррахіі. Цезар пішов у Фессалію, куди пішов за ним і Помпей. Невідомо, чим закінчилася б кампанія, якщо б Помпей діяв за власним планом і не був обмеженим втручанням нетерплячих оптиматів, які заохочували його до рішучого кроку. За наполяганням оптиматів, Помпей, в серпні 48 року до н. е., був змушений вступити в битву з Цезарем при Фарсалі; незважаючи на значну перевагу його війська над військом Цезаря, бій було програно.22 тисячі вояків Цезаря подолали 47 тисячну армію Помпея.

Загибель у Єгипті

Помпей впав духом, покинув військо і вирушив на схід, щоб там шукати допомоги. Прибувши в Лесбос, він взяв на корабель свою дружину Корнелію та молодшого сина Секста і відплив до Кіпру, де був забезпечений грошима, а звідти пішов до Єгипту, в розрахунку на допомогу єгипетського царя, та Потін і Ахіллас, що правили Єгиптом замість малолітнього Птолемея XIIІ, убили Помпея, в надії заслужити цим подяку Цезаря. За легендою, поглянувши на центуріона, що стояв поруч з ним, Помпей сказав: «Але ж ти служив колись під моєю командою». Це були останні слова Помпея. Центуріон лише кивнув головою і встромив йому в спину меч. Прибувши через декілька днів Цезар отримав від царедворців Птолемея голову і перстень ворога. Тіло його, залишене на березі, було поховано солдатами, а голова урочисто спалена Цезарем, і попіл її з почестями поховали.

Родина

1. Дружина — Антістія

2. Дружина — Емілія

3. Дружина — Муція Терція

Діти:

4. Юлія Цезаріс

5. Корнелія Метелла

Див. також

Примітки

  1. https://www.britannica.com/biography/Pompey-the-Great
  2. http://www.mlahanas.de/Greeks/Bios/Plutarch/Pompey.html
  3. http://www.historyorb.com/people/pompey-the-great
  4. http://en.wikisource.org/wiki/Lives_(Dryden_translation)/Pompey
  5. http://www.infoplease.com/ipa/A0932250.html
  6. http://www.theguardian.com/notesandqueries/query/0,5753,-2010,00.html
  7. http://www.telegraph.co.uk/portal/main.jhtml?xml=/portal/exclusions/quiteinteresting/nosplit/quite119.xml
  8. Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  9. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
    d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021
  10. Н. О. Юлия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
    d:Track:Q24512674d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q23892994d:Track:Q15076182
  11. Помпей // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1915. — Т. 18. — С. 576.
    d:Track:Q25417283d:Track:Q26160614d:Track:Q4114391d:Track:Q656d:Track:Q4448234
  12. Любкер Ф. Pompeii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1079–1085.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45258177d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q101490d:Track:Q1459210
  13. Помпей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIVа. — С. 511–512.
    d:Track:Q656d:Track:Q24488954d:Track:Q19908137d:Track:Q23892952d:Track:Q602358
  14. Н. О. Помпей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIVа. — С. 512.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24488947d:Track:Q23892952d:Track:Q15076182

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гней Помпей

  • Плутарх: Життя Помпея [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Війни Помпея в Юдеї [ 17 липня 2006 у Wayback Machine.] (лат.)
  • Коваль А. Військово-політична та суспільна діяльність Гнея Помпея Великого [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.] (2017)
  • Robin Seager. Pompey the Great: A Political Biography. Second edition. Oxford: Blackwell Publishing, 2002. — Pp. xvii + 269.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Gnej Pompej Gnej Pompej Velikij lat Gnaeus Pompeius Magnus 29 veresnya 106 do n e 28 veresnya 48 do n e vidatnij davnorimskij derzhavnij diyach i polkovodec konsul Rimskoyi respubliki 70 55 i 52 go rokiv do n e komanduvach loyalnimi senatu vijskami v gromadyanskij vijni 49 45 rokiv do n e Gnej Pompejlat Cn Pompeius Cn f Sex n Clu MagnusPogruddya Gneya Pompeya Velikogo Nacionalnij arheologichnij muzej VeneciyaNarodivsyane ranishe 29 veresnya 106 do n e i ne piznishe 30 veresnya 106 do n e Picen Italiya Rimska respublika 2 3 4 Pomer28 veresnya 48 do n e 1 57 rokiv Pelusij Ellinistichnij Yegipet rizana ranaKrayinaStarodavnij Rim 5 6 7 Diyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovij politikZnannya movlatinaChlenstvoPershij triumviratSuspilnij stanshlyahtich d 8 i equites 8 Posadapretor kvestor davnorimskij senator d 9 i konsul 9 Vijskove zvannyalegatPartiyaoptimatiKonfesiyadavnorimska religiyaBatkoGnej Pompej Strabon 8 MatiLyusiliya 8 Brati sestriPompeya Strabona 8 i d 8 U shlyubi zAntistiya 8 8 Emiliya Skavra 8 8 Muciya Terciya 8 8 Yuliya Cezaris 8 8 i Korneliya Metella 8 8 DitiGnej Pompej Magn Molodshij Sekst Pompej Pompeya Magna i Pompeius PompeiaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Pochav kar yeru zmagayuchis na boci Luciya Korneliya Sulli v gromadyanskij vijni 83 82 rokiv do n e uspishno komanduvav vijskami v Italiyi Siciliyi Africi ta Ispaniyi U 70 roci do n e vistupiv odnim z iniciatoriv skasuvannya zakoniv Sulli U 60 ti roki do n e Pompej stav odnim z najvplivovishih lyudej v Rimi zvilnivshi Seredzemne more vid pirativ i rozshirivshi rimskij vpliv na shodi pid chas 3 yi Mitridatovoyi vijni U 60 roci do n e Pompej razom z Markom Liciniem Krassom i Gayem Yuliyem Cezarem organizuvav pershij triumvirat neformalne ob yednannya troh providnih politikiv robit virishalnij vpliv na rimsku politiku protyagom dekilkoh rokiv Rozpad triumviratu i zblizhennya Pompeya z senatorami nalashtovanimi proti Cezarya prizveli do pochatku novoyi gromadyanskoyi vijni Pislya porazki u bitvi pri Farsali Gnej utik do Yegiptu de buv vbitij PohodzhennyaPompeyi pohodyat z plebejskogo rodu z Picenu roztashovanogo na pivnichnij shid vid Rimu Pershij vidomij predstavnik rodu Kvint Pompej buv u 141 roci konsulom Did Gneya Sekst Pompej keruvav u 118 r do n e Makedoniyeyu de i pomer Gnej Pompej narodivsya u 106 do n e Jogo batko Gnej Pompej Strabon buv vidomim polkovodcem ale politichna kar yera jogo bula duzhe nevdala Perebuvayuchi na sluzhbi u Luciya Korneliya Sulli vin buv prirodnim vorogom Gaya Mariya Kvinta Sertoriya Luciya Cinni ta inshih ale v toj zhe chas neohoche stav na choli oligarhichnogo vijska pered bitvoyu pri lat porta Collina tak yak Optimati vidmovili jomu v konsulstvi na cej rik 87 do n e Molodij Pompej pochav svoyu vijskovu diyalnist pid komandoyu batka Prote ne mav prihilnosti partij oskilki po smerti batka dovelosya zahishatisya proti visunutogo jogo batku zvinuvachennya u rozkradanni derzhavnih groshej prihovuvanni zdobichi vzyatoyi pri zavoyuvanni Askula Prote zavdyaki dopomozi Marciya Filipa i Kvinta Gortenziya vin vigrav spravu pered pretorom Publiyem Antistatiyem yakij nezabarom stav jogo testem Todi zh Pompej vstupiv na sluzhbu do Cinni ale tak yak nenavist do jogo batka she ne bula zabuta sered pobornikiv revolyuciyi to skoro vin zmushenij buv piti u svoyi pomistya U 83 roci koli Sulla visadivsya v Italiyi Pompej virishiv perejti na jogo bik i zaverbuvav tri legioni v Picenskomu okruzi de znahodilisya jogo zemli i zhiteli simpatizuvali do jogo rodini Rozignavshi prihilnikiv Karbona Pompej rushiv nazustrich Sulli po dorozi rozbiv soyuznu armiyu Karrini Kleliya i Bruta i vzyav bagato mist Shodzhennya pri SulliSulla z radistyu prijnyav Pompeya i nagorodiv jogo Gnej virushiv do Metelli na pivnich Italiyi vzyav shturmom Galsku Senu razom z Krassom pronik v Umbriyu i pri Spolecii rozbiv Karrinu Koli sprava marianciv zaginula i Sulla buv progoloshenij diktatorom Pompej buv obsipanij nagorodami i osoblivo vidmichenij Sulloyu yakij rozviv jogo z Antistiyeyu i odruzhiv iz svoyeyi pleminniceyu Emiliyeyu yaka bula rozluchena dlya cogo z yiyi pershim cholovikom U 82 roci do n e Pompeya Sulla vidpraviv iz silnim vijskom i 120 korablyami v Siciliyu proti Perpenni yakij zalishiv ostriv todi zh buv shoplenij i strachenij Karbon Rozignavshi zalishki revolyucijnogo vijska v Siciliyi Pompej perepravivsya do Afriki rushiv proti Domiciya Agenobarba i za sorok dniv uporavsya z nim Sulla poslav jomu lista z nakazom rozpustiti vijsko i chekati nastupnika ale soldati yaki polyubili Pompeya malo ne pidnyali bunt Boyachis rozdratuvati vijsko i jogo vozhdya Sulla zmovchav i navit privitav Pompeya pochesnim dopovnennyam do prizvisha kognomenom Velikij lat Magnus U 79 roci do n e Pompej pershij v rimskij istoriyi otrimav triumf ne buduchi senatorom Po smerti Sulli 79 rik do n e Pompej ne priyednavsya ni do optimativ ni do populyariv ce bulo pershoyu oznakoyu jogo gromadyanskoyi bezprincipnosti Priroda nadilila jogo vijskovimi zdibnostyami fizichnoyu siloyu energiyeyu vitrimkoyu horobristyu ale zagalom vin buv peresichnim rimlyaninom Buv sorom yazlivij nezgrabnij nerishuchij maloosvichenij velikij formalist Zhorstokistyu vin ne vidriznyavsya i buv garnim sim yaninom Nasampered vijskova slava zrobila jogo populyarnim u seredovishi narodu Vijna z Sertoriyem ta pershe konsulstvoDokladnishe Sertorianska vijna U 77 roci do n e Pompej buv vidpravlenij proti Lepida na pivnich Italiyi i osadiv Mutinu Stisnutij Katulom i Pompeyem Lepid vidpliv do Sardiniyi de j pomer Ne rozpuskayuchi armiyi z yakoyu voyuvav proti Lepida Pompej ochikuvav povnovazhen dlya vidpravlennya do Ispaniyi na vijnu proti Sertoriya ale oskilki she ne zajmav zhodnoyi magistraturi to senat zvolikav z priznachennyam i postupivsya lishe vimushenij neobhidnistyu Otrimavshi namisnictvo u shidnij Ispaniyi v Zahidnij Ispaniyi u cej chas stoyav z vijskom Metell Pompej vlitku 77 roku do n e perejshov Alpi i voseni vzhe stoyav na livomu berezi richki Ebro Sertorij virishiv ne dopuskati z yednannya suprotivnikiv i ne propuskati Pompeya za Ebro ale Pompej prorvav poziciyu voroga i pri Valenciyi rozbiv Gereniya U 75 roci do n e Metell rushiv u shidnu Ispaniyu dlya z yednannya z Pompeyem tim chasom Sertorij dvichi rozbiv Pompeya i lishe zavdyaki Afraniyu vpershe Metellu vdruge rimlyani ne prograli kampaniyu U 74 i 73 rokah do n e borotba trivala na richci Ebro z pereminnim uspihom i zakinchilasya v 72 roci do n e tilki vnaslidok smerti Sertoriya yakogo vbili jogo zh oficeri U 72 roci do n e zagoni insurgentiv buli rozsiyani Pompeyem Perpenna uzyatij v polon pislya chogo bilshist ispanskih mist vidkrili svoyi vorota Pompeyu Ispanska vijna ne dala Pompeyu novih lavriv vin grav u nij drugoryadnu rol i ne proyaviv kolishnoyi rishuchosti ta shvidkosti Prichinoyu cogo bulo chastkovo nedbale stavlennya do nogo senatu sho ne visilav svoyechasno groshej i neobhidnih zapasiv ta sporyadzhennya Povernuvshis do Italiyi Pompej virishiv porvati z senatskoyu partiyeyu i z yednatisya z demokratami yakim obicyav u razi dosyagnennya konsulstva provesti zakoni v demokratichnomu dusi z metoyu povalennya konstituciyi Sulli Pidijshovshi z vijskom do Rimu vin zazhadav sobi konsulstva na 70 rik do n e i triumfu a soldatam dilyanok pretendentom na druge misce konsula vistupiv Krass Za deyakimi vidomostyami Pompej ranishe ne obijmav ni posadi pretora ni posadi kvestora tobto ne projshov cursus honorum Vibori zakinchilisya peremogoyu Pompeya narodni tribuni buli vidnovleni u svoyih pravah vershniki otrimali odnakovu z senatorami pravo uchasti v sudah cenzuri povernuta kolishnya vlada U rukah Pompeya bulo pokirne vijsko nastrij narodu buv spriyatlivij suprotivniki movchali ta vin ne navazhivsya na rishuchij krok i dosyagnuvshi najblizhchoyi meti rozpustiv vijsko Vijna z piratami ta III Mitridatova vijnaPislya zavershennya konsulstva Pompej zhiv privatnim chinom do 67 roku do n e koli buli prijnyati dva zakoni jogo prihilnika Gabiniya odin pro vidklikannya Lukulla z Aziyi de velasya vijna z Mitridatom drugij pro priznachennya golovnokomanduvacha dlya zvilnennya morya vid pirativ Poglyadi vsih zvernulisya na Pompeya dlya yakogo vlasne i buv zaproponovanij zgadanij zakon Golovnokomanduvachu v majbutnij vijni davali na 3 roki vladu nad usim Seredzemnim morem i beregovoyu smugoyu po vsij jogo okruzhnosti na 70 stadij v glibinu jomu nadavalosya pravo zaprositi 15 polkovodciv yak pretoriv i 2 polkovodciv yak kvestoriv j robiti neobmezhenij nabir vijska vin mig rozporyadzhatisya koshtami stolichnoyi ta provincijnoyi kas i otrimuvav odnorazovo 144 miljoni sesterciyiv Nezvazhayuchi na silnu protidiyu optimativ Pizona Katull obrannya Pompeya vidbulos cherez shvalennya narodnih zboriv jomu bulo navit dozvoleno zbilshiti ozbroyennya i zamist 15 pretoriv dano v rozporyadzhennya 24 Navesni 67 roku do n e Pompej z vijskom yake skladalosya z 120000 pihoti i 5000 vershnikiv i z 500 korablyami vijshov v more poperedno rozdilivshi jogo na 13 okrugiv i dovirivshi kozhen okremomu legatu vin virishiv nasampered ochistiti vid pirativ Sicilijski i Afrikanski vodi sho jomu vdalosya zrobiti v 40 dniv Potim z 60 najkrashimi korablyami vin virushiv do Kilikiyi golovnogo gnizda pirativ vzyav Antikrag Krag rozoriv stanovisha i zamki pirativ zahopiv blizko 400 korabliv vinishiv do 10000 cholovik i shvidko zakinchiv vijnu v shidnij chastini seredzemnomor ya Z lita 67 roku do n e torgivlya i zhittya znovu potekli zvichajnim shlyahom Tim chasom vnaslidok pershogo zakonu Gabiniya Lukull buv vidklikanij z Maloyi Aziyi i na misce jogo vidpravlenij Glabrion ale same do togo chasu Pompej pokinchiv z piratami i chekav povnovazhen dlya vijni z Mitridatom Odin iz jogo prihilnikiv tribun Gaj Manilij vnis do narodnih zboriv propoziciyu pro priznachennya Pompeya namisnikom u Vifiniyi ta Kilikiyi j pro pokladannya na nogo vijni proti Tigrana II i Mitridata VI iz zberezhennyam za nim kolishnih povnovazhen Novij zakon buv prijnyatij narodom z vrazhayuchoyu odnostajnistyu Nikoli she v Rimi taka velichezna vlada ne zoseredzhuvalasya v rukah odniyeyi lyudini Pompej uklav soyuz z parfyanami vidstupivshi Fraatu Mesopotamiyu i vlashtuvav rozriv Mitridata VI z Tigranom II Krim soyuznikiv u Pompeya bulo do 50000 vijska U 64 roci do n e Pompej z yavivsya v Pont i stav brati mista odin za odnim Mitridat VI uhilyayuchis vid bitvi vidstupav vse dali na shid ale rimlyani znajshli jogo pri Nikopoli i rozbili vshent Ce bula ostannya bitva v yakij brav uchast Mitridat VI Z zalishkami pribichnikiv vin vtik do Sinora a zvidti pishov do Tigrana II ale diznavshis sho ostannij priznachiv za jogo golovu 100 talantiv sribla virishiv shukati dopomogi u sina na pivnochi Chornogo morya Tim chasom Pompej zajnyav Virmeniyu i prodiktuvav Tigranovi II umovi miru za yakim do rimlyan vidijshli Finikiya Kappadokiya Siriya Kilikiya Sofena i Korduena U 66 roci do n e vsya Aziya na zahid vid Yevfratu bula v rukah rimlyan U 65 roci do n e Pompej projshov peremozhno po pivdennomu Kavkazu i upokoriv povstali plemena albanciv ta iberijciv potim vin povernuvsya do Pontu i ovolodiv inshimi mistami yaki she zalishalisya virnimi Mitridatu VI Koli u 63 roci do n e pomer Mitridat VI rezultat vijni mig vvazhatisya ostatochnim Pompeyu zalishalosya zakripiti za soboyu zrobleni zavoyuvannya osoblivo na viddalenih okolicyah i organizuvati pridbani oblasti Znovu buli vidnovleni provinciyi Vifiniya i Pont Kilikiya z Pamfiliyi i Isavru i Siriya z Finikiyeyu i Palestinoyu U 61 roci do n e vidbuvsya triumfalnij v yizd Pompeya do stolici pid chas yakogo za jogo kolisniceyu jshli diti parfyanskogo armenijskogo i pontijskogo cariv Jomu buli nadani nechuvani pochesti ta mizh inshim nadano pravo nositi lavrovij vinok i triumfalnij odyag Prote i cogo razu Pompej ne osmilivsya zahopiti vladu i rozpustiv legioni Z cogo chasu stanovishe jogo v Rimi stalo hitkim zhodna partiya ne hotila viznati jogo svoyim Jomu vidmovili v konsulstvi na nastupnij rik i ne vikonali obicyanki dati nadili jogo veteranam TriumviratU cej chas na dopomogu jomu z yavivsya Gaj Yulij Cezar yakij ozbroyivshis proti senatskoyi partiyi shukav pidtrimki Pompeya sho vse she koristuvavsya vplivom u narodi a takozh Krass yakij z yihnoyu dopomogoyu vistaviv svoyu kandidaturu na konsulstvo Triumvirat za rahunkom pershij buv stvorenij 60 roku do n e a 59 roku do n e Cezar stav konsulom U tomu zh roci buli provedeni zakoni yakimi zatverdzhuvalisya zrobleni Pompeyem na shodi rozporyadzhennya i priznachalisya jogo veteranam zemelni dilyanki v Kampaniyi Zavdyaki vijsku yake bulo v rozporyadzhenni triumvirov poshanuvannyu narodnoyi masi ta pidtrimci veteraniv yakim buli polegsheni yih vidkupni kontrakti senatska partiya zaznala porazki i vlada perejshla v ruki triumvirov Todi zh dlya skriplennya soyuzu Cezar viddav svoyu yedinu dochku zamizh za Pompeya Teatr Pompeya Rekonstrukciya Koli Cezar vidbuv do Galiyi u 58 roci do n e Pompej na choli komisiyi zajnyavsya rozdacheyu zemel Tim chasom u Rimi pochalisya zavorushennya pid kerivnictvom demagogiv z yakih najsmilivishim buv prihilnik Cezarya Publij Klodij Sam Pompej nevdovzi opinivsya v chisli peresliduvanih Klodij zi svoyimi zgrayami ne raz napadav na nogo i trimav v oblozi jogo budinok Bezdiyalnist Pompeya v Rimi i podvigi Cezarya v Galliyi zrobili perevorot u gromadskij dumci Koli Pompej bazhayuchi povernuti sobi kolishnyu vladu i silu zaproponuvav priznachiti jogo na 5 rokiv prokonsulom dlya vporyadkuvannya hlibnogo pitannya z nadannyam jomu vijska i skarbnici Senat prijnyav cyu propoziciyu zi znachnimi urizannya Pompeyu ne dali ni skarbnici ni vijska ni vladi Vzhe z cogo chasu Pompej stav nedruzhelyubno stavitisya do Cezarya zazdryachi jogo pidnesennyu i peredbachayuchi v nomu nebezpechnogo supernika Tim chasom poboyuyuchis pidvishennya aristokratichnoyi partiyi z Katonom na choli triumviri z yihalisya 56 roci do n e u Luci Primirivshi Pompeya z Klodom Cezar yakomu teper bezperechno nalezhalo pershe misce v soyuzi troh zaproponuvav taki zahodi Pompeyu i Krassu buti konsulami u 55 roci do n e pislya chogo Pompej povinen na 5 rokiv virushiti v Ispaniyu yak namisnik a Krass do Siriyi Cezaryu buti namisnikom Galliyi 5 rokiv ponad ranishe priznachenogo terminu Pompej ne virushiv do Ispaniyi a zalishivsya v Rimi pid privodom turboti pro stolicyu U 55 roci do n e Pompej zbuduvav teatr yakij vikoristovuvali dlya zasidan senatu Nezgodi mizh triumvirami i senatom osoblivo zagostrilisya u 54 roci do n e koli za dopomogoyu pidkupu v konsuli buli obrani dva optimati Pompej vistaviv svoyu kandidaturu na diktatorsku vladu dlya pridushennya anarhiyi i skoristavshis zavorushennyami sho vidbulisya z privodu ubivstva Klodiya 52 rik do n e buv priznachenij konsulom bez tovarisha Vin proviv zakoni pro pidkupi pro bujstva i pro pravo namisnictva v provinciyi lishe pislya zakinchennya 5 richnogo terminu z chasu skladannya magistraturi Tim chasom vse bilshe vidchuvalas blizkist rozrivu Pompeya z Cezarem osoblivo z tih pir yak pomerla druzhina Pompeya Yuliya 53 rik do n e Gnej Pompej Velikij Byust u Karlsberg Glipoteci Kopengagen U 55 roci do n e Krassa obrali konsulom udruge razom z Pompeyem Yak provinciya jomu distalasya Siriya de vin peredbachav pochati vijnu z parfyanami U 54 roci do n e Krass perepravivsya cherez Yevfrat i zajnyav ryad mist u Mesopotamiyi Vidnovivshi nastup u 53 roci do n e Krass zaznav porazki pri Karri i zaginuv Jogo golovu i pravu ruku dostavili u virmenske misto Artashati Pompej namagavsya zblizitisya z senatom shukayuchi v nogo pidtrimki proti protivnika Rozriv z CezaremPortret Pompeya na moneti U 52 roci do n e Pompej odruzhivsya z dochkoyu Kvinta Ceciliya Metella Scipiona Korneliyeyu i dopustiv shob na 51 rik do n e buli obrani v konsuli dva chleni senatskoyi partiyi Koli u 50 roci do n e Cezar zazhadav sobi konsulstva Pompej vidkrito povstav proti ciyeyi vimogi posilayuchis na zakon yakij zaboronyav z yednuvati magistraturu z promagistraturoyu i zaproponuvav Cezaryu sklasti z sebe upravlinnya Galliyeyu i rozpustiti legioni U vidpovid Cezar pidkupiv Kuriona prihilnika optimativ ta cherez nogo zaproponuvav Pompeyu rozpustiti svoyi vijska i vidmovitisya vid namisnictva v Ispaniyi Pompej ne pogodivsya Kurion zaproponuvav senatu virishiti pitannya kategorichno bilshist senatu prijnyalo propoziciyu yaka bula shvalena i narodom Optimatam i Pompeyu zalishalosya tilki ogolositi vijnu Cezaryu Pompej oderzhav povnovazhennya provoditi nabir do vijska Nezvazhayuchi na taktovnu i oberezhnu povedinku Cezarya protilezhna partiya diyala z neobdumanim zapalom veduchi spravu do neminuchoyi vijni Koli na pochatku 49 roku do n e prijshov list Cezarya z propoziciyeyu miru yiyi bulo rizko vidkinuto Cezaryu nakazano bulo do pevnogo terminu rozpustiti vijska pid zagrozoyu vchiniti z nim yak z vorogom batkivshini Todi zh Pompej buv priznachenij golovnokomanduvachem usih suhoputnih ta morskih sil z neobmezhenoyu vijskovoyu vladoyu i z pravom vilno rozporyadzhatisya skarbniceyu Cezar perehodit RubikonCezar prijnyav viklik i perejshov Rubikon Stavshi pid prapor aristokratichnoyi partiyi Pompej buv cogo razu chimos na zrazok najmanogo polkovodcya a ne vatazhkom partiyi sho diye na svij strah i zdijsnyuye derzhavnu ideyu Ce upovilnyuvalo jogo vijskovi prigotuvannya tim chasom yak Cezar pospishno jshov do Rimu z 5000 pihoti i 300 vershnikami Koli zvistka pro nablizhennya Cezarya dijshla do senatu Pompej pishov z vijskom v Luceriyu potim u Brundizij zvidki perepravivsya z vijskami v Dirrahij Pid komandoyu jogo zibralosya 11 legioniv 5000 kinnoti i flot z 500 korabliv Zavoyuvavshi Ispaniyi de stoyali pompeevi legioni Cezar vzimku 49 48 rokiv do n e pristupiv do perepravi vijska do Greciyi Chastina vijska perepravilasya vdalo ale legat Pompeya Bibul spaliv korabli na yakih povinna bula pereyihati insha chastina v toj zhe chas Pompej tisnuv Cezarya pri Dirrahii Cezar pishov u Fessaliyu kudi pishov za nim i Pompej Nevidomo chim zakinchilasya b kampaniya yaksho b Pompej diyav za vlasnim planom i ne buv obmezhenim vtruchannyam neterplyachih optimativ yaki zaohochuvali jogo do rishuchogo kroku Za napolyagannyam optimativ Pompej v serpni 48 roku do n e buv zmushenij vstupiti v bitvu z Cezarem pri Farsali nezvazhayuchi na znachnu perevagu jogo vijska nad vijskom Cezarya bij bulo prograno 22 tisyachi voyakiv Cezarya podolali 47 tisyachnu armiyu Pompeya Zagibel u YegiptiPompej vpav duhom pokinuv vijsko i virushiv na shid shob tam shukati dopomogi Pribuvshi v Lesbos vin vzyav na korabel svoyu druzhinu Korneliyu ta molodshogo sina Seksta i vidpliv do Kipru de buv zabezpechenij groshima a zvidti pishov do Yegiptu v rozrahunku na dopomogu yegipetskogo carya ta Potin i Ahillas sho pravili Yegiptom zamist malolitnogo Ptolemeya XIII ubili Pompeya v nadiyi zasluzhiti cim podyaku Cezarya Za legendoyu poglyanuvshi na centuriona sho stoyav poruch z nim Pompej skazav Ale zh ti sluzhiv kolis pid moyeyu komandoyu Ce buli ostanni slova Pompeya Centurion lishe kivnuv golovoyu i vstromiv jomu v spinu mech Pribuvshi cherez dekilka dniv Cezar otrimav vid caredvorciv Ptolemeya golovu i persten voroga Tilo jogo zalishene na berezi bulo pohovano soldatami a golova urochisto spalena Cezarem i popil yiyi z pochestyami pohovali Rodina1 Druzhina Antistiya 2 Druzhina Emiliya 3 Druzhina Muciya Terciya Diti Gnej Pompej Sekst Pompej Pompeya Magna 4 Yuliya Cezaris 5 Korneliya MetellaDiv takozhTeatr Pompeya Alea iacta estPrimitkihttps www britannica com biography Pompey the Great http www mlahanas de Greeks Bios Plutarch Pompey html http www historyorb com people pompey the great http en wikisource org wiki Lives Dryden translation Pompey http www infoplease com ipa A0932250 html http www theguardian com notesandqueries query 0 5753 2010 00 html http www telegraph co uk portal main jhtml xml portal exclusions quiteinteresting nosplit quite119 xml Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 N O Yuliya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 370 d Track Q24512674d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892994d Track Q15076182 Pompej Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1915 T 18 S 576 d Track Q25417283d Track Q26160614d Track Q4114391d Track Q656d Track Q4448234 Lyubker F Pompeii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1079 1085 d Track Q4249594d Track Q45258177d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q101490d Track Q1459210 Pompej Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1898 T XXIVa S 511 512 d Track Q656d Track Q24488954d Track Q19908137d Track Q23892952d Track Q602358 N O Pompej Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1898 T XXIVa S 512 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24488947d Track Q23892952d Track Q15076182PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gnej Pompej Plutarh Zhittya Pompeya 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Vijni Pompeya v Yudeyi 17 lipnya 2006 u Wayback Machine lat Koval A Vijskovo politichna ta suspilna diyalnist Gneya Pompeya Velikogo 17 lipnya 2017 u Wayback Machine 2017 Robin Seager Pompey the Great A Political Biography Second edition Oxford Blackwell Publishing 2002 Pp xvii 269

Дата публікації:
Топ