Герпетофа́уна Запорізької області — частина унікального фауністичного комплексу регіону, яка включає 10 видів плазунів та 6 (7) видів земноводних, зареєстрованих на території Запорізької області протягом останніх 50-ти років (1970—2020 рр.).
Герпетофа́уною (дав.-гр. ἑρπετόν — плазун, змія + фауна) називають сукупність видів плазунів та земноводних, які населяють певну територію (акваторію).
Таксономічний огляд
Систематичний список земноводних і плазунів Запорізької області:
- Клас ЗЕМНОВОДНІ — AMPHIBIA
- Ряд Хвостаті земноводні — Caudata
- Родина Саламандрові — Salamandridae
- Тритон звичайний — Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758): Ряд Безхвості земноводні — Anura
- Родина Джерлянки — Bombinatoridae
- Джерелянка [кумка] червоночерева — Bombina bombina (Linnaeus, 1761)
- Родина Жаби-землянки — Pelobatidae
- Часничниця [землянка] звичайна — Pelobates fuscus (Laurenti, 1768)
- Родина Райки — Hylidae
- Квакша [райка] звичайна — Hyla arborea (Linnaeus, 1758)
- Родина Ропухи — Bufonidae
- Ропуха зелена — Bufo viridis Laurenti, 1768
- Родина Жаби — Ranidae
- Жаба озерна — Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771)
- Родина Саламандрові — Salamandridae
- Клас ПЛАЗУНИ — REPTILIA
- Ряд Черепахи — Testudines
- Родина Прісноводні черепахи — Emydidae
- Черепаха болотна — Emys orbicularis (Linnaeus,1758)
- Родина Прісноводні черепахи — Emydidae
- Ряд Ящірки — Sauria
- Родина Справжні ящірки — Lacertidae
- Ящурка піщана [різнокольорова] — Eremias arguta (Pallas, 1773)
- Ящірка прудка — Lacerta agilis Linnaeus, 1758
- Ящірка зелена — Lacerta viridis (Laurenti, 1768)
- Родина Справжні ящірки — Lacertidae
- Ряд Змії — Serpentes
- Родина Вужеві — Colubridae
- Мідянка звичайна — Coronella austriaca Laurenti, 1768
- Полоз сарматський [паласів, чотирисмугий] — Elaphe sauromates (Pallas, 1814)
- Полоз жовточеревий [каспійський] — Dolichophis caspius (Gmelin, 1789)
- Вуж звичайний — Natrix natrix (Linnaeus, 1758)
- Вуж водяний — Natrix tessellata (Laurenti, 1768)
- Родина Гадюкові — Viperidae
- Гадюка степова — Vipera (Pelias) renardi (Christoph, 1861)
- Родина Вужеві — Colubridae
За даними останніх батрахологічних досліджень, у Запорізькому Приазов'ї можливо поширений ще один вид амфібій — часничниця Палласа Pelobates vespertinus (Pallas, 1771). Крім того, зараз вважається, що квакша звичайна зустрічається тільки в Західній Україні, а в інших регіонах поширений близький вид — квакша східна Hyla orientalis (Bedriaga, 1890).
За повідомленням В. Стрельченко, до створення Каховського водосховища у Кінських плавнях зустрічалась так звана «блакитна жаба» — жаба гостроморда (Rana arvalis).
Таким чином, герпетофауна Запорізької області представлена 2 класами хребетних тварин (29 % від кількості класів хребетних тварин фауни України). Земноводні регіону представлені 2 рядами (100 % від кількості рядів земноводних України), 6 родинами (100 % відповідно), 6 родами (60 % відповідно) та 6(7) видами (27(32) % відповідно). Плазуни регіону представлені 3 рядами (100 % від кількості рядів плазунів України), 6 родинами (67 % відповідно), 8 родами (53 % відповідно) та 10 видами (43 % відповідно).
Біогеографічний огляд
Герпетофауну Запорізької області можна умовно поділити на три хорологічні групи:
- відносно космополітні види (ареали включають Європу, Північну Африку, Західну і Центральну Азію);
- види з переважно європейськими ареалами;
- види з переважно західно- і центральноазійськими ареалами.
До першої хорологічні групи належать 5 видів, що складає 31 % від герпетофауни регіону. Вона включає дві хорологічні підгрупи:
- північноафро-західноєвразійські види (черепаха болотна, вужі звичайний і водяний);
- західноєвразійські види (жаба озерна, ящірка прудка).
До другої хорологічні групи належать 7 видів, що складає 44 % від герпетофауни регіону. Вона включає три хорологічні підгрупи:
- західносибірсько-європейські види (тритон звичайний, часничниця звичайна, ропуха зелена);
- західноазійсько-європейські види (ящірка зелена, мідянка звичайна);
- європейські (джерелянка червоночерева, квакша звичайна).
До третьої хорологічні групи належать 4 види, що складає 25 % від герпетофауни регіону. Вона включає дві хорологічні підгрупи:
- південноєвропейсько-західноазійські види (полоз жовточеревий, полоз сарматський);
- понтійсько-центральноазійські види (ящурка піщана, гадюка степова).
Таким чином, у біогеографічному аспекті ядро герпетофауни Запорізької області складають «європейські» види з домішкою «азійських».
Еколого-фауністичний огляд
За середовищем існування в герпетофауні регіону переважають амфібіонтні види земноводних (всі види) і плазунів (черепаха болотна, вужі звичайний і водяний), які складають 56 % від загальної кількості видів. Інші 7 видів плазунів (44 % герпетофауни) складають групу аеробіонтів.
По відношенню до вологості середовища основу герпетофауни Запорізької області (56 %) складають вологолюбні види — гідрофіли (джерелянка червоночерева, жаба озерна, черепаха болотна, вужі звичайний і водяний) і гігрофіли (тритон звичайний, часничниця звичайна, квакша звичайна, ропуха зелена). Мезофільні (ящірка прудка, мідянка звичайна) і ксеромезофільні (ящірка зелена, полоз сарматський) види разом складають 25 % герпетофауни регіону, ксерофільні (ящурка піщана, полоз жовточеревий, гадюка степова) — відповідно 19 %.
Зональним фауноценотичним комплексом у межах Запорізької області є степовий. До нього як субдомінуючі види входять ящурка піщана, гадюка степова, полози жовточеревий і сарматський. В інтразональних ландшафтах сформувались лучний (тритон звичайний, часничниця звичайна, квакша звичайна, ропуха зелена, ящірка прудка, ящірка зелена, мідянка звичайна, полоз сарматський), лісовий (тритон звичайний, часничниця звичайна, квакша звичайна, ропуха зелена, мідянка звичайна, полоз сарматський), водно-болотний (жаба озерна, джерелянка червоночерева, черепаха болотна, вужі водяний і звичайний) і петрофітний (ящірка зелена, гадюка степова, полози жовточеревий і сарматський) фауноценотичні комплекси. Окремі види земноводних (жаба озерна) і плазунів (ящірки прудка і зелена) місцями можуть грати домінуючу роль у певних фауноценотичних комплексах. Ряд видів плазунів і земноводних періодично факультативно входять до суміжних фауноценотичних комплексів, що буває пов'язано із сезонними міграціями, переміщеннями до сховищ та добуванням корму.
Раритетний огляд
Всі види земноводних і плазунів, які складають герпетофауну Запорізької області, охороняються природоохоронними документами різного рангу. Найвищий охоронний статус мають 3 види плазунів, занесені до Червоного списку МСОП (черепаха болотна, гадюка степова) та 3 види, занесені до Європейського Червоного списку (черепаха болотна, ящурка піщана, гадюка степова). До Червоної книги України занесені 5 видів плазунів (ящірка зелена, мідянка звичайна, полоз жовточеревий, полоз сарматський, гадюка степова). Всі інші види земноводних і плазунів регіону перебувають під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.
Не всі представники герпетофауни, не зважаючи на їх природоохоронний статус, є рідкісними (раритетними) в регіоні. Нижче наводиться короткий огляд раритетних видів земноводних і плазунів Запорізької області.
Тритон звичайний. Занесений до Бернської конвенції (вид підлягає охороні). Вид перебуває на південній межі ареалу. Спорадично зустрічається в плавневих природних комплексах Запорізького Придніпров'я. Спостерігається тенденція до значного скорочення чисельності. Вид необхідно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Джерелянка червоночерева ( Bombina bombina ) (Linnaeus 1761). Занесена до Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Вид перебуває на південній межі ареалу. Спорадично зустрічається в плавневих природних комплексах Запорізького Придніпров'я. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид необхідно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Квакша звичайна. Занесена до Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Вид перебуває на південній межі ареалу. До середини ХХ століття квакша була досить звичайним видом у Дніпровсько-Кінських плавнях (Великий Луг). Але після створення Каховського водосховища стала рідкісною. За свідченнями місцевих краєзнавців, зустрічалася у Розумівсько-Біленьківських плавнях до кінця 70-х років минулого століття. Остання достовірна знахідка виду датується 1989 роком (о. Хортиця). Вид необхідно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Часничниця звичайна. Занесена до Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Спорадично зустрічається в заплавах і на піщаних терасах долин річок регіону, а також приморських піщаних терасах. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид необхідно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Черепаха болотна (Emys orbicularis). Занесена до Червоного списку МСОП (вид близький до стану загрози зникнення), Європейського Червоного списку (вид близький до стану загрози зникнення) та Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Спорадично зустрічається в заплавах річок регіону, інтродукована в ряді водосховищ та ставків. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Ящірка піщана. Занесена до Європейського Червоного списку (вид близький до стану загрози зникнення) та Бернської конвенції (вид підлягає охороні). Спорадично зустрічається на піщаних терасах долин річок регіону, а також приморських піщаних терасах, у тому числі на косах. Спостерігається тенденція до значного скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Ящірка зелена. Занесена до Червоної книги України (вразливий вид) та Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Поширена в Запорізькому Правобережжі. Віддає перевагу ландшафтам з кам'янистими відслоненнями, зустрічається також серед лучного і чагарникового степу та на суходільних . Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Полоз жовточеревий. Занесений до Червоної книги України (вразливий вид) та Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Поширений у всіх районах області. Є типовим мешканцем степових ландшафтів, віддаючи перевагу місцям з кам'янистими відслоненнями. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Полоз сарматський. Занесений до Червоної книги України (вразливий вид) та Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Спорадично зустрічається в ряді районів області. Віддає перевагу відкритим місцям, але переважно тримається поряд з чагарниками, узліссями та кам'янистими відслоненнями. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Гадюка степова (Vipera renardi). Занесений до Червоної книги України (вразливий вид) та Бернської конвенції (вид підлягає особливій охороні). Спорадично зустрічається в ряді районів області, переважно на Лівобережжі. Є типовим мешканцем степових ландшафтів, у тому числі на ділянках із кам'янистими відслоненнями; у літній період зустрічається також на сухих ділянках річкових заплав та лиманів. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Вид доцільно занести до Червоного списку тварин Запорізької області.
Вуж звичайний ( Natrix natrix ). Дуже чисельним є вид вужів звичайних, їх можна зустіти майже повсюди, як на водоймах так і у степу. За рахунок великої чисельності доволі часто стає жетвою людини, оскільки заповзає до господарств де помилково сприймається як небезпечний, його часто плутають з гадюкою степовою(Vipera renardi).
Див. також
Джерела
- Петроченко В. И. Герпетофауна острова Хортица (Днепр) // Вестник зоологии. — 1990. — № 6. — С. 78—80
- Ерохина Л. А. Видовой обзор пресмыкающихся Запорожской области // Музейний вісник Запорізького краєзнавчого музею. — Запоріжжя, 2001. — Вип. 1. — С. 92—100
- Петроченко В. І. Методика герпетологічних досліджень (на прикладі рептилій Запорізької області) // Vita–Жизнь. Экологическое образование. — 2004. — № 1 (10). — С. 42—46
- Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. (с. 124—126)
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С.Гиляров. — М. : Сов. энцикл., 1986. — 832 с. (с. 129)
- Сурядна Н. М. Видовий склад та охорона земноводних Запорізької області // Матеріали тез Міжнародної науково-практичної конференції «Іноваційні агротехнології за умов зміни клімату», 7—9 червня 2013 року / За ред. В. М. Кюрчева. — Мелітополь: ТДАТУ, 2013. — С. 169—171
- Петроченко В. І. Тваринний світ України. Земноводні. Плазуни : біогеографічний атлас. — Запоріжжя, 2016. — 2-ге видання. — 32 с.
- Петроченко В. І. Земноводні та плазуни України: географо-краєзнавчий аспект // Краєзнавство Запорожжя. — 2017. — № 1 (2). — С. 91—102.
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 146—149)
- Петроченко В. І. Рідкісні тварини України та Запорізької області : навч.-метод. посібник. — Запоріжжя, 2011. — 76 с.
- Сурядна Н. М. Видовий склад та охорона земноводних Запорізької області // Матеріали тез Міжнародної науково-практичної конференції «Іноваційні агротехнології за умов зміни клімату», 7—9 червня 2013 року / За ред. В. М. Кюрчева — Мелітополь: ТДАТУ, 2013. — С. 169—171.
- Петроченко В. І. Герпетофауна Запорізького Правобережжя і прилеглих дніпровських островів // Краєзнавство Запорожжя. — 2018. — № 3 (7). — С. 65—96.
- Сурядна Н.Н. Микитинец Г.І. Кармишев ЮВ Бусел В.А. (2010). Распространение краснобрюхой жерлянки (bombina bombina (Linnaeus, 1761)) в Запорожской области Украины. https://cyberleninka.ru/ (російська) . Мелітополський Педагогічний Університет ім. Богдана Хмельницького.
- Петроченко В. І. Фауна земноводних і плазунів Національного заповідника «Хортиця» // Природа острова Хортиця : колективна моно-графія / за ред. С. Г. Охрименко. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016. — Вип. 2. — С. 163—167.
- Ю.В. Кармишев (2014). ОСОБЕННОСТИ РАЗМНОЖЕНИЯ БОЛОТНОЙ ЧЕРЕПАХИ, EMYS ORBICULARIS НА ЮГЕ УКРАИНЫ (PDF). https://museumkiev.org (російська) . Праці українського герпетологічного товариства, № 5: 38–39.
- Петроченко В. І. Біологія черепахи болотної в Середньому Придніпров'ї // Краєзнавство Запорожжя. — 2018. — № 3 (7). — С. 104—115.
- Петроченко В. І. Особливості біології ящірки зеленої на східній межі ареалу (Запорізьке Придніпров'я) // Краєзнавство Запорожжя. — 2018. — № 3 (8). — С. 116—132.
- Ю В Кармишев О М Мануілова (2003). Морфологічна змінність вужа звичайного ( NATRIX NATRIX ) на півдні України (PDF). http://www.v-zool.kiev.ua (російська) . Vestnik zoologii, 37(4): 81–82.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerpetofa una Zaporizkoyi oblasti chastina unikalnogo faunistichnogo kompleksu regionu yaka vklyuchaye 10 vidiv plazuniv ta 6 7 vidiv zemnovodnih zareyestrovanih na teritoriyi Zaporizkoyi oblasti protyagom ostannih 50 ti rokiv 1970 2020 rr Gerpetofauna Zaporizkoyi oblasti Zemnovodni 1 triton zvichajnij a samec b samka 2 dzherelyanka chervonochereva a viglyad zi spinnogo boku b viglyad z cherevnogo boku 3 kvaksha zvichajna 4 ropuha zelena 5 chasnichnicya zvichajna 6 zhaba ozerna Plazuni 7 yashirka pishana 8 yashirka zelena a samec b samka 9 yashirka prudka a samec b samka 10 vuzh zvichajnij 11 midyanka zvichajna 12 vuzh vodyanij 13 poloz sarmatskij 14 cherepaha bolotna 15 poloz zhovtocherevij 16 gadyuka stepova Gerpetofa unoyu dav gr ἑrpeton plazun zmiya fauna nazivayut sukupnist vidiv plazuniv ta zemnovodnih yaki naselyayut pevnu teritoriyu akvatoriyu Zhaba ozernaCherepaha bolotnaYashurka pishanaYashirka prudkaYashirka zelenaVuzh zvichajnijVuzh vodyanijPoloz zhovtocherevijPoloz sarmatskijGadyuka stepovaTaksonomichnij oglyadSistematichnij spisok zemnovodnih i plazuniv Zaporizkoyi oblasti Klas ZEMNOVODNI AMPHIBIARyad Hvostati zemnovodni CaudataRodina Salamandrovi SalamandridaeTriton zvichajnij Lissotriton vulgaris Linnaeus 1758 Ryad Bezhvosti zemnovodni Anura dd Rodina Dzherlyanki BombinatoridaeDzherelyanka kumka chervonochereva Bombina bombina Linnaeus 1761 dd Rodina Zhabi zemlyanki PelobatidaeChasnichnicya zemlyanka zvichajna Pelobates fuscus Laurenti 1768 dd Rodina Rajki HylidaeKvaksha rajka zvichajna Hyla arborea Linnaeus 1758 dd Rodina Ropuhi BufonidaeRopuha zelena Bufo viridis Laurenti 1768 dd Rodina Zhabi RanidaeZhaba ozerna Pelophylax ridibundus Pallas 1771 dd dd Klas PLAZUNI REPTILIARyad Cherepahi TestudinesRodina Prisnovodni cherepahi EmydidaeCherepaha bolotna Emys orbicularis Linnaeus 1758 dd dd Ryad Yashirki SauriaRodina Spravzhni yashirki LacertidaeYashurka pishana riznokolorova Eremias arguta Pallas 1773 Yashirka prudka Lacerta agilis Linnaeus 1758 Yashirka zelena Lacerta viridis Laurenti 1768 dd dd Ryad Zmiyi SerpentesRodina Vuzhevi ColubridaeMidyanka zvichajna Coronella austriaca Laurenti 1768 Poloz sarmatskij palasiv chotirismugij Elaphe sauromates Pallas 1814 Poloz zhovtocherevij kaspijskij Dolichophis caspius Gmelin 1789 Vuzh zvichajnij Natrix natrix Linnaeus 1758 Vuzh vodyanij Natrix tessellata Laurenti 1768 dd Rodina Gadyukovi ViperidaeGadyuka stepova Vipera Pelias renardi Christoph 1861 dd dd Za danimi ostannih batrahologichnih doslidzhen u Zaporizkomu Priazov yi mozhlivo poshirenij she odin vid amfibij chasnichnicya Pallasa Pelobates vespertinus Pallas 1771 Krim togo zaraz vvazhayetsya sho kvaksha zvichajna zustrichayetsya tilki v Zahidnij Ukrayini a v inshih regionah poshirenij blizkij vid kvaksha shidna Hyla orientalis Bedriaga 1890 Za povidomlennyam V Strelchenko do stvorennya Kahovskogo vodoshovisha u Kinskih plavnyah zustrichalas tak zvana blakitna zhaba zhaba gostromorda Rana arvalis Takim chinom gerpetofauna Zaporizkoyi oblasti predstavlena 2 klasami hrebetnih tvarin 29 vid kilkosti klasiv hrebetnih tvarin fauni Ukrayini Zemnovodni regionu predstavleni 2 ryadami 100 vid kilkosti ryadiv zemnovodnih Ukrayini 6 rodinami 100 vidpovidno 6 rodami 60 vidpovidno ta 6 7 vidami 27 32 vidpovidno Plazuni regionu predstavleni 3 ryadami 100 vid kilkosti ryadiv plazuniv Ukrayini 6 rodinami 67 vidpovidno 8 rodami 53 vidpovidno ta 10 vidami 43 vidpovidno Biogeografichnij oglyadGerpetofaunu Zaporizkoyi oblasti mozhna umovno podiliti na tri horologichni grupi vidnosno kosmopolitni vidi areali vklyuchayut Yevropu Pivnichnu Afriku Zahidnu i Centralnu Aziyu vidi z perevazhno yevropejskimi arealami vidi z perevazhno zahidno i centralnoazijskimi arealami Do pershoyi horologichni grupi nalezhat 5 vidiv sho skladaye 31 vid gerpetofauni regionu Vona vklyuchaye dvi horologichni pidgrupi pivnichnoafro zahidnoyevrazijski vidi cherepaha bolotna vuzhi zvichajnij i vodyanij zahidnoyevrazijski vidi zhaba ozerna yashirka prudka Do drugoyi horologichni grupi nalezhat 7 vidiv sho skladaye 44 vid gerpetofauni regionu Vona vklyuchaye tri horologichni pidgrupi zahidnosibirsko yevropejski vidi triton zvichajnij chasnichnicya zvichajna ropuha zelena zahidnoazijsko yevropejski vidi yashirka zelena midyanka zvichajna yevropejski dzherelyanka chervonochereva kvaksha zvichajna Do tretoyi horologichni grupi nalezhat 4 vidi sho skladaye 25 vid gerpetofauni regionu Vona vklyuchaye dvi horologichni pidgrupi pivdennoyevropejsko zahidnoazijski vidi poloz zhovtocherevij poloz sarmatskij pontijsko centralnoazijski vidi yashurka pishana gadyuka stepova Takim chinom u biogeografichnomu aspekti yadro gerpetofauni Zaporizkoyi oblasti skladayut yevropejski vidi z domishkoyu azijskih Ekologo faunistichnij oglyadZa seredovishem isnuvannya v gerpetofauni regionu perevazhayut amfibiontni vidi zemnovodnih vsi vidi i plazuniv cherepaha bolotna vuzhi zvichajnij i vodyanij yaki skladayut 56 vid zagalnoyi kilkosti vidiv Inshi 7 vidiv plazuniv 44 gerpetofauni skladayut grupu aerobiontiv Po vidnoshennyu do vologosti seredovisha osnovu gerpetofauni Zaporizkoyi oblasti 56 skladayut vologolyubni vidi gidrofili dzherelyanka chervonochereva zhaba ozerna cherepaha bolotna vuzhi zvichajnij i vodyanij i gigrofili triton zvichajnij chasnichnicya zvichajna kvaksha zvichajna ropuha zelena Mezofilni yashirka prudka midyanka zvichajna i kseromezofilni yashirka zelena poloz sarmatskij vidi razom skladayut 25 gerpetofauni regionu kserofilni yashurka pishana poloz zhovtocherevij gadyuka stepova vidpovidno 19 Zonalnim faunocenotichnim kompleksom u mezhah Zaporizkoyi oblasti ye stepovij Do nogo yak subdominuyuchi vidi vhodyat yashurka pishana gadyuka stepova polozi zhovtocherevij i sarmatskij V intrazonalnih landshaftah sformuvalis luchnij triton zvichajnij chasnichnicya zvichajna kvaksha zvichajna ropuha zelena yashirka prudka yashirka zelena midyanka zvichajna poloz sarmatskij lisovij triton zvichajnij chasnichnicya zvichajna kvaksha zvichajna ropuha zelena midyanka zvichajna poloz sarmatskij vodno bolotnij zhaba ozerna dzherelyanka chervonochereva cherepaha bolotna vuzhi vodyanij i zvichajnij i petrofitnij yashirka zelena gadyuka stepova polozi zhovtocherevij i sarmatskij faunocenotichni kompleksi Okremi vidi zemnovodnih zhaba ozerna i plazuniv yashirki prudka i zelena miscyami mozhut grati dominuyuchu rol u pevnih faunocenotichnih kompleksah Ryad vidiv plazuniv i zemnovodnih periodichno fakultativno vhodyat do sumizhnih faunocenotichnih kompleksiv sho buvaye pov yazano iz sezonnimi migraciyami peremishennyami do shovish ta dobuvannyam kormu Raritetnij oglyadVsi vidi zemnovodnih i plazuniv yaki skladayut gerpetofaunu Zaporizkoyi oblasti ohoronyayutsya prirodoohoronnimi dokumentami riznogo rangu Najvishij ohoronnij status mayut 3 vidi plazuniv zaneseni do Chervonogo spisku MSOP cherepaha bolotna gadyuka stepova ta 3 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku cherepaha bolotna yashurka pishana gadyuka stepova Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni 5 vidiv plazuniv yashirka zelena midyanka zvichajna poloz zhovtocherevij poloz sarmatskij gadyuka stepova Vsi inshi vidi zemnovodnih i plazuniv regionu perebuvayut pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Ne vsi predstavniki gerpetofauni ne zvazhayuchi na yih prirodoohoronnij status ye ridkisnimi raritetnimi v regioni Nizhche navoditsya korotkij oglyad raritetnih vidiv zemnovodnih i plazuniv Zaporizkoyi oblasti Triton zvichajnij Zanesenij do Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye ohoroni Vid perebuvaye na pivdennij mezhi arealu Sporadichno zustrichayetsya v plavnevih prirodnih kompleksah Zaporizkogo Pridniprov ya Sposterigayetsya tendenciya do znachnogo skorochennya chiselnosti Vid neobhidno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Dzherelyanka chervonochereva Bombina bombina Linnaeus 1761 Zanesena do Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Vid perebuvaye na pivdennij mezhi arealu Sporadichno zustrichayetsya v plavnevih prirodnih kompleksah Zaporizkogo Pridniprov ya Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid neobhidno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Kvaksha zvichajna Zanesena do Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Vid perebuvaye na pivdennij mezhi arealu Do seredini HH stolittya kvaksha bula dosit zvichajnim vidom u Dniprovsko Kinskih plavnyah Velikij Lug Ale pislya stvorennya Kahovskogo vodoshovisha stala ridkisnoyu Za svidchennyami miscevih krayeznavciv zustrichalasya u Rozumivsko Bilenkivskih plavnyah do kincya 70 h rokiv minulogo stolittya Ostannya dostovirna znahidka vidu datuyetsya 1989 rokom o Horticya Vid neobhidno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Chasnichnicya zvichajna Zanesena do Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Sporadichno zustrichayetsya v zaplavah i na pishanih terasah dolin richok regionu a takozh primorskih pishanih terasah Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid neobhidno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Cherepaha bolotna Emys orbicularis Zanesena do Chervonogo spisku MSOP vid blizkij do stanu zagrozi zniknennya Yevropejskogo Chervonogo spisku vid blizkij do stanu zagrozi zniknennya ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Sporadichno zustrichayetsya v zaplavah richok regionu introdukovana v ryadi vodoshovish ta stavkiv Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Yashirka pishana Zanesena do Yevropejskogo Chervonogo spisku vid blizkij do stanu zagrozi zniknennya ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye ohoroni Sporadichno zustrichayetsya na pishanih terasah dolin richok regionu a takozh primorskih pishanih terasah u tomu chisli na kosah Sposterigayetsya tendenciya do znachnogo skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Yashirka zelena Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini vrazlivij vid ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Poshirena v Zaporizkomu Pravoberezhzhi Viddaye perevagu landshaftam z kam yanistimi vidslonennyami zustrichayetsya takozh sered luchnogo i chagarnikovogo stepu ta na suhodilnih Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Poloz zhovtocherevij Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini vrazlivij vid ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Poshirenij u vsih rajonah oblasti Ye tipovim meshkancem stepovih landshaftiv viddayuchi perevagu miscyam z kam yanistimi vidslonennyami Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Poloz sarmatskij Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini vrazlivij vid ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Sporadichno zustrichayetsya v ryadi rajoniv oblasti Viddaye perevagu vidkritim miscyam ale perevazhno trimayetsya poryad z chagarnikami uzlissyami ta kam yanistimi vidslonennyami Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Gadyuka stepova Vipera renardi Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini vrazlivij vid ta Bernskoyi konvenciyi vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Sporadichno zustrichayetsya v ryadi rajoniv oblasti perevazhno na Livoberezhzhi Ye tipovim meshkancem stepovih landshaftiv u tomu chisli na dilyankah iz kam yanistimi vidslonennyami u litnij period zustrichayetsya takozh na suhih dilyankah richkovih zaplav ta limaniv Sposterigayetsya tendenciya do skorochennya chiselnosti Vid docilno zanesti do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Vuzh zvichajnij Natrix natrix Duzhe chiselnim ye vid vuzhiv zvichajnih yih mozhna zustiti majzhe povsyudi yak na vodojmah tak i u stepu Za rahunok velikoyi chiselnosti dovoli chasto staye zhetvoyu lyudini oskilki zapovzaye do gospodarstv de pomilkovo sprijmayetsya yak nebezpechnij jogo chasto plutayut z gadyukoyu stepovoyu Vipera renardi Div takozhGerpetologiya Spisok zemnovodnih Ukrayini Spisok plazuniv UkrayiniDzherelaPetrochenko V I Gerpetofauna ostrova Hortica Dnepr Vestnik zoologii 1990 6 S 78 80 Erohina L A Vidovoj obzor presmykayushihsya Zaporozhskoj oblasti Muzejnij visnik Zaporizkogo krayeznavchogo muzeyu Zaporizhzhya 2001 Vip 1 S 92 100 Petrochenko V I Metodika gerpetologichnih doslidzhen na prikladi reptilij Zaporizkoyi oblasti Vita Zhizn Ekologicheskoe obrazovanie 2004 1 10 S 42 46 Petrochenko V I Priroda Zaporizkogo krayu dovidnik Zaporizhzhya Tandem Art Studiya 2009 200 s s 124 126 Biologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov M Sov encikl 1986 832 s s 129 Suryadna N M Vidovij sklad ta ohorona zemnovodnih Zaporizkoyi oblasti Materiali tez Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Inovacijni agrotehnologiyi za umov zmini klimatu 7 9 chervnya 2013 roku Za red V M Kyurcheva Melitopol TDATU 2013 S 169 171 Petrochenko V I Tvarinnij svit Ukrayini Zemnovodni Plazuni biogeografichnij atlas Zaporizhzhya 2016 2 ge vidannya 32 s Petrochenko V I Zemnovodni ta plazuni Ukrayini geografo krayeznavchij aspekt Krayeznavstvo Zaporozhzhya 2017 1 2 S 91 102 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 146 149 Petrochenko V I Ridkisni tvarini Ukrayini ta Zaporizkoyi oblasti navch metod posibnik Zaporizhzhya 2011 76 s Suryadna N M Vidovij sklad ta ohorona zemnovodnih Zaporizkoyi oblasti Materiali tez Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Inovacijni agrotehnologiyi za umov zmini klimatu 7 9 chervnya 2013 roku Za red V M Kyurcheva Melitopol TDATU 2013 S 169 171 Petrochenko V I Gerpetofauna Zaporizkogo Pravoberezhzhya i prileglih dniprovskih ostroviv Krayeznavstvo Zaporozhzhya 2018 3 7 S 65 96 Suryadna N N Mikitinec G I Karmishev YuV Busel V A 2010 Rasprostranenie krasnobryuhoj zherlyanki bombina bombina Linnaeus 1761 v Zaporozhskoj oblasti Ukrainy https cyberleninka ru rosijska Melitopolskij Pedagogichnij Universitet im Bogdana Hmelnickogo Petrochenko V I Fauna zemnovodnih i plazuniv Nacionalnogo zapovidnika Horticya Priroda ostrova Horticya kolektivna mono grafiya za red S G Ohrimenko Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2016 Vip 2 S 163 167 Yu V Karmishev 2014 OSOBENNOSTI RAZMNOZhENIYa BOLOTNOJ ChEREPAHI EMYS ORBICULARIS NA YuGE UKRAINY PDF https museumkiev org rosijska Praci ukrayinskogo gerpetologichnogo tovaristva 5 38 39 Petrochenko V I Biologiya cherepahi bolotnoyi v Serednomu Pridniprov yi Krayeznavstvo Zaporozhzhya 2018 3 7 S 104 115 Petrochenko V I Osoblivosti biologiyi yashirki zelenoyi na shidnij mezhi arealu Zaporizke Pridniprov ya Krayeznavstvo Zaporozhzhya 2018 3 8 S 116 132 Yu V Karmishev O M Manuilova 2003 Morfologichna zminnist vuzha zvichajnogo NATRIX NATRIX na pivdni Ukrayini PDF http www v zool kiev ua rosijska Vestnik zoologii 37 4 81 82