Азона́льність (від грец. ẚ… — префікс, який означає заперечення, і ζώνη — пояс, зона) — поширення певних природних явищ незалежно від зональних особливостей даної території.
В існуванні ландшафтів важливу роль відіграють азональні процеси, тобто ті, які не залежать від кліматичних умов. Азональність — одна з головних фізико-географічних закономірностей, що визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів.
Чинники азональності
Виділяють чотири чинників, які впливають на розвиток азональності:
- співвідношення суходолу і водної поверхні Землі, які мають різні фізичні властивості (теплоємність, альбедо, вологість). Над океаном формуються вологі (морські) повітряні маси, над суходолом — сухі (континентальні). Це зумовлює виникнення азонального руху повітряних мас в атмосфері;
- висоти місцевості та глибини океану;
- гірські породи різного віку (найчастіше кайнозойського);
- морфоструктури, які впливають на розвиток ландшафтів.
Якщо розмістити у порядку зменшення азональності компоненти природи, то на перше місце слід поставити гірські породи, а потім — вода, ґрунт, живі організми, повітря. Якщо зміни зазнають рельєф, висота місцевості, склад гірських порід, то це впливає на зміну усіх природних компонентів.
Із заходу на схід відбувається зміна показників повітря (температура, вологість, атмосферний тиск, опади), що зумовлює зростання континентальності, тому формуються кліматичні області. Саме тому в межах однієї природної зони виникають фізико-географічні провінції. У горах різний склад гірських порід впливає на розвиток різних видів ґрунтів. Висота місцевості, глибини водойм, гірські породи, експозиція схилів визначають формування рослинності.
Під дією чинників у географічній оболонці сформувалися комплексні прояви азональності, які стосуються природних комплексів:
- циркумокеанічні структури із секторами на суходолі;
- циркумконтинентальні структури;
- азональний ряд природних комплексів;
- вертикальна поясність у горах;
- аквальні комплекси шельфової зони океану.
Азональні ландшафти
У зоні мішаних лісів України розташований Словечансько-Овруцький кряж, де поширені височинні ландшафти з північно-лісостеповими рисами. У Новгород-Сіверському Поліссі , яка має лісостепові ландшафти, порушує зональність. У минулому найвищі території Поділля та правобережного Придніпров'я були вкриті широколистяними лісами, а на схилах та прилеглій місцевості росли різнотравно-лучні степи. У межах вододілу , що у степовій зоні, поширені лісостепові ландшафти. Високий рівень залягання підземних вод, які є сильно мінералізованими, зумовило формування солончакових і солонцевих ландшафтів у межах лісостепової і степової частини Придніпровської низовини. На передгір'ях послідовність зміни ландшафтів пов'язана із характером зволоження (збільшенням кількості опадів): на Кримському півострові з півночі на південь поширені , потім сухостепові та степові різнотравно-злакові ландшафти. Азональність має місцевий та регіональний прояв. Усі ландшафти Землі, властивості їхніх компонентів зазнають впливу широтної зональності та . Азональність є такою ж загальною географічною закономірністю, як і зональність. Впливає на характер і спрямованість гравітаційних, зсувних, обвальних, стокових та інших процесів.
Азональна рослинність
У межах України до відносять , петрофіти кам'янистих відслонень, псамофіти піщаних масивів та . На них впливають зональні чинники. Це відображується у проникненні зональних в азональні . Ступінь такого впливу залежить від умов природної зони. Наприклад, азональна рослинність заплавних луків у степу на підвищених ділянках остепнена, а у зниженнях зміни відсутні. У горах азональною рослинністю називають таку рослинність, яка не пов'язана з вертикальною поясністю. Це — петрофіти, , рослинність осипищ.
Інтразональність
Незональні явища (солонцьові, болотні, перегнійно-карбонатні ґрунти і відповідна рослинність), розвиваються на тлі зональних явищ, внаслідок впливу рельєфу, зволоження, складу і властивостей гірських порід називають інтразональними. Отже, інтразональність пов'язана із внутрішньозональною диференціацією внаслідок впливу азональних чинників місцевого характеру. Поняття «азональності» та «інтразональності» не мають чітких меж. Більшість азональних явищ несуть відбиток зональності, зазнають її впливу й отже вони є інтразональними. Тим більше не можуть бути вільними від впливу зональності і довготної диференціації ландшафтні комплекси. Заплавні ландшафти вважаються азональними. Але вони підпорядковуються законам зональності. Заплави лісової зони істотно відрізняються від байраку степу й тугаїв пустелі. Тугаї північних і субтропічних пустель Середньої Азії мають свої особливості. Виявляється зональність у характері і поширені типів боліт. , на перший погляд, також азональні, оскільки існування та поширення карсту визначається геологічними умовами. Насправді вони мають явні риси зональності — як широтної, так і висотної.
Див. також
Примітки
- Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007-2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN . OCLC 858161396.
- Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру. http://studopedia.org/12-89437.html [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Географічна енциклопедія України: В 3-х т./Редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія», 1989. Т.1: — А — Ж. — 416 с.
- Азональність і інтразональність http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ipgoe_kfg_zag_geografichni_zakonomirnosti/530.html [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Азональність // Твердохлєбов І. Т., Таракчеєв М. Р. Словник-довідник учителя географії. — К., 1981. — с. 8.
- Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. Москва, 1989;
- Гродзинский М. Д., Шищенко П. Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К., 1993.
- Біланюк В. І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів. Л., 1998.
- Денисик Г. І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. В., 1998.
Посилання
- Азональність [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Азональність та інтразональність[недоступне посилання з червня 2019]
- Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру [ 4 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azona lnist vid grec ẚ prefiks yakij oznachaye zaperechennya i zwnh poyas zona poshirennya pevnih prirodnih yavish nezalezhno vid zonalnih osoblivostej danoyi teritoriyi V isnuvanni landshaftiv vazhlivu rol vidigrayut azonalni procesi tobto ti yaki ne zalezhat vid klimatichnih umov Azonalnist odna z golovnih fiziko geografichnih zakonomirnostej sho viznachaye poryad iz zonalnistyu formuvannya regionalnih landshaftnih kompleksiv Chinniki azonalnostiVidilyayut chotiri chinnikiv yaki vplivayut na rozvitok azonalnosti spivvidnoshennya suhodolu i vodnoyi poverhni Zemli yaki mayut rizni fizichni vlastivosti teployemnist albedo vologist Nad okeanom formuyutsya vologi morski povitryani masi nad suhodolom suhi kontinentalni Ce zumovlyuye viniknennya azonalnogo ruhu povitryanih mas v atmosferi visoti miscevosti ta glibini okeanu girski porodi riznogo viku najchastishe kajnozojskogo morfostrukturi yaki vplivayut na rozvitok landshaftiv Yaksho rozmistiti u poryadku zmenshennya azonalnosti komponenti prirodi to na pershe misce slid postaviti girski porodi a potim voda grunt zhivi organizmi povitrya Yaksho zmini zaznayut relyef visota miscevosti sklad girskih porid to ce vplivaye na zminu usih prirodnih komponentiv Iz zahodu na shid vidbuvayetsya zmina pokaznikiv povitrya temperatura vologist atmosfernij tisk opadi sho zumovlyuye zrostannya kontinentalnosti tomu formuyutsya klimatichni oblasti Same tomu v mezhah odniyeyi prirodnoyi zoni vinikayut fiziko geografichni provinciyi U gorah riznij sklad girskih porid vplivaye na rozvitok riznih vidiv gruntiv Visota miscevosti glibini vodojm girski porodi ekspoziciya shiliv viznachayut formuvannya roslinnosti Pid diyeyu chinnikiv u geografichnij obolonci sformuvalisya kompleksni proyavi azonalnosti yaki stosuyutsya prirodnih kompleksiv cirkumokeanichni strukturi iz sektorami na suhodoli cirkumkontinentalni strukturi azonalnij ryad prirodnih kompleksiv vertikalna poyasnist u gorah akvalni kompleksi shelfovoyi zoni okeanu Azonalni landshaftiU zoni mishanih lisiv Ukrayini roztashovanij Slovechansko Ovruckij kryazh de poshireni visochinni landshafti z pivnichno lisostepovimi risami U Novgorod Siverskomu Polissi yaka maye lisostepovi landshafti porushuye zonalnist U minulomu najvishi teritoriyi Podillya ta pravoberezhnogo Pridniprov ya buli vkriti shirokolistyanimi lisami a na shilah ta prileglij miscevosti rosli riznotravno luchni stepi U mezhah vododilu sho u stepovij zoni poshireni lisostepovi landshafti Visokij riven zalyagannya pidzemnih vod yaki ye silno mineralizovanimi zumovilo formuvannya solonchakovih i soloncevih landshaftiv u mezhah lisostepovoyi i stepovoyi chastini Pridniprovskoyi nizovini Na peredgir yah poslidovnist zmini landshaftiv pov yazana iz harakterom zvolozhennya zbilshennyam kilkosti opadiv na Krimskomu pivostrovi z pivnochi na pivden poshireni potim suhostepovi ta stepovi riznotravno zlakovi landshafti Azonalnist maye miscevij ta regionalnij proyav Usi landshafti Zemli vlastivosti yihnih komponentiv zaznayut vplivu shirotnoyi zonalnosti ta Azonalnist ye takoyu zh zagalnoyu geografichnoyu zakonomirnistyu yak i zonalnist Vplivaye na harakter i spryamovanist gravitacijnih zsuvnih obvalnih stokovih ta inshih procesiv Azonalna roslinnistU mezhah Ukrayini do vidnosyat petrofiti kam yanistih vidslonen psamofiti pishanih masiviv ta Na nih vplivayut zonalni chinniki Ce vidobrazhuyetsya u proniknenni zonalnih v azonalni Stupin takogo vplivu zalezhit vid umov prirodnoyi zoni Napriklad azonalna roslinnist zaplavnih lukiv u stepu na pidvishenih dilyankah ostepnena a u znizhennyah zmini vidsutni U gorah azonalnoyu roslinnistyu nazivayut taku roslinnist yaka ne pov yazana z vertikalnoyu poyasnistyu Ce petrofiti roslinnist osipish IntrazonalnistNezonalni yavisha soloncovi bolotni peregnijno karbonatni grunti i vidpovidna roslinnist rozvivayutsya na tli zonalnih yavish vnaslidok vplivu relyefu zvolozhennya skladu i vlastivostej girskih porid nazivayut intrazonalnimi Otzhe intrazonalnist pov yazana iz vnutrishnozonalnoyu diferenciaciyeyu vnaslidok vplivu azonalnih chinnikiv miscevogo harakteru Ponyattya azonalnosti ta intrazonalnosti ne mayut chitkih mezh Bilshist azonalnih yavish nesut vidbitok zonalnosti zaznayut yiyi vplivu j otzhe voni ye intrazonalnimi Tim bilshe ne mozhut buti vilnimi vid vplivu zonalnosti i dovgotnoyi diferenciaciyi landshaftni kompleksi Zaplavni landshafti vvazhayutsya azonalnimi Ale voni pidporyadkovuyutsya zakonam zonalnosti Zaplavi lisovoyi zoni istotno vidriznyayutsya vid bajraku stepu j tugayiv pusteli Tugayi pivnichnih i subtropichnih pustel Serednoyi Aziyi mayut svoyi osoblivosti Viyavlyayetsya zonalnist u harakteri i poshireni tipiv bolit na pershij poglyad takozh azonalni oskilki isnuvannya ta poshirennya karstu viznachayetsya geologichnimi umovami Naspravdi voni mayut yavni risi zonalnosti yak shirotnoyi tak i visotnoyi Div takozhPrimitkiTolstoukhov Anatoliĭ Tolstouhov Anatolij Vseukrainsʹka ekolohichna liha Vseukrayinska ekologichna liga 2007 2008 Ekolohichna ent s yklopedii a Kyiv ISBN 978 966 8670 41 1 OCLC 858161396 Chinniki fiziko geografichnoyi diferenciaciyi azonalnogo harakteru http studopedia org 12 89437 html 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine Geografichna enciklopediya Ukrayini V 3 h t Redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 1989 T 1 A Zh 416 s Azonalnist i intrazonalnist http npu edu ua e book book html D ipgoe kfg zag geografichni zakonomirnosti 530 html 25 grudnya 2016 u Wayback Machine DzherelaAzonalnist Tverdohlyebov I T Tarakcheyev M R Slovnik dovidnik uchitelya geografiyi K 1981 s 8 Isachenko A G Shlyapnikov A A Priroda mira Landshafty Moskva 1989 Grodzinskij M D Shishenko P G Landshaftno ekologicheskij analiz v meliorativnom prirodopolzovanii K 1993 Bilanyuk V I Landshafti Ukrayinskih Karpat v zonah tras magistralnih truboprovodiv L 1998 Denisik G I Antropogenni landshafti Pravoberezhnoyi Ukrayini V 1998 PosilannyaAzonalnist 29 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Azonalnist ta intrazonalnist nedostupne posilannya z chervnya 2019 Chinniki fiziko geografichnoyi diferenciaciyi azonalnogo harakteru 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine