Галицько-буковинський курінь січових стрільців — військовий підрозділ, сформований у листопаді 1917 року в Києві з колишніх військовополонених ЗС Австро-Угорщини наддністрянців — галичан і буковинців (частково з УСС) — при ЗС Української Центральної Ради. Становив 3-й курінь полку ім. гетьмана П. Дорошенка.
Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців | |
---|---|
![]() Стрілецька сотня під час навчань. (вул. Львівська, весна 1918 р.) | |
На службі | листопад 1917 — 13 травня 1918 |
Країна | ![]() |
Вид | Армія УНР |
Тип | стрілецькі війська |
Чисельність | близько 700 (січень) — 3000 (квітень) |
У складі | Запорізький корпус Армії УНР |
Гарнізон/Штаб | житлові приміщення НАОМА |
Річниці | 6 листопада |
Командування | |
Визначні командувачі | Євген Коновалець |
Формування
Організацію формування, за підтримки Володимира Кедровського, розпочав Василь Дідушок. Згодом до агітації приєдналися Кость Воєвідка, Федір Черник, Іван Чмола та Роман Дашкевич, а у вересні й Євген Коновалець.
Певним ідеологічним поштовхом для мобілізації складу ГБК стало рішення уряду Австро-Угорщини надати полякам автономію на території Сх. Галичини та претензії останніх щодо Холмщини та частини Волині. З приводу цієї події у листопаді комітетом було зібрано віче на котрому зокрема виступив Симон Петлюра.
Першу сотню підрозділу, формування котрої було завершено в грудні 1917-го, очолив Федір Черник, другу Іван Чмола. На кінець року курінь налічував близько 500-т багнетів, на початок січня 700-т. По першій порі формування мало, властиві й іншим тогочасним підрозділам українського війська, вади — брак дисципліни, недостатню боєздатність, дезертирство та вразливість перед більшовицькою пропагандою, не всі були готові підняти зброю проти австро-угорців тощо. Наприкінці 1917-го Коновалець, очоливши курінь, змінив Дідушка та ініціював додаткове призначення до формування полонених УССів: Андрія Мельника, Романа Сушка, (Дмитра Герчанівського), Василя Кучабського та інших.
Було утворено дорадчий орган командування — Стрілецьку раду. Серед основ статуту ГБК зазначалися боротьба за самостійну Соборну Українську Державу та суворе дотримання субординації. По завершенню формування підрозділ було перейменовано на 1-й курінь Січових Стрільців. При курені почалося формування (Студентського куреня) для допомоги з охорони державних установ.
Після реорганізації курінь (660—700 вояків) здійснював охорону УЦР, її голови — Михайла Грушевського, штабу Київського військового округу. В січні-лютому 1918-го брав участь в обороні столиці від більшовицьких військ М. Муравйова та придушенні більшовицького заколоту в місті.
Від 8 квітня, після проведеної мобілізації, 1-й полк Січових Стрільців. Наприкінці квітня полк нараховував 3 тис. стрільців, близько 1/4 формації становили наддніпрянці. Новобранці мали зобов'язання підписати як мінімум короткостроковий контракт на пів року. Додатково створено школу підстаршин та реєстраційну канцелярію для обліку інформації по проходженню вояками служби -до- та -у- полку СС. Проте після (Гетьманського перевороту) на початку травня полк було роззброєно й розформовано. Частина його вояків увійшли до різних підрозділів Запорізького корпусу, дві сотні (2-га та 12-та) було переформатовано на комендантські охоронні підрозділи.
Склад
Керівництво
- Євген Коновалець — командувач
- Андрій Мельник — начштабу
- Михайло Матчак — курінний ад'ютант
- (Гриць Гладкий) — начальник канцелярії
- Іван Даньків — начгосп
- Кость Воєвідка — головний лікар
Дієве військо
- Сотня (скорострілів) (бл. 150 вояк)
- Федь Черник
- 1-ша піша сотня (понад 200-ті)
- Іван Чмола
- 2-га піша сотня (понад 200-ті)
- Роман Сушко
- Сотня резерву (бл. 150)
- Володимир Кучабський
- Гарматна батарея (12 гармашів)
- Роман Дашкевич
Див. також
Примітки
- Тинченко Я. Ю. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) // Реальний стан збройних сил супротивників
Література
- Голубко В. Армія Української Народної Республіки 1917—1918. — Львів, 1997.
- Життя і смерть полковника Коновальця. — Львів, 1993.
- Історія січових стрільців 1917—1919: Воєнно-історичний нарис. — Львів, 1937.
- Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. — Львів, 1990.
- Науменко К. Є. Галицько-буковинський курінь січових стрільців [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
- Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). — К.—Львів, 1996.
- Хома І. Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917—1919. рр. — К. : Наш час, 2011. — 104 с. — С. 10—15.
- Якимович Б. Збройні Сили України: Нарис історії. — Львів, 1996.
![]() | Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет