Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітебський єзуїтський колегіум — навчальний заклад Товариства Ісуса, який діяв у Вітебську. Перестав існувати у зв'язку із вигнанням єзуїтів з Російської імперії.
| Вітебський єзуїтський колегіум | |
|---|---|
 | |
| Вітебський єзуїтський колегіум | |
?координати: ↑6825777 ·R (Вітебськ) | |
| Назва латиною | Collegium Vitebscense Societatis Jesu |
| Тип | Колегіум |
| Країна | Білорусь |
| Засновано | 1682 (закритий 1820) |
| Закрито | 1820 |
| Засновник | Олександр Корвін-Госевський |
| Випускники | [[:]] |
Резиденція єзуїтів у Вітебську
Фундатором резиденції єзуїтів у Вітебську був Олександр Госевський. 26 серпня 1637 року він передав резиденції частину земель Смоленської області, які були отримані від царя Владислава IV за захоплення московської фортеці Білої. У 1648 році при резиденції була відкрита школа. Першими її вчителями були Олександр Бєлінський та Матвій Змудський: один викладав у класі інфими, а другий — граматики.
Негативний вплив на розвиток орденської платформи мала війна між Річчю Посполитою та Російською державою (1654—1667). Спочатку резиденція втратила майже всі смоленські володіння, а потім припинила свою діяльність під час ворожої окупації Вітебська. Незабаром школу було відновлено. За словами Л. Гебни, в 1675 році, в ній знову почали викладали поетику, а в 1676 році з'явився клас риторики. Т. Б. Блінов, однак, стверджує, що середня школа почала діяти лише у 1678/1679 навчальному році.
Діяльність колегіуму
Школа
У 1682 році резиденція була перетворена на колегіум. Подальший розвиток шкільної освіти перервала Північна війна, яка сильно позначилася на Вітебську. Його нормальне функціонування було відновлено лише у 1713/1714 навчальному році. І вже в 1731/1732 рр. у Вітебському колегіумі з'явилася вища школа — почалося викладання філософії (Л. Гжебен відносить час її появи на 1738 р.). З 1751/1752 почали викладати історію, у 60-х рр. — географію, а з 1790 р. — архітектуру (викладає Гаетано Анджеліні).
У 1783 році Вітебський колегіум разом із Полоцьким залишався єдиним єзуїтським закладом, де молодь могла здобути вищу освіту. Крім того, вітебські єзуїти-вчителі працювали в нижчих гімназіях Чечерська та Лозовиці. Як і в Полоцьку, Товариству Ісусу вдалося практично монополізувати освіту в місті. Так, у 1796 р. у шести класах навчалося 131 чоловік (у I — 46, у II та III — 39, у IV — 35, у V — 7, у VI — 4). У 1802 р. кількість учнів зменшилась до 70, що, можливо, було пов'язано з початком будівництва нового шкільного корпусу. Він був завершений у 1808 році. Перший поверх був відведений для нижчих класів і мав залу для складання іспитів, на другому поверсі розміщувались вищі класи, театр та кабінети.
Коли у другій половині першої декади ХІХ ст. єзуїти рішуче відмовилися підпорядкувати свої навчальні заклади світському університету у Вільнюсі, міністр освіти П. Б. Заводовський наказав відкрити у Вітебській державній гімназії єзуїтські школи, які залишилися без учнів. Однак час показав, що подібними заходами порушити гегемонію єзуїтів в освіті було важко.
На початку війни 1812 року у Вітебську було 16 єзуїтів. Ректор Ігнатій Бжезовський відпустив майже всіх по навколишніх фільварках. Кілька людей, котрі залишилися під охороною єзуїтів, охороняли єзуїтське майно і доглядали за пораненими у шпиталі, на який були перетворені приміщення колегіуму.
Як і все місто, вітебські єзуїти зазнали значних матеріальних втрат від війни. Однак школа і колегуіум в цілому відновились досить швидко. У 1817 р. було 158 учнів, у 1818 р. — 144. У 1819/1820 навчальному році у Вітебську було 21 єзуїт, а в школах займалися 130 учнів .
Семінарія
Єзуїти створити семінарію для збіднілого дворянства, яке хотіло отримати безкоштовну освіту. Брати Стефан та Ігнатій Лускін створили подібний заклад у Вітебську. Вітебська єзуїтська семінарія розпочала свою роботу в 1753 році. Її першим регентом став один з братів Лускінів — Ігнатій. Семінаристи відвідували заняття в державній школі вітебського єзуїта.
Школа-інтернат
Семінарію замінила школа-інтернат (будинок-інтернат), який почав діяти не пізніше 1780 р. Інтернат, який займав частину колегіума, приймав дітей від 7 до 14 років. Усі заняття були безкоштовними, але за перебування в пансіонаті потрібно було платити. Так, у 1803 р. вітебські єзуїти взяли у батьків за цю послугу відносно розумну суму — 100 рублів сріблом, що не відрізнялося від цін інших білоруських гуртожитків. Кількість шкіл — інтернатів змінювалася залежно від року. Якщо в 1784 році було 12 хлопців а в 1796 р. — 11 , то в 1803 р. — лише 7, а в 1807 р. — вже 17.
Музичний бурса та шкільний театр
Музичний бурса у вітебській резиденції єзуїтів з'явився в середині 70-х. XVII ст. Музичні інструменти, як і скрізь у таких установах, дарували благодійники або купували самі єзуїти. Наприклад, вітебський підкоморій Адам Францишек Кисель подарував наприкінці XVII століття місцевим єзуїтам орган за 400 польських злотих. У 1737–1738 рр.у капелі бурси були гобої, валторни, труби, клавікорд, орган, скрипки, альти, баси, басони та квартвіоли.
Студенти бурси брали участь не лише в богослужіннях, але й працювали над багатьма іншими важливими церковними та світськими подіями міста. Згідно «Книги про парафії-видатки вітебської бурси», діяльність музичної установи єзуїтів принесла непоганий прибуток. У 1753 р. дохід вітебської бурси становив 1138 злотих, у 1754 р. — 1780, у 1755 р. — 1634, 1756 р. — 1552, а у 1757 р. — 1646 р. Бурсисти забезпечували музичний супровід воєвод та їх оточення, весілля тощо.. У 1796 році в бурсі було 14 хлопців, а в 1808 р. — 12.
З 1668 року у Вітебську почав діяти шкільний театр, який влаштовував вистави на честь місцевого воєводи та інших важливих членів уряду.
Третя пробація
Одним із спеціальних навчальних закладів, який діяв у Вітебському колегіумі у 1810–1811 та 1817–1820 рр., була так звана «третя пробація» (tertio probatio). Вона була призначена для всіх членів Товариства Ісуса, які вже були висвячені на священників і пройшли курс теології. Під керівництвом досвідченого отця-єзуїта, інструктора, учасники Третьої Пробації впродовж року вивчали закон Ордену і, вивчаючи листи Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісуса, і щомісяця проводячи зустрічі в тиші, поглиблювали своє знайомство з духовністю Ордена. Її інструкторами були Йосиф Мікулов (1810–1811) та Алоїс Ландес (1817–1820).
Бібліотека
У колегіумі існувала невелика бібліотека. У 1773 році вона містила близько 3000 книг. Пізніше її колекція значно збагатилася передачею частини бібліотеки Залуських (близько 500 томів), а також завдяки дарам єзуїта Крістофа Якеля, який у 1779 р. привіз у Білорусь із Богемії свою багату бібліотеку, та ректора колегіума Яна Заранака (233 книги). У цьому випадку після виїзду єзуїтів із країни у Вітебській бібліотеці залишилось лише 3513 книг.
Визначні постаті колегіума
Начальство
- Самуїл Кастюкевич (1682—1685; у 1680—1682 — начальник резиденції)
- Стефан Висоцький (1685—1689)
- Валентин Германовський (1689—1692)
- Кіпріан Куновський (1692—1695)
- Бенедикт Биковський (1695—1698)
- Олександр Хлюдинський (1698—1701)
- Андрій Сяклюцький (1701—1704)
- Войцех Денишевський (1704—1709)
- Войцех Богушевич (1709—1713)
- Мацей Кавенскі (1713—1716)
- Станіслав Дібковський (1716—1727)
- Міхал Кахановський (1727—1731)
- Ян Іллініч (1731—1735, 1750—1753)
- Ян Парецький (1735—1738)
- Ентоні Міштольд (1738—1740)
- Юрій Барщ (1741—1743)
- Фелікс Вербицький (1743—1746)
- Францишек Огінський (1746—1749)
- Ентоні Хандинський (1749—1750)
- Станіслав Жаба (1753—1759)
- Мацей Зубовський (1759—1763)
- Микола Трабицький (1763—1766)
- Стефан Найшевський (1766—1772)
- Казимир Прострельський (1772—1784)
Ректори
- Казимир Прострельський (1784—1795)
- Францишек Юревич (1795—1798)
- Людвік Ржавуський (1798—1802)
- Ян Ластовський (1802—1805)
- Ян Заранак (1805—1809, 1813—1817)
- Ігнатій Бжезовський (1809—1813)
- Ян Марцінкевич (1817—1820)
Викладачі
- Гаетано Анджеліні, педагог, архітектор; один із керівників будівництва церкви святого Йосифа у Вітебську
- Ігнатій Бжезовський, викладач, професор та секретар Полоцької єзуїтської академії
- Тадеуш Бжезовський, учитель, генерал Товариства Ісуса
- Казимир Гласько, професор Полоцької єзуїтської академії та колегіуму деревного колегіуму (Ірландія)
- Норберт Корсак, професор коледжу Стоунхерста (Велика Британія)
- Алаїз Ландес, ректор Полоцької єзуїтської академії та Тернопільського єзуїтського колегіуму
- Антоній Люстіг, помічник генерального вікарія Товариства Ісуса, провінція Білоруської провінції Товариства Ісуса, перший ректор Полоцької єзуїтської академії
- Рафал Маркіянович, професор Полоцької єзуїтської академії, ректор Тернопільської єзуїтської колегії, провінція Галицької провінції Товариства Ісуса
- Нікод Мусницький, поет і драматург, професор Полоцького сільського училища
- Яків Пірлінг, професор Полоцької єзуїтської академії, майор Товариства Ісуса
- Станіслав Венвіетоховський, провінція Білоруської провінції Товариства Ісуса, провінція Галицької провінції Товариства Ісуса
- Юзаф Цитович, головний редактор «Полоцького щомісяця», ректор Тернопільської єзуїтської колегії
Випускники
- Францишек Богомолець, драматург, публіцист, видавець .
Примітки
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 59.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 31 липня 2020.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — C. 68.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 98—99.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 132.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 131.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — С. 176 −177
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 146.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz. 1 : 1773—1820. — Kraków: W.L. Anczyc i sp, 1907. — s. 361.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — С. 177.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — С. 175.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 202.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz. 1 : 1773—1820. — Kraków: W.L. Anczyc i sp, 1907. — s. 359.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 212.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 211.
- Левшук, В. Е. Музыкальное образование в бурсах ордена иезуитов в городском социокультурном контексте белорусских земель Великого княжества Литовского в 1575—1773 гг. / В. Е. Левшук // Актуальные проблемы мировой художественной культуры: материалы Междунар. науч. конф., посвящ. памяти проф. У. Д. Розенфельда (Гродно, 5–6 апр. 2012 г.). В 2 ч. Ч. 1 / ГрГУ им. Я. Купалы ; редкол.: Т. Г. Барановская (гл. ред.) [и др.]. — Гродно: ГрГУ, 2012. — С. 127.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 204.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 204—205.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 206.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 229.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 113.
Література
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 427 с.
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 s.
- .Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 s.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz. 1 : 1773—1820. — Kraków: W.L. Anczyc i sp, 1907. — 517 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitebskij yezuyitskij kolegium navchalnij zaklad Tovaristva Isusa yakij diyav u Vitebsku Perestav isnuvati u zv yazku iz vignannyam yezuyitiv z Rosijskoyi imperiyi Vitebskij yezuyitskij kolegiumVitebskij yezuyitskij kolegium koordinati 6825777 R Vitebsk Nazva latinoyuCollegium Vitebscense Societatis JesuTipKolegiumKrayinaBilorusZasnovano1682 zakritij 1820 Zakrito1820ZasnovnikOleksandr Korvin GosevskijVipuskniki Rezidenciya yezuyitiv u VitebskuFundatorom rezidenciyi yezuyitiv u Vitebsku buv Oleksandr Gosevskij 26 serpnya 1637 roku vin peredav rezidenciyi chastinu zemel Smolenskoyi oblasti yaki buli otrimani vid carya Vladislava IV za zahoplennya moskovskoyi forteci Biloyi U 1648 roci pri rezidenciyi bula vidkrita shkola Pershimi yiyi vchitelyami buli Oleksandr Byelinskij ta Matvij Zmudskij odin vikladav u klasi infimi a drugij gramatiki Negativnij vpliv na rozvitok ordenskoyi platformi mala vijna mizh Richchyu Pospolitoyu ta Rosijskoyu derzhavoyu 1654 1667 Spochatku rezidenciya vtratila majzhe vsi smolenski volodinnya a potim pripinila svoyu diyalnist pid chas vorozhoyi okupaciyi Vitebska Nezabarom shkolu bulo vidnovleno Za slovami L Gebni v 1675 roci v nij znovu pochali vikladali poetiku a v 1676 roci z yavivsya klas ritoriki T B Blinov odnak stverdzhuye sho serednya shkola pochala diyati lishe u 1678 1679 navchalnomu roci Diyalnist kolegiumuShkola U 1682 roci rezidenciya bula peretvorena na kolegium Podalshij rozvitok shkilnoyi osviti perervala Pivnichna vijna yaka silno poznachilasya na Vitebsku Jogo normalne funkcionuvannya bulo vidnovleno lishe u 1713 1714 navchalnomu roci I vzhe v 1731 1732 rr u Vitebskomu kolegiumi z yavilasya visha shkola pochalosya vikladannya filosofiyi L Gzheben vidnosit chas yiyi poyavi na 1738 r Z 1751 1752 pochali vikladati istoriyu u 60 h rr geografiyu a z 1790 r arhitekturu vikladaye Gaetano Andzhelini U 1783 roci Vitebskij kolegium razom iz Polockim zalishavsya yedinim yezuyitskim zakladom de molod mogla zdobuti vishu osvitu Krim togo vitebski yezuyiti vchiteli pracyuvali v nizhchih gimnaziyah Checherska ta Lozovici Yak i v Polocku Tovaristvu Isusu vdalosya praktichno monopolizuvati osvitu v misti Tak u 1796 r u shesti klasah navchalosya 131 cholovik u I 46 u II ta III 39 u IV 35 u V 7 u VI 4 U 1802 r kilkist uchniv zmenshilas do 70 sho mozhlivo bulo pov yazano z pochatkom budivnictva novogo shkilnogo korpusu Vin buv zavershenij u 1808 roci Pershij poverh buv vidvedenij dlya nizhchih klasiv i mav zalu dlya skladannya ispitiv na drugomu poversi rozmishuvalis vishi klasi teatr ta kabineti Koli u drugij polovini pershoyi dekadi HIH st yezuyiti rishuche vidmovilisya pidporyadkuvati svoyi navchalni zakladi svitskomu universitetu u Vilnyusi ministr osviti P B Zavodovskij nakazav vidkriti u Vitebskij derzhavnij gimnaziyi yezuyitski shkoli yaki zalishilisya bez uchniv Odnak chas pokazav sho podibnimi zahodami porushiti gegemoniyu yezuyitiv v osviti bulo vazhko Na pochatku vijni 1812 roku u Vitebsku bulo 16 yezuyitiv Rektor Ignatij Bzhezovskij vidpustiv majzhe vsih po navkolishnih filvarkah Kilka lyudej kotri zalishilisya pid ohoronoyu yezuyitiv ohoronyali yezuyitske majno i doglyadali za poranenimi u shpitali na yakij buli peretvoreni primishennya kolegiumu Yak i vse misto vitebski yezuyiti zaznali znachnih materialnih vtrat vid vijni Odnak shkola i koleguium v cilomu vidnovilis dosit shvidko U 1817 r bulo 158 uchniv u 1818 r 144 U 1819 1820 navchalnomu roci u Vitebsku bulo 21 yezuyit a v shkolah zajmalisya 130 uchniv Seminariya Yezuyiti stvoriti seminariyu dlya zbidnilogo dvoryanstva yake hotilo otrimati bezkoshtovnu osvitu Brati Stefan ta Ignatij Luskin stvorili podibnij zaklad u Vitebsku Vitebska yezuyitska seminariya rozpochala svoyu robotu v 1753 roci Yiyi pershim regentom stav odin z brativ Luskiniv Ignatij Seminaristi vidviduvali zanyattya v derzhavnij shkoli vitebskogo yezuyita Shkola internat Seminariyu zaminila shkola internat budinok internat yakij pochav diyati ne piznishe 1780 r Internat yakij zajmav chastinu kolegiuma prijmav ditej vid 7 do 14 rokiv Usi zanyattya buli bezkoshtovnimi ale za perebuvannya v pansionati potribno bulo platiti Tak u 1803 r vitebski yezuyiti vzyali u batkiv za cyu poslugu vidnosno rozumnu sumu 100 rubliv sriblom sho ne vidriznyalosya vid cin inshih biloruskih gurtozhitkiv Kilkist shkil internativ zminyuvalasya zalezhno vid roku Yaksho v 1784 roci bulo 12 hlopciv a v 1796 r 11 to v 1803 r lishe 7 a v 1807 r vzhe 17 Muzichnij bursa ta shkilnij teatr Muzichnij bursa u vitebskij rezidenciyi yezuyitiv z yavivsya v seredini 70 h XVII st Muzichni instrumenti yak i skriz u takih ustanovah daruvali blagodijniki abo kupuvali sami yezuyiti Napriklad vitebskij pidkomorij Adam Francishek Kisel podaruvav naprikinci XVII stolittya miscevim yezuyitam organ za 400 polskih zlotih U 1737 1738 rr u kapeli bursi buli goboyi valtorni trubi klavikord organ skripki alti basi basoni ta kvartvioli Studenti bursi brali uchast ne lishe v bogosluzhinnyah ale j pracyuvali nad bagatma inshimi vazhlivimi cerkovnimi ta svitskimi podiyami mista Zgidno Knigi pro parafiyi vidatki vitebskoyi bursi diyalnist muzichnoyi ustanovi yezuyitiv prinesla nepoganij pributok U 1753 r dohid vitebskoyi bursi stanoviv 1138 zlotih u 1754 r 1780 u 1755 r 1634 1756 r 1552 a u 1757 r 1646 r Bursisti zabezpechuvali muzichnij suprovid voyevod ta yih otochennya vesillya tosho U 1796 roci v bursi bulo 14 hlopciv a v 1808 r 12 Z 1668 roku u Vitebsku pochav diyati shkilnij teatr yakij vlashtovuvav vistavi na chest miscevogo voyevodi ta inshih vazhlivih chleniv uryadu Tretya probaciya Odnim iz specialnih navchalnih zakladiv yakij diyav u Vitebskomu kolegiumi u 1810 1811 ta 1817 1820 rr bula tak zvana tretya probaciya tertio probatio Vona bula priznachena dlya vsih chleniv Tovaristva Isusa yaki vzhe buli visvyacheni na svyashennikiv i projshli kurs teologiyi Pid kerivnictvom dosvidchenogo otcya yezuyita instruktora uchasniki Tretoyi Probaciyi vprodovzh roku vivchali zakon Ordenu i vivchayuchi listi Ignatiya Lojoli zasnovnika Tovaristva Isusa i shomisyacya provodyachi zustrichi v tishi pogliblyuvali svoye znajomstvo z duhovnistyu Ordena Yiyi instruktorami buli Josif Mikulov 1810 1811 ta Aloyis Landes 1817 1820 Biblioteka U kolegiumi isnuvala nevelika biblioteka U 1773 roci vona mistila blizko 3000 knig Piznishe yiyi kolekciya znachno zbagatilasya peredacheyu chastini biblioteki Zaluskih blizko 500 tomiv a takozh zavdyaki daram yezuyita Kristofa Yakelya yakij u 1779 r priviz u Bilorus iz Bogemiyi svoyu bagatu biblioteku ta rektora kolegiuma Yana Zaranaka 233 knigi U comu vipadku pislya viyizdu yezuyitiv iz krayini u Vitebskij biblioteci zalishilos lishe 3513 knig Viznachni postati kolegiumaNachalstvo Samuyil Kastyukevich 1682 1685 u 1680 1682 nachalnik rezidenciyi Stefan Visockij 1685 1689 Valentin Germanovskij 1689 1692 Kiprian Kunovskij 1692 1695 Benedikt Bikovskij 1695 1698 Oleksandr Hlyudinskij 1698 1701 Andrij Syaklyuckij 1701 1704 Vojceh Denishevskij 1704 1709 Vojceh Bogushevich 1709 1713 Macej Kavenski 1713 1716 Stanislav Dibkovskij 1716 1727 Mihal Kahanovskij 1727 1731 Yan Illinich 1731 1735 1750 1753 Yan Pareckij 1735 1738 Entoni Mishtold 1738 1740 Yurij Barsh 1741 1743 Feliks Verbickij 1743 1746 Francishek Oginskij 1746 1749 Entoni Handinskij 1749 1750 Stanislav Zhaba 1753 1759 Macej Zubovskij 1759 1763 Mikola Trabickij 1763 1766 Stefan Najshevskij 1766 1772 Kazimir Prostrelskij 1772 1784 Rektori Kazimir Prostrelskij 1784 1795 Francishek Yurevich 1795 1798 Lyudvik Rzhavuskij 1798 1802 Yan Lastovskij 1802 1805 Yan Zaranak 1805 1809 1813 1817 Ignatij Bzhezovskij 1809 1813 Yan Marcinkevich 1817 1820 Vikladachi Gaetano Andzhelini pedagog arhitektor odin iz kerivnikiv budivnictva cerkvi svyatogo Josifa u Vitebsku Ignatij Bzhezovskij vikladach profesor ta sekretar Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Tadeush Bzhezovskij uchitel general Tovaristva Isusa Kazimir Glasko profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi ta kolegiumu derevnogo kolegiumu Irlandiya Norbert Korsak profesor koledzhu Stounhersta Velika Britaniya Alayiz Landes rektor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi ta Ternopilskogo yezuyitskogo kolegiumu Antonij Lyustig pomichnik generalnogo vikariya Tovaristva Isusa provinciya Biloruskoyi provinciyi Tovaristva Isusa pershij rektor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Rafal Markiyanovich profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi rektor Ternopilskoyi yezuyitskoyi kolegiyi provinciya Galickoyi provinciyi Tovaristva Isusa Nikod Musnickij poet i dramaturg profesor Polockogo silskogo uchilisha Yakiv Pirling profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi major Tovaristva Isusa Stanislav Venvietohovskij provinciya Biloruskoyi provinciyi Tovaristva Isusa provinciya Galickoyi provinciyi Tovaristva Isusa Yuzaf Citovich golovnij redaktor Polockogo shomisyacya rektor Ternopilskoyi yezuyitskoyi kolegiyiVipuskniki Francishek Bogomolec dramaturg publicist vidavec PrimitkiBlinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 59 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 31 lipnya 2020 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 C 68 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 98 99 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 132 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2020 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 131 Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 S 176 177 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 146 Zaleski S Jezuici w Polsce T 5 Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773 1905 Cz 1 1773 1820 Krakow W L Anczyc i sp 1907 s 361 Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 S 177 Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 S 175 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 202 Zaleski S Jezuici w Polsce T 5 Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773 1905 Cz 1 1773 1820 Krakow W L Anczyc i sp 1907 s 359 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 212 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 211 Levshuk V E Muzykalnoe obrazovanie v bursah ordena iezuitov v gorodskom sociokulturnom kontekste belorusskih zemel Velikogo knyazhestva Litovskogo v 1575 1773 gg V E Levshuk Aktualnye problemy mirovoj hudozhestvennoj kultury materialy Mezhdunar nauch konf posvyash pamyati prof U D Rozenfelda Grodno 5 6 apr 2012 g V 2 ch Ch 1 GrGU im Ya Kupaly redkol T G Baranovskaya gl red i dr Grodno GrGU 2012 S 127 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 204 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 204 205 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 206 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 229 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 113 LiteraturaBlinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine T B Blinova Grodno GrGU 2002 427 s Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564 1995 oprac L Grzebien Krakow Wyd wo WAM 1996 882 s Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 288 s Zaleski S Jezuici w Polsce T 5 Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773 1905 Cz 1 1773 1820 Krakow W L Anczyc i sp 1907 517 s