Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна Аугсбурзької ліги відома також як війна Великого альянсу війна за Пфальцську спадщину війна за Англійську спадщину

Війна Аугсбургської ліги

Війна Аугсбургської ліги

Війна Аугсбурзької ліги, відома також як війна Великого альянсу, війна за Пфальцську спадщину, війна за Англійську спадщину, Орлеанська війна і Дев'ятирічна війна — війна між Францією та Аугсбурзькою лігою у 1688–1697 роках.

Війна Аугсбурзької ліги
Австрійсько-французькі війни
image
. «Битва під Барфлером»

. «Битва під Барфлером»
Дата: 24 вересня 1688 – 20 вересня 1697
Місце: Європа, Ірландія, Північна Америка
Результат: Рейсвейкська мирна угода
Сторони
image Священна Римська імперія,

image Нідерланди,
image Англія,
image Савойя,
image Іспанія,
image Швеція

image Франція,

image Якобіти

Командувачі
image Вільгельм III,

image ,
image король Фрідріх I Прусський,
image герцог Карл V Лотаринзький,
image принц Людовік Вільгельм Баденський,
image Герцог Савойський

image Людовік XIV,
image Яків II
Військові сили
Близько 250 000,
275 кораблів 		Близько 440 000,
221 корабель

Війна проходила не тільки у Європі, але й у Північній Америці, де локальний конфлікт було названо англійськими колоністами Війною двох королів.

Передісторія

У 1685 році помер пфальцський курфюрст Карл з роду Віттельсбахів. Його дочка була заміжня за герцогом Орлеанським, братом французького короля Людовика XIV. На цій підставі Франція почала претендувати на більшу частину Пфальцу. Закріплення Франції у Пфальці означало її різке посилення у Центральній Європі, проти чого виступило багато європейських держав, які склали у 1686 році антифранцузьку Аугсбурзьку лігу.

Перебіг війни

image
Учасники війни Аугсбурзької ліги. Синім кольором показано членів Аугсбурзької ліги, зеленим — Франція

У вересні 1688 року Людовік XIV наважився ввести свої війська у Пфальц, що послугувало приводом для початку війни. Бойові дії охопили області Німеччини, Іспанії та Нідерландів. Франція організувала експедицію до Ірландії для підтримки . Бойові дії на морі доходили до берегів Америки. На суші французька армія здобула низку великих перемог: 1 липня 1690 року, 3 серпня 1692 року, поблизу Нервіндена 29 липня 1693 року. Однак об'єднаний англо-голландський флот завдав поразки французьким морякам поблизу мису Аг (Ла-Хог) 29 травня 1692 року.

На території Північної Америки воєнні дії тривали у 1689–1697 роках між Англією, де на той час правив король Вільгельм III Оранський, і Францією. В англомовній літературі американська частина Війни за пфальцську спадщину отримала назву Війни короля Вільгельма (на честь чинного на той час короля Вільгельма III Оранського). У бойові дії було втягнуто французьких поселенців Канади і британських колоністів Нової Англії, а також їхніх індіанських союзників. Індіанці, в цілому, підтримували французів. Війна складалась із кровопролитних та мало результативних рейдів французьких та англійських колоністів, що боролись головним чином за контроль над торгівлею хутром з індіанцями та районами риболовлі навколо Акадії (нині Нова Шотландія) і Ньюфаундленду. Англійці захопили Порт-Ройял в Акадії, але їм не вдалось узяти Квебек. Французи під командуванням графа де Фронтенака успішно діяли у битві під Скенектаді поблизу Нью-Йорка, проте не змогли заволодіти Бостоном.

Підсумок

image
Мапа Європи за Рейсвейкською мирною угодою. Такі кордони зберігались до Війни за іспанську спадщину (1701–1714)
image
Палац у Рейсвейку

Війна завершилась Рейсвейкською мирною угодою (вересень 1697), за якою Франція була змушена відмовитись від більшої частини територій, захоплених нею у країнах Західної Європи.

Примітки

  1. Включаючи шотландські, уельські та ірландські сили.
  2. Паркер та інші: Кембриджська ілюстрована історія війн, стор. 128. Число включає розмір флотів Англії та Нідерландів. Включаючи 100 англійських і 69 голландських лінійних кораблі.
  3. Дюпуї: Енциклопедія військової історії Коллінза, 4 вид. стор. 580. Максимальна кількість кораблів у 1693 році. Як би там не було, це тільки на папері. Реальна сила французів ненабагато перевищувала 350 000
  4. Паркер та інші: Кембриджська ілюстрована історія війн, стор. 128. Включаючи 93 лінійних кораблі.

Література

  • Baxter, Stephen (1966). William III and the Defence of European Liberty. London (англ.)
  • Childs, John (1980). The Army, James II and the Glorious Revolution. Manchester University Press (англ.)
  • Childs, John (1987). The British Army of William III 1698–1702. Manchester University Press (англ.)
  • Lynn, John A (1997). Giant of Grand the Siècle: The French Army 1610–1715. Cambridge University Press (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna Augsburzkoyi ligi vidoma takozh yak vijna Velikogo alyansu vijna za Pfalcsku spadshinu vijna za Anglijsku spadshinu Orleanska vijna i Dev yatirichna vijna vijna mizh Franciyeyu ta Augsburzkoyu ligoyu u 1688 1697 rokah Vijna Augsburzkoyi ligi Avstrijsko francuzki vijni Bitva pid Barflerom Bitva pid Barflerom Data 24 veresnya 1688 20 veresnya 1697 Misce Yevropa Irlandiya Pivnichna Amerika Rezultat Rejsvejkska mirna ugoda Storoni Svyashenna Rimska imperiya Niderlandi Angliya Savojya Ispaniya Shveciya Franciya Yakobiti Komanduvachi Vilgelm III korol Fridrih I Prusskij gercog Karl V Lotarinzkij princ Lyudovik Vilgelm Badenskij Gercog Savojskij Lyudovik XIV Yakiv II Vijskovi sili Blizko 250 000 275 korabliv Blizko 440 000 221 korabel Vijna prohodila ne tilki u Yevropi ale j u Pivnichnij Americi de lokalnij konflikt bulo nazvano anglijskimi kolonistami Vijnoyu dvoh koroliv PeredistoriyaU 1685 roci pomer pfalcskij kurfyurst Karl z rodu Vittelsbahiv Jogo dochka bula zamizhnya za gercogom Orleanskim bratom francuzkogo korolya Lyudovika XIV Na cij pidstavi Franciya pochala pretenduvati na bilshu chastinu Pfalcu Zakriplennya Franciyi u Pfalci oznachalo yiyi rizke posilennya u Centralnij Yevropi proti chogo vistupilo bagato yevropejskih derzhav yaki sklali u 1686 roci antifrancuzku Augsburzku ligu Perebig vijniUchasniki vijni Augsburzkoyi ligi Sinim kolorom pokazano chleniv Augsburzkoyi ligi zelenim Franciya U veresni 1688 roku Lyudovik XIV navazhivsya vvesti svoyi vijska u Pfalc sho posluguvalo privodom dlya pochatku vijni Bojovi diyi ohopili oblasti Nimechchini Ispaniyi ta Niderlandiv Franciya organizuvala ekspediciyu do Irlandiyi dlya pidtrimki Bojovi diyi na mori dohodili do beregiv Ameriki Na sushi francuzka armiya zdobula nizku velikih peremog 1 lipnya 1690 roku 3 serpnya 1692 roku poblizu Nervindena 29 lipnya 1693 roku Odnak ob yednanij anglo gollandskij flot zavdav porazki francuzkim moryakam poblizu misu Ag La Hog 29 travnya 1692 roku Na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki voyenni diyi trivali u 1689 1697 rokah mizh Angliyeyu de na toj chas praviv korol Vilgelm III Oranskij i Franciyeyu V anglomovnij literaturi amerikanska chastina Vijni za pfalcsku spadshinu otrimala nazvu Vijni korolya Vilgelma na chest chinnogo na toj chas korolya Vilgelma III Oranskogo U bojovi diyi bulo vtyagnuto francuzkih poselenciv Kanadi i britanskih kolonistiv Novoyi Angliyi a takozh yihnih indianskih soyuznikiv Indianci v cilomu pidtrimuvali francuziv Vijna skladalas iz krovoprolitnih ta malo rezultativnih rejdiv francuzkih ta anglijskih kolonistiv sho borolis golovnim chinom za kontrol nad torgivleyu hutrom z indiancyami ta rajonami ribolovli navkolo Akadiyi nini Nova Shotlandiya i Nyufaundlendu Anglijci zahopili Port Rojyal v Akadiyi ale yim ne vdalos uzyati Kvebek Francuzi pid komanduvannyam grafa de Frontenaka uspishno diyali u bitvi pid Skenektadi poblizu Nyu Jorka prote ne zmogli zavoloditi Bostonom PidsumokMapa Yevropi za Rejsvejkskoyu mirnoyu ugodoyu Taki kordoni zberigalis do Vijni za ispansku spadshinu 1701 1714 Palac u Rejsvejku Vijna zavershilas Rejsvejkskoyu mirnoyu ugodoyu veresen 1697 za yakoyu Franciya bula zmushena vidmovitis vid bilshoyi chastini teritorij zahoplenih neyu u krayinah Zahidnoyi Yevropi PrimitkiVklyuchayuchi shotlandski uelski ta irlandski sili Parker ta inshi Kembridzhska ilyustrovana istoriya vijn stor 128 Chislo vklyuchaye rozmir flotiv Angliyi ta Niderlandiv Vklyuchayuchi 100 anglijskih i 69 gollandskih linijnih korabli Dyupuyi Enciklopediya vijskovoyi istoriyi Kollinza 4 vid stor 580 Maksimalna kilkist korabliv u 1693 roci Yak bi tam ne bulo ce tilki na paperi Realna sila francuziv nenabagato perevishuvala 350 000 Parker ta inshi Kembridzhska ilyustrovana istoriya vijn stor 128 Vklyuchayuchi 93 linijnih korabli LiteraturaBaxter Stephen 1966 William III and the Defence of European Liberty London angl Childs John 1980 The Army James II and the Glorious Revolution Manchester University Press angl Childs John 1987 The British Army of William III 1698 1702 Manchester University Press angl Lynn John A 1997 Giant of Grand the Siecle The French Army 1610 1715 Cambridge University Press angl

Дата публікації:
Топ