Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна двох королів (1688—1691) (ірл. Cogadh an Dá Rí) — військовий конфлікт в Ірландії між якобітами — прихильниками Якова ІІ та вільямітами — прихильниками Вільгельма III. Велася на території Ірландії.
| Війна двох королів | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна Аугсбурзької ліги | |||||||
 . Битва при Бойні | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Англія |  Франція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вільгельм III |  Яків II | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Близько 44 000 | Близько 39 000 | ||||||
Війна стала наслідком Славної революції, під час якої Якова було скинуто з трону. Яків розраховував на переважну підтримку якобітами в Ірландії та сподівався використати цю підтримку як базу для відновлення своєї влади над трьома королівствами: Англією, Шотландією та Ірландією. Окрім того, підтримку Якову надавала Франція, завдяки чому Війна двох королів перетворилася на частину більшого європейського конфлікту, відомого як Дев'ятирічна війна.
Передумови
Війна в Ірландії стала прямим наслідком Славної революції в Англії. Яків II, король Англії, Ірландії та Шотландії (під ім'ям Якова VII), який сповідував католицизм, намагався забезпечити свободу віросповідання для католиків в обхід англійського парламенту. Для багатьох в Англії це нагадувало правління Карла I, чий конфлікт з парламентом призвів до громадянської війни.
Переломним моментом у стосунках Якова з англійськими політичними колами стало народження у нього сина від його другої дружини Марії Моденської, що відкрило перспективу довготривалого панування католицької династії Стюартів. Незгода деяких політичних постатей з такою перспективою призвела до змови з метою запрошення Вільяма III штатгальтера Нідерландів, чоловіка Марії Стюарт, доньки Якова, до вторгнення в Англію.
Нідерланди знаходилися на межі війни з Францією Людовика XIV, на той час найпотужнішою військовою силою в Європі. Англійські королі Карл I та Яків II прагнули тісного союзу з Францією з часу Реставрації, і Вільям мав на меті позбавити Францію англійських ресурсів — фінансових, людських та військових, і отримати ці ресурси для своєї Аугсбурзької ліги.
Кампанія в Ольстері
Після висадки Вільяма в Англії намісник Якова в Ірландії, , вжив заходів для того, щоби всі стратегічні позиції в Ірландії охоронялися гарнізонами щойно набраної Ірландської католицької армії, лояльної до Якова. Північна провінція Ольстер, в якій концентрація англійських та шотландських поселенців була найбільшою, була єдиною частиною Ірландії, де Толбот наразився на серйозний опір. Спроба заколоту, організована протестантами в Бандоні, була швидко придушена якобітами.
До листопада 1688, лише у місті-фортеці Деррі залишився протестантський гарнізон. 7 грудня 1688 якобітська армія почала облогу Деррі.
Хоча здавалося, що у якобітів була значна перевага в кількості в Ірландії, фактично, якобітська армія складалася з селянських банд, більшість з яких була погано озброєна і нетренована. Тим не менше, якобітським силам вдалося відкинути протестантську вільямітську міліцію в зіткненні біля Дромору, відомому як прорив біля Дромору, і окупувати східний Ольстер.
Після того, як Якова було скинуто з престолу і він утік до Франції, Людовик XIV, який на той час перебував у стані війни з Вільгельмом Оранським, надав йому війська та фінансову підтримку для реставрації на троні, проте за умови, що така сама кількість ірландських рекрутів повинна бути направлена до Франції.
12 березня 1689 Яків висадився в Кінсейлі, Ірландія, з 2500 вояків під орудою Конрада фон Розена,. Після походу на Дублін, де його прихильно прийняли, він рушив на північ та приєднався до облоги Деррі 18 квітня.
Яків опинився на чолі переважно ірландського католицького руху, і 7 березня він головував на сесії в ірландському парламенті, який складався практично лише з католицької знаті. Він неохоче погодився з парламентською вимогою видати акт, який проголошував, що англійський Парламент позбавлявся прав ухвалювати закони для Ірландії. Він також погодився, знову неохоче, повернути ірландським католиками землі, конфісковані після завоювання Кромвелем Ірландії, шляхом конфіскації земель у прихильників Вільгельма. Пізніше цей парламент отримав назву «Патріотичний парламент» від ірландських націоналістів.
11 червня вільямітський флот прибув на допомогу до Беррі і під орудою маршала Фредеріка Шомберга зняв облогу міста 28 липня 1689.
В Енніскіленні, 80 км на північ від Деррі, озброєні мешканці місцевої протестантської громади створили добре організовану міліцію. Використовуючи Енніскілен в якості бази, вони проводили рейди проти якобітських сил в Коннахті та Ольстері. Для боротьби з ними в Дубліні було зібрано погано треновану якобітську армію під орудою Джастіна Маккарті. 28 липня 1689 армія Маккарті була розбита в битві при Ньютонбатлері. Велика частина якобітських сил розбіглася, щойно пролунали перші постріли, а 1500 з них були вбиті або потонули під час переслідування вільямітською кавалерією. Ця поразка, а також висадка головних вільямітських сил на сході провінції, призвела до того, що більшість якобітських сил відійшла з Ольстера і укріпилась біля Дандолка.
Кампанія Шломберга
13 серпня 1689 війська Вільяма під орудою Фредеріка Шломберга висадилися в затоці Баліґолм в Дауні та, після захоплення міста Карікфергус, направилися до Дандолку. Основна якобітська армія під орудою віце-короля Тирконела заблокувала Шломбергу прохід на південь, проте в битву не вступала. Обидві армії укріпилися одна навпроти одної та залишалися на своїх позиціях кілька тижнів за холодної та вологої погоди, після чого відійшли на зимові квартири. Вільяміти втратили кілька тисяч людей, незважаючи на те, що не відбулося жодного значущого бойового зіткнення, у зв'язку з хворобами. Більше того, взимку 1689 та протягом наступних двох років вони потерпали від ірландських католицьких партизанів. Вояки Шломберга надалі помирали від хвороб на їхніх зимових квартирах внаслідок суворої погоди та поганого забезпечення харчами. Нестача харчів виникла частково через погане керування, проте також внаслідок спустошення, яке вчинили якобіти під час відступу. Місцеве населення також страшенно потерпало від цієї тактики.
Битва на річці Бойн
Незадоволений прогресом Шломберга, Вільям вирішив взяти кампанію в свої руки. Він прибув з флотом з 300 кораблів в Белфастську затоку з армією з 36000 вояків та рушив до Дубліна. Якобіти відступили на південний берег річки Бойн та закріпилися біля Дрогеди. 1 липня Вільям атакував позиції якобітів, змусивши їх відступити. Якобітська армія відступила до Дубліна, але наступного дня залишила місто та пішла до Лімерика. Армія Вільяма захопила Дублін без бою.
У військовому плані битва не принесла вирішальної переваги жодній із сторін, проте головним її наслідком стала зневіра Якова у остаточній перемозі та його втеча до Франції, і, як результат, деморалізація якобітської армії.
Битва при Бойні могла завершити війну, проте Вільям зажадав дуже суворих умов мир в своїй декларації у Фінгласі, виключивши якобітських офіцерів та ірландський католицький земельний клас з амністії, яку він запропонував рядовим воякам якобітської армії. В результаті, у лідерів якобітської армії не залишалось вибору, окрім як битися до отримання гарантій того, що їхні життя, власність, громадянські та релігійні права будуть враховані в новій мирній угоді.
Перша облога Лімерика
Через непоступливість Вільгельма війна тривала. Ірландські якобіти відступили до Лімерика, де їм вдалося встояти облогу в 1690, завдавши важких втрат вільямитам. Останні відійшли з заходу Ірландії, проте їм вдалося посилити свої позиції на півдні країни в кінці 1690. Їхні війська під орудою герцога Мальборо захопили південні порти Корк та .
Друга облога Лімерика
Ґодар фон Рід, який став головнокомандувачем вільямитської армії після від'їзду Вільгельма з Ірландії в кінці 1690, розпочав наступ на Конахт, взявши в облогу Атлон. Після цього він розпочав наступ на головні укріплення якобітів у Ґолвеї та Лімерику. В битві при Огримі армія фон Ріда завдала нищівної поразки якобітам під орудою французького командувача маркіза де Сен-Рута, які втратили до 8000 вояків — до половини їхньої армії вбитими, пораненими та полоненими.
Сен-Рута було вбито під час битви. Фон Рід захопив Ґолвей, який капітулював на сприятливих для себе умовах. Після цього фон Рід почав облогу Лімерика, гарнізон якого капітулював 23 вересня 1691.
Мирна угода в Лімерику
Мирну угоду в Лімерику було підписано 3 жовтня 1691 на умовах, сприятливих для якобітів, які хотіли залишитися в Ірландії та присягнути на вірність Вільгельму III; їм надавалися повні цивільні права та забезпечувалася свобода віросповідання.
Ірландський парламент, в якому панували протестанти, в 1695 ухвалив дискримінаційні щодо до католиків закони, а в 1697 відмовився ратифікувати угоду.
Наслідки
Війна мала два основні наслідки: перемога вільямитів унеможливила повернення на трон Якова II, а також забезпечила британське та протестантське панування над Ірландією. До XIX століття Ірландія знаходилась під владою переважно протестантського правлячого класу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 29 січня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna dvoh koroliv 1688 1691 irl Cogadh an Da Ri vijskovij konflikt v Irlandiyi mizh yakobitami prihilnikami Yakova II ta vilyamitami prihilnikami Vilgelma III Velasya na teritoriyi Irlandiyi Vijna dvoh korolivVijna Augsburzkoyi ligi Bitva pri Bojni Bitva pri BojniData 12 bereznya 1689 3 zhovtnya 1691Misce IrlandiyaRezultat Peremoga vilyamitiv StoroniAngliya Irlandiya Shotlandiya Franciya YakobitiKomanduvachiVilgelm III Yakiv IIVijskovi siliBlizko 44 000 Blizko 39 000 Vijna stala naslidkom Slavnoyi revolyuciyi pid chas yakoyi Yakova bulo skinuto z tronu Yakiv rozrahovuvav na perevazhnu pidtrimku yakobitami v Irlandiyi ta spodivavsya vikoristati cyu pidtrimku yak bazu dlya vidnovlennya svoyeyi vladi nad troma korolivstvami Angliyeyu Shotlandiyeyu ta Irlandiyeyu Okrim togo pidtrimku Yakovu nadavala Franciya zavdyaki chomu Vijna dvoh koroliv peretvorilasya na chastinu bilshogo yevropejskogo konfliktu vidomogo yak Dev yatirichna vijna PeredumoviVijna v Irlandiyi stala pryamim naslidkom Slavnoyi revolyuciyi v Angliyi Yakiv II korol Angliyi Irlandiyi ta Shotlandiyi pid im yam Yakova VII yakij spoviduvav katolicizm namagavsya zabezpechiti svobodu virospovidannya dlya katolikiv v obhid anglijskogo parlamentu Dlya bagatoh v Angliyi ce nagaduvalo pravlinnya Karla I chij konflikt z parlamentom prizviv do gromadyanskoyi vijni Perelomnim momentom u stosunkah Yakova z anglijskimi politichnimi kolami stalo narodzhennya u nogo sina vid jogo drugoyi druzhini Mariyi Modenskoyi sho vidkrilo perspektivu dovgotrivalogo panuvannya katolickoyi dinastiyi Styuartiv Nezgoda deyakih politichnih postatej z takoyu perspektivoyu prizvela do zmovi z metoyu zaproshennya Vilyama III shtatgaltera Niderlandiv cholovika Mariyi Styuart donki Yakova do vtorgnennya v Angliyu Niderlandi znahodilisya na mezhi vijni z Franciyeyu Lyudovika XIV na toj chas najpotuzhnishoyu vijskovoyu siloyu v Yevropi Anglijski koroli Karl I ta Yakiv II pragnuli tisnogo soyuzu z Franciyeyu z chasu Restavraciyi i Vilyam mav na meti pozbaviti Franciyu anglijskih resursiv finansovih lyudskih ta vijskovih i otrimati ci resursi dlya svoyeyi Augsburzkoyi ligi Kampaniya v OlsteriPislya visadki Vilyama v Angliyi namisnik Yakova v Irlandiyi vzhiv zahodiv dlya togo shobi vsi strategichni poziciyi v Irlandiyi ohoronyalisya garnizonami shojno nabranoyi Irlandskoyi katolickoyi armiyi loyalnoyi do Yakova Pivnichna provinciya Olster v yakij koncentraciya anglijskih ta shotlandskih poselenciv bula najbilshoyu bula yedinoyu chastinoyu Irlandiyi de Tolbot narazivsya na serjoznij opir Sproba zakolotu organizovana protestantami v Bandoni bula shvidko pridushena yakobitami Do listopada 1688 lishe u misti forteci Derri zalishivsya protestantskij garnizon 7 grudnya 1688 yakobitska armiya pochala oblogu Derri Hocha zdavalosya sho u yakobitiv bula znachna perevaga v kilkosti v Irlandiyi faktichno yakobitska armiya skladalasya z selyanskih band bilshist z yakih bula pogano ozbroyena i netrenovana Tim ne menshe yakobitskim silam vdalosya vidkinuti protestantsku vilyamitsku miliciyu v zitknenni bilya Dromoru vidomomu yak proriv bilya Dromoru i okupuvati shidnij Olster Mapa Irlandiyi z poznachennyam golovnih bitv vijni Pislya togo yak Yakova bulo skinuto z prestolu i vin utik do Franciyi Lyudovik XIV yakij na toj chas perebuvav u stani vijni z Vilgelmom Oranskim nadav jomu vijska ta finansovu pidtrimku dlya restavraciyi na troni prote za umovi sho taka sama kilkist irlandskih rekrutiv povinna buti napravlena do Franciyi 12 bereznya 1689 Yakiv visadivsya v Kinsejli Irlandiya z 2500 voyakiv pid orudoyu Konrada fon Rozena Pislya pohodu na Dublin de jogo prihilno prijnyali vin rushiv na pivnich ta priyednavsya do oblogi Derri 18 kvitnya Yakiv opinivsya na choli perevazhno irlandskogo katolickogo ruhu i 7 bereznya vin golovuvav na sesiyi v irlandskomu parlamenti yakij skladavsya praktichno lishe z katolickoyi znati Vin neohoche pogodivsya z parlamentskoyu vimogoyu vidati akt yakij progoloshuvav sho anglijskij Parlament pozbavlyavsya prav uhvalyuvati zakoni dlya Irlandiyi Vin takozh pogodivsya znovu neohoche povernuti irlandskim katolikami zemli konfiskovani pislya zavoyuvannya Kromvelem Irlandiyi shlyahom konfiskaciyi zemel u prihilnikiv Vilgelma Piznishe cej parlament otrimav nazvu Patriotichnij parlament vid irlandskih nacionalistiv 11 chervnya vilyamitskij flot pribuv na dopomogu do Berri i pid orudoyu marshala Frederika Shomberga znyav oblogu mista 28 lipnya 1689 V Enniskilenni 80 km na pivnich vid Derri ozbroyeni meshkanci miscevoyi protestantskoyi gromadi stvorili dobre organizovanu miliciyu Vikoristovuyuchi Enniskilen v yakosti bazi voni provodili rejdi proti yakobitskih sil v Konnahti ta Olsteri Dlya borotbi z nimi v Dublini bulo zibrano pogano trenovanu yakobitsku armiyu pid orudoyu Dzhastina Makkarti 28 lipnya 1689 armiya Makkarti bula rozbita v bitvi pri Nyutonbatleri Velika chastina yakobitskih sil rozbiglasya shojno prolunali pershi postrili a 1500 z nih buli vbiti abo potonuli pid chas peresliduvannya vilyamitskoyu kavaleriyeyu Cya porazka a takozh visadka golovnih vilyamitskih sil na shodi provinciyi prizvela do togo sho bilshist yakobitskih sil vidijshla z Olstera i ukripilas bilya Dandolka Kampaniya Shlomberga13 serpnya 1689 vijska Vilyama pid orudoyu Frederika Shlomberga visadilisya v zatoci Baligolm v Dauni ta pislya zahoplennya mista Karikfergus napravilisya do Dandolku Osnovna yakobitska armiya pid orudoyu vice korolya Tirkonela zablokuvala Shlombergu prohid na pivden prote v bitvu ne vstupala Obidvi armiyi ukripilisya odna navproti odnoyi ta zalishalisya na svoyih poziciyah kilka tizhniv za holodnoyi ta vologoyi pogodi pislya chogo vidijshli na zimovi kvartiri Vilyamiti vtratili kilka tisyach lyudej nezvazhayuchi na te sho ne vidbulosya zhodnogo znachushogo bojovogo zitknennya u zv yazku z hvorobami Bilshe togo vzimku 1689 ta protyagom nastupnih dvoh rokiv voni poterpali vid irlandskih katolickih partizaniv Voyaki Shlomberga nadali pomirali vid hvorob na yihnih zimovih kvartirah vnaslidok suvoroyi pogodi ta poganogo zabezpechennya harchami Nestacha harchiv vinikla chastkovo cherez pogane keruvannya prote takozh vnaslidok spustoshennya yake vchinili yakobiti pid chas vidstupu Misceve naselennya takozh strashenno poterpalo vid ciyeyi taktiki Bitva na richci BojnDokladnishe Bitva na richci Bojn Nezadovolenij progresom Shlomberga Vilyam virishiv vzyati kampaniyu v svoyi ruki Vin pribuv z flotom z 300 korabliv v Belfastsku zatoku z armiyeyu z 36000 voyakiv ta rushiv do Dublina Yakobiti vidstupili na pivdennij bereg richki Bojn ta zakripilisya bilya Drogedi 1 lipnya Vilyam atakuvav poziciyi yakobitiv zmusivshi yih vidstupiti Yakobitska armiya vidstupila do Dublina ale nastupnogo dnya zalishila misto ta pishla do Limerika Armiya Vilyama zahopila Dublin bez boyu U vijskovomu plani bitva ne prinesla virishalnoyi perevagi zhodnij iz storin prote golovnim yiyi naslidkom stala znevira Yakova u ostatochnij peremozi ta jogo vtecha do Franciyi i yak rezultat demoralizaciya yakobitskoyi armiyi Bitva pri Bojni mogla zavershiti vijnu prote Vilyam zazhadav duzhe suvorih umov mir v svoyij deklaraciyi u Finglasi viklyuchivshi yakobitskih oficeriv ta irlandskij katolickij zemelnij klas z amnistiyi yaku vin zaproponuvav ryadovim voyakam yakobitskoyi armiyi V rezultati u lideriv yakobitskoyi armiyi ne zalishalos viboru okrim yak bitisya do otrimannya garantij togo sho yihni zhittya vlasnist gromadyanski ta religijni prava budut vrahovani v novij mirnij ugodi Persha obloga LimerikaCherez nepostuplivist Vilgelma vijna trivala Irlandski yakobiti vidstupili do Limerika de yim vdalosya vstoyati oblogu v 1690 zavdavshi vazhkih vtrat vilyamitam Ostanni vidijshli z zahodu Irlandiyi prote yim vdalosya posiliti svoyi poziciyi na pivdni krayini v kinci 1690 Yihni vijska pid orudoyu gercoga Malboro zahopili pivdenni porti Kork ta Druga obloga LimerikaGodar fon Rid yakij stav golovnokomanduvachem vilyamitskoyi armiyi pislya vid yizdu Vilgelma z Irlandiyi v kinci 1690 rozpochav nastup na Konaht vzyavshi v oblogu Atlon Pislya cogo vin rozpochav nastup na golovni ukriplennya yakobitiv u Golveyi ta Limeriku V bitvi pri Ogrimi armiya fon Rida zavdala nishivnoyi porazki yakobitam pid orudoyu francuzkogo komanduvacha markiza de Sen Ruta yaki vtratili do 8000 voyakiv do polovini yihnoyi armiyi vbitimi poranenimi ta polonenimi Sen Ruta bulo vbito pid chas bitvi Fon Rid zahopiv Golvej yakij kapitulyuvav na spriyatlivih dlya sebe umovah Pislya cogo fon Rid pochav oblogu Limerika garnizon yakogo kapitulyuvav 23 veresnya 1691 Mirna ugoda v LimerikuMirnu ugodu v Limeriku bulo pidpisano 3 zhovtnya 1691 na umovah spriyatlivih dlya yakobitiv yaki hotili zalishitisya v Irlandiyi ta prisyagnuti na virnist Vilgelmu III yim nadavalisya povni civilni prava ta zabezpechuvalasya svoboda virospovidannya Irlandskij parlament v yakomu panuvali protestanti v 1695 uhvaliv diskriminacijni shodo do katolikiv zakoni a v 1697 vidmovivsya ratifikuvati ugodu NaslidkiVijna mala dva osnovni naslidki peremoga vilyamitiv unemozhlivila povernennya na tron Yakova II a takozh zabezpechila britanske ta protestantske panuvannya nad Irlandiyeyu Do XIX stolittya Irlandiya znahodilas pid vladoyu perevazhno protestantskogo pravlyachogo klasu Primitki Arhiv originalu za 3 bereznya 2017 Procitovano 29 sichnya 2019