Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулканічні луки Серенгеті (ідентифікатор WWF: AT0714) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований на півночі Танзанії.
 Стерв'ятники у Національному парку Серенгеті | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0714 |
| Межі | Південні акацієво-комміфорові чагарники та хащі Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Східноафриканські гірські ліси Східноафриканські галофіти Північні акацієво-комміфорові чагарники та хащі |
| Площа, км² | 18 068 |
| Країни | Танзанія |
| Охороняється | 86,6 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон вулканічних луків Серенгеті охоплює рівнини Серенгеті, розташовані на півночі Танзанії. Він включає східну частину Національного парку Серенгеті та райони на південь і схід від нагір'я Нґоронґоро.
Пласкі або дещо горбисті рівнини регіону, над якими подекуди підіймаються скелясті інзельберги, сфоромовані докембрійськими породами фундаменту, лежать на висоті від 1438 до 2804 м над рівнем моря. Важливою топографічною особливістю регіону є його ґрунти, материнською породою для яких виступає вулканічний попіл. Виверження нині згаслого вулкану [en], яке відбулося 150 000 років тому, утворило величезну кількість дрібного білувато-сірого попелу, який з часом затвердів, перетворившись на вапняковий туф, і став основою твердих кальцитових ґрунтів ([en]). Деякі вулкани Кратерного нагір'я є діючими: у 2007-2008 роках відбулося виверження вулкану Ол-Доїньйо-Ленгаї, який також викинув в повітря маси попелу.
Клімат
В межах екорегіону переважає гірський субтропічний клімат (Cwb за класифікацією кліматів Кеппена). Щорічно тривають два сезони дощів: тривалий з березня по травень та короткий з листопада по грудень. Середньорічна кількість опадів у Серенгеті коливається від 1050 мм на південному заході до 550 мм на південному сході. Кількість опадів коливається з року в рік, протягом певних років дощі можуть не випадати протягом короткого вологого сезону, або дощі можуть йти в період між двома сезонами дощів, таким чином поєднуючи їх у один довгий сезон. Середня максимальна температура коливається від 24 °C до 27 °C, а середня мінімальна температура — від 15 °C до 21 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є низькотравні [en] луки, по яким місцями розкидані чагарники та поодинокі дерева. На луках переважають різні види рослин, залежно від глибини, стійкості та віку підстилаючого попелу. Серед трав, що домінують на луках регіону, слід відзначити [ceb] (Eragrostis tenuifolia), [sv] (Pennisetum mezianum), [sv] (Andropogon greenwayi), [en] (Panicum coloratum), пальчастий свинорий (Cynodon dactylon), [en] (Chloris gayana) [sv] (Digitaria macroblephara), тритичинкову темеду (Themeda triandra) та різні види [en] (Sporobolus spp.), [en] (Dactyloctenium spp.) і осоки з роду [en]. У періоди сильної посухи луки висихають і стояча рослинність на них практично зникає.
Фауна
Вулканічні луки Серенгеті є місцем, де відбувається найбільша у світі міграція великих травоїдних ссавців. Хоча розміри їх популяцій коливаються з року в рік, приблизно 1,3 мільйони [en] (Connochaetes taurinus), 200 000 [en] (Equus quagga boehmi) та 400 000 газелей Томпсона (Eudorcas thomsonii) щороку мігрують між луками Серенгеті та сусіднім екорегіоном південних акацієво-комміфорових чагарників та хащів, а за цими стадами слідують тисячі хижаків. До настання сухого сезону (кінця травня) трави на луках Серенгеті або висохли, або були з'їдені до стерні, а води починає не вистачати. Це спричиняє масштабну міграцію блакитних гну та зебр, а пізніше газелей Томпсона та звичайних канн (Taurotragus oryx pattersonianius) до акацієво-комміфорових саван. На початку вологого сезону ці тварини завершують цикл і повертаються на рівнини Серенгеті.
Серед інших поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), африканського буйвола (Syncerus caffer), звичайного бегемота (Hippopotamus amphibius), масайську жирафу (Giraffa tippelskirchi), [en] (Damaliscus lunatus jimela), [en] (Alcelaphus buselaphus cokii), кінську антилопу (Hippotragus equinus), смаглявого коба (Kobus ellipsiprymnus), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), імпалу (Aepyceros melampus melampus), газель Гранта (Nanger granti), південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus massaicus), чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus), верветку (Chlorocebus pygerythrus) та павіана-анубіса (Papio anubis). Раніше в екорегіоні також зустрічалися чорні носороги (Diceros bicornis), однак наразі вони збереглися лише на території кратера Нґоронґоро, поблизу кордонів регіону.
Серед великих хижих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus), плямисту гієну (Crocuta crocuta), смугасту гієну (Hyaena hyaena) та дуже рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Гієнові собаки вимерли у Національному парку Серенгеті у 1991 році, однак в середині 2000-х років вони знову повернулися на луки регіону. Окрім великих хижих ссавців, на луках Серенгеті також зустрічається багато дрібних хижаків — африканських вовків (Canis lupaster), смугастих шакалів (Lupulella adusta), чепрачних шакалів (Lupulella mesomelas), вухатих лисиць (Otocyon megalotis), звичайних каракалів (Caracal caracal), сервалів (Leptailurus serval), степових котів (Felis lybica), медоїдів (Mellivora capensis), африканських цивет (Civettictis civetta) та різноманітних генет і мангустів.
У Національному парку Серенгеті зустрічається понад 700 видів птахів, зокрема близько 70 видів хижих птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Struthio camelus massaicus), птаха-секретаря (Sagittarius serpentarius), африканську дрохву (Ardeotis kori), рогату цесарку (Numida meleagris), кафрського кромкача (Bucorvus leadbeateri), південного журавля-вінценоса (Balearica regulorum), африканського марабу (Leptoptilos crumenifer), орлана-крикуна (Icthyophaga vocifer), орла-бійця (Polemaetus bellicosus), [en] (Gyps africanus), плямистого сипа (Gyps rueppelli), африканського грифа (Torgos tracheliotos), африканського сокола-крихітку (Polihierax semitorquatus), червонодзьобого ґедзеїда (Buphagus erythrorhynchus), жовтодзьобого ґедзеїда (Buphagus africanus), африканського фірлюка (Mirafra africana), акацієвого ткачика (Ploceus vitellinus) та червонодзьобого алекто (Bubalornis niger). Територія регіону є важливим місцем зимування для європейських популяцій білого лелеки (Ciconia ciconia).
Серед майже ендемічних представників екорегіону слід відзначити танзанійського турача (Pternistis rufopictus), танзанійського токо (Tockus ruahae), усамбірського барбудо (Trachyphonus usambiro), [en] (Agapornis personatus), нерозлучника Фішера (Agapornis fischeri), сірочубого багдаїса (Prionops poliolophus), рудошию синицю (Melaniparus fringillinus), південного щеврика (Crithagra buchanani), угандійського нікорника (Apalis karamojae), кенійського мерла (Lamprotornis hildebrandti). масайського жайворонка (Alaudala athensis), танзанійського магалі (Histurgops ruficauda), рудоголового ткачика (Ploceus castaneiceps) та кенійського горобця (Passer rufocinctus).
Серед поширених в регіоні плазунів слід відзначити нільського крокодила (Crocodylus niloticus), кутоватого карликового гекона (Lygodactylus angularis) та майже ендемічного карликового гекона Манна (Lygodactylus manni).
Збереження
Близько 86,6 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Серенгеті, Національний парк озера Маньяра та Природоохоронна територія Нґоронґоро. У 1979 році Природоохоронна територія Нґоронґоро була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а у 1981 році туди ж був внесений і Національний парк Серенгеті.
Примітки
- "Serengeti volcanic grasslands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
- Kindt, R., Lillesø, J.-P. B., van Breugel, P., Bingham, M., Sebsebe Demissew, Dudley, C., Friis, I., Gachathi, F., Kalema, J., Mbago, F., Minani, V., Moshi, H. N., Mulumba, J., Namaganda, M., Ndangalasi, H.J., Ruffo, C.K., Jamnadass, R. and Graudal, L. 2011. Potential natural vegetation of eastern Africa. Volume 5: Description and tree species composition for other potential natural vegetation types. Forest & Landscape Working Paper 65-2011
Посилання
- «Serengeti volcanic grasslands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulkanichni luki Serengeti identifikator WWF AT0714 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na pivnochi Tanzaniyi Vulkanichni luki Serengeti Sterv yatniki u Nacionalnomu parku SerengetiEkozona AfrotropikaBiom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarnikiStatus zberezhennya vrazlivij WWF AT0714Mezhi Pivdenni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Shidnoafrikanski girski lisi Shidnoafrikanski galofiti Pivnichni akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashiPlosha km 18 068Krayini TanzaniyaOhoronyayetsya 86 6 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo parku SerengetiGeografiyaEkoregion vulkanichnih lukiv Serengeti ohoplyuye rivnini Serengeti roztashovani na pivnochi Tanzaniyi Vin vklyuchaye shidnu chastinu Nacionalnogo parku Serengeti ta rajoni na pivden i shid vid nagir ya Ngorongoro Plaski abo desho gorbisti rivnini regionu nad yakimi podekudi pidijmayutsya skelyasti inzelbergi sforomovani dokembrijskimi porodami fundamentu lezhat na visoti vid 1438 do 2804 m nad rivnem morya Vazhlivoyu topografichnoyu osoblivistyu regionu ye jogo grunti materinskoyu porodoyu dlya yakih vistupaye vulkanichnij popil Viverzhennya nini zgaslogo vulkanu en yake vidbulosya 150 000 rokiv tomu utvorilo velicheznu kilkist dribnogo biluvato sirogo popelu yakij z chasom zatverdiv peretvorivshis na vapnyakovij tuf i stav osnovoyu tverdih kalcitovih gruntiv en Deyaki vulkani Kraternogo nagir ya ye diyuchimi u 2007 2008 rokah vidbulosya viverzhennya vulkanu Ol Doyinjo Lengayi yakij takozh vikinuv v povitrya masi popelu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye girskij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Shorichno trivayut dva sezoni doshiv trivalij z bereznya po traven ta korotkij z listopada po gruden Serednorichna kilkist opadiv u Serengeti kolivayetsya vid 1050 mm na pivdennomu zahodi do 550 mm na pivdennomu shodi Kilkist opadiv kolivayetsya z roku v rik protyagom pevnih rokiv doshi mozhut ne vipadati protyagom korotkogo vologogo sezonu abo doshi mozhut jti v period mizh dvoma sezonami doshiv takim chinom poyednuyuchi yih u odin dovgij sezon Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 24 C do 27 C a serednya minimalna temperatura vid 15 C do 21 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye nizkotravni en luki po yakim miscyami rozkidani chagarniki ta poodinoki dereva Na lukah perevazhayut rizni vidi roslin zalezhno vid glibini stijkosti ta viku pidstilayuchogo popelu Sered trav sho dominuyut na lukah regionu slid vidznachiti ceb Eragrostis tenuifolia sv Pennisetum mezianum sv Andropogon greenwayi en Panicum coloratum palchastij svinorij Cynodon dactylon en Chloris gayana sv Digitaria macroblephara tritichinkovu temedu Themeda triandra ta rizni vidi en Sporobolus spp en Dactyloctenium spp i osoki z rodu en U periodi silnoyi posuhi luki visihayut i stoyacha roslinnist na nih praktichno znikaye FaunaVulkanichni luki Serengeti ye miscem de vidbuvayetsya najbilsha u sviti migraciya velikih travoyidnih ssavciv Hocha rozmiri yih populyacij kolivayutsya z roku v rik priblizno 1 3 miljoni en Connochaetes taurinus 200 000 en Equus quagga boehmi ta 400 000 gazelej Tompsona Eudorcas thomsonii shoroku migruyut mizh lukami Serengeti ta susidnim ekoregionom pivdennih akaciyevo kommiforovih chagarnikiv ta hashiv a za cimi stadami sliduyut tisyachi hizhakiv Do nastannya suhogo sezonu kincya travnya travi na lukah Serengeti abo visohli abo buli z yideni do sterni a vodi pochinaye ne vistachati Ce sprichinyaye masshtabnu migraciyu blakitnih gnu ta zebr a piznishe gazelej Tompsona ta zvichajnih kann Taurotragus oryx pattersonianius do akaciyevo kommiforovih savan Na pochatku vologogo sezonu ci tvarini zavershuyut cikl i povertayutsya na rivnini Serengeti Sered inshih poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana afrikanskogo bujvola Syncerus caffer zvichajnogo begemota Hippopotamus amphibius masajsku zhirafu Giraffa tippelskirchi en Damaliscus lunatus jimela en Alcelaphus buselaphus cokii kinsku antilopu Hippotragus equinus smaglyavogo koba Kobus ellipsiprymnus velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros impalu Aepyceros melampus melampus gazel Granta Nanger granti pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus massaicus chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus vervetku Chlorocebus pygerythrus ta paviana anubisa Papio anubis Ranishe v ekoregioni takozh zustrichalisya chorni nosorogi Diceros bicornis odnak narazi voni zbereglisya lishe na teritoriyi kratera Ngorongoro poblizu kordoniv regionu Sered velikih hizhih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus plyamistu giyenu Crocuta crocuta smugastu giyenu Hyaena hyaena ta duzhe ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Giyenovi sobaki vimerli u Nacionalnomu parku Serengeti u 1991 roci odnak v seredini 2000 h rokiv voni znovu povernulisya na luki regionu Okrim velikih hizhih ssavciv na lukah Serengeti takozh zustrichayetsya bagato dribnih hizhakiv afrikanskih vovkiv Canis lupaster smugastih shakaliv Lupulella adusta cheprachnih shakaliv Lupulella mesomelas vuhatih lisic Otocyon megalotis zvichajnih karakaliv Caracal caracal servaliv Leptailurus serval stepovih kotiv Felis lybica medoyidiv Mellivora capensis afrikanskih civet Civettictis civetta ta riznomanitnih genet i mangustiv U Nacionalnomu parku Serengeti zustrichayetsya ponad 700 vidiv ptahiv zokrema blizko 70 vidiv hizhih ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Struthio camelus massaicus ptaha sekretarya Sagittarius serpentarius afrikansku drohvu Ardeotis kori rogatu cesarku Numida meleagris kafrskogo kromkacha Bucorvus leadbeateri pivdennogo zhuravlya vincenosa Balearica regulorum afrikanskogo marabu Leptoptilos crumenifer orlana krikuna Icthyophaga vocifer orla bijcya Polemaetus bellicosus en Gyps africanus plyamistogo sipa Gyps rueppelli afrikanskogo grifa Torgos tracheliotos afrikanskogo sokola krihitku Polihierax semitorquatus chervonodzobogo gedzeyida Buphagus erythrorhynchus zhovtodzobogo gedzeyida Buphagus africanus afrikanskogo firlyuka Mirafra africana akaciyevogo tkachika Ploceus vitellinus ta chervonodzobogo alekto Bubalornis niger Teritoriya regionu ye vazhlivim miscem zimuvannya dlya yevropejskih populyacij bilogo leleki Ciconia ciconia Sered majzhe endemichnih predstavnikiv ekoregionu slid vidznachiti tanzanijskogo turacha Pternistis rufopictus tanzanijskogo toko Tockus ruahae usambirskogo barbudo Trachyphonus usambiro en Agapornis personatus nerozluchnika Fishera Agapornis fischeri sirochubogo bagdayisa Prionops poliolophus rudoshiyu sinicyu Melaniparus fringillinus pivdennogo shevrika Crithagra buchanani ugandijskogo nikornika Apalis karamojae kenijskogo merla Lamprotornis hildebrandti masajskogo zhajvoronka Alaudala athensis tanzanijskogo magali Histurgops ruficauda rudogolovogo tkachika Ploceus castaneiceps ta kenijskogo gorobcya Passer rufocinctus Sered poshirenih v regioni plazuniv slid vidznachiti nilskogo krokodila Crocodylus niloticus kutovatogo karlikovogo gekona Lygodactylus angularis ta majzhe endemichnogo karlikovogo gekona Manna Lygodactylus manni ZberezhennyaBlizko 86 6 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Serengeti Nacionalnij park ozera Manyara ta Prirodoohoronna teritoriya Ngorongoro U 1979 roci Prirodoohoronna teritoriya Ngorongoro bula vnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO a u 1981 roci tudi zh buv vnesenij i Nacionalnij park Serengeti Primitki Serengeti volcanic grasslands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Kindt R Lilleso J P B van Breugel P Bingham M Sebsebe Demissew Dudley C Friis I Gachathi F Kalema J Mbago F Minani V Moshi H N Mulumba J Namaganda M Ndangalasi H J Ruffo C K Jamnadass R and Graudal L 2011 Potential natural vegetation of eastern Africa Volume 5 Description and tree species composition for other potential natural vegetation types Forest amp Landscape Working Paper 65 2011Posilannya Serengeti volcanic grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund