Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Преображе́нська — вулиця у м. Чернігові.
| Вулиця Преображенська Чернігів | |
|---|---|
 Вид на вулиці Преображенській | |
| Район | Деснянський район (Чернігів) |
| Колишні назви | |
| Глухівська (частина), Преображенська, Бульварна, Царська, Карла Маркса | |
| радянського періоду (українською) | вулиця Карла Маркса |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | № 8 |
| Маршрутні таксі | № 30, 36 |
| Зупинки громадського транспорту | Кооперативний технікум, Вал |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Спасо-Преображенський собор, Борисоглібський собор, Чернігівський колегіум, будівля Губернської креслярні |
| Пам'ятники | князю Ігору Ольговичу, гетьману Івану Мазепі |
| Храми | Спасо-Преображенський собор (УПЦ (МП)) |
| Державні установи | Департамент ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської ОДА |
| Аптеки | аптека № 97 мережі «Бажаємо здоров'я» |
| Забудова | повоєнна, малоповерхова |
| Комерція | кафе «Абажур», ресторан «Хінкальня», кафе «Трапезна» |
| Організації | Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» |
| Парки | ЦПКВ ім. М. М. Коцюбинського |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія
Формування вулиці розпочалося на поч. ХІХ ст. після ліквідації Чернігівської фортеці та перетворення Чернігова на губернський центр. До того про існування будь-яких магістралей на території сучасної вулиці повідомляє опис 1766 р., складений Мусієм Бочком, де подається наступна інформація:
 | ...одна Глухівська, від Прогорілих воріт понад валом, через греблю, названу Гноєвою, й міст на річці Стрижень, йдуча... Оригінальний текст (рос.) ...една Глуховская, от Прогорилых ворот понад валом, через плотину, названием Гноевую, и мост на речке Стрижне, идучая... |  |
Тут мова йде про відтинок вулиці між сучасною Гончою та територією Застриження (умовно по сучасних вул. Пушкіна та частині вул. Шевченка до Красного мосту), що поза містом перетворювалась на Стовпову глухівську дорогу.
У 1805 р. місту був наданий новий план регулярної забудови, за яким передбачалося прокладання вулиці вздовж колишнього північного валу фортеці. Планувалося, що з південного боку вулиці з'явиться Міський бульвар, тож забудова тут була визначена лише одностороння.
У кінці ХІХ ст. вулицю було названо Бульварною, а в 1911 р., у зв'язку з візитом до міста імператора Миколи II, перейменовано на Царську — нею імператор добирався до будинку цивільного губернатора на обід.
Після встановлення у місті радянської влади вулицю у 1919 р. назвали на честь німецького економіста та протагоніста робітничого руху Карла Маркса.
У 2001 р. магістралі було повернуто історичну назву Преображенської.
Початкові номери вулиці — будівлі XI–XVII ст., що становлять основні об'єкти Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: Спасо-Преображенський собор (за назвою якого найменовано вулицю; нині — діючий храм УПЦ (МП)), Борисоглібський собор та Чернігівський колегіум (експозиційні площі та дирекція заповідника).
На поч. ХІХ ст. зводиться будівля для Чернігівської губернської креслярні. Споруда була пошкоджена під час Німецько-радянської війни, проте відновлена у 1950-х з надбудовою додаткового поверху. Нині тут розміщуються один із департаментів Чернігівської ОДА та редакція газети «Чернігівські відомості».
Наразі, крім будівлі креслярні, збереглась лише одна споруда, що становила дореволюційну забудову північного боку вулиці — будівля Парафіяльної школи (кін. XVIII ст.) на розі з Гончою, де знаходились свого часу Ланкастерське чоловіче училище (1847), Чернігівська громадська бібліотека та музей Чернігівської Губернської вченої архівної комісії. У 1918 р. тут розміщувався штаб Єврейського червоногвардійського загону під командуванням Н. Івельмана та А. Гутмана.
У 1884 р. було створено Гімназичну площу, яка своєю північною стороною впиралася у вул. Преображенську. 20 березня 1895 р. М. Зюковим тут біля будівлі Чернігівського Губернського Дворянського зібрання було встановлено електричний ліхтар на 1200 свічок.
30 серпня 1897 р. на Міському бульварі було урочисто відкрито та освячено два перші пам'ятники в історії Чернігова: погруддя імператорів Олександра ІІ та Олександра ІІІ, виготовлені майстернею художнього лиття «Morand» в Санкт-Петербурзі скульптором М. Поповим за проєктом академіка Р. Марфельда. Після революційних подій 1917 р. пам'ятники було демонтовано. На постамент від знятого погруддя імператора Олександра ІІ у 1921 р. було встановлено погруддя В. Леніна, виготовлене з бетону скульптором Г. Неродою — це був перший післяреволюційний пам'ятник у Чернігові.
18 травня 1926 р. вийшла постанова РНК УРСР про створення архітектурно-історичного заповідника для збереження пам'яток Чернігова. На виконання постанови архітектором О. Касьяновим було розроблено проєкт перепланування Міського бульвару в рамках вулиці Карла Маркса для потреб новоствореного Міського парку та музейного містечка.
У 1926–1941 та 1946–1967 рр. на початку вулиці на території Міського парку стояв пам'ятник В. Леніну, а 1928 р. на постамент від знятого погруддя імператора Олександра ІІІ було встановлене погруддя М. Фрунзе (під час війни зруйноване, відновлене 1947 р. за проєктом А. Карнабіди. Демонтоване 14 жовтня 2014 р.)
Наприкінці 1930-х рр. на розі з сучасним просп. Миру за проєктом інженера І. Ковальова було зведено багатоквартирний чотириповерховий Будинок вчителів у дещо ускладненому стилі конструктивізм. Під час війни споруда постраждала, проте була відновлена з деякими перебудовами.
У роки Німецько-радянської війни 90% забудови вулиці з північного боку було знищено. Сучасна забудова — результат повоєнного відновлення міста.
21 серпня 2009 р. біля будівлі Чернігівського колегіуму було відкрито пам'ятник гетьману Івану Мазепі (скульптор Г. Єршов), а 2 жовтня 2012 р. біля Борисоглібського собору — пам'ятник князю Ігору Ольговичу (скульптор К. Саркісов). 22 вересня 2017 року в рамках проєкту «Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах» на перехресті вулиць Преображенської та Музейної було встановлено скульптурну інсталяцію «Чернігів – місто легенд» або так званий «клубочок», який на думку авторів символізує багату історію міста.
Персоналія
У 1850-х роках на розі Мстиславської та Преображенської оселився відставний військовий лікар Ксаверій Шлегель. Невдовзі у власній квартирі він відкрив перше в місті фотоательє. Фотографію Шлегель робив за допомогою дагеротипії, досягнувши в цьому такої майстерності, що його досвід у 1858 р. приїздив вивчати О. Покорський-Жоравка для подальшої публікації у французькому часописі. Згодом, на пропозицію І. Чеховича, Шлегель у 1859 р. створив серію фото для альбому «Светописная Русь» (рос.), який був започаткований Покорським-Жоравкою з метою репрезентації для широкого загалу мистецтва створення фото, оскільки власних тематичних часописів про фотографію імперія тоді не мала. У часописі пропонувалося публікувати статті про методологію створення фотографій, а також найкращі художні роботи:
| | ...фотографічні види Російської імперії, пам'ятки російського історичного, торгового та промислового життя; народні костюми, сцени з народного побуту, будівлі, монументи й т.д., словом, все, що може ознайомити нас самих та іноземців з Батьківщиною нашою... Оригінальний текст (рос.) ...фотографические виды Российской Империи, памятники русской исторической, торговой и промышленной жизни; народные костюмы, сцены из народной жизни, здания, монументы и т.д., словом, все, что может ознакомить нас самих и иностранцев с Отечеством нашим... | |
На поч. 1870-х фотограф відійшов від справ. Похований, імовірно, на Петропавлівському кладовищі. Скляні негативи Шлегеля, що становили велику історичну цінність, зберігалися до Німецько-радянської війни.
Пам'ятки архітектури та історії
Споруди
- комплекс буд. № 1:
- Спасо-Преображенський собор (поч. XI ст.);
- Борисоглібський собор (поч. XII ст.);
- будівля Чернігівського колегіуму (кін. XVII ст.);
- буд. № 12 — будівля Чернігівської губернської креслярні (поч. XIX ст.);
- буд. № 24 — будівля Парафіяльної школи (кін. XVIII ст.).
Пам'ятники та пам'ятні знаки
- Пам'ятник Івану Мазепі (2009 р., ск. Г. Єршов)
- Пам'ятник Ігору Ольговичу (2012 р., ск. К. Саркісов)
Інфраструктура та об'єкти
- буд. № 1 — Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»
- буд. № 2:
- кафе «Абажур»
- аптека № 97 мережі «Бажаємо здоров'я»
- буд. № 10 — ресторан «Хінкальня»
- буд. № 12:
- Департамент ЖКГ, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської ОДА
- редакція газети «Чернігівські відомості»
- буд. № 18 — кафе «Трапезна»
- буд. № 18а — Дошкільний навчальний заклад № 27
Галерея
-
![image]()
Пам'ятник Олександру II на Міському бульварі, 1897 р. (не зберігся) -
![image]()
Пам'ятник Олександру III на Міському бульварі, 1897 р. (не зберігся) -
![image]()
Спасо-Преображенський собор, поч. ХІ ст. -
![image]()
Борисоглібський собор, поч. ХІІ ст. -
![image]()
Будівля Чернігівського колегіуму, XVII ст. -
![image]()
Будівля Чернігівської губернської креслярні, поч. XIX ст.
Примітки та посилання
- Чернігівська губернська креслярня // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УРЕ, 1990. — С. 870-871
- Чернігівська Губернська вчена архівна комісія // Там само, С. 868-870
- Фрунзе М. В. погруддя // Там само, С. 832
- . 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- . www.newsru.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 12 березня 2016.
- . www.unian.net. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.
- Зі вступної статті О. Покорського-Жоравки до першого номера «Светописной Руси».
- За інформацією М. Блакитного там поховано сина фотографа — полковника Миколу Шлегеля, тож, імовірно, там же й поховання Ксаверія Шлегеля.
- За інформацією Ф. Спиридонова скляні негативи робіт Шлегеля були закопані у ящику на території міської лікарні перед самою окупацією міста у вересні 1941 року. До сьогодні вони так і не знайдені.
Джерела
- Маркса Карла вулиця // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська радянська енциклопедія, 1990. — С. 435-436
- Леп'явко С. А. Чернігів. Історія міста: Науково-популярне видання. — К.: «Темпора», 2012. — 432 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Історико-архітектурний нарис. — К.: «Будівельник», 1969. — 80 с.
- Карнабіда А. А. Чернігів: Архітектурно-історичний нарис. — Вид. 2-е перероблене і доп. — К.: «Будівельник», 1980. — 128 с.
- Руденок В. Я. Чернігів — подорож на 100 років назад (1910–2010). — Чернігів: АХАЛАР, 2009. — 84 с.
- Сапон В. М. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзнавчі етюди. — Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. — 128 с.
Дивитись також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Preobrazhenska vulicya Vu licya Preobrazhe nska vulicya u m Chernigovi Vulicya Preobrazhenska ChernigivVid na vulici PreobrazhenskijVid na vulici PreobrazhenskijRajonDesnyanskij rajon Chernigiv Kolishni nazviGluhivska chastina Preobrazhenska Bulvarna Carska Karla Marksaradyanskogo periodu ukrayinskoyu vulicya Karla MarksaTransportTrolejbusi 8Marshrutni taksi 30 36Zupinki gromadskogo transportuKooperativnij tehnikum ValRuhdvostoronnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiSpaso Preobrazhenskij sobor Borisoglibskij sobor Chernigivskij kolegium budivlya Gubernskoyi kreslyarniPam yatnikiknyazyu Igoru Olgovichu getmanu Ivanu MazepiHramiSpaso Preobrazhenskij sobor UPC MP Derzhavni ustanoviDepartament ZhKG regionalnogo rozvitku ta infrastrukturi Chernigivskoyi ODAAptekiapteka 97 merezhi Bazhayemo zdorov ya Zabudovapovoyenna malopoverhovaKomerciyakafe Abazhur restoran Hinkalnya kafe Trapezna OrganizaciyiNacionalnij arhitekturno istorichnij zapovidnik Chernigiv starodavnij ParkiCPKV im M M KocyubinskogoZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaIstoriyaPlan Chernigova vid 1860 roku z nanesenoyu na nogo vuliceyu PreobrazhenskoyuImperator Mikola II vihodit iz Borisoglibskogo soboru Foto zroblene pid chas vizitu monarha do Chernigova 1911 roku Formuvannya vulici rozpochalosya na poch HIH st pislya likvidaciyi Chernigivskoyi forteci ta peretvorennya Chernigova na gubernskij centr Do togo pro isnuvannya bud yakih magistralej na teritoriyi suchasnoyi vulici povidomlyaye opis 1766 r skladenij Musiyem Bochkom de podayetsya nastupna informaciya odna Gluhivska vid Progorilih vorit ponad valom cherez greblyu nazvanu Gnoyevoyu j mist na richci Strizhen jducha Originalnij tekst ros edna Gluhovskaya ot Progorilyh vorot ponad valom cherez plotinu nazvaniem Gnoevuyu i most na rechke Strizhne iduchaya Tut mova jde pro vidtinok vulici mizh suchasnoyu Gonchoyu ta teritoriyeyu Zastrizhennya umovno po suchasnih vul Pushkina ta chastini vul Shevchenka do Krasnogo mostu sho poza mistom peretvoryuvalas na Stovpovu gluhivsku dorogu U 1805 r mistu buv nadanij novij plan regulyarnoyi zabudovi za yakim peredbachalosya prokladannya vulici vzdovzh kolishnogo pivnichnogo valu forteci Planuvalosya sho z pivdennogo boku vulici z yavitsya Miskij bulvar tozh zabudova tut bula viznachena lishe odnostoronnya U kinci HIH st vulicyu bulo nazvano Bulvarnoyu a v 1911 r u zv yazku z vizitom do mista imperatora Mikoli II perejmenovano na Carsku neyu imperator dobiravsya do budinku civilnogo gubernatora na obid Pislya vstanovlennya u misti radyanskoyi vladi vulicyu u 1919 r nazvali na chest nimeckogo ekonomista ta protagonista robitnichogo ruhu Karla Marksa U 2001 r magistrali bulo povernuto istorichnu nazvu Preobrazhenskoyi Pochatkovi nomeri vulici budivli XI XVII st sho stanovlyat osnovni ob yekti Nacionalnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij Spaso Preobrazhenskij sobor za nazvoyu yakogo najmenovano vulicyu nini diyuchij hram UPC MP Borisoglibskij sobor ta Chernigivskij kolegium ekspozicijni ploshi ta direkciya zapovidnika Na poch HIH st zvoditsya budivlya dlya Chernigivskoyi gubernskoyi kreslyarni Sporuda bula poshkodzhena pid chas Nimecko radyanskoyi vijni prote vidnovlena u 1950 h z nadbudovoyu dodatkovogo poverhu Nini tut rozmishuyutsya odin iz departamentiv Chernigivskoyi ODA ta redakciya gazeti Chernigivski vidomosti Narazi krim budivli kreslyarni zbereglas lishe odna sporuda sho stanovila dorevolyucijnu zabudovu pivnichnogo boku vulici budivlya Parafiyalnoyi shkoli kin XVIII st na rozi z Gonchoyu de znahodilis svogo chasu Lankasterske choloviche uchilishe 1847 Chernigivska gromadska biblioteka ta muzej Chernigivskoyi Gubernskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi U 1918 r tut rozmishuvavsya shtab Yevrejskogo chervonogvardijskogo zagonu pid komanduvannyam N Ivelmana ta A Gutmana U 1884 r bulo stvoreno Gimnazichnu ploshu yaka svoyeyu pivnichnoyu storonoyu vpiralasya u vul Preobrazhensku 20 bereznya 1895 r M Zyukovim tut bilya budivli Chernigivskogo Gubernskogo Dvoryanskogo zibrannya bulo vstanovleno elektrichnij lihtar na 1200 svichok 30 serpnya 1897 r na Miskomu bulvari bulo urochisto vidkrito ta osvyacheno dva pershi pam yatniki v istoriyi Chernigova pogruddya imperatoriv Oleksandra II ta Oleksandra III vigotovleni majsterneyu hudozhnogo littya Morand v Sankt Peterburzi skulptorom M Popovim za proyektom akademika R Marfelda Pislya revolyucijnih podij 1917 r pam yatniki bulo demontovano Na postament vid znyatogo pogruddya imperatora Oleksandra II u 1921 r bulo vstanovleno pogruddya V Lenina vigotovlene z betonu skulptorom G Nerodoyu ce buv pershij pislyarevolyucijnij pam yatnik u Chernigovi 18 travnya 1926 r vijshla postanova RNK URSR pro stvorennya arhitekturno istorichnogo zapovidnika dlya zberezhennya pam yatok Chernigova Na vikonannya postanovi arhitektorom O Kasyanovim bulo rozrobleno proyekt pereplanuvannya Miskogo bulvaru v ramkah vulici Karla Marksa dlya potreb novostvorenogo Miskogo parku ta muzejnogo mistechka U 1926 1941 ta 1946 1967 rr na pochatku vulici na teritoriyi Miskogo parku stoyav pam yatnik V Leninu a 1928 r na postament vid znyatogo pogruddya imperatora Oleksandra III bulo vstanovlene pogruddya M Frunze pid chas vijni zrujnovane vidnovlene 1947 r za proyektom A Karnabidi Demontovane 14 zhovtnya 2014 r Naprikinci 1930 h rr na rozi z suchasnim prosp Miru za proyektom inzhenera I Kovalova bulo zvedeno bagatokvartirnij chotiripoverhovij Budinok vchiteliv u desho uskladnenomu stili konstruktivizm Pid chas vijni sporuda postrazhdala prote bula vidnovlena z deyakimi perebudovami U roki Nimecko radyanskoyi vijni 90 zabudovi vulici z pivnichnogo boku bulo znisheno Suchasna zabudova rezultat povoyennogo vidnovlennya mista 21 serpnya 2009 r bilya budivli Chernigivskogo kolegiumu bulo vidkrito pam yatnik getmanu Ivanu Mazepi skulptor G Yershov a 2 zhovtnya 2012 r bilya Borisoglibskogo soboru pam yatnik knyazyu Igoru Olgovichu skulptor K Sarkisov 22 veresnya 2017 roku v ramkah proyektu Legendi mifi ta istoriya Chernigova v skulpturah na perehresti vulic Preobrazhenskoyi ta Muzejnoyi bulo vstanovleno skulpturnu instalyaciyu Chernigiv misto legend abo tak zvanij klubochok yakij na dumku avtoriv simvolizuye bagatu istoriyu mista Personaliya Ksaverij Francevich Shlegel Fotoportret J Marra 1880 ti U 1850 h rokah na rozi Mstislavskoyi ta Preobrazhenskoyi oselivsya vidstavnij vijskovij likar Ksaverij Shlegel Nevdovzi u vlasnij kvartiri vin vidkriv pershe v misti fotoatelye Fotografiyu Shlegel robiv za dopomogoyu dagerotipiyi dosyagnuvshi v comu takoyi majsternosti sho jogo dosvid u 1858 r priyizdiv vivchati O Pokorskij Zhoravka dlya podalshoyi publikaciyi u francuzkomu chasopisi Zgodom na propoziciyu I Chehovicha Shlegel u 1859 r stvoriv seriyu foto dlya albomu Svetopisnaya Rus ros yakij buv zapochatkovanij Pokorskim Zhoravkoyu z metoyu reprezentaciyi dlya shirokogo zagalu mistectva stvorennya foto oskilki vlasnih tematichnih chasopisiv pro fotografiyu imperiya todi ne mala U chasopisi proponuvalosya publikuvati statti pro metodologiyu stvorennya fotografij a takozh najkrashi hudozhni roboti fotografichni vidi Rosijskoyi imperiyi pam yatki rosijskogo istorichnogo torgovogo ta promislovogo zhittya narodni kostyumi sceni z narodnogo pobutu budivli monumenti j t d slovom vse sho mozhe oznajomiti nas samih ta inozemciv z Batkivshinoyu nashoyu Originalnij tekst ros fotograficheskie vidy Rossijskoj Imperii pamyatniki russkoj istoricheskoj torgovoj i promyshlennoj zhizni narodnye kostyumy sceny iz narodnoj zhizni zdaniya monumenty i t d slovom vse chto mozhet oznakomit nas samih i inostrancev s Otechestvom nashim Na poch 1870 h fotograf vidijshov vid sprav Pohovanij imovirno na Petropavlivskomu kladovishi Sklyani negativi Shlegelya sho stanovili veliku istorichnu cinnist zberigalisya do Nimecko radyanskoyi vijni Pam yatki arhitekturi ta istoriyiSporudi kompleks bud 1 Spaso Preobrazhenskij sobor poch XI st Borisoglibskij sobor poch XII st budivlya Chernigivskogo kolegiumu kin XVII st bud 12 budivlya Chernigivskoyi gubernskoyi kreslyarni poch XIX st bud 24 budivlya Parafiyalnoyi shkoli kin XVIII st Pam yatniki ta pam yatni znaki Pam yatnik Ivanu Mazepi 2009 r sk G Yershov Pam yatnik Igoru Olgovichu 2012 r sk K Sarkisov Infrastruktura ta ob yektibud 1 Nacionalnij arhitekturno istorichnij zapovidnik Chernigiv starodavnij bud 2 kafe Abazhur apteka 97 merezhi Bazhayemo zdorov ya bud 10 restoran Hinkalnya bud 12 Departament ZhKG regionalnogo rozvitku ta infrastrukturi Chernigivskoyi ODA redakciya gazeti Chernigivski vidomosti bud 18 kafe Trapezna bud 18a Doshkilnij navchalnij zaklad 27GalereyaPam yatnik Oleksandru II na Miskomu bulvari 1897 r ne zberigsya Pam yatnik Oleksandru III na Miskomu bulvari 1897 r ne zberigsya Spaso Preobrazhenskij sobor poch HI st Borisoglibskij sobor poch HII st Budivlya Chernigivskogo kolegiumu XVII st Budivlya Chernigivskoyi gubernskoyi kreslyarni poch XIX st Primitki ta posilannyaChernigivska gubernska kreslyarnya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 870 871 Chernigivska Gubernska vchena arhivna komisiya Tam samo S 868 870 Frunze M V pogruddya Tam samo S 832 5 kanal ukr Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 12 bereznya 2016 www newsru ua Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 12 bereznya 2016 www unian net Arhiv originalu za 21 kvitnya 2016 Procitovano 10 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 28 zhovtnya 2017 Zi vstupnoyi statti O Pokorskogo Zhoravki do pershogo nomera Svetopisnoj Rusi Za informaciyeyu M Blakitnogo tam pohovano sina fotografa polkovnika Mikolu Shlegelya tozh imovirno tam zhe j pohovannya Ksaveriya Shlegelya Za informaciyeyu F Spiridonova sklyani negativi robit Shlegelya buli zakopani u yashiku na teritoriyi miskoyi likarni pered samoyu okupaciyeyu mista u veresni 1941 roku Do sogodni voni tak i ne znajdeni DzherelaPortal Chernigivshina Marksa Karla vulicya Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska radyanska enciklopediya 1990 S 435 436 Lep yavko S A Chernigiv Istoriya mista Naukovo populyarne vidannya K Tempora 2012 432 s Karnabida A A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1969 80 s Karnabida A A Chernigiv Arhitekturno istorichnij naris Vid 2 e pereroblene i dop K Budivelnik 1980 128 s Rudenok V Ya Chernigiv podorozh na 100 rokiv nazad 1910 2010 Chernigiv AHALAR 2009 84 s Sapon V M Vulici starogo Chernigova Istoriko krayeznavchi etyudi Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2007 128 s Divitis takozhVulicya Muzejna Chernigiv