Архієпископ Володи́мир Стерню́к (12 лютого 1907, с. (нині місто) Пустомити — 29 вересня 1997, Львів) — український церковний діяч. Виконувач обов'язків голови Української греко-католицької церкви протягом 1972–1991 років. Один із провідників греко-католицької церкви у підпіллі у часи комуністичного режиму.
Володимир Стернюк | |
---|---|
![]() Митрополит Володимир Стернюк | |
Народився | 12 лютого 1907 с. Пустомити, нині місто |
Помер | 29 вересня 1997 (90 років) Львів, Україна |
Поховання | Собор святого Юра[1] |
Громадянство | |
Діяльність | релігійний діяч |
Галузь | d[2] |
Відомий завдяки | один із провідників Катакомбної Греко-Католицької Церкви |
Alma mater | Львівська академічна гімназія |
Знання мов | польська і українська[2] |
Титул | Голова Української Греко-Католицької Церкви (1972—1991) |
Посада | єпископ-помічник, d і d |
Конфесія | католицька церква[3] і Українська греко-католицька церква |
|
Життєпис
Народився 12 лютого 1907 року в с. Пустомити (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині місто Львівська область, Україна) в сім'ї о. Володимира Стернюка, щирецького декана й пароха Пустомит біля Львова, та його дружини Євгенії Коновалець.
Освіту здобував у початковій сільській школі, згодом — у міській народній школі та Львівській гімназії. 1921 року Володимир продовжив навчання у Бельгії під опікою отців Редемптористів. Закінчивши гімназію в м. біля Антверпена, в липні 1927 р. він вступив до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ) в м. , водночас розпочавши університетські студії в та Лювені. У 1931 р. був рукоположений греко-католицьким єпископом Вінніпегу Василем (Ладикою) (склав вічні обіти). Завершивши навчання, о. Володимир повернувся до Галичини.
Від 1932 року був консультором провінції Редемптористів. Перебував у монастирях ЧНІ у Станиславові, Тернополі (душпастир при (церкві Успення Пресвятої Богородиці), 1933–1935), Львові, а також був місіонером на Волині.
Після приходу радянських військ і з початком переслідувань УГКЦ о. Володимир категорично відмовився підписати «перехід на православ'я». Не маючи змоги душпастирювати легально, о. Стернюк влаштувався на світську роботу в університетській бібліотеці у Львові. Саме там у червні 1947 р. його було заарештовано, звинувачено у зв'язках із націоналістичним підпіллям та засуджено на 5 років виправних робіт, котрі він відбув у таборі в (Єрцево) Архангельської області. Після звільнення в 1952 р. офіційно працював охоронцем, а пізніше — обліковцем у Львівському тресті зеленого господарства, а згодом санітаром «швидкої допомоги».
Незважаючи на загрозу повторного арешту, о. Володимир підпільно продовжував душпастирську працю, а в 1964 році на його плечі ліг тягар архиєрейського служіння. 2 липня того року владика Василь (Величковський) уділив єпископську хіротонію о. Стернюку як своєму наступникові. В 1964 році підпільну Церкву в Україні очолив сповідник віри єпископ Василь Величковський, а потім його наступник — митрополит Володимир Стернюк. Незважаючи на всі зусилля режиму, під проводом підпільної ієрархії продовжувалося церковне життя на Батьківщині та в місцях заслань: діяли підпільні семінарії та монастирі, зроджувалися нові покликання до священничого та монашого життя.
У 1969 р. Кир Василія було заарештовано та засуджено на 3 роки ув'язнення, а невдовзі його змусили виїхати за межі СРСР «без права повернення». Так з 1972 р. владика Володимир (Стернюк) очолив УГКЦ в Україні як місцеблюститель митрополичого престолу. З боку радянської влади предстоятель церкви у підпіллі зазнавав систематичного тиску: обшуки, конфіскації, стеження, допити і «профілактичні» розмови. Водночас присутність правлячого єрарха в Україні в умовах переслідувань давала змогу зберігати апостольську спадкоємність УГКЦ та дозволила очолити процес виходу з підпілля й розбудови церковних структур наприкінці 80-х років минулого століття. Навесні 1991 року, після повернення патріарха Мирослава Івана (Любачівського) в Україну, архієпископ Володимир завершив своє служіння як місцеблюститель Глави Церкви.
Помер 29 вересня 1997 р., похований у крипті собору святого Юра.
Світлини
- Пам'ятна дошка на Миколаївській церкві в Пустомитах, де був хрещений майбутній Владика
- Меморіальна таблиця на вул. Туган-Барановського, 30 у Львові
- Собор Святого Юра у Львові
Примітки
- http://web.archive.org/web/20190504093227/https://zbruc.eu/node/72559
- Czech National Authority Database
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Мельничук Б., Окаринський В., Щербак Л. Стернюк Володимир Володимирович… — С. 347.
Джерела
- Мельничук Б., Окаринський В., Щербак Л. Стернюк Володимир Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 346—347. — .
- Закалик Б. Пустомитівщина. Історико-краєзнавчий нарис. — Пустомити, 2003. — С. 172—174.
- Арістова А. В. Володимир Стернюк, єпископ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Володимир_Стернюк,_єпископ
Посилання
- .
- .
- .
- Archbishop Volodymyr Sterniuk, C.SS.R. [ 26 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет