Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Михайла Туган Барановського Вулиця Туган Барановського вулиця

Вулиця Туган-Барановського (Львів)

Вулиця Туган-Барановського (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Михайла Туган-Барановського.

Вулиця Туган-Барановського — вулиця у Личаківському районі міста Львова, місцевість Личаків. Сполучає вулиці Пекарську і Тершаковців. Прилучається вулиця Олександра Кониського.

Вулиця Туган-Барановського
Львів
image
Вулиця Туган-Барановського
Вулиця Туган-Барановського
Місцевість Личаків
Район Личаківський
Назва на честь Михайла Туган-Барановського
Колишні назви
Сакраменток, Чкалова
польського періоду (польською) Sakramentek
радянського періоду (українською) Чкалова
радянського періоду (російською) Чкалова
Загальні відомості
Протяжність 390 м
Координати початку 49°50′16″ пн. ш. 24°02′19″ сх. д. / 49.8378444° пн. ш. 24.0387056° сх. д. / 49.8378444; 24.0387056Координати: 49°50′16″ пн. ш. 24°02′19″ сх. д. / 49.8378444° пн. ш. 24.0387056° сх. д. / 49.8378444; 24.0387056
Координати кінця 49°50′09″ пн. ш. 24°02′28″ сх. д. / 49.8359250° пн. ш. 24.0411806° сх. д. / 49.8359250; 24.0411806
поштові індекси 79005
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3—7, 5а, 8а, 9—11, 9а, 11а, 13, 14, 16, 20, 22, 24, 26, 30, 32, 34, 36
Архітектурні пам'ятки № 7, 10, 12, 14, 26, 36
Пам'ятники меморіальні таблиці О. Маковею, П. Франку
Навчальні заклади Педагогічний коледж ЛНУ імені Івана Франка, Львівський торговельно-економічний університет, ДНЗ № 7 «Ясочка», ДНК «Розумничка», КДЮСШ «Колос», ДЮСШ «Луг», музична школа «Zvook music academy»
Медичні заклади медичний центр «Салютас»
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)
Забудова віденський класицизм, сецесія, приватна забудова, функціоналізм 1960-1970-х років.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
image Вулиця Туган-Барановського у Вікісховищі

Історія

З-під Високого замку йшла дорога (нинішні вулиці Кривоноса, Гуцульська, Лисенка, Короленка, Академіка Філатова), що вела до вулиці Пекарської. Її продовженням була дорога, що біля наріжника бастіону зовнішньої лінії оборони Львова відходила від іншої сторони вулиці Пекарської. Через декілька десятків метрів вона повертала майже на 90° і вела до оселі на Псячому ринку. Там наприкінці XVII століття був закладений монастир сакраменток, після чого дорога обходила з півдня ґрунти монастиря і йшла далі під гору Шуманівку. Від монастиря її стали звати Дорогою сакраменток, До сакраменток. Біля монастиря від неї відходила до дороги На Рурах інша дорога (нинішня вулиця Тершаковців).

З розвитком структури вулиць міста на основі дороги була сформована вулиця, за якою закріпили назву Сакраменток (1825). Її перейменували 1944 році на вулицю Чкалова, на честь радянського льотчика-випробувача Валерія Чкалова. Сучасна назва вулиці походить з 1992 року на пошану українського економіста, Генерального секретаря (міністра) УНР Михайла Туган-Барановського.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Туган-Барановського присутні стилі бароко, класицизму, історизму, модерну, типові будівлі 1960-х, 1970-х років, новобудови 2000-х років. Декілька будинків внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 2 — в будинку на початку 1880-х років мешкали львівські будівничі Адольф Мінасевич та Юзеф Вєдень. За проєктом Мінасевича, ймовірно створеним ще 1881 року, проходила перша фаза реконструкції костелу монастиря сакраменток у Львові у 1884—1887 роках. Здійснено добудову необарокової вежі, заміну даху, можливо також перебудовано склепіння.

№ 6 — дошкільний навчальний заклад № 7 «Ясочка» Львівської міської ради Львівської області.

№ 7 — будівля колишньої жіночої вчительської семінарії, споруджена у 1895—1900 роках за проєктом архітектора Григорія Пежанського. Семінарія заснована 1871 року. При семінарії діяли дві чотирикласних школи: одна — з польською мовою викладання, а інша — з руською (українською) мовою викладання. На початку 1900/1901 навчального року семінарія переїхала у нове приміщення на тодішній вул. Сакраменток. У 1916 році директором навчального закладу був Тадеуш Мандибур. У 1920-х роках семінарії присвоєно ім'я Адама Асника, польського поета і драматурга XIX століття. Від 1933 року — державний педагогічний ліцей № 2 (жіночий). 1939 року ліцей реорганізовано в Педагогічну школу № 1, яка готувала вчителів І-IV класів. У 1946 році відкрито заочне відділення за цією ж спеціальністю. У 1948 році школа набула статусу Львівського педагогічного училища № 1. У цей самий час тут також містилася початкова школа № 29 Міського відділу Народної освіти. У 1957—1969 роках в училищі функціонувало музично-педагогічне відділення, трансформоване згодом у Педагогічне училище № 2, а ще пізніше реорганізоване у Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси. У 1996 році, згідно з рішенням сесії Львівської обласної ради народних депутатів від 1 грудня 1995 року та Розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 29 січня 1996 року № 98 до Педагогічного училища приєднано Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси. 1999 року на базі Львівського педагогічного училища № 1 створено новий структурний підрозділ Університету на правах факультету — педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка. В жіночій вчительській семінарії у 1910—1913 роках викладав український поет Осип Маковей, про що сповіщає меморіальна таблиця (скульптор Олег Капустяк) встановлена на фасаді будинку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1090-м.

№ 8 — в будинку у 1944—1956 роках містився військкомат Сталінського району м. Львова, у 1956—1989 роках — обласний штаб студентських будівельних загонів, нині тут житловий будинок.

№ 9 — вілла початку XX століття, зведена у закопанському стилі. 2014 року на місці вілли споруджений житловий семиповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом на 19 паркомісць та приміщеннями комерційного призначення. В одному з комерційних приміщень на першому поверсі будинку міститься медичний центр «Салютас».

№ 9а — п'ятиповерховий житловий будинок, споруджений у 1964 році. На першому поверсі будинку міститься магазин взуття «Футбольний ексклюзив», в приміщенні цокольного поверху облаштована крамниця «Грузинський вулик».

№ 10 — будівлю спорудили у 1934—1935 роках за спільним проєктом архітекторів Вавжинця Дайчака та Мечислава  Штадлера для потреб Державної торгової школи на місці старих дров'яних складів. Запланована у проєкті Вавжинця Дайчака статуя Меркурія на головному фасаді будівлі з'явилася тут значно пізніше від спорудження. У другій половині 1930-х років школа реорганізована в Академію міжнародної торгівлі. Запроєктована архітектором статуя Меркурія на головному фасаді будівлі з'явилася тут лише у 1937—1938 роках. Будівлю частково реконструйовано у 1960 році за корективами архітектора Л. Тимченка. Традиція фінансового навчального закладу продовжується: у радянські часи тут був Львівський інститут радянської торгівлі, від 1947 року — львівський Львівський торговельно-економічний інститут, у нинішній час — Львівська комерційна академія, а від 2016 року — Львівський торговельно-економічний університет. До 1939 року тут працювали визначні польські вчені та освітні діячі: Антоній Павловський, Павло Постел, Казимир Петиняк-Санецький, Евгеніуш Ромер, Францішек Томанек, Август Ціргоффер, Станіслав Павловський, Теофіль Сейферт, Юліан Чижевський, Генрик Корович, Казимир Ігнатович, Стефан Гурняк, Станіслав Рузевич. Упродовж 1939—1941 років в академії викладав український хімік та громадський діяч Петро Франко, про що сповіщає меморіальна таблиця, встановлена 1990 року на фасаді будівлі. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 382-м. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

До 1939 року до вул. Сакраменток належали колишній костел та монастир сестер сакраменток, будівлі яких мали № 11 та № 11а відповідно. Наприкінці 1950-х років від колишньої площі Сакраменток через монастирські сади була прокладена вулиця, яка сполучила вулиці Марченка та Пекарську. Відтоді монастирський комплекс змінив свою адресу на вул. Марченка, 11, 11а (теперішня вулиця Тершаковців). В цих приміщеннях за радянських часів функціював клуб Львівського зооветеринарного інституту.

№ 12 — будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1682-м.

№ 13 — гуртожиток Зооветеринарного інституту, споруджений у 1970-х роках на західній частині Вороблячого ставу.

№ 14 — триповерхова чиншова кам'яниця збудована 1888 року за проєктом архітектора Івана Левинського в стилі історизму перед палацом XVIII століття, що належав родині Млоцьких. 1904 року ділянку з палацом і кам'яницею викупила юдейська родина Рогатинів. Вони оселилися у чиншовій кам'яниці, а палац розібрали. 1913 року на замовлення Маркуса Рогатина була проведена реконструкція чиншового будинку з улаштуванням ванних кімнат за проєктом Марека Френкеля. У партерному приміщенні, справа від входу на початку 2000-х років облаштоване кафе «Східна кухня». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 383-м.

№ 16 — в будинку упродовж 1926—1939 років містилася приватна гімназія № 11, директоркою та власницею якої була Юзефа Ґолдблатт-Каммерлінг. Навчальний заклад заснований 1899 року, як шестикласна приватна жіноча школа й до закінчення 1904/1905 навчального року була виключно жіночою і навчалося тут 111 дівчат: 110 польок, 1 русинка, а за віросповіданням: 5 римокатоличок, 1 грекокатоличка та 105 юдейок. На початку нового 1905/1906 навчального року у школі відкрився один чоловічий клас і відтоді вона стала восьмикласною. На цей навчальний рік записалося до школи 131 дівчина. У міжвоєнний період гімназія мала 14 відділень (за восьмикласною системою), 175 учнів та 243 учениці і всі права громадської середньої школи. Нині тут міститься дошкільний навчальний комплекс «Розумничка». У 2016 році в межах спільного українсько-німецького проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» відреставрована вхідна брама цього будинку.

№ 20 — в будинку упродовж 1940—1950-х років містився трест «Міськкомунжитлобуд», нині — житловий будинок. В одному з приміщень першого поверху міститься львівський офіс туристичної фірми «Навколо світу». За Польщі, у 1910-х роках тут мешкав доктор Зиґмунт Якеш, судовий радник, кавалер австро-угорського золотого хреста з короною «За цивільні заслуги».

№ 22 — в будинку на початку XX століття мешкав Роман Дзеслевський, видатний вчений електротехнік, ректор Львівської Політехніки у 1901—1902 роках, багаторічний член Політехнічного товариства у Львові, засновник електротехнічної секції цього товариства.

№ 24 — в будинку упродовж 1940—1950-х роках містилася школа ФЗН № 8. Нині тут містяться музична школа «Zvook music academy», комплексна ДЮСШ «Колос» та ДЮСШ «Луг».

№ 26 — житловий будинок. Внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 384-м.

№ 32 — в будинку у міжвоєнний період містилася приватна гімназія № 10, нині — житловий будинок.

№ 34 — одноповерхова вілла кінця XIX століття. На початку XX століття тут мешкали працівник Празького банку Едвард Ружичка та акушерка Пауліна Шолдра.

№ 36 — ділянка на розі вулиць теперішніх Тершаковців та Туган-Барановського утворилася у міжвоєнний період. У середині 1930-х років її придбали Александр, а також Фридерик Шпатц з дружиною Ганею з Зімандів. До того як спорудити власний будинок, у якому також містилися квартири для найму, Шпатци мешкали в орендованих квартирах у будинках неподалік. У грудні 1936 року Шпатци подали на затвердження проєкт чотириповерхового будинку, який розробив архітектор Ришард Гермелін, а розрахунки залізобетонних опор виконав інженер Юзеф Марґулєс. Затвердження від магістрату вони отримали 3 березня та 13 липня 1937 року. Після внесення змін із бічним фасадом, будівельні роботи завершили наприкінці 1937 року. Окремо затверджувався гараж на три авта, який розмістився окремою спорудою (нині не існує). Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 385-м та нині виконує житлову функцію. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

Світлини

  • image
    Львівський торговельно-економічний університет (вул. Туган-Барановського, 10)
  • image
    Житловий будинок (вул. Туган-Барановського, 36)
  • image
    Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Туган-Барановського, 7)
  • image
    Фрагмент мапи Львова 1783 року

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  2. Вулицю Туган-Барановського у Львові зроблять односторонньою. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 25 травня 2022. оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 6 січня 2024.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 10 червня 2023.
  4. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
  5. 1243 вулиці Львова, 2009.
  6. Ksiega adresowa miasta Lwowa…1883. — S. 10.
  7. Ostrowski J. Kościół p. w. Zaślubin Najśw. Panny Marii i Św. Józefa oraz klasztor PP. Sakramentek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 384—385, 396. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — . (пол.)
  8. Smirnow J. Kościół panien sakramentek pw. Zaślubin Najświętszej Panny Marii i św. Józefa (część II) // Kurier Galicyjski. — 28 listopada — 18 grudnia 2014. — № 22 (218). — S. 24. (пол.)
  9. Дошкільний навчальний заклад № 7 «Ясочка». lviv7.lvivedu.com. оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  10. Львівський дошкільний навчальний заклад № 7 Львівської міської ради Львівської області. dytsadok.info. оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
  11. Skorowidz adresowy… — S. 62.
  12. Wiczkowski J.… — S. 118.
  13. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 398.
  14. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 17.
  15. Львов: справочник, 1949, с. 120.
  16. Львов: справочник, 1949, с. 122.
  17. Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка. pedcollege.lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  18. Львов: справочник, 1949, с. 139.
  19. вул. Туган-Барановського, 9. lun.ua. Процитовано 21 березня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  20. Офіційний сайт медичного центру «Салютас». salutas.com.ua. оригіналу за 28 серпня 2022. Процитовано 6 січня 2024.
  21. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Туган-Барановського, 10nbsp;— корпус Львівської комерційної академії. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 13 червня 2023. Процитовано 28 березня 2021.
  22. Андрій Безсмертний. Проєкт «Інтерактивний Львів»: академія Закордонної Торгівлі. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  23. Львов: справочник, 1949, с. 113.
  24. Офіційний сайт Львівського торговельно-економічного університету. lute.lviv.ua. Львівський торговельно-економічний університет. оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  25. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
  26. Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Тершаковців, 09 — церква Пресвятої Трійці (кол. костел монастиря Сакраменток). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 6 січня 2024.
  27. Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Туган-Барановського, 14 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  28. Wiczkowski J.… — S. 111—112.
  29. Gimnazjum Józefy Goldblatt-Kamerling we Lwowie. sztetl.org.pl (пол.). Процитовано 16 березня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  30. До і після: як у Львові відреставрували 17 старовинних брам. Фото. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 15 грудня 2016. оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  31. Львов: справочник, 1949, с. 141.
  32. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 134.
  33. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 78.
  34. Zvook music academy, музична школа. 032.ua. оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  35. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 268, 307.
  36. Неля Мороз. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Туган-Барановського, 36 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  37. Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod redakcją Bohdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego; autorzy tekstów: Jurij Biriulow, Julia Bohdanova, Andrij Bojarov, Bohdan Cherkes, Weronika Drohobycka-Grzesiak, Jakub Lewicki, Svitlana Linda, Lilja Onyshchenko, Mariana Seńkiw, Adam Sobota, Andrzej Szczerski. — Wrocław: Muzeum Architektury, 2016. — S. 126—127. (пол.)

Джерела

Вулиця Туган-Барановського
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Проєкт
image Вулиця Туган-Барановського у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 120. (рос.)
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Туган-Барановського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 216—218. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 62. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 477. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Kleczewski A. . — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — 59 s. (пол.)
  • . — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  • . — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
  • Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieśćie. — Lwów: Nakładem Wydziału Gospodarczego X Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, 1907. — 628 s. (пол.)

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image Вулицями Львова. Вулиця Туган-Барановського
image У Львові змінили рух транспорту на вулиці Туган-Барановського. Стрім наживо
  • Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Туган-Барановського М. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Мирослава Ляхович (14 листопада 2017). Житловий будинок на вул. Туган-Барановського, 36. modernism.lviv-online.com. Львів. Архітектура модернізму. оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 6 січня 2024.
  • Мирослава Ляхович (14 травня 2019). Як вдалось зберегти один з найкрасивіших функціоналістичних будинків Львова. lviv.24tv.ua. Процитовано 28 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вулиця Туган-Барановського (Львів)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Mihajla Tugan Baranovskogo Vulicya Tugan Baranovskogo vulicya u Lichakivskomu rajoni mista Lvova miscevist Lichakiv Spoluchaye vulici Pekarsku i Tershakovciv Priluchayetsya vulicya Oleksandra Koniskogo Vulicya Tugan Baranovskogo LvivVulicya Tugan BaranovskogoVulicya Tugan BaranovskogoMiscevist LichakivRajon LichakivskijNazva na chest Mihajla Tugan BaranovskogoKolishni nazviSakramentok Chkalovapolskogo periodu polskoyu Sakramentekradyanskogo periodu ukrayinskoyu Chkalovaradyanskogo periodu rosijskoyu ChkalovaZagalni vidomostiProtyazhnist 390 mKoordinati pochatku 49 50 16 pn sh 24 02 19 sh d 49 8378444 pn sh 24 0387056 sh d 49 8378444 24 0387056 Koordinati 49 50 16 pn sh 24 02 19 sh d 49 8378444 pn sh 24 0387056 sh d 49 8378444 24 0387056Koordinati kincya 49 50 09 pn sh 24 02 28 sh d 49 8359250 pn sh 24 0411806 sh d 49 8359250 24 0411806poshtovi indeksi 79005TransportRuh odnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 3 7 5a 8a 9 11 9a 11a 13 14 16 20 22 24 26 30 32 34 36Arhitekturni pam yatki 7 10 12 14 26 36Pam yatniki memorialni tablici O Makoveyu P FrankuNavchalni zakladi Pedagogichnij koledzh LNU imeni Ivana Franka Lvivskij torgovelno ekonomichnij universitet DNZ 7 Yasochka DNK Rozumnichka KDYuSSh Kolos DYuSSh Lug muzichna shkola Zvook music academy Medichni zakladi medichnij centr Salyutas Poshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 Zabudova videnskij klasicizm secesiya privatna zabudova funkcionalizm 1960 1970 h rokiv Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Tugan Baranovskogo u VikishovishiIstoriyaZ pid Visokogo zamku jshla doroga ninishni vulici Krivonosa Guculska Lisenka Korolenka Akademika Filatova sho vela do vulici Pekarskoyi Yiyi prodovzhennyam bula doroga sho bilya narizhnika bastionu zovnishnoyi liniyi oboroni Lvova vidhodila vid inshoyi storoni vulici Pekarskoyi Cherez dekilka desyatkiv metriv vona povertala majzhe na 90 i vela do oseli na Psyachomu rinku Tam naprikinci XVII stolittya buv zakladenij monastir sakramentok pislya chogo doroga obhodila z pivdnya grunti monastirya i jshla dali pid goru Shumanivku Vid monastirya yiyi stali zvati Dorogoyu sakramentok Do sakramentok Bilya monastirya vid neyi vidhodila do dorogi Na Rurah insha doroga ninishnya vulicya Tershakovciv Z rozvitkom strukturi vulic mista na osnovi dorogi bula sformovana vulicya za yakoyu zakripili nazvu Sakramentok 1825 Yiyi perejmenuvali 1944 roci na vulicyu Chkalova na chest radyanskogo lotchika viprobuvacha Valeriya Chkalova Suchasna nazva vulici pohodit z 1992 roku na poshanu ukrayinskogo ekonomista Generalnogo sekretarya ministra UNR Mihajla Tugan Baranovskogo ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Tugan Baranovskogo prisutni stili baroko klasicizmu istorizmu modernu tipovi budivli 1960 h 1970 h rokiv novobudovi 2000 h rokiv Dekilka budinkiv vneseno do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 2 v budinku na pochatku 1880 h rokiv meshkali lvivski budivnichi Adolf Minasevich ta Yuzef Vyeden Za proyektom Minasevicha jmovirno stvorenim she 1881 roku prohodila persha faza rekonstrukciyi kostelu monastirya sakramentok u Lvovi u 1884 1887 rokah Zdijsneno dobudovu neobarokovoyi vezhi zaminu dahu mozhlivo takozh perebudovano sklepinnya 6 doshkilnij navchalnij zaklad 7 Yasochka Lvivskoyi miskoyi radi Lvivskoyi oblasti 7 budivlya kolishnoyi zhinochoyi vchitelskoyi seminariyi sporudzhena u 1895 1900 rokah za proyektom arhitektora Grigoriya Pezhanskogo Seminariya zasnovana 1871 roku Pri seminariyi diyali dvi chotiriklasnih shkoli odna z polskoyu movoyu vikladannya a insha z ruskoyu ukrayinskoyu movoyu vikladannya Na pochatku 1900 1901 navchalnogo roku seminariya pereyihala u nove primishennya na todishnij vul Sakramentok U 1916 roci direktorom navchalnogo zakladu buv Tadeush Mandibur U 1920 h rokah seminariyi prisvoyeno im ya Adama Asnika polskogo poeta i dramaturga XIX stolittya Vid 1933 roku derzhavnij pedagogichnij licej 2 zhinochij 1939 roku licej reorganizovano v Pedagogichnu shkolu 1 yaka gotuvala vchiteliv I IV klasiv U 1946 roci vidkrito zaochne viddilennya za ciyeyu zh specialnistyu U 1948 roci shkola nabula statusu Lvivskogo pedagogichnogo uchilisha 1 U cej samij chas tut takozh mistilasya pochatkova shkola 29 Miskogo viddilu Narodnoyi osviti U 1957 1969 rokah v uchilishi funkcionuvalo muzichno pedagogichne viddilennya transformovane zgodom u Pedagogichne uchilishe 2 a she piznishe reorganizovane u Lvivske muzichno pedagogichne uchilishe imeni Filareta Kolessi U 1996 roci zgidno z rishennyam sesiyi Lvivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ vid 1 grudnya 1995 roku ta Rozporyadzhennya golovi Lvivskoyi oblderzhadministraciyi vid 29 sichnya 1996 roku 98 do Pedagogichnogo uchilisha priyednano Lvivske muzichno pedagogichne uchilishe imeni Filareta Kolessi 1999 roku na bazi Lvivskogo pedagogichnogo uchilisha 1 stvoreno novij strukturnij pidrozdil Universitetu na pravah fakultetu pedagogichnij koledzh Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka V zhinochij vchitelskij seminariyi u 1910 1913 rokah vikladav ukrayinskij poet Osip Makovej pro sho spovishaye memorialna tablicya skulptor Oleg Kapustyak vstanovlena na fasadi budinku Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1090 m 8 v budinku u 1944 1956 rokah mistivsya vijskkomat Stalinskogo rajonu m Lvova u 1956 1989 rokah oblasnij shtab studentskih budivelnih zagoniv nini tut zhitlovij budinok 9 villa pochatku XX stolittya zvedena u zakopanskomu stili 2014 roku na misci villi sporudzhenij zhitlovij semipoverhovij zhitlovij budinok z vbudovanimi primishennyami komercijnogo priznachennya ta pidzemnim parkingom na 19 parkomisc ta primishennyami komercijnogo priznachennya V odnomu z komercijnih primishen na pershomu poversi budinku mistitsya medichnij centr Salyutas 9a p yatipoverhovij zhitlovij budinok sporudzhenij u 1964 roci Na pershomu poversi budinku mistitsya magazin vzuttya Futbolnij eksklyuziv v primishenni cokolnogo poverhu oblashtovana kramnicya Gruzinskij vulik 10 budivlyu sporudili u 1934 1935 rokah za spilnim proyektom arhitektoriv Vavzhincya Dajchaka ta Mechislava Shtadlera dlya potreb Derzhavnoyi torgovoyi shkoli na misci starih drov yanih skladiv Zaplanovana u proyekti Vavzhincya Dajchaka statuya Merkuriya na golovnomu fasadi budivli z yavilasya tut znachno piznishe vid sporudzhennya U drugij polovini 1930 h rokiv shkola reorganizovana v Akademiyu mizhnarodnoyi torgivli Zaproyektovana arhitektorom statuya Merkuriya na golovnomu fasadi budivli z yavilasya tut lishe u 1937 1938 rokah Budivlyu chastkovo rekonstrujovano u 1960 roci za korektivami arhitektora L Timchenka Tradiciya finansovogo navchalnogo zakladu prodovzhuyetsya u radyanski chasi tut buv Lvivskij institut radyanskoyi torgivli vid 1947 roku lvivskij Lvivskij torgovelno ekonomichnij institut u ninishnij chas Lvivska komercijna akademiya a vid 2016 roku Lvivskij torgovelno ekonomichnij universitet Do 1939 roku tut pracyuvali viznachni polski vcheni ta osvitni diyachi Antonij Pavlovskij Pavlo Postel Kazimir Petinyak Saneckij Evgeniush Romer Francishek Tomanek Avgust Cirgoffer Stanislav Pavlovskij Teofil Sejfert Yulian Chizhevskij Genrik Korovich Kazimir Ignatovich Stefan Gurnyak Stanislav Ruzevich Uprodovzh 1939 1941 rokiv v akademiyi vikladav ukrayinskij himik ta gromadskij diyach Petro Franko pro sho spovishaye memorialna tablicya vstanovlena 1990 roku na fasadi budivli Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 382 m U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu Do 1939 roku do vul Sakramentok nalezhali kolishnij kostel ta monastir sester sakramentok budivli yakih mali 11 ta 11a vidpovidno Naprikinci 1950 h rokiv vid kolishnoyi ploshi Sakramentok cherez monastirski sadi bula prokladena vulicya yaka spoluchila vulici Marchenka ta Pekarsku Vidtodi monastirskij kompleks zminiv svoyu adresu na vul Marchenka 11 11a teperishnya vulicya Tershakovciv V cih primishennyah za radyanskih chasiv funkciyuvav klub Lvivskogo zooveterinarnogo institutu 12 budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1682 m 13 gurtozhitok Zooveterinarnogo institutu sporudzhenij u 1970 h rokah na zahidnij chastini Voroblyachogo stavu 14 tripoverhova chinshova kam yanicya zbudovana 1888 roku za proyektom arhitektora Ivana Levinskogo v stili istorizmu pered palacom XVIII stolittya sho nalezhav rodini Mlockih 1904 roku dilyanku z palacom i kam yaniceyu vikupila yudejska rodina Rogatiniv Voni oselilisya u chinshovij kam yanici a palac rozibrali 1913 roku na zamovlennya Markusa Rogatina bula provedena rekonstrukciya chinshovogo budinku z ulashtuvannyam vannih kimnat za proyektom Mareka Frenkelya U parternomu primishenni sprava vid vhodu na pochatku 2000 h rokiv oblashtovane kafe Shidna kuhnya Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 383 m 16 v budinku uprodovzh 1926 1939 rokiv mistilasya privatna gimnaziya 11 direktorkoyu ta vlasniceyu yakoyi bula Yuzefa Goldblatt Kammerling Navchalnij zaklad zasnovanij 1899 roku yak shestiklasna privatna zhinocha shkola j do zakinchennya 1904 1905 navchalnogo roku bula viklyuchno zhinochoyu i navchalosya tut 111 divchat 110 polok 1 rusinka a za virospovidannyam 5 rimokatolichok 1 grekokatolichka ta 105 yudejok Na pochatku novogo 1905 1906 navchalnogo roku u shkoli vidkrivsya odin cholovichij klas i vidtodi vona stala vosmiklasnoyu Na cej navchalnij rik zapisalosya do shkoli 131 divchina U mizhvoyennij period gimnaziya mala 14 viddilen za vosmiklasnoyu sistemoyu 175 uchniv ta 243 uchenici i vsi prava gromadskoyi serednoyi shkoli Nini tut mistitsya doshkilnij navchalnij kompleks Rozumnichka U 2016 roci v mezhah spilnogo ukrayinsko nimeckogo proyektu Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova vidrestavrovana vhidna brama cogo budinku 20 v budinku uprodovzh 1940 1950 h rokiv mistivsya trest Miskkomunzhitlobud nini zhitlovij budinok V odnomu z primishen pershogo poverhu mistitsya lvivskij ofis turistichnoyi firmi Navkolo svitu Za Polshi u 1910 h rokah tut meshkav doktor Zigmunt Yakesh sudovij radnik kavaler avstro ugorskogo zolotogo hresta z koronoyu Za civilni zaslugi 22 v budinku na pochatku XX stolittya meshkav Roman Dzeslevskij vidatnij vchenij elektrotehnik rektor Lvivskoyi Politehniki u 1901 1902 rokah bagatorichnij chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi zasnovnik elektrotehnichnoyi sekciyi cogo tovaristva 24 v budinku uprodovzh 1940 1950 h rokah mistilasya shkola FZN 8 Nini tut mistyatsya muzichna shkola Zvook music academy kompleksna DYuSSh Kolos ta DYuSSh Lug 26 zhitlovij budinok Vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 384 m 32 v budinku u mizhvoyennij period mistilasya privatna gimnaziya 10 nini zhitlovij budinok 34 odnopoverhova villa kincya XIX stolittya Na pochatku XX stolittya tut meshkali pracivnik Prazkogo banku Edvard Ruzhichka ta akusherka Paulina Sholdra 36 dilyanka na rozi vulic teperishnih Tershakovciv ta Tugan Baranovskogo utvorilasya u mizhvoyennij period U seredini 1930 h rokiv yiyi pridbali Aleksandr a takozh Friderik Shpatc z druzhinoyu Ganeyu z Zimandiv Do togo yak sporuditi vlasnij budinok u yakomu takozh mistilisya kvartiri dlya najmu Shpatci meshkali v orendovanih kvartirah u budinkah nepodalik U grudni 1936 roku Shpatci podali na zatverdzhennya proyekt chotiripoverhovogo budinku yakij rozrobiv arhitektor Rishard Germelin a rozrahunki zalizobetonnih opor vikonav inzhener Yuzef Margulyes Zatverdzhennya vid magistratu voni otrimali 3 bereznya ta 13 lipnya 1937 roku Pislya vnesennya zmin iz bichnim fasadom budivelni roboti zavershili naprikinci 1937 roku Okremo zatverdzhuvavsya garazh na tri avta yakij rozmistivsya okremoyu sporudoyu nini ne isnuye Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 385 m ta nini vikonuye zhitlovu funkciyu U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu SvitliniLvivskij torgovelno ekonomichnij universitet vul Tugan Baranovskogo 10 Zhitlovij budinok vul Tugan Baranovskogo 36 Pedagogichnij koledzh Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka vul Tugan Baranovskogo 7 Fragment mapi Lvova 1783 rokuPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 30 serpnya 2021 Vulicyu Tugan Baranovskogo u Lvovi zroblyat odnostoronnoyu tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 25 travnya 2022 originalu za 8 lyutogo 2023 Procitovano 6 sichnya 2024 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 10 chervnya 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2020 1243 vulici Lvova 2009 Ksiega adresowa miasta Lwowa 1883 S 10 Ostrowski J Kosciol p w Zaslubin Najsw Panny Marii i Sw Jozefa oraz klasztor PP Sakramentek Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego Krakow Antykwa 2011 T 19 S 384 385 396 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 89273 92 5 pol Smirnow J Kosciol panien sakramentek pw Zaslubin Najswietszej Panny Marii i sw Jozefa czesc II Kurier Galicyjski 28 listopada 18 grudnia 2014 22 218 S 24 pol Doshkilnij navchalnij zaklad 7 Yasochka lviv7 lvivedu com originalu za 20 bereznya 2020 Procitovano 20 bereznya 2020 Lvivskij doshkilnij navchalnij zaklad 7 Lvivskoyi miskoyi radi Lvivskoyi oblasti dytsadok info originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 20 bereznya 2020 Skorowidz adresowy S 62 Wiczkowski J S 118 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 398 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 17 Lvov spravochnik 1949 s 120 Lvov spravochnik 1949 s 122 Pedagogichnij koledzh Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka pedcollege lnu edu ua Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka originalu za 20 bereznya 2020 Procitovano 20 bereznya 2020 Lvov spravochnik 1949 s 139 vul Tugan Baranovskogo 9 lun ua Procitovano 21 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficijnij sajt medichnogo centru Salyutas salutas com ua originalu za 28 serpnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2024 Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tugan Baranovskogo 10nbsp korpus Lvivskoyi komercijnoyi akademiyi lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 13 chervnya 2023 Procitovano 28 bereznya 2021 Andrij Bezsmertnij Proyekt Interaktivnij Lviv akademiya Zakordonnoyi Torgivli lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 Lvov spravochnik 1949 s 113 Oficijnij sajt Lvivskogo torgovelno ekonomichnogo universitetu lute lviv ua Lvivskij torgovelno ekonomichnij universitet originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 U Lvovi oznakuyut 30 budinkiv zbudovanih u mizhvoyennij period Oglyad budivel tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 20 travnya 2022 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2024 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tershakovciv 09 cerkva Presvyatoyi Trijci kol kostel monastirya Sakramentok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 6 sichnya 2024 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tugan Baranovskogo 14 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 18 bereznya 2020 Wiczkowski J S 111 112 Gimnazjum Jozefy Goldblatt Kamerling we Lwowie sztetl org pl pol Procitovano 16 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Do i pislya yak u Lvovi vidrestavruvali 17 starovinnih bram Foto tvoemisto tv Tvoye Misto 15 grudnya 2016 originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2020 Lvov spravochnik 1949 s 141 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 134 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 78 Zvook music academy muzichna shkola 032 ua originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 22 bereznya 2020 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 268 307 Nelya Moroz Proyekt Interaktivnij Lviv vul Tugan Baranovskogo 36 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 6 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lwow miasto architektura modernizm pod redakcja Bohdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego autorzy tekstow Jurij Biriulow Julia Bohdanova Andrij Bojarov Bohdan Cherkes Weronika Drohobycka Grzesiak Jakub Lewicki Svitlana Linda Lilja Onyshchenko Mariana Senkiw Adam Sobota Andrzej Szczerski Wroclaw Muzeum Architektury 2016 S 126 127 pol DzherelaVulicya Tugan Baranovskogo u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Tugan Baranovskogo u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 120 ros Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Tugan Baranovskogo vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 216 218 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 62 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 477 ISBN 978 966 03 7863 6 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Kleczewski A Lwow Naklad ksiegarni F H Richtera 1883 59 s pol Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Lwow 1909 904 s pol Wiczkowski J Lwow jego rozwoj i stan kulturalny oraz przewodnik po miescie Lwow Nakladem Wydzialu Gospodarczego X Zjazdu Lekarzy i Przyrodnikow Polskich 1907 628 s pol PosilannyaZovnishni videofajli Vulicyami Lvova Vulicya Tugan Baranovskogo U Lvovi zminili ruh transportu na vulici Tugan Baranovskogo Strim nazhivo Proyekt Vulici Lvova vulicya Tugan Baranovskogo M lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 28 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Miroslava Lyahovich 14 listopada 2017 Zhitlovij budinok na vul Tugan Baranovskogo 36 modernism lviv online com Lviv Arhitektura modernizmu originalu za 14 serpnya 2022 Procitovano 6 sichnya 2024 Miroslava Lyahovich 14 travnya 2019 Yak vdalos zberegti odin z najkrasivishih funkcionalistichnih budinkiv Lvova lviv 24tv ua Procitovano 28 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vulicya Tugan Baranovskogo Lviv

Дата публікації:
Топ