Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Па́влович Бєля́єв (нар. 21 березня (3 квітня) 1909 (офіційно — 1907), Кам'янець-Подільський — 20 лютого 1990, Москва) — радянський письменник-пропагандист українського походження.
| Володимир Павлович Бєляєв | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||
| Народився | 21 березня (3 квітня) 1909 Кам'янець-Подільський | ||||||||||||
| Помер | 20 лютого 1990 (80 років) Москва | ||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||||
| Громадянство | СРСР | ||||||||||||
| Діяльність | прозаїк, кінодраматург | ||||||||||||
| Мова творів | російська | ||||||||||||
| Жанр | роман | ||||||||||||
| Magnum opus | «Стара фортеця» | ||||||||||||
| Членство | СП СРСР | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
| Премії |
| ||||||||||||
| | |||||||||||||
Відомий за дитячою пригодницько-пропагандистьскою трилогією «Стара фортеця».(рос. "Старая крепость")
Лауреат Сталінської преміі та преміі КДБ СРСР.
Писав виключно російською.
Біографія
Таємниці народження
У довідниках та енциклопедіях (зокрема, і найновіших) зазначено, що письменник народився 3 квітня 1907 року (за новим стилем). Проте одного разу Бєляєв зізнався, що ця дата є фальшивою. Сталося це зізнання 25 жовтня 1988 року (за півтора року до смерті письменника), коли він давав інтерв'ю Віталієві Мацьку для газети «Колгоспне життя» (Летичів Хмельницької області). Інтерв'ю опубліковано 7 листопада 1988 року під заголовком «Під зорею Жовтня»:
«Літературознавці допускали неточність в біографії… з моєї вини. Справа в тому, що я народився 1909 року, але… Після громадянської війни по селах гасали банди. З ними велась боротьба. Дуже хотів допомогти молодій Радянській владі — записатись в ЧОП (частини особливого призначення). Не брали, бо молодий. Тоді й приписав собі роки, ніби народився у 1907 році».
Оскільки це зізнання не стало відомим широкому загалу (зокрема, й столичним дослідникам), то досі дата народження Бєляєва подається за офіційною версією.
Іншу таємницю було розкрито вже після смерті письменника. Зробив це краєзнавець із Кам'янця-Подільського Андрій Михайлович Терлецький (1917—2001), опублікувавши 16 вересня 1997 року у регіональній газеті «Край Кам'янецький» замітку «Бєляєв чи Цісевич? Правда про письменника В. Бєляєва». Отже, справжнім батьком Володимира Бєляєва був таємний радник, чиновник Кам'янець-Подільського окружного суду Цісевич. Проте коли мати майбутнього письменника познайомилася з курсантом радянської партійної школи Бєляєвим і вийшла за нього заміж, покинувши набагато старшого Цісевича, Володя взяв прізвище вітчима, а про справжнього батька — царського чиновника — офіційно ніколи не згадував.
Кам'янець-Подільський
Навчання Володимира Бєляєва розпочалося з підготовчого класу Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії. Далі (в період українських національно-визвольних змагань) він навчався в українській гімназії імені Степана Руданського, а 1923 року закінчив Кам'янець-Подільську першу трудову школу (спадкоємицю гімназії).
1924 року Володимир вступив до Кам'янець-Подільської школи ФЗУ імені Балабанова, яка діяла при заводі «Мотор». Водночас працював у ливарному цеху, співпрацював як юнкор із місцевою газетою «Червоний кордон».
Після закінчення школи ФЗУ (1926) ливарника п'ятого розряду Володимира Бєляєва направили в Бердянськ на Першотравневий машинобудівний завод.
Улітку 1927 року через хворобу повернувся в Кам'янець-Подільський, де працював у редації газети «Червоний кордон». У часописі послідовно очолював кілька відділів, зокрема театральний.
Пізньої осені 1929 року Бєляєва призвали на війському службу.
Ленінград
Військову службу проходив у Сімферополі — у 3-й Кримській дивізії. Одночасно редагував полкову газету «На бойовому посту».
У листопаді 1930 року Бєляєва направили на роботу в оборонну промисловість Ленінграда (нині Санкт-Петербург). Працював на заводі, який випускав перші радянські танки. 1931 року став членом ВКП(б).
Працюючи на заводі, одночасно навчався на вечірньому відділі педагогічного інституту імені Герцена. На початку 1934 року на заводі запровадили факультет особливого призначення (ФОП), який давав можливість відповідальним заводським працівникам здобути вищу технічну освіту. Проте Бєляєв не пішов на ФОП. Потяг до літератури призвів до того, що він покинув завод. Вищої освіти Бєляєв так і не здобув.
Володимир Бєляєв став працювати завідувачем відділу в ленінградському журналі «Літературний сучасник» («Литературный современник»).
Друкувався у журналах «Ленінград», «Залп», «Різець». Його твори «Дитинство», «Ровесники», високо оцінені Миколою Тихоновим і Самуїлом Маршаком, здобули другу премію на Всесоюзному конкурсі Профвидаву.
1936 року Бєляєв працював творчим кореспондентом у відділі сценаристики студії «Ленфільм» — розробляв сюжети, вишуковував у пресі цікаві факти.
У листопаді 1936 року в журналі «Молода гвардія» побачила світ повість Бєляєва «Підлітки». 1937 року вона вийшла окремою книжкою як повість «Стара фортеця». За цією повістю молодий письменник написав сценарій однойменного фільму, знятого 1937 року на Одеській кіностудії режисером Мироном Білинським. Однак фільм «Стара фортеця» так і не побачив свого глядача, бо до Москви збирався міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп, а у фільмі були кадри про розгром «німецьких інтервентів» (події 1918 року).
У травні 1938 року Бєляєв став членом Спілки письменників СРСР. 1939 року його відрядили до Західної Білорусі, а звідти — до Львова, де письменник працював над сценарієм фільму «Голос Тараса» (1941).
Війна
Початок радянсько-німецької війни застав Бєляєва в Ленінграді. Тут він написав сценарії до фільмів антифашистського спрямування — «Час розплати», «В старої няні», працював над книгами «Варвари з моноклями», «Ленінградські ночі».
У лютому 1942 разом із сім'єю евакуювався з блокованого Ленінграду до Архангельська. Там працював військовим кореспондентом Радінформбюро на Півночі, зустрічав конвої у Баренцовому морі, літав на льодову розвідку.
На зустріч із земляками — артистами Кам'янець-Подільського драматичного театру імені Григорія Петровського, які в грудні 1943 гастролювали в Архангельську, відгукнувся пафосною статтею в газеті «Правда Півночі» («Правда Севера»).
Під час війни втратив сина в блокадному Ленінграді
Львів
У серпні 1944 Бєляєв як кореспондент Всесоюзного радіо повернувся в Україну — у Львів. Тут він завів дружні стосунки з Ярославом Галаном. Пізніше за сценарієм Бєляєва було створено фільм про Галана — «До останньої хвилини».
У Львові письменник пропрацював 15 років (1944—1959). Львівський період надихнув письменника на написання сценарію фільму «Іванна».
Працюючи у Львові, Бєляєв часто відвідував рідний Кам'янець-Подільський, зустрічався з читачами.
Москва
1960 Бєляєв переїхав до Москви, де прожив 30 років до смерті. Проте письменник не засиджувався в столиці. За цей час він відвідав 26 країн світу, проводив значну громадську роботу. Часто приїжджав і в Кам'янець-Подільський, у ці поїздки брав із собою молодих літераторів, аби показати їм пам'ятки рідного міста.
На початку 1960-х років Володимир Бєляєв познайомився з актрисою Тетяною Забродіною і одружився з нею.
Помер на 81-му році життя. Поховано письменника на Троєкурівському кладовищі Москви.
Юрій Нагибін, «щоденник»
Юрій Нагибін, «Щоденник» «Знайомство з Володимиром Бєляєвим, дитячим письменником, найтемнішою людиною. Нескінченні розповіді про всілякі жорстокості. Повішені, спалені, осліплені, розірвані між двох беріз, защемлені в розколотих сокирою пнях, підстрелені з-за рогу, зґвалтовані, зарубаною сокирою й шашкою — звичайні герої його усних розповідей. … Бєляєв випивав у будинку старого друга, львівського професора-філолога. Горілки, як і завжди, не вистачило, і професор побіг за ріг, у ларьок. Бєляєв став домагатися в його дружини, жінки похилого віку, щоб вона віддалася йому по-швидкому, поки чоловік не повернувся. Та намагалася його присоромити, але він вийняв пістолет і пригрозив, що застрелить її. Дурна жінка продовжувала впиратися, він вистрілив і потрапив їй у стегно. Вона назавжди залишилася кульгавою, а Бєляєву вкотили „строгача“. Його виправдовує лише одне: на слідстві з'ясувалося, що ця жінка — сестра вбивці Воровського. Все-таки Бєляєв не даремно старався».
Творчість
Найвідоміший твір — трилогія «Стара фортеця».
Автор написаних у дусі стереотипів радянської пропаганди памфлетів і документальних повістей, спрямованих проти «українських буржуазних націоналістів»:
- «Під чужими прапорами» (Київ, 1958) — у співавторстві (М. Рудницький змушений був підписатися під збірником, аби уникнути переслідувань),
- «Луна Чорного лісу» (Київ, 1965) — у співавторстві,
- «Нічні птахи» (Москва, 1965),
- «Формула отрути» (Львів, 1971),
- документальна повість «Хто тебе зрадив?» (Москва, 1972),
- документальна повість «Я звинувачую» (Москва, 1978) та ін.
Як зазначають сучасні дослідники, у цих книгах Бєляєв намагався очорнити Степана Бандеру та митрополита Андрея Шептицького, принизити боротьбу УПА. Проте на той час памфлети Бєляєва були чи не єдиним джерелом хоч якихось знань — «від супротивного» — про замовчувані повоєнні події в Західній Україні.
Українські переклади
Володимир Бєляєв писав російською мовою. Українською мовою його твори переклали Михайло Бірюков, Діодор Бобир, Іван Сенченко, Андрій Головко.
В українських перекладах побачили світ такі книги Бєляєва:
- «Кордон у вогні» (Львів, 1948),
- «На берегах Дністра» (Львів, 1948),
- «Львівські зустрічі» (Львів, 1949),
- «Місто над морем» (Львів, 1949),
- «Опора землі» (Львів, 1954),
- «Хто тебе зрадив?» (Львів, 1967),
- «Останнє сальто Сірого» (Київ, 1981),
- «Стара фортеця» (Київ, 1985).
Нагороди, премії, звання
- 1951 — Сталінська премія за трилогію «Стара фортеця».
- 1975 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (нині Національна премія України імені Тараса Шевченка) як авторові сценарію художнього фільму «До останньої хвилини» Одеської кіностудії художніх фільмів (спільно з кінорежисером Валерієм Ісаковим, акторами Владиславом Дворжецьким і Валерією Заклунною).
- Премія КДБ СРСР.
- Нагороджено:
- орденом Трудового Червоного Прапора,
- двома орденами «Знак Пошани»,
- Кавалерійським хрестом «Відродження Польщі»,
- медалями.
- Заслужений діяч польської культури.
- Почесний громадянин Кам'янця-Подільського під № 1 (ухвала Кам'янець-Подільської міської ради від 5 листопада 1967).
Література
Енциклопедії, довідники
- Заморій Т. Бєляєв Володимир Павлович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 160.
- Писатели Москвы. — М., 1987. — С. 43—44.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 57.
- Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 9.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 128.
- Якушева Г. В. Беляев Владимир Павлович // Русские писатели 20 века: Биографический словарь. — Москва, 2000. — С. 86—88.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 42—43.
- Сьомочкіна-Рижко О. М. Бєляєв Володимир Павлович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 579.
Книги
- Кущ О. П. Владимир Беляев: Библиографический указатель. — Львов, 1956.
- Разумневич В. Л. Владимир Беляев. — М., 1983.
- Юрий Нагибин, «Дневник», Издательство «Книжный сад» МОСКВА, 1996
- Беляев В. П., Прудников В. В. На транспортах свободы: Документальный роман. — Донецк: Лебедь, 2001. — 526 с.
Статті
- Володимир Павлович Бєляєв // Завальнюк О., Комарніцький О. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 169—173.
- Альперін Ю. В атакуючому строю: В. П. Бєляєву — 60 років // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1967. — 1 квітня. — С. 3.
- Петров В. О времени и о себе: К 70-летию со дня рождения В. П. Беляева // Огонёк. — 1977 — 2 апреля (№ 14). — С. 31.
- Кукуруза С., Паравійчук А. Двічі лауреат: Наші славетні // Прапор Жовтня. — 1978. — 1 серпня. — С. 4.
- Терлецький А. Юність письменника // Прапор Жовтня. — 1978. — 2 грудня. — С. 4.
- Дописував юнкор Бєляєв // Прапор Жовтня. — 1989. — 30 червня. — С. 2.
- [Некролог] // Прапор Жовтня. — 1990. — 24 лютого. — С. 4.
- Коли народився Бєляєв? // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 16 травня. — С. 3.
- Будзей Олег. Володимир Бєляєв без ретуші та гриму: Знамениті кам'янчани // Подолянин. — 2008. — 24 жовтня. — С. 6—7.
Посилання
- Литературная карта Архангельской области. Владимир Павлович Беляев [ 19 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Короткий Иван. Вехи славной судьбы // Коммунист. — 2007. — 5 апреля (№ 24). [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Беляев В. Голос Тараса: рассказ / Владимир Беляев ; рис. А. Пруцкого. — М. ; Л. : Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1939. — 52 с. : рис. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelyayev Volodi mir Pa vlovich Byelya yev nar 21 bereznya 3 kvitnya 1909 19090403 oficijno 1907 Kam yanec Podilskij 20 lyutogo 1990 Moskva radyanskij pismennik propagandist ukrayinskogo pohodzhennya Volodimir Pavlovich ByelyayevNarodivsya21 bereznya 3 kvitnya 1909 1909 04 03 Kam yanec PodilskijPomer20 lyutogo 1990 1990 02 20 80 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvoSRSRDiyalnistprozayik kinodramaturgMova tvorivrosijskaZhanrromanMagnum opus Stara fortecya ChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za vidznaku v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Orden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Premiyi Vidomij za dityachoyu prigodnicko propagandistskoyu trilogiyeyu Stara fortecya ros Staraya krepost Laureat Stalinskoyi premii ta premii KDB SRSR Pisav viklyuchno rosijskoyu BiografiyaTayemnici narodzhennya U dovidnikah ta enciklopediyah zokrema i najnovishih zaznacheno sho pismennik narodivsya 3 kvitnya 1907 roku za novim stilem Prote odnogo razu Byelyayev ziznavsya sho cya data ye falshivoyu Stalosya ce ziznannya 25 zhovtnya 1988 roku za pivtora roku do smerti pismennika koli vin davav interv yu Vitaliyevi Macku dlya gazeti Kolgospne zhittya Letichiv Hmelnickoyi oblasti Interv yu opublikovano 7 listopada 1988 roku pid zagolovkom Pid zoreyu Zhovtnya Literaturoznavci dopuskali netochnist v biografiyi z moyeyi vini Sprava v tomu sho ya narodivsya 1909 roku ale Pislya gromadyanskoyi vijni po selah gasali bandi Z nimi velas borotba Duzhe hotiv dopomogti molodij Radyanskij vladi zapisatis v ChOP chastini osoblivogo priznachennya Ne brali bo molodij Todi j pripisav sobi roki nibi narodivsya u 1907 roci Oskilki ce ziznannya ne stalo vidomim shirokomu zagalu zokrema j stolichnim doslidnikam to dosi data narodzhennya Byelyayeva podayetsya za oficijnoyu versiyeyu Inshu tayemnicyu bulo rozkrito vzhe pislya smerti pismennika Zrobiv ce krayeznavec iz Kam yancya Podilskogo Andrij Mihajlovich Terleckij 1917 2001 opublikuvavshi 16 veresnya 1997 roku u regionalnij gazeti Kraj Kam yaneckij zamitku Byelyayev chi Cisevich Pravda pro pismennika V Byelyayeva Otzhe spravzhnim batkom Volodimira Byelyayeva buv tayemnij radnik chinovnik Kam yanec Podilskogo okruzhnogo sudu Cisevich Prote koli mati majbutnogo pismennika poznajomilasya z kursantom radyanskoyi partijnoyi shkoli Byelyayevim i vijshla za nogo zamizh pokinuvshi nabagato starshogo Cisevicha Volodya vzyav prizvishe vitchima a pro spravzhnogo batka carskogo chinovnika oficijno nikoli ne zgaduvav Kam yanec Podilskij Navchannya Volodimira Byelyayeva rozpochalosya z pidgotovchogo klasu Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi Dali v period ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan vin navchavsya v ukrayinskij gimnaziyi imeni Stepana Rudanskogo a 1923 roku zakinchiv Kam yanec Podilsku pershu trudovu shkolu spadkoyemicyu gimnaziyi 1924 roku Volodimir vstupiv do Kam yanec Podilskoyi shkoli FZU imeni Balabanova yaka diyala pri zavodi Motor Vodnochas pracyuvav u livarnomu cehu spivpracyuvav yak yunkor iz miscevoyu gazetoyu Chervonij kordon Pislya zakinchennya shkoli FZU 1926 livarnika p yatogo rozryadu Volodimira Byelyayeva napravili v Berdyansk na Pershotravnevij mashinobudivnij zavod Ulitku 1927 roku cherez hvorobu povernuvsya v Kam yanec Podilskij de pracyuvav u redaciyi gazeti Chervonij kordon U chasopisi poslidovno ocholyuvav kilka viddiliv zokrema teatralnij Piznoyi oseni 1929 roku Byelyayeva prizvali na vijskomu sluzhbu Leningrad Vijskovu sluzhbu prohodiv u Simferopoli u 3 j Krimskij diviziyi Odnochasno redaguvav polkovu gazetu Na bojovomu postu U listopadi 1930 roku Byelyayeva napravili na robotu v oboronnu promislovist Leningrada nini Sankt Peterburg Pracyuvav na zavodi yakij vipuskav pershi radyanski tanki 1931 roku stav chlenom VKP b Pracyuyuchi na zavodi odnochasno navchavsya na vechirnomu viddili pedagogichnogo institutu imeni Gercena Na pochatku 1934 roku na zavodi zaprovadili fakultet osoblivogo priznachennya FOP yakij davav mozhlivist vidpovidalnim zavodskim pracivnikam zdobuti vishu tehnichnu osvitu Prote Byelyayev ne pishov na FOP Potyag do literaturi prizviv do togo sho vin pokinuv zavod Vishoyi osviti Byelyayev tak i ne zdobuv Volodimir Byelyayev stav pracyuvati zaviduvachem viddilu v leningradskomu zhurnali Literaturnij suchasnik Literaturnyj sovremennik Drukuvavsya u zhurnalah Leningrad Zalp Rizec Jogo tvori Ditinstvo Rovesniki visoko ocineni Mikoloyu Tihonovim i Samuyilom Marshakom zdobuli drugu premiyu na Vsesoyuznomu konkursi Profvidavu 1936 roku Byelyayev pracyuvav tvorchim korespondentom u viddili scenaristiki studiyi Lenfilm rozroblyav syuzheti vishukovuvav u presi cikavi fakti U listopadi 1936 roku v zhurnali Moloda gvardiya pobachila svit povist Byelyayeva Pidlitki 1937 roku vona vijshla okremoyu knizhkoyu yak povist Stara fortecya Za ciyeyu povistyu molodij pismennik napisav scenarij odnojmennogo filmu znyatogo 1937 roku na Odeskij kinostudiyi rezhiserom Mironom Bilinskim Odnak film Stara fortecya tak i ne pobachiv svogo glyadacha bo do Moskvi zbiravsya ministr zakordonnih sprav Nimechchini Ribbentrop a u filmi buli kadri pro rozgrom nimeckih interventiv podiyi 1918 roku U travni 1938 roku Byelyayev stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR 1939 roku jogo vidryadili do Zahidnoyi Bilorusi a zvidti do Lvova de pismennik pracyuvav nad scenariyem filmu Golos Tarasa 1941 Vijna Pochatok radyansko nimeckoyi vijni zastav Byelyayeva v Leningradi Tut vin napisav scenariyi do filmiv antifashistskogo spryamuvannya Chas rozplati V staroyi nyani pracyuvav nad knigami Varvari z monoklyami Leningradski nochi U lyutomu 1942 razom iz sim yeyu evakuyuvavsya z blokovanogo Leningradu do Arhangelska Tam pracyuvav vijskovim korespondentom Radinformbyuro na Pivnochi zustrichav konvoyi u Barencovomu mori litav na lodovu rozvidku Na zustrich iz zemlyakami artistami Kam yanec Podilskogo dramatichnogo teatru imeni Grigoriya Petrovskogo yaki v grudni 1943 gastrolyuvali v Arhangelsku vidguknuvsya pafosnoyu statteyu v gazeti Pravda Pivnochi Pravda Severa Pid chas vijni vtrativ sina v blokadnomu Leningradi Lviv U serpni 1944 Byelyayev yak korespondent Vsesoyuznogo radio povernuvsya v Ukrayinu u Lviv Tut vin zaviv druzhni stosunki z Yaroslavom Galanom Piznishe za scenariyem Byelyayeva bulo stvoreno film pro Galana Do ostannoyi hvilini U Lvovi pismennik propracyuvav 15 rokiv 1944 1959 Lvivskij period nadihnuv pismennika na napisannya scenariyu filmu Ivanna Pracyuyuchi u Lvovi Byelyayev chasto vidviduvav ridnij Kam yanec Podilskij zustrichavsya z chitachami Moskva 1960 Byelyayev pereyihav do Moskvi de prozhiv 30 rokiv do smerti Prote pismennik ne zasidzhuvavsya v stolici Za cej chas vin vidvidav 26 krayin svitu provodiv znachnu gromadsku robotu Chasto priyizhdzhav i v Kam yanec Podilskij u ci poyizdki brav iz soboyu molodih literatoriv abi pokazati yim pam yatki ridnogo mista Na pochatku 1960 h rokiv Volodimir Byelyayev poznajomivsya z aktrisoyu Tetyanoyu Zabrodinoyu i odruzhivsya z neyu Pomer na 81 mu roci zhittya Pohovano pismennika na Troyekurivskomu kladovishi Moskvi Yurij Nagibin shodennik Yurij Nagibin Shodennik Znajomstvo z Volodimirom Byelyayevim dityachim pismennikom najtemnishoyu lyudinoyu Neskinchenni rozpovidi pro vsilyaki zhorstokosti Povisheni spaleni oslipleni rozirvani mizh dvoh beriz zashemleni v rozkolotih sokiroyu pnyah pidstreleni z za rogu zgvaltovani zarubanoyu sokiroyu j shashkoyu zvichajni geroyi jogo usnih rozpovidej Byelyayev vipivav u budinku starogo druga lvivskogo profesora filologa Gorilki yak i zavzhdi ne vistachilo i profesor pobig za rig u larok Byelyayev stav domagatisya v jogo druzhini zhinki pohilogo viku shob vona viddalasya jomu po shvidkomu poki cholovik ne povernuvsya Ta namagalasya jogo prisoromiti ale vin vijnyav pistolet i prigroziv sho zastrelit yiyi Durna zhinka prodovzhuvala vpiratisya vin vistriliv i potrapiv yij u stegno Vona nazavzhdi zalishilasya kulgavoyu a Byelyayevu vkotili strogacha Jogo vipravdovuye lishe odne na slidstvi z yasuvalosya sho cya zhinka sestra vbivci Vorovskogo Vse taki Byelyayev ne daremno staravsya TvorchistNajvidomishij tvir trilogiya Stara fortecya Avtor napisanih u dusi stereotipiv radyanskoyi propagandi pamfletiv i dokumentalnih povistej spryamovanih proti ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv Pid chuzhimi praporami Kiyiv 1958 u spivavtorstvi M Rudnickij zmushenij buv pidpisatisya pid zbirnikom abi uniknuti peresliduvan Luna Chornogo lisu Kiyiv 1965 u spivavtorstvi Nichni ptahi Moskva 1965 Formula otruti Lviv 1971 dokumentalna povist Hto tebe zradiv Moskva 1972 dokumentalna povist Ya zvinuvachuyu Moskva 1978 ta in Yak zaznachayut suchasni doslidniki u cih knigah Byelyayev namagavsya ochorniti Stepana Banderu ta mitropolita Andreya Sheptickogo priniziti borotbu UPA Prote na toj chas pamfleti Byelyayeva buli chi ne yedinim dzherelom hoch yakihos znan vid suprotivnogo pro zamovchuvani povoyenni podiyi v Zahidnij Ukrayini Ukrayinski perekladiVolodimir Byelyayev pisav rosijskoyu movoyu Ukrayinskoyu movoyu jogo tvori pereklali Mihajlo Biryukov Diodor Bobir Ivan Senchenko Andrij Golovko V ukrayinskih perekladah pobachili svit taki knigi Byelyayeva Kordon u vogni Lviv 1948 Na beregah Dnistra Lviv 1948 Lvivski zustrichi Lviv 1949 Misto nad morem Lviv 1949 Opora zemli Lviv 1954 Hto tebe zradiv Lviv 1967 Ostannye salto Sirogo Kiyiv 1981 Stara fortecya Kiyiv 1985 Nagorodi premiyi zvannya1951 Stalinska premiya za trilogiyu Stara fortecya 1975 Derzhavna premiya URSR imeni Tarasa Shevchenka nini Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka yak avtorovi scenariyu hudozhnogo filmu Do ostannoyi hvilini Odeskoyi kinostudiyi hudozhnih filmiv spilno z kinorezhiserom Valeriyem Isakovim aktorami Vladislavom Dvorzheckim i Valeriyeyu Zaklunnoyu Premiya KDB SRSR Nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora dvoma ordenami Znak Poshani Kavalerijskim hrestom Vidrodzhennya Polshi medalyami Zasluzhenij diyach polskoyi kulturi Pochesnij gromadyanin Kam yancya Podilskogo pid 1 uhvala Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi vid 5 listopada 1967 LiteraturaEnciklopediyi dovidniki Zamorij T Byelyayev Volodimir Pavlovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 160 Pisateli Moskvy M 1987 S 43 44 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 57 Macko V Literaturne Podillya Hmelnickij 1991 S 9 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 128 Yakusheva G V Belyaev Vladimir Pavlovich Russkie pisateli 20 veka Biograficheskij slovar Moskva 2000 S 86 88 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 42 43 Somochkina Rizhko O M Byelyayev Volodimir Pavlovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 2 K 2003 S 579 Knigi Kush O P Vladimir Belyaev Bibliograficheskij ukazatel Lvov 1956 Razumnevich V L Vladimir Belyaev M 1983 Yurij Nagibin Dnevnik Izdatelstvo Knizhnyj sad MOSKVA 1996 Belyaev V P Prudnikov V V Na transportah svobody Dokumentalnyj roman Doneck Lebed 2001 526 s ISBN 966 508 195 0 Statti Volodimir Pavlovich Byelyayev Zavalnyuk O Komarnickij O Minule i suchasne Kam yancya Podilskogo Vipusk 1 Kam yanec Podilskij 2003 S 169 173 Alperin Yu V atakuyuchomu stroyu V P Byelyayevu 60 rokiv Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1967 1 kvitnya S 3 Petrov V O vremeni i o sebe K 70 letiyu so dnya rozhdeniya V P Belyaeva Ogonyok 1977 2 aprelya 14 S 31 Kukuruza S Paravijchuk A Dvichi laureat Nashi slavetni Prapor Zhovtnya 1978 1 serpnya S 4 Terleckij A Yunist pismennika Prapor Zhovtnya 1978 2 grudnya S 4 Dopisuvav yunkor Byelyayev Prapor Zhovtnya 1989 30 chervnya S 2 Nekrolog Prapor Zhovtnya 1990 24 lyutogo S 4 Koli narodivsya Byelyayev Kam yanec Podilskij visnik 1992 16 travnya S 3 Budzej Oleg Volodimir Byelyayev bez retushi ta grimu Znameniti kam yanchani Podolyanin 2008 24 zhovtnya S 6 7 PosilannyaLiteraturnaya karta Arhangelskoj oblasti Vladimir Pavlovich Belyaev 19 sichnya 2007 u Wayback Machine Korotkij Ivan Vehi slavnoj sudby Kommunist 2007 5 aprelya 24 26 veresnya 2007 u Wayback Machine Belyaev V Golos Tarasa rasskaz Vladimir Belyaev ris A Pruckogo M L Detizdat CK VLKSM 1939 52 s ris 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine