Волевачі — український шляхетський рід.
Рід | Волевачі |
---|---|
Період | з 2-ї пол. XVI сторіччя |
Місце походження | Чернігівщина |
Держава | Гетьманщина |
Родоначальник | Тихін Волевач |
Володіння | на Лівобережжі Дніпра |
Історична згадка
При створенні реєстру українських козаків у другій половині XVI сторіччя вперше згадується зі «старовинної покозаченої шляхти», що мешкав у Чигирині та мав у родовому володінні земельну власність на Лівобережжі Дніпра.
Багато з цих володінь позначаються ним як «предківські» (тобто придбані як мінімум прадідом), деякі були куплені його дідом Яковом Волевачем близько 1480 року біля якогось Івана Безмольного — усі володіння Тихона складалися з сіл, хуторів, сінокосів і лісових ділянок на досить великій площі.
Його син, Іван Волевач (1585? — 1653?) обозний Війська Запорозького і учасник повстання Богдана Хмельницького, залишив після себе заповіт зі списком свого майна, тому є найвидатнішим членом роду.
В середині XVIII століття згадується онук Івана, Антон Волевач, якому дісталися землі, придбані ще Тихоном Волевачем. Згідно з історичними фактами, землі між Дніпром, Цибульником і Інгульцем до 1390-х років були практично «диким полем» і перебували під владою кочівників аж до завоювання їх Вітовтом.
Походження роду
Цілком ймовірно, Волевачі належали до нетитулованої православної знаті Великого Князівства Литовського. На це вказує факт придбання земель у другій половині XV століття, і їх успадкування, коли організоване українське (запорізьке) козацтво ще не існувало.
До того ж, спадкове володіння землями було правом бояр, а діти «зем'ян», що отримували свої наділи від великого князя, не мали права успадковувати їх від своїх пращурів без спеціального пожалування.
Це дає привід припустити, що Волевачі як і багато «козацьких родів» походили з дрібного боярства, яке до XV століття становило головну частину знаті колишніх південноруських князівств.
У XIV-XV століттях на формальній території Київського князівства, а також Чернігівського і Переяславського основну масу шляхти складали бояри, дрібні землевласники і васали князя, що отримали землі в якості «вотчини».
У XV столітті у зв'язку зі зростаючим польським впливом багато хто з бояр не визнавався як знать, що в XVI столітті і спричинило відхід багатьох із них на південь до Дикого Поля і утворення організованого українського козацтва. Примітно що запорізьке козацтво, всупереч загальноприйнятій думці про його стихійну освіту, із втікачів містила у своїх лавах досить високий відсоток знаті.
Згідно із В. Модзалевським нині головна гілка спадкоємців вважається згаслою, оскільки у правнука Антона, Івана Васильовича Волевача (народ. у 1806) не було синів.
Побічні гілки роду, згадані В. Л. Модзалевським в окремому списку і проживали до розпаду Російської імперії (1917) головним чином на Чернігівщині і, як правило, були чиновниками, військовими, вчителями і священиками.
Після 1917 значна частина нащадків даних гілок емігрувала за кордон.
Відомі представники
- Неоніла Волевач — відома оперна співачка.
- Іван Волевач був Переяславським повітовим предводителем дворянства з 1856 по 1859
- У жовтні 1933 Костянтин Волевач був затверджений головою Луганської міської ради депутатів трудящих.
Інші представники
- Яків Волевач — купив у Івана Безмовного пасіку в Мотронині з сіножатями і орним полем.
- Федір Волевач — володів в Мотронині пасікою і ґрунтами.
- Тихін Волевач — козак Чигиринський (1600); володів: двором в Чигирині (де і жив), пасікою "на Чутці" і хутором, пасікою в Мотронині, хутором "на Березовці", Волевацькими байраками та іншими дрібними грунтами (1600); його духовний заповіт був складений 8 серпня 1600. яким він розподілив свої маєтки між дітьми.
- Марія Волевач (1600).
- Антон Волевач — згадується в 1600; реєстровий козак Чигиринської сотні (1649). Помер до 1650.
- Андрій Волевач — згадується в 1600 р .; помер до 1650 бездітним.
- Іван Волевач — згадується в 1600; ""значный рейстровый козак и обиватель меский Чегринский" (1615); реєстровий козак Чигиринської сотні (1649); в 1650 був посланий Богданом Хмельницькимна Волощину; обозний Війська Запорозького (1650); обиватель Чигиринський (1650); володів маєтками після братів, двором в Чигирині, хутором, винницею, броварнею, млинами на Ірпені і Суботівці, пасікою із бджолами, Барабашевськими угіддями, які він отримав від Богдана Хмельницького за військові служби; крім того, мав: хутір на Шабельниках і пасіку на Опанасівці; 5 березня 1615 купив у козака Чигиринського Максима Плаского ліс із грунтами; 26 вересня 1650 купив у вдови, Чигиринської козачки Хведори Андріївої пасіку з лісом по річці Макарівці і сінокіс по Інгульцю; його духовний заповіт був складений 2 листопада 1650.
- Параска Волевач — за заповітом чоловіка отримала з сином Яковом двір в Чигирині, хутір, винницю, броварню, млини на Ірпені і Суботівці, а також пасіку із бджолами.
- Яким Волевач його опікуном був у 1650 Іван Волевач, за заповітом якого отримав: "десять кобил з жеребцем лядським і тисячу кіп грошей".
- Яків Волевач, згадується 1650; військовий товариш.
- Марія Волевач, за заповітом батька (1650) отримала: хутір на Шабельниках, пасіку на Опанасівці, десять фунтів срібла і 5000 коп доброї монети грошей".
За (1650) Гаврилом Коробкою, який отримав за заповітом тестя "двадцять кобил з жеребцем гнідим турецьким".
- Антон Волевач, на службі з 1700 значковим товаришем; служив десять років сотником; з 1721 по 1738 - осавул полковий Миргородський; був у походах: під Печерами, Несвіжем, Ляховичами, у Полтавській битві, в Сулаку, на Царичанської лінії, в Криму, під Азовом; підписав Коломацькі статті Павла Полуботка (1723); за указом Сенату від 30 грудня 1737 його усунуто з посади "за зроблені ним зухвалості"; 31 травня 1738 році отримав абшіт з Генеральної Військової канцелярії; помер до 1760.
- Дмитро Волевач (народ. 1738); на службі з 28 червня 1760 року - військовим товаришем; 30 червня 1779 — сотник Воронковський на місці звільненого Матвія Сулими; потім служив у Тверському карабінерному полку; ротмістр у відставці (1798). Переяславський повітовий предводитель дворянства. За ним у Переяславському повіті, в с. Воронкове, Рогозові и Соснівці чол. статі — 69, жін. статі — 58 душ; жил у с. Рогозів (1798).
- Тетяна Берло (народ. 1740), донька бунчукового товариша.
- Василь Волевач (народ. 1772); 1 січня 1784 — на статській службі: 11 липня 1789 - протоколіст; 11 липня 1790 — хорунжий піших стрільців; 28 серпня 1792 — підпоручик; був у поході 1793 в Польщі; служив у Севському піхотному полку; 11 жовтня 1795 — поручик у відставці. - За ним в с. Рогозів чол . статі — 80 душ; жив у Рогозові (1806); за ним в Переяславському і Козелецькому повітах — 50 душ і 500 десятин землі (1830).
- Іван Волевач (народ. 14 жовтня 1806) в с. Рогозів, Переяславського повіту; хрещений батько корнет Іван Берло; 24 лютого 1823 — на службі юнкером 19-го єгерського полку; 24 лютого 1824 — портупей-юнкер; 11 січня 1827 — в Інгерманландському гусарському полку; 16 липня 1828 — корнет Охтирського гусарського полку; був у походах: в Туреччині, при Шумлі, де поранений кинджалом у вказівний палець правої руки (31 травня, за що отримав 5 жовтня орден Святої Анни 4-го ступеня); 1 травня 1830 — поручик у відставці; те ж саме у 1859; Переяславський повітовий предводитель дворянства (1856-1859).
- Анастасія Волевач — за нею в Козелецькому повіті чол. статі — 67, жін. статі — 67 душ (1832); померла до 1832. За Василем Бутовичем, підкоморієм Переяславського повіту (1832).
- Анастасія Волевач, (народ. 22 жовтня 1838) в с. Рогозів; хрещені батьки: вдова корнета Івана Берла — Олена Степанівна та поручик Іван Петрович Ловцов.
- Марія Волевач (народ. 24 травня 1841 на хуторі Рочковському (?) Прилуцького повіту).
- Анна Волевач (народ. в серпні 1844 в с. Рогозів); хрещена мати — поміщиця села Безуглівка, Пирятинського повіту, Єлизавета Сулима.
- Софія Волевач (народ. 7 липня 1850 с. Рогозів.
- Іоанн Волевач, священкик в Острі (1738).
- Іван Волевач, військовий товариш, підписав наказ Гадяцького, Миргородського та Полтавського шляхетства в Комісію зі складання проекту нового Положення (1767).
- Роман Волевач (народ. 1766; 28 січня 1779 — на статській службі; з 1779 по 1782 — полковий Гадяцької канцелярії; з 1782 по вересень 1783 — у Зіньківському повітовому суді; був при розмежуванні Чернігівської губернії; 21 квітня 1784 — в Чернігівському намісницькому правлінні; 26 січня 1789 — повитчик Чернігівського верхнього земського суду; 29 січня 1798 — секретар Гадяцького нижнього земського суду; те ж саме в 1807 — 26 липня 1781 — полковий канцелярист; 2 травня 1785 — колезький канцелярист; 7 березня 1788 — колезький протоколіст; 31 грудня 1795 — губернський секретар; 31 грудня 1799 — колезький секретар; те ж саме в 1804; колезький асесор, Воронезький губернський стряпчий кримінальних справ (1809-1812).
- Леонтій Волевач (народ. 1798.
- Опанас Волевач (народ. 1799).
- Уляна Волевач (народ. 1794).
- Микола Волевач, наказний стихарний паламар Остерської Іоаннівської церкви (1831-1833).
- Василь Волевач, капітан, засідатель Кременчуцького нижнього земського суду (1803).
- Гаврило Волевач, штабс-ротмістр, в 1819 мав справу в 1 відділенні 3-го департаменту Урядового Сенату про маєток зі штабс-капітаншою Ганною Федровською.
- Іван Волевач, "атестований канцелярист генерального суду" (1760).
- Петро Волевач, возний сотні Потоцької (1768).
- Іван Волевач (народ. близько 1741); військовий товариш у відставці, за ним Катеринославського намісництва в Потоці і Переяславського у Соснівці обох статей — 95 душ (1786).
- Анастасія Гулак, донька бунчукового товариша. У них діти: Гаврил (народ. близько 1771), Яків (народ. близько 1776), Пелагея (народ. близько 1769), Олександра (народ. близько 1774), Уляна (народ. близько 1781).
Цікаві факти
Село ,https://uk.wikipedia.org/wiki/Волевачі?wprov=sfla1Козелецького району Чернігівської області названо на честь прізвища його колишніх власників з роду Волевачів. Згідно із джерелами, ним володів Антон Волевач, будучи осавулом Переяславського полку, адміністративним центром якого було місто Остер.
Література
- Модзалевский В. Л. «Малороссийский родословник» Том 1 Adamant Media 2005 Репринт
- Наталя Яковенко: Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ 2005
Посилання
- Козацьке землеволодіння на www.haidamaka.org.ua [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Запорозький зимівник на cossackdom.com [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Список фамилий из первого тома Малороссийского родословника. [ 18 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Антон Волевач [ 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 12 лютого 2020.
- [ Неоніла Волевач (17 грудня 1891, Чернігівщина — Париж) — арт. опери (колоратурне сопрано). Народилася у сім'і священника. В 1909-1914 навчалася співу в Петербурзькій консерваторії. В 1914- 1919 (в деяких джерелах до 1917) солістка Петроградський Маріїнський театр. Виступала також на сцені Михайлівський театр (нині МАЛЕГОТ). У 1920 емігрувала. У 1920-1928 солістка Белградської опери, в 1928-1937 - Паризької опери. Перша виконавиця на теренах Російської імперії партії Солов'я ("Соловей"). Інші партії: Царівна-Лебідь, Февронія, Розіна ("Севільський цирюльник" Дж. Россіні), Віолетта, Джільда, Маргарита Валуа. Партнери: А. Белянин, І. Григорович, П. Курзнер, Г. Поземковський. Співала партії А. Коутса. У концертах виконувала романси українських композиторів, а також українські народні пісні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volevachi ukrayinskij shlyahetskij rid Volevachi rid RidVolevachiPeriodz 2 yi pol XVI storichchyaMisce pohodzhennyaChernigivshinaDerzhavaGetmanshinaRodonachalnikTihin VolevachVolodinnyana Livoberezhzhi DnipraIstorichna zgadkaPri stvorenni reyestru ukrayinskih kozakiv u drugij polovini XVI storichchya vpershe zgaduyetsya zi starovinnoyi pokozachenoyi shlyahti sho meshkav u Chigirini ta mav u rodovomu volodinni zemelnu vlasnist na Livoberezhzhi Dnipra Bagato z cih volodin poznachayutsya nim yak predkivski tobto pridbani yak minimum pradidom deyaki buli kupleni jogo didom Yakovom Volevachem blizko 1480 roku bilya yakogos Ivana Bezmolnogo usi volodinnya Tihona skladalisya z sil hutoriv sinokosiv i lisovih dilyanok na dosit velikij ploshi Jogo sin Ivan Volevach 1585 1653 oboznij Vijska Zaporozkogo i uchasnik povstannya Bogdana Hmelnickogo zalishiv pislya sebe zapovit zi spiskom svogo majna tomu ye najvidatnishim chlenom rodu V seredini XVIII stolittya zgaduyetsya onuk Ivana Anton Volevach yakomu distalisya zemli pridbani she Tihonom Volevachem Zgidno z istorichnimi faktami zemli mizh Dniprom Cibulnikom i Ingulcem do 1390 h rokiv buli praktichno dikim polem i perebuvali pid vladoyu kochivnikiv azh do zavoyuvannya yih Vitovtom Pohodzhennya roduCilkom jmovirno Volevachi nalezhali do netitulovanoyi pravoslavnoyi znati Velikogo Knyazivstva Litovskogo Na ce vkazuye fakt pridbannya zemel u drugij polovini XV stolittya i yih uspadkuvannya koli organizovane ukrayinske zaporizke kozactvo she ne isnuvalo Do togo zh spadkove volodinnya zemlyami bulo pravom boyar a diti zem yan sho otrimuvali svoyi nadili vid velikogo knyazya ne mali prava uspadkovuvati yih vid svoyih prashuriv bez specialnogo pozhaluvannya Ce daye privid pripustiti sho Volevachi yak i bagato kozackih rodiv pohodili z dribnogo boyarstva yake do XV stolittya stanovilo golovnu chastinu znati kolishnih pivdennoruskih knyazivstv U XIV XV stolittyah na formalnij teritoriyi Kiyivskogo knyazivstva a takozh Chernigivskogo i Pereyaslavskogo osnovnu masu shlyahti skladali boyari dribni zemlevlasniki i vasali knyazya sho otrimali zemli v yakosti votchini U XV stolitti u zv yazku zi zrostayuchim polskim vplivom bagato hto z boyar ne viznavavsya yak znat sho v XVI stolitti i sprichinilo vidhid bagatoh iz nih na pivden do Dikogo Polya i utvorennya organizovanogo ukrayinskogo kozactva Primitno sho zaporizke kozactvo vsuperech zagalnoprijnyatij dumci pro jogo stihijnu osvitu iz vtikachiv mistila u svoyih lavah dosit visokij vidsotok znati Zgidno iz V Modzalevskim nini golovna gilka spadkoyemciv vvazhayetsya zgasloyu oskilki u pravnuka Antona Ivana Vasilovicha Volevacha narod u 1806 ne bulo siniv Pobichni gilki rodu zgadani V L Modzalevskim v okremomu spisku i prozhivali do rozpadu Rosijskoyi imperiyi 1917 golovnim chinom na Chernigivshini i yak pravilo buli chinovnikami vijskovimi vchitelyami i svyashenikami Pislya 1917 znachna chastina nashadkiv danih gilok emigruvala za kordon Vidomi predstavnikiNeonila Volevach vidoma operna spivachka Ivan Volevach buv Pereyaslavskim povitovim predvoditelem dvoryanstva z 1856 po 1859 U zhovtni 1933 Kostyantin Volevach buv zatverdzhenij golovoyu Luganskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Inshi predstavnikiYakiv Volevach kupiv u Ivana Bezmovnogo pasiku v Motronini z sinozhatyami i ornim polem Fedir Volevach volodiv v Motronini pasikoyu i gruntami Tihin Volevach kozak Chigirinskij 1600 volodiv dvorom v Chigirini de i zhiv pasikoyu na Chutci i hutorom pasikoyu v Motronini hutorom na Berezovci Volevackimi bajrakami ta inshimi dribnimi gruntami 1600 jogo duhovnij zapovit buv skladenij 8 serpnya 1600 yakim vin rozpodiliv svoyi mayetki mizh ditmi Mariya Volevach 1600 Anton Volevach zgaduyetsya v 1600 reyestrovij kozak Chigirinskoyi sotni 1649 Pomer do 1650 Andrij Volevach zgaduyetsya v 1600 r pomer do 1650 bezditnim Ivan Volevach zgaduyetsya v 1600 znachnyj rejstrovyj kozak i obivatel meskij Chegrinskij 1615 reyestrovij kozak Chigirinskoyi sotni 1649 v 1650 buv poslanij Bogdanom Hmelnickimna Voloshinu oboznij Vijska Zaporozkogo 1650 obivatel Chigirinskij 1650 volodiv mayetkami pislya brativ dvorom v Chigirini hutorom vinniceyu brovarneyu mlinami na Irpeni i Subotivci pasikoyu iz bdzholami Barabashevskimi ugiddyami yaki vin otrimav vid Bogdana Hmelnickogo za vijskovi sluzhbi krim togo mav hutir na Shabelnikah i pasiku na Opanasivci 5 bereznya 1615 kupiv u kozaka Chigirinskogo Maksima Plaskogo lis iz gruntami 26 veresnya 1650 kupiv u vdovi Chigirinskoyi kozachki Hvedori Andriyivoyi pasiku z lisom po richci Makarivci i sinokis po Ingulcyu jogo duhovnij zapovit buv skladenij 2 listopada 1650 Paraska Volevach za zapovitom cholovika otrimala z sinom Yakovom dvir v Chigirini hutir vinnicyu brovarnyu mlini na Irpeni i Subotivci a takozh pasiku iz bdzholami Yakim Volevach jogo opikunom buv u 1650 Ivan Volevach za zapovitom yakogo otrimav desyat kobil z zherebcem lyadskim i tisyachu kip groshej Yakiv Volevach zgaduyetsya 1650 vijskovij tovarish Mariya Volevach za zapovitom batka 1650 otrimala hutir na Shabelnikah pasiku na Opanasivci desyat funtiv sribla i 5000 kop dobroyi moneti groshej Za 1650 Gavrilom Korobkoyu yakij otrimav za zapovitom testya dvadcyat kobil z zherebcem gnidim tureckim Anton Volevach na sluzhbi z 1700 znachkovim tovarishem sluzhiv desyat rokiv sotnikom z 1721 po 1738 osavul polkovij Mirgorodskij buv u pohodah pid Pecherami Nesvizhem Lyahovichami u Poltavskij bitvi v Sulaku na Carichanskoyi liniyi v Krimu pid Azovom pidpisav Kolomacki statti Pavla Polubotka 1723 za ukazom Senatu vid 30 grudnya 1737 jogo usunuto z posadi za zrobleni nim zuhvalosti 31 travnya 1738 roci otrimav abshit z Generalnoyi Vijskovoyi kancelyariyi pomer do 1760 Dmitro Volevach narod 1738 na sluzhbi z 28 chervnya 1760 roku vijskovim tovarishem 30 chervnya 1779 sotnik Voronkovskij na misci zvilnenogo Matviya Sulimi potim sluzhiv u Tverskomu karabinernomu polku rotmistr u vidstavci 1798 Pereyaslavskij povitovij predvoditel dvoryanstva Za nim u Pereyaslavskomu poviti v s Voronkove Rogozovi i Sosnivci chol stati 69 zhin stati 58 dush zhil u s Rogoziv 1798 Tetyana Berlo narod 1740 donka bunchukovogo tovarisha Vasil Volevach narod 1772 1 sichnya 1784 na statskij sluzhbi 11 lipnya 1789 protokolist 11 lipnya 1790 horunzhij pishih strilciv 28 serpnya 1792 pidporuchik buv u pohodi 1793 v Polshi sluzhiv u Sevskomu pihotnomu polku 11 zhovtnya 1795 poruchik u vidstavci Za nim v s Rogoziv chol stati 80 dush zhiv u Rogozovi 1806 za nim v Pereyaslavskomu i Kozeleckomu povitah 50 dush i 500 desyatin zemli 1830 Ivan Volevach narod 14 zhovtnya 1806 v s Rogoziv Pereyaslavskogo povitu hreshenij batko kornet Ivan Berlo 24 lyutogo 1823 na sluzhbi yunkerom 19 go yegerskogo polku 24 lyutogo 1824 portupej yunker 11 sichnya 1827 v Ingermanlandskomu gusarskomu polku 16 lipnya 1828 kornet Ohtirskogo gusarskogo polku buv u pohodah v Turechchini pri Shumli de poranenij kindzhalom u vkazivnij palec pravoyi ruki 31 travnya za sho otrimav 5 zhovtnya orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya 1 travnya 1830 poruchik u vidstavci te zh same u 1859 Pereyaslavskij povitovij predvoditel dvoryanstva 1856 1859 Anastasiya Volevach za neyu v Kozeleckomu poviti chol stati 67 zhin stati 67 dush 1832 pomerla do 1832 Za Vasilem Butovichem pidkomoriyem Pereyaslavskogo povitu 1832 Anastasiya Volevach narod 22 zhovtnya 1838 v s Rogoziv hresheni batki vdova korneta Ivana Berla Olena Stepanivna ta poruchik Ivan Petrovich Lovcov Mariya Volevach narod 24 travnya 1841 na hutori Rochkovskomu Priluckogo povitu Anna Volevach narod v serpni 1844 v s Rogoziv hreshena mati pomishicya sela Bezuglivka Piryatinskogo povitu Yelizaveta Sulima Sofiya Volevach narod 7 lipnya 1850 s Rogoziv Ioann Volevach svyashenkik v Ostri 1738 Ivan Volevach vijskovij tovarish pidpisav nakaz Gadyackogo Mirgorodskogo ta Poltavskogo shlyahetstva v Komisiyu zi skladannya proektu novogo Polozhennya 1767 Roman Volevach narod 1766 28 sichnya 1779 na statskij sluzhbi z 1779 po 1782 polkovij Gadyackoyi kancelyariyi z 1782 po veresen 1783 u Zinkivskomu povitovomu sudi buv pri rozmezhuvanni Chernigivskoyi guberniyi 21 kvitnya 1784 v Chernigivskomu namisnickomu pravlinni 26 sichnya 1789 povitchik Chernigivskogo verhnogo zemskogo sudu 29 sichnya 1798 sekretar Gadyackogo nizhnogo zemskogo sudu te zh same v 1807 26 lipnya 1781 polkovij kancelyarist 2 travnya 1785 kolezkij kancelyarist 7 bereznya 1788 kolezkij protokolist 31 grudnya 1795 gubernskij sekretar 31 grudnya 1799 kolezkij sekretar te zh same v 1804 kolezkij asesor Voronezkij gubernskij stryapchij kriminalnih sprav 1809 1812 Leontij Volevach narod 1798 Opanas Volevach narod 1799 Ulyana Volevach narod 1794 Mikola Volevach nakaznij stiharnij palamar Osterskoyi Ioannivskoyi cerkvi 1831 1833 Vasil Volevach kapitan zasidatel Kremenchuckogo nizhnogo zemskogo sudu 1803 Gavrilo Volevach shtabs rotmistr v 1819 mav spravu v 1 viddilenni 3 go departamentu Uryadovogo Senatu pro mayetok zi shtabs kapitanshoyu Gannoyu Fedrovskoyu Ivan Volevach atestovanij kancelyarist generalnogo sudu 1760 Petro Volevach voznij sotni Potockoyi 1768 Ivan Volevach narod blizko 1741 vijskovij tovarish u vidstavci za nim Katerinoslavskogo namisnictva v Potoci i Pereyaslavskogo u Sosnivci oboh statej 95 dush 1786 Anastasiya Gulak donka bunchukovogo tovarisha U nih diti Gavril narod blizko 1771 Yakiv narod blizko 1776 Pelageya narod blizko 1769 Oleksandra narod blizko 1774 Ulyana narod blizko 1781 Cikavi faktiSelo https uk wikipedia org wiki Volevachi wprov sfla1Kozeleckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti nazvano na chest prizvisha jogo kolishnih vlasnikiv z rodu Volevachiv Zgidno iz dzherelami nim volodiv Anton Volevach buduchi osavulom Pereyaslavskogo polku administrativnim centrom yakogo bulo misto Oster LiteraturaModzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Tom 1 Adamant Media 2005 Reprint Natalya Yakovenko Naris istoriyi serednovichnoyi ta rannomodernoyi Ukrayini Kiyiv 2005PosilannyaKozacke zemlevolodinnya na www haidamaka org ua 6 sichnya 2009 u Wayback Machine Zaporozkij zimivnik na cossackdom com 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine Spisok familij iz pervogo toma Malorossijskogo rodoslovnika 18 travnya 2009 u Wayback Machine Anton Volevach 9 lyutogo 2020 u Wayback Machine Div takozhIvan VolevachPrimitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2009 Procitovano 12 lyutogo 2020 Neonila Volevach 17 grudnya 1891 Chernigivshina Parizh art operi koloraturne soprano Narodilasya u sim i svyashennika V 1909 1914 navchalasya spivu v Peterburzkij konservatoriyi V 1914 1919 v deyakih dzherelah do 1917 solistka Petrogradskij Mariyinskij teatr Vistupala takozh na sceni Mihajlivskij teatr nini MALEGOT U 1920 emigruvala U 1920 1928 solistka Belgradskoyi operi v 1928 1937 Parizkoyi operi Persha vikonavicya na terenah Rosijskoyi imperiyi partiyi Solov ya Solovej Inshi partiyi Carivna Lebid Fevroniya Rozina Sevilskij ciryulnik Dzh Rossini Violetta Dzhilda Margarita Valua Partneri A Belyanin I Grigorovich P Kurzner G Pozemkovskij Spivala partiyi A Koutsa U koncertah vikonuvala romansi ukrayinskih kompozitoriv a takozh ukrayinski narodni pisni