Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Власениця (босн. Vlasenica, серб. Власеница) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, у регіоні Бієліна, центр однойменної громади.
| Місто Власениця Vlasenica/Власеница 
Координати H G O
 Власениця у Вікісховищі |
Географія
Місто дістало назву від трави костриці (босн. vlasulja), яка росте в цій місцевості. Характерною рисою цієї місцини є високі і густі ліси, які поряд з іншими красотами та багатствами надають особливої чарівності Власениці. Зі своїм географічним положенням і висотою над рівнем моря 668 м вона входить до кола гірських містечок. Нерідко трапляється, що у верхній частині міста сніг затримується на 15 днів довше, ніж у нижній. Власениця примістилася в тій точці, де дорога, що веде з долини Дрини до Сараєва, розгалужується на дві, одна з яких простягається на південь до Хан-Пієсака, Соколаця і Східного Сараєва, а друга — в західному напрямку Кладань—Олово—Сараєво.
Історія
Район Власениці постійно заселений із праісторичних часів до наших днів, про що серед іншого свідчить некрополь з курганами в місцевості Шошари (сьогоднішня громада Миличі).
У середньовіччі територія сучасної Власениці входила до складу середньовічної жупи Бирач, про яку існують писемні свідчення з 1219 р., які сьогодні зберігаються в бібліотеці Дубровника. Османська імперія завоювала Власеницю в середині 1463 р., коли це поселення знали під назвою Бирач, яка зберігатиметься до кінця XVIII століття. 1765 року Власениця стала центром кадилука (округу) Кнежина.
У вересні 1878 р. у Власеницю увійшла Австро-Угорська армія. 1905 року ухвалено закон про церковну та шкільну автономію, який наділив громадян правом на використання кириличного письма і правом відкривати школи.
Під час Першої світової війни в районі Власениці дуже часто відбувалися бої. Економічне становище у містечку та його околицях між двома світовими війнами було дуже важким. Лютували голод, туберкульоз, черевний тиф, дизентерія та інші хвороби. Протягом Другої світової війни (1941—1945 рр.) Власениця входила спочатку у велику жупу Врхбосна, а з 5 липня 1944 р. — у велику жупу Усора-Солі. Містечко переходило з рук у руки різних протиборчих сторін, що не могло не обернутися великими людськими жертвами та матеріальними втратами у великих масштабах. На жаль, остання війна в БіГ теж залишила у цьому місті глибокий слід: велику кількість довоєнних жителів прогнали або знищили, економіку було зруйновано і т. ін.
Населення
1912
Згідно з анотацією на книжку «Bosnischer Bote» («Боснійський вісник», перекладена Фікретом Бахтіяревичем), 1912 року Власениця налічувала 1 917 громадян, серед яких було 1 480 боснійців, 398 сербів, 72 хорватів та 12 євангелістів.
Останні югославські переписи
| Брадіна | ||||||
| Рік перепису | 1971 | 1981 | 1991 | |||
| серби | 1 124 (28,26%) | 1 793 (29,88%) | 2 743 (34,68%) | |||
| хорвати | 12 (0,30%) | 18 (0,30%) | 26 (0,32%) | |||
| босняки | 2 774 (69,76%) | 3 435 (57,25%) | 4 800 (60,69%) | |||
| югослави | 5 (0,12%) | 578 (9,63%) | 242 (3,05%) | |||
| інші | 61 (1,53%) | 176 (2,93%) | 98 (1,23%) | |||
| Всього | 3 976 | 6 000 | 7 909 | |||
Відомі уродженці
- Дервіш Сушич (1925—1990) — письменник, драматург, журналіст, член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини (з 1975).
Примітки
- . popis.gov.ba. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 25.05.2018.
- Сайт громади Власениця [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.] (серб.)
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 09.05.2016. Процитовано 25.05.2018.
Посилання
- Офіційний сайт [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.] (серб.), (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlasenicya bosn Vlasenica serb Vlasenica misto na pivnichnomu shodi Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Respubliki Serbskoyi u regioni Biyelina centr odnojmennoyi gromadi Misto Vlasenicya Vlasenica Vlasenica Vid na misto Gerb Koordinati 44 11 00 pn sh 18 56 28 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Respublika SerbskaRegion BiyelinaGromada VlasenicyaGolova gromadi Miroslav Kralyevich SDP Persha zgadka 1219Plosha 220 km Visota centru 668 mOficijna mova serbska mova bosnijska mova horvatska mova Respublika Serbska Naselennya 7 228 2013 Gustota naselennya 535 41 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 056Poshtovij indeks 75440Statistichnij nomer naselenogo punktu 205176GeoNames 3187524OSM 2528145 R Respublika Serbska Oficijnij sajt www opstina vlasenica orgVlasenicyaVlasenicya Bosniya i Gercegovina Vlasenicya u VikishovishiGeografiyaMisto distalo nazvu vid travi kostrici bosn vlasulja yaka roste v cij miscevosti Harakternoyu risoyu ciyeyi miscini ye visoki i gusti lisi yaki poryad z inshimi krasotami ta bagatstvami nadayut osoblivoyi charivnosti Vlasenici Zi svoyim geografichnim polozhennyam i visotoyu nad rivnem morya 668 m vona vhodit do kola girskih mistechok Neridko traplyayetsya sho u verhnij chastini mista snig zatrimuyetsya na 15 dniv dovshe nizh u nizhnij Vlasenicya primistilasya v tij tochci de doroga sho vede z dolini Drini do Sarayeva rozgaluzhuyetsya na dvi odna z yakih prostyagayetsya na pivden do Han Piyesaka Sokolacya i Shidnogo Sarayeva a druga v zahidnomu napryamku Kladan Olovo Sarayevo IstoriyaRajon Vlasenici postijno zaselenij iz praistorichnih chasiv do nashih dniv pro sho sered inshogo svidchit nekropol z kurganami v miscevosti Shoshari sogodnishnya gromada Milichi U serednovichchi teritoriya suchasnoyi Vlasenici vhodila do skladu serednovichnoyi zhupi Birach pro yaku isnuyut pisemni svidchennya z 1219 r yaki sogodni zberigayutsya v biblioteci Dubrovnika Osmanska imperiya zavoyuvala Vlasenicyu v seredini 1463 r koli ce poselennya znali pid nazvoyu Birach yaka zberigatimetsya do kincya XVIII stolittya 1765 roku Vlasenicya stala centrom kadiluka okrugu Knezhina U veresni 1878 r u Vlasenicyu uvijshla Avstro Ugorska armiya 1905 roku uhvaleno zakon pro cerkovnu ta shkilnu avtonomiyu yakij nadiliv gromadyan pravom na vikoristannya kirilichnogo pisma i pravom vidkrivati shkoli Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v rajoni Vlasenici duzhe chasto vidbuvalisya boyi Ekonomichne stanovishe u mistechku ta jogo okolicyah mizh dvoma svitovimi vijnami bulo duzhe vazhkim Lyutuvali golod tuberkuloz cherevnij tif dizenteriya ta inshi hvorobi Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1945 rr Vlasenicya vhodila spochatku u veliku zhupu Vrhbosna a z 5 lipnya 1944 r u veliku zhupu Usora Soli Mistechko perehodilo z ruk u ruki riznih protiborchih storin sho ne moglo ne obernutisya velikimi lyudskimi zhertvami ta materialnimi vtratami u velikih masshtabah Na zhal ostannya vijna v BiG tezh zalishila u comu misti glibokij slid veliku kilkist dovoyennih zhiteliv prognali abo znishili ekonomiku bulo zrujnovano i t in Naselennya1912 Zgidno z anotaciyeyu na knizhku Bosnischer Bote Bosnijskij visnik perekladena Fikretom Bahtiyarevichem 1912 roku Vlasenicya nalichuvala 1 917 gromadyan sered yakih bulo 1 480 bosnijciv 398 serbiv 72 horvativ ta 12 yevangelistiv Ostanni yugoslavski perepisi BradinaRik perepisu 1971 1981 1991serbi 1 124 28 26 1 793 29 88 2 743 34 68 horvati 12 0 30 18 0 30 26 0 32 bosnyaki 2 774 69 76 3 435 57 25 4 800 60 69 yugoslavi 5 0 12 578 9 63 242 3 05 inshi 61 1 53 176 2 93 98 1 23 Vsogo 3 976 6 000 7 909Vidomi urodzhenciDervish Sushich 1925 1990 pismennik dramaturg zhurnalist chlen Akademiyi nauk i mistectv Bosniyi i Gercegovini z 1975 Primitki popis gov ba Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 25 05 2018 Sajt gromadi Vlasenicya 30 sichnya 2018 u Wayback Machine serb PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 09 05 2016 Procitovano 25 05 2018 PosilannyaOficijnij sajt 14 travnya 2018 u Wayback Machine serb angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Bosniyi i Gercegovini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi