Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Варшавський позитивізм ідеологічна течія і літературний рух у Польщі останньої третини XIX ст Назву перейняв від позитив

Варшавський позитивізм

Варшавський позитивізм

Варшавський позитивізм — ідеологічна течія і літературний рух у Польщі останньої третини XIX ст. Назву перейняв від позитивізму — загальноєвропейського науково-філософського напрямку, засади якого було пристосовано до конкретних потреб і завдань, що постали перед польським суспільством.

image
Олександр Свентоховський (Aleksander Świętochowski)

Являв собою теоретичну платформу та практичну програму ліберальної буржуазії щодо господарського та культурного розвитку краю після поразки повстання 1863 року. Варшавські позитивісти прагнули перебрати провід у житті Польщі від шляхти, що традиційно відігравала цю роль, але продемонструвала нездатність вирішити основні національні й соціальні справи. Варшавський позитивізм відкидав шляхетське романтичне гасло, яке сформулював Адам Міцкевич «Міряй сили по намірах, але не наміри по силах».

Історія

Суспільним явищем і подією в польській історіографії кінця ХІХ — початку ХХ ст. стала дискусія щодо поглядів на історичне минуле Речі Посполитої між представниками варшавської і краківської позитивістських історичних шкіл. Варшавська школа утвердилася як напрямок у польській історіографії кінця ХІХ ст., що знаходився в опозиції до краківської історичної школи, а власне до приписуваного їй «песимізму» в оцінці історії Польщі. Вона сформувалася в рамках так званого «варшавського оптимістичного позитивізму», однак назву історичної школи отримала лише після Другої світової війни, коли вже давно не існувала. На переконання її представників, краківська історична школа, під впливом німецької науки, перебільшувала роль держави в історії — а також бачення, щодо фактів, які обумовили занепад Речі Посполитої, сприяючи негативній оцінці минувшини.

Краківська та Варшавська історичні школи

На 1870-ті роки паралельно із стрибком у розвитку продуктивних сил і пожвавленням інтелектуального життя в Польському Королівстві припадає початок наукової діяльності представників варшавської історичної школи: Т. Корзона, В. Смоленьського, А. Павіньського. Найвиразнішими проявами її теоретичних напрацювань були: робота В. Смоленьського «Szkoly historyczne w Polsce» (1886) та виступ Т. Корзона на Другому з'їзді істориків у Львові (1890). На противагу краківським історикам, В. Смоленьський і Т. Корзон давали зовсім інші оцінки ролі народу в занепаді державності. Вони відмовилися від надмірного «песимізму» і акцентували увагу на «оптимістичних» аспектах польського історичного процесу. Т. Корзон, А. Рембовский, В. Смоленьський, а в меншій мірі А. Павіньський і С. Лагуна, яких зараховували до варшавської історичної школи, виступали проти інтерпретації занепаду Польщі в розумінні дарвінської теорії розвитку. Вони вказували на те, що то була улюблена теза офіційної історіографії країн поневолювачів, оскільки знімала з них відповідальність за загарбання. Із твердженням про «природний» занепад Польщі історики варшавської школи полемізували, звертаючись до двоякого роду аргументів. Наприклад, А. Рембовский робив наголос на тому, що прояви «аномального розвитку», які приписували Польщі, були також характерними для багатьох інших держав, не спричинивши принаймні їх занепаду. Натомість, Т. Корзон і В. Смоленьський, погоджуючись із багатьма твердженнями про «відхилення» у розвитку Польщі, підкреслювали, що в період реформ Станіслава Августа, а власне після ухвалення Конституції 3 травня, більшість із тих «аномалій» була подолана і держава повернулася на природний шлях західноєвропейського розвитку. Тези істориків варшавської школи полягали у запереченні «теорії власної вини» і переведенні головного акценту на чинники зовнішнього занепаду, точніше на агресію держав-загарбників, зокрема український козацький рух вони порівнювали з іншими руйнівними рухами в Західній Європі. Був то напрямок, який окреслено як «оптимістичний» на противагу «песимістичному» краківської історичної школи. Обидві ці школи, маючи в філософії, психології, а також у поточній мові зовсім інші прояви, збуджували і надалі збуджують дискусії. Однак, фактом залишається і те, що від кінця ХІХ ст. вони міцно вкоренилися в польській історіографії. Позитивізм у польській історіографії другої половини ХІХ ст. як методологія історичних досліджень став предметом дискусії середини ХХ ст., започаткованої в наукових часописах Ц. Бобіньскою. На початку 1960- х рр. вивчення варшавського позитивізму як культурно-освітнього напрямку в польській історіографії знаходилося в полі уваги дослідників літератури, а згодом й істориків.

Зміст Варшавського позитивізму

Варшавський позитивізм носив, на відміну від західноєвропейського, не стільки філософський, скільки суспільно-ідеологічний характер. Польські позитивісти виходили з уявлення про незмінність існуючих соціальних відносин і апелювали до всіх громадян із закликом співробітничати в ім'я вдосконалювання суспільства через економічне піднесення Польщі. Відповідно до позитивістської програми, ця «органічна праця» повинна була супроводжуватися «роботою у основ» — просвітительською діяльністю польської інтелігенції, її сприянням вихованню й освіті народу. Варшавський позитивізм позначився на творчості багатьох письменників, у тому числі реалістів. Не будучи прямим додатком до позитивізму, добутки Ожешко, Пруса, Сенкевича являють собою той або інший ступінь художньої реалізації його основних положень.

На формування польської літератури цього періоду впливали традиції попередньої літературної епохи (зокрема, романтична поезія А. Міцкевича і Ю. Словацького), а також інші види мистецтва, особливо образотворче (графіка А. Ґроттґера, Ю. Коссака, М. Е. Андріоллі, живопис Ян Матейко, Ю. Хелмонського, А. Геримського) і театральне (найвизначніші досягнення якого були пов'язані з Краківським театром, під керівництвом С. Козмяна з 1863 по 1893 р.).

Не останню роль у формуванні реалізму відіграли й польсько-закордонні літературні зв'язки. Із західноєвропейських письменників найбільш шановані були Чарльз Діккенс, Е. Золя, з росіян — Салтиков-Щедрін, Достоєвський, Л. Толстой і особливо Тургенєв. Дослідники вказують на деяку типологічну подібність творів Сенкевича й Тургенєва, Пруса й Достоєвського, Конопницької і Некрасова.
Варшавський позитивізм висуває тези:

  • «органічна праця»: переконання в можливості (більш того — єдиній можливості) досягнення господарських, суспільних та політичних цілей шляхом еволюції та поступу — з повним відкиданням методів збройної боротьби;
  • «праця біля підвалин», тобто з народною масою, зокрема просвітництво та культурництво;
  • культ науки, віра в її можливості;
  • емансипація жінки.

Генерація представників Варшавського позитивізму в літературі — Е. Ожешко (1842–1910), М. Конопницька (1842–1910), Г. Сенкевич (1846–1916), а найтиповіший — Б. Прус (1847–1916).

Варшавський позитивізм по всіх параметрах войовничо виступив проти романтизму: від народа-пана (co nie slachta, to nie naród) до народа-хама (co slachta, to nie naród). Від панування поезії до переважання прози. Від шляхетського романтизму до реалізму. Польські вчені звуть 1863—1890 рр. періодом Позитивізму з огляду на його панування в літературі.

Розрізняють два етапи розвитку Варшавського позитивізму: Перший — підпорядкування художньої літератури засадничому гаслу утилітаризму. Основним завданням літератури вважалося безпосереднє втручання в найактуальніші справи, основною позитивною рисою — тенденційність. На провідне місце висувається публіцистика, програмові статті ідеолога Варшавського позитивізму О. Свентоховського «Ви і ми». Б. Пруса «Наші гріхи». У цих статтях формульовано основні постулати руху, точилася гостра полеміка з консерваторами в політиці й «епігонами епігонів» — продовжувачами віджилих шляхетсько-романтичних традицій (т.зв. війна старої та нової преси).

Основними органами Варшавського позитивізму були часописи , «Ateneum», «Prawda». Створювано переважно т.зв. романи з тезою («Марта» Ожешко, 1873), п'єси з тезою, тобто із заздалегідь визначеною ідеєю, яку автор доводив своїм твором, а також побутові комедії. Меншу вагу мала поезія програмова — громадянські вірші.

Цей перший етап підготував другий, коли представники Варшавського позитивізму позбулися простолінійного підпорядкування творчості ідеологічним завданням, хоча зберігали вірність позитивістському світосприйняттю. Прикладом є роман Пруса «Лялька» (1887–1889), де створено реалістичну й водночас могутню постать позитивіського героя Вокульського. Три етапи його життя відображають етапи суспільного життя Польщі: лев (учасник постання), віл (засланець), вовк (талановитий комерсант). У цей період роман було визнано за вищий ґатунок і міцно закорінено в польській літературі.

Представники

Тематично література Варшавського позитивізму висвітлювала головніші аспекти життя країни: розвиток капіталу та промисловості (Б. Прус. М. Конопницька), селянське питання (Е. Ожешко, М. Конопницька, Г. Сенкевич, Б. Прус), національні справи: боротьба проти германізації (Г. Сенкевич, Б. Прус); бідування білоруського селянства (Е. Ожешко), єврейське питання (Е. Ожешко, Б. Прус). Зберігається традиція відображення найзлободенніших проблем на історичному матеріалі (романи з життя Польщі та Литви (Ю. І. Крашевського й Г. Сенкевича). Згодом ідейно-творчі шляхи генерації варшавських позитивістів розходяться. Е. Ожешко, а надто Б. Прус, залишаються вірними програмі Позитивізму, М. Конопницька наближається до революційно-демократичних поглядів. Г. Сенкевич з 1880-х pp. у історичних романах переходить на позиції шляхетського патріотизму та клерикального романтизму, зокрема з таких позицій зображає в романі «Вогнем і мечем» (1883–1885) Хмельниччину. На історичному матеріалі виникає ідейно-художня полеміка: антиклерикальний історичний роман Б. Пруса з історії давнього Єгипту «Фараон» (1895–1896) і неоромантичний роман-епопея про перших християн у Римі І ст. «Quo vadis?» (1897–1900) Г. Сенкевича.

Варшавський позитивізм підготував наступні історико-літературні течії в польському письменстві: натуралізм та «Молоду Польщу». У польській літературній критиці (П. Хмельовський та ін.) й історичній літературі (П. Хмельовський, Б. Хлебовський, С. Тарновський) науково-позитивістський підхід домінував до 1914 року.

Період Варшавського позитивізму — друге після періоду романтизму піднесення польської літературної творчості. Варшавські позитивісти вийшли на найкращий тогочасний рівень європейського реалізму, здобули міжнародне визнання. У Польщі їхні твори і дотепер користуються величезною популярністю серед читачів. За статистикою, перше місце займає Г. Сенкевич. друге — Б. Прус, третє — І. Крашевський.

Величезний успіх супроводжував кінофільми за романами Г. Сенкевича: «Хрестоносці», «Вогнем і мечем», «Потоп», . «Quo vadis?»; Б. Пруса — «Фараон», «Лялька».

Джерела та література

Посилання

Примітки

  1. Literatura polska: przewodnik encyklopedyczny. T. 2: N-Ż. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985, s. 228. .
  2. Wtodarczyk J. Tadeusz Korzon. Gtowne koncepcje historyczne I historiozoficzne. — Lodz, 1958.
  3. Spor o historyczna szkola krakowska: Stulecie katedry historii polski UJ 1869–1969. — Krakow, 1972.
  4. Bobinska C. Spor o ujcie pozytywizmu I historykow pozytywistycznych // Kwart. Hist. — nr. 1. — 1954.
  5. Serejski M.H. Przesztosc a terazniejszosc. Szkice i studia historiograficzne. — Wroctaw-Warszawa-Krakow, 1965.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Varshavskij pozitivizm ideologichna techiya i literaturnij ruh u Polshi ostannoyi tretini XIX st Nazvu perejnyav vid pozitivizmu zagalnoyevropejskogo naukovo filosofskogo napryamku zasadi yakogo bulo pristosovano do konkretnih potreb i zavdan sho postali pered polskim suspilstvom Oleksandr Sventohovskij Aleksander Swietochowski Yavlyav soboyu teoretichnu platformu ta praktichnu programu liberalnoyi burzhuaziyi shodo gospodarskogo ta kulturnogo rozvitku krayu pislya porazki povstannya 1863 roku Varshavski pozitivisti pragnuli perebrati provid u zhitti Polshi vid shlyahti sho tradicijno vidigravala cyu rol ale prodemonstruvala nezdatnist virishiti osnovni nacionalni j socialni spravi Varshavskij pozitivizm vidkidav shlyahetske romantichne gaslo yake sformulyuvav Adam Mickevich Miryaj sili po namirah ale ne namiri po silah IstoriyaSuspilnim yavishem i podiyeyu v polskij istoriografiyi kincya HIH pochatku HH st stala diskusiya shodo poglyadiv na istorichne minule Rechi Pospolitoyi mizh predstavnikami varshavskoyi i krakivskoyi pozitivistskih istorichnih shkil Varshavska shkola utverdilasya yak napryamok u polskij istoriografiyi kincya HIH st sho znahodivsya v opoziciyi do krakivskoyi istorichnoyi shkoli a vlasne do pripisuvanogo yij pesimizmu v ocinci istoriyi Polshi Vona sformuvalasya v ramkah tak zvanogo varshavskogo optimistichnogo pozitivizmu odnak nazvu istorichnoyi shkoli otrimala lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli vzhe davno ne isnuvala Na perekonannya yiyi predstavnikiv krakivska istorichna shkola pid vplivom nimeckoyi nauki perebilshuvala rol derzhavi v istoriyi a takozh bachennya shodo faktiv yaki obumovili zanepad Rechi Pospolitoyi spriyayuchi negativnij ocinci minuvshini Krakivska ta Varshavska istorichni shkoliNa 1870 ti roki paralelno iz stribkom u rozvitku produktivnih sil i pozhvavlennyam intelektualnogo zhittya v Polskomu Korolivstvi pripadaye pochatok naukovoyi diyalnosti predstavnikiv varshavskoyi istorichnoyi shkoli T Korzona V Smolenskogo A Pavinskogo Najviraznishimi proyavami yiyi teoretichnih napracyuvan buli robota V Smolenskogo Szkoly historyczne w Polsce 1886 ta vistup T Korzona na Drugomu z yizdi istorikiv u Lvovi 1890 Na protivagu krakivskim istorikam V Smolenskij i T Korzon davali zovsim inshi ocinki roli narodu v zanepadi derzhavnosti Voni vidmovilisya vid nadmirnogo pesimizmu i akcentuvali uvagu na optimistichnih aspektah polskogo istorichnogo procesu T Korzon A Rembovskij V Smolenskij a v menshij miri A Pavinskij i S Laguna yakih zarahovuvali do varshavskoyi istorichnoyi shkoli vistupali proti interpretaciyi zanepadu Polshi v rozuminni darvinskoyi teoriyi rozvitku Voni vkazuvali na te sho to bula ulyublena teza oficijnoyi istoriografiyi krayin ponevolyuvachiv oskilki znimala z nih vidpovidalnist za zagarbannya Iz tverdzhennyam pro prirodnij zanepad Polshi istoriki varshavskoyi shkoli polemizuvali zvertayuchis do dvoyakogo rodu argumentiv Napriklad A Rembovskij robiv nagolos na tomu sho proyavi anomalnogo rozvitku yaki pripisuvali Polshi buli takozh harakternimi dlya bagatoh inshih derzhav ne sprichinivshi prinajmni yih zanepadu Natomist T Korzon i V Smolenskij pogodzhuyuchis iz bagatma tverdzhennyami pro vidhilennya u rozvitku Polshi pidkreslyuvali sho v period reform Stanislava Avgusta a vlasne pislya uhvalennya Konstituciyi 3 travnya bilshist iz tih anomalij bula podolana i derzhava povernulasya na prirodnij shlyah zahidnoyevropejskogo rozvitku Tezi istorikiv varshavskoyi shkoli polyagali u zaperechenni teoriyi vlasnoyi vini i perevedenni golovnogo akcentu na chinniki zovnishnogo zanepadu tochnishe na agresiyu derzhav zagarbnikiv zokrema ukrayinskij kozackij ruh voni porivnyuvali z inshimi rujnivnimi ruhami v Zahidnij Yevropi Buv to napryamok yakij okresleno yak optimistichnij na protivagu pesimistichnomu krakivskoyi istorichnoyi shkoli Obidvi ci shkoli mayuchi v filosofiyi psihologiyi a takozh u potochnij movi zovsim inshi proyavi zbudzhuvali i nadali zbudzhuyut diskusiyi Odnak faktom zalishayetsya i te sho vid kincya HIH st voni micno vkorenilisya v polskij istoriografiyi Pozitivizm u polskij istoriografiyi drugoyi polovini HIH st yak metodologiya istorichnih doslidzhen stav predmetom diskusiyi seredini HH st zapochatkovanoyi v naukovih chasopisah C Bobinskoyu Na pochatku 1960 h rr vivchennya varshavskogo pozitivizmu yak kulturno osvitnogo napryamku v polskij istoriografiyi znahodilosya v poli uvagi doslidnikiv literaturi a zgodom j istorikiv Zmist Varshavskogo pozitivizmuVarshavskij pozitivizm nosiv na vidminu vid zahidnoyevropejskogo ne stilki filosofskij skilki suspilno ideologichnij harakter Polski pozitivisti vihodili z uyavlennya pro nezminnist isnuyuchih socialnih vidnosin i apelyuvali do vsih gromadyan iz zaklikom spivrobitnichati v im ya vdoskonalyuvannya suspilstva cherez ekonomichne pidnesennya Polshi Vidpovidno do pozitivistskoyi programi cya organichna pracya povinna bula suprovodzhuvatisya robotoyu u osnov prosvititelskoyu diyalnistyu polskoyi inteligenciyi yiyi spriyannyam vihovannyu j osviti narodu Varshavskij pozitivizm poznachivsya na tvorchosti bagatoh pismennikiv u tomu chisli realistiv Ne buduchi pryamim dodatkom do pozitivizmu dobutki Ozheshko Prusa Senkevicha yavlyayut soboyu toj abo inshij stupin hudozhnoyi realizaciyi jogo osnovnih polozhen Na formuvannya polskoyi literaturi cogo periodu vplivali tradiciyi poperednoyi literaturnoyi epohi zokrema romantichna poeziya A Mickevicha i Yu Slovackogo a takozh inshi vidi mistectva osoblivo obrazotvorche grafika A Grottgera Yu Kossaka M E Andriolli zhivopis Yan Matejko Yu Helmonskogo A Gerimskogo i teatralne najviznachnishi dosyagnennya yakogo buli pov yazani z Krakivskim teatrom pid kerivnictvom S Kozmyana z 1863 po 1893 r Ne ostannyu rol u formuvanni realizmu vidigrali j polsko zakordonni literaturni zv yazki Iz zahidnoyevropejskih pismennikiv najbilsh shanovani buli Charlz Dikkens E Zolya z rosiyan Saltikov Shedrin Dostoyevskij L Tolstoj i osoblivo Turgenyev Doslidniki vkazuyut na deyaku tipologichnu podibnist tvoriv Senkevicha j Turgenyeva Prusa j Dostoyevskogo Konopnickoyi i Nekrasova Varshavskij pozitivizm visuvaye tezi organichna pracya perekonannya v mozhlivosti bilsh togo yedinij mozhlivosti dosyagnennya gospodarskih suspilnih ta politichnih cilej shlyahom evolyuciyi ta postupu z povnim vidkidannyam metodiv zbrojnoyi borotbi pracya bilya pidvalin tobto z narodnoyu masoyu zokrema prosvitnictvo ta kulturnictvo kult nauki vira v yiyi mozhlivosti emansipaciya zhinki Generaciya predstavnikiv Varshavskogo pozitivizmu v literaturi E Ozheshko 1842 1910 M Konopnicka 1842 1910 G Senkevich 1846 1916 a najtipovishij B Prus 1847 1916 Varshavskij pozitivizm po vsih parametrah vojovnicho vistupiv proti romantizmu vid naroda pana co nie slachta to nie narod do naroda hama co slachta to nie narod Vid panuvannya poeziyi do perevazhannya prozi Vid shlyahetskogo romantizmu do realizmu Polski vcheni zvut 1863 1890 rr periodom Pozitivizmu z oglyadu na jogo panuvannya v literaturi Rozriznyayut dva etapi rozvitku Varshavskogo pozitivizmu Pershij pidporyadkuvannya hudozhnoyi literaturi zasadnichomu gaslu utilitarizmu Osnovnim zavdannyam literaturi vvazhalosya bezposerednye vtruchannya v najaktualnishi spravi osnovnoyu pozitivnoyu risoyu tendencijnist Na providne misce visuvayetsya publicistika programovi statti ideologa Varshavskogo pozitivizmu O Sventohovskogo Vi i mi B Prusa Nashi grihi U cih stattyah formulovano osnovni postulati ruhu tochilasya gostra polemika z konservatorami v politici j epigonami epigoniv prodovzhuvachami vidzhilih shlyahetsko romantichnih tradicij t zv vijna staroyi ta novoyi presi Osnovnimi organami Varshavskogo pozitivizmu buli chasopisi Ateneum Prawda Stvoryuvano perevazhno t zv romani z tezoyu Marta Ozheshko 1873 p yesi z tezoyu tobto iz zazdalegid viznachenoyu ideyeyu yaku avtor dovodiv svoyim tvorom a takozh pobutovi komediyi Menshu vagu mala poeziya programova gromadyanski virshi Cej pershij etap pidgotuvav drugij koli predstavniki Varshavskogo pozitivizmu pozbulisya prostolinijnogo pidporyadkuvannya tvorchosti ideologichnim zavdannyam hocha zberigali virnist pozitivistskomu svitosprijnyattyu Prikladom ye roman Prusa Lyalka 1887 1889 de stvoreno realistichnu j vodnochas mogutnyu postat pozitiviskogo geroya Vokulskogo Tri etapi jogo zhittya vidobrazhayut etapi suspilnogo zhittya Polshi lev uchasnik postannya vil zaslanec vovk talanovitij komersant U cej period roman bulo viznano za vishij gatunok i micno zakorineno v polskij literaturi PredstavnikiTematichno literatura Varshavskogo pozitivizmu visvitlyuvala golovnishi aspekti zhittya krayini rozvitok kapitalu ta promislovosti B Prus M Konopnicka selyanske pitannya E Ozheshko M Konopnicka G Senkevich B Prus nacionalni spravi borotba proti germanizaciyi G Senkevich B Prus biduvannya biloruskogo selyanstva E Ozheshko yevrejske pitannya E Ozheshko B Prus Zberigayetsya tradiciya vidobrazhennya najzlobodennishih problem na istorichnomu materiali romani z zhittya Polshi ta Litvi Yu I Krashevskogo j G Senkevicha Zgodom idejno tvorchi shlyahi generaciyi varshavskih pozitivistiv rozhodyatsya E Ozheshko a nadto B Prus zalishayutsya virnimi programi Pozitivizmu M Konopnicka nablizhayetsya do revolyucijno demokratichnih poglyadiv G Senkevich z 1880 h pp u istorichnih romanah perehodit na poziciyi shlyahetskogo patriotizmu ta klerikalnogo romantizmu zokrema z takih pozicij zobrazhaye v romani Vognem i mechem 1883 1885 Hmelnichchinu Na istorichnomu materiali vinikaye idejno hudozhnya polemika antiklerikalnij istorichnij roman B Prusa z istoriyi davnogo Yegiptu Faraon 1895 1896 i neoromantichnij roman epopeya pro pershih hristiyan u Rimi I st Quo vadis 1897 1900 G Senkevicha Varshavskij pozitivizm pidgotuvav nastupni istoriko literaturni techiyi v polskomu pismenstvi naturalizm ta Molodu Polshu U polskij literaturnij kritici P Hmelovskij ta in j istorichnij literaturi P Hmelovskij B Hlebovskij S Tarnovskij naukovo pozitivistskij pidhid dominuvav do 1914 roku Period Varshavskogo pozitivizmu druge pislya periodu romantizmu pidnesennya polskoyi literaturnoyi tvorchosti Varshavski pozitivisti vijshli na najkrashij togochasnij riven yevropejskogo realizmu zdobuli mizhnarodne viznannya U Polshi yihni tvori i doteper koristuyutsya velicheznoyu populyarnistyu sered chitachiv Za statistikoyu pershe misce zajmaye G Senkevich druge B Prus tretye I Krashevskij Velicheznij uspih suprovodzhuvav kinofilmi za romanami G Senkevicha Hrestonosci Vognem i mechem Potop Quo vadis B Prusa Faraon Lyalka Dzherela ta literaturaZashkilnyak L O Varshavska istorichna shkola 8 kvitnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Tomasz Kizwalter Historia Polski i Swiata T 11 Historia Polski Polska 1831 1939 Mediasat Group S A dla Gazety Wyborczej 2007 s 84 85 ISBN 978 84 9819 818 8 Pamitnik III Zjazdu Historykow Polskich w Krakowie T 1 2 Krakow 1900 1901 Istoriya Polshi Metodichni materiali do kursu Zaporizhzhya ZDU 2003 39s PosilannyaVarshavskij pozitivizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 84 634 s Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 158 159 PrimitkiLiteratura polska przewodnik encyklopedyczny T 2 N Z Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1985 s 228 ISBN 83 01 01520 9 Wtodarczyk J Tadeusz Korzon Gtowne koncepcje historyczne I historiozoficzne Lodz 1958 Spor o historyczna szkola krakowska Stulecie katedry historii polski UJ 1869 1969 Krakow 1972 Bobinska C Spor o ujcie pozytywizmu I historykow pozytywistycznych Kwart Hist nr 1 1954 Serejski M H Przesztosc a terazniejszosc Szkice i studia historiograficzne Wroctaw Warszawa Krakow 1965

Дата публікації:
Топ