Білосто́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 380 осіб. На півночі знаходиться Торчин, на півдні — Воютин, на сході — Сьомаки, на заході — Горзвин.
село Білосток | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький |
Рада | Торчинська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1528 |
Населення | 380 |
Площа | 13,98 км² |
Густота населення | 27,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45641 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′03″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 50.68417° пн. ш. 24.97083° сх. д.Координати: 50°41′03″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 50.68417° пн. ш. 24.97083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 200 м |
Водойми | Чорногузка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 103, смт Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45612 староста — вул. Шевченка, 14, с. Білосток, Луцький р-н, Волинська обл., 45641 |
Карта | |
Білосток | |
Білосток | |
Мапа | |
Білосток у Вікісховищі |
По центру села протікає річка Чорногузка (Правостороння притока річки Стир)
Історія
У XVI столітті село належало до українського роду Білостоцьких, а у XVII столітті — до Гулевичів. У 1636 році земський писар Семен Гулевич, який пізніше став Перемиським і Самбірським православним єпископом з іменем Сильвестр (Гулевич-Воютинський) заклав тут православний монастир. На межі XVII та XVIII століття настоятелем монастиря був один з найвидатніших іконописців Йов Кондзелевич (1667—бл. 1740). У XVIII ст. тут мали літню резиденцію луцькі унійні єпископи. У 1776 р. у монастирі було засновано школу та василіянську семінарію. Після ліквідації Берестейської унії у 1839 р. монастир було зачинено, а монастирський храм замінено у православну парафіяльну церкву. У 1843—1863 рр. тут діла православна духовна семінарія. Руїни монастиря існували ще наприкінці XIX ст.
До 5 січня 2018 року — адміністративний центр Білостоцької сільської ради Луцького району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 167 чоловіків та 180 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 376 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,53 % |
Пам'ятки та видатні постаті
Біля перехрестя доріг у центрі села, поблизу чудотворного джерела здіймається потужний силует православної Свято-Михайлівської церкви, побудованої у 1636 р. Це прямокутна в плані тринефна базиліка, зведена у стилі бароко, з коротким трансептом, п'ятигранною апсидою та двома ризницями. Фасад завершує трикутний фронтон з двома вежами, увінчаними куполами. Більші куполи увінчують дах над нефом і апсидою. У церкві знаходився дуже цінний іконостас з кін. XVII — поч. XVIII ст., авторство якого приписують Йову Кондзелевичу. Після ІІ світової війни іконостас був перенесений до Національного музею у Львові.
З 1958 по 1961 р. тут у школі викладав українську літературу, історію та географію член Національної Спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин м. Луцька Струцюк Йосип Георгійович.
Церкви
- Легенда твердить, що була в селі Софіївська церква. На жаль, ніхто не знає де, коли і як вона виглядала, адже документів не збереглося.
- Церква Петра і Павла стояла на місці старого кладовища, була дерев'яною і гарно оздобленою. Громада села її продала в село Городок.
- Церква Святого духа знаходилася в урочищі Скитник. Відомостей про час коли її не стало немає, але відомо, що ще до 1930 року місце її огорожі і фундаменту добре було видно.
- Була церква, яка знаходилася по дорозі на Сьомаки. Коли розібрана, невідомо. Є припущення, що під час війни 1812 року. Залишки остаточно розібрані у 1930 році.
- В урочищі Пугачівка, а точніше на полі братів Угриновичів, Ксенофонта і Никифора теж колись була церква.
- Церква Успіння Богоматері стояла південніше теперішньої Михайлівської. З переказів: цегляна, однокупольна, дуже висока, була у вигляді восьмикутного стовпа. Її ролі була великою, адже з неї оглядали все довкілля, для вчасного виявлення наближення ворогів. Відомо, що при нападі татар, було збито купол і частину стін, розграбовано майно. Руїни стояли до 1846 року, коли через часті випадки калічення худоби падаючою цеглою, солдати її розібрали.
- Михайлівська церква 1636 року залложена Семеном Гулевичем, як (монастирська).
Пам'ятки археології
- Городище давньоруського часу X-ХІІІ ст. Біля перехрестя доріг у центрі села, на місці де стоїть церква. Збереглися підземелля пізньосередньовічного часу.
- Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 2 км на схід від села, в урочищі Дюхтяниця, на мисі лівого берега р. Чорногузка.
- Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 0,5 км на схід від села, на високому мисі, що врізається в заплаву р. Чорногузка, в урочищі Запаляна гора
- Поселення одношарове тшинецько-комарівська культура доби бронзи с. Білосток, за 2,5 км на південний схід від села, в урочищі «За греблею».
- Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 3 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, у місці впадіння в неї безіменного потічка
- Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-східній частині села, за 0,5 км на схід від церкви та за 0,1 км на південь від водонапірної башти тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
- Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, у районі вул. Шкільної, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
- Поселення багатошарове тшинецько-комарівська,вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, на захід від церкви, на схилі лівого берега р. Чорногузка
- Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, за 0,2 км на південь від тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
- Поселення двошарове: тшинецько-комарівська культура і давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, на схід від автобусної зупинки, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
Примітки
- Торчинська селищна рада. Волинська область, Луцький район
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Гуртовий Г. О. Білосток з найдавніших часів. Кразнавчі нариси / Г. О. Гуртовий. — Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 2012. — 64 с. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 179—181 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Grzegorz Rąkowski. Przewodnik po Ukranie Zachodniej. Wołyń. (str. 245) [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Абрамович В. Историко-статистическое описание села Белостока и бывшего здесь монастыря. Составлено на основе документов, хранящихся в архиве Белостоцкой церкви // Волынские епархиальные ведомости. — 1870. № 22. ч.н. С. 727—736; № 23. ч.н. С.761-769.
- Струцюк Й. Г. Білий стік (про Йова Кондзелевича). Події — в анфас, а постаті — в профіль. Есеї, статті, рецензії… Луцьк, Твердиня. 2011. Стор. 94 — 102. [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода в селі Білосток [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Карта села Белосток [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Из храма в селе Белосток украли чудотворную икону
- У Волинському краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл до Дня пам'яток історії та культури [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Подарували свято Білостоку
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilosto k selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 380 osib Na pivnochi znahoditsya Torchin na pivdni Voyutin na shodi Somaki na zahodi Gorzvin selo BilostokKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon LuckijRada Torchinska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1528Naselennya 380Plosha 13 98 km Gustota naselennya 27 18 osib km Poshtovij indeks 45641Telefonnij kod 380 332Geografichni daniGeografichni koordinati 50 41 03 pn sh 24 58 15 sh d 50 68417 pn sh 24 97083 sh d 50 68417 24 97083 Koordinati 50 41 03 pn sh 24 58 15 sh d 50 68417 pn sh 24 97083 sh d 50 68417 24 97083Serednya visota nad rivnem morya 200 mVodojmi ChornoguzkaMisceva vladaAdresa radi vul Nezalezhnosti 103 smt Torchin Luckij r n Volinska obl 45612 starosta vul Shevchenka 14 s Bilostok Luckij r n Volinska obl 45641KartaBilostokBilostokMapa Bilostok u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilostok Po centru sela protikaye richka Chornoguzka Pravostoronnya pritoka richki Stir IstoriyaBudinok v Bilostoci 1921 rik U XVI stolitti selo nalezhalo do ukrayinskogo rodu Bilostockih a u XVII stolitti do Gulevichiv U 1636 roci zemskij pisar Semen Gulevich yakij piznishe stav Peremiskim i Sambirskim pravoslavnim yepiskopom z imenem Silvestr Gulevich Voyutinskij zaklav tut pravoslavnij monastir Na mezhi XVII ta XVIII stolittya nastoyatelem monastirya buv odin z najvidatnishih ikonopisciv Jov Kondzelevich 1667 bl 1740 U XVIII st tut mali litnyu rezidenciyu lucki unijni yepiskopi U 1776 r u monastiri bulo zasnovano shkolu ta vasiliyansku seminariyu Pislya likvidaciyi Berestejskoyi uniyi u 1839 r monastir bulo zachineno a monastirskij hram zamineno u pravoslavnu parafiyalnu cerkvu U 1843 1863 rr tut dila pravoslavna duhovna seminariya Ruyini monastirya isnuvali she naprikinci XIX st Do 5 sichnya 2018 roku administrativnij centr Bilostockoyi silskoyi radi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 347 osib z yakih 167 cholovikiv ta 180 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 376 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 47 rosijska 0 53 Pam yatki ta vidatni postatiCerkva v Bilostoci Bilya perehrestya dorig u centri sela poblizu chudotvornogo dzherela zdijmayetsya potuzhnij siluet pravoslavnoyi Svyato Mihajlivskoyi cerkvi pobudovanoyi u 1636 r Ce pryamokutna v plani trinefna bazilika zvedena u stili baroko z korotkim transeptom p yatigrannoyu apsidoyu ta dvoma riznicyami Fasad zavershuye trikutnij fronton z dvoma vezhami uvinchanimi kupolami Bilshi kupoli uvinchuyut dah nad nefom i apsidoyu U cerkvi znahodivsya duzhe cinnij ikonostas z kin XVII poch XVIII st avtorstvo yakogo pripisuyut Jovu Kondzelevichu Pislya II svitovoyi vijni ikonostas buv perenesenij do Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Z 1958 po 1961 r tut u shkoli vikladav ukrayinsku literaturu istoriyu ta geografiyu chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv laureat bagatoh vseukrayinskih ta mizhnarodnih literaturnih premij zasluzhenij diyach mistectv pochesnij gromadyanin m Lucka Strucyuk Josip Georgijovich CerkviLegenda tverdit sho bula v seli Sofiyivska cerkva Na zhal nihto ne znaye de koli i yak vona viglyadala adzhe dokumentiv ne zbereglosya Cerkva Petra i Pavla stoyala na misci starogo kladovisha bula derev yanoyu i garno ozdoblenoyu Gromada sela yiyi prodala v selo Gorodok Cerkva Svyatogo duha znahodilasya v urochishi Skitnik Vidomostej pro chas koli yiyi ne stalo nemaye ale vidomo sho she do 1930 roku misce yiyi ogorozhi i fundamentu dobre bulo vidno Bula cerkva yaka znahodilasya po dorozi na Somaki Koli rozibrana nevidomo Ye pripushennya sho pid chas vijni 1812 roku Zalishki ostatochno rozibrani u 1930 roci V urochishi Pugachivka a tochnishe na poli brativ Ugrinovichiv Ksenofonta i Nikifora tezh kolis bula cerkva Cerkva Uspinnya Bogomateri stoyala pivdennishe teperishnoyi Mihajlivskoyi Z perekaziv ceglyana odnokupolna duzhe visoka bula u viglyadi vosmikutnogo stovpa Yiyi roli bula velikoyu adzhe z neyi oglyadali vse dovkillya dlya vchasnogo viyavlennya nablizhennya vorogiv Vidomo sho pri napadi tatar bulo zbito kupol i chastinu stin rozgrabovano majno Ruyini stoyali do 1846 roku koli cherez chasti vipadki kalichennya hudobi padayuchoyu cegloyu soldati yiyi rozibrali Mihajlivska cerkva 1636 roku zallozhena Semenom Gulevichem yak monastirska Pam yatki arheologiyiDzvinicyaCerkvaGorodishe davnoruskogo chasu X HIII st Bilya perehrestya dorig u centri sela na misci de stoyit cerkva Zbereglisya pidzemellya piznoserednovichnogo chasu Poselennya bagatosharove tshinecko komarivska velbarska kulturi davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok za 2 km na shid vid sela v urochishi Dyuhtyanicya na misi livogo berega r Chornoguzka Poselennya bagatosharove tshinecko komarivska velbarska kulturi davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok za 0 5 km na shid vid sela na visokomu misi sho vrizayetsya v zaplavu r Chornoguzka v urochishi Zapalyana gora Poselennya odnosharove tshinecko komarivska kultura dobi bronzi s Bilostok za 2 5 km na pivdennij shid vid sela v urochishi Za grebleyu Poselennya bagatosharove tshinecko komarivska velbarska kulturi davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok za 3 km na shid vid sela na misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka u misci vpadinnya v neyi bezimennogo potichka Poselennya bagatosharove tshinecko komarivska velbarska kulturi davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok u pivdenno shidnij chastini sela za 0 5 km na shid vid cerkvi ta za 0 1 km na pivden vid vodonapirnoyi bashti tvarinnickoyi fermi na misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka Poselennya odnosharove davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok u pivdennij chastini sela u rajoni vul Shkilnoyi na misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka Poselennya bagatosharove tshinecko komarivska velbarska kulturi davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok u pivdennij chastini sela na zahid vid cerkvi na shili livogo berega r Chornoguzka Poselennya odnosharove davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok u pivdenno zahidnij chastini sela za 0 2 km na pivden vid tvarinnickoyi fermi na misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka Poselennya dvosharove tshinecko komarivska kultura i davnoruskogo chasu XII HIII st s Bilostok u pivdenno zahidnij chastini sela na shid vid avtobusnoyi zupinki na misopodibnomu vistupi livogo berega r ChornoguzkaPrimitkiTorchinska selishna rada Volinska oblast Luckij rajon database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaGurtovij G O Bilostok z najdavnishih chasiv Kraznavchi narisi G O Gurtovij Luck DP Volinski starozhitnosti 2012 64 s 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 179 181 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Grzegorz Rakowski Przewodnik po Ukranie Zachodniej Wolyn str 245 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Abramovich V Istoriko statisticheskoe opisanie sela Belostoka i byvshego zdes monastyrya Sostavleno na osnove dokumentov hranyashihsya v arhive Belostockoj cerkvi Volynskie eparhialnye vedomosti 1870 22 ch n S 727 736 23 ch n S 761 769 Strucyuk J G Bilij stik pro Jova Kondzelevicha Podiyi v anfas a postati v profil Eseyi statti recenziyi Luck Tverdinya 2011 Stor 94 102 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine PosilannyaPogoda v seli Bilostok 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Karta sela Belostok 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Iz hrama v sele Belostok ukrali chudotvornuyu ikonu U Volinskomu krayeznavchomu muzeyi vidbuvsya kruglij stil do Dnya pam yatok istoriyi ta kulturi 7 listopada 2016 u Wayback Machine Podaruvali svyato Bilostoku Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi