Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бурбо́нське ге́рцогство (фр. duché de Bourbon) — французьке піздньосередньовічне герцогство, що існувало в XIV—XVI століттях. Було разташоване між крупними феодальними володіннями — Бургундією та Аквітанією і знаходилось на перетині трьох великих мовних ареалів, що займали майже всю територію Франції — ойль (langue d'oïl), ок (langue d'oc) і провансальського.
| Бурбонське герцогство фр. duché de Bourbon | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Мулен | ||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1327 | ||||
| - Ліквідовано | 1531 | ||||
| |||||
Історія
Герцогство було утворене на основі Бурбонської сеньйорії, феодального володіння з центром у Бурбонському замку. У 1272 Беатріс, сеньйора де Бурбон, вийшла заміж за Роберта Клермонського (1256—1318), наймолодшого сина короля Людовика IX, який і став засновником Бурбонського дому, з якого походить низка королів Франції, починаючи з Генріха IV Бурбонського.
У 1327 році король Карл IV Красивий, останній представник династії Капетингів надав Бурбонській сеньйорії статус герцогства-перства.
У 1531 році у відповідь на зраду коннетабля Франції, герцога Карла III Бурбонського, король позбавив його родинних земель і Бурбонське герцогство було приєднано до королевського домену Франції. Відтак Бурбонне стало провінцією з адміністративним центром у Мулені.
У 1790 територія Бурбонне перетворена в французький департамент Альє, за винятком району Сент-Аман-Монтрон, що потрапив у департамент Шер (округ Сент-Аман-Монтрон).
Історія
Першим відомим сеньйором цих володінь з X століття є Адемар (або Аймар). Він купив Бурбонський замок (у наш час Бурбон-л'Аршамбо, отримав назву Аршамбо від однакового імені багатьох нащадків Адемара) і став засновником Першого Бурбонського дому.
Існування цього Бурбонського дому завершилося до 1200 року зі смертю сеньйора Аршамбо VII, спадкоємець якого загинув, залишивши після себе тільки дочку Маго. Маго стала власницею Бурбонської сеньйорії. Вона вийшла заміж в 1196 за сеньйора Дамп'єра Гі II, додавши таким чином сеньйорію Монлюсон до володінь сеньйорів Бурбонських, які до кінця XII століття досягли берегів річки Шер. Гі прийняв ім'я Бурбонський.
Другий Бурбонський дім (Бурбон-Дамп'єр) проіснував недовго. Його засновником у 1218 році став син Гі II Дамп'єрського і Маго де Бурбон, Аршамбо VIII. А їхній онук, Аршамбо IX, став другим і останнім представником цього дому, оскільки вирушив у хрестовий похід і загинув на острові Кіпр у 1249 році.
В 1272 Беатріс, сеньйора де Бурбон, вийшла заміж за Роберта Французького (1256—1318), наймолодшого сина короля Людовика IX. Саме в цей період започатковано великий Третій Бурбонський дім, з якого вийшло безліч королів Франції, починаючи з Генріха IV Бурбонського.
Бурбони в усі періоди історії були відданими слугами престолу, до якого вони наблизилися внаслідок шлюбу з Робертом Французьким. Представники Бурбонського дому були радниками королів, у ранзі головного королівського скарбника, і навіть регентами та коннетаблями Франції. Для королівської влади було особливо цінним географічне положення володінь Бурбонів — між землями корони та герцогствами Аквітанією та Овернью. Такий альянс, разом зі шлюбом Беатріс де Бурбон та Роберта Французького, сприяв значному зростанню добробуту жителів Бурбонні.
У 1327 Бурбонська сеньйорія, зведена в статус герцогства-перства королем Карлом IV Красивим, останнім представником династії Капетингів, стала Бурбонським герцогством.
У 1531 році Бурбонське герцогство приєднали до земель корони Франції у відповідь на зраду коннетабля Карла III Бурбонського. Після цього Бурбонне перетворилось на французьку провінцію з адміністративним центром у Мулені.
У 1790 році під час Французької революції королівські провінції були скасовані і територія Бурбонне була перетворена в департамент Альє, за винятком району Сен-Амандуа.
Після утворення в 1982 році адміністративно-територіальних регіонів Франції землі Бурбонне увійшли до складу регіону Овернь.
Герцоги Бурбонські
- Людовик I (1280—1342), прозваний «Кульгавим», був сином Роберта Французького. Він став першим герцогом де Бурбоном. Також він мав титули графа де Клермон (Клермон-ан-Бовезі) та графа де Ла Марш. У 1310 році він узяв за дружину Марію д'Авен (бл. 1280—1354).
- П'єр I (1311—1356) був старшим сином і спадкоємцем Людовика I. У 1337 році він узяв за дружину Ізабеллу де Валуа.
- Людовик II (1337—1410), прозваний «Добрим герцогом», був сином П'єра I. Він повернувся з Англії, де з 1366 перебував як заручник. Відвоювавши своє герцогство в англійців, він реконструював та розширив замок де Мулен. Після цього він розширив свої володіння, об'єднавши довкола Бурбонні безліч сусідніх земель. У 1371 році він узяв за дружину Анну Овернську (1358—1417), графиню де Форе. Він погодився, щоб Овернське герцогство (не плутати з Овернським дофінатом) повернулося до складу королівських володінь, в умовах відсутності спадкоємця чоловічої статі. Саме він оголосив Мулен головним містом герцогства у 1379 році.
- Жан I (1381—1434) був сином Людовика II. У 1400 він одружився з Марією де Беррі (1367—1434), герцогині Оверні і графині де Монпансьє. Він був узятий у полон у битві при Азенкурі і помер у Лондоні у 1434 році. Похований у Сувінні.
- Карл I (1401—1456), син Жана I, одружився 1423 року з Агнес Бургундською (1407—1476), донькою герцога Бургундського Жана I Безстрашного.
- Жан II (1426—1488), син Карла I, одружився в 1447 на Жанні де Валуа (1435—1482), дочки короля Франції Карла VII. Загалом у нього було три шлюби. Після його смерті в 1488 і наступного зречення від спадщини його брата Карла II (1434—1488), кардинала і архієпископа Ліона, у спадок вступив їх молодший брат, П'єр де Бурбон.
- П'єр II (1438—1503), сеньйор де Боже, став 1488 року герцогом де Бурбон і герцогом Оверні. У 1473 році він узяв за дружину Анну Французьку, дочку короля Людовика XI, віконтесу де Туар, більш відому під ім'ям Анна де Боже. У них було дві дитини — Шарль (1476—1498) та Сюзанна (1491—1521). Після смерті короля Людовика XI у 1483 році вона стала регентшею Франції за свого молодшого брата, неповнолітнього короля Карла VIII. П'єр II пережив свого сина Шарля і помер 1503 року не залишивши чоловічого потомства, герцогство мало повернутися в королівський домен. Проте, Анна Французька змогла домогтися відмови короля. Її дочка, Сюзанна, герцогиня де Бурбон і Оверні (1503), графиня де Клермон, де Ла Марш, де Форе і де Гієнь вийшла в 1505 в Мулені заміж за свого кузена Карла Бурбонського, який стане герцогом Карлом III де Бурбон. Карл III (1490—1527), прозваний «Коннетаблем Бурбоном», став 8-м і останнім герцогом де Бурбон, перед приєднанням земель Бурбонне до королівського домену в 1527 році. Граф де Монпансьє з 1501 року він став герцогом де Бурбон і герцогом Оверні в 1505 році, внаслідок свого шлюбу з Сюзанною де Бурбон.
Династична криза
Французька монархія неодноразово допускала збереження Бурбонами своїх володінь за відсутності прямих спадкоємців чоловічої статі. Жан II, 6-й герцог Бурбонський, який помер, не залишивши спадкоємця, забезпечив передачу своїх прав у повному обсязі своїм двом братам, спочатку Карлу, а потім П'єру. Останній також домігся права передати свої володіння своїй дочці, Сюзанні. На початку XVI століття нова серія домовленостей між різними гілками дому Бурбонів і французькою короною дозволила зробити Сюзанну та її чоловіка Карла де Монпансьє, майбутнього коннетабля Франції, спадкоємцями всіх володінь дому Бурбонів. Карл був призначений, після смерті П'єра II, співспадкоємцем разом зі своєю дружиною і міг після її смерті вступити в права наслідування у разі відсутності в неї потомства. Сюзанна зробила додаткову спробу захистити володіння дому Бурбонів, вказавши Карла III у своєму заповіті як єдиного спадкоємця.
Однак після смерті Сюзанни в 1521 р. права спадкування були оскаржені. Виникло два питання. По-перше, було необхідно домогтися того, щоб угоди між Бурбонами-Боже та Бурбонами-Монпансьє з одного боку, і французькою короною в особі Людовика XII з другого боку, були визнані наступником Людовика Франциском I. По-друге, на випадок можливого повернення володінь у королівський домен, було необхідно встановити критерії різниці між землями, що перебували в апанажі герцогів, і землями, що становили їхні родові маєтки. До цих питань, які стосувалися виключно права передачі володінь Бурбонів, головним чином, їх апанажів, додалася проблема спадкоємця. Мати короля Франциска I, Луїза Савойська, розпочала судовий процес проти коннетабля в Паризькому парламенті з метою призначити себе спадкоємицею володінь дому Бурбонів, на підставі ближчого споріднення з покійною. Але, зрештою, саме зрада коннетабля стала остаточною причиною конфіскації всіх володінь Бурбонів, апанажів і родових маєтків — Карл III Бурбонський був позбавлений всіх титулів за зраду та образу величності. Тільки зведене в герцогство графство Монпансьє в 1539 році повернули його сестрі Луїзі де Монпансьє, матері Людовика I де Монпасьє.
Геральдика
-
![image]()
Перший геральдичний щит сеньйорів де Бурбон -
![image]()
Початковий герб Бурбонського герцогства -
![image]()
Сучасний герб Бурбонського герцогства
Мови в герцогстві
Бурбонське герцогство розташовувалося на перетині трьох великих лінгвістичних ареалів, що займали майже всю територію Франції — ойль, ок і франко-провансальський.
- Мова ойль, згодом французька мова, у вигляді діалекту використовувався на двох третинах північної частини герцогства, вище за лінію Монлюсон — Сен-Пурсен — Лапаліс. Цим діалектом також говорять в окрузі Сент-Аман-Монтрон департаменту Шер (який раніше входив до складу герцогства Бурбон). Діалект походить з «Бурбонського трикутника», який утворюють Мулен, Бурбон-л'Аршамбо та Сувінні.
- Мова у вигляді овернського діалекту використовувався у південній третині герцогства.
- На південному сході, в бурбонських горах, сильний вплив на окситанську мову справила франкопровансальська мова.
Поняття «бурбонський діалект» є неоднозначним. Однаково воно може означати діалект окситанського (іноді званого «ок бурбонне») і бурбонський діалект французького («ойль бурбонне»). А проте це поняття частіше використовується для позначення ойльського прислівника.
Див. також
Примітки
- Территория округа Сент-Аман-Монтрон была включена в состав департамента Шер
- Она была её двоюродной кузиной.
- По теме оспаривания прав на владения Бурбонов можно сослаться на множество трудов, описывающих процесс коннетабля Бурбона. Из самых последних работ — Denis Crouzet. Charles de Bourbon, connétable de France. — Париж : Fayard, 2003.
Джерела
- Nicolas de Nicolay. Description générale du Bourbonnais en 1569.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burbo nske ge rcogstvo fr duche de Bourbon francuzke pizdnoserednovichne gercogstvo sho isnuvalo v XIV XVI stolittyah Bulo raztashovane mizh krupnimi feodalnimi volodinnyami Burgundiyeyu ta Akvitaniyeyu i znahodilos na peretini troh velikih movnih arealiv sho zajmali majzhe vsyu teritoriyu Franciyi ojl langue d oil ok langue d oc i provansalskogo Burbonske gercogstvo fr duche de Bourbon 1327 1531 Prapor Gerb 1 istorichni kordoni na kartiBurbonska senjoriya zelenim v skladi Francuzkogo korolivstva 1180 rik Stolicya Mulen Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano 1327 Likvidovano 1531 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burbonske gercogstvoIstoriyaGercogstvo bulo utvorene na osnovi Burbonskoyi senjoriyi feodalnogo volodinnya z centrom u Burbonskomu zamku U 1272 Beatris senjora de Burbon vijshla zamizh za Roberta Klermonskogo 1256 1318 najmolodshogo sina korolya Lyudovika IX yakij i stav zasnovnikom Burbonskogo domu z yakogo pohodit nizka koroliv Franciyi pochinayuchi z Genriha IV Burbonskogo U 1327 roci korol Karl IV Krasivij ostannij predstavnik dinastiyi Kapetingiv nadav Burbonskij senjoriyi status gercogstva perstva U 1531 roci u vidpovid na zradu konnetablya Franciyi gercoga Karla III Burbonskogo korol pozbaviv jogo rodinnih zemel i Burbonske gercogstvo bulo priyednano do korolevskogo domenu Franciyi Vidtak Burbonne stalo provinciyeyu z administrativnim centrom u Muleni U 1790 teritoriya Burbonne peretvorena v francuzkij departament Alye za vinyatkom rajonu Sent Aman Montron sho potrapiv u departament Sher okrug Sent Aman Montron IstoriyaPershim vidomim senjorom cih volodin z X stolittya ye Ademar abo Ajmar Vin kupiv Burbonskij zamok u nash chas Burbon l Arshambo otrimav nazvu Arshambo vid odnakovogo imeni bagatoh nashadkiv Ademara i stav zasnovnikom Pershogo Burbonskogo domu Isnuvannya cogo Burbonskogo domu zavershilosya do 1200 roku zi smertyu senjora Arshambo VII spadkoyemec yakogo zaginuv zalishivshi pislya sebe tilki dochku Mago Mago stala vlasniceyu Burbonskoyi senjoriyi Vona vijshla zamizh v 1196 za senjora Damp yera Gi II dodavshi takim chinom senjoriyu Monlyuson do volodin senjoriv Burbonskih yaki do kincya XII stolittya dosyagli beregiv richki Sher Gi prijnyav im ya Burbonskij Drugij Burbonskij dim Burbon Damp yer proisnuvav nedovgo Jogo zasnovnikom u 1218 roci stav sin Gi II Damp yerskogo i Mago de Burbon Arshambo VIII A yihnij onuk Arshambo IX stav drugim i ostannim predstavnikom cogo domu oskilki virushiv u hrestovij pohid i zaginuv na ostrovi Kipr u 1249 roci Burbonski zemli naperedodni francuzkoyi revolyuciyi 1789 V 1272 Beatris senjora de Burbon vijshla zamizh za Roberta Francuzkogo 1256 1318 najmolodshogo sina korolya Lyudovika IX Same v cej period zapochatkovano velikij Tretij Burbonskij dim z yakogo vijshlo bezlich koroliv Franciyi pochinayuchi z Genriha IV Burbonskogo Burboni v usi periodi istoriyi buli viddanimi slugami prestolu do yakogo voni nablizilisya vnaslidok shlyubu z Robertom Francuzkim Predstavniki Burbonskogo domu buli radnikami koroliv u ranzi golovnogo korolivskogo skarbnika i navit regentami ta konnetablyami Franciyi Dlya korolivskoyi vladi bulo osoblivo cinnim geografichne polozhennya volodin Burboniv mizh zemlyami koroni ta gercogstvami Akvitaniyeyu ta Overnyu Takij alyans razom zi shlyubom Beatris de Burbon ta Roberta Francuzkogo spriyav znachnomu zrostannyu dobrobutu zhiteliv Burbonni U 1327 Burbonska senjoriya zvedena v status gercogstva perstva korolem Karlom IV Krasivim ostannim predstavnikom dinastiyi Kapetingiv stala Burbonskim gercogstvom U 1531 roci Burbonske gercogstvo priyednali do zemel koroni Franciyi u vidpovid na zradu konnetablya Karla III Burbonskogo Pislya cogo Burbonne peretvorilos na francuzku provinciyu z administrativnim centrom u Muleni U 1790 roci pid chas Francuzkoyi revolyuciyi korolivski provinciyi buli skasovani i teritoriya Burbonne bula peretvorena v departament Alye za vinyatkom rajonu Sen Amandua Pislya utvorennya v 1982 roci administrativno teritorialnih regioniv Franciyi zemli Burbonne uvijshli do skladu regionu Overn Gercogi BurbonskiLyudovik 1 j gercog de Burbon 1280 1341 Portret na zamovlennya korolya Luyi Filippa 1836 Lyudovik I 1280 1342 prozvanij Kulgavim buv sinom Roberta Francuzkogo Vin stav pershim gercogom de Burbonom Takozh vin mav tituli grafa de Klermon Klermon an Bovezi ta grafa de La Marsh U 1310 roci vin uzyav za druzhinu Mariyu d Aven bl 1280 1354 P yer I 1311 1356 buv starshim sinom i spadkoyemcem Lyudovika I U 1337 roci vin uzyav za druzhinu Izabellu de Valua Lyudovik II 1337 1410 prozvanij Dobrim gercogom buv sinom P yera I Vin povernuvsya z Angliyi de z 1366 perebuvav yak zaruchnik Vidvoyuvavshi svoye gercogstvo v anglijciv vin rekonstruyuvav ta rozshiriv zamok de Mulen Pislya cogo vin rozshiriv svoyi volodinnya ob yednavshi dovkola Burbonni bezlich susidnih zemel U 1371 roci vin uzyav za druzhinu Annu Overnsku 1358 1417 grafinyu de Fore Vin pogodivsya shob Overnske gercogstvo ne plutati z Overnskim dofinatom povernulosya do skladu korolivskih volodin v umovah vidsutnosti spadkoyemcya cholovichoyi stati Same vin ogolosiv Mulen golovnim mistom gercogstva u 1379 roci Zhan I 1381 1434 buv sinom Lyudovika II U 1400 vin odruzhivsya z Mariyeyu de Berri 1367 1434 gercogini Overni i grafini de Monpansye Vin buv uzyatij u polon u bitvi pri Azenkuri i pomer u Londoni u 1434 roci Pohovanij u Suvinni Karl I 1401 1456 sin Zhana I odruzhivsya 1423 roku z Agnes Burgundskoyu 1407 1476 donkoyu gercoga Burgundskogo Zhana I Bezstrashnogo Zhan II 1426 1488 sin Karla I odruzhivsya v 1447 na Zhanni de Valua 1435 1482 dochki korolya Franciyi Karla VII Zagalom u nogo bulo tri shlyubi Pislya jogo smerti v 1488 i nastupnogo zrechennya vid spadshini jogo brata Karla II 1434 1488 kardinala i arhiyepiskopa Liona u spadok vstupiv yih molodshij brat P yer de Burbon P yer II 1438 1503 senjor de Bozhe stav 1488 roku gercogom de Burbon i gercogom Overni U 1473 roci vin uzyav za druzhinu Annu Francuzku dochku korolya Lyudovika XI vikontesu de Tuar bilsh vidomu pid im yam Anna de Bozhe U nih bulo dvi ditini Sharl 1476 1498 ta Syuzanna 1491 1521 Pislya smerti korolya Lyudovika XI u 1483 roci vona stala regentsheyu Franciyi za svogo molodshogo brata nepovnolitnogo korolya Karla VIII P yer II perezhiv svogo sina Sharlya i pomer 1503 roku ne zalishivshi cholovichogo potomstva gercogstvo malo povernutisya v korolivskij domen Prote Anna Francuzka zmogla domogtisya vidmovi korolya Yiyi dochka Syuzanna gercoginya de Burbon i Overni 1503 grafinya de Klermon de La Marsh de Fore i de Giyen vijshla v 1505 v Muleni zamizh za svogo kuzena Karla Burbonskogo yakij stane gercogom Karlom III de Burbon Karl III 1490 1527 prozvanij Konnetablem Burbonom stav 8 m i ostannim gercogom de Burbon pered priyednannyam zemel Burbonne do korolivskogo domenu v 1527 roci Graf de Monpansye z 1501 roku vin stav gercogom de Burbon i gercogom Overni v 1505 roci vnaslidok svogo shlyubu z Syuzannoyu de Burbon Dinastichna krizaZamok gercogiv Burbonskih Francuzka monarhiya neodnorazovo dopuskala zberezhennya Burbonami svoyih volodin za vidsutnosti pryamih spadkoyemciv cholovichoyi stati Zhan II 6 j gercog Burbonskij yakij pomer ne zalishivshi spadkoyemcya zabezpechiv peredachu svoyih prav u povnomu obsyazi svoyim dvom bratam spochatku Karlu a potim P yeru Ostannij takozh domigsya prava peredati svoyi volodinnya svoyij dochci Syuzanni Na pochatku XVI stolittya nova seriya domovlenostej mizh riznimi gilkami domu Burboniv i francuzkoyu koronoyu dozvolila zrobiti Syuzannu ta yiyi cholovika Karla de Monpansye majbutnogo konnetablya Franciyi spadkoyemcyami vsih volodin domu Burboniv Karl buv priznachenij pislya smerti P yera II spivspadkoyemcem razom zi svoyeyu druzhinoyu i mig pislya yiyi smerti vstupiti v prava nasliduvannya u razi vidsutnosti v neyi potomstva Syuzanna zrobila dodatkovu sprobu zahistiti volodinnya domu Burboniv vkazavshi Karla III u svoyemu zapoviti yak yedinogo spadkoyemcya Odnak pislya smerti Syuzanni v 1521 r prava spadkuvannya buli oskarzheni Viniklo dva pitannya Po pershe bulo neobhidno domogtisya togo shob ugodi mizh Burbonami Bozhe ta Burbonami Monpansye z odnogo boku i francuzkoyu koronoyu v osobi Lyudovika XII z drugogo boku buli viznani nastupnikom Lyudovika Franciskom I Po druge na vipadok mozhlivogo povernennya volodin u korolivskij domen bulo neobhidno vstanoviti kriteriyi riznici mizh zemlyami sho perebuvali v apanazhi gercogiv i zemlyami sho stanovili yihni rodovi mayetki Do cih pitan yaki stosuvalisya viklyuchno prava peredachi volodin Burboniv golovnim chinom yih apanazhiv dodalasya problema spadkoyemcya Mati korolya Franciska I Luyiza Savojska rozpochala sudovij proces proti konnetablya v Parizkomu parlamenti z metoyu priznachiti sebe spadkoyemiceyu volodin domu Burboniv na pidstavi blizhchogo sporidnennya z pokijnoyu Ale zreshtoyu same zrada konnetablya stala ostatochnoyu prichinoyu konfiskaciyi vsih volodin Burboniv apanazhiv i rodovih mayetkiv Karl III Burbonskij buv pozbavlenij vsih tituliv za zradu ta obrazu velichnosti Tilki zvedene v gercogstvo grafstvo Monpansye v 1539 roci povernuli jogo sestri Luyizi de Monpansye materi Lyudovika I de Monpasye GeraldikaPershij geraldichnij shit senjoriv de Burbon Pochatkovij gerb Burbonskogo gercogstva Suchasnij gerb Burbonskogo gercogstvaMovi v gercogstviBurbonske gercogstvo roztashovuvalosya na peretini troh velikih lingvistichnih arealiv sho zajmali majzhe vsyu teritoriyu Franciyi ojl ok i franko provansalskij Mova ojl zgodom francuzka mova u viglyadi dialektu vikoristovuvavsya na dvoh tretinah pivnichnoyi chastini gercogstva vishe za liniyu Monlyuson Sen Pursen Lapalis Cim dialektom takozh govoryat v okruzi Sent Aman Montron departamentu Sher yakij ranishe vhodiv do skladu gercogstva Burbon Dialekt pohodit z Burbonskogo trikutnika yakij utvoryuyut Mulen Burbon l Arshambo ta Suvinni Mova u viglyadi overnskogo dialektu vikoristovuvavsya u pivdennij tretini gercogstva Na pivdennomu shodi v burbonskih gorah silnij vpliv na oksitansku movu spravila frankoprovansalska mova Ponyattya burbonskij dialekt ye neodnoznachnim Odnakovo vono mozhe oznachati dialekt oksitanskogo inodi zvanogo ok burbonne i burbonskij dialekt francuzkogo ojl burbonne A prote ce ponyattya chastishe vikoristovuyetsya dlya poznachennya ojlskogo prislivnika Div takozhBurboni AlyePrimitkiTerritoriya okruga Sent Aman Montron byla vklyuchena v sostav departamenta Sher Ona byla eyo dvoyurodnoj kuzinoj Po teme osparivaniya prav na vladeniya Burbonov mozhno soslatsya na mnozhestvo trudov opisyvayushih process konnetablya Burbona Iz samyh poslednih rabot Denis Crouzet Charles de Bourbon connetable de France Parizh Fayard 2003 DzherelaNicolas de Nicolay Description generale du Bourbonnais en 1569