Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ботайська культура археологічна культура неоліту що існувала в 3700 3100 роках до Р Х доісторичної півночі Центральної А

Ботайська культура

Ботайська культура — археологічна культура неоліту, що існувала в 3700-3100 роках до Р. Х.. доісторичної півночі Центральної Азії. Названа за поселенням (Ботай) в сучасному північному Казахстані. Знайдено ще дві великих стоянки Ботайської культури: [en] і Васильківка. Відкрито близько 20 поселень уздовж степових рік Іманбурлик, (інші мови), Тобол, (Тургай), (інші мови), (інші мови).

Ботайська культура
Місце розташування Казахстан
Час/дата початку
Час/дата закінчення
image Ботайська культура у Вікісховищі

Координати: 53°18′10″ пн. ш. 67°38′42″ сх. д. / 53.3030000000277724° пн. ш. 67.64500000002777824° сх. д. / 53.3030000000277724; 67.64500000002777824

image
Ботайська культура на мапі позначена коричневим

Ботай знаходиться на (Іманбурлику), притоці Ішима. На ділянці є щонайменше 153 землянки. Поселення було частково знищено річковою ерозією, яка все ще відбувається, та місцевим лісництвом.

З ботайською культурою пов'язують початок [en] приблизно 5,5 тис. років тому

Матеріальна культура

Основними матеріалами були камінь, кістка та глина. Основні заняття — конярство, полювання та рибальство. Проведені археологічні дослідження показали, що ботайці, які займались конярством, вміли робити кумис з [en] і були піонерами застосування збруї 6700-6000 років тому ..

Для ботайської культури характерна розвинена промисловість кам'яних знарядь. Серед них виділяються крем'яні ножі та списи, різноманітні наконечники стріл. Костерезне ремесло також було дуже популярним. Особливу групу серед знайдених артефактів складали фаланги коня з гравіюванням у вигляді насічок і геометричних фігур . В. Ф. Зайберт зазначає, що частина знахідок дуже близька заманбабінському типу, відомому в Середній та Передній Азії. Примітною є унікальна намистина довжиною 3,5 см і діаметром 4 мм, у крихітному отворі, посередині якої після вивчення під мікроскопом виявилася ніша у вигляді печерки .

Походить від [ru] Південного Зауралля. У наступні епохи середньої та пізньої бронзи Урало-Казахстанського регіону жодних явних слідів спадкоємності від ботайської культури не спостерігається . Кризу культури наприкінці III тис до Р.Х. пов'язують зі складною для євразійських степів кліматичною фазою та посиленням сухого клімату .

Одомашнення коня

З ботайською культурою пов'язували початок одомашнення коней приблизно 5,5 тис. років тому П. А. Косинцев у 2008 році відніс до диких особин залишки терсецьких та ботайських коней . За даними палеогенетиків (коні Пржевальського) є здичавілими нащадками ботайських коней , а сучасні породи домашніх коней мають лише 2,7% домішки від ботайських коней. Таким чином, сучасні коні були одомашнені в інших центрах . При цьому ботайці, володіючи навичками приручення коней, не вели спрямовану селекцію, дозволяючи схрещуватися з дикими родичами . Сучасні одомашнені породи не походять від ботайської лінії коней .

Разом з тим деякі вчені висловлюють сумніви в концепції Зайберта, що базується на неоднозначно трактованих знахідках — зокрема вказується, що у двох знайдених предметів у вигляді кістяних стрижнів з потовщеннями посередині, що трактуються як псалії , відсутні просвердлені отвори, необхідні, щоб пропустити ремінні натягувачі . Також згадується відсутність надійних свідчень стійлового утримання коней. Ушкодження, що спостерігаються в зубах ботайських коней, швидше за все, викликані природними порушеннями розвитку зубів і зносом, а не контактом з обладнанням для вуздечки .

Реконструкція мови

(інші мови) припускає, що мову ботайської культури неможливо однозначно ототожнити з будь-якою відомою мовою чи мовною сім'єю. Він припускає, що праугорське слово *lox, що означає «кінь», є запозиченням з мови ботайської культури. Проте [en] вважає, що воно походить від протохарського *l(ə)wa («здобич; худоба»).

[en] проаналізував попередню теорію Тамаза Гамкрелідзе, який стверджував, що ботайці могли розмовляти однією з (єнісейських мов). На його думку, лінгвістичні дані надають деяку підтримку тому, що носії єнісейських мов проживали в середньоазійському степу до її міграції в Сибір. З цієї мови, можливо, були запозичені деякі слова до протоіндоєвропейської мови, пов’язані з верховою їздою та скотарством, наприклад слово для коня (єнісейське *ʔɨʔχ-kuʔs «жеребець» та індоєвропейське *H₁ek̂wos «домашній кінь»).

Пояснення

  1. Праугорське слово *lox реконструйовано з угорського ló, мансійського lū та (хантського) law, усі означають «кінь». Це слово не є ані уральського, ані індоєвропейського походження, і воно не схоже на жодне зі слів, що позначають «кінь» у відомих сім’ях євразійських мов.

Примітки

  1. ; Hickman, Jane (8 September 2014). Reconfiguring the Silk Road: New Research on East-West Exchange in Antiquity. (University of Pennsylvania Press). с. 15. ISBN . Процитовано 13 June 2015.
  2. Olsen, Sandra; Bradley, Bruce; Maki, David; Outram, Alan (2006). Community organisation among Copper Age sedentary horse pastoralists of Kazakhstan. У Peterson, D. L. L.M.; Popova, L. M.; Smith, A. T. (ред.). Beyond the Steppe and the Sown: proceedings of the 2002 University of Chicago Conference on Eurasian Archaeology (PDF). Colloquia Pontica #13. Leiden: Brill. с. 89—111. ISBN .
  3. Pablo Librado et al. Ancient genomic changes associated with domestication of the horse, 27 Apr 2017
  4. Євразійські кочівники та регіональна взаємодія у степу – інтерв'ю з археологом Майклом Фрачетті Архівовано жовтень 11, 2016 на сайті Wayback Machine., 2016
  5. Ход конём: как люди одомашнили лошадь Архівовано жовтень 9, 2016 на сайті Wayback Machine., 8 октября 2016
  6. Кузнецов П. Ф. Ботайская культура позднего энеолита: pro et contra существования домашних лошадей Архівовано березень 9, 2022 на сайті Wayback Machine. // «ПРИРОДА» № 7, 2018 Архівовано березень 30, 2022 на сайті Wayback Machine..
  7. «Великая степь. Что стало толчком к развитию цивилизации? Архівовано лютий 8, 2021 на сайті Wayback Machine.» — интервью Виктора Зайберта.
  8. Калиева С. С., Логвин В. Н. НЕКОТОРЫЕ ШТРИХИ К ПРОБЛЕМЕ ОДОМАШНЕННОСТИ ЛОШАДИ ТЕРСЕКСКИХ И БОТАЙСКИХ ПАМЯТНИКОВ Архівовано липень 12, 2019 на сайті Wayback Machine., Вестник археологии, антропологии и этнографии. 2011. No 2 (15) 246
  9. Лошади Пржевальского лишились звания предка всех скакунов мира. оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 8 березня 2018.
  10. Gaunitz C., Fages A., Hanghøj K., Albrechtsen A., Khan N., Schubert M. et al. Ancient genomes revisit the ancestry of domestic and Przewalski’s horses (англ.) : journal. — Science, 2018. — 6 April (vol. 360, no. 6384). — P. 111—114.
  11. В Оренбургском заповеднике рассказали о происхождении лошадей Пржевальского. оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 8 березня 2018.
  12. «Дикая» история лошади Пржевальского. Новая гипотеза о вторичном одичании «пржевальцев» не подтвердилась Архівовано жовтень 24, 2018 на сайті Wayback Machine., 24 октября 2018
  13. Pablo Librado et al. The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes Архівовано жовтень 23, 2021 на сайті Wayback Machine., 20 October 2021
  14. Боковенко Н. А. Происхождение всадничества и этапы развития верховой сбруи у древних номадов Центральной Азии Архівовано травень 7, 2021 на сайті Wayback Machine. // Изучение культурного наследия Востока. Археологические изыскания. Вып. 61. СПб.: Европейский дом. 1999. С. 108—110.
  15. William Timothy Treal Taylor, Christina Isabelle Barrón-Ortiz. Rethinking the evidence for early horse domestication at Botai Архівовано серпень 28, 2021 на сайті Wayback Machine. // Scientific Reports, 02 April 2021
  16. (1 November 2020). The problem of Samoyed origins in the light of archaeology: On the formation and dispersal of East Uralic (Proto-Ugro-Samoyed) (PDF). У Hyytiäinen, Tiina; Jalava, Lotta; Saarikivi, Janne; Sandman, Erika (ред.). Per Urales ad Orientem. Iter polyphonicum multilingue. Festskrift tillägnad Juha Janhunen på hans sextioårsdag den 12 februari 2012. Mémoires de la Société Finno-Ougrienne. Т. 264. Helsinki: Finno-Ugrian Society. с. 295—296. ISBN . Процитовано 25 January 2015.
  17. Uralic Etymological Database.
  18. Napolskikh, Vladimir (1996). Происхождение угорского названия лошади. Linguistica Uralica (рос.). 32 (2): 116—118. Процитовано 17 September 2020.
  19. Blažek, Václav. 2019. Toward the question of Yeniseian homeland in perspective of toponymy. 14th Annual Sergei Starostin Memorial Conference on Comparative-Historical Linguistics. Moscow: RSUH. Quote: The preceding arguments lead to the conclusion that Yeniseians still lived in the steppe region of Central Asia including Kazakhstan in the first centuries of CE and certainly earlier. Northern Kazakhstan, namely the area of the Botai43 culture, was probably the place where the wild horse (Przewalsky-horse, i.e. Equus ferus przevalskii Poljakoff) was already in the mid 4th mill. BCE domesticated (cf. Bökönyi 1994: 116; Becker 1994: 169; Anthony 1994: 194; Outram 2009: 1332-35). The creators of this culture were totally specialized in breeding of horses (133.000 horse bones were found here already in the early 1990s!). The proximity of the Yeniseian *ʔɨʔχ-kuʔs "stallion" and Indo-European *H1ek̂u̯os "(domesticated) horse" is apparent and explainable through borrowing. If the Indo-European term cannot be transparently derived from IE *ōk̂u- "swift" = *HoHk̂u-, while the Yeniseian compound "stallion" = "male-horse" is quite understandable, the vector of borrowing should be oriented from Yeniseian to Indo-European.

Посилання

image Це незавершена стаття з археології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Botajska kultura arheologichna kultura neolitu sho isnuvala v 3700 3100 rokah do R H doistorichnoyi pivnochi Centralnoyi Aziyi Nazvana za poselennyam Botaj v suchasnomu pivnichnomu Kazahstani Znajdeno she dvi velikih stoyanki Botajskoyi kulturi en i Vasilkivka Vidkrito blizko 20 poselen uzdovzh stepovih rik Imanburlik inshi movi Tobol Turgaj inshi movi inshi movi Botajska kultura Misce roztashuvannyaKazahstan Chas data pochatku Chas data zakinchennya Botajska kultura u Vikishovishi Koordinati 53 18 10 pn sh 67 38 42 sh d 53 3030000000277724 pn sh 67 64500000002777824 sh d 53 3030000000277724 67 64500000002777824Botajska kultura na mapi poznachena korichnevim Botaj znahoditsya na Imanburliku pritoci Ishima Na dilyanci ye shonajmenshe 153 zemlyanki Poselennya bulo chastkovo znisheno richkovoyu eroziyeyu yaka vse she vidbuvayetsya ta miscevim lisnictvom Z botajskoyu kulturoyu pov yazuyut pochatok en priblizno 5 5 tis rokiv tomuMaterialna kulturaOsnovnimi materialami buli kamin kistka ta glina Osnovni zanyattya konyarstvo polyuvannya ta ribalstvo Provedeni arheologichni doslidzhennya pokazali sho botajci yaki zajmalis konyarstvom vmili robiti kumis z en i buli pionerami zastosuvannya zbruyi 6700 6000 rokiv tomu Dlya botajskoyi kulturi harakterna rozvinena promislovist kam yanih znaryad Sered nih vidilyayutsya krem yani nozhi ta spisi riznomanitni nakonechniki stril Kosterezne remeslo takozh bulo duzhe populyarnim Osoblivu grupu sered znajdenih artefaktiv skladali falangi konya z graviyuvannyam u viglyadi nasichok i geometrichnih figur V F Zajbert zaznachaye sho chastina znahidok duzhe blizka zamanbabinskomu tipu vidomomu v Serednij ta Perednij Aziyi Primitnoyu ye unikalna namistina dovzhinoyu 3 5 sm i diametrom 4 mm u krihitnomu otvori poseredini yakoyi pislya vivchennya pid mikroskopom viyavilasya nisha u viglyadi pecherki Pohodit vid ru Pivdennogo Zaurallya U nastupni epohi serednoyi ta piznoyi bronzi Uralo Kazahstanskogo regionu zhodnih yavnih slidiv spadkoyemnosti vid botajskoyi kulturi ne sposterigayetsya Krizu kulturi naprikinci III tis do R H pov yazuyut zi skladnoyu dlya yevrazijskih stepiv klimatichnoyu fazoyu ta posilennyam suhogo klimatu Odomashnennya konya Z botajskoyu kulturoyu pov yazuvali pochatok odomashnennya konej priblizno 5 5 tis rokiv tomu P A Kosincev u 2008 roci vidnis do dikih osobin zalishki terseckih ta botajskih konej Za danimi paleogenetikiv koni Przhevalskogo ye zdichavilimi nashadkami botajskih konej a suchasni porodi domashnih konej mayut lishe 2 7 domishki vid botajskih konej Takim chinom suchasni koni buli odomashneni v inshih centrah Pri comu botajci volodiyuchi navichkami priruchennya konej ne veli spryamovanu selekciyu dozvolyayuchi shreshuvatisya z dikimi rodichami Suchasni odomashneni porodi ne pohodyat vid botajskoyi liniyi konej Razom z tim deyaki vcheni vislovlyuyut sumnivi v koncepciyi Zajberta sho bazuyetsya na neodnoznachno traktovanih znahidkah zokrema vkazuyetsya sho u dvoh znajdenih predmetiv u viglyadi kistyanih strizhniv z potovshennyami poseredini sho traktuyutsya yak psaliyi vidsutni prosverdleni otvori neobhidni shob propustiti reminni natyaguvachi Takozh zgaduyetsya vidsutnist nadijnih svidchen stijlovogo utrimannya konej Ushkodzhennya sho sposterigayutsya v zubah botajskih konej shvidshe za vse viklikani prirodnimi porushennyami rozvitku zubiv i znosom a ne kontaktom z obladnannyam dlya vuzdechki Rekonstrukciya movi inshi movi pripuskaye sho movu botajskoyi kulturi nemozhlivo odnoznachno ototozhniti z bud yakoyu vidomoyu movoyu chi movnoyu sim yeyu Vin pripuskaye sho praugorske slovo lox sho oznachaye kin ye zapozichennyam z movi botajskoyi kulturi Prote en vvazhaye sho vono pohodit vid protoharskogo l e wa zdobich hudoba en proanalizuvav poperednyu teoriyu Tamaza Gamkrelidze yakij stverdzhuvav sho botajci mogli rozmovlyati odniyeyu z yenisejskih mov Na jogo dumku lingvistichni dani nadayut deyaku pidtrimku tomu sho nosiyi yenisejskih mov prozhivali v serednoazijskomu stepu do yiyi migraciyi v Sibir Z ciyeyi movi mozhlivo buli zapozicheni deyaki slova do protoindoyevropejskoyi movi pov yazani z verhovoyu yizdoyu ta skotarstvom napriklad slovo dlya konya yenisejske ʔɨʔx kuʔs zherebec ta indoyevropejske H ek wos domashnij kin PoyasnennyaPraugorske slovo lox rekonstrujovano z ugorskogo lo mansijskogo lu ta hantskogo law usi oznachayut kin Ce slovo ne ye ani uralskogo ani indoyevropejskogo pohodzhennya i vono ne shozhe na zhodne zi sliv sho poznachayut kin u vidomih sim yah yevrazijskih mov Primitki Hickman Jane 8 September 2014 Reconfiguring the Silk Road New Research on East West Exchange in Antiquity University of Pennsylvania Press s 15 ISBN 978 1934536698 Procitovano 13 June 2015 Olsen Sandra Bradley Bruce Maki David Outram Alan 2006 Community organisation among Copper Age sedentary horse pastoralists of Kazakhstan U Peterson D L L M Popova L M Smith A T red Beyond the Steppe and the Sown proceedings of the 2002 University of Chicago Conference on Eurasian Archaeology PDF Colloquia Pontica 13 Leiden Brill s 89 111 ISBN 978 90 04 14610 5 Pablo Librado et al Ancient genomic changes associated with domestication of the horse 27 Apr 2017 Yevrazijski kochivniki ta regionalna vzayemodiya u stepu interv yu z arheologom Majklom Frachetti Arhivovano zhovten 11 2016 na sajti Wayback Machine 2016 Hod konyom kak lyudi odomashnili loshad Arhivovano zhovten 9 2016 na sajti Wayback Machine 8 oktyabrya 2016 Kuznecov P F Botajskaya kultura pozdnego eneolita pro et contra sushestvovaniya domashnih loshadej Arhivovano berezen 9 2022 na sajti Wayback Machine PRIRODA 7 2018 Arhivovano berezen 30 2022 na sajti Wayback Machine Velikaya step Chto stalo tolchkom k razvitiyu civilizacii Arhivovano lyutij 8 2021 na sajti Wayback Machine intervyu Viktora Zajberta Kalieva S S Logvin V N NEKOTORYE ShTRIHI K PROBLEME ODOMAShNENNOSTI LOShADI TERSEKSKIH I BOTAJSKIH PAMYaTNIKOV Arhivovano lipen 12 2019 na sajti Wayback Machine Vestnik arheologii antropologii i etnografii 2011 No 2 15 246 Loshadi Przhevalskogo lishilis zvaniya predka vseh skakunov mira originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 8 bereznya 2018 Gaunitz C Fages A Hanghoj K Albrechtsen A Khan N Schubert M et al Ancient genomes revisit the ancestry of domestic and Przewalski s horses angl journal Science 2018 6 April vol 360 no 6384 P 111 114 V Orenburgskom zapovednike rasskazali o proishozhdenii loshadej Przhevalskogo originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 8 bereznya 2018 Dikaya istoriya loshadi Przhevalskogo Novaya gipoteza o vtorichnom odichanii przhevalcev ne podtverdilas Arhivovano zhovten 24 2018 na sajti Wayback Machine 24 oktyabrya 2018 Pablo Librado et al The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes Arhivovano zhovten 23 2021 na sajti Wayback Machine 20 October 2021 Bokovenko N A Proishozhdenie vsadnichestva i etapy razvitiya verhovoj sbrui u drevnih nomadov Centralnoj Azii Arhivovano traven 7 2021 na sajti Wayback Machine Izuchenie kulturnogo naslediya Vostoka Arheologicheskie izyskaniya Vyp 61 SPb Evropejskij dom 1999 S 108 110 William Timothy Treal Taylor Christina Isabelle Barron Ortiz Rethinking the evidence for early horse domestication at Botai Arhivovano serpen 28 2021 na sajti Wayback Machine Scientific Reports 02 April 2021 1 November 2020 The problem of Samoyed origins in the light of archaeology On the formation and dispersal of East Uralic Proto Ugro Samoyed PDF U Hyytiainen Tiina Jalava Lotta Saarikivi Janne Sandman Erika red Per Urales ad Orientem Iter polyphonicum multilingue Festskrift tillagnad Juha Janhunen pa hans sextioarsdag den 12 februari 2012 Memoires de la Societe Finno Ougrienne T 264 Helsinki Finno Ugrian Society s 295 296 ISBN 978 952 5667 33 2 Procitovano 25 January 2015 Uralic Etymological Database Napolskikh Vladimir 1996 Proishozhdenie ugorskogo nazvaniya loshadi Linguistica Uralica ros 32 2 116 118 Procitovano 17 September 2020 Blazek Vaclav 2019 Toward the question of Yeniseian homeland in perspective of toponymy 14th Annual Sergei Starostin Memorial Conference on Comparative Historical Linguistics Moscow RSUH Quote The preceding arguments lead to the conclusion that Yeniseians still lived in the steppe region of Central Asia including Kazakhstan in the first centuries of CE and certainly earlier Northern Kazakhstan namely the area of the Botai43 culture was probably the place where the wild horse Przewalsky horse i e Equus ferus przevalskii Poljakoff was already in the mid 4th mill BCE domesticated cf Bokonyi 1994 116 Becker 1994 169 Anthony 1994 194 Outram 2009 1332 35 The creators of this culture were totally specialized in breeding of horses 133 000 horse bones were found here already in the early 1990s The proximity of the Yeniseian ʔɨʔx kuʔs stallion and Indo European H1ek u os domesticated horse is apparent and explainable through borrowing If the Indo European term cannot be transparently derived from IE ōk u swift HoHk u while the Yeniseian compound stallion male horse is quite understandable the vector of borrowing should be oriented from Yeniseian to Indo European Posilannyakazhistory ru ros Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ